www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва за Київ 1941 У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Битва за Київ великомасштабна битва Червоної Арм

Битва за Київ (1941)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Битва за Київ.

Битва за Київ (1941) — великомасштабна битва Червоної Армії та Вермахту 7 липня — 19 вересня 1941 року (72 дні). Битва за Київ була частиною наступального плану «Барбаросса», в радянській військовій історії отримала назву Київської оборонної операції.

Битва за Київ (1941)
Німецько-радянська війна
Вид на зруйнований Київ

Вид на зруйнований Київ
Координати: 50°27′12″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.45360000002777667° пн. ш. 30.51640000002777953° сх. д. / 50.45360000002777667; 30.51640000002777953
Дата: 7 липня 1941 — 19 вересня 1941
Місце: м. Київ, СРСР
Результат: перемога німецьких військ та оточення радянських військ
Сторони
 СРСР  Третій Рейх
Командувачі
Семен Будьонний
Михайло Кирпонос 		Герд фон Рундштедт (700,544 осіб)
Втрати
Загалом: 665 тисяч полонених;
61,239
12,728 вбитими
46,480 пораненими
2,085 зниклими безвісти 		84,240 поранениними і хворими

411 танків і САУ
343 літальних апаратів
28,419 гармат і мінометів втрачено

З німецької сторони в битві брала участь група армій «Південь» під командуванням генерал-фельдмаршала Рундштедта, а також 2-га танкова група та 2-га армія з групи армій «Центр». З радянської сторони в битві брали участь війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала-полковника М. П. Кирпоноса, (під час битви загинув), у складі п'яти загальновійськових армій та Пінської флотилії під командуванням контр-адмірала Д. Д. Рогачова, під загальним керівництвом Маршала Радянського Союзу С. М. Будьонного.

Битва завершилась перемогою німецьких військ та оточенням радянських військ. Втрати з радянського боку сягали 700 тисяч вбитих та полонених, понад 1760 тисяч одиниць вогнепальної зброї, 411 танків і САУ, 28 419 гармат і мінометів, 343 бойових літаків

Передумови Редагувати

До середини липня 1941 року опанувавши Смоленськ, німецьке командування прийняло стратегічне рішення про подальший розвиток операції з захоплення території СРСР. В директиві № 33 від 19 липня Гітлер наказав змінити головні цілі наступу таким чином, щоб ще до настання зими зайняти на півдні Донбас та Крим, а на півночі — Ленінград, з'єднавшись з фінами. Таким чином, головним завданням, поставленим перед вермахтом на осінь 1941, став не наступ на Москву, а забезпечення флангів для подальшого головного удару.

Такий розвиток ситуації дозволив би німцям створити захист від радянських нальотів з Криму на нафтові родовища в Румунії, освоїти нові запаси вугілля в Україні і створити умови для наступного захоплення нафтових родовищ на Кавказі. Радянське керівництво, однак, очікувало, що головний удар німецьких військ буде ще восени скерований в московському напрямку, де і зосередило основні оборонні сили.

Положення військ до початку операції Редагувати

До середини серпня 1941 сили німецької групи армій «Південь» вийшли до Дніпра на всій його довжині від Херсона до Києва. Група армій «Центр», наступаючи на північ від прип'ятських боліт, просунулася до Смоленська.

20 серпня передові частини 1-ї танкової армії перейшли Дніпро біля Запоріжжя. Після запеклих боїв була також захоплена понтонна переправа в Дніпропетровську. Одночасно 17-й армії вермахту вдалося форсувати Дніпро біля Кременчука й створити плацдарм на лівому березі річки до Черкас. 6-та армія впритул підійшла до Києва.

Таким чином, опинилися під загрозою оточення сили радянського Південно-Західного фронту, розташовані в закруті Дніпра. Тут були зосереджені п'ять радянських армій (з півночі на південь): 21-ша (В. І. Кузнєцов), 5-та (М. І. Потапов), 37-ма (А. А. Власов), 26-та (Ф. Я. Костенко), 38-ма (Д. І. Рябишев).

Хід бойових дій Редагувати

Червень — серпень 1941 року

Начальник Генерального штабу Червоної Армії генерал армії Г. К. Жуков пізніше писав у своїх мемуарах, що ще до початку бою доповідав Сталіну про необхідність відведення військ з закруту Дніпра, проте був зміщений з посади і до моменту початку Київської битви замінений на посаді Начальника Генерального штабу Б. М. Шапошнікова. Це твердження береться під сумнів, оскільки в кабінеті Сталіна (де, як стверджує Жуков, це відбувалося) присутність Жукова в призначену або близьку дату не зареєстрована.

Тим часом, змінивши первісне завдання, німецьке командування почало підготовку до перекидання 2-ї танкової групи Гудеріана і 2-ї армії Вейхса зі складу групи армій «Центр» з західного (московського) напряму на південь до Києва для знищення Південно-Західного фронту. Ставка ВГК виявила поворот 2-ї танкової групи Гудеріана на південь і 19 серпня дозволила Кирпоносу відвести війська за Дніпро, організувавши оборону по його лівому березі, а на правому березі було наказано утримувати один лише Київ. (З пропозицією відвести правий фланг фронту за Дніпро, тим самим вивільнивши з резерву дві-три стрілецькі дивізії, 16 серпня виступив маршал С. М. Будьонний). Для протидії прориву противника в тил фронту з півночі по р. Десна розгорталася нова 40-ва армія у складі трьох дивізій.

24 серпня 2-га танкова група почала наступ проти військ фронту в напрямку Конотопа. Декількома днями пізніше з району Кременчука їй назустріч розпочала бойові дії 1-ша танкова група Клейста, одночасно завдаючи додатковий удар на Полтаву, але незабаром усіма силами розгорнулася на північний схід. На кінець серпня частини Гудеріана зуміли захопити два плацдарми на річці Десна — у Коропа і Новгорода-Сіверського, погрожуючи вийти в глибокий тил військ Південно-Західного фронту. У перших числах вересня тут розгорнулися запеклі бої.

7 вересня 2-га танкова група вийшла до Конотопа. У цей же день маршал Будьонний звернувся до Ставки з проханням про відведення 5-ї армії і знову отримав відмову. До 10 вересня з метою охопити з півночі правий фланг Південно-Західного фронту і оточити радянські війська в районі Києва 2-га танкова група здійснила глибокий прорив на стику з Брянським фронтом на ділянці Конотоп — Новгород-Сіверський, частиною сил проникнувши в район Ромен. Противник форсував Десну на ділянках на схід від Чернігова і на окуніновському напрямку, Дніпро — біля Кременчука і на південний схід. До того часу резерв Південно-Західного фронту був повністю вичерпаний. З Київського укріпрайону на чернігівський напрямок перекинуті дві з половиною стрілецькі дивізії. У ніч на 11 вересня дві дивізії 26-ї армії перекинуті на Конотопський напрямок.

Кирпонос, Василевський, Шапошников і Будьонний наполягали на негайному відведенні військ з Києва, але Сталін був непохитний. Він пропонував продовжувати вести запеклі атаки на Конотопську групу противника, організувати оборонний рубіж на річці Псел і тільки після цього почати евакуацію Києва. Маршал Будьонний, що намагався наполягати на відведенні військ був відсторонений від командування Південним напрямком.

До 13 вересня 3-тя танкова дивізія Моделя з 2-ї танкової групи підійшла до Лохвиці з півночі. Між 3-тю і 16-ю танковими дивізіями ще залишався 40-кілометровий коридор. 13 вересня С. К. Тимошенко, який прибув до штабу Південно-Західного фронту змінити Будьонного, запевнив Сталіна, що Київ буде утриманий.

14 вересня частини Моделя і Губе оволоділи Лохвицею і Лубнами, а після підходу 15 вересня 1941 з південного сходу 9-ї танкової дивізії зі складу 1-ї танкової групи німецькі війська замкнули кільце навколо 5, 21, 26 і 37 радянських армій. В оточенні опинилося і управління Південно-Західного фронту.

16 вересня Тимошенко усно через начальника оперативного управління штабу Південно-Західного фронту І. Х. Баграмяна передав М. П. Кирпоносу розпорядження про відведення військ фронту на рубіж річки Псел. Кирпонос, пам'ятаючи вказівки Сталіна в жодному разі не залишати Київ і не маючи на те письмової директиви, о 5 годині ранку 17 вересня звернувся до Москви за підтвердженням рішення головкому, оскільки зв'язку зі штабом Тимошенка він не мав.

Захоплення Києва Вермахтом. Німецька гармата Pak 35/36 на вогневій позиції в Києві, на крутому березі Дніпра
Один з постів Вермахту в Києві, захопленому напередодні. На задньому плані горить зруйнований міст через Дніпро

У ніч на 18 вересня Б. М. Шапошніков повідомив, що Ставка дозволяє військам 37-ї армії залишити Київ, але не повідомив про відведення військ фронту. Однак ще ввечері 17 вересня Кирпонос встиг передати наказ 5, 21, 26 і 37 арміям на прорив у східному напрямку. 38-ма та 40-ва армії, що знаходились за межами оточення належало підтримати вихід військ фронту з оточення ударом на Ромни і Лубни.

В ніч на 19 вересня радянські війська залишили Київ. Проте відвести війська в тил не вдалося. Розчленовані і позосталі без управління частини діяли розрізнено, частіше невеликими групами. 37-ма армія опинилася в двох районах: один — в 40-50 км на південний схід, другий — в 10-15 км північно-східніше від Києва. Вона змогла протриматися до 21-23 вересня. Пирятинська група з військ 5 і 21 армій трималася до 25 вересня. У районі Оржиця найдовше — до 26 вересня билися залишки 26-ї армії. Частина сил і управління 5-ї армії змушені були приєднатися до колони штабу фронту і рухалися разом з нею на Пирятин. Решта, розчленовані на дрібні групки, намагалися вирватися самостійно.

20 вересня зведена колона штабів Південно-Західного фронту і 5-ї армії підійшла до хутора Дрюківщина, за 15 км на південний захід від Лохвиці. Там вона була атакована головними силами німецької 3-ї танкової дивізії. Втративши кілька гармат і бронемашин, залишки колони відійшли в гай Шумейкове. У групі залишалося не більше тисячі чоловік, з них близько 800 командирів. Прорватися з оточення групі не вдалося. Загинули командувач фронтом Кирпонос, члени Військової ради Бурмистенко, Риков, начальник штабу Тупіков, генерали управління фронту Добикін, Данилов, Панюхов, члени Військової ради армії Нікіша, Кальченко, начальник штабу армії Писаревський. Командувач 5-ю армією Потапов був важко поранений і потрапив у полон.

Результат битви Редагувати

Просування німецьких військ у серпні-грудні 1941 року

Поразка під Києвом стала важким ударом для Червоної Армії. На 1 вересня у складі Південно-Західного фронту, без фронтових резервів, запасних частин і тилів, налічувалося 752—760 тис. чоловік, 3923 гармати і міномети, 114 танків і 167 бойових літаків. До моменту оточення в котлі опинилися 452,7 тисяч осіб, 2 642 гармат, 1 225 мінометів, 64 танки. За німецькими даними під Києвом до 24 вересня було взято в полон 665 тисяч чоловіків. За даними, опублікованими в 1993 Генеральним штабом Збройних Сил РФ, радянські втрати склали понад 700 тисяч осіб, з них 627,8 тисяч безповоротно. Київська битва стала однією з найкривавіших в історії людства, за кількістю людськ втрат поступаючись тільки битві за Москву і Сталінград, які відбулися пізніше.

Поразка Південно-Західного фронту відкрила німецьким військам шлях на Східну Україну, у Приазов'я і Донбас. З іншого боку відволікання 2-ї танкової групи вермахту з центрального напрямку на південь сповільнило просування групи армій «Центр» і дозволило радянському командуванню підготуватися до оборони Москви, чим відіграло чи не найважливішу роль в зірванні бліцкригу.

Згодом генерал-полковник німецької армії Гайнц Гудеріан у своїх мемуарах згадує:

Бої за Київ безсумнівно стали великим тактичним успіхом. Але питання, чи мав цей тактичний успіх також і велике стратегічне значення — залишається під сумнівом. Тепер все залежало від того, чи вдасться німцям досягти вирішальних результатів ще до початку зими, чи, краще, до початку періоду осінніх злив. Однак запланований наступ з ціллю затиснути Ленінград у тісніше кільце — було вже призупинено.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва за Київ (1941)

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 9 серпня 2014. 
  2. ↑ Krivosheev, 1997, с. 260.
  3. Liedtke, 2016, с. 148.
  4. Гриф секретности снят: Потери Вооруженных Сил СССР в войнах, боевых действиях и военных конфликтах: Стат. исслед./ Г. Ф. Кривошеев, В. М. Андроников, П. Д. Буриков. — М.: Воениздат, 1993. с. 174. ISBN 5-203-01400-0
  5. военная литература [ 4 січня 2010 у Wayback Machine.] — Первоисточники — На приеме у Сталина. Тетради (журналы) записей лиц, принятых И. В. Сталиным (1924—1953 гг.)
  6. Г. Гудериан — Воспоминания Солдата [ 26 серпня 2011 у Wayback Machine.] — 1951 р.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva za Kiyiv Bitva za Kiyiv 1941 velikomasshtabna bitva Chervonoyi Armiyi ta Vermahtu 7 lipnya 19 veresnya 1941 roku 72 dni Bitva za Kiyiv bula chastinoyu nastupalnogo planu Barbarossa v radyanskij vijskovij istoriyi otrimala nazvu Kiyivskoyi oboronnoyi operaciyi Bitva za Kiyiv 1941 Nimecko radyanska vijnaVid na zrujnovanij KiyivVid na zrujnovanij KiyivKoordinati 50 27 12 pn sh 30 30 59 sh d 50 45360000002777667 pn sh 30 51640000002777953 sh d 50 45360000002777667 30 51640000002777953Data 7 lipnya 1941 19 veresnya 1941Misce m Kiyiv SRSRRezultat peremoga nimeckih vijsk ta otochennya radyanskih vijskStoroni SRSR Tretij RejhKomanduvachiSemen Budonnij Mihajlo Kirponos Gerd fon Rundshtedt 700 544 osib VtratiZagalom 665 tisyach polonenih 61 239 1 12 728 vbitimi46 480 poranenimi 2 085 zniklimi bezvisti 84 240 poraneninimi i hvorimi 411 tankiv i SAU 2 343 litalnih aparativ 2 28 419 garmat i minometiv vtracheno 3 Z nimeckoyi storoni v bitvi brala uchast grupa armij Pivden pid komanduvannyam general feldmarshala Rundshtedta a takozh 2 ga tankova grupa ta 2 ga armiya z grupi armij Centr Z radyanskoyi storoni v bitvi brali uchast vijska Pivdenno Zahidnogo frontu pid komanduvannyam generala polkovnika M P Kirponosa pid chas bitvi zaginuv u skladi p yati zagalnovijskovih armij ta Pinskoyi flotiliyi pid komanduvannyam kontr admirala D D Rogachova pid zagalnim kerivnictvom Marshala Radyanskogo Soyuzu S M Budonnogo Bitva zavershilas peremogoyu nimeckih vijsk ta otochennyam radyanskih vijsk Vtrati z radyanskogo boku syagali 700 tisyach vbitih ta polonenih ponad 1760 tisyach odinic vognepalnoyi zbroyi 411 tankiv i SAU 28 419 garmat i minometiv 343 bojovih litakiv 4 Zmist 1 Peredumovi 2 Polozhennya vijsk do pochatku operaciyi 3 Hid bojovih dij 4 Rezultat bitvi 5 Div takozh 6 Primitki 7 LiteraturaPeredumovi RedaguvatiDo seredini lipnya 1941 roku opanuvavshi Smolensk nimecke komanduvannya prijnyalo strategichne rishennya pro podalshij rozvitok operaciyi z zahoplennya teritoriyi SRSR V direktivi 33 vid 19 lipnya Gitler nakazav zminiti golovni cili nastupu takim chinom shob she do nastannya zimi zajnyati na pivdni Donbas ta Krim a na pivnochi Leningrad z yednavshis z finami Takim chinom golovnim zavdannyam postavlenim pered vermahtom na osin 1941 stav ne nastup na Moskvu a zabezpechennya flangiv dlya podalshogo golovnogo udaru Takij rozvitok situaciyi dozvoliv bi nimcyam stvoriti zahist vid radyanskih nalotiv z Krimu na naftovi rodovisha v Rumuniyi osvoyiti novi zapasi vugillya v Ukrayini i stvoriti umovi dlya nastupnogo zahoplennya naftovih rodovish na Kavkazi Radyanske kerivnictvo odnak ochikuvalo sho golovnij udar nimeckih vijsk bude she voseni skerovanij v moskovskomu napryamku de i zoseredilo osnovni oboronni sili Polozhennya vijsk do pochatku operaciyi RedaguvatiDo seredini serpnya 1941 sili nimeckoyi grupi armij Pivden vijshli do Dnipra na vsij jogo dovzhini vid Hersona do Kiyeva Grupa armij Centr nastupayuchi na pivnich vid prip yatskih bolit prosunulasya do Smolenska 20 serpnya peredovi chastini 1 yi tankovoyi armiyi perejshli Dnipro bilya Zaporizhzhya Pislya zapeklih boyiv bula takozh zahoplena pontonna pereprava v Dnipropetrovsku Odnochasno 17 j armiyi vermahtu vdalosya forsuvati Dnipro bilya Kremenchuka j stvoriti placdarm na livomu berezi richki do Cherkas 6 ta armiya vpritul pidijshla do Kiyeva Takim chinom opinilisya pid zagrozoyu otochennya sili radyanskogo Pivdenno Zahidnogo frontu roztashovani v zakruti Dnipra Tut buli zoseredzheni p yat radyanskih armij z pivnochi na pivden 21 sha V I Kuznyecov 5 ta M I Potapov 37 ma A A Vlasov 26 ta F Ya Kostenko 38 ma D I Ryabishev Hid bojovih dij Redaguvati nbsp Cherven serpen 1941 rokuNachalnik Generalnogo shtabu Chervonoyi Armiyi general armiyi G K Zhukov piznishe pisav u svoyih memuarah sho she do pochatku boyu dopovidav Stalinu pro neobhidnist vidvedennya vijsk z zakrutu Dnipra prote buv zmishenij z posadi i do momentu pochatku Kiyivskoyi bitvi zaminenij na posadi Nachalnika Generalnogo shtabu B M Shaposhnikova Ce tverdzhennya beretsya pid sumniv oskilki v kabineti Stalina de yak stverdzhuye Zhukov ce vidbuvalosya prisutnist Zhukova v priznachenu abo blizku datu ne zareyestrovana 5 Tim chasom zminivshi pervisne zavdannya nimecke komanduvannya pochalo pidgotovku do perekidannya 2 yi tankovoyi grupi Guderiana i 2 yi armiyi Vejhsa zi skladu grupi armij Centr z zahidnogo moskovskogo napryamu na pivden do Kiyeva dlya znishennya Pivdenno Zahidnogo frontu Stavka VGK viyavila povorot 2 yi tankovoyi grupi Guderiana na pivden i 19 serpnya dozvolila Kirponosu vidvesti vijska za Dnipro organizuvavshi oboronu po jogo livomu berezi a na pravomu berezi bulo nakazano utrimuvati odin lishe Kiyiv Z propoziciyeyu vidvesti pravij flang frontu za Dnipro tim samim vivilnivshi z rezervu dvi tri strilecki diviziyi 16 serpnya vistupiv marshal S M Budonnij Dlya protidiyi prorivu protivnika v til frontu z pivnochi po r Desna rozgortalasya nova 40 va armiya u skladi troh divizij 24 serpnya 2 ga tankova grupa pochala nastup proti vijsk frontu v napryamku Konotopa Dekilkoma dnyami piznishe z rajonu Kremenchuka yij nazustrich rozpochala bojovi diyi 1 sha tankova grupa Klejsta odnochasno zavdayuchi dodatkovij udar na Poltavu ale nezabarom usima silami rozgornulasya na pivnichnij shid Na kinec serpnya chastini Guderiana zumili zahopiti dva placdarmi na richci Desna u Koropa i Novgoroda Siverskogo pogrozhuyuchi vijti v glibokij til vijsk Pivdenno Zahidnogo frontu U pershih chislah veresnya tut rozgornulisya zapekli boyi Dokladnishe Bij pid Konotopom veresen 1941 roku7 veresnya 2 ga tankova grupa vijshla do Konotopa U cej zhe den marshal Budonnij zvernuvsya do Stavki z prohannyam pro vidvedennya 5 yi armiyi i znovu otrimav vidmovu Do 10 veresnya z metoyu ohopiti z pivnochi pravij flang Pivdenno Zahidnogo frontu i otochiti radyanski vijska v rajoni Kiyeva 2 ga tankova grupa zdijsnila glibokij proriv na stiku z Bryanskim frontom na dilyanci Konotop Novgorod Siverskij chastinoyu sil proniknuvshi v rajon Romen Protivnik forsuvav Desnu na dilyankah na shid vid Chernigova i na okuninovskomu napryamku Dnipro bilya Kremenchuka i na pivdennij shid Do togo chasu rezerv Pivdenno Zahidnogo frontu buv povnistyu vicherpanij Z Kiyivskogo ukriprajonu na chernigivskij napryamok perekinuti dvi z polovinoyu strilecki diviziyi U nich na 11 veresnya dvi diviziyi 26 yi armiyi perekinuti na Konotopskij napryamok Kirponos Vasilevskij Shaposhnikov i Budonnij napolyagali na negajnomu vidvedenni vijsk z Kiyeva ale Stalin buv nepohitnij Vin proponuvav prodovzhuvati vesti zapekli ataki na Konotopsku grupu protivnika organizuvati oboronnij rubizh na richci Psel i tilki pislya cogo pochati evakuaciyu Kiyeva Marshal Budonnij sho namagavsya napolyagati na vidvedenni vijsk buv vidstoronenij vid komanduvannya Pivdennim napryamkom Do 13 veresnya 3 tya tankova diviziya Modelya z 2 yi tankovoyi grupi pidijshla do Lohvici z pivnochi Mizh 3 tyu i 16 yu tankovimi diviziyami she zalishavsya 40 kilometrovij koridor 13 veresnya S K Timoshenko yakij pribuv do shtabu Pivdenno Zahidnogo frontu zminiti Budonnogo zapevniv Stalina sho Kiyiv bude utrimanij 14 veresnya chastini Modelya i Gube ovolodili Lohviceyu i Lubnami a pislya pidhodu 15 veresnya 1941 z pivdennogo shodu 9 yi tankovoyi diviziyi zi skladu 1 yi tankovoyi grupi nimecki vijska zamknuli kilce navkolo 5 21 26 i 37 radyanskih armij V otochenni opinilosya i upravlinnya Pivdenno Zahidnogo frontu 16 veresnya Timoshenko usno cherez nachalnika operativnogo upravlinnya shtabu Pivdenno Zahidnogo frontu I H Bagramyana peredav M P Kirponosu rozporyadzhennya pro vidvedennya vijsk frontu na rubizh richki Psel Kirponos pam yatayuchi vkazivki Stalina v zhodnomu razi ne zalishati Kiyiv i ne mayuchi na te pismovoyi direktivi o 5 godini ranku 17 veresnya zvernuvsya do Moskvi za pidtverdzhennyam rishennya golovkomu oskilki zv yazku zi shtabom Timoshenka vin ne mav nbsp Zahoplennya Kiyeva Vermahtom Nimecka garmata Pak 35 36 na vognevij poziciyi v Kiyevi na krutomu berezi Dnipra nbsp Odin z postiv Vermahtu v Kiyevi zahoplenomu naperedodni Na zadnomu plani gorit zrujnovanij mist cherez DniproU nich na 18 veresnya B M Shaposhnikov povidomiv sho Stavka dozvolyaye vijskam 37 yi armiyi zalishiti Kiyiv ale ne povidomiv pro vidvedennya vijsk frontu Odnak she vvecheri 17 veresnya Kirponos vstig peredati nakaz 5 21 26 i 37 armiyam na proriv u shidnomu napryamku 38 ma ta 40 va armiyi sho znahodilis za mezhami otochennya nalezhalo pidtrimati vihid vijsk frontu z otochennya udarom na Romni i Lubni V nich na 19 veresnya radyanski vijska zalishili Kiyiv Prote vidvesti vijska v til ne vdalosya Rozchlenovani i pozostali bez upravlinnya chastini diyali rozrizneno chastishe nevelikimi grupami 37 ma armiya opinilasya v dvoh rajonah odin v 40 50 km na pivdennij shid drugij v 10 15 km pivnichno shidnishe vid Kiyeva Vona zmogla protrimatisya do 21 23 veresnya Piryatinska grupa z vijsk 5 i 21 armij trimalasya do 25 veresnya U rajoni Orzhicya najdovshe do 26 veresnya bilisya zalishki 26 yi armiyi Chastina sil i upravlinnya 5 yi armiyi zmusheni buli priyednatisya do koloni shtabu frontu i ruhalisya razom z neyu na Piryatin Reshta rozchlenovani na dribni grupki namagalisya virvatisya samostijno 20 veresnya zvedena kolona shtabiv Pivdenno Zahidnogo frontu i 5 yi armiyi pidijshla do hutora Dryukivshina za 15 km na pivdennij zahid vid Lohvici Tam vona bula atakovana golovnimi silami nimeckoyi 3 yi tankovoyi diviziyi Vtrativshi kilka garmat i bronemashin zalishki koloni vidijshli v gaj Shumejkove U grupi zalishalosya ne bilshe tisyachi cholovik z nih blizko 800 komandiriv Prorvatisya z otochennya grupi ne vdalosya Zaginuli komanduvach frontom Kirponos chleni Vijskovoyi radi Burmistenko Rikov nachalnik shtabu Tupikov generali upravlinnya frontu Dobikin Danilov Panyuhov chleni Vijskovoyi radi armiyi Nikisha Kalchenko nachalnik shtabu armiyi Pisarevskij Komanduvach 5 yu armiyeyu Potapov buv vazhko poranenij i potrapiv u polon Rezultat bitvi Redaguvati nbsp Prosuvannya nimeckih vijsk u serpni grudni 1941 rokuPorazka pid Kiyevom stala vazhkim udarom dlya Chervonoyi Armiyi Na 1 veresnya u skladi Pivdenno Zahidnogo frontu bez frontovih rezerviv zapasnih chastin i tiliv nalichuvalosya 752 760 tis cholovik 3923 garmati i minometi 114 tankiv i 167 bojovih litakiv Do momentu otochennya v kotli opinilisya 452 7 tisyach osib 2 642 garmat 1 225 minometiv 64 tanki Za nimeckimi danimi pid Kiyevom do 24 veresnya bulo vzyato v polon 665 tisyach cholovikiv Za danimi opublikovanimi v 1993 Generalnim shtabom Zbrojnih Sil RF radyanski vtrati sklali ponad 700 tisyach osib z nih 627 8 tisyach bezpovorotno Kiyivska bitva stala odniyeyu z najkrivavishih v istoriyi lyudstva za kilkistyu lyudsk vtrat postupayuchis tilki bitvi za Moskvu i Stalingrad yaki vidbulisya piznishe Porazka Pivdenno Zahidnogo frontu vidkrila nimeckim vijskam shlyah na Shidnu Ukrayinu u Priazov ya i Donbas Z inshogo boku vidvolikannya 2 yi tankovoyi grupi vermahtu z centralnogo napryamku na pivden spovilnilo prosuvannya grupi armij Centr i dozvolilo radyanskomu komanduvannyu pidgotuvatisya do oboroni Moskvi chim vidigralo chi ne najvazhlivishu rol v zirvanni blickrigu Zgodom general polkovnik nimeckoyi armiyi Gajnc Guderian u svoyih memuarah zgaduye 6 Boyi za Kiyiv bezsumnivno stali velikim taktichnim uspihom Ale pitannya chi mav cej taktichnij uspih takozh i velike strategichne znachennya zalishayetsya pid sumnivom Teper vse zalezhalo vid togo chi vdastsya nimcyam dosyagti virishalnih rezultativ she do pochatku zimi chi krashe do pochatku periodu osinnih zliv Odnak zaplanovanij nastup z cillyu zatisnuti Leningrad u tisnishe kilce bulo vzhe prizupineno Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva za Kiyiv 1941 Barishivskij kotelPrimitki Redaguvati Archived copy Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2012 Procitovano 9 serpnya 2014 a b Krivosheev 1997 s 260 Liedtke 2016 s 148 Grif sekretnosti snyat Poteri Vooruzhennyh Sil SSSR v vojnah boevyh dejstviyah i voennyh konfliktah Stat issled G F Krivosheev V M Andronikov P D Burikov M Voenizdat 1993 s 174 ISBN 5 203 01400 0 voennaya literatura Arhivovano 4 sichnya 2010 u Wayback Machine Pervoistochniki Na prieme u Stalina Tetradi zhurnaly zapisej lic prinyatyh I V Stalinym 1924 1953 gg G Guderian Vospominaniya Soldata Arhivovano 26 serpnya 2011 u Wayback Machine 1951 r Literatura RedaguvatiGrif sekretnosti snyat Poteri Vooruzhennyh Sil SSSR v vojnah boevyh dejstviyah i voennyh konfliktah Stat issled G F Krivosheev V M Andronikov P D Burikov M Voenizdat 1993 s 174 ISBN 5 203 01400 0 Jacobson Greiner Schramm Kriegstagebuch des OKW Band I Verlag fur Wehrwesen 1965 ASIN B0000BKI1D S 1062 ff Halder ubte heftige Kritik am Umfallen Guderians dieser wehrt sich dagegen in Heinz Guderian Erinnerungen eines Soldaten Motorbuch Verlag ISBN 3 87943 693 2 Zahlen nach KTB d Hgr Sud in Militargeschichtliches Forschungsamt Das deutsche Reich und der 2 Weltkrieg Band IV ISBN 3 421 06098 3 Deutsche Verlags Anstalt Stuttgart 1983 S 516 ebd Daran beteiligt waren das Pionierbataillon 99 u Sprengtrupps der 99 Leichten Division und 71 Infanteriedivision ebd S 515 KTB d 99 Leichten Division Bericht uber Brandbekampfung durch das Pi Btl 99 ebd Seite 516 http www soldat ru doc casualties book chapter5 10 1 html 5 10 5 Arhivovano 5 travnya 2008 u Wayback Machine Spogadi uchasnici oboroni ta okupaciyi mista Kiyeva opolchencya Ivashenko Martinenko Nadiyi Oleksiyivni Arhivovano 27 chervnya 2012 u Wayback Machine Spogadi uchasnika oboroni stolici Ukrayini mista geroya Kiyeva u 1941 roci Pokotilo Volodimira Mihajlovicha Arhivovano 14 travnya 2012 u Wayback Machine Stalinsko Gitlerivskij Genocid Ukrayinskogo Narodu Fedir Morgun Divosvit 2008 Poltava Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva za Kiyiv 1941 amp oldid 39838868