www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арнольд Шенберг Арнольд Ше нберг нім Arnold Schönberg 13 вересня 1874 Відень 13 липня 1951 австрійський композитор худож

Арнольд Шенберг

Арнольд Ше́нберг (нім. Arnold Schönberg; 13 вересня 1874, Відень — 13 липня 1951) — австрійський композитор, художник, педагог, музичний теоретик, диригент єврейського походження. Найбільший представник музичного експресіонізму, засновник Нової віденської школи, автор таких технік, як додекафонія і серійна техніка.

Арнольд Шенберг
Arnold Schönberg
Зображення
Арнольд Шенберг. Лос-Анджелес, 1948
Основна інформація
Повне ім'я Арнольд Франц Вальтер Шенберг
Дата народження 13 вересня 1874(1874-09-13)
Місце народження Леопольдштадт, Відень, Австрія
Дата смерті 13 липня 1951(1951-07-13) (76 років)
Місце смерті Лос-Анджелес, Каліфорнія
Причина смерті інфаркт міокарда
Поховання
Віденський центральний цвинтар : 

Роки активності 1897—1951
Громадянство Австрія, США, Австро-Угорщина і Німеччина
Професія композитор, педагог, диригент, музикознавець
Вчителі Александр фон Цемлінський
Відомі учні Josef Ruferd, Альбан Берг, Віктор Ульман, Ганс Айслерd, Paul Piskd, Winfried Zilligd, Ернст Кренек (Крженек), Джон Кейдж, Антон Веберн, Egon Welleszd, Едуард Штейерманн, Rudolf Kolischd, Nikos Skalkottasd, Lou Harrisond, Robert Gerhardd, Leon Kirchnerd, Erwin Steind, Sándor Jemnitzd, Norbert von Hannenheimd, Robert Ericksond, Vilma von Webenaud, Karl Rankld, Leonard Steind, Heinrich Jalowetzd, Earl Kimd, Edward Clarkd, René Leibowitzd, Natalia Pravosudovichd, Hans Swarowskyd і Dika Newlind
Інструменти фортепіано
Мова англійська
Жанр експресіонізм, атональна музика, додекафонія
schoenberg.org
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Вважається одним з найвпливовіших композиторів початку XX-го століття.

Біографія Редагувати

Шенберг народився 13 вересня 1874 року у Відні в сім'ї небагатого купця єврейського походження. З 8 років починає вчитись гри на скрипці, згодом — на віолончелі; приблизно у той самий час робить перші спроби компонування. У 15 років втратив батька. Композицію, музичну теорію та історію опановує здебільшого самостійно. Значний вплив на розвиток композитора мали уроки А. Цемлінського, хоч і тривали всього декілька місяців.

У 1895—1899 роках керував хором металургів у Штоккерау біля Відня, що давало доволі скромний заробіток. У 1901 одружується із Матильдою Цемлінською, і вони переїжджають до Берліна, де Шенберг працює диригентом у кабаре Ернеста Вольцогена. В цей період також певний час викладає в консерваторії Штерна. З 1903 викладає у школі Шварвальд у Відні. Серед його учнів — Антон фон Веберн, Альбан Берг, Ернст Кшенек, Стефанія Туркевич, Еґон Веллес і Ганс Ейслер. У 1904 році входить до щойно заснованого Товариства творчих артистів-музикантів, яке, щоправда, майже одразу розпалося. 1907 року Шенберг також починає малювати картини, які в певний момент були відомішими публіці, ніж його музика.

Влітку 1908 року дружина Шенберга Матильда залишила його, закохавшись в художника Ріхарда Герстля. Коли вона повернулася до чоловіка і дітей, Герстль покінчив життя самогубством. Це збіглося з переглядом музичної естетики Шенберга, і кардинальною зміною стилю. В 1911 випускає підручник гармонії (Harmonielehre), в якому узагальнив свої міркування про музику та педагогічний досвід.

З 1925 — професор композиції в Прусській академії мистецтв у Берліні, де працював до 1933 року. 1933 року з приходом до влади нацистів був звільнений з посади професора й невдовзі змушений був покинути Німеччину й переїхати до Франції, а потім до США, де спочатку викладав у Консерваторії Малкина в Бостоні, з 1935 року — в університеті Південної Каліфорнії, а з 1936 року — в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. У 1940 році Шенберг отримав громадянство США. Композитор помер у Лос-Анджелесі 13 липня 1951 року.

Творчість Редагувати

Заведено виділяти три творчих періоди Шенберга. Твори першого періоду (ор. 1-10, 12-14) продовжують традиції пізньоромантичного мистецтва Р. Ваґнера, А. Брукнера, Р. Штрауса і Г. Малера. Водночас уже ранній творчості Шенберга притаманні лаконічність викладу ідеї та прозора фактура. Критики відзначають також логічність розвитку і структурну чіткість у його творах, а також майстерну поліфонічну техніку, що зближує його з Й. Брамсом. Серед найзначніших творів — секстет «Просвітлена ніч» (1899) та симфонічна поема «Пелеас і Мелізанда» (1902).

У творах другого періоду 1905—1910 років («Камерна симфонія» (1906) та ін.) спостерігається схильність композитора до експресіонізму. Напружений емоційний лад творів цього періоду зближує композитора з поетами та художниками експресіоністами, творам цього періоду характерна напруженість, підвищена експресивність та деформованість образів, ускладнення тональної системи, загостреність засобів музичної виразності.

З 1909 року починається третій етап творчості Шенберга, що характеризується відмовою від тональної системи, та утвердженням атональності, що спирається на дисонантні інтервали без розв'язання у консонанс. Серед перших атональних творів — 3 фортепіанні п'єси ор.11 та монодрама «Очікування» (Erwartung) ор.17. У циклі мелодекламацій «Місячний П'єро» Шенберг пропонує принципово новий прийом вокального виконавства — Шпрехгезанг (нім. Sprechgesang — букв. мова-голос), це дещо середнє між вільним інтонуванням мови та співом.

Пошуки гармонічної організації звуків приводять композитора до винаходу додекафонії. Серед перших додекафонічних творів — Сюїта для фортепіано, ор.25 (1921—1923), варіації для оркестру (1928).

Цікаві факти Редагувати

Арнольд Шенберг, картина Ріхарда Герстля, 1906.

Арнольд Шенберг потерпав на трискаїдекафобію. Саме тому його остання опера має граматично неправильну назву «Мойсей і Арон» («Moses und Aron») замість правильної «Мойсей і Аарон» («Moses und Aaron»): друга назва складається з тринадцяти букв. Народившись 13-го числа, він усе життя вважав, що це погана прикмета, і 13-го числа помер. Одного разу Шенберг відмовився взяти в оренду будинок під номером тринадцять і боявся того дня, коли доживе до 76 років, бо в сумі ці цифри становлять тринадцять. 1950 року в зверненні до Шенберга композитор Оскар Адлер наголосив на зловісності суми 7 + 6, і це очевидно загострило фобію. Зі слів Ґертруди, дружини композитора, в останній день свого життя, 13 липня 1951 року, Шенберг не вставав з ліжка, відчувши наближення смерті. Помер цього ж вечора, об 11:45, не доживши до 11:47 — часу, в позначенні якого сума годин і хвилин становить тринадцять.

1898 року Шенберг перейшов на протестантську конфесію, а в 1933-му знову повернувся до юдаїзму, відбувши в паризькій синагозі належний обряд.

Твори Редагувати

Опери Редагувати

  • «Очікування» («Erwartung») — Монодрама для сопрано і оркестру, op. 17 (1909)
  • «Щаслива рука» («Die Glückliche Hand») — Драма з музикою для хору і оркестру, op. 18 (1910—1913)
  • «З сьогодні на завтра» («Von heute auf morgen») — одноактна опера для 5 голосів і оркестру, op. 32 (1929)
  • «Мойсей і Арон» («Moses und Aron») — Опера в трьох діях (1930—1950, незакінчена)

Для оркестру Редагувати

  • «Просвітлена ніч» («Verklärte Nacht»), op. 4 (1899)
  • «Пісні Гурре» — для соліста, хору і оркестру (1900, оркеструва́ння 1911)
  • «Пеллеас і Мелісанда» («Pelleas und Melisande») op. 5 (1902/03)
  • Камерна симфонія № 1 op. 9 (1906)
  • 5 п'єс для оркестру, op. 16 (1909)
  • Три маленькі п'єси для камерного оркестру (1910)
  • Варіації для оркестру, op. 31 (1926/28)
  • Музика до кіносцени (Begleitmusik zu einer Lichtspielszene) для оркестру, op. 34 (1930)
  • Камерна симфонія № 2, op. 38 (1906/39)
  • Тема і варіації для духового оркестру, op. 43a (1943)
  • Тема і варіації для симфонічного оркестру, op. 43b (1943)
  • «Уцілілий з Варшави», op. 46 (1947)

Інструментальні концерти Редагувати

  • Концерт для скрипки з оркестром, op. 36 (1934/36)
  • Концерт для фортепіано з оркестром, op. 42 (1942)

Для хору та оркестру Редагувати

  • «Всі обітниці» («Kol nidre») для хору і оркестру, op. 39 (1938)
  • Прелюдія до «Genesis» для хору і оркестру, op. 44 (1945)
  • «Сучасний псалом» для читця, змішаного хору і оркестру op. 50c (1950, незакінчений)

Для голосу із супроводом Редагувати

  • 2 Пісні — для баритона і фортепіано, op. 1 (1897—1898)
  • 4 Пісні — для голосу і фортепіано, op. 2 (1899)
  • 6 Пісень — для голосу і фортепіано, op. 3 (1899/1903)
  • Пісні Гуре (Gurre-Lieder) (1901—1911)
  • 8 Пісень — для сопрано і фортепіано, op. 6 (1903/05)
  • 6 Пісень з оркестром, op. 8 (1903/05)
  • 2 Балади — для голосу і фортепіано, op. 12 (1906)
  • 2 Пісні — для голосу і фортепіано, op. 14 (1907/08)
  • 15 віршів з «Книги висячих садів»
  • «Herzgewächse» для високого сопрано, челести, фісгармонії та арфи, op. 20 (1911)
  • «Місячний П'єро» («Pierrot lunaire») — мелодрама для голосу і ансамблю на вірші Альбера Жиро, ор. 21 (1912)
  • 4 Пісні для голосу і оркестру, op. 22 (1913/16)
  • Серенада для ансамблю і баритона, op. 24 (1920/23)
  • Ода Наполеонові для голосу і фортепіанного квінтету, op. 41 (1942)
  • 3 Пісні для низького голосу і фортепіано op. 48 (1933—1943)

Для хору Редагувати

  • «Мир на землі» («Friede auf Erden»), op. 13 (1907)
  • 4 П'єси для змішаного хору, op. 27 (1925)
  • 3 Сатири для змішаного хору, op. 28 (1925/26)
  • 6 п'єс для чоловічого хору, op. 35 (1930)
  • «Тричі тисяча років» («Dreimal tausend Jahre») для змішаного хору, op. 50a (1949)
  • 3 німецькі народні пісні для хору, op. 49 (1948)
  • Псалм 130 «De profundis» («З глибини») для змішаного хору, op. 50b (1949—1950)

Камерно-інструментальні Редагувати

  • Струнний квартет № 1, ре мінор, op. 7 (1904/05)
  • Струнний квартет № 2, фа-дієз мінор (з сопрано), op. 10 (1907/08)
  • Духовий квінтет, op. 26 (1924)
  • Сюїта, op. 29 (1925)
  • Струнний квартет № 3, op. 30 (1927)
  • Струнний квартет № 4, op. 37 (1936)
  • Струнне тріо, op. 45 (1946)
  • Фантазія для скрипки з фортепіано, op. 47 (1949)

Для інструментів соло Редагувати

  • 3 П'єси для фортепіано, op. 11 (1909)
  • 6 Маленьких п'єс для фортепіано, op. 19 (1911)
  • 5 П'єс для фортепіано, op. 23 (1920/23)
  • Сюїта для фортепіано, op. 25 (1921/23)
  • 2 П'єси для фортепіано, op. 33a (1928) & 33b (1931)
  • Варіації на «Речитатив» для органу, op. 40 (1941)

Див. також Редагувати

  • 4527 Шенберг — астероїд, названий на честь композитора.

Примітки Редагувати

  1. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  2. ↑ Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  3. Ганс Гайнц Штуккеншмідт. Арнольд Шенберг / пер. Л. Черкас. — Львів, 1998. — (на правах рукопису).
  4. Boguslaw Schaeffer. Klasycy Dodekafonii. — Kraków: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1961.
  5. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2016. 
  6. Зі слів знайомої подружжя Шенберґів, Каті Манн. Див.: Lebrecht, Norman. 1985. The Book of Musical Anecdotes. New York: Simon & Schuster; London: Sphere Books. P. 294. ISBN 0-02-918710-9
  7. . Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 18 лютого 2016. 
  8. Шёнберг Арнольд // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  9. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Бібліографія Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Арнольд Шенберг
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арнольд Шенберг
  • Соллертинский И. И. Арнольд Шёнберг. Л., 1934
  • Павлишин С. Арнольд Шёнберг: Монография. — М., 2001. — 477 с.
  • Auner, Joseph. A Schoenberg Reader. Yale University Press. 1993. ISBN 0-300-09540-6.
  • Brand, Julianne; Hailey, Christopher; and Harris, Donald, editors. The Berg-Schoenberg Correspondence: Selected Letters. New York, London: W. W. Norton and Company. 1987. ISBN 0-393-01919-5.
  • Schoenberg, Arnold. Structural Functions of Harmony. (Перевод Леонарда Штайна) New York, London: W. W. Norton and Company. 1954, 1969 (revised). ISBN 0-393-00478-3.
  • Schoenberg, Arnold (translated by Roy E. Carter). Harmonielehre (translated title Theory of Harmony). Berkeley, Los Angeles: University of California Press. Originally published 1911. Translation based on Third Ed. of 1922, published 1978. ISBN 0-520-04945-4.
  • Schoenberg, Arnold (edited by Leonard Stein). Style and Idea. London: London, Faber & Faber [1975]. ISBN 0-520-05294-3. Some translations by Leo Black; this is an expanded edition of the 1950 Philosophical Library (New York) publication edited by Dika Newlin. The volume carries the note Several of the essays…were originally written in German [and translated by Dika Newlin] in both editions.
  • Schoenberg, Arnold (edited by Gerald Strang and Leonard Stein). Fundamentals of Musical Composition. Belmont Music Publishers
  • Schoenberg, Arnold. Die Grundlagen der musikalischen Komposition. Universal Edition
  • Schoenberg, Arnold. Preliminary Exercises in Counterpoint. Los Angeles: Belmont Music Publishers 2003
  • Shawn, Allen. Arnold Schoenberg's Journey. New York: Farrar Straus and Giroux. 2002. ISBN 0-374-10590-1.
  •  — Bob Fink. Reviews; ISBN 0-912424-06-0. One or more chapters deal with modern music, atonality and Schoenberg.
  • Weiss, Adolph (March-April 1932). «The Lyceum of Schonberg», Modern Music 9/3, 99-107
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arnold She nberg nim Arnold Schonberg 13 veresnya 1874 Viden 13 lipnya 1951 avstrijskij kompozitor hudozhnik pedagog muzichnij teoretik dirigent yevrejskogo pohodzhennya Najbilshij predstavnik muzichnogo ekspresionizmu zasnovnik Novoyi videnskoyi shkoli avtor takih tehnik yak dodekafoniya i serijna tehnika Arnold ShenbergArnold SchonbergZobrazhennyaArnold Shenberg Los Andzheles 1948Osnovna informaciyaPovne im ya Arnold Franc Valter ShenbergData narodzhennya 13 veresnya 1874 1874 09 13 Misce narodzhennya Leopoldshtadt Viden AvstriyaData smerti 13 lipnya 1951 1951 07 13 76 rokiv Misce smerti Los Andzheles KaliforniyaPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya Videnskij centralnij cvintar Roki aktivnosti 1897 1951Gromadyanstvo Avstriya 1 2 SShA Avstro Ugorshina i Nimechchina 2 Profesiya kompozitor pedagog dirigent muzikoznavecVchiteli Aleksandr fon CemlinskijVidomi uchni Josef Ruferd Alban Berg Viktor Ulman Gans Ajslerd Paul Piskd Winfried Zilligd Ernst Krenek Krzhenek Dzhon Kejdzh Anton Vebern Egon Welleszd Eduard Shtejermann Rudolf Kolischd Nikos Skalkottasd Lou Harrisond Robert Gerhardd Leon Kirchnerd Erwin Steind Sandor Jemnitzd Norbert von Hannenheimd Robert Ericksond Vilma von Webenaud Karl Rankld Leonard Steind Heinrich Jalowetzd Earl Kimd Edward Clarkd Rene Leibowitzd Natalia Pravosudovichd Hans Swarowskyd i Dika NewlindInstrumenti fortepianoMova anglijskaZhanr ekspresionizm atonalna muzika dodekafoniyaschoenberg orgCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiVvazhayetsya odnim z najvplivovishih kompozitoriv pochatku XX go stolittya Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Cikavi fakti 4 Tvori 4 1 Operi 4 2 Dlya orkestru 4 2 1 Instrumentalni koncerti 4 2 2 Dlya horu ta orkestru 4 3 Dlya golosu iz suprovodom 4 4 Dlya horu 4 5 Kamerno instrumentalni 4 6 Dlya instrumentiv solo 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 Posilannya 9 BibliografiyaBiografiya RedaguvatiShenberg narodivsya 13 veresnya 1874 roku u Vidni v sim yi nebagatogo kupcya yevrejskogo pohodzhennya Z 8 rokiv pochinaye vchitis gri na skripci zgodom na violoncheli priblizno u toj samij chas robit pershi sprobi komponuvannya 3 4 U 15 rokiv vtrativ batka Kompoziciyu muzichnu teoriyu ta istoriyu opanovuye zdebilshogo samostijno Znachnij vpliv na rozvitok kompozitora mali uroki A Cemlinskogo hoch i trivali vsogo dekilka misyaciv U 1895 1899 rokah keruvav horom metalurgiv u Shtokkerau bilya Vidnya sho davalo dovoli skromnij zarobitok U 1901 odruzhuyetsya iz Matildoyu Cemlinskoyu i voni pereyizhdzhayut do Berlina de Shenberg pracyuye dirigentom u kabare Ernesta Volcogena V cej period takozh pevnij chas vikladaye v konservatoriyi Shterna Z 1903 vikladaye u shkoli Shvarvald u Vidni Sered jogo uchniv Anton fon Vebern Alban Berg Ernst Kshenek Stefaniya Turkevich Egon Velles i Gans Ejsler U 1904 roci vhodit do shojno zasnovanogo Tovaristva tvorchih artistiv muzikantiv yake shopravda majzhe odrazu rozpalosya 1907 roku Shenberg takozh pochinaye malyuvati kartini yaki v pevnij moment buli vidomishimi publici nizh jogo muzika Vlitku 1908 roku druzhina Shenberga Matilda zalishila jogo zakohavshis v hudozhnika Riharda Gerstlya Koli vona povernulasya do cholovika i ditej Gerstl pokinchiv zhittya samogubstvom Ce zbiglosya z pereglyadom muzichnoyi estetiki Shenberga i kardinalnoyu zminoyu stilyu V 1911 vipuskaye pidruchnik garmoniyi Harmonielehre v yakomu uzagalniv svoyi mirkuvannya pro muziku ta pedagogichnij dosvid Z 1925 profesor kompoziciyi v Prusskij akademiyi mistectv u Berlini de pracyuvav do 1933 roku 1933 roku z prihodom do vladi nacistiv buv zvilnenij z posadi profesora j nevdovzi zmushenij buv pokinuti Nimechchinu j pereyihati do Franciyi a potim do SShA de spochatku vikladav u Konservatoriyi Malkina v Bostoni z 1935 roku v universiteti Pivdennoyi Kaliforniyi a z 1936 roku v Kalifornijskomu universiteti v Los Andzhelesi U 1940 roci Shenberg otrimav gromadyanstvo SShA Kompozitor pomer u Los Andzhelesi 13 lipnya 1951 roku Tvorchist RedaguvatiZavedeno vidilyati tri tvorchih periodi Shenberga Tvori pershogo periodu or 1 10 12 14 prodovzhuyut tradiciyi piznoromantichnogo mistectva R Vagnera A Bruknera R Shtrausa i G Malera Vodnochas uzhe rannij tvorchosti Shenberga pritamanni lakonichnist vikladu ideyi ta prozora faktura Kritiki vidznachayut takozh logichnist rozvitku i strukturnu chitkist u jogo tvorah a takozh majsternu polifonichnu tehniku sho zblizhuye jogo z J Bramsom Sered najznachnishih tvoriv sekstet Prosvitlena nich 1899 ta simfonichna poema Peleas i Melizanda 1902 U tvorah drugogo periodu 1905 1910 rokiv Kamerna simfoniya 1906 ta in sposterigayetsya shilnist kompozitora do ekspresionizmu Napruzhenij emocijnij lad tvoriv cogo periodu zblizhuye kompozitora z poetami ta hudozhnikami ekspresionistami tvoram cogo periodu harakterna napruzhenist pidvishena ekspresivnist ta deformovanist obraziv uskladnennya tonalnoyi sistemi zagostrenist zasobiv muzichnoyi viraznosti Z 1909 roku pochinayetsya tretij etap tvorchosti Shenberga sho harakterizuyetsya vidmovoyu vid tonalnoyi sistemi ta utverdzhennyam atonalnosti sho spirayetsya na disonantni intervali bez rozv yazannya u konsonans Sered pershih atonalnih tvoriv 3 fortepianni p yesi or 11 ta monodrama Ochikuvannya Erwartung or 17 U cikli melodeklamacij Misyachnij P yero Shenberg proponuye principovo novij prijom vokalnogo vikonavstva Shprehgezang nim Sprechgesang bukv mova golos ce desho serednye mizh vilnim intonuvannyam movi ta spivom Poshuki garmonichnoyi organizaciyi zvukiv privodyat kompozitora do vinahodu dodekafoniyi Sered pershih dodekafonichnih tvoriv Syuyita dlya fortepiano or 25 1921 1923 variaciyi dlya orkestru 1928 Cikavi fakti Redaguvati nbsp Arnold Shenberg kartina Riharda Gerstlya 1906 Arnold Shenberg poterpav na triskayidekafobiyu Same tomu jogo ostannya opera maye gramatichno nepravilnu nazvu Mojsej i Aron Moses und Aron zamist pravilnoyi Mojsej i Aaron Moses und Aaron druga nazva skladayetsya z trinadcyati bukv Narodivshis 13 go chisla vin use zhittya vvazhav sho ce pogana prikmeta i 13 go chisla pomer 5 Odnogo razu Shenberg vidmovivsya vzyati v orendu budinok pid nomerom trinadcyat i boyavsya togo dnya koli dozhive do 76 rokiv bo v sumi ci cifri stanovlyat trinadcyat 6 1950 roku v zvernenni do Shenberga kompozitor Oskar Adler nagolosiv na zlovisnosti sumi 7 6 i ce ochevidno zagostrilo fobiyu Zi sliv Gertrudi druzhini kompozitora v ostannij den svogo zhittya 13 lipnya 1951 roku Shenberg ne vstavav z lizhka vidchuvshi nablizhennya smerti Pomer cogo zh vechora ob 11 45 7 ne dozhivshi do 11 47 chasu v poznachenni yakogo suma godin i hvilin stanovit trinadcyat 1898 roku Shenberg perejshov na protestantsku konfesiyu a v 1933 mu znovu povernuvsya do yudayizmu vidbuvshi v parizkij sinagozi nalezhnij obryad 8 Tvori RedaguvatiOperi Redaguvati Ochikuvannya Erwartung Monodrama dlya soprano i orkestru op 17 1909 Shasliva ruka Die Gluckliche Hand Drama z muzikoyu dlya horu i orkestru op 18 1910 1913 Z sogodni na zavtra Von heute auf morgen odnoaktna opera dlya 5 golosiv i orkestru op 32 1929 Mojsej i Aron Moses und Aron Opera v troh diyah 1930 1950 nezakinchena Dlya orkestru Redaguvati Prosvitlena nich Verklarte Nacht op 4 1899 Pisni Gurre dlya solista horu i orkestru 1900 orkestruva nnya 1911 Pelleas i Melisanda Pelleas und Melisande op 5 1902 03 Kamerna simfoniya 1 op 9 1906 5 p yes dlya orkestru op 16 1909 Tri malenki p yesi dlya kamernogo orkestru 1910 Variaciyi dlya orkestru op 31 1926 28 Muzika do kinosceni Begleitmusik zu einer Lichtspielszene dlya orkestru op 34 1930 Kamerna simfoniya 2 op 38 1906 39 Tema i variaciyi dlya duhovogo orkestru op 43a 1943 Tema i variaciyi dlya simfonichnogo orkestru op 43b 1943 Ucililij z Varshavi op 46 1947 Instrumentalni koncerti Redaguvati Koncert dlya skripki z orkestrom op 36 1934 36 Koncert dlya fortepiano z orkestrom op 42 1942 Dlya horu ta orkestru Redaguvati Vsi obitnici Kol nidre dlya horu i orkestru op 39 1938 Prelyudiya do Genesis dlya horu i orkestru op 44 1945 Suchasnij psalom dlya chitcya zmishanogo horu i orkestru op 50c 1950 nezakinchenij Dlya golosu iz suprovodom Redaguvati 2 Pisni dlya baritona i fortepiano op 1 1897 1898 4 Pisni dlya golosu i fortepiano op 2 1899 6 Pisen dlya golosu i fortepiano op 3 1899 1903 Pisni Gure Gurre Lieder 1901 1911 8 Pisen dlya soprano i fortepiano op 6 1903 05 6 Pisen z orkestrom op 8 1903 05 2 Baladi dlya golosu i fortepiano op 12 1906 2 Pisni dlya golosu i fortepiano op 14 1907 08 15 virshiv z Knigi visyachih sadiv 15 Gedichte aus Das Buch der hangenden Garten Shtefana George op 15 1908 09 Herzgewachse dlya visokogo soprano chelesti fisgarmoniyi ta arfi op 20 1911 Misyachnij P yero Pierrot lunaire melodrama dlya golosu i ansamblyu na virshi Albera Zhiro or 21 1912 4 Pisni dlya golosu i orkestru op 22 1913 16 Serenada dlya ansamblyu i baritona op 24 1920 23 Oda Napoleonovi dlya golosu i fortepiannogo kvintetu op 41 1942 3 Pisni dlya nizkogo golosu i fortepiano op 48 1933 1943 Dlya horu Redaguvati Mir na zemli Friede auf Erden op 13 1907 4 P yesi dlya zmishanogo horu op 27 1925 3 Satiri dlya zmishanogo horu op 28 1925 26 6 p yes dlya cholovichogo horu op 35 1930 Trichi tisyacha rokiv Dreimal tausend Jahre dlya zmishanogo horu op 50a 1949 3 nimecki narodni pisni dlya horu op 49 1948 Psalm 130 De profundis Z glibini dlya zmishanogo horu op 50b 1949 1950 Kamerno instrumentalni Redaguvati Strunnij kvartet 1 re minor op 7 1904 05 Strunnij kvartet 2 fa diyez minor z soprano op 10 1907 08 Duhovij kvintet op 26 1924 Syuyita op 29 1925 Strunnij kvartet 3 op 30 1927 Strunnij kvartet 4 op 37 1936 Strunne trio op 45 1946 Fantaziya dlya skripki z fortepiano op 47 1949 Dlya instrumentiv solo Redaguvati 3 P yesi dlya fortepiano op 11 1909 6 Malenkih p yes dlya fortepiano op 19 1911 5 P yes dlya fortepiano op 23 1920 23 Syuyita dlya fortepiano op 25 1921 23 2 P yesi dlya fortepiano op 33a 1928 amp 33b 1931 Variaciyi na Rechitativ dlya organu op 40 1941 Div takozh Redaguvati4527 Shenberg asteroyid nazvanij na chest kompozitora 9 Primitki Redaguvati LIBRIS 2012 d Track Q1798125 a b Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Gans Gajnc Shtukkenshmidt Arnold Shenberg per L Cherkas Lviv 1998 na pravah rukopisu Boguslaw Schaeffer Klasycy Dodekafonii Krakow Polskie Wydawnictwo Muzyczne 1961 Der Disput mit Thomas Mann Das ist wirklich eine scheussliche Geschichte Interv yu z Nuriyeyu Shenberg Nono dochkoyu kompozitora opublikovane v gazeti Zyudddojche cajtung Prochitano 18 02 2016 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 Zi sliv znajomoyi podruzhzhya Shenbergiv Kati Mann Div Lebrecht Norman 1985 The Book of Musical Anecdotes New York Simon amp Schuster London Sphere Books P 294 ISBN 0 02 918710 9 Georg Predota Friday the 13th Arnold Schoenberg and Triskaidekaphobia Sajt Interlude Prochitano 18 02 2016 Arhiv originalu za 16 travnya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 Shyonberg Arnold Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela RedaguvatiMuz enciklopediya 1981 A Shyonberg ros I Sollertinskij Arnold Shenberg Arhivovano 29 listopada 2019 u Wayback Machine ukr Posilannya RedaguvatiShonberg Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Bibliografiya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Arnold ShenbergVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arnold ShenbergSollertinskij I I Arnold Shyonberg L 1934 Pavlishin S Arnold Shyonberg Monografiya M 2001 477 s Auner Joseph A Schoenberg Reader Yale University Press 1993 ISBN 0 300 09540 6 Brand Julianne Hailey Christopher and Harris Donald editors The Berg Schoenberg Correspondence Selected Letters New York London W W Norton and Company 1987 ISBN 0 393 01919 5 Schoenberg Arnold Structural Functions of Harmony Perevod Leonarda Shtajna New York London W W Norton and Company 1954 1969 revised ISBN 0 393 00478 3 Schoenberg Arnold translated by Roy E Carter Harmonielehre translated title Theory of Harmony Berkeley Los Angeles University of California Press Originally published 1911 Translation based on Third Ed of 1922 published 1978 ISBN 0 520 04945 4 Schoenberg Arnold edited by Leonard Stein Style and Idea London London Faber amp Faber 1975 ISBN 0 520 05294 3 Some translations by Leo Black this is an expanded edition of the 1950 Philosophical Library New York publication edited by Dika Newlin The volume carries the note Several of the essays were originally written in German and translated by Dika Newlin in both editions Schoenberg Arnold edited by Gerald Strang and Leonard Stein Fundamentals of Musical Composition Belmont Music Publishers Schoenberg Arnold Die Grundlagen der musikalischen Komposition Universal Edition Schoenberg Arnold Preliminary Exercises in Counterpoint Los Angeles Belmont Music Publishers 2003 Shawn Allen Arnold Schoenberg s Journey New York Farrar Straus and Giroux 2002 ISBN 0 374 10590 1 The Origin of Music Bob Fink Reviews ISBN 0 912424 06 0 One or more chapters deal with modern music atonality and Schoenberg Weiss Adolph March April 1932 The Lyceum of Schonberg Modern Music 9 3 99 107 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arnold Shenberg amp oldid 37534801