www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радянські військовополонені Другої світової війни категорія військовослужбовців Червоної армії військ НКВС тощо що з тих

Радянські військовополонені Другої світової війни

Радянські військовополонені Другої світової війни — категорія військовослужбовців Червоної армії, військ НКВС тощо, що з тих чи інших обставин насильницьки або добровільно була взята в полон військами держав-членів Осі за часи Другої світової війни.

Радянські військовополонені у концентраційному таборі Маутгаузен. Жовтень 1941

За період Другої світової війни загальне число полонених, захоплених усіма державами-учасниками світового конфлікту склало близько 35 млн. чоловіків. З них тільки радянських військовополонених у Німеччині було більше 5 млн, у Радянському Союзі відповідно — понад 3 млн. військовополонених з країн гітлерівської коаліції.

Радянські військовополонені в ході вторгнення до Польщі Редагувати

Радянські військові, захоплені фінами в полон поблизу Ладозького озера. Радянсько-фінська війна. 1940

Військовополонені СРСР у радянсько-фінській війні Редагувати

Достеменних даних про кількість захоплених фінськими військами в ході так званої Зимової війни військовослужбовців Червоної армії невідомі. За архівними даними фінського Червоного хреста було зареєстровано 5 594 радянських військовополонених, однак не всі захоплені в полоні, потрапили в цій перелік. При чому вважається, що 135 полонених померло. Разом з цим, фінський історик Гуннар Розен підрахував, що загалом фінська армія захопила 5 617 військових Червоної армії, зокрема дві жінки-медики.

Перші захоплені в полон. 22 червня 1941
Радянські військовополонені, захоплені в боях під Мінському. Липень 1941
Військовополонені у проміжному таборі. Жовтень 1941
Радянські військовополонені. 1942

Військовополонені СРСР у німецько-радянській війні Редагувати

Загальні дані Редагувати

На момент початку німецько-радянської війни Третій Рейх залишався підписантом ряду конвенцій, що регулювали статус військовополоненого. Незважаючи на це, ставлення німців до полонених ворожих солдатів базувалось насамперед на расистських припущеннях нацистської ідеології. З цієї причини під час Другої світової війни німці дискримінували певні категорії ув'язнених — різне поводження залежно від раси, до якої належав даний в'язень (у розумінні нацистів), або від того, яка його національна чи державна приналежність. На вершині ієрархії стояли англосаксонські солдати, за ними слідували військовополонені з інших західноєвропейських країн (Франція, Бельгія, Нідерланди, Норвегія), з якими, як правило, поводилися відповідно до положень законів війни. До польських, югославських та італійських військовополонених ставилися гірше. Найнижчими в ієрархії військовополонених були солдати Червоної армії.

Расова ненависть гітлерівців погіршувалася ідеологічним неприйняттям комунізму. Директива ОКВ від 14 травня вимагала прийняття нещадних заходів проти цивільного населення, а солдати вермахту отримували повне звільнення від відповідальності за вчинення будь-якого насильства. 6 червня, за два тижні до початку війни, ОКВ було видано «Наказ про комісарів».

З початком бойових дій на радянсько-німецькому фронті 22 червня 1941 року величезні маси бійців і командирів Червоної армії з різних обставин потрапили в оточення. В ході Прикордонних боїв літа 1941 року багато з них загинули, незначні групи вийшли до своїх, частина стали партизанами, але чимало з них з огляду на поранення, хворобу, відсутність боєприпасів, пального і провіанту були захоплені німецькими військами в полон. У своєму дослідженні німецький історик К. Штрайт, посилаючись на численні документи штабів груп армій, наводить дані про кількість радянських військовополонених, захоплених німецькими військами в розпач найважчих для Червоної армії боїв 1941—1942 років:

Всього до 16 листопада 1941 року їх число досягло 2,5 млн осіб. За шість з половиною місяців війни — з 22 червня 1941 по 10 січня 1942 р — згідно зведених донесень німецьких штабів, загальна чисельність тих, що потрапили в німецький полон становила 3,9 млн військових, серед них 15,2 тис. офіцерів, або 0,4 %.

На Нюрнберзькому судовому процесі над головними нацистськими військовими злочинцями радянська сторона представила документ з апарату А. Розенберга, в якому називалася ця цифра — 3,9 млн радянських військовополонених, з них до початок 1942 року в таборах в живих залишалося 1,1 млн.

В основному радянські воїни потрапляли в полон в 1941—1942 рр., але в полон потрапляли і пізніше: за даними Комісії при Президентові Російської Федерації з реабілітації жертв політичних репресій в 1943 р — 487 тис., в 1944 р — 203 тис., в 1945 — 40,6 тис. осіб.

Перевезення радянських військовополонених у вагонах для худоби. Вересень 1941
Захоплені в полон поблизу Сталінграда. Червень 1942

Багато радянських солдатів, серед них поранені, вмирали ще на шляху транспортування до збірних і пересильних таборів, а частина загинула при транспортуванні в стаціонарні табори. Недостатня кількість приміщень і жахливі умови в них, надзвичайно погане харчування, погане медичне обслуговування викликали восени і взимку 1941—1942 рр. епідемії висипного тифу, що привело до непомірно високої смертності серед військовополонених.

Висока смертність радянських військовополонених була викликана не тільки безвідповідальними діями відповідних німецьких служб, а й масовими розстрілами. Знищувалися тяжкопоранені солдати, від яких вермахт хотів позбутися в першу чергу, а також військовополонені, політичні переконання або расова приналежність яких виділяли їх із загальної маси. «Особливе поводження» з військовополоненими покладалося вермахтом на оперативні команди поліції безпеки і СД.

До лютого 1942 року з приблизно 3,3 млн радянських солдатів, які потрапили в німецький полон, близько двох мільйонів померло від голоду, холоду, епідемій або було розстріляно.

Радянські військовополонені В розпорядженні ОКВ В розпорядженні ОКГ Загалом
Взято в полон з початку війни 2 045 932 3 117 449 5 163 381
Померло, розстріляно, інші загибелі 1 335 569 1 890 668 3 226 237
Звільнено 535 523 287 707 823 230
Втекли н/д 66 694 66 694
Перебувають у таборах 176 840 877 980 1 054 820
…з них — на роботах 151 270 724 309 875 579
Гіммлер відвідує табір радянських військовополонених. 1941

За підрахунками, щонайменше 3,3 млн радянських військовополонених з 5,7 млн осіб, яких взяли у полон, загинули. Цей показник становить у цілому близько 57 % усіх радянських військовополонених, і це може бути протиставлене 8 300 з 231 000 британських та американських ув'язнених, тобто 3,6 %. Водночас, радянська Надзвичайна державна комісія при РНК СРСР дає іншу цифру — 3,9 млн осіб, але до цього числа не увійшли загиблі в Польщі — 808 тис. і в Німеччині — 340 тис. І кілька десятків тисяч в інших державах, що в загальному підсумку складає понад 5 млн загиблих радянських військовополонених. Близько 5 % радянських в'язнів, з тих, що загинули, були євреями. Найбільше смертей сталося в період з червня 1941 до січня 1942 р., коли німці вбили приблизно 2,8 млн радянських військовополонених, головним чином унаслідок навмисної голодної смерті, холоду та страт. Звільнено було максимум мільйон, більшість з яких стали так званими «добровольцями» (Гіві або Гільфсвілліге) для (часто обов'язкової) допоміжної служби у Вермахті, 500 000 втекли або були звільнені, решта 3,3 мільйона загинули як військовополонені.

Цифра 3,3 млн загиблих військовополонених базується на німецьких архівних даних та аналізі. Дані, опубліковані в Росії, мають дещо інший погляд на загиблих військовополонених СРСР. За оцінками Віктора Земскова, кількість радянських військовополонених склала 2,3 мільйона; він опублікував статистику, згідно з якою загальні втрати радянських військовополонених становили 2 471 000 (5 734 000 було захоплено, 821 000 — звільнено для німецької військової служби, 72 000 — втекли та 2 371 000 — звільнені). З 823 000 військовополонених, звільнених для служби в німецьких військових силах, 212 400 було вбито або зникло безвісти, 436 600 повернуто до СРСР і ув'язнено, а 180 000 залишилися в західних країнах після війни. Російський військовий історик Григорій Ф. Кривошеєв стверджував, що втрати військовополонених і бойових військ НКВС фактично склали 1,783 млн. За словами Кривошеєва, вищі показники загиблих через те, що до них вносять резервістів, що не встигли фактично розпочати військову службу та цивільних, які потрапили в полон під час війни.

Радянські військовополонені у концентраційному таборі Маутгаузен

Умови утримання в полоні Редагувати

Важкими, а для багатьох військовослужбовців і фатальними, були перші дні, тижні і місяці полону. Як правило, полонених зосереджували на відкритій місцевості, оточеній колючим дротом. У цих умовах захоплені в полон перебували, не дивлячись на погодні умови і температуру. На збірних пунктах полонені довго не отримували ніякої їжі і нічого для пиття. Потім їх направляли на дивізійні збірні пункти, звідки — в «Дулаг» (пересильні табори), де вони піддавалися фільтрації за ознаками національності, професії, ступеня лояльності. Потім рядові і молодші командири відправлялися в «Шталаги», а офіцери в спеціальні табори — «Офлаги». Втома від довгої дороги і голод, який призводив до абсолютного виснаження, став причиною фактів масових непритомності. З «Шталагів» і «офлагів» військовополонені могли переводитися до концентраційних та робочих таборів. У період найбільшої чисельності військовополонених на території рейхскомісаріату Остланд, Україна, Польського генерал-губернаторства, Австрії, Чехословаччини, Німеччини, Норвегії, Фінляндії та Румунії було близько 2670 таборів для військовополонених. Пізніше робочі команди з полонених були розсіяні майже по всій окупованій Європі.

У таборах процвітав лютий терор, нелюдські побиття полонених, а також стрілянина по них без жодного приводу, мали випадки втрати розуму, і навіть факти людоїдства. Евакуація радянських військовополонених здійснювалася з великими труднощами, особливо в перший і останній роки війни. Через те, що техніка для евакуації полонених виділялася рідко, основною формою їхнього переміщення були піші марші за спеціальними маршрутами, як правило, далеко від населених пунктів, по бездоріжжю і відкритій місцевості. Іноді їхня протяжність сягала від декількох десятків до декількох сотень кілометрів. Переходи тривали до 4 тижнів. Щодобовий перехід становив іноді до 40 км, причому в колонах перебували поранені, хворі і виснажені полонені. Часто ці переходи називалися «маршами смерті». При перегоні полонених, за надто повільний крок їх били, а за прискорення кроку часто вбивали, тому що прискорений крок вважався за спробу втечі. Залізницею полонених перевозили, у переважній більшості випадків, у відкритих вагонах, призначених для навантаження вугілля, в яких було жахливо тісно.

Національність Кількість % від загалу
Росіяни 657 339 48,02
Українці 386 568 28,24
Білоруси 103 053 7,53
Татари 30 698 2,24
Узбеки 28 228 2,06
Грузини 23 816 1,74
Казахи 23 143 1,69
Азербайджанці 20 850 1,52
Вірмени 20 067 1,47
Молдовани 4 739 0,35
Євреї 4 457 0,32
Башкири 4 248 0,31
Киргизи 4 014 0,29
Таджики 3 948 0,29
Калмики 3 772 0,28
Туркмени 3 511 0,26
Латиші 3 286 0,24
Литовці 2 749 0,20
Естонці 2 484 0,18
Карели 1 989 0,14
Інші національності 35 890 2,63
Загалом обліковано 1 368 849 100

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. До них слід додати 100 185 осіб, що знаходилися в таборах для військовополонених Люфтваффе, що в цілому становило 5 231 057 радянських військовополонених
  1. Второй мировой (1939—1945)[недоступне посилання]
  2. . Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 9 травня 2021. 
  3. Rosén, Gunnar: Suomalaisena Itä-Karjalassa. Sotilashallinnon ja Suomen Punaisen Ristin yhteistoiminta 1941–1944. Helsinki. 1998
  4. ↑ Судьба пленных
  5. ↑ Советские военнопленные до весны 1942 г.
  6. Родина. 1991. № 6-7. С. 100
  7. British Imperial War Museum — Invasion of the Soviet Union display (Holocaust Exhibition)
  8. Daniel Goldhagen, Hitler's Willing Executioners (pg. 290)
  9. Christian Streit: Keine Kameraden: Die Wehrmacht und die Sowjetischen Kriegsgefangenen, 1941—1945, Bonn: Dietz (3. Aufl., 1. Aufl. 1978), ISBN 3-8012-5016-4
  10. Zemskov, Viktor. . ww2stats.com. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 3 вересня 2018. 
  11. Кривошеев Г. Ф. Россия и СССР в войнах XX века: Статистическое исследование / Под общей ред. Г. Ф. Кривошеева. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — с. 453—464. — 608 с. — (Архив). — 5000 экз. — ISBN 5-224-01515-4.
  12. Кривошеев, с. 230—238}}
  13. «Поляки начали бросать советским пленным папиросы и картошку…»
  14. РОССИЯ И СССР В ВОЙНАХ XX ВЕКА. ПОТЕРИ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радянські військовополонені Другої світової війни

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Ерин М. Е. Советские военнопленные в нацистской Германии. 1941—1945 гг.: Проблемы исследования. — Ярославль: ЯрГУ, 2005. — 178 с.(рос.)
  • Шнеер А. Часть I. Глава 3. Социально-политические причины // Плен. Советские военнопленные в Германии, 1941—1945. — Мосты культуры / Гешарим, 2005. — Т. 1. — 624 с. — ISBN 5-93273-195-8.(рос.)
  • «Case Study: Soviet Prisoners-of-War (POWs), 1941–42». Gendercide Watch.(англ.)
  • Keine Kameraden: Die Wehrmacht und die Sowjetischen Kriegsgefangenen, 1941—1945. Verlag J.H.W. Dietz Nachf. 1991, ISBN-13: 978-3801250164(нім.)
  • Otto, Reinhard; Keller, Rolf; Nagel, Jens (2008). «Sowjetische Kriegsgefangene in deutschem Gewahrsam 1941—1945: Zahlen und Dimensionen». Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. 56 (4): 557—602. doi:10.1524/vfzg.2008.0026. S2CID 144568410.(нім.)

Відео Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Radyanski vijskovopoloneni Drugoyi svitovoyi vijni kategoriya vijskovosluzhbovciv Chervonoyi armiyi vijsk NKVS tosho sho z tih chi inshih obstavin nasilnicki abo dobrovilno bula vzyata v polon vijskami derzhav chleniv Osi za chasi Drugoyi svitovoyi vijni Radyanski vijskovopoloneni u koncentracijnomu tabori Mautgauzen Zhovten 1941Za period Drugoyi svitovoyi vijni zagalne chislo polonenih zahoplenih usima derzhavami uchasnikami svitovogo konfliktu sklalo blizko 35 mln cholovikiv Z nih tilki radyanskih vijskovopolonenih u Nimechchini bulo bilshe 5 mln u Radyanskomu Soyuzi vidpovidno ponad 3 mln vijskovopolonenih z krayin gitlerivskoyi koaliciyi 1 Zmist 1 Radyanski vijskovopoloneni v hodi vtorgnennya do Polshi 2 Vijskovopoloneni SRSR u radyansko finskij vijni 3 Vijskovopoloneni SRSR u nimecko radyanskij vijni 3 1 Zagalni dani 3 2 Umovi utrimannya v poloni 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 Posilannya 8 Literatura 9 VideoRadyanski vijskovopoloneni v hodi vtorgnennya do Polshi RedaguvatiDokladnishe Radyanske vtorgnennya do Polshi nbsp Radyanski vijskovi zahopleni finami v polon poblizu Ladozkogo ozera Radyansko finska vijna 1940Vijskovopoloneni SRSR u radyansko finskij vijni RedaguvatiDokladnishe Radyansko finska vijna 1939 1940 Dostemennih danih pro kilkist zahoplenih finskimi vijskami v hodi tak zvanoyi Zimovoyi vijni vijskovosluzhbovciv Chervonoyi armiyi nevidomi 2 Za arhivnimi danimi finskogo Chervonogo hresta bulo zareyestrovano 5 594 radyanskih vijskovopolonenih odnak ne vsi zahopleni v poloni potrapili v cij perelik Pri chomu vvazhayetsya sho 135 polonenih pomerlo Razom z cim finskij istorik Gunnar Rozen pidrahuvav sho zagalom finska armiya zahopila 5 617 vijskovih Chervonoyi armiyi zokrema dvi zhinki mediki 3 nbsp Pershi zahopleni v polon 22 chervnya 1941 nbsp Radyanski vijskovopoloneni zahopleni v boyah pid Minskomu Lipen 1941 nbsp Vijskovopoloneni u promizhnomu tabori Zhovten 1941 nbsp Radyanski vijskovopoloneni 1942Vijskovopoloneni SRSR u nimecko radyanskij vijni RedaguvatiDokladnishe Nimecko radyanska vijnaZagalni dani Redaguvati Na moment pochatku nimecko radyanskoyi vijni Tretij Rejh zalishavsya pidpisantom ryadu konvencij sho regulyuvali status vijskovopolonenogo Nezvazhayuchi na ce stavlennya nimciv do polonenih vorozhih soldativ bazuvalos nasampered na rasistskih pripushennyah nacistskoyi ideologiyi Z ciyeyi prichini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimci diskriminuvali pevni kategoriyi uv yaznenih rizne povodzhennya zalezhno vid rasi do yakoyi nalezhav danij v yazen u rozuminni nacistiv abo vid togo yaka jogo nacionalna chi derzhavna prinalezhnist Na vershini iyerarhiyi stoyali anglosaksonski soldati za nimi sliduvali vijskovopoloneni z inshih zahidnoyevropejskih krayin Franciya Belgiya Niderlandi Norvegiya z yakimi yak pravilo povodilisya vidpovidno do polozhen zakoniv vijni Do polskih yugoslavskih ta italijskih vijskovopolonenih stavilisya girshe Najnizhchimi v iyerarhiyi vijskovopolonenih buli soldati Chervonoyi armiyi Rasova nenavist gitlerivciv pogirshuvalasya ideologichnim neprijnyattyam komunizmu Direktiva OKV vid 14 travnya vimagala prijnyattya neshadnih zahodiv proti civilnogo naselennya a soldati vermahtu otrimuvali povne zvilnennya vid vidpovidalnosti za vchinennya bud yakogo nasilstva 6 chervnya za dva tizhni do pochatku vijni OKV bulo vidano Nakaz pro komisariv Z pochatkom bojovih dij na radyansko nimeckomu fronti 22 chervnya 1941 roku velichezni masi bijciv i komandiriv Chervonoyi armiyi z riznih obstavin potrapili v otochennya V hodi Prikordonnih boyiv lita 1941 roku bagato z nih zaginuli neznachni grupi vijshli do svoyih chastina stali partizanami ale chimalo z nih z oglyadu na poranennya hvorobu vidsutnist boyepripasiv palnogo i proviantu buli zahopleni nimeckimi vijskami v polon U svoyemu doslidzhenni nimeckij istorik K Shtrajt posilayuchis na chislenni dokumenti shtabiv grup armij navodit dani pro kilkist radyanskih vijskovopolonenih zahoplenih nimeckimi vijskami v rozpach najvazhchih dlya Chervonoyi armiyi boyiv 1941 1942 rokiv 4 Bilostok Minsk 323 tis Uman 103 tis Smolensk Roslavl 348 tis Gomel 50 tis oz Ilmen 18 tis Veliki Luki 30 tis Estoniya 11 tis Dem yansk 35 tis Kiyiv 665 tis Luga Leningrad 20 tis Melitopol Berdyansk 100 tis Vyazma Bryansk 662 tis Kerch 100 tis Vsogo do 16 listopada 1941 roku yih chislo dosyaglo 2 5 mln osib Za shist z polovinoyu misyaciv vijni z 22 chervnya 1941 po 10 sichnya 1942 r zgidno zvedenih donesen nimeckih shtabiv zagalna chiselnist tih sho potrapili v nimeckij polon stanovila 3 9 mln vijskovih sered nih 15 2 tis oficeriv abo 0 4 4 Na Nyurnberzkomu sudovomu procesi nad golovnimi nacistskimi vijskovimi zlochincyami radyanska storona predstavila dokument z aparatu A Rozenberga v yakomu nazivalasya cya cifra 3 9 mln radyanskih vijskovopolonenih z nih do pochatok 1942 roku v taborah v zhivih zalishalosya 1 1 mln V osnovnomu radyanski voyini potraplyali v polon v 1941 1942 rr ale v polon potraplyali i piznishe za danimi Komisiyi pri Prezidentovi Rosijskoyi Federaciyi z reabilitaciyi zhertv politichnih represij v 1943 r 487 tis v 1944 r 203 tis v 1945 40 6 tis osib 4 nbsp Perevezennya radyanskih vijskovopolonenih u vagonah dlya hudobi Veresen 1941 nbsp Zahopleni v polon poblizu Stalingrada Cherven 1942Bagato radyanskih soldativ sered nih poraneni vmirali she na shlyahu transportuvannya do zbirnih i peresilnih taboriv a chastina zaginula pri transportuvanni v stacionarni tabori Nedostatnya kilkist primishen i zhahlivi umovi v nih nadzvichajno pogane harchuvannya pogane medichne obslugovuvannya viklikali voseni i vzimku 1941 1942 rr epidemiyi visipnogo tifu sho privelo do nepomirno visokoyi smertnosti sered vijskovopolonenih 5 Visoka smertnist radyanskih vijskovopolonenih bula viklikana ne tilki bezvidpovidalnimi diyami vidpovidnih nimeckih sluzhb a j masovimi rozstrilami Znishuvalisya tyazhkoporaneni soldati vid yakih vermaht hotiv pozbutisya v pershu chergu a takozh vijskovopoloneni politichni perekonannya abo rasova prinalezhnist yakih vidilyali yih iz zagalnoyi masi Osoblive povodzhennya z vijskovopolonenimi pokladalosya vermahtom na operativni komandi policiyi bezpeki i SD 5 Do lyutogo 1942 roku z priblizno 3 3 mln radyanskih soldativ yaki potrapili v nimeckij polon blizko dvoh miljoniv pomerlo vid golodu holodu epidemij abo bulo rozstrilyano 5 Zagalna chiselnist radyanskih vijskovopolonenih na 31 grudnya 1944 roku 6 Radyanski vijskovopoloneni V rozporyadzhenni OKV V rozporyadzhenni OKG ZagalomVzyato v polon z pochatku vijni 2 045 932 3 117 449 5 163 381 Prim 1 Pomerlo rozstrilyano inshi zagibeli 1 335 569 1 890 668 3 226 237Zvilneno 535 523 287 707 823 230Vtekli n d 66 694 66 694Perebuvayut u taborah 176 840 877 980 1 054 820 z nih na robotah 151 270 724 309 875 579 nbsp Gimmler vidviduye tabir radyanskih vijskovopolonenih 1941Za pidrahunkami shonajmenshe 3 3 mln radyanskih vijskovopolonenih z 5 7 mln osib yakih vzyali u polon zaginuli Cej pokaznik stanovit u cilomu blizko 57 usih radyanskih vijskovopolonenih i ce mozhe buti protistavlene 8 300 z 231 000 britanskih ta amerikanskih uv yaznenih tobto 3 6 Vodnochas radyanska Nadzvichajna derzhavna komisiya pri RNK SRSR daye inshu cifru 3 9 mln osib ale do cogo chisla ne uvijshli zagibli v Polshi 808 tis i v Nimechchini 340 tis I kilka desyatkiv tisyach v inshih derzhavah sho v zagalnomu pidsumku skladaye ponad 5 mln zagiblih radyanskih vijskovopolonenih 4 Blizko 5 radyanskih v yazniv z tih sho zaginuli buli yevreyami 7 Najbilshe smertej stalosya v period z chervnya 1941 do sichnya 1942 r koli nimci vbili priblizno 2 8 mln radyanskih vijskovopolonenih golovnim chinom unaslidok navmisnoyi golodnoyi smerti 8 holodu ta strat Zvilneno bulo maksimum miljon bilshist z yakih stali tak zvanimi dobrovolcyami Givi abo Gilfsvillige dlya chasto obov yazkovoyi dopomizhnoyi sluzhbi u Vermahti 500 000 vtekli abo buli zvilneni reshta 3 3 miljona zaginuli yak vijskovopoloneni 9 Cifra 3 3 mln zagiblih vijskovopolonenih bazuyetsya na nimeckih arhivnih danih ta analizi Dani opublikovani v Rosiyi mayut desho inshij poglyad na zagiblih vijskovopolonenih SRSR Za ocinkami Viktora Zemskova kilkist radyanskih vijskovopolonenih sklala 2 3 miljona vin opublikuvav statistiku zgidno z yakoyu zagalni vtrati radyanskih vijskovopolonenih stanovili 2 471 000 5 734 000 bulo zahopleno 821 000 zvilneno dlya nimeckoyi vijskovoyi sluzhbi 72 000 vtekli ta 2 371 000 zvilneni 10 Z 823 000 vijskovopolonenih zvilnenih dlya sluzhbi v nimeckih vijskovih silah 212 400 bulo vbito abo zniklo bezvisti 436 600 povernuto do SRSR i uv yazneno a 180 000 zalishilisya v zahidnih krayinah pislya vijni 11 Rosijskij vijskovij istorik Grigorij F Krivosheyev stverdzhuvav sho vtrati vijskovopolonenih i bojovih vijsk NKVS faktichno sklali 1 783 mln Za slovami Krivosheyeva vishi pokazniki zagiblih cherez te sho do nih vnosyat rezervistiv sho ne vstigli faktichno rozpochati vijskovu sluzhbu ta civilnih yaki potrapili v polon pid chas vijni 12 nbsp Radyanski vijskovopoloneni u koncentracijnomu tabori MautgauzenUmovi utrimannya v poloni Redaguvati Vazhkimi a dlya bagatoh vijskovosluzhbovciv i fatalnimi buli pershi dni tizhni i misyaci polonu 4 Yak pravilo polonenih zoseredzhuvali na vidkritij miscevosti otochenij kolyuchim drotom U cih umovah zahopleni v polon perebuvali ne divlyachis na pogodni umovi i temperaturu Na zbirnih punktah poloneni dovgo ne otrimuvali niyakoyi yizhi i nichogo dlya pittya Potim yih napravlyali na divizijni zbirni punkti zvidki v Dulag peresilni tabori de voni piddavalisya filtraciyi za oznakami nacionalnosti profesiyi stupenya loyalnosti Potim ryadovi i molodshi komandiri vidpravlyalisya v Shtalagi a oficeri v specialni tabori Oflagi Vtoma vid dovgoyi dorogi i golod yakij prizvodiv do absolyutnogo visnazhennya stav prichinoyu faktiv masovih nepritomnosti Z Shtalagiv i oflagiv vijskovopoloneni mogli perevoditisya do koncentracijnih ta robochih taboriv U period najbilshoyi chiselnosti vijskovopolonenih na teritoriyi rejhskomisariatu Ostland Ukrayina Polskogo general gubernatorstva Avstriyi Chehoslovachchini Nimechchini Norvegiyi Finlyandiyi ta Rumuniyi bulo blizko 2670 taboriv dlya vijskovopolonenih Piznishe robochi komandi z polonenih buli rozsiyani majzhe po vsij okupovanij Yevropi 4 U taborah procvitav lyutij teror nelyudski pobittya polonenih a takozh strilyanina po nih bez zhodnogo privodu mali vipadki vtrati rozumu i navit fakti lyudoyidstva Evakuaciya radyanskih vijskovopolonenih zdijsnyuvalasya z velikimi trudnoshami osoblivo v pershij i ostannij roki vijni Cherez te sho tehnika dlya evakuaciyi polonenih vidilyalasya ridko osnovnoyu formoyu yihnogo peremishennya buli pishi marshi za specialnimi marshrutami yak pravilo daleko vid naselenih punktiv po bezdorizhzhyu i vidkritij miscevosti Inodi yihnya protyazhnist syagala vid dekilkoh desyatkiv do dekilkoh soten kilometriv Perehodi trivali do 4 tizhniv 4 Shodobovij perehid stanoviv inodi do 40 km prichomu v kolonah perebuvali poraneni hvori i visnazheni poloneni Chasto ci perehodi nazivalisya marshami smerti Pri peregoni polonenih za nadto povilnij krok yih bili a za priskorennya kroku chasto vbivali tomu sho priskorenij krok vvazhavsya za sprobu vtechi Zalizniceyu polonenih perevozili u perevazhnij bilshosti vipadkiv u vidkritih vagonah priznachenih dlya navantazhennya vugillya v yakih bulo zhahlivo tisno 13 Radyanski vijskovopoloneni za nacionalnistyu 14 Nacionalnist Kilkist vid zagaluRosiyani 657 339 48 02Ukrayinci 386 568 28 24Bilorusi 103 053 7 53Tatari 30 698 2 24Uzbeki 28 228 2 06Gruzini 23 816 1 74Kazahi 23 143 1 69Azerbajdzhanci 20 850 1 52Virmeni 20 067 1 47Moldovani 4 739 0 35Yevreyi 4 457 0 32Bashkiri 4 248 0 31Kirgizi 4 014 0 29Tadzhiki 3 948 0 29Kalmiki 3 772 0 28Turkmeni 3 511 0 26Latishi 3 286 0 24Litovci 2 749 0 20Estonci 2 484 0 18Kareli 1 989 0 14Inshi nacionalnosti 35 890 2 63Zagalom oblikovano 1 368 849 100Div takozh RedaguvatiKonvenciya pro povodzhennya z vijskovopolonenimi 1929 Nakaz pro komisariv Nimecka okupaciya SRSR Rosijskij kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Vtrati u nimecko radyanskij vijni Perevirochno filtracijni tabori NKVS SRSR Nakaz 270Primitki RedaguvatiVinoski Do nih slid dodati 100 185 osib sho znahodilisya v taborah dlya vijskovopolonenih Lyuftvaffe sho v cilomu stanovilo 5 231 057 radyanskih vijskovopolonenih Dzherela Vtoroj mirovoj 1939 1945 nedostupne posilannya POW Deaths and People Handed Over to Germany and the Soviet Union Arhiv originalu za 11 bereznya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Rosen Gunnar Suomalaisena Ita Karjalassa Sotilashallinnon ja Suomen Punaisen Ristin yhteistoiminta 1941 1944 Helsinki 1998 a b v g d e zh Sudba plennyh a b v Sovetskie voennoplennye do vesny 1942 g Rodina 1991 6 7 S 100 British Imperial War Museum Invasion of the Soviet Union display Holocaust Exhibition Daniel Goldhagen Hitler s Willing Executioners pg 290 Christian Streit Keine Kameraden Die Wehrmacht und die Sowjetischen Kriegsgefangenen 1941 1945 Bonn Dietz 3 Aufl 1 Aufl 1978 ISBN 3 8012 5016 4 Zemskov Viktor Mortality of Soviet POWs ww2stats com Arhiv originalu za 10 listopada 2016 Procitovano 3 veresnya 2018 Krivosheev G F Rossiya i SSSR v vojnah XX veka Statisticheskoe issledovanie Pod obshej red G F Krivosheeva M OLMA PRESS 2001 s 453 464 608 s Arhiv 5000 ekz ISBN 5 224 01515 4 Krivosheev s 230 238 Polyaki nachali brosat sovetskim plennym papirosy i kartoshku ROSSIYa I SSSR V VOJNAH XX VEKA POTERI VOORUZhENNYH SILDzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Radyanski vijskovopoloneni Drugoyi svitovoyi vijniSudba plennyh ros Soviet Prisoners of War and Workers from the East angl Posilannya RedaguvatiNAZI PERSECUTION OF SOVIET PRISONERS OF WAR angl THE TREATMENT OF SOVIET POWS STARVATION DISEASE AND SHOOTINGS JUNE 1941 JANUARY 1942 angl Soviet Prisoners of War angl Soviet Prisoners of War Forgotten Nazi Victims of World War II Sovetskie i nemeckie voennoplennye v gody Vtoroj mirovoj vojny Drezden Minsk 2004 512 s ISBN 3 934382 12 6Literatura RedaguvatiErin M E Sovetskie voennoplennye v nacistskoj Germanii 1941 1945 gg Problemy issledovaniya Yaroslavl YarGU 2005 178 s ros Shneer A Chast I Glava 3 Socialno politicheskie prichiny Plen Sovetskie voennoplennye v Germanii 1941 1945 Mosty kultury Gesharim 2005 T 1 624 s ISBN 5 93273 195 8 ros Case Study Soviet Prisoners of War POWs 1941 42 Gendercide Watch angl Keine Kameraden Die Wehrmacht und die Sowjetischen Kriegsgefangenen 1941 1945 Verlag J H W Dietz Nachf 1991 ISBN 13 978 3801250164 nim Otto Reinhard Keller Rolf Nagel Jens 2008 Sowjetische Kriegsgefangene in deutschem Gewahrsam 1941 1945 Zahlen und Dimensionen Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 56 4 557 602 doi 10 1524 vfzg 2008 0026 S2CID 144568410 nim Video RedaguvatiThe Fate of Soviet Prisoners of War angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Radyanski vijskovopoloneni Drugoyi svitovoyi vijni amp oldid 40178565