www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баришівський мішок Бої в районі Бориспіль Баришівка Березань стали складовою частиною битви за Київ в 1941 році Формальн

Баришівський мішок

Бої в районі Бориспіль — Баришівка — Березань стали складовою частиною битви за Київ в 1941 році. Формально вони почалися 20 вересня, коли радянські війська (37-ма армія під командуванням генерал-майора А. А. Власова) залишили столицю УРСР та рубежі Київського укріпленого району (КиУР). Закінчилися бої в оточенні приблизно за тиждень.

Баришівський мішок
Друга світова війна
Дата: 20—30 вересня 1941 року
Місце: Київська область, СРСР
Результат: тисячі загиблих та полонених радянських військових і мирного населення
Сторони
 СРСР  Третій Рейх
Командувачі
Власов А.А. Вальтер фон Райхенау
Військові сили
37-ма армія на кінець серпня 1941: 108 759 осіб та 1116 гармат і мінометів
київські партизанські та винищувальні загони: близько 5000 осіб
київське ополчення: близько 30 000 осіб
частини фронтового підпорядкування та деозорганізовані рештки сусідніх 5-ї та 26-ї армії (всього близько 20 000 осіб)		 6-та армія близько 200 000 осіб
Втрати
практично весь особовий склад, все озброєння та транспорт 6-а армія за 20-30.9.41: вбито 2834, зникли безвісти 1020, поранено 9296 осіб
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Битва за Київ.

Передумови ред.

Сама оборона КиУР тривала близько 2 місяців. На початку серпня захисникам міста вдалося відбити перший німецький наступ на КиУР з півдня. Тоді в Березань з Києва евакуйовано усі відділи облвиконкому, обкому партії, обкому комсомолу, інші організації. Всі ці установи 16 вересня отримують наказ повернутися до Києва — через зміни в обороні.

Наприкінці серпня піхота 6-ї німецької армії захопила на лівому березі Дніпра плацдарм біля села Окунінове. Таким чином, стик між радянськими 5-ю та 37-ї арміями опинився під загрозою. Після фази позиційної війни 16 вересня німці розпочали другий штурм міста. Однак у ніч з 17 на 18 вересня надійшла радіограма за підписом Сталіна і Шапошнікова з наказом полишити Київ. 18 вересня почалася евакуація. 19-го німецькі сили були в Києві. Людські втрати на цьому етапі становили для Червоної Армії близько 48 000 осіб вбитими, пораненими та полоненими та 14 000 осіб вбитими, пораненими та полоненими для Вермахту.

Наказ про відступ отримали не всі командири укріпдотів по лінії Бірки — Демидів — Гута-Межигірська, хто в умовах безладу встиг переправитися на лівий берег — потрапив в оточення у самому місті.

Оточення ред.

У велике київське оточення (чотирикутник Київ — Чернігів — Лохвиця — Черкаси з цілою низкою окремих оточень) потрапили частини 5-ї, 21-ї, 26-ї, 38-ї, 37-ї армій, Пінської флотилії. У Баришівський мішок потрапила 37-ма армія, Пінська флотилія та окремі дезорганізовані частини сусідніх 5-ї та 26-ї армій. Безпосередньо супротивником військ Власова стала німецька 6-та польова армія у складі 18 дивізій, тилових частин та частин посилення, яка охопила у кільце Київ по лінії Остер — Яготин — Переяслав.

22 вересня ворог атакою з півночі захопив Бориспіль, де було дуже багато складів армійського та фронтового підпорядкування. Напрямком на Борщів відходили піші колони червоноармійців та біженців та тисячі машин, що рухалися майже зі швидкістю пішохода. За Борщевом радянські сили були притиснуті до болота, серед керівників — перший секретар Київського обкому Михайло Мішин, міськкому Костюк, генерал Павло Артеменко. Відступаючі почали будувати міст через болото, німецькі літаки його розбили.

На жаль, під час відходу з Києва, в перші ж 1-2 дні, радянське керівництво втратило управління військами. Війська розпадалися на окремі бойові загони та групи, що проривалися з мішка у загальному напрямку вздовж залізниці на Полтаву або через Переяслав. Жорстокі бої точилися за Баришівку, точніше за змогу прорватися на схід через залізничну станцію та міст через р. Трубіж. Також дуже вперті спроби прориву радянських військ були біля Березані та західніше Яготина, куди — частково потягами, частково форсованими пішими маршами — прорвалося до 1—2 дивізій 37-ї армії. У Селичівці загинули матроси Пінської флотилії.

Деякі загони намагалися вийти з оточення через Переяслав. До таких належали і 227-й конвойний полк військ НКВС та 34-й окремий батальйон військ НКВС. Разом із регулярними червоноармійськими частинами в оточенні знаходилися також і київські партизанські, винищувальні загони та ополченці.

Один із таких загонів з лівобережного села Вигурівщина силою до 170 осіб під керівництвом Г. Н. Кузьменко та А. М. Світличного наприкінці вересня знищили близько 60 німців, 2 танки (скоріш за все штурмових артилерійських самохідних установок, які були у складі 6-ї армії), 9 автомобілів, а також під час двох окремих операцій біля Борисполя та Дарниці визволили 1900 радянських військовополонених. Залишки 5-ї та 21-ї армії потрапили в оточення та були розсіяні під Пирятином, 26-ї — під Оржицею.

Михайло Мішин з іншими потрапив до полону та розстріляний, похований у Черевках. Хоча офіційно битва за Київ вже закінчилася, постріли в трубізських плавнях, сусідніх селах та лісах лунали до перших днів жовтня (про це говорить і Журнал бойових дій Вермахту). Наприклад, 14 жовтня 1941 року група офіцерів штабу армії на чолі з генерал-майором Добросердовим К. Л., який обіймав посаду начальника штабу 37-ї армії, була блокована недалеко від Березані німецькими військами при спробі прорватися з оточення і після бою захоплена у полон. Сам командувач армії А. А. Власов намагався до останнього тримати дисципліну та збирати кожен день наради командирів у своєму бойовому загоні, який в останні дні вересня перебував у болотах на р. Трубіж приблизно між селами Гланишів — Пристроми.

На початку жовтня загін вирушив на схід із метою виходу з оточення. Про це згадував начальник штаба київського бронепотяга «Літер А» та майбутній Герой Радянського Союзу, лейтенант Ареф'єв К. А., який був у цьому загоні. Власову тоді пощастило вийти до своїх. Загалом із 13 командирів дивізій, які були у складі армії, приблизно половина змогла прорватися з мішка. За німецькими даними 6-та польова армія в період 11—26 вересня захопила 212 355 радянських полонених, знищила або захопила 74 танки, 697 польових гармат та 131 протитанкову гармату. Деяка частина з цієї кількості полонених — військовослужбовці зі складу 5-ї, 26-ї армії, тилових частин, які безпосередньо підпорядковувалися штабу Південно-Західного фронту та дислокувалися на ділянці 37-ї армії, «підозрілі цивільні особи» (чоловіки призовного віку). Але все ж більша частина — то були полонені зі складу розбитої 37-ї армії та члени парамілітарних формувань (ополчення тощо), що брали участь в обороні Києва та КиУР.

37-ма армія першого формування разом з іншими військами Південно-Західного фронту відтягнула в оборонних боях значні гітлерівські сили груп армій «Центр» та «Південь», цим самим затримавши наступ німецьких військ у московському напрямку.

Частина відступаючих з боями проривалася на Чернігівщину через Малий Крупіль і Басанський ліс. У ті дні там, на північному фасі мішка, загинув партизанський загін «Перемога або смерть!», сформований ще у липні зі 150 робітників київського заводу «Арсенал» під керівництвом С. П. Осєчкина та комісара Г. П. Карнауха.

Післямова ред.

На мапах пошуковиків Баришівський мішок з'являється лише зі зламом 1980—1990 років.

Не менше 200 радянських бійців поховані в Борщеві, у Веселинівці — 150. У червні 2015 року пошуковці віднайшли та перепоховали останки 24 червоноармійців, що загинули у Баришівському районі. У червні 2016 року останки 21 воїна-червоноармійця, що загинули 1941-го біля Березані, перепоховано у братській могилі біля меморіалу «Баришівський мішок» (інша назва «Атакуючий солдат») (село Борщів).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Мішок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Исаев А. В. Котлы 41-го. История ВОВ, которую мы не знали. — М.: Яуза, Эксмо, 2005
  3. ↑ Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941—1945 гг. У 3-х томах. — К.: Политиздат. Украины. 1975 г., том перший, 544с.
  4. ↑ «История Киева» — К.: Наукова Думка, 1985 г., том третій, книга перша.
  5. ↑ Перечень объединений, соединений, отдельных частей и учреждений Юго-Западного фронта, принимавших участие в обороне г. Киева в июле — сентябре 1941 года / Курасов В. В. — М.: Генеральный штаб вооружённых сил СССР, 1961. — 84 с.
  6. Heeresarzt 10-Day Casualty Reports per Army/Army Group, 1941 (Федеральний військовий архів, м. Фрайбург, ФРН, BA/MA RW 6/556, 6/558)
  7. Нині село нині затоплене Київським водосховишем, знаходилося напроти дельти річки Тетерів.
  8. ↑ Кайнаран А. В., Муравов Д. С., Ющенко М. В. «Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны» — Житомир, видавництво «Волинь», 2017—456 с. — ISBN 978-966-690-210-1
  9. ↑ Худяков, Федор Федорович «Прожитое и пережитое» Книга спогадів. — К.: А. С. С., 2005 — ISBN 966-861-307-4
  10. ↑ Спичаков В. А. «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
  11. Горб М. Г. Страну заслоняя собой. — М.: Воениздат, 1976
  12. И. Л. Друян. «Клятву сдержали» — Видавництво «Беларусь», Минск, 1975
  13. A. Reinicke/H.G. Hermann/Friedrich Kittel: Die 62. Infanterie-Division 1938—1944, die 62. Volks-Grenadier-Division 1944—1945, Kameradenhilfswerk der ehem. 62. Division, Fulda 1968 (Erweiterte Neuauflage 2008: Die Mondschein-Division, Hrsg. Ralf-Anton Schäfer)
  14. ↑ «Внутренние войска в Великой Отечественной войне 1941—1945» — М. «Юридическая Литература» 1975
  15. Dettmer F. Die 44. Infanterie-Division. Reichs Grenadier division Hoch-und-Deutschmeister. 1939—1945. Podzun-Palas Verlag, 1958
  16. GschöpfR. Dr. Mein Weg mit der 45. Infanterie-Division. Linz a.d. Donau: Oberösterreichisher Landesverlag, 1957
  17. ↑ Hans-Adolf Jacobsen, Helmuth Greiner, Percy Ernst Schramm et al. «Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht (Wehrmachtfuehrungsstab), 1940—1945», Band I: 1. August 1940 — 31. Dezember 1941 // Bernard & Graefe, Frankfurt am Main, 1965—1285 с.
  18. Кайнаран А. В. «Бронепоезда 41-го: Юго-Западное направление» — Житомир: Волинь, 2012—204 с. — ISBN 978-966-690-162-3
  19. . Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Boyi v rajoni Borispil Barishivka Berezan stali skladovoyu chastinoyu bitvi za Kiyiv v 1941 roci Formalno voni pochalisya 20 veresnya koli radyanski vijska 37 ma armiya pid komanduvannyam general majora A A Vlasova zalishili stolicyu URSR ta rubezhi Kiyivskogo ukriplenogo rajonu KiUR Zakinchilisya boyi v otochenni priblizno za tizhden Barishivskij mishok 1 Druga svitova vijnaData 20 30 veresnya 1941 rokuMisce Kiyivska oblast SRSRRezultat tisyachi zagiblih ta polonenih radyanskih vijskovih i mirnogo naselennyaStoroni SRSR Tretij RejhKomanduvachiVlasov A A Valter fon RajhenauVijskovi sili37 ma armiya na kinec serpnya 1941 108 759 osib ta 1116 garmat i minometiv 2 kiyivski partizanski ta vinishuvalni zagoni blizko 5000 osib 3 4 kiyivske opolchennya blizko 30 000 osib 3 4 chastini frontovogo pidporyadkuvannya ta deozorganizovani reshtki susidnih 5 yi ta 26 yi armiyi vsogo blizko 20 000 osib 5 6 ta armiya blizko 200 000 osibVtratipraktichno ves osobovij sklad vse ozbroyennya ta transport 6 a armiya za 20 30 9 41 vbito 2834 znikli bezvisti 1020 poraneno 9296 osib 6 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva za Kiyiv Zmist 1 Peredumovi 2 Otochennya 3 Pislyamova 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaPeredumovi red Sama oborona KiUR trivala blizko 2 misyaciv Na pochatku serpnya zahisnikam mista vdalosya vidbiti pershij nimeckij nastup na KiUR z pivdnya Todi v Berezan z Kiyeva evakujovano usi viddili oblvikonkomu obkomu partiyi obkomu komsomolu inshi organizaciyi Vsi ci ustanovi 16 veresnya otrimuyut nakaz povernutisya do Kiyeva cherez zmini v oboroni Naprikinci serpnya pihota 6 yi nimeckoyi armiyi zahopila na livomu berezi Dnipra placdarm bilya sela Okuninove 7 Takim chinom stik mizh radyanskimi 5 yu ta 37 yi armiyami opinivsya pid zagrozoyu Pislya fazi pozicijnoyi vijni 16 veresnya nimci rozpochali drugij shturm mista Odnak u nich z 17 na 18 veresnya nadijshla radiograma za pidpisom Stalina i Shaposhnikova z nakazom polishiti Kiyiv 18 veresnya pochalasya evakuaciya 19 go nimecki sili buli v Kiyevi Lyudski vtrati na comu etapi stanovili dlya Chervonoyi Armiyi blizko 48 000 osib vbitimi poranenimi ta polonenimi ta 14 000 osib vbitimi poranenimi ta polonenimi dlya Vermahtu 8 Nakaz pro vidstup otrimali ne vsi komandiri ukripdotiv po liniyi Birki Demidiv Guta Mezhigirska hto v umovah bezladu vstig perepravitisya na livij bereg potrapiv v otochennya u samomu misti 8 9 Otochennya red U velike kiyivske otochennya chotirikutnik Kiyiv Chernigiv Lohvicya Cherkasi z ciloyu nizkoyu okremih otochen potrapili chastini 5 yi 21 yi 26 yi 38 yi 37 yi armij Pinskoyi flotiliyi U Barishivskij mishok potrapila 37 ma armiya Pinska flotiliya ta okremi dezorganizovani chastini susidnih 5 yi ta 26 yi armij Bezposeredno suprotivnikom vijsk Vlasova stala nimecka 6 ta polova armiya u skladi 18 divizij tilovih chastin ta chastin posilennya yaka ohopila u kilce Kiyiv po liniyi Oster Yagotin Pereyaslav 22 veresnya vorog atakoyu z pivnochi zahopiv Borispil de bulo duzhe bagato skladiv armijskogo ta frontovogo pidporyadkuvannya 10 11 Napryamkom na Borshiv vidhodili pishi koloni chervonoarmijciv ta bizhenciv ta tisyachi mashin sho ruhalisya majzhe zi shvidkistyu pishohoda Za Borshevom radyanski sili buli pritisnuti do bolota sered kerivnikiv pershij sekretar Kiyivskogo obkomu Mihajlo Mishin miskkomu Kostyuk general Pavlo Artemenko Vidstupayuchi pochali buduvati mist cherez boloto nimecki litaki jogo rozbili 12 Na zhal pid chas vidhodu z Kiyeva v pershi zh 1 2 dni radyanske kerivnictvo vtratilo upravlinnya vijskami 8 Vijska rozpadalisya na okremi bojovi zagoni ta grupi sho prorivalisya z mishka u zagalnomu napryamku vzdovzh zaliznici na Poltavu abo cherez Pereyaslav 10 Zhorstoki boyi tochilisya za Barishivku tochnishe za zmogu prorvatisya na shid cherez zaliznichnu stanciyu ta mist cherez r Trubizh 13 9 14 Takozh duzhe vperti sprobi prorivu radyanskih vijsk buli bilya Berezani 15 ta zahidnishe Yagotina kudi chastkovo potyagami chastkovo forsovanimi pishimi marshami prorvalosya do 1 2 divizij 37 yi armiyi 16 U Selichivci zaginuli matrosi Pinskoyi flotiliyi Deyaki zagoni namagalisya vijti z otochennya cherez Pereyaslav 10 Do takih nalezhali i 227 j konvojnij polk vijsk NKVS ta 34 j okremij bataljon vijsk NKVS 14 Razom iz regulyarnimi chervonoarmijskimi chastinami v otochenni znahodilisya takozh i kiyivski partizanski vinishuvalni zagoni ta opolchenci Odin iz takih zagoniv z livoberezhnogo sela Vigurivshina siloyu do 170 osib pid kerivnictvom G N Kuzmenko ta A M Svitlichnogo naprikinci veresnya znishili blizko 60 nimciv 2 tanki skorish za vse shturmovih artilerijskih samohidnih ustanovok yaki buli u skladi 6 yi armiyi 9 avtomobiliv a takozh pid chas dvoh okremih operacij bilya Borispolya ta Darnici vizvolili 1900 radyanskih vijskovopolonenih 3 Zalishki 5 yi ta 21 yi armiyi potrapili v otochennya ta buli rozsiyani pid Piryatinom 26 yi pid Orzhiceyu Mihajlo Mishin z inshimi potrapiv do polonu ta rozstrilyanij pohovanij u Cherevkah Hocha oficijno bitva za Kiyiv vzhe zakinchilasya postrili v trubizskih plavnyah susidnih selah ta lisah lunali do pershih dniv zhovtnya pro ce govorit i Zhurnal bojovih dij Vermahtu 17 Napriklad 14 zhovtnya 1941 roku grupa oficeriv shtabu armiyi na choli z general majorom Dobroserdovim K L yakij obijmav posadu nachalnika shtabu 37 yi armiyi bula blokovana nedaleko vid Berezani nimeckimi vijskami pri sprobi prorvatisya z otochennya i pislya boyu zahoplena u polon Sam komanduvach armiyi A A Vlasov namagavsya do ostannogo trimati disciplinu ta zbirati kozhen den naradi komandiriv u svoyemu bojovomu zagoni yakij v ostanni dni veresnya perebuvav u bolotah na r Trubizh priblizno mizh selami Glanishiv Pristromi Na pochatku zhovtnya zagin virushiv na shid iz metoyu vihodu z otochennya Pro ce zgaduvav nachalnik shtaba kiyivskogo bronepotyaga Liter A ta majbutnij Geroj Radyanskogo Soyuzu lejtenant Aref yev K A yakij buv u comu zagoni Vlasovu todi poshastilo vijti do svoyih 18 Zagalom iz 13 komandiriv divizij yaki buli u skladi armiyi priblizno polovina zmogla prorvatisya z mishka Za nimeckimi danimi 6 ta polova armiya v period 11 26 veresnya zahopila 212 355 radyanskih polonenih znishila abo zahopila 74 tanki 697 polovih garmat ta 131 protitankovu garmatu 17 Deyaka chastina z ciyeyi kilkosti polonenih vijskovosluzhbovci zi skladu 5 yi 26 yi armiyi tilovih chastin yaki bezposeredno pidporyadkovuvalisya shtabu Pivdenno Zahidnogo frontu ta dislokuvalisya na dilyanci 37 yi armiyi 5 pidozrili civilni osobi choloviki prizovnogo viku Ale vse zh bilsha chastina to buli poloneni zi skladu rozbitoyi 37 yi armiyi ta chleni paramilitarnih formuvan opolchennya tosho sho brali uchast v oboroni Kiyeva ta KiUR 37 ma armiya pershogo formuvannya razom z inshimi vijskami Pivdenno Zahidnogo frontu vidtyagnula v oboronnih boyah znachni gitlerivski sili grup armij Centr ta Pivden cim samim zatrimavshi nastup nimeckih vijsk u moskovskomu napryamku Chastina vidstupayuchih z boyami prorivalasya na Chernigivshinu cherez Malij Krupil i Basanskij lis U ti dni tam na pivnichnomu fasi mishka zaginuv partizanskij zagin Peremoga abo smert sformovanij she u lipni zi 150 robitnikiv kiyivskogo zavodu Arsenal pid kerivnictvom S P Osyechkina ta komisara G P Karnauha 4 19 Pislyamova red Na mapah poshukovikiv Barishivskij mishok z yavlyayetsya lishe zi zlamom 1980 1990 rokiv Ne menshe 200 radyanskih bijciv pohovani v Borshevi u Veselinivci 150 U chervni 2015 roku poshukovci vidnajshli ta perepohovali ostanki 24 chervonoarmijciv sho zaginuli u Barishivskomu rajoni U chervni 2016 roku ostanki 21 voyina chervonoarmijcya sho zaginuli 1941 go bilya Berezani perepohovano u bratskij mogili bilya memorialu Barishivskij mishok insha nazva Atakuyuchij soldat selo Borshiv Div takozh red Kiyivskij ukriplenij rajon Bitva za Kiyiv 1941 Primitki red Mishok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Isaev A V Kotly 41 go Istoriya VOV kotoruyu my ne znali M Yauza Eksmo 2005 a b v Ukrainskaya SSR v Velikoj Otechestvennoj vojne Sovetskogo Soyuza 1941 1945 gg U 3 h tomah K Politizdat Ukrainy 1975 g tom pershij 544s a b v Istoriya Kieva K Naukova Dumka 1985 g tom tretij kniga persha a b Perechen obedinenij soedinenij otdelnyh chastej i uchrezhdenij Yugo Zapadnogo fronta prinimavshih uchastie v oborone g Kieva v iyule sentyabre 1941 goda Kurasov V V M Generalnyj shtab vooruzhyonnyh sil SSSR 1961 84 s Heeresarzt 10 Day Casualty Reports per Army Army Group 1941 Federalnij vijskovij arhiv m Frajburg FRN BA MA RW 6 556 6 558 Nini selo nini zatoplene Kiyivskim vodoshovishem znahodilosya naproti delti richki Teteriv a b v Kajnaran A V Muravov D S Yushenko M V Kievskij ukreplennyj rajon 1941 god Hronika oborony Zhitomir vidavnictvo Volin 2017 456 s ISBN 978 966 690 210 1 a b Hudyakov Fedor Fedorovich Prozhitoe i perezhitoe Kniga spogadiv K A S S 2005 ISBN 966 861 307 4 a b v Spichakov V A Pinskaya voennaya flotiliya v dokumentah i vospominaniyah Lvov Liga Press 2009 384 s ISBN 978 966 397 118 2 Gorb M G Stranu zaslonyaya soboj M Voenizdat 1976 I L Druyan Klyatvu sderzhali Vidavnictvo Belarus Minsk 1975 A Reinicke H G Hermann Friedrich Kittel Die 62 Infanterie Division 1938 1944 die 62 Volks Grenadier Division 1944 1945 Kameradenhilfswerk der ehem 62 Division Fulda 1968 Erweiterte Neuauflage 2008 Die Mondschein Division Hrsg Ralf Anton Schafer a b Vnutrennie vojska v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 M Yuridicheskaya Literatura 1975 Dettmer F Die 44 Infanterie Division Reichs Grenadier division Hoch und Deutschmeister 1939 1945 Podzun Palas Verlag 1958 GschopfR Dr Mein Weg mit der 45 Infanterie Division Linz a d Donau Oberosterreichisher Landesverlag 1957 a b Hans Adolf Jacobsen Helmuth Greiner Percy Ernst Schramm et al Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht Wehrmachtfuehrungsstab 1940 1945 Band I 1 August 1940 31 Dezember 1941 Bernard amp Graefe Frankfurt am Main 1965 1285 s Kajnaran A V Bronepoezda 41 go Yugo Zapadnoe napravlenie Zhitomir Volin 2012 204 s ISBN 978 966 690 162 3 Slovnik Kiev Spravochnik onlajn versiya Arhiv originalu za 22 lipnya 2018 Procitovano 5 lipnya 2018 Posilannya red Soyuz Narodna pam yat Memorial Barishivskij mishok Memorial Barishivskij mishok Vazhki storinki Kiyivskoyi oboroni Na Kiyivshini perepohovali bijciv Chervonoyi armiyi Arhivovano 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Zagadki vijni Pravda z glibin zemli nedostupne posilannya z veresnya 2019 Memorial Barishivskij mishok Arhivovano 17 lipnya 2016 u Wayback Machine ros Prizabuti forteci KiURu Arhivovano 15 lipnya 2018 u Wayback Machine Yih vichnij spokij shelest lisu sterezhe Na memoriali Barishivskij mishok vstanovleno pliti pam yati Arhivovano 31 sichnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Barishivskij mishok amp oldid 39959275