www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кондратюк Юрій Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Кондратюк Ю рій Васи льович Кондратю к

Кондратюк Юрій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Кондратюк.

Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897(18970621), Полтава, Україна — місце та дата смерті невідомі, не раніше 1942) — український учений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».

Олександр Гнатович Шаргей
Ім'я при народженні Шаргей Олександр Гнатович
Псевдо Кондратюк Юрій Васильович
Народився 9 (21) червня 1897
Полтава, Російська імперія
Помер 23 лютого 1942(1942-02-23) (44 роки)
Калуга, Тульська область, РРФСР, СРСР
Підданство Російська імперія
 УНР
 УРСР
Національність українець
Діяльність інженер
Галузь космонавтика
Відомий завдяки вчений-винахідник, піонер ракетної техніки й теорії космічних польотів
Alma mater Друга полтавська чоловіча гімназія
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання прапорщик
Конфесія католик
Рід Шаргей, Шліпенбах
Батько Ігнатій Бенедиктович Шаргей
Мати баронеса Людмила Львівна Шліпенбах
Герб

Шліпенбах

Життєпис

Юрій Кондратюк

Народився в Полтаві. Мати, Людмила Львівна Шаргей (у дівоцтві баронеса Шліпенбах гербу «Шліпенбах»), — викладачка французької мови, батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, — єврейський конвертит католицького віросповідання, студент Київського університету. Вихованням маленького Олександра займались його бабуся Катерина Кирилівна і нерідний дід, її другий чоловік Яким Микитович Даценко, син священиків з села Мала Павлівка, колишньої Грунської сотні. У місті Яким Даценко людина відома — колишній земський лікар міста Зінькова, та ще статський радник, який служить у казначействі. Нерідко сам Яким Микитович, один або з Панасом Мирним відправлявся в Полтаві на Малу Садову вулицю, де жив Володимир Галактіонович Короленко. Мати Олександра Шаргея хворіла й не виходила з психіатричної лікарні. Батько Олександра ж, з категорії «вічних студентів», навчався у Німецькій імперії. Олександр Шаргей писав в автобіографічній анкеті про своїх батьків таке: «…меня вырастил неродной дедушка». Після повернення до Російської імперії 1906 року батько, Ігнатій Бенедиктович, забрав із собою сина до столиці імперії Санкт-Петербургу.

У 1910—1916 навчався в Другій полтавській чоловічій гімназії. Закінчив її зі срібною медаллю.

1916 року вступив до механічного відділення Петроградського політехнічного інституту, але в листопаді того ж року був призваний в армію і зарахований до школи прапорщиків при одному з петербурзьких юнкерських училищ. До демобілізації в березні 1918 року воював на турецькому фронті. Після Жовтневого перевороту як офіцер революційної армії вільної Росії був мобілізований до Білої армії, але дезертирував із неї і оселився в містечку Сміла (тепер Черкаська область). Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, за допомогою своєї мачухи Олени Петрівни Карєєвої роздобув документи на ім'я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим іменем прожив до кінця життя.

Незалежно від Костянтина Ціолковського вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали й неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.

Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969), на зворотному боці якого іменем Кондратюка названо кратер.

З початком Другої світової війни вступив добровольцем до народного ополчення.

Довгий час уважалося, що Юрій Кондратюк загинув 3 жовтня 1941 року (тому на меморіальній дошці у Полтаві, фото якої наведено нижче, роком смерті вченого вказано 1941 рік). Проте, згодом були знайдені докази того, що Ю.Кондратюк був живий і після цієї дати (наприклад його підпис у відомості, датований січнем 1942 року). Тому поширеною стала версія, що вчений загинув 23 лютого 1942 року під містом Кіровим Калузької області. Похований у братській могилі, розташованій у сосновому лісі на околиці міста Кірова Калузької області (у кінці вулиці Красний Бор, за 20 метрів від дороги Кіров — Верхня Пісочня; 54°05′11″ пн. ш. 34°16′53″ сх. д. / 54.0866056° пн. ш. 34.2814944° сх. д. / 54.0866056; 34.2814944). За версією Джона Губолта, помер у 1952 році. Проте найбільш імовірною є версія, що він загинув у концтаборі. Як аргумент прихильники цієї версії наводили факт виявлення після війни в Пенемюнде рукописного зошита Юрія Кондратюка з формулами й розрахунками з ракетної техніки.

«Завоювання міжпланетних просторів».

Основні дати творчого життя

  • 1925 року надіслав до Головнауки у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі», продовжував працювати механіком у різних містах та регіонах СРСР (Кубань, Осетія, Сибір). «Найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі», — так відгукнувся про дослідження Кондратюка професор Ветчинкін;
  • У січні 1929 року в Новосибірську побачила світ книга Кондратюка-Шаргея «Завоювання міжпланетних просторів» [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (видана власним коштом автора);
  • 1930 року засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, працював у конструкторському бюро ОДПУ інженером-конструктором (до 1932 року);
  • 1932–1933 — у Новосибірську працював над проєктом потужної Кримської вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові. Проєкт передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тисяч кіловат, тоді як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею;
  • 1939 року Кондратюк очолив відділ проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві.

Внесок у науку і міжнародне визнання

Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він уперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проєкт розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з якою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».

«Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді за стартом ракети, що мала понести корабель „Аполлон-9“ у напрямку до Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів».

— Д.Хуболт

Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).

Ушанування пам'яті

  • З 1970 року ім'я Юрія Кондратюка носить вулиця в Мінському масиві в Києві.
  • З 2016 року ім'я Юрія Кондратюка носить вулиця на житловому масиві Червоний Камінь у місті Дніпрі.
  • Федераціями космонавтики України та Росії була випущена загальна для обох держав пам'ятна медаль «Ю. В. Кондратюк».
  • Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю. В. Кондратюка. Цієї нагороди удостоєні як українське вчені, конструктори, інженери, ветерани ракетно-космічної галузі, так і громадяни Росії, США, Китаю, що працюють з Україною за спільними програмами освоєння космічного простору.
  • У «Положенні про нагороди Аерокосмічного товариства України» є медаль ім. Ю. В. Кондратюка.
  • Його ім'ям названий відкритий 2001 року музей авіації та космонавтики у Полтаві.
  • У Полтаві йому встановлений пам'ятник біля Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка.
  • Ю. В. Кондратюку присвячено ювілейну монету «Юрій Кондратюк», яку викарбував НБУ на його честь 1997 року, а також дві поштові марки (1997 та 2002 років).
  • Іменем ученого названо Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка (ПолтНТУ) — вищий навчальний заклад в Україні.
  • Його іменем названо астероїд 3084 Кондратюк.
  • Його іменем названо кратер на зворотньому боці Місяця.
  • 21 червня 2012 року Google відзначив 115 років з дня народження Юрія Кондратюка встановленням принагідного дудла на головній сторінці.
  • 2014 року занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико[en].
  • У 2015 р. Мала академія наук України ініціювала проект медалі Юрія Кондратюка.
  • 21 червня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім'я та прізвище — Олександр Шаргей) (1897—1942), ученого-винахідника, розробника ракетної техніки і теорії космічних польотів.

Див. також

Джерела

  1. Енциклопедія історії України — Київ: Наукова думка, 2003. — ISBN 966-00-0632-2
    d:Track:Q1032143d:Track:Q1899d:Track:Q6981212
  2. Левин Владимир, «Линия жизни Александра Шаргея [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.]», г. Москва, сайт «NewsWe.com» (рос.)
  3. ↑ Шаргей — Кондратюк — Луна [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Информационно-исторический портал «ваш год рождения» (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016. 
  5. [. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.  Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) В. А. Шендеровський. Кондратюк Юрій Васильович Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.]
  6. Кондратюк Юрій Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2 с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., С. 355—356]
  7. Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХ. 2007. с. 192. ISBN 978-966-8653-95-7. 
  8. [. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 7 вересня 2015.  А.Железняков «КОНДРАТЮК Юрий Васильевич (А. И.ШАРГЕЙ)» // «Энциклопедия „Космонавтика“»(рос.)]
  9. Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (narod.ru). Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 грудня 2012. 
  10. Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (Є.Румянцева). Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 26 вересня 2013. 
  11. . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 2 квітня 2016. 
  12. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016. 
  13. Назва мису Канаверал у 1964-1973 роках
  14. Архів оригіналу за 30 липня 2015. Процитовано 4 серпня 2015. 
  15. ↑ Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 серпня 2015. 
  16. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015. 
  17. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015. 
  18. [. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.  Юрій Васильович Кондратюк у Залі Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико(англ.)]
  19. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015. 
  20. . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018. 

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Kondratyuk Yu rij Vasi lovich Kondratyu k spravzhnye im ya Shargej Oleksandr Gnatovich nar 9 21 chervnya 1897 18970621 Poltava Ukrayina misce ta data smerti nevidomi ne ranishe 1942 ukrayinskij uchenij vinahidnik odin iz pioneriv raketnoyi tehniki j teoriyi kosmichnih polotiv Avtor tak zvanoyi trasi Kondratyuka yakoyu podorozhuvali na Misyac kosmichni korabli Apollon Oleksandr Gnatovich ShargejIm ya pri narodzhenni Shargej Oleksandr GnatovichPsevdo Kondratyuk Yurij VasilovichNarodivsya 9 21 chervnya 1897 Poltava Rosijska imperiyaPomer 23 lyutogo 1942 1942 02 23 1 44 roki Kaluga Tulska oblast RRFSR SRSRPiddanstvo Rosijska imperiya UNR URSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist inzhenerGaluz kosmonavtikaVidomij zavdyaki vchenij vinahidnik pioner raketnoyi tehniki j teoriyi kosmichnih polotivAlma mater Druga poltavska cholovicha gimnaziyaUchasnik Persha svitova vijna i Druga svitova vijnaVijskove zvannya praporshik 2 Konfesiya katolik 3 Rid Shargej ShlipenbahBatko Ignatij Benediktovich ShargejMati baronesa Lyudmila Lvivna Shlipenbah 3 GerbShlipenbah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Osnovni dati tvorchogo zhittya 3 Vnesok u nauku i mizhnarodne viznannya 4 Ushanuvannya pam yati 5 Div takozh 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis Redaguvati Yurij KondratyukNarodivsya v Poltavi Mati Lyudmila Lvivna Shargej u divoctvi baronesa 3 Shlipenbah gerbu Shlipenbah vikladachka francuzkoyi movi batko Ignatij Benediktovich Shargej yevrejskij konvertit katolickogo 3 virospovidannya student Kiyivskogo universitetu Vihovannyam malenkogo Oleksandra zajmalis jogo babusya Katerina Kirilivna i neridnij did yiyi drugij cholovik Yakim Mikitovich Dacenko sin svyashenikiv z sela Mala Pavlivka kolishnoyi Grunskoyi sotni U misti Yakim Dacenko lyudina vidoma kolishnij zemskij likar mista Zinkova ta she statskij radnik yakij sluzhit u kaznachejstvi Neridko sam Yakim Mikitovich odin abo z Panasom Mirnim vidpravlyavsya v Poltavi na Malu Sadovu vulicyu de zhiv Volodimir Galaktionovich Korolenko Mati Oleksandra Shargeya hvorila j ne vihodila z psihiatrichnoyi likarni Batko Oleksandra zh z kategoriyi vichnih studentiv navchavsya u Nimeckij imperiyi Oleksandr Shargej pisav v avtobiografichnij anketi pro svoyih batkiv take menya vyrastil nerodnoj dedushka Pislya povernennya do Rosijskoyi imperiyi 1906 roku batko Ignatij Benediktovich zabrav iz soboyu sina do stolici imperiyi Sankt Peterburgu U 1910 1916 navchavsya v Drugij poltavskij cholovichij gimnaziyi Zakinchiv yiyi zi sribnoyu medallyu 7 1916 roku vstupiv do mehanichnogo viddilennya Petrogradskogo politehnichnogo institutu ale v listopadi togo zh roku buv prizvanij v armiyu i zarahovanij do shkoli praporshikiv pri odnomu z peterburzkih yunkerskih uchilish Do demobilizaciyi v berezni 1918 roku voyuvav na tureckomu fronti Pislya Zhovtnevogo perevorotu yak oficer revolyucijnoyi armiyi vilnoyi Rosiyi buv mobilizovanij do Biloyi armiyi ale dezertiruvav iz neyi i oselivsya v mistechku Smila teper Cherkaska oblast Poboyuyuchis represij za svoye oficerske minule za dopomogoyu svoyeyi machuhi Oleni Petrivni Karyeyevoyi rozdobuv dokumenti na im ya Yuriya Vasilovicha Kondratyuka i pid cim imenem prozhiv do kincya zhittya Nezalezhno vid Kostyantina Ciolkovskogo vivchav osnovni problemi kosmonavtiki kosmichnih polotiv i konstruyuvannya mizhplanetnih korabliv U praci Zavoyuvannya mizhplanetnih prostoriv 1929 viviv osnovne rivnyannya polotu raketi rozglyanuv energetichno najvigidnishi trayektoriyi kosmichnih polotiv viklav teoriyu bagatostupenevih raket Pershim sformulyuvav teoriyu bagatostupenevih raket zaproponuvav vikoristovuvati dlya raketnogo paliva deyaki metali j nemetali ta yihni vodnevi spoluki Rozglyanuv problemi stvorennya promizhnih mizhplanetnih baz ideyu vikoristannya gravitacijnogo polya nebesnih til dlya rozv yazannya cih problem Bagato idej Yuriya Kondratyuka pro stvorennya kosmichnih sistem pro rozrahunki trayektorij polotiv dlya visadki na misyachnu poverhnyu vikoristano u praktichnij kosmonavtici Zokrema rezultati jogo naukovoyi praci Pro zavoyuvannya mizhplanetnih prostoriv buli vikoristani pri planuvanni visadki amerikanskih astronavtiv na Misyac 1969 na zvorotnomu boci yakogo imenem Kondratyuka nazvano krater Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni vstupiv dobrovolcem do narodnogo opolchennya Dovgij chas uvazhalosya sho Yurij Kondratyuk zaginuv 3 zhovtnya 1941 roku tomu na memorialnij doshci u Poltavi foto yakoyi navedeno nizhche rokom smerti vchenogo vkazano 1941 rik Prote zgodom buli znajdeni dokazi togo sho Yu Kondratyuk buv zhivij i pislya ciyeyi dati napriklad jogo pidpis u vidomosti datovanij sichnem 1942 roku 8 Tomu poshirenoyu stala versiya sho vchenij zaginuv 23 lyutogo 1942 roku pid mistom Kirovim Kaluzkoyi oblasti Pohovanij u bratskij mogili roztashovanij u sosnovomu lisi na okolici mista Kirova Kaluzkoyi oblasti u kinci vulici Krasnij Bor za 20 metriv vid dorogi Kirov Verhnya Pisochnya 54 05 11 pn sh 34 16 53 sh d 54 0866056 pn sh 34 2814944 sh d 54 0866056 34 2814944 9 10 Za versiyeyu Dzhona Gubolta pomer u 1952 roci 11 Prote najbilsh imovirnoyu ye versiya sho vin zaginuv u konctabori Yak argument prihilniki ciyeyi versiyi navodili fakt viyavlennya pislya vijni v Penemyunde rukopisnogo zoshita Yuriya Kondratyuka z formulami j rozrahunkami z raketnoyi tehniki 12 Zavoyuvannya mizhplanetnih prostoriv Osnovni dati tvorchogo zhittya Redaguvati1925 roku nadislav do Golovnauki u Moskvu rukopis Pro mizhplanetni podorozhi prodovzhuvav pracyuvati mehanikom u riznih mistah ta regionah SRSR Kuban Osetiya Sibir Najpovnishe doslidzhennya mizhplanetnih podorozhej z usih sho buli napisani dosi tak vidguknuvsya pro doslidzhennya Kondratyuka profesor Vetchinkin U sichni 1929 roku v Novosibirsku pobachila svit kniga Kondratyuka Shargeya Zavoyuvannya mizhplanetnih prostoriv Arhivovano 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine vidana vlasnim koshtom avtora 1930 roku zasudzhenij za nepravdivim zvinuvachennyam u shkidnictvi pracyuvav u konstruktorskomu byuro ODPU inzhenerom konstruktorom do 1932 roku 1932 1933 u Novosibirsku pracyuvav nad proyektom potuzhnoyi Krimskoyi vitroelektrostanciyi Nastupnogo roku prodovzhiv cyu robotu v Harkovi Proyekt peredbachav vitroelektrostanciyu potuzhnistyu v 12 tisyach kilovat todi yak zarubizhni analogi obmezhuvalisya sotneyu 1939 roku Kondratyuk ocholiv viddil proektno eksperimentalnoyi ustanovi vitroelektrostancij u Moskvi Vnesok u nauku i mizhnarodne viznannya RedaguvatiYurij Kondratyuk uvijshov do istoriyi nauki i tehniki yak avtor bagatoh originalnih idej i ne lishe dlya kosmosu realizovanih jogo poslidovnikami v praktici rozvitku raketno kosmichnoyi galuzi Zokrema vin upershe obgruntuvav ekonomichnu docilnist vertikalnogo zletu raket stvorennya promizhnih baz pid chas polotiv galmuvannya u verhnih sharah atmosferi vikoristannya sonyachnoyi energiyi kosmichnimi aparatami tosho Ochevidno najbilshim jogo dosyagnennyam ye proyekt rozrahunkiv polotu lyudini na Misyac yakij vikoristali amerikanci realizovuyuchi zapusk astronavtiv na prirodnij suputnik Zemli Naprikinci 1960 h rokiv zhurnal Lajf poznajomiv chitachiv z deyakimi detalyami pidgotovki amerikanskoyi programi Apollon U Golovnomu upravlinni pilotovanih polotiv pri Nacionalnomu upravlinni z aeronavtiki ta doslidzhennya kosmosu NASA pid chas obgovorennya variantiv polotu na Misyac vinikla superechka mizh grupoyu Vernera fon Brauna i grupoyu Dzhona Hubolta yaka proponuvala vivesti korabel na navkolomisyachnu orbitu potim vidokremiti j spustiti na Misyac specialnu kabinu Cyu ideyu z yakoyu piznishe pogodilisya vsi kerivniki amerikanskoyi programi vzyali z knigi Yuriya Kondratyuka Zavoyuvannya mizhplanetnih prostoriv Koli bereznevogo svitanku 1968 roku ya shvilovano sposterigav na misi Kennedi 13 za startom raketi sho mala ponesti korabel Apollon 9 u napryamku do Misyacya ya dumav pro ukrayincya Yuriya Kondratyuka sho rozrahuvav trasu po yakij povinni buli letiti troye nashih astronavtiv D HuboltAstronavt Nil Armstrong u 1969 roci zdijsniv mriyu Kondratyuka Lunar orbit randevu Ushanuvannya pam yati RedaguvatiZ 1970 roku im ya Yuriya Kondratyuka nosit vulicya v Minskomu masivi v Kiyevi Z 2016 roku im ya Yuriya Kondratyuka nosit vulicya na zhitlovomu masivi Chervonij Kamin u misti Dnipri Federaciyami kosmonavtiki Ukrayini ta Rosiyi bula vipushena zagalna dlya oboh derzhav pam yatna medal Yu V Kondratyuk 14 Federaciya kosmonavtiki Ukrayini zasnuvala medal i diplom imeni Yu V Kondratyuka Ciyeyi nagorodi udostoyeni yak ukrayinske vcheni konstruktori inzheneri veterani raketno kosmichnoyi galuzi tak i gromadyani Rosiyi SShA Kitayu sho pracyuyut z Ukrayinoyu za spilnimi programami osvoyennya kosmichnogo prostoru 15 U Polozhenni pro nagorodi Aerokosmichnogo tovaristva Ukrayini ye medal im Yu V Kondratyuka 15 Jogo im yam nazvanij vidkritij 2001 roku muzej aviaciyi ta kosmonavtiki u Poltavi U Poltavi jomu vstanovlenij pam yatnik bilya Poltavskogo muzeyu aviaciyi ta kosmonavtiki im Yu V Kondratyuka Yu V Kondratyuku prisvyacheno yuvilejnu monetu Yurij Kondratyuk yaku vikarbuvav NBU na jogo chest 1997 roku 16 a takozh dvi poshtovi marki 1997 ta 2002 rokiv Imenem uchenogo nazvano Poltavskij nacionalnij tehnichnij universitet imeni Yuriya Kondratyuka PoltNTU vishij navchalnij zaklad v Ukrayini Jogo imenem nazvano asteroyid 3084 Kondratyuk Jogo imenem nazvano krater na zvorotnomu boci Misyacya 21 chervnya 2012 roku Google vidznachiv 115 rokiv z dnya narodzhennya Yuriya Kondratyuka vstanovlennyam prinagidnogo dudla na golovnij storinci 17 2014 roku zanesenij do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi Zali Slavi Muzeyu istoriyi kosmosu u Nyu Meksiko en 18 U 2015 r Mala akademiya nauk Ukrayini iniciyuvala proekt medali Yuriya Kondratyuka 19 21 chervnya 2017 roku na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachalas pam yatna data 120 rokiv z dnya narodzhennya Yuriya Kondratyuka spravzhnye im ya ta prizvishe Oleksandr Shargej 1897 1942 uchenogo vinahidnika rozrobnika raketnoyi tehniki i teoriyi kosmichnih polotiv 20 Yuvilejna moneta NBU do 100 richnogo yuvileyu Avers Yuvilejna moneta Revers Poshtova marka Ukrayini do 100 richnogo yuvileyu Poshtova marka Ukrayini iz zobrazhennyam trasi polotu na Misyac Pam yatnik v Poltavi Pam yatnik v Gorishnih Plavnyah Pam yatnik na misci jmovirnoyi zagibeli Memorialna doshka u Sankt Peterburzi Memorialna doshka na budinku de narodivsya Kondratyuk u PoltaviDiv takozh RedaguvatiTrasa Kondratyuka Poltavskij muzej aviaciyi ta kosmonavtikiDzherela Redaguvati Enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 ISBN 966 00 0632 2 d Track Q1032143d Track Q1899d Track Q6981212 Levin Vladimir Liniya zhizni Aleksandra Shargeya Arhivovano 19 grudnya 2021 u Wayback Machine g Moskva sajt NewsWe com ros a b v g Shargej Kondratyuk Luna Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Informacionno istoricheskij portal vash god rozhdeniya ros Grabovskij Sergij Igorovich Sergij Grabovskij Hto vi Yurij Kondratyuk Ukrayinskij tizhden 21 chervnya 2012 Arhiv originalu za 27 veresnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2016 Shenderovskij Vasil Andrijovich V A Shenderovskij Kondratyuk Yurij Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol Smolij Valerij Andrijovich V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Arhiv originalu za 16 veresnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2016 Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka V A Shenderovskij Kondratyuk Yurij Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Kondratyuk Yurij Vasilovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1980 T 5 Kantata Kuliki 566 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s S 355 356 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HH 2007 s 192 ISBN 978 966 8653 95 7 A Zheleznyakov KONDRATYuK Yurij Vasilevich A I ShARGEJ Enciklopediya Kosmonavtika ros Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2015 A Zheleznyakov KONDRATYuK Yurij Vasilevich A I ShARGEJ Enciklopediya Kosmonavtika ros Yurij Vasilevich Kondratyuk Kosmicheskij memorial narod ru Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 25 grudnya 2012 Yurij Vasilevich Kondratyuk Kosmicheskij memorial Ye Rumyanceva Arhiv originalu za 18 travnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2013 Poltavchanin otkryl amerikancam trassu na Lunu Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 2 kvitnya 2016 Yurij Kondratyuk razrabotchik trassy polyota na Lunu Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 2 kvitnya 2016 Nazva misu Kanaveral u 1964 1973 rokah Znachki i medali izgotovlennye 6 m Upravleniem kosmodroma Bajkonur MO SSSR Federaciyami kosmonavtiki SSSR Rossii Ukrainy i drugie Arhiv originalu za 30 lipnya 2015 Procitovano 4 serpnya 2015 a b Geraldika i kosmos utverzhdeny nagrady Aerokosmicheskogo obshestva Ukrainy Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 serpnya 2015 Pam yatni moneti Ukrayini Yurij Kondratyuk Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 16 grudnya 2015 Google Logotip 115 rokiv vid dnya narodzhennya Yuriya Kondratyuka Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 16 grudnya 2015 Yurij Vasilovich Kondratyuk u Zali Slavi Muzeyu istoriyi kosmosu u Nyu Meksiko angl Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 1 grudnya 2015 Yurij Vasilovich Kondratyuk u Zali Slavi Muzeyu istoriyi kosmosu u Nyu Meksiko angl Interv yu akademika S Dovgogo Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2015 Procitovano 6 zhovtnya 2015 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 22 grudnya 2016 roku 1807 VIII Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2017 roci Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 6 lyutogo 2018 Literatura RedaguvatiV A Shenderovskij Kondratyuk Yurij Vasilovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 20 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 N K Kocherga Kondratyuk Yurij Vasilovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Bogdan Zholdak pro Karpa Solenika Josipa Timchenka Ivana Piddubnogo Yuriya Kondratyuka Mikolu Lukasha B Zholdak Kiyiv Grani T 2009 125 s Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 256 5 Burij V Sin Zemli sin Kosmosu Oleksandr Shargej Yurij Kondratyuk Valerij Burij Misto robitniche Vatutine 2002 12 lip S 4 Postati Pridius P E Vozvrashenie imeni geniyu Prosto russkie Krasnodar Periodika Kubani 2002 S 220 237 1000 prim ISBN 5 331 00013 4 ros A T Garkusha Strela letyashaya M Moskovskij rabochij 1993 152 s ISBN 5 239 01335 7 ros Posilannya Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kondratyuk Yurij Olena Chekan Zoryanij blukach iz Poltavi Ukrayinskij tizhden 10 04 2009 Arhivovano 6 bereznya 2017 u Wayback Machine Shenderovskij V Genij z Poltavi Yurij Kondratyuk Arhivovano 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine Vasil Shenderovskij Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha Oleg Radik Ukrayinska doroga na Misyac Novij poglyad 23 06 2011 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Rendezvous around the Moon Arhivovano 6 grudnya 2012 u Wayback Machine sajt BBC angl Kondratyuk Yurij Vasilevich Arhivovano 17 chervnya 2012 u Wayback Machine Enciklopediya KOSMONAVTIKA izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1985 g ros Zheleznyakov Aleksandr KONDRATYuK Yurij Vasilevich A I ShARGEJ Arhivovano 19 grudnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya Kosmonavtika ros Aerokosmicheskij licej imeni Yu V Kondratyuka Arhivovano 21 serpnya 2015 u Wayback Machine g Novosibirsk sajt MBOU AKL imeni Yu V Kondratyuka 2013 g ros Sadovskij D Imya s obratnoj storony Luny Arhivovano 18 zhovtnya 2015 u Wayback Machine g Novosibirsk redakcii zhurnala Nauka i zhizn ros Akulova Elena MESTO POD SOLNCEM sajt Altajskie novosti ros God kosmonavtiki Proslavlennye zemlyaki Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 2011 04 12 sajt OOO Volnaya Kuban ros Timoshenko Svetlana TRASSY KONDRATYuKA Arhivovano 2 travnya 2013 u Wayback Machine Znamya Kaluga 015 27 1 2004 ros Pam yatna moneta Yurij Kondratyuk Arhivovano 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Novosibirskij uchenyj Yurij Kondratyuk voshel v Galereyu mezhdunarodnoj kosmicheskoj slavy Arhivovano 25 travnya 2015 u Wayback Machine 19 11 2014 sajt Muzej goroda Novosibirska ros http statehistory ru 5011 YUriy Kondratyuk razrabotchik trassy polyeta na Lunu Arhivovano 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine http www history vn ua book person 85 html http www segodnya ua ukraine rodiny znamenityh 477619 html Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine http epizodsspace airbase ru bibl romanenko kon sh 02 html Arhivovano 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine http represnews blogspot com 2011 03 blog post 2550 html Arhivovano 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kondratyuk Yurij Vasilovich amp oldid 39553425