www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стучевський Йоахим Калманович Йоахім Калманович Иехояхин Йоахим Клементович Стучевський 7 лютого 1891 Ромни Полтавська г

Стучевський Йоахим Калманович

Йоахім Калманович (Иехояхин, Йоахим Клементович) Стучевський (7 лютого 1891, Ромни, Полтавська губернія — 14 листопада 1982, Тель-Авів) — український та ізраїльський композитор, віолончеліст, музикознавець та музично-громадський діяч.

Стучевський Йоахим Калманович
Основна інформація
Дата народження 7 лютого 1891(1891-02-07)
Місце народження Ромни, Полтавська губернія, Російська імперія
Дата смерті 14 листопада 1982(1982-11-14) (91 рік)
Місце смерті Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Громадянство Ізраїль, Російська імперія і СРСР
Професії віолончеліст, композитор, музикознавець
Освіта Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Інструменти віолончель
 Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стучевський.

Біографія ред.

Йоахим Стучевський народився в Ромнах (Полтавська губернія Російської імперії) в родині спадкових клезмерів. Його батько Калман-Лейб Стучевський був кларнетистом. Йоахим, як і його молодший брат Семен (в майбутньому піаніст, Народний артист РРФСР), з дитинства почав навчатися музиці і незабаром вже грав у клезмерських ансамблях зі своїм батьком. Почавши в п'ять років зі скрипки, надалі Йоахим перейшов на віолончель. У Херсоні, куди у 1903 році переїхала його родина, він брав уроки гри на віолончелі у А. В. Кузнєцова (учня К. Ю. Давидова) і у А. А. Лукиніча. З 1909 року навчався у Лейпцизькій консераторії в Юліуса Кленгеля, закінчивши навчання у 1912 році.

По закінченні консерваторії Стучевський залишився в Німеччині, щоб уникнути військової служби. Він грав в Єнському струнному квартеті (разом з Олександром Шайхетом) і в місцевому симфонічному оркестрі, а після початку Першої світової війни йому довелося, як російському підданому, виїхати з Німеччини до Швейцарії, де він до 1924 року викладав у Цюриху. Під час перебування в Цюриху він працював над підручником віолончельної гри, що став згодом одним з основних підручників XX століття по цьому інструменту (зокрема, російський переклад перших двох томів вийшов у Москві в 1934-35 роках). Крім викладання, він також давав концерти як соліст і в складі камерних колективів. У ці роки він почав співпрацювати з Товариством єврейської народної музики, даючи лекції і концерти єврейської музики.

У 1924 році Стучевський переїхав до Відня. Там він став учасником Віденського струнного квартету (інакше відомого як Квартет Колиша), який першим виконував твори авторів Нової віденської школи (Шенберга, Берга, Веберна). Він також був членом Віденського тріо та Віденського дуету, де його партнером був піаніст Фрідрих Вюрер. У Відні Стучевський став організатором місцевого Товариства єврейської музики, а також сіоністської газети «Die Stimme». Він приділяв значну увагу вивченню єврейського фольклору, написавши в ці роки ряд творів, в яких поєднувалися єврейські фольклорні мотиви і традиційні європейські музичні форми. Серед творів цього періоду були «13 єврейських народних мелодій» (1924) і «Єврейська пісня» (1937) для віолончелі і фортепіано, «Чотири єврейських танці» (1929) і «Палестинські ескізи» (1931) для фортепіано, та інші роботи.

У 1938 році, напередодні аншлюсу Австрії нацистською Німеччиною, Стучевський з дружиною Юлією, співачкою-сопрано, втік з Відня в Палестину. Там він став інспектором Національної ради (Ваад Леумі) єврейського ішува у справах музичної освіти, а також вів викладацьку роботу і давав концерти в містах та єврейських сільськогосподарських поселеннях. Окрім сольних виступів, він створив з Йосипом Камінським, концертмейстером скрипок Ізраїльського філармонічного оркестру, струнний квартет, а також виступав з піаністом Міхаелем Таубе. Концерти в різних населених пунктах часто організовувалися за його рахунок.

Напередодні створення Держави Ізраїль і після її заснування Стучевський продовжував роботу по збору єврейського фольклору. В першу чергу його цікавили хасидські мелодії. У 1946 році він випустив збірник «Народні пісні», у 1950 році — «120 хасидських мелодій», а на початку 70-х років — три томи «Хасидських наспівів». У 1959 році в Тель-Авіві вийшли його наукові праці, присвячені клезмерам і музичному фольклору євреїв Східної Європи. Він також продовжував складати власні твори, переважно залишаючись в рамках малих форм і зберігаючи вірність пізноромантичному стилю, який він так і не проміняв на нові віяння. Серед робіт великих жанрів цього періоду — кантата «Пісня світлої скорботи» на слова Шлойме Шенхуда, присвячена бійцям Війни за незалежність (1957); симфонічні поеми «Цфат» (1960) та «Ізраїль» (1964; премія Ізраїльського філармонічного оркестру); сюїти для віолончелі та фортепіано («Ізраїльська», 1942; «Хасидська», 1946). Останньою його роботою стали написані у 1982 році «Чотири єврейські мелодії». Його перекладення для віолончелі класичних фортепіанних творів отримали особливу популярність і увійшли у сучасний світовий віолончельний репертуар. У перші десятиріччя після заснування Ізраїлю Стучевський також видав низку навчально-педагогічних робіт для молодих музикантів.

Основні твори ред.

Список наводиться по біографічній довідці, складеній проф. Єгоашем Гиршбергом.

Оркестрові твори ред.

  • Концертіно для віолончелі з оркестром (1957)
  • «До юності» (1958)
  • Фантазія для гобоя, арфи і струнного оркестру (1959)
  • Концертанте для флейти та струнного оркестру (1963)

Камерна музика ред.

  • «Боже, навіщо ти нас залишив» для віолончелі та фортепіано (1923)
  • «Чотири єврейських танця» для фортепіано (1929)
  • «Хасидський танець» для фортепіано (1934)
  • «Види Ізраїлю» для фортепіано (1950)
  • «Кадиш» для віолончелі та фортепіано (1957)
  • «Композиція» для віолончелі (1970)
  • «Ізраїльська сюїта» для віолончелі та фортепіано (1977)

Вокальна і хорова музика ред.

  • «Пісня для мого серця» (сл. М. Штекеліс, 1954)
  • «Горянка» (сл. У. Офека, 1955)
  • «П'ять пісень» (1955)
  • «Герцль» (сл. А. Бройдеса, 1956)

Визнання заслуг ред.

За час післявоєнної діяльності Йоахім Стучевський був удостоєний низки ізраїльських і міжнародних нагород. У 1963 році він отримав Премію імені П'ятигорського, яка вручається Міжнародною асоціацією віолончелістів в Нью-Йорку. Серед ізраїльських нагород Стучевського — три Премії імені Енгеля (1951, 1959 і 1965) і премія Асоціації композиторів, авторів і музичних видавців в Ізраїлі (АКУМ, 1973).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #128741775 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Joel Rubin. Im Zentrum eines alten Rituals: Die Klarinette in der Klezmer-Musik [ 28 квітня 2006 у Wayback Machine.] // Faszination Klarinette / Conny Restle, Heike Fricke. — Prestel, 2004. — [[Special:|BookSources/9783791331805 ISBN 978-3791331805]].
  5. ↑ Иоахим Стучевский [ 5 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайте Musica Judaica (англ.)
  6. СТУЧЕВСКИЙ Иоахим Калманович [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]  Російська єврейська енциклопедія[ru](рос.)
  7. Стучевский, Иоахим [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] в Еврейской виртуальной библиотеке.(англ.)
  8. ↑ Jehoash Hirschberg. Stutschewsky, Joachim (Yehoyachin). Austria's Musical Exiles. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 26 квітня 2012. 
  9. ↑ Стучевский Иехояхин // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)(рос.)

Посилання ред.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Joahim Kalmanovich Iehoyahin Joahim Klementovich Stuchevskij 7 lyutogo 1891 Romni Poltavska guberniya 14 listopada 1982 Tel Aviv ukrayinskij ta izrayilskij kompozitor violonchelist muzikoznavec ta muzichno gromadskij diyach Stuchevskij Joahim KalmanovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 7 lyutogo 1891 1891 02 07 1 2 Misce narodzhennya Romni Poltavska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 14 listopada 1982 1982 11 14 3 1 2 91 rik Misce smerti Tel Aviv Yafo Izrayil 3 Gromadyanstvo Izrayil Rosijska imperiya i SRSRProfesiyi violonchelist kompozitor muzikoznavecOsvita Lejpcizka visha shkola muziki j teatru imeni Feliksa MendelsonaInstrumenti violonchel Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stuchevskij Zmist 1 Biografiya 2 Osnovni tvori 2 1 Orkestrovi tvori 2 2 Kamerna muzika 2 3 Vokalna i horova muzika 3 Viznannya zaslug 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya red Joahim Stuchevskij narodivsya v Romnah Poltavska guberniya Rosijskoyi imperiyi v rodini spadkovih klezmeriv Jogo batko Kalman Lejb Stuchevskij buv klarnetistom 4 Joahim yak i jogo molodshij brat Semen v majbutnomu pianist Narodnij artist RRFSR z ditinstva pochav navchatisya muzici i nezabarom vzhe grav u klezmerskih ansamblyah zi svoyim batkom Pochavshi v p yat rokiv zi skripki nadali Joahim perejshov na violonchel U Hersoni kudi u 1903 roci pereyihala jogo rodina vin brav uroki gri na violoncheli u A V Kuznyecova uchnya K Yu Davidova i u A A Lukinicha Z 1909 roku navchavsya u Lejpcizkij konseratoriyi v Yuliusa Klengelya zakinchivshi navchannya u 1912 roci Po zakinchenni konservatoriyi Stuchevskij zalishivsya v Nimechchini shob uniknuti vijskovoyi sluzhbi 5 Vin grav v Yenskomu strunnomu kvarteti razom z Oleksandrom Shajhetom i v miscevomu simfonichnomu orkestri a pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni jomu dovelosya yak rosijskomu piddanomu viyihati z Nimechchini do Shvejcariyi 5 de vin do 1924 roku vikladav u Cyurihu Pid chas perebuvannya v Cyurihu vin pracyuvav nad pidruchnikom violonchelnoyi gri sho stav zgodom odnim z osnovnih pidruchnikiv XX stolittya po comu instrumentu zokrema rosijskij pereklad pershih dvoh tomiv vijshov u Moskvi v 1934 35 rokah 6 Krim vikladannya vin takozh davav koncerti yak solist i v skladi kamernih kolektiviv U ci roki vin pochav spivpracyuvati z Tovaristvom yevrejskoyi narodnoyi muziki dayuchi lekciyi i koncerti yevrejskoyi muziki 7 U 1924 roci Stuchevskij pereyihav do Vidnya Tam vin stav uchasnikom Videnskogo strunnogo kvartetu inakshe vidomogo yak Kvartet Kolisha yakij pershim vikonuvav tvori avtoriv Novoyi videnskoyi shkoli Shenberga Berga Veberna Vin takozh buv chlenom Videnskogo trio ta Videnskogo duetu de jogo partnerom buv pianist Fridrih Vyurer U Vidni Stuchevskij stav organizatorom miscevogo Tovaristva yevrejskoyi muziki a takozh sionistskoyi gazeti Die Stimme Vin pridilyav znachnu uvagu vivchennyu yevrejskogo folkloru napisavshi v ci roki ryad tvoriv v yakih poyednuvalisya yevrejski folklorni motivi i tradicijni yevropejski muzichni formi Sered tvoriv cogo periodu buli 13 yevrejskih narodnih melodij 1924 i Yevrejska pisnya 1937 dlya violoncheli i fortepiano Chotiri yevrejskih tanci 1929 i Palestinski eskizi 1931 dlya fortepiano ta inshi roboti U 1938 roci naperedodni anshlyusu Avstriyi nacistskoyu Nimechchinoyu Stuchevskij z druzhinoyu Yuliyeyu spivachkoyu soprano 8 vtik z Vidnya v Palestinu Tam vin stav inspektorom Nacionalnoyi radi Vaad Leumi yevrejskogo ishuva u spravah muzichnoyi osviti 9 a takozh viv vikladacku robotu i davav koncerti v mistah ta yevrejskih silskogospodarskih poselennyah Okrim solnih vistupiv vin stvoriv z Josipom Kaminskim koncertmejsterom skripok Izrayilskogo filarmonichnogo orkestru strunnij kvartet a takozh vistupav z pianistom Mihaelem Taube Koncerti v riznih naselenih punktah chasto organizovuvalisya za jogo rahunok 8 Naperedodni stvorennya Derzhavi Izrayil i pislya yiyi zasnuvannya Stuchevskij prodovzhuvav robotu po zboru yevrejskogo folkloru V pershu chergu jogo cikavili hasidski melodiyi U 1946 roci vin vipustiv zbirnik Narodni pisni u 1950 roci 120 hasidskih melodij a na pochatku 70 h rokiv tri tomi Hasidskih naspiviv 9 U 1959 roci v Tel Avivi vijshli jogo naukovi praci prisvyacheni klezmeram i muzichnomu folkloru yevreyiv Shidnoyi Yevropi 8 Vin takozh prodovzhuvav skladati vlasni tvori perevazhno zalishayuchis v ramkah malih form i zberigayuchi virnist piznoromantichnomu stilyu yakij vin tak i ne prominyav na novi viyannya Sered robit velikih zhanriv cogo periodu kantata Pisnya svitloyi skorboti na slova Shlojme Shenhuda prisvyachena bijcyam Vijni za nezalezhnist 1957 simfonichni poemi Cfat 1960 ta Izrayil 1964 premiya Izrayilskogo filarmonichnogo orkestru syuyiti dlya violoncheli ta fortepiano Izrayilska 1942 Hasidska 1946 Ostannoyu jogo robotoyu stali napisani u 1982 roci Chotiri yevrejski melodiyi Jogo perekladennya dlya violoncheli klasichnih fortepiannih tvoriv otrimali osoblivu populyarnist i uvijshli u suchasnij svitovij violonchelnij repertuar U pershi desyatirichchya pislya zasnuvannya Izrayilyu Stuchevskij takozh vidav nizku navchalno pedagogichnih robit dlya molodih muzikantiv 9 Osnovni tvori red Spisok navoditsya po biografichnij dovidci skladenij prof Yegoashem Girshbergom 8 Orkestrovi tvori red Koncertino dlya violoncheli z orkestrom 1957 Do yunosti 1958 Fantaziya dlya goboya arfi i strunnogo orkestru 1959 Koncertante dlya flejti ta strunnogo orkestru 1963 Kamerna muzika red Bozhe navisho ti nas zalishiv dlya violoncheli ta fortepiano 1923 Chotiri yevrejskih tancya dlya fortepiano 1929 Hasidskij tanec dlya fortepiano 1934 Vidi Izrayilyu dlya fortepiano 1950 Kadish dlya violoncheli ta fortepiano 1957 Kompoziciya dlya violoncheli 1970 Izrayilska syuyita dlya violoncheli ta fortepiano 1977 Vokalna i horova muzika red Pisnya dlya mogo sercya sl M Shtekelis 1954 Goryanka sl U Ofeka 1955 P yat pisen 1955 Gercl sl A Brojdesa 1956 Viznannya zaslug red Za chas pislyavoyennoyi diyalnosti Joahim Stuchevskij buv udostoyenij nizki izrayilskih i mizhnarodnih nagorod U 1963 roci vin otrimav Premiyu imeni P yatigorskogo yaka vruchayetsya Mizhnarodnoyu asociaciyeyu violonchelistiv v Nyu Jorku Sered izrayilskih nagorod Stuchevskogo tri Premiyi imeni Engelya 1951 1959 i 1965 i premiya Asociaciyi kompozitoriv avtoriv i muzichnih vidavciv v Izrayili AKUM 1973 9 Div takozh red Oleksandr ShajhetPrimitki red a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Deutsche Nationalbibliothek Record 128741775 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Joel Rubin Im Zentrum eines alten Rituals Die Klarinette in der Klezmer Musik Arhivovano 28 kvitnya 2006 u Wayback Machine Faszination Klarinette Conny Restle Heike Fricke Prestel 2004 Special BookSources 9783791331805 ISBN 978 3791331805 a b Ioahim Stuchevskij Arhivovano 5 grudnya 2017 u Wayback Machine na sajte Musica Judaica angl STUChEVSKIJ Ioahim Kalmanovich Arhivovano 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Rosijska yevrejska enciklopediya ru ros Stuchevskij Ioahim Arhivovano 15 bereznya 2016 u Wayback Machine v Evrejskoj virtualnoj biblioteke angl a b v g Jehoash Hirschberg Stutschewsky Joachim Yehoyachin Austria s Musical Exiles Arhiv originalu za 19 veresnya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2012 a b v g Stuchevskij Iehoyahin Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ros Posilannya red Stuchevskij Iehoyahin Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ros STUChEVSKIJ Ioahim Kalmanovich Arhivovano 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine statya z Rosijskoyi yevrejskoyi enciklopediyi ru Stattya Stuchevskij V Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine v Muzichnij enciklopediyi Stuchevskij Joahim Arhivovano 15 bereznya 2016 u Wayback Machine v Yevrejskij virtualnij biblioteci angl Cvi Avni Stuchevskij Joahim na sajti Informacijnogo centru izrayilskoyi muziki isp Joahim Stuchevskij Arhivovano 5 grudnya 2017 u Wayback Machine na sajti Musica Judaica angl Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska skoristajtesya pidkazkoyu ta rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stuchevskij Joahim Kalmanovich amp oldid 39309891