www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дезертирство Дезерти рство дезерція лат desertio самовільне залишення місця військової служби самовільне залишення війсь

Дезертирство

Дезерти́рство, дезерція (лат. desertio) — самовільне залишення місця військової служби, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.

Розстріл дезертира. Громадянська війна в США.
«Дезертир». Картина румунського живописця-реаліста Октава Бенчіле. 1906
«Дезертир». Картина українського живописця-реаліста Рєпіна І. Ю. 1917

Дезертирство є одним зі злочинів, пов'язаних із несенням офіційної військової служби. У випадку, якщо дезертирство сталося у воєнний час, законами деяких країн може кваліфікуватися, як зрада Батьківщині.

Історія

Із заснуванням перших армій автоматично виникла проблема самовільного залишення солдатами поля битви або місця служби. Зі стародавніх часів політичні та військове керівництво намагалося боротися з цим явищем й вживало суворі міри покарання, аж до смертної кари. Так, стародавні єгиптяни, тим хто втік під час битви з поля бою, відрізали язик. Греки позбавляли дезертирів права займати почесні посади у суспільстві, одягали в ганебні сукні, голили їм половину голови і в такому вигляді виставляли протягом трьох днів на торговій площі. За збіглого спартанця, як людину безчесного, не могла вийти заміж ні одна дівчина. У Римі за дезертирство покладалася конфіскація майна і смертна кара або продаж в рабство (за однією з версій так став рабом-гладіатором Спартак). Стародавні германці вішали дезертирів на дереві, як зрадників; інші полководці, втім, обмежувалися обрізанням носа, вух, язику або виколюванням очей.

У період найманих військ за Середньовіччя поряд із втечею зі служби до злочину стало відноситься й самовільний перехід на службу з однієї роти в іншу або з одного роду військ в інший, за що німецькі кодекси призначали, як і за дезертирство з поля бою, смертну кару.

Густав-Адольф встановив особливе покарання за дезертирство цілої частини, якщо вона біжить, не надавши належного опору, з бойовища. З особливою енергією, але безуспішно, у XVIII столітті боролася з дезертирством Пруссія.

З початку вторгнення в Росію Великої армії, війська Наполеона зазнавали значних втрат від дезертирства із союзницьких частин. У російській же армії масового дезертирства не було. Стан справ, однак, змінився після вступу російських військ до Франції. Артилерійський офіцер А. М. Баранович, який залишив записки «Російські солдати у Франції в 1813—1814 роках», свідчить, що нижчі чини російської армії нерідко залишали свої полки, щоб найнятися до французів на роботу в виноградарських та інших господарствах. Всього, за відомостями того ж Барановича, у Франції залишилося близько 40 000 російських солдатів.

Напередодні Першої світової війни дезертирство в царській армії існувало і навіть мало тенденції до збільшення. Так, у 1911 році за самовільні залишення частини та неявку були засуджені 8027 осіб, а в 1912-му — 13 358 осіб.

Після вступу Росії у світову війну проблема дезертирства стала ще гострішою. У вересні 1914 року командувач Південно-Західним фронтом М. І. Іванов зазначав у своїх записах про велику кількість солдатів і цілих груп, що уходять з лінії фронту, їхню розбещеність, випадки мародерства. Солдати розбігалися по селах цілими взводами. Солдати масами бігли з поїздів, які йшли на фронт. За оцінкою начальника штабу Південно-Західного фронту М. В. Алексєєва, з поїздів дезертували 20 % нижніх чинів. По Південно-Західному фронту в період з 29 вересня по 15 грудня 1914 року на станціях затримано 3394 солдати, що дезертували. І це без урахування тих, хто добровільно здався в полон.

Узимку 1914 року керівництво армією було стурбоване валом дезертирства з фронту.

Усього, згідно з офіційними даними Ставки, до весни 1917 року в царській армії з початку Першої світової війни налічувалося 195 тис. дезертирів. Деякі історіографи оцінюють цю цифру в 1,5—2 млн солдатів.

У Радянському Союзі явище дезертирства мало масовий, іноді глобальний характер, особливо за часів війни з нацистською Німеччиною. Дослідники Д. Дьогтєв і М. Зефиров у своїй книзі «Все для фронту?» наводять статистику: число дезертирів за період цієї війни становило 1 700 000 осіб, тих, хто всіляко ухилявся — 2,5 мільйона. Тільки в період з початку війни до кінця 1941 органи НКВС затримали понад 710 тисяч дезертирів і понад 71 тисячу ухильників. Ці цифри в цілому підтверджуються й іншими джерелами.

Загалом за роки війни за дезертирство було засуджено майже мільйон осіб, розстріляно понад 150 тисяч. Перший випадок дезертирства був зафіксований вже 1 липня 1941 року на Оренбурзької залізниці, коли новобранець зістрибнув з військового ешелону, що рушив на повній швидкості.

Причини

Причинами дезертирства під час військових дій можуть бути ідеологічна невідповідність особового складу, відсутність проведення ідеологічної чи мотиваційної підготовки, боязнь бути пораненим чи убитим, відсутність обіцяної неформальної оплати (в випадку з незаконними угрупованнями бойовиків), моральна слабкість, переосмислення цінностей, наявність успішних випадків дезертирства серед особового складу в минулому. Так, у випадку втрати ідеологічної підготовки є приклад з дезертирства серед терористичних угруповань під час операції АТО, що потягло за собою додаткове введення окупаційних російсько-терористичних військ на територію України.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 27 січня 2015. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2015. 
  3. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 27 січня 2015. 
  4. . unian.ua. 04.05.2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 04.05.2016. 
  5. . unian.ua. 29.04.2016. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 04.05.2016. 

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дезертирство

Джерела

Література

  • Дезертирство // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 135. — ISBN 978-966-937-261-1.
  • Асташов А. Б. Дезертирство и борьба с ним в царской армии в годы Первой мировой войны // Российская история. 2011. № 4. — С. 44—52.
  • Charles Glass; Deserter: The Last Untold Story of the Second World War, Harperpress, 2013.
  • Е. А. Назарян Дезертирство в Русской армии: мотивы и обстоятельства.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dezerti rstvo dezerciya lat desertio samovilne zalishennya miscya vijskovoyi sluzhbi samovilne zalishennya vijskovoyi chastini abo miscya sluzhbi vijskovosluzhbovcem z metoyu uhilitisya vid vijskovoyi sluzhbi a takozh nez yavlennya z tiyeyu samoyu metoyu na sluzhbu u razi priznachennya perevedennya z vidryadzhennya vidpustki abo z likuvalnogo zakladu Rozstril dezertira Gromadyanska vijna v SShA Dezertir Kartina rumunskogo zhivopiscya realista Oktava Benchile 1906 Dezertir Kartina ukrayinskogo zhivopiscya realista Ryepina I Yu 1917Dezertirstvo ye odnim zi zlochiniv pov yazanih iz nesennyam oficijnoyi vijskovoyi sluzhbi U vipadku yaksho dezertirstvo stalosya u voyennij chas zakonami deyakih krayin mozhe kvalifikuvatisya yak zrada Batkivshini Zmist 1 Istoriya 2 Prichini 3 Div takozh 4 Primitki 5 Posilannya 6 Dzherela 7 LiteraturaIstoriya RedaguvatiIz zasnuvannyam pershih armij avtomatichno vinikla problema samovilnogo zalishennya soldatami polya bitvi abo miscya sluzhbi Zi starodavnih chasiv politichni ta vijskove kerivnictvo namagalosya borotisya z cim yavishem j vzhivalo suvori miri pokarannya azh do smertnoyi kari Tak starodavni yegiptyani tim hto vtik pid chas bitvi z polya boyu vidrizali yazik Greki pozbavlyali dezertiriv prava zajmati pochesni posadi u suspilstvi odyagali v ganebni sukni golili yim polovinu golovi i v takomu viglyadi vistavlyali protyagom troh dniv na torgovij ploshi Za zbiglogo spartancya yak lyudinu bezchesnogo ne mogla vijti zamizh ni odna divchina U Rimi za dezertirstvo pokladalasya konfiskaciya majna i smertna kara abo prodazh v rabstvo za odniyeyu z versij tak stav rabom gladiatorom Spartak Starodavni germanci vishali dezertiriv na derevi yak zradnikiv inshi polkovodci vtim obmezhuvalisya obrizannyam nosa vuh yaziku abo vikolyuvannyam ochej U period najmanih vijsk za Serednovichchya poryad iz vtecheyu zi sluzhbi do zlochinu stalo vidnositsya j samovilnij perehid na sluzhbu z odniyeyi roti v inshu abo z odnogo rodu vijsk v inshij za sho nimecki kodeksi priznachali yak i za dezertirstvo z polya boyu smertnu karu Gustav Adolf vstanoviv osoblive pokarannya za dezertirstvo ciloyi chastini yaksho vona bizhit ne nadavshi nalezhnogo oporu z bojovisha Z osoblivoyu energiyeyu ale bezuspishno u XVIII stolitti borolasya z dezertirstvom Prussiya Z pochatku vtorgnennya v Rosiyu Velikoyi armiyi vijska Napoleona zaznavali znachnih vtrat vid dezertirstva iz soyuznickih chastin U rosijskij zhe armiyi masovogo dezertirstva ne bulo Stan sprav odnak zminivsya pislya vstupu rosijskih vijsk do Franciyi Artilerijskij oficer A M Baranovich yakij zalishiv zapiski Rosijski soldati u Franciyi v 1813 1814 rokah svidchit sho nizhchi chini rosijskoyi armiyi neridko zalishali svoyi polki shob najnyatisya do francuziv na robotu v vinogradarskih ta inshih gospodarstvah Vsogo za vidomostyami togo zh Baranovicha u Franciyi zalishilosya blizko 40 000 rosijskih soldativ 1 Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni dezertirstvo v carskij armiyi isnuvalo i navit malo tendenciyi do zbilshennya Tak u 1911 roci za samovilni zalishennya chastini ta neyavku buli zasudzheni 8027 osib a v 1912 mu 13 358 osib Pislya vstupu Rosiyi u svitovu vijnu problema dezertirstva stala she gostrishoyu U veresni 1914 roku komanduvach Pivdenno Zahidnim frontom M I Ivanov zaznachav u svoyih zapisah pro veliku kilkist soldativ i cilih grup sho uhodyat z liniyi frontu yihnyu rozbeshenist vipadki maroderstva Soldati rozbigalisya po selah cilimi vzvodami Soldati masami bigli z poyizdiv yaki jshli na front Za ocinkoyu nachalnika shtabu Pivdenno Zahidnogo frontu M V Aleksyeyeva z poyizdiv dezertuvali 20 nizhnih chiniv 2 Po Pivdenno Zahidnomu frontu v period z 29 veresnya po 15 grudnya 1914 roku na stanciyah zatrimano 3394 soldati sho dezertuvali I ce bez urahuvannya tih hto dobrovilno zdavsya v polon 3 Uzimku 1914 roku kerivnictvo armiyeyu bulo sturbovane valom dezertirstva z frontu 2 Usogo zgidno z oficijnimi danimi Stavki do vesni 1917 roku v carskij armiyi z pochatku Pershoyi svitovoyi vijni nalichuvalosya 195 tis dezertiriv Deyaki istoriografi ocinyuyut cyu cifru v 1 5 2 mln soldativ U Radyanskomu Soyuzi yavishe dezertirstva malo masovij inodi globalnij harakter osoblivo za chasiv vijni z nacistskoyu Nimechchinoyu Doslidniki D Dogtyev i M Zefirov u svoyij knizi Vse dlya frontu navodyat statistiku chislo dezertiriv za period ciyeyi vijni stanovilo 1 700 000 osib tih hto vsilyako uhilyavsya 2 5 miljona Tilki v period z pochatku vijni do kincya 1941 organi NKVS zatrimali ponad 710 tisyach dezertiriv i ponad 71 tisyachu uhilnikiv Ci cifri v cilomu pidtverdzhuyutsya j inshimi dzherelami Zagalom za roki vijni za dezertirstvo bulo zasudzheno majzhe miljon osib rozstrilyano ponad 150 tisyach Pershij vipadok dezertirstva buv zafiksovanij vzhe 1 lipnya 1941 roku na Orenburzkoyi zaliznici koli novobranec zistribnuv z vijskovogo eshelonu sho rushiv na povnij shvidkosti Prichini RedaguvatiPrichinami dezertirstva pid chas vijskovih dij mozhut buti ideologichna nevidpovidnist osobovogo skladu vidsutnist provedennya ideologichnoyi chi motivacijnoyi pidgotovki boyazn buti poranenim chi ubitim vidsutnist obicyanoyi neformalnoyi oplati v vipadku z nezakonnimi ugrupovannyami bojovikiv moralna slabkist pereosmislennya cinnostej nayavnist uspishnih vipadkiv dezertirstva sered osobovogo skladu v minulomu Tak u vipadku vtrati ideologichnoyi pidgotovki ye priklad z dezertirstva sered teroristichnih ugrupovan pid chas operaciyi ATO sho potyaglo za soboyu dodatkove vvedennya okupacijnih rosijsko teroristichnih vijsk na teritoriyu Ukrayini 4 5 Div takozh RedaguvatiCharlz Robert Dzhenkins Eddi Slovik Radyanski vijskovopoloneni Drugoyi svitovoyi vijni Propaganda vijni Vijskovij obov yazok Vidmovnik za idejnimi mirkuvannyami Didivshina Nakaz 227 Nakaz 270 Pam yatnik dezertiram v ErfurtiPrimitki Redaguvati Bylo li dezertirstvo iz russkoj armii v Otechestvennuyu vojnu Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 27 sichnya 2015 a b DEZERTIRSTVO V CARSKOJ ARMII V GODY PERVOJ MIROVOJ VOJNY Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 27 sichnya 2015 Borba s dezertirstvom v russkoj armii 1914 16 godov Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 27 sichnya 2015 Ukrayinska rozvidka fiksuye masovi vipadki dezertirstva bojovikiv unian ua 04 05 2016 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 04 05 2016 Kozhen p yatij vtik rozvidka povidomlyaye pro masove dezertirstvo u lavah bojovikiv DNR unian ua 29 04 2016 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 04 05 2016 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DezertirstvoStattya 408 Dezertirstvo Arhivovano 28 sichnya 2022 u Wayback Machine Kriminalnij kodeks Ukrayini KKU Dezertirstvo Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Dezertirstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 313 1000 ekz VIJSKOVI ZLOChINI Arhivovano 4 veresnya 2010 u Wayback Machine Missing movement Arhivovano 31 grudnya 2015 u Wayback Machine from About com Memorial to German World War II deserters in Ulm Germany at the Sites of Memory webpage Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine AWOL Information Arhivovano 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine Rada predlagaet nakazyvat za dezertirstvo tyuremnym srokom do 12 let Arhivovano 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Gordon 14 yanvarya 2015 Dezertirstvo 1812 goda Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Bit i strelyat beglecov razval Imperatorskoj armii i rasstrely otstupayushih DEZERTIRSTVO Arhivovano 24 travnya 2009 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiDezertirstvo v gody vojny bron ot prizyva i strah Arhivovano 29 grudnya 2014 u Wayback Machine Dezertiry Pervoj mirovoj Umnye povtikali a duraki ostalis Arhivovano 4 serpnya 2014 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiDezertirstvo Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya U 20 t T 17 Kriminalne pravo V Ya Tacij vidp red ta in 2017 S 135 ISBN 978 966 937 261 1 Astashov A B Dezertirstvo i borba s nim v carskoj armii v gody Pervoj mirovoj vojny Rossijskaya istoriya 2011 4 S 44 52 Charles Glass Deserter The Last Untold Story of the Second World War Harperpress 2013 E A Nazaryan Dezertirstvo v Russkoj armii motivy i obstoyatelstva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dezertirstvo amp oldid 39137701