www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адамцевич Євген Олександрович Євге н Олекса ндрович Адамце вич 19 грудня 1903 1 січня 1904 19040101 Солониця 19 листопад

Адамцевич Євген Олександрович

Євге́н Олекса́ндрович Адамце́вич (19 грудня 1903 (1 січня 1904)(19040101), Солониця — 19 листопада 1972, Холмівка) — сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних пісень, автор «Запорозького маршу».

Євген Олександрович Адамцевич
Народився 19 грудня 1903 (1 січня 1904)
Солониця, Лубенський район
Помер 19 жовтня 1972(1972-10-19) (68 років)
Бахчисарай, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність Бандурист
Відомий завдяки «Запорозький марш»

Життєпис Редагувати

Народився в Солониці під Лубнами у родині станційного службовця. На другому році життя від вітряної віспи втратив зір. Його мати захоплювалася драматичним мистецтвом і часто возила хлопця на вистави до Ромен, де був театр. Тоді хлопець переживав найщасливіші дні свого дитинства. Батько мав чудовий голос і любив співати українських пісень, що дуже подобалися малюкові. В одинадцять років його віддали до школи сліпих у Києві, де він зарекомендував себе як один з найкращих учнів. Але, переїхавши із села Солониці в Ромни, батьки забрали сина додому.

Гри на бандурі навчився в талановитого місцевого бандуриста Мусія Петровича Олексієнка. За два роки навчання йому так і не вдалося опанувати багатющий репертуар майстра. Особливо жалкував Є. Адамцевич, що не вивчив у М. Олексієнка жодної думи, зокрема таких рідкісних як «Про Марусю Богуславку», «Про козака Голоту», а також інструментальних творів, яких більше ні в кого не чув.

У 1920-ті роки Ромни залишалися визначним регіональним культурним центром. Тут діяв драматичний театр, був значний осередок кобзарів, які виступали зі сцен палаців культури, клубів. Виступав з 1927 року в складі Миргородської капели бандуристів та самостійно.

Пережив Адамцевич 1930-ті роки — часи фізичного винищення кобзарства та бандурництва.

Учасник Республіканської наради кобзарів та лірників 1939 р. в Києві, а в 1940 році — Всесоюзної наради народних співців у Москві.

Нелегким було життя у важкий післявоєнний період адже на схилі літ, не маючи офіційного трудового стажу, залишився без пенсії і, отже, без засобів для існування. Бандуристу доводилося грати на роменському базарі, аби прогодувати сім'ю, в якій росло три доньки. Жив із гри та співу. Але радянська влада трактувала це як жебрацтво й постійно переслідувала митця. Були випадки, що його, сліпого, міліціонери вивозили далеко від міста і полишали одного на безлюдді. Траплялося, що й саджали під арешт.

1968 року виступав перед науковцями ІМФЕ АН УРСР. Незабаром вони познайомили Адамцевича з Богданом Жеплинським та організували безкоштовну путівку до Трускавця на курортне лікування і відпочинок. У 1969 році з групою народних співців з місцевих капел успішно виступав у Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях, а незабаром в Москві (1970) та в Ленінграді (1971). Влітку 1971 та 1972 року виступає на Чернечій горі, біля Шевченківської могили.

Із настанням у 1972 році нової хвилі репресій і утисків української культури поволі згортало свою діяльність і кобзарське об'єднання. Хворий Адамцевич із дружиною переїхав до дочки в село Холмівку. Там і помер 19 листопада 1972 року на 68 році життя. Похований на місцевому кладовищі.

Репертуар Редагувати

У творчості значно тяжів до творів переважно літературного походження: на слова Тараса Шевченка, Олександра Олеся, Миколи Вороного, Павла Грабовського.

тощо.

Бандура Редагувати

Одна з бандур Є. Адамцевича зберігається в музеї театрального мистецтва в Печерській лаврі. Корпус довбаний, гриф має накладку, що закінчується на корпусі вигадливим візерунком, головка грифа плоска, з нахилом убік, корпус має упор для лівої руки. Довжина 90 сантиметрів. № 3223.

Крім того, у Кременецькому краєзнавчому музеї зберігається одяг кобзаря, його бандура та фото.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevge n Oleksa ndrovich Adamce vich 19 grudnya 1903 1 sichnya 1904 19040101 Solonicya 19 listopada 1972 Holmivka slipij bandurist virtuoznij vikonavec ukrayinskih narodnih pisen avtor Zaporozkogo marshu Yevgen Oleksandrovich AdamcevichNarodivsya 19 grudnya 1903 1 sichnya 1904 Solonicya Lubenskij rajonPomer 19 zhovtnya 1972 1972 10 19 68 rokiv Bahchisaraj Krimska oblast Ukrayinska RSR SRSRDiyalnist BanduristVidomij zavdyaki Zaporozkij marsh Zmist 1 Zhittyepis 2 Repertuar 3 Bandura 4 Div takozh 5 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v Solonici pid Lubnami u rodini stancijnogo sluzhbovcya Na drugomu roci zhittya vid vitryanoyi vispi vtrativ zir Jogo mati zahoplyuvalasya dramatichnim mistectvom i chasto vozila hlopcya na vistavi do Romen de buv teatr Todi hlopec perezhivav najshaslivishi dni svogo ditinstva Batko mav chudovij golos i lyubiv spivati ukrayinskih pisen sho duzhe podobalisya malyukovi V odinadcyat rokiv jogo viddali do shkoli slipih u Kiyevi de vin zarekomenduvav sebe yak odin z najkrashih uchniv Ale pereyihavshi iz sela Solonici v Romni batki zabrali sina dodomu Gri na banduri navchivsya v talanovitogo miscevogo bandurista Musiya Petrovicha Oleksiyenka Za dva roki navchannya jomu tak i ne vdalosya opanuvati bagatyushij repertuar majstra Osoblivo zhalkuvav Ye Adamcevich sho ne vivchiv u M Oleksiyenka zhodnoyi dumi zokrema takih ridkisnih yak Pro Marusyu Boguslavku Pro kozaka Golotu a takozh instrumentalnih tvoriv yakih bilshe ni v kogo ne chuv U 1920 ti roki Romni zalishalisya viznachnim regionalnim kulturnim centrom Tut diyav dramatichnij teatr buv znachnij oseredok kobzariv yaki vistupali zi scen palaciv kulturi klubiv Vistupav z 1927 roku v skladi Mirgorodskoyi kapeli banduristiv ta samostijno Perezhiv Adamcevich 1930 ti roki chasi fizichnogo vinishennya kobzarstva ta bandurnictva Uchasnik Respublikanskoyi naradi kobzariv ta lirnikiv 1939 r v Kiyevi a v 1940 roci Vsesoyuznoyi naradi narodnih spivciv u Moskvi Nelegkim bulo zhittya u vazhkij pislyavoyennij period adzhe na shili lit ne mayuchi oficijnogo trudovogo stazhu zalishivsya bez pensiyi i otzhe bez zasobiv dlya isnuvannya Banduristu dovodilosya grati na romenskomu bazari abi progoduvati sim yu v yakij roslo tri donki Zhiv iz gri ta spivu Ale radyanska vlada traktuvala ce yak zhebractvo j postijno peresliduvala mitcya Buli vipadki sho jogo slipogo milicioneri vivozili daleko vid mista i polishali odnogo na bezlyuddi Traplyalosya sho j sadzhali pid aresht 1968 roku vistupav pered naukovcyami IMFE AN URSR Nezabarom voni poznajomili Adamcevicha z Bogdanom Zheplinskim ta organizuvali bezkoshtovnu putivku do Truskavcya na kurortne likuvannya i vidpochinok U 1969 roci z grupoyu narodnih spivciv z miscevih kapel uspishno vistupav u Ivano Frankivskij Ternopilskij ta Lvivskij oblastyah a nezabarom v Moskvi 1970 ta v Leningradi 1971 Vlitku 1971 ta 1972 roku vistupaye na Chernechij gori bilya Shevchenkivskoyi mogili Iz nastannyam u 1972 roci novoyi hvili represij i utiskiv ukrayinskoyi kulturi povoli zgortalo svoyu diyalnist i kobzarske ob yednannya Hvorij Adamcevich iz druzhinoyu pereyihav do dochki v selo Holmivku Tam i pomer 19 listopada 1972 roku na 68 roci zhittya Pohovanij na miscevomu kladovishi Repertuar RedaguvatiU tvorchosti znachno tyazhiv do tvoriv perevazhno literaturnogo pohodzhennya na slova Tarasa Shevchenka Oleksandra Olesya Mikoli Voronogo Pavla Grabovskogo Iz za gori voron kryache Oj ne pugaj pugachenku Sud Bajdi Pisnya pro Morozenka Pro Paliya Semena Yevshan zillya Zaporozkij marshtosho Bandura RedaguvatiOdna z bandur Ye Adamcevicha zberigayetsya v muzeyi teatralnogo mistectva v Pecherskij lavri Korpus dovbanij grif maye nakladku sho zakinchuyetsya na korpusi vigadlivim vizerunkom golovka grifa ploska z nahilom ubik korpus maye upor dlya livoyi ruki Dovzhina 90 santimetriv 3223 Krim togo u Kremeneckomu krayeznavchomu muzeyi zberigayetsya odyag kobzarya jogo bandura ta foto Div takozh RedaguvatiPam yatnij znak represovanim kobzaryam banduristam lirnikamLiteratura RedaguvatiAdamcevich Yevgen Oleksandrovich Zheplinskij B M Kovalchuk D B Ukrayinski kobzari banduristi lirniki Enciklopedichnij dovidnik Lviv Galicka vidavnicha spilka 2011 S 5 Lavrenyuk V Chernihivskij G Adamcevich Yevgen Oleksandrovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 25 ISBN 966 528 197 6 Adamcevich Yevgen Oleksandrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 29 Chernihivskij G Bandura Yevgena Adamcevicha Narodna tvorchist ta etnografiya 1985 1 Soborna pam yat Ukrayini Kalendar almanah 2019 V PP Sergijchuk M I 2018 288 s M Malik Kobzar Yevgen Adamcevich Kraj 43 S 19Posilannya RedaguvatiAdamcevich Yevgen Oleksandrovich Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Vidatnij ukrayinskij kobzar Arhivovano 18 listopada 2015 u Wayback Machine Krimska svitlicya N13 za 27 03 2009 Yevgen Adamcevich gordist nashogo sela Arhivovano 2 bereznya 2014 u Wayback Machine Pro mogo batka bandurista Ukrayini Tetyana Bobrikova Arhivovano 2 bereznya 2014 u Wayback Machine 105 rokiv vid dnya narodzhennya Ye O Adamcevicha 1904 1972 Centr kulturi Sofijnist Kalendar pam yatnih dat i yuvileyiv vidatnih osobistostej Ukrayini 1 sichnya nedostupne posilannya z chervnya 2019 U Krimu zveli chi ne pershij na vsomu pivdni krayini ukrayinskij centr narodnoyi arhitekturi Arhivovano 30 sichnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Adamcevich Yevgen Oleksandrovich amp oldid 37922434