www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оржиця смт Оржиця селище міського типу в Лубенському районі Полтавської області України Адміністративний центр Оржицької

Оржиця (смт)

Оржиця — селище міського типу в Лубенському районі Полтавської області України. Адміністративний центр Оржицької селищної громади.До 2020 центр колишнього Оржицького району. Населення Оржиці — 4,0 тисяч жителів (2001).

смт Оржиця
Оржицька селищна рада
Оржицька селищна рада
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Оржицька селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване
Статус із 1968 року
Площа 6,01 км²
Населення ▼ 3531 (01.01.2017)
Густота 662,290 осіб/км²
Поштовий індекс 37700
Телефонний код +380 5357
Географічні координати 49°47′37″ пн. ш. 32°41′54″ сх. д. / 49.79361° пн. ш. 32.69833° сх. д. / 49.79361; 32.69833Координати: 49°47′37″ пн. ш. 32°41′54″ сх. д. / 49.79361° пн. ш. 32.69833° сх. д. / 49.79361; 32.69833
Водойма р. Оржиця
Катойконіми оржичани
Відстань
Найближча залізнична станція: Лубни
До станції: 42 км
До обл. центру:
 - залізницею: 141 км
 - автошляхами: 150 км
Селищна влада
Адреса 37700, Полтавська обл., Оржицький р-н, смт Оржиця, вул. Центральна, 21
Карта
Оржиця
Оржиця

Оржиця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Оржиця.

Географічне розташування Редагувати

Селище міського типу Оржиця знаходиться на правому березі річки Оржиця, на відстані 42 км від залізничної станції Лубни та за 178 км від обласного центра міста Полтави. Вище за течією примикає село Заріг, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Плехів, на протилежному березі — село Онішки. Через селище проходить автомобільна дорога Т 1713.

Природоохоронні об'єкти Редагувати

Історія Редагувати

Від першої згадки до XIX століття Редагувати

Перша згадка про село відноситься до 1552 року — як про замковий Канівський ухід.

У 20-х роках XVII століття в Оржиці було 91 господарство. Землі входили до володінь Вишневецьких.

У 1648 році, з початком національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, утворена Оржицька сотня Кропивнянського полку.

Станом на 1654 рік в Оржиці проживало 318 жителів — козаків і міщан. 1658 року поселення втратило статус сотенного містечка і Оржиця була включена до Горошинської сотні Лубенського полку.

У 1669 році Оржицю зруйнували і спалили татари.

Як свідчить Генеральне слідство Лубенського полку 1729—30 років, у Оржиці налічувалось 54 двори.

У 1734 році Оржиця разом з Плеховим були віддані сербам Требинським, які згодом переселили своїх підданих у засновану ними слободу — Чутівка. До 1763 року в Оржиці було володіння Голуба, яке він продав Сахновському.

У 1745 році в поселенні збудовано Михайлівську церкву.

У 1781 році в Оржиці — 310 хат дворян, різночинців, козаків і підданих сотника Степана Ільчевського і Г. Сахновського — 893 душі чоловічої статі. Через село проходив тракт Хорол — Золотоноша.

У 1781—96 роках Оржиця — в складі Хорольського повіту Київського намісництва, 1796—1802 роках — Малоросійської губернії. Від 1802 року Оржиця — в Лубенському повіті Полтавської губернії.

Преображенська церква (світлина з музею)

Оржиця у XIX — на початку XX ст.ст. Редагувати

У 1842 році в Оржиці — 537 жителів (224 родини), 1845 року відкрито початкову однокласну школу. Станом на 1859 рік в Оржиці налічувалося 1 359 жителів; з них — 164 кріпаки Сахновських.

У 1872 році споруджено нову Преображенську церкву. Тоді в містечку відбувалося щороку по 2 ярмарки, а з 1894 року — по 3. На 1910 рік в Оржиці налічувалося 304 двори і 1 875 жителів.

Наприкінці XIX — на початку ХХ століття в Оржиці діяло 2 парові млини — один з олійницею, а другий — з просорушкою. За допомогою земства були відкриті пошта, поштово-телеграфна станція, прокатна станція, лікарня, бібліотека, пункт поліпшення худоби. У 1911 році відкрито міське училище, яке 1913 року було перетворене на вище чоловіче початкове училище.

У грудні 1905 відбувся селянський сход, на якому висловлено осуд розправи над учасниками повстання у Великих Сорочинцях.

Радянська окупація в Оржиці розпочалась в січні 1918 року. Жителі села брали участь у боротьбі партизанського загону П. С. Дробницького.

Розвиток Оржиці в СРСР і сучасний стан Редагувати

Від 1923 року Оржиця — центр Оржицького району, який утворений з Оржицької і Великоселецької волостей, 1 852 жителів (разом з прилеглими хуторами — 1 914 жителів), 1930 року — 2 374 жителів.

Діяли ТСОЗи «Серп і Молот», «Червоний хлібороб», «Червоний партизан», «Здобуток Жовтня», «Нова зоря», на базі яких утворено колгосп ім. Т. Г. Шевченка.

У вересні 1941 року околиці Оржиці стали місцем кривавих боїв частин Південно-Західного фронту Другої світової війни, що проривалися з оточення. Під час німецько-фашистської окупації (від 23 вересня 1941 до 19 вересня 1943 року) гітлерівці закатували 13 чоловік і вивезли на примусові роботи до Німеччини 177 осіб. Жителі 0ржиці вели боротьбу проти окупантів у підпіллі і партизанських загонах № 25 і № 26. Взяли участь у збиранні коштів на танкову колону «Оржицький колгоспник».

У повоєнні роки колгосп ім. Т. Г. Шевченка дістав назву «Заповіт Леніна», а в 1972 році був об'єднаний з колгоспом «Іскра», що в селі Плехові.

З 1968 року Оржиця має статус селища міського типу.

Після розпаду колгоспу в 1990-х роках землі на території місцевої ради орендують та обробляють декілька фермерських господарств і приватних підприємців.

27 вересня 2008 року в Оржиці відбулося святкування 85-ї річниці з часу утворення Оржицького району. Гостями свята були заступник голови Полтавської облдержадміністрації А. П. Баранов та заступник голови обласної ради П. В. Ворона, делегації сусідніх районів.

В 2017 році Оржиця стала красивішою. Почалася реконструкція центральної площі, будинку культури, були покладені доріжки, добудовується церква.

14 липня 2018 року архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір в Оржиці звершив чин освячення новозбудованого Свято-Преображенського храму УПЦ КП.

Економіка: підприємства і сфера послуг Редагувати

СП «Хлібокомбінат»

На території Оржиці діють такі підприємства:

  • комбікормовий завод «Світоч»;
  • торфопідприємство;
  • Оржицьке спільне підприємство «Хлібокомбінат»;
  • ЗАТ «Оржицький завод „Райдуга“»;
  • Оржицький райавтодор;
  • інкубаторно-птахівнича станція;
  • філія ВАТ «Полтаваобленерго».

У смт функціонують цех № 9 ПД ВАТ «Укртелеком», відділення зв'язку та КБ «Приватбанку».

Соціальна сфера, освіта, культура, ЗМІ Редагувати

Районний будинок культури

Медична сфера селища і району представлена центральною районною лікарнею.

З огляду на розміри Оржиці тут працюють єдина школа — Оржицька ЗОШ І—ІІІ ступенів імені І. Я. Франка (вул. Центральна, 16) і лише один дитячий садок — Оржицький ДНЗ «Дзвіночок» (вул. Центральна, 40).

В Оржиці діють музична школа і Оржицький будинок дитячої та юнацької творчості (вул. Центральна, 78).

Головним закладом культури смт і району є Оржицький районний Будинок культури.

Оберігачем пам'яті і відомостей про селище і околиці є створений у 1972 році місцевий народний історичний музей.

У селищі міського типу функціонує стадіон «Колос», що перебуває у задовільному стані.

В Оржиці видається місцева — селищна і районна газета «Оржиччина».

Архітектура Редагувати

Будинок з елементами декору по вулиці Центральній

Оржиця не являє нічого цікавого в плані архітектури, крім ландшафту — доволі мальовничого розташування — пагорби біля Оржиці та ліси.

Селищна забудова — всуціль радянська. Оржицькі старі храми були зруйновані, нині (2010) будується нова церква. Центральна вулиця — Центральна є місцем зосередження практично всіх селищних установ і закладів. З приватної забудови і радянського штибу двоповерхових будинків (подеколи своєрідним чином декорованих мозаїками) вирізняються лише декілька будівель — зокрема, районний будинок культури з колонами.

У селищі до 2014 року знаходився пам'ятник В. І. Леніну (1959), у тематичному меморіалі на пагорбі над Оржицею — Монумент Слави (1967) на місці боїв радянських воїнів з німецькими фашистами в 1941, братська могила радянських воїнів, у тому числі Героя Радянського Союзу Т. П. Бумажкова, полеглих у боях 1941 і 1943 років; пам'ятник землякам, загиблим (176 чоловік) на фронтах Великої Вітчизняної війни (1955); пам'ятний знак на честь мужності воїнів Південно-Західного фронту — 26-ї армії, 47, 97, 218 і 337 стрілецьких дивізій (1982); у період незалежності перед приміщенням Оржицької ЗОШ встановили погруддя І. Я. Франка. Також у селищі встановлено пам'ятники пошани воїнів-учасників бойових дій в Афганістані та пам'яті героїв-ліквідаторів наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС.

Персоналії Редагувати

Уродженцями Оржиці є:

Галерея Редагувати

Річка Оржиця в межах селища
Меморіал Слави
Районна дошка пошани
Будівництво храму (жовтень 2010)
Центральна вулиця Оржиці — вулиця Центральна (жовтень 2010)

Виноски Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оржиця (смт)
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. . Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018. 
  3. Загальноосвітні навчальні заклади (Оржицького району) на Сайт відділу освіти Оржицької районної державної адміністрації
  4. Сайт школи
  5. Дошкільні навчальні заклади (Оржицького району) на Сайт відділу освіти Оржицької районної державної адміністрації
  6. Будинки дитячої та юнацької творчості (Оржицького району) на Сайт відділу освіти Оржицької районної державної адміністрації

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Orzhicya selishe miskogo tipu v Lubenskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Ukrayini Administrativnij centr Orzhickoyi selishnoyi gromadi Do 2020 centr kolishnogo Orzhickogo rajonu Naselennya Orzhici 4 0 tisyach zhiteliv 2001 smt OrzhicyaGerb Orzhici Prapor OrzhiciOrzhicka selishna radaOrzhicka selishna radaKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Lubenskij rajonGromada Orzhicka selishna gromadaKod KATOTTG Osnovni daniZasnovaneStatus iz 1968 rokuPlosha 6 01 km Naselennya 3531 01 01 2017 1 Gustota 662 290 osib km Poshtovij indeks 37700Telefonnij kod 380 5357Geografichni koordinati 49 47 37 pn sh 32 41 54 sh d 49 79361 pn sh 32 69833 sh d 49 79361 32 69833 Koordinati 49 47 37 pn sh 32 41 54 sh d 49 79361 pn sh 32 69833 sh d 49 79361 32 69833Vodojma r OrzhicyaKatojkonimi orzhichaniVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya LubniDo stanciyi 42 kmDo obl centru zalizniceyu 141 km avtoshlyahami 150 kmSelishna vladaAdresa 37700 Poltavska obl Orzhickij r n smt Orzhicya vul Centralna 21KartaOrzhicyaOrzhicyaOrzhicya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orzhicya Zmist 1 Geografichne roztashuvannya 2 Prirodoohoronni ob yekti 3 Istoriya 3 1 Vid pershoyi zgadki do XIX stolittya 3 2 Orzhicya u XIX na pochatku XX st st 3 3 Rozvitok Orzhici v SRSR i suchasnij stan 4 Ekonomika pidpriyemstva i sfera poslug 5 Socialna sfera osvita kultura ZMI 6 Arhitektura 7 Personaliyi 8 Galereya 9 Vinoski 10 Dzherela ta literaturaGeografichne roztashuvannya RedaguvatiSelishe miskogo tipu Orzhicya znahoditsya na pravomu berezi richki Orzhicya na vidstani 42 km vid zaliznichnoyi stanciyi Lubni ta za 178 km vid oblasnogo centra mista Poltavi Vishe za techiyeyu primikaye selo Zarig nizhche za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Plehiv na protilezhnomu berezi selo Onishki Cherez selishe prohodit avtomobilna doroga T 1713 Prirodoohoronni ob yekti RedaguvatiOrzhickij zakaznik Bila Shapka zapovidne urochishe Dub chereshchatij pam yatka prirodi Istoriya RedaguvatiVid pershoyi zgadki do XIX stolittya Redaguvati Persha zgadka pro selo vidnositsya do 1552 roku yak pro zamkovij Kanivskij uhid U 20 h rokah XVII stolittya v Orzhici bulo 91 gospodarstvo Zemli vhodili do volodin Vishneveckih U 1648 roci z pochatkom nacionalno vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo utvorena Orzhicka sotnya Kropivnyanskogo polku Stanom na 1654 rik v Orzhici prozhivalo 318 zhiteliv kozakiv i mishan 1658 roku poselennya vtratilo status sotennogo mistechka i Orzhicya bula vklyuchena do Goroshinskoyi sotni Lubenskogo polku U 1669 roci Orzhicyu zrujnuvali i spalili tatari Yak svidchit Generalne slidstvo Lubenskogo polku 1729 30 rokiv u Orzhici nalichuvalos 54 dvori U 1734 roci Orzhicya razom z Plehovim buli viddani serbam Trebinskim yaki zgodom pereselili svoyih piddanih u zasnovanu nimi slobodu Chutivka Do 1763 roku v Orzhici bulo volodinnya Goluba yake vin prodav Sahnovskomu U 1745 roci v poselenni zbudovano Mihajlivsku cerkvu U 1781 roci v Orzhici 310 hat dvoryan riznochinciv kozakiv i piddanih sotnika Stepana Ilchevskogo i G Sahnovskogo 893 dushi cholovichoyi stati Cherez selo prohodiv trakt Horol Zolotonosha U 1781 96 rokah Orzhicya v skladi Horolskogo povitu Kiyivskogo namisnictva 1796 1802 rokah Malorosijskoyi guberniyi Vid 1802 roku Orzhicya v Lubenskomu poviti Poltavskoyi guberniyi nbsp Preobrazhenska cerkva svitlina z muzeyu Orzhicya u XIX na pochatku XX st st Redaguvati U 1842 roci v Orzhici 537 zhiteliv 224 rodini 1845 roku vidkrito pochatkovu odnoklasnu shkolu Stanom na 1859 rik v Orzhici nalichuvalosya 1 359 zhiteliv z nih 164 kripaki Sahnovskih U 1872 roci sporudzheno novu Preobrazhensku cerkvu Todi v mistechku vidbuvalosya shoroku po 2 yarmarki a z 1894 roku po 3 Na 1910 rik v Orzhici nalichuvalosya 304 dvori i 1 875 zhiteliv Naprikinci XIX na pochatku HH stolittya v Orzhici diyalo 2 parovi mlini odin z olijniceyu a drugij z prosorushkoyu Za dopomogoyu zemstva buli vidkriti poshta poshtovo telegrafna stanciya prokatna stanciya likarnya biblioteka punkt polipshennya hudobi U 1911 roci vidkrito miske uchilishe yake 1913 roku bulo peretvorene na vishe choloviche pochatkove uchilishe U grudni 1905 vidbuvsya selyanskij shod na yakomu vislovleno osud rozpravi nad uchasnikami povstannya u Velikih Sorochincyah Radyanska okupaciya v Orzhici rozpochalas v sichni 1918 roku Zhiteli sela brali uchast u borotbi partizanskogo zagonu P S Drobnickogo Rozvitok Orzhici v SRSR i suchasnij stan Redaguvati Vid 1923 roku Orzhicya centr Orzhickogo rajonu yakij utvorenij z Orzhickoyi i Velikoseleckoyi volostej 1 852 zhiteliv razom z prileglimi hutorami 1 914 zhiteliv 1930 roku 2 374 zhiteliv Diyali TSOZi Serp i Molot Chervonij hliborob Chervonij partizan Zdobutok Zhovtnya Nova zorya na bazi yakih utvoreno kolgosp im T G Shevchenka U veresni 1941 roku okolici Orzhici stali miscem krivavih boyiv chastin Pivdenno Zahidnogo frontu Drugoyi svitovoyi vijni sho prorivalisya z otochennya Pid chas nimecko fashistskoyi okupaciyi vid 23 veresnya 1941 do 19 veresnya 1943 roku gitlerivci zakatuvali 13 cholovik i vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 177 osib Zhiteli 0rzhici veli borotbu proti okupantiv u pidpilli i partizanskih zagonah 25 i 26 Vzyali uchast u zbiranni koshtiv na tankovu kolonu Orzhickij kolgospnik U povoyenni roki kolgosp im T G Shevchenka distav nazvu Zapovit Lenina a v 1972 roci buv ob yednanij z kolgospom Iskra sho v seli Plehovi Z 1968 roku Orzhicya maye status selisha miskogo tipu Pislya rozpadu kolgospu v 1990 h rokah zemli na teritoriyi miscevoyi radi orenduyut ta obroblyayut dekilka fermerskih gospodarstv i privatnih pidpriyemciv 27 veresnya 2008 roku v Orzhici vidbulosya svyatkuvannya 85 yi richnici z chasu utvorennya Orzhickogo rajonu Gostyami svyata buli zastupnik golovi Poltavskoyi oblderzhadministraciyi A P Baranov ta zastupnik golovi oblasnoyi radi P V Vorona delegaciyi susidnih rajoniv V 2017 roci Orzhicya stala krasivishoyu Pochalasya rekonstrukciya centralnoyi ploshi budinku kulturi buli pokladeni dorizhki dobudovuyetsya cerkva 14 lipnya 2018 roku arhiyepiskop Poltavskij i Kremenchuckij Fedir v Orzhici zvershiv chin osvyachennya novozbudovanogo Svyato Preobrazhenskogo hramu UPC KP 2 Ekonomika pidpriyemstva i sfera poslug Redaguvati nbsp SP Hlibokombinat Na teritoriyi Orzhici diyut taki pidpriyemstva kombikormovij zavod Svitoch torfopidpriyemstvo Orzhicke spilne pidpriyemstvo Hlibokombinat ZAT Orzhickij zavod Rajduga Orzhickij rajavtodor inkubatorno ptahivnicha stanciya filiya VAT Poltavaoblenergo U smt funkcionuyut ceh 9 PD VAT Ukrtelekom viddilennya zv yazku ta KB Privatbanku Socialna sfera osvita kultura ZMI Redaguvati nbsp Rajonnij budinok kulturiMedichna sfera selisha i rajonu predstavlena centralnoyu rajonnoyu likarneyu Z oglyadu na rozmiri Orzhici tut pracyuyut yedina shkola Orzhicka ZOSh I III stupeniv imeni I Ya Franka vul Centralna 16 3 4 i lishe odin dityachij sadok Orzhickij DNZ Dzvinochok vul Centralna 40 5 V Orzhici diyut muzichna shkola i Orzhickij budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti vul Centralna 78 6 Golovnim zakladom kulturi smt i rajonu ye Orzhickij rajonnij Budinok kulturi Oberigachem pam yati i vidomostej pro selishe i okolici ye stvorenij u 1972 roci miscevij narodnij istorichnij muzej U selishi miskogo tipu funkcionuye stadion Kolos sho perebuvaye u zadovilnomu stani V Orzhici vidayetsya misceva selishna i rajonna gazeta Orzhichchina Arhitektura Redaguvati nbsp Budinok z elementami dekoru po vulici CentralnijOrzhicya ne yavlyaye nichogo cikavogo v plani arhitekturi krim landshaftu dovoli malovnichogo roztashuvannya pagorbi bilya Orzhici ta lisi Selishna zabudova vsucil radyanska Orzhicki stari hrami buli zrujnovani nini 2010 buduyetsya nova cerkva Centralna vulicya Centralna ye miscem zoseredzhennya praktichno vsih selishnih ustanov i zakladiv Z privatnoyi zabudovi i radyanskogo shtibu dvopoverhovih budinkiv podekoli svoyeridnim chinom dekorovanih mozayikami viriznyayutsya lishe dekilka budivel zokrema rajonnij budinok kulturi z kolonami U selishi do 2014 roku znahodivsya pam yatnik V I Leninu 1959 u tematichnomu memoriali na pagorbi nad Orzhiceyu Monument Slavi 1967 na misci boyiv radyanskih voyiniv z nimeckimi fashistami v 1941 bratska mogila radyanskih voyiniv u tomu chisli Geroya Radyanskogo Soyuzu T P Bumazhkova poleglih u boyah 1941 i 1943 rokiv pam yatnik zemlyakam zagiblim 176 cholovik na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1955 pam yatnij znak na chest muzhnosti voyiniv Pivdenno Zahidnogo frontu 26 yi armiyi 47 97 218 i 337 strileckih divizij 1982 u period nezalezhnosti pered primishennyam Orzhickoyi ZOSh vstanovili pogruddya I Ya Franka Takozh u selishi vstanovleno pam yatniki poshani voyiniv uchasnikiv bojovih dij v Afganistani ta pam yati geroyiv likvidatoriv naslidkiv vibuhu na Chornobilskij AES Personaliyi RedaguvatiUrodzhencyami Orzhici ye ukrayinskij kobzar i lirik Arhip Nikonenko 1855 vid nogo zapisav ryad tvoriv i opublikuvav u 1856 roci Pantelejmon Kulish ukrayinskij bilshovik P F Slinko 1859 1919 uchasnik gromadyanskoyi vijni Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Richka Orzhicya v mezhah selisha Memorial Slavi Rajonna doshka poshani Budivnictvo hramu zhovten 2010 Centralna vulicya Orzhici vulicya Centralna zhovten 2010 Vinoski RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Orzhicya smt Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip U Poltavskij yeparhiyi osvyacheno novij hram Arhiv originalu za 19 lipnya 2018 Procitovano 19 lipnya 2018 Zagalnoosvitni navchalni zakladi Orzhickogo rajonu na Sajt viddilu osviti Orzhickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Sajt shkoli Doshkilni navchalni zakladi Orzhickogo rajonu na Sajt viddilu osviti Orzhickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Budinki dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Orzhickogo rajonu na Sajt viddilu osviti Orzhickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyiDzherela ta literatura RedaguvatiO G Bazhan Orzhicya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 632 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Oficijnij gromadskij sajt Orzhichchini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Orzhicya Poltavshina encikl dov za red A V Kudrickogo K UE 1992 S 622 623 ISBN 5 88500 033 6 Oficijnij sajt Orzhickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Poltavskoyi oblasti Moya Poltavshina Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Orzhicya smt amp oldid 39625543