Ме́рла, або Мерло, Мерля — річка на Північному Сході України, в межах Золочівського, Богодухівського і Краснокутського районів Харківської області та Котелевського району Полтавської області. Ліва притока Ворскли (басейн Дніпра).
| Мерла | |
|---|---|
| | |
| 49°52′23″ пн. ш. 34°40′18″ сх. д. / 49.87305556002777251° пн. ш. 34.67166667002777558° сх. д. | |
| Витік | c. Рясне |
| • координати | 50°16′48″ пн. ш. 35°47′42″ сх. д. / 50.28007100002777463° пн. ш. 35.79506300002777408° сх. д. |
| Гирло | Ворскла |
| • координати | 49°52′22″ пн. ш. 34°40′18″ сх. д. / 49.87292800002777682° пн. ш. 34.67180400002777674° сх. д. |
| Басейн | Басейн Ворскли |
| Країни: | Україна Харківська область, Полтавська область |
| Регіон | Полтавська область Харківська область |
| Довжина | 116 км |
| Площа басейну: | 2030 |
| Притоки: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Опис Редагувати
Довжина річки 116 км, площа басейну 2030 км². Долина трапецієподібна, з високими, розчленованими правими схилами. Заплава на окремих ділянках заболочена. Річище у пониззі звивисте, розгалужене. Пересічна його ширина 5—8 м, найбільша 20—25 м (біля гирла). Глибина 0,5—1,5 м, на плесах до 3 м. Похил річки 0,8м/км. Середня багаторічна витрата води Мерли (м. Богодухів) становить 0,75 м³/с. Мінералізація води змінюється протягом року: весняна повінь — 715 мг/дм³; літньо-осіння межень — 781 мг/дм³; зимова межень — 817 мг/дм³. Споруджено декілька ставків (переважно у верхній течії), а також Забродівське водосховище.
Розташування Редагувати
Витоки Мерли розташовані біля села Рясне. Тече переважно на південний захід. Впадає до Ворскли на південний захід від села Шевченкове. Неподалік від впадіння Мерли у Ворсклу розташований Лабурівський орнітологічний заказник.
Мерла — одна з найбільших річок на заході Харківської області. На правому березі річки розташовані райцентри Богодухів та Краснокутськ.
Колись Мерла була повноводна — по ній навіть ходили козацькі чайки, але з часом вона обміліла. Лише весною річка іноді розливається і виходить із берегів, що призводить до підтоплення ближніх поселень та пасовищ.
Річка Мерла — одна з найбільших річок західної частини Харківської області.
Екологія Редагувати
Мерла дуже забруднена, особливо біля смт Гути. В річку потрапляють багато відстоїв, особливо з міста Богодухів. У 2014 році на річці загинуло багато риби: білуга, короп, карась та багато іншої риби.
Проте у Мерлі водиться дрібна риба, водяні щури, жаби. Останнім часом з Ворскли прийшли бобри. Колись тут були і черепахи.
У річці водяться бобри, жаби та черепахи. Дуже часто помічають погризену бобрами кору дерев, особливо біля смт Гути та луками біля селища.
Етимологія Редагувати
Течія води дуже повільна. Це типова дрібна рівнинна річка, що тече серед луків, тому нашим пращурам здавалося, що річка «мертва». Мерло (Мерл, Мерля, Мерла) — значить «мертва» від давньоруського «мерети» — вмирати. З того ж приводу її найбільша притока зліва названа Мерчик[джерело?].
Історія Редагувати
У 1709 році по річці Мерла проходила бойова лінія шведських і московських військ. Недалеко від Краснокутська (поблизу села Городне) відбулась битва московського царства зі шведами.
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Dimnik, Martin. The Dynasty of Chernihiv - 1146-1246. (Згадка про Мерлу при описі боїв Ігоря Святославича з половцями)
- Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. — К.: Ніка-Центр, 2014. — 230 с. ISBN 978-966-521-107-5
- . — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 116. — (№ 1991).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 360