Є одним із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання (завод демонтовано), облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.
В околицях Ромен, на горі Золотусі, 1937 року вперше в УРСР видобули нафту.
Здавна цю місцевість населяли люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років.
В VIII—X столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище», саме унаслідок експедиції цього району отримала свою назву роменська культура.
Назва літописного міста Ромен походить від однойменної річки, яка в цьому місці впадає в р. Сула. Місцева народна легенда пов'язує походження назви з «ромен-цвітом» — польовою ромашкою, що влітку вкриває білим килимом околиці міста й навколишні луки.
Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648—1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.
Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Але після перемоги цар Петро І наказав знищити місто й козаків у ньому. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська сотня і Міська ратуша ще з давніх часів мали печатку, на якій було зображено Голгофський хрест, зірку, півмісяць і літеру Р. За часів цариці Катерини ІІ герб міста зазнав ревізії, і замість існуючого герба намалювали могилу з хрестом, що власне й уособлював древній Ромен після помсти Петра І. Але 27 серпня2015 року, за ініціативи Роменського районового козацького товариства «Українське козацтво» рішенням сімдесят четвертої сесії Роменської міської ради VI скликання повернуто історичний герб та прапор міста.
Ромни були сотенним містом, з 1714 року місто входило до Лубенського, а якийсь час до Миргородського козацьких полків. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.
За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік.
До середини XIX сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч осіб, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням у Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.
До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. У Ромнах засновується один із перших в Україні механічний завод.
1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків населення міста.
Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 2274 жителі міста. У листопаді 2008 року неподалік від місця масового поховання встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років.
На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення. Після дворічного панування німців, радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.
З 30 грудня 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.
Крім цих районів, можна виділити такі історичні місцевості Ромен: Лозова, Новолозівка, Каховка, Гелерщина, Бедюхова Дача, Овлаші (названа на честь найближчого села Овлаші).
Найбільші і найважливіші вулиці Ромен: центральна вулиця Соборна (за СРСР — вулиця Леніна), бульвари Тараса Шевченка, Свободи (до 2008 року бульвар Жовтневої Революції), Московський, вулиці Горького, Коржівська (до 2008 року — вулиця Карла Маркса), Монастирська, Гетьмана Мазепи (до 2008 року — вулиця Урицького), Гостиннодвірська, Прокопенка, Терновецька, Полтавська, Київська, Калнишевського (до 2006 року — вулиця Луначарського), Пригородська, Сумська, Конотопська, Мельникова, Маяковського, Берегова.
У Ромнах відносно багато площ — у середмісті Центральна площа, біля Роменського ринку — Базарна площа, Танкова площа, у Засуллі — Засульська площа (колишня Леніна), Вокзальна площа з розташованими на ній залізничним і автовокзалом. Часто вживаються назви площ, яких офіційно немає — площа Богдана Хмельницького (біля пам'ятника Б. Хмельницького), площа Ленінського Комсомолу (біля колишнього кінотеатру імені Ленінського Комсомолу), площа Шевченка (біля пам'ятника Т. Г. Шевченка).
НаселенняРедагувати
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів — 41,4 тис. осіб (99,0 %), сільських — 0,4 тис. осіб (1,0 %).
Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення — на 366 осіб, за рахунок міграційного — на 224 особи.
У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло — 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.
У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. — 356 осіб).
У січні–лютому 2015 р.:
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих — 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих — 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).
На 1 січня 2013 р. житловий фонд м. Ромни становив 1148,6 тис.м2 загальної площі. Житловий фонд міських поселень займав 99,2 % (1139,4 тис.м2) загальної площі.
В середньому на одного жителя міста приходилось 24,9 м2 загальної площі, у сільській місцевості, підпорядкованій міській раді цей показник склав 19,7 м2.
Частка приватного житлового фонду в загальному обсязі склала 96,1 %.
На кінець 2012 р. у місті нараховувалось 11097 житлових будинків та гуртожитків.
Житловий будинок на вул. Горького
У житлових будинках та у нежилих будівлях налічувалось 21618 квартир. Більшість з них двокімнатні (33,6 %), 30,7 % — трикімнатні, 27,1 % — однокімнатні, 8,6 % квартир мали чотири і більше кімнат.
ЕкономікаРедагувати
Промисловість і торгівляРедагувати
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8 %, машинобудівельної галузі — 22,2 %, харчової промисловості — 16,4 %.
І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест».
У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.
За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:
576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5 % до 2013 р.,
164,0 т. картоплі — 101,0 % до 2013 р.,
633,0 т. овочів — 100,7 % до 2013 р.,
400,0 т. фруктів та ягід свіжих — 100,1 % до 2013 р.
Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.
У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари — 65,4 %. Питома вага продовольчих товарів — 34,6 %.
В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0 %.
Сфера послугРедагувати
Мережа загальнодоступних закладів ресторанного господарства міста на початок 2015 року налічує 41 заклад на 1355 посадочних місць. Проти 1 січня 2014 року кількість закладів ресторанного господарства збільшилась на 1 одиницю, при цьому за рік в місті відкрито 4 нових заклади і закрилося 3 діючих.
Кількість посадочних місць в закладах за рік збільшилась на 57 одиниць.
Станом на 1 січня 2015 року забезпеченість населення міста посадочними місцями в загальнодоступних закладах ресторанного господарства з розрахунку на 1 тисячу жителів складає 30 місць, що становить 127,0 % від нормативу (норматив — 23 місця на 1 тис. жителів). Забезпеченість населення міста місцями в закладах ресторанного господарства досягла нормативу протягом 2010 року (станом на 01.01.2010 р. цей показник становив 96 %). За 2010—2013 рр. в місті відкрилось 15 закладів ресторанного господарства на 385 посадочне місце.
За формами власності 7 закладів на 270 п. м. належать юридичним особам, 34 на 1085 п.м. – фізичним особам — підприємцям.
Роздрібний товарообіг підприємств-юридичних осіб сфери ресторанного господарства м. Ромни за 9 місяців 2014 року склав 1224,4 тис. грн., що становить 92,1 % до аналогічного періоду 2013 року та 0,9 % загального обсягу товарообороту підприємств ресторанного господарства Сумської області.
На сьогодні в місті збережена мережа закритих закладів ресторанного господарства при навчальних закладах. В навчальних закладах міста (школи, ВПУ, коледжі) функціонує 11 їдалень та 3 буфети на 1487 посадочних місць. Із цих об'єктів 3 одиниці є власністю навчальних закладів, решту закладів обслуговують приватні підприємці.
При промислових підприємствах функціонує лише їдальня на РКВТО «Талан»..
Готельне господарство Ромен включає 2 комплекси (обидва 2*) — «Оазис» і «Флоріана».
У Ромнах станом на 2007 рік працювали 15 філій і відділень українських банків, 7 страхових компаній, 2 аудиторські фірми.
Для задоволення потреб роменців у послугах зв'язку в місті діє розвинена мережа телефонного магістрального, дротового та мобільного зв'язку.
Підприємствами м. Ромни, для яких надання послуг є основним видом діяльності, за січень–вересень 2013 р. реалізовано послуг усім категоріям споживачів (підприємств та населенню) на суму 24113,3 тис. грн. Обсяг послуг, реалізованих населенню по м. Ромни складає 11117,5 тис. грн. (46,1 % — до загального обсягу наданих послуг).
Зайнятість працівників на підприємствахРедагувати
Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, в установах та організаціях м. Ромни за 2012 р. становила 12261 особу.
Протягом цього періоду залишили свої робочі місця 2546 працівників, а прийнято — 2660 працівників.
Кількість працюючих у режимі скороченого робочого дня (тижня) становила 1149 осіб (9,4 % до середньооблікової кількості штатних працівників).
Станом на 1 жовтня 2013 р. сума невиплаченої заробітної плати по м. Ромни становила 332,9 тис. грн., що заборгували своїм працівникам підприємства-банкрути.
У структурі невиплаченої заробітної плати в цілому по області на м. Ромни припадає 0,6 %.
БудівництвоРедагувати
За січень–вересень 2013 р. забудовниками міста введено в експлуатацію 22 житлові будівлі загальною площею 3156 м2. Порівняно з січнем–вереснем 2012 р. будівництво житла зменшилось на 22,1 %. Усе житло введено в експлуатацію у міській місцевості. Із загального обсягу житла, побудованого у місті, 92,7 % або 3156 м2 введено індивідуальними забудовниками.
Крім того, з початку року введено в експлуатацію будівлю лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів, магазини торговою площею 42,0 м2, місцеві водопровідні мережі протяжністю 0,6 км, споруду підприємств електро- та теплоенергетики потужністю 2,2 кВт.
ТранспортРедагувати
Роменський автовокзал
Місто має розгалужену транспортно-комунікаційну систему. Відстань до облцентру міста Сум становить 103 км (автошлях Н07).
Об'єкти транспортної інфраструктури Ромен — залізничний вокзал і автовокзал.
У місті діють маршрутні автобуси і маршрутки, в тому числі приміські, декілька служб таксі. Загалом станом на 2007 рік пасажирські перевезення на 35 маршрутах загального користування здійснювали 18 суб'єктів підприємництва — приватних перевізників, диспетчерські послуги надавало комунальне підприємство «Ромнитранссервіс», уповноважене міською радою здійснювати контроль за перевезеннями пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування й звітувати на щомісячній основі.
У 2014 р. пасажирським транспортом перевезено 3038,4 тис. пасажирів міста, що становить 102,8 % до 2013 р.
Охорона здоров'яРедагувати
Перша обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 1 (пам'ятка архітектури Богоугодний заклад)Один з корпусів Роменської районної лікарі (пам'ятка архітектури Земська лікарня)
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.
У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів.
Також в Ромнах працює перша обласна психіатрична спеціалізована лікарня (800 ліжок).
ЗМІРедагувати
На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».
Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен».
Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим вебпорталом Ромен є romny.info.
ОсвітаРедагувати
Роменська ЗОШ № 6 і вечірня школа
Саме в Ромнах на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.
Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат.
На кінець 2014 р. у м. Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3 %) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м. Ромни складає 1352 одиниць.
У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.
Школи міста:
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. П. І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. А. Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.
Заклади культури сучасних Ромен:
Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Фонтан у парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченкаміська централізована бібліотечна система — об'єднує 5 бібліотек: для дорослих з філіалом, для дітей з філіалом і сімейного читання. Також діють інші бібліотеки, зокрема шкільні.
КулінаріяРедагувати
Роменський холодний борщ - місцева кулінарна «фішка». Його склад дуже простий: буряк, картопля, квасоля, сушені гриби, морква, цибуля, томатна паста та рослинна олія.
ПриродаРедагувати
На території міста розташовані три парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: Огнівщина, Пивний ліс, Роменський парк. Див. також: 200-річні дуби, Роменський гай, Урочище Бедюхова Дача, Урочище Звездюкове.
У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.
В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України.
РелігіяРедагувати
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні:
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. Коржівська, 28, кв. 1).
АрхітектураРедагувати
Історична будівля в середмісті по вул. Свободи, 28
Від минулих віків збереглися визначні архітектурні ансамблі: Святодухівський собор, Вознесенська церква, будівлі колишніх реального, міського та духовного училищ, жіночої гімназії, богоугодного закладу, повітового казначейства, поштово-телеграфної контори, міської думи, земської лікарні; на території міста і в його околицях є археологічні пам'ятки. Величезну спадщину залишив Ромнам пан Бедюх, який працюючи у місті нотаріусом обслуговував угоди «Ільїнського ярмарку» та цукрозаводчиків Терещенка і Харитоненка, — дотепер збереглися його будинки «контора» (адмінбудівля Роменської райспоживспілки та «бедюхова дача» — житловий будинок і літній дитячий табір.
Центральна вулиця Ромен — широка Соборна (за СРСР — Леніна), особливістю географії міста є його оригінальне розташування на пагорбах, вуличне планування — достатньо широкі бульвари, які сходяться на доволі великих площах. Ромни по праву пишаються великим центральним міським парком у самому середмісті — Центральний парк відпочинку імені Т. Г. Шевченка. На околицях міста розкинулись 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва — «Пивний ліс» і «Огнівщина».
Про багатовікову історію Ромен свідчать численні пам'ятники. Серед них: один із перших у світі монументальний пам'ятникТарасу Шевченку, побудований роменцем, всесвітньо відомим скульптором і кінорежисером Іваном Кавалерідзе на згадку про перебування Кобзаря на Роменщині, монумент Матері героїні Олександрі Деревській, яка всиновила і виховала 48 дітей сиріт різної національності; пам'ятники останньому кошовому Запорізької Січі Петру Калнишевському, більшовицькому командарму, учаснику нападів на регулярні війська УНР Івану Федьку, Золотіа Свиня 2000 року.
У місті Ромни на обліку перебувають 25 пам'яток архітектури.
Комплекс пам'яток: Місце проведення Іллінського ярмарку, торгові ряди Гостиннодвірського майдану
17-19 ст. (іст., архіт.).
площа Базарна
13
Костел
1906
вул. Горького, 246
14
Купецький торговельний будинок
1910
б-р Свободи, 28.
15
Міське училище
1895
вул. Соборна, 43.
16
Народне училище
1805
вул. Соборна, 33.
17
Особняк
19 ст.
вул. Аптекарська, 4.
18
Особняк Вахрамєєва
1910 (архіт.).
вул. Аптекарська, 6.
19
Паровий млин Рубінчика
1905 (архіт., іст.).
вул. Горького, 106.
20
Повітова скарбниця
1820
вул. Соборна, 45.
21
Поштова контора
1820
вул. Соборна, 35.
22
Роменське відділення Державного банку
1915
вул. Миколаївська, 19, 21.
23
Святодухівський собор з теплою церквою
1747–1867 .
пл. Базарна, 15
24
Торгові ряди
1864
вул. Гетьмана Мазепи
25
Школа № 3
1935
б-р Шевченка, 16.
Міжнародне співробітництвоРедагувати
Ромни підтримують економічні і культурні зв'язки з містами за кордоном: Саскатуном (Канада), Бялою Слатиною (Болгарія), Лонгв'ю (Техас, США). У 1999 році Ромни стали партнером останнього у рамках Українсько-американської програми «Партнерство громад для поширення досвіду місцевого самоврядування».
Протягом 2006 року створено: «Клініку, дружню до молоді», на базі якої діє телефон довіри (2-24-97) та Інформаційно-ресурсний центр, головною метою якого є підвищення спроможності недержавних громадських організацій надавати якісні соціальні послуги населенню. Спільно з ЮНІСЕФ у місті реалізується проєкт «Ромни — місто дружнє до дитини», в рамках якого створено та діє Дитяча дорадча рада.
Європейський союз спільно з Держжитлокомунгоспом України розробив проєкт TACIS «Підтримка комунальних господарств в Україні», і місто Ромни ввійшло в десятку міст для яких, згідно з проєктом ТАСІС, був розроблений бізнес-план, який у подальшому буде використаний для отримання інвестицій, у тому числі для залучення грантів від Європейської Комісії, — заключну презентацію бізнес-плану було проведено 19 грудня2006 року в Києві.
В рамках програми «Любуське воєводство — Сумська область, так далеко і близько» у листопаді 2008 року підписано лист про наміри на співпрацю з містом Жарами (Польща).
Слава роменських художників XVIII століттяГ. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.
Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа П. Редькіна.
В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.
Тут народився Ромен Левко (1893—1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.
Відомі особистості пов'язані з РомнамиРедагувати
Відомі уродженціРедагувати
Анатолій Аксамитний (1884—1931) — український інженер, професор, співавтор проєктів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Анатолій Андрущенко (нар. 1947) — український скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Борис Антоненко-Давидович (1899—1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Хаїм Арлозоров (1899—1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Віталій Башта (1937—1993) — український лісівник, заслужений лісівник УРСР.
Білогруд Ігор Михайлович (1916—1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872—1944) — український геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Йосеф Бреславі (1896—1972) — ізраїльський географ та краєзнавець.
Микола Варадінов (1817—1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Андрій Вікашевич (1858—1922) — український шляхтич, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Василь Волгай (1903—1937) — українець, із сім'ї кустаря, колишній член ВКП(б), асистент з курсу історії народів СРСР у Вологодському педінституті в 1934—1935 рр. Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 вересня 1935 р. за «контрреволюційну троцькістську діяльність» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня р. засуджений до найвищої кари. Розстріляний 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).
Ірина Воликівська (1902—1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Андрій Волошенко (1883—1953) — український архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни).
Веніамін Брискін (1906—1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Давиденко Констянтин Сергійович (1923—2004) — радянський льотчик, учасник Німецько-радянської війни на боці СРСР.Герой Радянського Союзу (1945).
Зеленський Валерій Андрійович (нар. 1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998—2008 р.р.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905—1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Григорій Миколайович (1833—1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Лариса Нечепорук (* 1970) — українська семиборка, представляла Україну та Естонію.
Полетика Григорій Андрійович (1725—1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження «Історії Русів».
Ганна Шерей (1907—1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шостак Анна Володимирівна — українська дзюдоїстка з вадами слуху, майстер спорту міжнародного класу з боротьби дзюдо (2009), триразова золота чемпіонка Літніх Дефлімпійських ігор (2013, Болгарія; 2017, Туреччина; 2022, Бразилія).
Євген Адамцевич (1904—1972) — український кобзар, автор знаменитого «Запорізького маршу», досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899—1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей «Танеєв», «Рахманінов», мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898—1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Коршак Василь Володимирович (1908—1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887—1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930—2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840—1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921—1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Прокопенко Георгій Миколайович(1914—1944) — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу. Навчався у Ромнах (уродженець села Рожни). Похований на Площі Героїв.
Тимошенко Степан Прокопович (1878—1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886—1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895—1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.
Надточій Дмитро (2000-*) громадський діяч, колишній футболіст ФК Градус, народний артист України
За попередніми даними Головного управління статистики у Сумській області від стаціонарних джерел забруднення підприємств, організацій, установ м. Ромни у 2014 р. в атмосферу надійшло 163,0 т. шкідливих речовин. Крім цих речовин, у атмосферу стаціонарними джерелами було викинуто 24495,8 т. діоксиду вуглецю, що становить 91,1 % обсягу 2013 р.
Цікаві фактиРедагувати
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен.
Район міста Ромни у XVIII столітті був центром вирощування тютюну в Лівобережній Україні. А за часів гетьмана Розумовського у 1763 році створили Роменську тютюнову контору.
ГалереяРедагувати
ПриміткиРедагувати
Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
Ромни — офіційний сайт міста :: Історія міста Ромни
рос. дореф.Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Romni znachennya Romni MFA roˈmn ɪ prosluhati misto v Ukrayini u Sumskij oblasti sho lezhit na visokomu plato omitomu z troh bokiv vodami richok Sula i Romen Lezhit na istorichnomu Posulli Pervisna nazva mista Romen RomniGerb Romen Prapor RomenVerhnij ryad Voznesenska cerkva Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Serednij ryad Centr mista Nizhnij ryad Pam yatnik svini Altanka bulvar ShevchenkaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Sumska oblastRajon Romenskij rajonGromada Romenska miska gromadaRada Romenska miska radaZasnovanePersha zgadka 1096 rikStatus mista vid 1781 rokuNaselennya 40 497 01 01 2017 1 povne 40 497 01 01 2017 1 Plosha 26 7 km Gustota naselennya 1668 osib km Poshtovi indeksi 42000 019Telefonnij kod 380 5448Koordinati 50 44 34 pn sh 33 29 16 sh d H G OVisota nad rivnem morya 159 mVodojma richki Sula i RomenNazva meshkanciv rome nec rome nka rome nciNomeri avtomobiliv VM NMVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya RomniDo obl resp centru avtoshlyahami 103 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 230 kmMiska vladaAdresa 42000 Sumska oblast m Romni bulvar Shevchenka 2Vebstorinka Oficijnij sajtMiskij golova Stognij Oleg Anatolijovich Romni u Vikishovishi MapaRomniRomniYe odnim iz providnih promislovih centriv Sumshini Poligrafichne obladnannya zavod demontovano oblicyuvalna cegla naftogazoustatkuvannya m yasomolochni ta boroshnyani virobi odyag vzuttya ta gardinno tyuleve polotno romenskih pidpriyemstv shiroko vidomi v Ukrayini ta za yiyi mezhami V okolicyah Romen na gori Zolotusi 1937 roku vpershe v URSR vidobuli naftu V hodi rosijskogo vtorgnennya na Sumshinu misto bulo chastkovo okupovano Misto bulo povnistyu zvilneno vid rosijskih zagarbnikiv 31 bereznya 2022 roku Zmist 1 Geografiya 2 Arheologiya 3 Istoriya 3 1 Rosijsko ukrayinska vijna 4 Gerb ta prapor 5 Vlasniki 6 Rajonuvannya vulici i ploshi 7 Naselennya 7 1 Mova 8 Zhitlovij fond 9 Ekonomika 9 1 Promislovist i torgivlya 9 2 Sfera poslug 9 3 Zajnyatist pracivnikiv na pidpriyemstvah 10 Budivnictvo 11 Transport 12 Ohorona zdorov ya 13 ZMI 14 Osvita 15 Kultura 16 Kulinariya 17 Priroda 18 Sport 19 Religiya 20 Arhitektura 21 Pam yatki arhitekturi 22 Mizhnarodne spivrobitnictvo 23 Vidomi lyudi 23 1 Vidomi osobistosti pov yazani z Romnami 23 1 1 Vidomi urodzhenci 23 1 2 Vidomi meshkanci 23 2 Zagibli u rosijsko ukrayinskij vijni 24 Ekologiya 25 Cikavi fakti 26 Galereya 27 Primitki 28 Dzherela ta literatura 29 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMisto Romni roztashovane na berezi richki Sula v misci vpadannya v neyi richki Romen Do mista primikayut sela Gerasimivka Ovlashi i selishe Luchki Cherez misto prohodyat avtomobilni dorogi N07 T 1913 R60 i zaliznicya stanciya Romni Arheologiya RedaguvatiZdavna cyu miscevist naselyali lyudi Yih pershi slidi diyalnosti vidnosyatsya do paleolitu priblizno 30 10 tis rokiv do n e Na teritoriyi mista u yaru Muhovec vidkrito paleolitichnij osidok Muhovec I vik yakogo mozhe syagnuti za 100 tis rokiv V VIII X stolitti tut isnuvalo siveryanske poselennya Monastirishe same unaslidok ekspediciyi cogo rajonu otrimala svoyu nazvu romenska kultura Istoriya RedaguvatiU chasi Kiyivskoyi Rusi misto fortecya Romen zakrivalo pivnichnu chastinu Posulskoyi oboronnoyi liniyi pochatok budivnictva yakoyi za pisemnimi dzherelami poklav Volodimir Svyatoslavich Misto fortecya Romen zahishalo pivdenno shidni kordoni Kiyivskoyi Rusi i zgaduyetsya pid 1096 r de jdetsya pro odin z epizodiv biografiyi Volodimira Monomaha i jogo pohid proti polovciv Nazva litopisnogo mista Romen pohodit vid odnojmennoyi richki yaka v comu misci vpadaye v r Sula Misceva narodna legenda pov yazuye pohodzhennya nazvi z romen cvitom polovoyu romashkoyu sho vlitku vkrivaye bilim kilimom okolici mista j navkolishni luki 2 Blizko 1185 roku poloveckij han Konchak pislya peremogi nad knyazem Igorem zahopiv usi forteci Posulskoyi liniyi a v 1239 polchisha Batiya povnistyu zrujnuvali misto Ale popri vsi nezgodi i liholittya vistoyav zberig svoye lice Romen Oviyani slavoyu ratni podvigi romenciv v borotbi za nezalezhnist Ukrayini v 17 18 st U Vizvolnu vijnu 1648 1654 rr romenci odni z pershih vstupili do vijska Bogdana Hmelnickogo Cherez Romen prolyagav shlyah moskovskih posliv do Ukrayini ta Pereyaslava nbsp Yuvilejna moneta prisvyachena 1100 richchyu mista avers nbsp Yuvilejna moneta prisvyachena 1100 richchyu mista revers Same v Romnah vzimku 1707 roku mistilas stavka vijska getmana Ukrayini I Mazepi i shvedskogo korolya Karla XII pid chas rosijsko shvedskoyi vijni v hodi yakoyi virishuvalas dolya Nezalezhnosti Ukrayini Ale pislya peremogi car Petro I nakazav znishiti misto j kozakiv u nomu Pro geroyichnu istoriyu Romen svidchit i drevnij gerb mista Tak Romenska sotnya i Miska ratusha she z davnih chasiv mali pechatku na yakij bulo zobrazheno Golgofskij hrest zirku pivmisyac i literu R Za chasiv carici Katerini II gerb mista zaznav reviziyi i zamist isnuyuchogo gerba namalyuvali mogilu z hrestom sho vlasne j uosoblyuvav drevnij Romen pislya pomsti Petra I Ale 27 serpnya 2015 roku za iniciativi Romenskogo rajonovogo kozackogo tovaristva Ukrayinske kozactvo rishennyam simdesyat chetvertoyi sesiyi Romenskoyi miskoyi radi VI sklikannya povernuto istorichnij gerb ta prapor mista Romni buli sotennim mistom z 1714 roku misto vhodilo do Lubenskogo a yakijs chas do Mirgorodskogo kozackih polkiv Vigidne geografichne polozhennya na perehresti vazhlivih mizhnarodnih torgovelnih shlyahiv spriyayut procvitannyu mista v 18 19 stolittyah yak providnogo ekonomichnogo kulturnogo centru Livoberezhzhya torgovoyi stolici Ukrayini Rosijska caricya Katerina II zasnovuye v Romnah golovnu tyutyunovu kontoru Za danimi na 1859 rik u misti meshkalo 5633 osobi 2714 cholovichoyi stati ta 2819 zhinochoyi nalichuvalos 713 dvorovih gospodarstv isnuvali 7 pravoslavnih cerkov 2 yevrejski molitovni budinki likarnya bogadilnya duhovne povitove ta prihodske uchilisha poshtova stanciya ta 7 zavodiv vidbuvalos 3 yarmarki na rik 3 Do seredini XIX storichchya v misti vidbuvayetsya slavetnij Illinskij yarmarok na yakij z yizhdzhalis do 120 tisyach osib a tovaroobig syagav 10 mln karbovanciv Illinskij yarmarok za svoyim znachennyam u Rosijskij imperiyi postupavsya tilki Nizhnogorodskomu Do mista v 1874 roci prokladayetsya Lyubavo Romenska zaliznicya yaka z yednala Livoberezhnu Ukrayinu z Baltijskim morem i spriyala znachnomu ekonomichnomu zrostannyu regionu U Romnah zasnovuyetsya odin iz pershih v Ukrayini mehanichnij zavod 1904 roku v Romnah yevreyi stanovili 30 vidsotkiv naselennya mista 4 Romni yak povitovij centr v rizni roki pidporyadkovuvavsya Chernigivskomu namisnictvu Malorosijskij Poltavskij guberniyam V 1923 1931 rr Romen centr okrugi zgodom rajonnij centr Chernigivskoyi a z 1939 roku novoutvorenoyi Sumskoyi oblasti Nechuvanih strazhdan bulo zavdano romencyam v roki vstanovlennya bilshovickoyi vladi dvoh svitovih vijn golodomoriv ta represij 5 Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 2274 zhiteli mista 6 U listopadi 2008 roku nepodalik vid miscya masovogo pohovannya vstanovleno pam yatnik zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv Na sogodni dostemenno vidomo sho pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Romenskomu rajoni diyav oseredok OUN b Krim togo u lipni 1944 roku na teritoriyi Romenskogo ta Nedrigajlivskogo rajoniv oformilasya nevelika boyivka UPA yaku ocholyuvav urodzhenec Romenskogo rajonu Mikola Cub Zavdannyam zagonu bulo provedennya zbrojnih akcij proti ustanov ta predstavnikiv radyanskoyi vladi akcentuyuchi uvagu na znishenni viklyuchno tih kolgospnih aktivistiv sho buli vidomi svoyeyi zhorstokistyu stosovno miscevogo naselennya 7 Pislya dvorichnogo panuvannya nimciv radyanski vijska zajnyali Romni 16 veresnya 1943 roku silami 163 yi Romensko Kiyivskoyi ta 167 yi Sumsko Kiyivskoyi divizij Tisyachi romenciv za roki vijni nagorodzheni ordenami i medalyami 16 stali Geroyami Radyanskogo Soyuzu sered nih legendarnij rozvidnik K Gnidash komandir polku G Lenov sho viklikav vogon na sebe pri forsuvanni richki Oder V romenskomu nebi v 1941 roci vpershe v sviti buv zdijsnenij povitryanij taran zhinkoyu lotchikom K Zelenko yaka posmertno otrimala zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu tilki cherez 20 rokiv Z 30 grudnya 1962 roku Romen misto oblasnogo pidporyadkuvannya 8 do nogo vlivayutsya navkolishni sela Zasullya Lozova Procivka Rosijsko ukrayinska vijna Redaguvati Div takozh Boyi za Romni Dokladnishe Rosijska okupaciya Sumskoyi oblastiGerb ta prapor RedaguvatiDokladnishe Gerb Romen Dokladnishe Prapor RomenVlasniki RedaguvatiVishneveckij Mihajlo batko Yaremi Vishneveckogo Adam Kazanovskij Yarema VishneveckijRajonuvannya vulici i ploshi Redaguvati nbsp Bul Tarasa ShevchenkaRomni podilyayutsya na tri veliki istorichni rajoni vlasne Romni centralna chastina mista Zasullya kolishnye selo roztashovane za r Suloyu golovna vulicya Poltavska golovna plosha miscevosti Zasulska Procivka kolishnye selo roztashovane za r Romenkoyu golovna vulicya Konotopska nbsp Monumentalnij pam yatnik Shevchenku v Romnah odin iz pershih u sviti 1918 Krim cih rajoniv mozhna vidiliti taki istorichni miscevosti Romen Lozova Novolozivka Kahovka Gelershina Bedyuhova Dacha Ovlashi nazvana na chest najblizhchogo sela Ovlashi Najbilshi i najvazhlivishi vulici Romen centralna vulicya Soborna za SRSR vulicya Lenina bulvari Tarasa Shevchenka Svobodi do 2008 roku bulvar Zhovtnevoyi Revolyuciyi Moskovskij vulici Gorkogo Korzhivska do 2008 roku vulicya Karla Marksa Monastirska Getmana Mazepi do 2008 roku vulicya Urickogo Gostinnodvirska Prokopenka Ternovecka Poltavska Kiyivska Kalnishevskogo do 2006 roku vulicya Lunacharskogo Prigorodska Sumska Konotopska Melnikova Mayakovskogo Beregova U Romnah vidnosno bagato plosh u seredmisti Centralna plosha bilya Romenskogo rinku Bazarna plosha Tankova plosha u Zasulli Zasulska plosha kolishnya Lenina Vokzalna plosha z roztashovanimi na nij zaliznichnim i avtovokzalom Chasto vzhivayutsya nazvi plosh yakih oficijno nemaye plosha Bogdana Hmelnickogo bilya pam yatnika B Hmelnickogo plosha Leninskogo Komsomolu bilya kolishnogo kinoteatru imeni Leninskogo Komsomolu plosha Shevchenka bilya pam yatnika T G Shevchenka Naselennya RedaguvatiZa danimi Golovnogo upravlinnya statistiki u Sumskij oblasti kilkist nayavnogo naselennya m Romni miskradi za ocinkoyu stanom na 1 sichnya 2015 r stanovila 41 8 tis osib z nih miskih zhiteliv 41 4 tis osib 99 0 silskih 0 4 tis osib 1 0 Uprodovzh 2014 r chiselnist naselennya Romenskoyi miskradi zmenshilasya na 590 osib za rahunok prirodnogo skorochennya na 366 osib za rahunok migracijnogo na 224 osobi U 2014 r v m Romni miskradi narodilas 391 ditina u 2013 r 402 ditini pomerlo 757 osib sho na 43 osobi bilshe nizh u 2013 r U 2014 r migracijne skorochennya naselennya Romenskoyi miskradi sklalo 224 osobi u 2013 r 356 osib U sichni lyutomu 2015 r kilkist narodzhenih sklala 48 osib na 10 osib menshe nizh u sichni lyutomu 2014 r kilkist pomerlih 122 osobi na 26 osib menshe nizh u sichni lyutomu 2014 r chislo pribulih 39 osib na 2 osobi bilshe vidpovidnogo periodu minulogo roku chislo vibulih 58 osib na 6 osib menshe vidpovidnogo periodu minulogo roku Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 9 Mova Vidsotokukrayinska 93 95 rosijska 5 70 inshi ne viznachilisya 0 35 Zhitlovij fond Redaguvati nbsp Budinok na vul KorzhivskijNa 1 sichnya 2013 r zhitlovij fond m Romni stanoviv 1148 6 tis m2 zagalnoyi ploshi Zhitlovij fond miskih poselen zajmav 99 2 1139 4 tis m2 zagalnoyi ploshi V serednomu na odnogo zhitelya mista prihodilos 24 9 m2 zagalnoyi ploshi u silskij miscevosti pidporyadkovanij miskij radi cej pokaznik sklav 19 7 m2 Chastka privatnogo zhitlovogo fondu v zagalnomu obsyazi sklala 96 1 Na kinec 2012 r u misti narahovuvalos 11097 zhitlovih budinkiv ta gurtozhitkiv nbsp Zhitlovij budinok na vul GorkogoU zhitlovih budinkah ta u nezhilih budivlyah nalichuvalos 21618 kvartir Bilshist z nih dvokimnatni 33 6 30 7 trikimnatni 27 1 odnokimnatni 8 6 kvartir mali chotiri i bilshe kimnat Ekonomika RedaguvatiPromislovist i torgivlya Redaguvati Na teritoriyi mista v 2007 roci pracyuvalo 13 velikih pidpriyemstv riznih galuzej ekonomiki takih yak legka promislovist mashinobuduvannya harchova promislovist budivelna promislovist ta vigotovlennya mebliv Najbilshu pitomu vagu v zagalnih obsyagah virobnictva po mistu stanom na 2007 rik mali pidpriyemstva legkoyi promislovosti 49 8 mashinobudivelnoyi galuzi 22 2 harchovoyi promislovosti 16 4 10 Romenski pidpriyemstva TOV Romenskij zavod prodovolchih tovariv TOV Talanprom RKVTO Talan TOV Romenskij zavod Traktorzapchastina TOV Firma GTF LTD DP DAK Hlib Ukrayini Romenskij kombinat hliboproduktiv Romenskij molochnij kombinat filiya PP Ros Romenskij meblevij kombinat virobnicho torgovelne KP PP Speckomplekt PP Budrezerv TOV Kondor Vidokremlenij pidrozdil Kremenchuckogo BMU 7 DP Pivdenna zaliznicya Romenske lisove gospodarstvo DP Romenska drukarnya DOChP ZAT Isa interpapir width 50 align left valign top PAT Zavod Tutkovskogo VAT Romenskij pivovarnij zavod VAT Romenska PMK 23 VAT ATP 15948 VAT Romenske pidpriyemstvo Agrotehservis TOV Tehnomashservis ZAT Pidpriyemstvo Kiyivska Rus VAT Romenskij plemservis Sula TOV Gang D VAT Geotehnika PP Budivelnik Gaz PAT Romenska gardino tyuleva fabrika TOV Romenske zavodoupravlinnya po virobnictvu budivelnih meterialiv U vkazanij period 2007 u misti pracyuvalo blizko 200 malih privatnih pidpriyemstv prichomu ponad tretina z nih u sferi torgivli 10 nbsp Romenskij rinokVzagali Romni vidomi she u XVIII XIX stolittyah yak torgova stolicya Ukrayini adzhe tut viruvav slavetnij Illinskij yarmarok yakij u Rosijskij imperiyi buv odnim iz najbilshih Na nomu zokrema buvav i velikij poet Taras Shevchenko I nini 2000 ni Romni ye velikim torgovelnim centrom tut pracyuyut Romenskij rinok chislenni magazini bazi i skladi ne lishe rozdribni a j optovi ta dribnooptovi U misti predstavleni takozh golovni ukrayinski merezhivni ritejleri neprodovolchih tovariv zokrema elektroniki Tehnomarket Fokstrot Diavest 11 U m Romni isnuyut 2014 r 2 oficijno zareyestrovanih rinki na yakih torguyut tovarami zmishanoyi grupi Na rinkah oblashtovano 1620 torgovih misc sho stanovit 100 0 do 2013 r Za 2014 r na rinkah m Romni realizovano 576 0 t m yasa ptici sala sho stanovit 100 5 do 2013 r 164 0 t kartopli 101 0 do 2013 r 633 0 t ovochiv 100 7 do 2013 r 400 0 t fruktiv ta yagid svizhih 100 1 do 2013 r Obsyag optovogo tovarooborotu pidpriyemstv optovoyi torgivli m Romni za 2012 r stanoviv 63 5 mln grn sho na 39 3 menshe nizh za 2011 r U strukturi optovogo tovarooborotu perevazhali neprodovolchi tovari 65 4 Pitoma vaga prodovolchih tovariv 34 6 V obsyazi optovogo tovarooborotu realizaciya tovariv vitchiznyanogo virobnictva sklala 93 0 Sfera poslug Redaguvati Merezha zagalnodostupnih zakladiv restorannogo gospodarstva mista na pochatok 2015 roku nalichuye 41 zaklad na 1355 posadochnih misc Proti 1 sichnya 2014 roku kilkist zakladiv restorannogo gospodarstva zbilshilas na 1 odinicyu pri comu za rik v misti vidkrito 4 novih zakladi i zakrilosya 3 diyuchih Kilkist posadochnih misc v zakladah za rik zbilshilas na 57 odinic Stanom na 1 sichnya 2015 roku zabezpechenist naselennya mista posadochnimi miscyami v zagalnodostupnih zakladah restorannogo gospodarstva z rozrahunku na 1 tisyachu zhiteliv skladaye 30 misc sho stanovit 127 0 vid normativu normativ 23 miscya na 1 tis zhiteliv Zabezpechenist naselennya mista miscyami v zakladah restorannogo gospodarstva dosyagla normativu protyagom 2010 roku stanom na 01 01 2010 r cej pokaznik stanoviv 96 Za 2010 2013 rr v misti vidkrilos 15 zakladiv restorannogo gospodarstva na 385 posadochne misce Za formami vlasnosti 7 zakladiv na 270 p m nalezhat yuridichnim osobam 34 na 1085 p m fizichnim osobam pidpriyemcyam Rozdribnij tovaroobig pidpriyemstv yuridichnih osib sferi restorannogo gospodarstva m Romni za 9 misyaciv 2014 roku sklav 1224 4 tis grn sho stanovit 92 1 do analogichnogo periodu 2013 roku ta 0 9 zagalnogo obsyagu tovarooborotu pidpriyemstv restorannogo gospodarstva Sumskoyi oblasti Na sogodni v misti zberezhena merezha zakritih zakladiv restorannogo gospodarstva pri navchalnih zakladah V navchalnih zakladah mista shkoli VPU koledzhi funkcionuye 11 yidalen ta 3 bufeti na 1487 posadochnih misc Iz cih ob yektiv 3 odinici ye vlasnistyu navchalnih zakladiv reshtu zakladiv obslugovuyut privatni pidpriyemci Pri promislovih pidpriyemstvah funkcionuye lishe yidalnya na RKVTO Talan 12 Gotelne gospodarstvo Romen vklyuchaye 2 kompleksi obidva 2 Oazis i Floriana 13 U Romnah stanom na 2007 rik pracyuvali 15 filij i viddilen ukrayinskih bankiv 7 strahovih kompanij 2 auditorski firmi 10 Dlya zadovolennya potreb romenciv u poslugah zv yazku v misti diye rozvinena merezha telefonnogo magistralnogo drotovogo ta mobilnogo zv yazku Pidpriyemstvami m Romni dlya yakih nadannya poslug ye osnovnim vidom diyalnosti za sichen veresen 2013 r realizovano poslug usim kategoriyam spozhivachiv pidpriyemstv ta naselennyu na sumu 24113 3 tis grn Obsyag poslug realizovanih naselennyu po m Romni skladaye 11117 5 tis grn 46 1 do zagalnogo obsyagu nadanih poslug Zajnyatist pracivnikiv na pidpriyemstvah Redaguvati Serednooblikova kilkist shtatnih pracivnikiv na pidpriyemstvah v ustanovah ta organizaciyah m Romni za 2012 r stanovila 12261 osobu Protyagom cogo periodu zalishili svoyi robochi miscya 2546 pracivnikiv a prijnyato 2660 pracivnikiv Kilkist pracyuyuchih u rezhimi skorochenogo robochogo dnya tizhnya stanovila 1149 osib 9 4 do serednooblikovoyi kilkosti shtatnih pracivnikiv Stanom na 1 zhovtnya 2013 r suma neviplachenoyi zarobitnoyi plati po m Romni stanovila 332 9 tis grn sho zaborguvali svoyim pracivnikam pidpriyemstva bankruti U strukturi neviplachenoyi zarobitnoyi plati v cilomu po oblasti na m Romni pripadaye 0 6 Budivnictvo RedaguvatiZa sichen veresen 2013 r zabudovnikami mista vvedeno v ekspluataciyu 22 zhitlovi budivli zagalnoyu plosheyu 3156 m2 Porivnyano z sichnem veresnem 2012 r budivnictvo zhitla zmenshilos na 22 1 Use zhitlo vvedeno v ekspluataciyu u miskij miscevosti Iz zagalnogo obsyagu zhitla pobudovanogo u misti 92 7 abo 3156 m2 vvedeno individualnimi zabudovnikami Krim togo z pochatku roku vvedeno v ekspluataciyu budivlyu likuvalno profilaktichnih ta ozdorovchih zakladiv magazini torgovoyu plosheyu 42 0 m2 miscevi vodoprovidni merezhi protyazhnistyu 0 6 km sporudu pidpriyemstv elektro ta teploenergetiki potuzhnistyu 2 2 kVt Transport Redaguvati nbsp Romenskij avtovokzalMisto maye rozgaluzhenu transportno komunikacijnu sistemu Vidstan do oblcentru mista Sum stanovit 103 km avtoshlyah N07 Zaliznicya zv yazuye misto z Dniprom Simferopolem Minskom Moskvoyu Sankt Peterburgom cherez Romni prolyagayut avtoshlyahi vid Kurska Sum do Poltavi Kiyeva Ob yekti transportnoyi infrastrukturi Romen zaliznichnij vokzal i avtovokzal U misti diyut marshrutni avtobusi i marshrutki v tomu chisli primiski dekilka sluzhb taksi Zagalom stanom na 2007 rik pasazhirski perevezennya na 35 marshrutah zagalnogo koristuvannya zdijsnyuvali 18 sub yektiv pidpriyemnictva privatnih pereviznikiv dispetcherski poslugi nadavalo komunalne pidpriyemstvo Romnitransservis upovnovazhene miskoyu radoyu zdijsnyuvati kontrol za perevezennyami pasazhiriv avtomobilnim transportom na miskih avtobusnih marshrutah zagalnogo koristuvannya j zvituvati na shomisyachnij osnovi 10 U 2014 r pasazhirskim transportom perevezeno 3038 4 tis pasazhiriv mista sho stanovit 102 8 do 2013 r Ohorona zdorov ya Redaguvati nbsp Persha oblasna specializovana psihiatrichna likarnya 1 pam yatka arhitekturi Bogougodnij zaklad nbsp Odin z korpusiv Romenskoyi rajonnoyi likari pam yatka arhitekturi Zemska likarnya Medichnu dopomogu zhitelyam Romen nadaye Romenska rajonna likarnya do skladu yakoyi stanom na seredinu 2007 roku vhodili stacionarne viddilennya na 520 lizhok polikliniki dorosla dityacha stomatologichna zhinocha konsultaciya protituberkuloznij dispanser stanciya shvidkoyi i nevidkladnoyi medichnoyi dopomogi Sanitarno epidemiologichne blagopoluchchya mista i rajonu zabezpechuye rajonna sanitarno epidemiologichna stanciya U Romnah u 2007 roci pracyuvali 14 aptek i 16 aptechnih kioskiv 5 privatnih stomatologichnih kabinetiv 10 Takozh v Romnah pracyuye persha oblasna psihiatrichna specializovana likarnya 800 lizhok ZMI RedaguvatiNa teritoriyi Romen vihodyat 3 drukovani zasobi masovoyi informaciyi z miscevoyu sferoyu rozpovsyudzhennya Visti Romenshini Novij poglyad Romenshini Tandem Stanom na 2007 rik telekomunikacijni poslugi v Romnah nadavali pidpriyemstva riznih form vlasnosti TRK KT Ideal TOV TRK RKT PP TRK RKT 2 TOV Teleradiokompaniya Spektr retranslyuye na teritoriyi mista ta rajonu FM radio Pracyuye komunalna miskrajonna radiostudiya Romen 10 Rozvivayetsya Internet vidomim miskim informacijno dovidkovim vebportalom Romen ye romny info 14 Osvita Redaguvati nbsp Romenska ZOSh 6 i vechirnya shkolaSame v Romnah na pochatku XIX stolittya vidkrilosya odne z pershih v Ukrayini povitovih uchilish Do revolyuciyi 1917 v misti diyali komercijne duhovne realne uchilishe zhinocha gimnaziya Stanom na 2014 rik u misti diyut 10 doshkilnih pochatkovih zakladiv 12 zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv vechirnya shkola i mizhshkilnij navchalnij virobnichij kombinat 10 Na kinec 2014 r u m Romni chiselnist ditej u doshkilnih navchalnih zakladah skladala 1862 osib sho na 24 osobi 1 3 bilshe porivnyuyuchi z minulim rokom Nayavnist misc u dityachih sadkah po m Romni skladaye 1352 odinic U 13 zagalnoosvitnih navchalnih zakladah mista Romni na pochatok 2013 2014 navchalnogo roku kilkist vchiteliv stanovit 426 osib a kilkist uchniv 4410 osib Shkoli mista Specializovana zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 1 im P I Kalnishevskogo Specializovana zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 2 im A F Joffe Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 3 Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 4 Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 5 Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 6 Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 7 Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 8 Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 9 Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 10 Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 11 Romenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv dlya ditej sirit i ditej pozbavlenih batkivskogo pikluvannya im O A Derevskoyi Romenska zagalnoosvitnya vechirnya shkola III stupenya Zakladi pozashkilnoyi osviti mista dityacha muzichna shkola centr pozashkilnoyi roboti dekilka hudozhnih ta literaturnih studij Vishu osvitu v Romnah mozhna zdobuti u dvoh vishih navchalnih zakladah I II rivniv akreditaciyi 15 Romenskij koledzh Derzhavnogo vishogo navchalnogo zakladu Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima Getmana 16 vul Gorkogo 250 Romenskij koledzh derzhavnogo vishogo navchalnogo zakladu Sumskij nacionalnij agrarnij universitet 17 vul Gorkogo 56 A Kultura RedaguvatiDiv takozh Pam yatki Romen nbsp Bilya Romenskogo krayeznavchogo muzeyu vul Mikolayivska 10 nbsp Miskij centr kulturi i dozvillyaRomni zberigayut slavu kulturno misteckogo i duhovnogo oseredku Posullya Vprodovzh XIX na pochatku HH stolittya misto malo tri dramatichni teatri v tomu chisli Romenskij peresuvnij robitnicho selyanskij teatr kapelu im Leontovicha 12 pravoslavnih cerkov kostel 4 sinagogi publichnu biblioteku Zakladi kulturi suchasnih Romen Miskij centr kulturi i dozvillya Romenskij krayeznavchij muzej zasnovanij u 1919 roci ye nini odnim z najkrashih u regioni maye znachne cinne zibrannya materialiv z prirodi istoriyi ta kulturi mista i Posullya blizko 40 tis eksponativ 10 tisyach foliantiv Miskij park kulturi ta vidpochinku imeni T G Shevchenka nbsp Fontan u parku kulturi ta vidpochinku im T G Shevchenkamiska centralizovana bibliotechna sistema ob yednuye 5 bibliotek dlya doroslih z filialom dlya ditej z filialom i simejnogo chitannya 18 Takozh diyut inshi biblioteki zokrema shkilni Kulinariya RedaguvatiRomenskij holodnij borsh misceva kulinarna fishka Jogo sklad duzhe prostij buryak kartoplya kvasolya susheni gribi morkva cibulya tomatna pasta ta roslinna oliya Priroda RedaguvatiNa teritoriyi mista roztashovani tri parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Ognivshina Pivnij lis Romenskij park Div takozh 200 richni dubi Romenskij gaj Urochishe Bedyuhova Dacha Urochishe Zvezdyukove Sport Redaguvati nbsp Sportkompleks im V OkipnogoPrioritetnimi vidami sportu v Romnah ye futbol legka atletika borotba dzyudo 10 U misti pracyuyut 3 sportivni shkoli golovnim infrastrukturnim ob yektom z rozvitku sportu v Romnah ye sportivnij kompleks imeni Volodimira Okipnogo kolishnij Elektron yak i FK Elektron u seredmisti V chervni 2007 roku u finali Chempionatu Ukrayini z futbolu sered dityacho yunackih komand vikova kategoriya 15 rokiv komanda mista Romni stala Chempionom Ukrayini 10 Religiya RedaguvatiU Romnah diyut chislenni religijni gromadi ale pershist tradicijno mayut pravoslavni 19 Hristiyanski cerkvi ta gromadi Romen pravoslavni cerkvi UPC MP Vasilivska cerkva Bazarna plosha 15 Voznesenska cerkva vul Soborna 25 Vsihsvyatska cerkva Romni vul Dudina 4 Troyicka cerkva vul Gogolya 76 Svyatoduhivska cerkva Bazarna plosha 15 Cerkva Oleksandra Nevskogo primishennya nemaye Pravoslavni cerkvi UPC KP Petropavlovska cerkva vul Petropavlivska 14 Svyato Volodimirivska cerkva vul Leonida Poltavi 12 Pokrovska cerkva Bazarna plosha 23 kv 5 Mariyi Magdalinivskoyi parafiyi UPC Kiyivskogo patriarhatu v m Romni b r Moskovskij 29 Rimsko katolicka gromada Religijna gromada Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Rimsko katolickogo kostola vul Gorkogo 246 Protestantski gromadi YeHB vul Mehanizatoriv 42 Hristiyanskoyi Cerkvi Povnogo Yevangeliya Sili Bozhoyi lyubovi vul Gagarina 10 Shuchki 9 Adventisti 7 go dnya vul Beregova 64a Svidki Yegovi vul Vsihsvyatska 3 Gromada hristiyan viri yevangelskoyi p yatidestnikiv Kovcheg spasinnya vul Zaliznichna 143 1 budinok molitvi Religijna gromada yevangelskih hristiyan cerkvi Povnogo Yevangeliya Kovcheg b r Moskovskij 11 Gromada hristiyan viri yevangelskoyi p yatidesyatnikiv nereyestrovana vul Gorkogo 138 kv 1 2 Religijna gromada hristiyan cerkvi Povnogo Yevangeliya Carstvo Bozhe vul Sumska 1 kv 112 YeHB Cerkva Blagodat vul Aptekarska 19 Inshi gromadi Romenska miska yudejska religijna gromada 1 j provul vul Korzhivska 28 kv 1 Arhitektura Redaguvati nbsp Istorichna budivlya v seredmisti po vul Svobodi 28Vid minulih vikiv zbereglisya viznachni arhitekturni ansambli Svyatoduhivskij sobor Voznesenska cerkva budivli kolishnih realnogo miskogo ta duhovnogo uchilish zhinochoyi gimnaziyi bogougodnogo zakladu povitovogo kaznachejstva poshtovo telegrafnoyi kontori miskoyi dumi zemskoyi likarni na teritoriyi mista i v jogo okolicyah ye arheologichni pam yatki Velicheznu spadshinu zalishiv Romnam pan Bedyuh yakij pracyuyuchi u misti notariusom obslugovuvav ugodi Ilyinskogo yarmarku ta cukrozavodchikiv Tereshenka i Haritonenka doteper zbereglisya jogo budinki kontora adminbudivlya Romenskoyi rajspozhivspilki ta bedyuhova dacha zhitlovij budinok i litnij dityachij tabir Centralna vulicya Romen shiroka Soborna za SRSR Lenina osoblivistyu geografiyi mista ye jogo originalne roztashuvannya na pagorbah vulichne planuvannya dostatno shiroki bulvari yaki shodyatsya na dovoli velikih ploshah Romni po pravu pishayutsya velikim centralnim miskim parkom u samomu seredmisti Centralnij park vidpochinku imeni T G Shevchenka Na okolicyah mista rozkinulis 2 pam yatki sadovo parkovogo mistectva Pivnij lis i Ognivshina Pro bagatovikovu istoriyu Romen svidchat chislenni pam yatniki Sered nih odin iz pershih u sviti monumentalnij pam yatnik Tarasu Shevchenku pobudovanij romencem vsesvitno vidomim skulptorom i kinorezhiserom Ivanom Kavaleridze na zgadku pro perebuvannya Kobzarya na Romenshini monument Materi geroyini Oleksandri Derevskij yaka vsinovila i vihovala 48 ditej sirit riznoyi nacionalnosti pam yatniki ostannomu koshovomu Zaporizkoyi Sichi Petru Kalnishevskomu bilshovickomu komandarmu uchasniku napadiv na regulyarni vijska UNR Ivanu Fedku Zolotia Svinya 2000 roku U misti Romni na obliku perebuvayut 25 pam yatok arhitekturi Pam yatki arhitekturi Redaguvati Pam yatka Datuvannya Misceznahodzhennya1 Bank 19 st vul Soborna 1 2 Bogougodnij zakladFligeli Ogorozha z kordegardiyami 1824 1826 shpital Moskovskij b r 29 3 Voznesenska cerkva z dzviniceyu 1795 1895 vul Soborna 16 4 Vsihsvyatska cerkva 1866 1873 vul Dudina 45 Dacha Bedyuha 1905 m vul Ternovecka 93 6 Duhovne uchilishe 1885 vul Monastirska 8 7 Zhitlovij budinok 1926 1927 vul Lunacharskogo 50 8 Zhitlovij budinok zaliznichnikiv 1938 vul Korzhivska 6 9 Zhitlovij budinok Panevina 18 19 st arhit vul Sherbakova 2 10 Zhinocha gimnaziya 1848 vul Pushkina 15 11 Zemska likarnya 1905 1907 Moskovskij b r 24 12 Kompleks pam yatok Misce provedennya Illinskogo yarmarku torgovi ryadi Gostinnodvirskogo majdanu 17 19 st ist arhit plosha Bazarna13 Kostel 1906 vul Gorkogo 24614 Kupeckij torgovelnij budinok 1910 b r Svobodi 28 15 Miske uchilishe 1895 vul Soborna 43 16 Narodne uchilishe 1805 vul Soborna 33 17 Osobnyak 19 st vul Aptekarska 4 18 Osobnyak Vahramyeyeva 1910 arhit vul Aptekarska 6 19 Parovij mlin Rubinchika 1905 arhit ist vul Gorkogo 106 20 Povitova skarbnicya 1820 vul Soborna 45 21 Poshtova kontora 1820 vul Soborna 35 22 Romenske viddilennya Derzhavnogo banku 1915 vul Mikolayivska 19 21 23 Svyatoduhivskij sobor z teployu cerkvoyu 1747 1867 pl Bazarna 1524 Torgovi ryadi 1864 vul Getmana Mazepi25 Shkola 3 1935 b r Shevchenka 16 Dokladnishe Pam yatniki RomenMizhnarodne spivrobitnictvo RedaguvatiRomni pidtrimuyut ekonomichni i kulturni zv yazki z mistami za kordonom Saskatunom Kanada Byaloyu Slatinoyu Bolgariya Longv yu Tehas SShA U 1999 roci Romni stali partnerom ostannogo u ramkah Ukrayinsko amerikanskoyi programi Partnerstvo gromad dlya poshirennya dosvidu miscevogo samovryaduvannya Protyagom 2006 roku stvoreno Kliniku druzhnyu do molodi na bazi yakoyi diye telefon doviri 2 24 97 ta Informacijno resursnij centr golovnoyu metoyu yakogo ye pidvishennya spromozhnosti nederzhavnih gromadskih organizacij nadavati yakisni socialni poslugi naselennyu Spilno z YuNISEF u misti realizuyetsya proyekt Romni misto druzhnye do ditini v ramkah yakogo stvoreno ta diye Dityacha doradcha rada Yevropejskij soyuz spilno z Derzhzhitlokomungospom Ukrayini rozrobiv proyekt TACIS Pidtrimka komunalnih gospodarstv v Ukrayini i misto Romni vvijshlo v desyatku mist dlya yakih zgidno z proyektom TASIS buv rozroblenij biznes plan yakij u podalshomu bude vikoristanij dlya otrimannya investicij u tomu chisli dlya zaluchennya grantiv vid Yevropejskoyi Komisiyi zaklyuchnu prezentaciyu biznes planu bulo provedeno 19 grudnya 2006 roku v Kiyevi 20 V ramkah programi Lyubuske voyevodstvo Sumska oblast tak daleko i blizko u listopadi 2008 roku pidpisano list pro namiri na spivpracyu z mistom Zharami Polsha 21 Vidomi lyudi RedaguvatiDiv takozh Kategoriya Personaliyi Romni nbsp Budinok u Romnah de zhiv I P KavaleridzeRomenshina batkivshina viznachnih diyachiv teatralnogo mistectva G Zatirkevich Karpinskoyi G Sherej V Yaremenka I Volikivskoyi S Shkurata zasnovnikiv Moskovskogo kamernogo ta Romenskogo dramatichnogo teatriv O Tayirova I Kavaleridze avtora slavetnogo Zaporizkogo marshu Yevgena Adamcevicha muzichnogo mistectva I Ganzburga I ShvarcaSlava romenskih hudozhnikiv XVIII stolittya G Stecenka zolotarya F Skidana v 19 20 stolittyah prodovzhili vidomi mitci M But Yevdokim Minyura Ya Orishko V Korovchinskij ta inshi Naukovogo olimpu dosyagla slava romenskih vchenih akademikiv fizikiv A Joffe i S Timoshenka medikiv I Savchenka K Rozhalina V Chagovcya O Skoromcya himika I Skripalya filosofa P Redkina Romni batkivshina Borisa Antonenka Davidovicha ukrayinskogo pismennika voyina Armiyi UNR ta Balme Yakova Vasilovicha polkovnik Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki V Romenskij duhovnij shkoli protyagom 1888 1898 navchavsya vidatnij ukrayinskij pedagog Grigorij Vashenko Tut narodivsya Romen Levko 1893 1981 ukrayinskij poet Psevdonim spravzhnye prizvishe Kovalskij Stepan Vidomi osobistosti pov yazani z Romnami Redaguvati Vidomi urodzhenci Redaguvati Anatolij Aksamitnij 1884 1931 ukrayinskij inzhener profesor spivavtor proyektiv najbilshih vodokanaliv SRSR golovnij inzhener budivnictva Volgo Donskogo Bilomoro Baltijskogo kanaliv Anatolij Andrushenko nar 1947 ukrayinskij skulptor grafik roboti zberigayutsya v dekilkoh muzeyah Boris Antonenko Davidovich 1899 1984 ukrayinskij pismennik doslidnik problem rozvitku j kulturi ukrayinskoyi movi laureat Derzhavnoyi premiyi im T G Shevchenka represovanij Narodivsya v Zasulli teper Romni Hayim Arlozorov 1899 1933 yevrejskij politik lider sionistskogo ruhu Vitalij Bashta 1937 1993 ukrayinskij lisivnik zasluzhenij lisivnik URSR Ivan Ber 1764 1842 rosijskij likar Bilogrud Igor Mihajlovich 1916 1992 ukrayinskij kompozitor i pianist zasnovnik i kerivnik muzichnoyi studiyi v SShA aranzhuvav muziku dlya mandolinnogo ansamblyu Bilokon Maksim Vitalijovich 1997 2022 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini posmertno Bratus Nina Vasilivna 1926 2002 ukrayinskij likar fiziolog Borisyak Oleksij Oleksijovich 1872 1944 ukrayinskij geolog paleontolog akademik AN SRSR laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Josef Breslavi 1896 1972 izrayilskij geograf ta krayeznavec Mikola Varadinov 1817 1888 redaktor istorik pravoznavec doktor prava i filosofiyi Andrij Vikashevich 1858 1922 ukrayinskij shlyahtich filantrop mecenat zapoviv na korist mista veliku dilyanku zemli Vasil Volgaj 1903 1937 ukrayinec iz sim yi kustarya kolishnij chlen VKP b asistent z kursu istoriyi narodiv SRSR u Vologodskomu pedinstituti v 1934 1935 rr Zasudzhenij Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR 28 veresnya 1935 r za kontrrevolyucijnu trockistsku diyalnist na 5 rokiv VTT Vidbuvav pokarannya u Solovkah Osoblivoyu trijkoyu UNKVS LO 9 zhovtnya r zasudzhenij do najvishoyi kari Rozstrilyanij 2 listopada 1937 r v Kareliyi Sandarmoh Irina Volikivska 1902 1979 narodna artistka URSR spivachka narodilasya v s Zasullya teper Romni Andrij Voloshenko 1883 1953 ukrayinskij arhitektor zhivopisec narodivsya v s Procivka teper Romni Veniamin Briskin 1906 1982 ukrayinskij i rosijskij hudozhnik grafik plakatist Zasluzhenij hudozhnik RRFSR 1967 Georgij Galchenko 1919 1989 radyanskij fizikohimik Petro Gorban 1923 1924 1970 ukrayinskij istorik literator Leonid Goryev 1939 1999 ukrayinskij gidrogeolog gidrohimik doktor geografichnih nauk profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Gubergric Maks Mojsejovich 1886 1951 likar terapevt profesor akademik zasluzhenij diyach nauki Gurska Nonna Vasilivna 1932 2012 narodna artistka Ukrayini Davidenko Konstyantin Sergijovich 1923 2004 radyanskij lotchik uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni na boci SRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Zelenskij Valerij Andrijovich nar 1939 kandidat ekonomichnih nauk mecenat nadaye dopomogu navchalnim zakladam Romen zasnovnik konkursu Yuni talanti Romenshini 1998 2008 r r Zosenko Valerij Kupriyanovich 1939 2010 hudozhnik urodzhenec m Romni Joffe Abram Fedorovich 1880 1960 vchenij znanij yak batko radyanskoyi fiziki akademik vice prezident AN SRSR Kagan Naum Josipovich 1918 1963 radyanskij metalurg vinahidnik Kovalenko Oleksandr Mihajlovich 1875 1963 ukrayinskij vchenij i politichnij diyach pismennik Kuzub Vladislav Savelijovich 1932 1992 doktor tehnichnih nauk profesor Linnik Oleksij Vasilovich radyanskij vijskovij diyach general lejtenant nachalnik KVIRTU PPO z 1974 po 1979 rik Majfet Grigorij Josipovich 1903 1975 pismennik mistectvoznavec kritik doslidzhuvav problemi perekladoznavstva Markus Samuyil Josipovich 1910 1985 ukrayinskij radyanskij vijskovij dirigent Mokij Anatolij Ivanovich nar 2 listopada 1952 ukrayinskij uchenij ekonomist doktor ekonomichnih nauk profesor Akademik AN VSh Ukrayini z 2005 Moshik Mikola Grigorovich 1941 muzikant bandurist kompozitor zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Musiyenko Pantelejmon Nichiporovich 1905 1980 mistectvoznavec majster hudozhnoyi keramiki pedagog Navrockij Grigorij Mikolajovich 1833 1907 derzhavnij i gromadskij diyach deputat 111 Derzhavnoyi dumi dijsnij statskij radnik mecenat blagodijnik narodivsya v s Procivka teper Romni Larisa Necheporuk 1970 ukrayinska semiborka predstavlyala Ukrayinu ta Estoniyu Ploshik Roman Viktorovich soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Poletika Grigorij Andrijovich 1725 1784 ukrayinskij gromadskij diyach istorik perekladach poliglot leksikograf bibliofil avtor doslidzhennya Istoriyi Rusiv Poltaryeva Viktoriya Petrivna 1919 1991 ukrayinska arfistka Prudius Vladislav Mikolajovich 1973 kolishnij ukrayinskij futbolist Rudnyev Andrij Volodimirovich starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Galina Rusecka nar 1918 pom 1973 radyanska aktorka teatru i kino ukrayinskogo pohodzhennya Petro Redkin 1808 1891 vidatnij yurist profesor prava pedagog derzhavnij diyach chlen Derzhavnoyi Radi rektor Peterburzkogo universitetu Oleksandr Senenko 1921 1993 profesor doktor medichnih nauk Natalya Syedova rosijska revolyucionerka civilna druzhina Lva Trockogo Vasil Sosnovskij derzhavnij diyach Rosijskoyi imperiyi Igor Stepanchenko pershij zastupnik Konotopskogo miskogo golovi Joahim Stuchevskij ukrayinskij ta izrayilskij kompozitor Volodimir Suhodolskij ukrayinskij dramaturg Grigorij Sokolnikov 1888 1939 radyanskij derzhavnij i politichnij diyach narkom finansiv SRSR avtor groshovoyi reformi 20 h rr Grigorij Stecenko 1710 1781 zhivopisec ikonopisec pridvornij hudozhnik getmana K Rozumovskogo avtor vidomoyi kartini Romenska madonna Oleksandr Tayirov 1885 1950 rezhiser zasnovnik i kerivnik Moskovskogo kamernogo teatru narodnij artist Isaak Shvarc 1923 2009 vidatnij kompozitor napisav muziku do 110 kinofilmiv Lyudmila Romen Shevchenko 1959 ukrayinska poetesa chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Ganna Sherej 1907 1993 vidoma spivachka ukrayinskoyi diaspori v Nimechchini SShA Kanadi Pochinala svoyu teatralnu kar yeru v muzichno dramatichnomu teatri v Romnah Shostak Anna Volodimirivna ukrayinska dzyudoyistka z vadami sluhu majster sportu mizhnarodnogo klasu z borotbi dzyudo 2009 trirazova zolota chempionka Litnih Deflimpijskih igor 2013 Bolgariya 2017 Turechchina 2022 Braziliya Olena Shupik 1934 ukrayinskij kinoznavec nbsp Chastina monumentu Zakutij Prometej i rozkutij robitnik nbsp Chastina monumentu Zakutij Prometej i rozkutij robitnik Vidomi meshkanci Redaguvati Sergij Avramenko Starshina vijskovosluzhbovec 9 yi artilerijskoyi batareyi 27 go Sumskogo ReAP Zaginuv u zoni ATO pid chas obstrilu Yevgen Adamcevich 1904 1972 ukrayinskij kobzar avtor znamenitogo Zaporizkogo marshu dosit trivalij chas prozhivav u misti Romni Bazhanov Mikola Danilovich 1899 1984 pismennik avtor hudozhno dokumentalnih povistej Taneyev Rahmaninov meshkav i pohovanij u Romnah Bugajko Tetyana Fedorivna 1898 1972 ukrayinskij literaturoznavec pedagog zasluzhenij uchitel URSR doktor pedagogichnih nauk profesor Vahrameyev Fedir Yevgrafovich romenskij kupec i pidpriyemec XIX st vlasnik tyutyunovoyi fabriki u Romnah blagodijnik opikun nizki navchalnih zakladiv u misti Vashkevich Grigorij Stanislavovich 1837 1923 ukrayinskij filolog navchavsya v romenskij gimnaziyi Volikivskij Andrij Titovich ukrayinskij hormejster Derevska Oleksandra Avramivna 1902 1959 mati geroyinya vihovala 48 prijomnih ditej Olga Dobromislova nar 1925 fiziolog doktor medichnih nauk profesor Zatirkevich Karpinska Ganna Petrivna 1855 1921 aktrisa ukrayinskogo teatru pracyuvala v Romnah Kavaleridze Ivan Petrovich 1887 1978 skulptor kinorezhiser pracyuvav u Romnah urodzhenec hutora Ladanskij Novopetrivka Romenskogo rajonu Klyuchina Pavlo Yuhimovich 1914 1972 poet bajkar krayeznavec pedagog Korshak Vasil Volodimirovich 1908 1988 akademik doktor himichnih nauk dvichi laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Navchavsya i pracyuvav u yunacki roki u misti Romni Kuharchuk Yurij Vasilovich 1951 kandidat istorichnih nauk arheolog vidkriv paleolitichnu stoyanku Muhovec navchavsya j prozhivav u Romnah Lisenko Fedir Ostapovich 1887 1938 geolog doktor geologichnih nauk profesor pracyuvav u Romnah vidkriv pokladi nafti na Romenshini Litvinenko Volodimir Mikolajovich 1930 2008 Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Hudozhni roboti zberigayutsya u muzeyah Ukrayini Pracyuvav u Franciyi ta spivpracyuvav z aukcionom Acole Z 1933 po 1948 prozhivav u Romnah Otrishko Yarema Oleksandrovich 1840 1919 malyuvalnik obraziv portretist i pejzazhist rozpisav ryad romenskih Cerkov Poltava Leonid Leonid Edvardovich Yensen Parhomovich 1921 1990 ukrayinskij poet v emigraciyi korespondent vidan Romen Prokopenko Georgij Mikolajovich 1914 1944 vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Navchavsya u Romnah urodzhenec sela Rozhni Pohovanij na Ploshi Geroyiv Timoshenko Stepan Prokopovich 1878 1972 vsesvitnye vidomij vchenij mehanik osnovopolozhnik novih napryamkiv teoriyi pruzhnosti ta oporu materialiv zasnovnik naukovoyi shkoli mehaniki u SShA akademik zakinchiv Romenske realne uchilishe Ukolova Viktoriya Ivanivna 1944 profesor doktor istorichnih nauk ditinstvo i yunist provela v Romnah Shkurat Stepan Josipovich 1886 1973 aktor teatru i kino solist Romenskogo horu ta teatru Yaremenko Vasil Sergijovich 1895 1976 aktor narodnij artist laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR pochinav aktorsku kar yeru v Romenskomu teatri Nadtochij Dmitro 2000 gromadskij diyach kolishnij futbolist FK Gradus narodnij artist UkrayiniZagibli u rosijsko ukrayinskij vijni Redaguvati 2022Denis Ryabchun m Romni Sergij Balashov m Romni pomer v boyu pid Konotopom kavaler ordena Za muzhnist III stupenya 22 Maksim Bilokon m Romni Andrij Sitak s Gerasimivka Sergij Smilin s Zhitne Roman Neofitnij s Moskalivka V yacheslav Maksimov m Romni Vladislav Volinskij s Yarmolinci Yurij Andrusenko s Ovlashi Oleksandr Kononenko 1994 2022 major Zbrojnih Sil Ukrayini s Kalinivka Anton Gerasko m Romni Mikola Dem yanchenko m Romni Oleksandr Shostak s Borozenka Bogdan Gerasko m Romni Oleksandr Zozulya s Gavrilivka V yacheslav Vlasenko s Gerasimivka Denis Tkachenko m Romni Maksim Kit m Romni Yevgenij Stepanenko m Romni 23 Ekologiya RedaguvatiZa poperednimi danimi Golovnogo upravlinnya statistiki u Sumskij oblasti vid stacionarnih dzherel zabrudnennya pidpriyemstv organizacij ustanov m Romni u 2014 r v atmosferu nadijshlo 163 0 t shkidlivih rechovin Krim cih rechovin u atmosferu stacionarnimi dzherelami bulo vikinuto 24495 8 t dioksidu vuglecyu sho stanovit 91 1 obsyagu 2013 r Cikavi fakti RedaguvatiShe na pochatku HH stolittya Romni slavilisya velikoyu i micnoyu yevrejskoyu gromadoyu Romenski yevreyi dali svitovi dekilka viznachnih naukovciv i gromadskih diyachiv zokrema sionistskogo ruhu Takozh vidomo sho pershij u sviti kibuc Daganiya bilya ozera Kineret zasnuvali v 1910 roci takozh vihidci z mista Romen 24 Na chest Romen nazvano porodu gusej Romenska poroda gusej Rajon mista Romni u XVIII stolitti buv centrom viroshuvannya tyutyunu v Livoberezhnij Ukrayini A za chasiv getmana Rozumovskogo u 1763 roci stvorili Romensku tyutyunovu kontoru 25 Galereya Redaguvati nbsp nbsp Voznesenska cerkva nbsp Budinok konferencij nbsp Kolishnya seminariya nbsp Rimsko katolickij kostol nbsp Kolishnij kupeckij torgovelnij budinok nbsp Miske uchilishe nbsp Kolishnij parovij mlin Rubinchika nbsp High school building nbsp Vsihsvyatska cerkva nbsp Odin z korpusiv Romenskoyi rajonnoyi likari pam yatka arhitekturi Zemska likarnya Primitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Romni oficijnij sajt mista Istoriya mista Romni ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 5 statistichnij dovidnik Goroda Rossii SPb 1904 stor 123 Golodomor na Sumshini Spogadi ochevidciv Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 kvitnya 2015 Romni Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 OUN UPA na Sumshini T 1 Uporyad Ivanushenko G M Kiyiv Ukrayinska vidavnicha spilka im Yuriya Lipi 2006 156 s il Ukaz PREZIDIYi VERHOVNOYi RADI UKRAYiNSKOYi RSR Pro vidnesennya mist do kategoriyi oblasnogo pidporyadkuvannya https socialdata org ua projects mova 2001 a b v g d e zh i k Romni Profil gromadi Pidgotovleno Komitetom strategichnogo planuvannya zhovten 2007 roku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Torgivlya na Oficijnij sajt mista Romni Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine Zakladi harchuvannya Romen na Oficijnij sajt m Romni Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine Goteli Romen na Oficijnij sajt m Romni Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine Informacijnij dovidkovij portal mista Romni DERZhAVNI VIShI NAVChALNI ZAKLADI I II RIVNIV AKREDITACIYi SUMSKA OBLAST na www ednu kiev ua Arhiv originalu za 13 serpnya 2009 Procitovano 30 sichnya 2011 Romenskij koledzh na sajti KNEU Sajt koledzhu Miska centralizovana bibliotechna sistema Romen Arhivovano 6 lipnya 2015 u Wayback Machine na Oficijnij sajt mista Romni Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine Religijni gromadi Romen na Oficijnij sajt m Romni Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine Romni na www gorod sumy ua portal mista Sumi Arhiv originalu za 15 bereznya 2014 Procitovano 31 sichnya 2011 Mista partneri Romen na Oficijnij sajt mista Romni Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 18 kvitnya 2022 roku 262 2022 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini O DEV YaTIJ ZBEREZhIT MOVChANNYa ZBEREZhIT PAM YaT Romenska miska rada Oficijnij sajt ukr 28 chervnya 2022 Procitovano 27 lipnya 2022 Izrail Spravochnik putevoditel Rostov na Donu Feniks 2000 Obrazovanie Nauka Kultura SMI stor 180 ros Amerikanski rodichi garbuzovi yak ukrayinski selyani osvoyuvali zaokeanski agrokulturiDzherela ta literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RomniO G Bazhan D Ya Vortman Romni Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 290 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Oblikova kartka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Sajt Romenskogo rajonovogo kozackogo tovaristva Ukrayinske kozactvo Informacijnij dovidkovij portal mista Romni Fotogalereya mista Romni Karta mista Romni nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sajt mista Romni Komercijnij sajt mista Gerb radyanskij ukrayinskij Romen literaturno istorichnij almanah Publichne vidannya dlya populyarizaciyi istoriyi ta tvorchosti meshkanciv mista Romni ta Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayina Sajt almanahu Romen Posilannya RedaguvatiYevreyi na terenah Sumshini ROMENSKA FORTECYa XVII XVIII STOLIT Spisok rozstrilyanih u Sandarmosi ukrayinciv i vihidciv z Ukrayini https web archive org web 20171228054541 https www radiosvoboda org a 24477308 html Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Romni amp oldid 40441180
