Роменський Святодухівський собор або Собор Зішестя Святого Духа — православний (УПЦ МП) історичний храм у районному центрі місті Ромнах Сумської області; цінна історико-архітектурна пам'ятка міста 1-ї половини XVIII століття.
| Святодухівський собор у Ромнах | |
|---|---|
| Комплекс Святодухівського собору | |
| 50°44′40″ пн. ш. 33°29′39″ сх. д. / 50.74444° пн. ш. 33.4943472° сх. д.Координати: 50°44′40″ пн. ш. 33°29′39″ сх. д. / 50.74444° пн. ш. 33.4943472° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, Ромни (Сумська область) |
| Початок будівництва | 1742 |
| Кінець будівництва | 1746 |
| Стиль | українське Відродження (українське бароко) |
| Належність | УПЦ МП |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | пл. Базарна, 15 |
| Епонім | Святий Дух |
| Святодухівський собор (Ромни) (Україна) | |
| Святодухівський собор у Вікісховищі |
Комплекс Роменського міського собору розташований в історичному середмісті на рівнинному місці біля краю високої гори на кромці правобережжя річки Сули. З південно-західного боку до соборного двору прилягає Базарна площа, яка існує на цьому місці з XVII століття. Південніше розташований колишній давньоруський дитинець (середньовічний замок), який зараз має вигляд вузького і високого останця.
До комплексу, крім власне Святодухівського собору, входять також Василівська тепла церква (тепер окремий храм) з дзвіницею, будинки священика й огорожа. Завдяки розташуванню комплексу в зоні найвищої композиційної активності і виразним висотним силуетам двох храмів, архітектурний комплекс є найважливішою містобудівною і ландшафтною домінантою не лише міста, але і всієї округи, увінчуючи мальовничі гори і чудово проглядаючись із віддалених видових точок у радіусі до 5 км, особливо з прилеглих сіл і рівнинного лівого берега річки Сула (місцина Засулля).
Опис ред.
У композиції Роменського Святодухівського собору органічно поєдналися типовий для російських храмів кубічний об'єм і характерні риси українських тридільних церков. Собор вдало вписаний у навколишній ландшафт. Здається, що масивний куб виростає з обриву і є природним продовженням крутих схилів.
Північний і південний фасади кубу храмової споруди розчленовані поодинокими пілястрами на дві рівні частини, кожна з яких закінчується вгорі фігурним фронтоном. Фронтони, що розділяють масивний об'єм, полегшують споруду, надаючи їй ніби руху вгору.
Вікна собору розташовані в два яруси. Високі і вузькі, вони обрамлені тонкими колонками і стрілчастими сандриками. Три щільно поставлених круглих барабани завершуються грушоподібними куполами, що переходять у стрункі шестигранні ліхтарі з бароковими маківками. Пружні лінії куполів, а також паралельні грані ліхтарів ще більше підсилюють відчуття загальної легкості культової споруди.
У соборі перебувала картина із зображенням мадонни, одягненої в український національний одяг. Вона висіла над місцем поховання Марії Маркович — дочки відомого українського мемуариста Якова Марковича. Припускають, що це її портрет. Картину написав талановитий український художник XVIII століття Григорій Стеценко. Зараз ця картина експонується в Роменському краєзнавчому музеї.
Собор Зішестя Святого Духа належить до типологічно унікальних споруд стилю українського відродження першої половини XVIII століття.
Посилання ред.
Джерело ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Святодухівський собор (Ромни) |
- Святодухівський собор, 1742—1746 рр. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н.Л.), К.: «Будивэльнык», 1983-1986 (електронна версія), Том 4, стор. 16 (рос.)
- Вечерський В. В. Православні святині Сумщини., К.: «Техніка», 2009, — с. 196—199
- (рос.)