www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нова віденська школа нім Zweite Wiener Schule Neue Wiener Schule англ Second Viennese School композиторська група до яко

Нова віденська школа

Нова віденська школа (нім. Zweite Wiener Schule, Neue Wiener Schule, англ. Second Viennese School) — композиторська група, до якої входили Арнольд Шенберг, а також його учні та соратники (в першу чергу Альбан Берг та Антон Веберн) у Відні на початку 20 століття, де він жив і викладав, між 1903 і 1925 роками. Принципи атональності та додекафонії «Нової віденської школи» набули поширення серед композиторів багатьох країн світу. Творчість композиторів нової віденської школи універсально вплинула на музичну культуру 20 ст.

Історія створення Редагувати

Передумови Редагувати

Батьківщина експресіонізму Німеччина, де гостро відчувалася тривожна атмосфера напередодні Першої світової війни. Норвезького художника Едварда Мунка (довгий час працював у Берліні) вважають предтечею експресіонізму в живопису. Його картина «Крик» (1893) — маніфест експресіоністського світобачення, а картина «Танець життя» (1900) — зразок песимістичної концепції людської долі. Протягом десятиліть експресіонізм набув поширення в багатьох країнах, охоплюючи різні види мистецтв: кіно, театр, живопис, у тому числі й музику. У музиці композиторам-експресіоністам характерні підсилена експресія вияву почуттів, новаторські пошуки в царині музичної мови та засобів виразності, трагізм світосприйняття.

Сутність нової віденської школи Редагувати

На початку 20 ст. у Відні сформувалася творча співдружність австрійських композиторів, до якої входили Арнольд Шенберг (1874—1951), його талановиті учні Альбан Берг (1885—1935), Антон Веберн (1883—1945) та ін. Їх об'єднувала спільність поглядів на необхідність радикального оновлення музики, що відбивала б «розірвану свідомість» доби. Цей стиль отримав назву «експресіонізм».

Назва «Друга віденська школа» походить від її прихильників. Їх метою було показати, що ця школа за важливістю порівняна зі «старою віденською школою» («першою віденською школою»), тобто з віденською класичною школою, однак і володіє важливими якостями сучасності та новизни. А. Шенберг, А. Берг та А. Веберн неодноразово декларували свої зв'язки з традиційною віденською класичною школою. За внутрішньою сутністю нова віденська школа являє собою прояв модернізму у музиці. Для її представників характерні:

  • суб'єктивізм;
  • переважання образів руйнування над образами творення;
  • відмова від принципів народності та національності.

Загальною основою Нової віденської школи була атональна музика, яка створена поза ладовими та гармонічними зв'язками. До неї у 1907—1909 рр. прийшли першими А. Шенберг та А. Веберн. Обґрунтований у теоретичних працях ново віденців метод додекафонії та естетика музичного експресіонізму стимулювали розвиток авангардистських напрямів, серійної техніки в музиці. У своєї творчості А. Веберн зробив крок на шляху еволюції атональної музики до серійності. У ранніх творах А. Шенберга простежується зв'язок з традиціями пізнього музичного романтизму («Просвітлена ніч», «Пісні Гурре»), а у творчості А. Берга є елементи соціальної сатири та співчуття до пригноблених. Вони активно пропагували свої твори, та були авторами книг та статей, в котрих пояснювали свої позиції.

Основні учасники Редагувати

Арнольд Шенберг


Крім самого Арнольда Шенберга, творчий кістяк Нової віденської школи складали композитори Антон Веберн, Альбан Берг, а також Ганс Ейслер, Віктор Ульман, Генріх Яловець, Егон Веллес, Теодор Адорно, Ганс Еріх Апостель, Рене Лейбовіц і деякі інші учні та колеги Шенберга, Веберна і Берга.

До числа учасників Нової віденської школи відносять звичайно тільки тих композиторів і музикознавців, які зазнали впливу нових музичних ідей Шенберга саме в той період, коли він займався своєю інноваційною викладацькою діяльністю в Австрії та Німеччині.

Тих учнів Шенберга, які, починаючи з 1933 року, навчалися у нього в США, до Нової віденської школі не зараховують. Не прийнято відносити до числа учасників Нової віденської школи і тих композиторів, у творчості яких композиційні принципи Нової віденської школи хоча і досить асимілювалися, але ключовими не стали. Як одного з таких композиторів можна згадати Ернста Кшенека.

Естетичні принципи Редагувати

Центральним і ключовим принципом музично-композиційної реформи Шенберга стала повна ліквідація тональної основи музики і її заміна спеціально розробленими атональними техніками, пов'язаними з концепціями серійності, серіальності, додекафонії, пуантилізму.

Додекафонія Редагувати

На початку 20 століття лідер школи А. Шенберг на основі атональності заснував метод додекафонії (dodekaphone- дванадцятизвуччя) — один із видів композиторської техніки 20 ст., для якого характерна побудова всього твору на основі серії з 12 тонів звукоряду, між якими були відсутні традиційні ладо тональні співвідношення. Цей метод повністю прийняли його учні та послідовники У сучасній додекафонії найбільш поширеними є :

-метод А. Шенберга, який полягає в побудові голосів і с півзвуків з визначеної певним чином послідовності всіх 12-ти звуків хроматичної гами. Порядок звуків не змінюється, жоден звук не повторюється, доки серія не вичерпана. Серія може проводитись горизонтально, утворюючи мелодичні мотиви; вертикально, утворюючи акорди, а також різними комбінаціями цих рухів.

-метод Й. Хауера полягає у використанні тропів-дванадцяти-тонових комплексів, які складаються з двох шестизвуч, що можуть виступати і як звукоряди, і як акорди. На відміну від серії, в кожному шестизвуччі додекафонії припускається змінювання порядку звуків.

Техніку додекафонії використовували: А. Шенберг, А.Берг, Й. Хауер, А. Веберн, С. Прокоф'єв, А. Онеггер, П.Хіндеміт, Д. Шостакович.

Серед українських композиторів техніку додекафонії використовували: В.Клин, Л. Грабовський, Сильвестров, Є. Станкович та ін.

Твори нової віденської школи Редагувати

До найвідоміших творів композиторів нової віденської школи належать:

Віденська класична школа Редагувати

У другій половині 18-початок 19 ст. в Австрії виникла віденська класична школа (нім. Wiener Klassik) — художнє направлення у європейській музичній культурі, до якої належали В. А. Моцарт, Л. Бетховен і Й. Гайдн.

Мистецтво віденських класиків, що відбило у своїх формах духовні пошуки й естетичні ідеали часу, визначило подальший розвиток європейської музичної культури. У творчості представників віденської школи виникли і досягли вершин сонатна форма і сонато-симфонічний цикл.

Література Редагувати

  • Друскин М. С. О заподноевропейской музыке 20 века/ Друскин М. С. — М. : Сов. композитор, 1973. — 271 c.
  • Кремлев Ю. Очерки творчества и эстетики новой венской школы/ Кремлев Ю.- Л.: Музыка, 1970.-136с.
  • Шнеерсон Г. М. О музыке живой и мертвой / Г. М. Шнеерсон — М. : Сов. композитор, 1960. — 330 c.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Художня культура світу: Європейський культурний регіон / Н.Є. Миропольська, Е.В. Бєлкіна, Л.М. Масол, О.І. Оніщенко. — К : Вища шк, 2001. — С. 162. — ISBN 966-642-044-9.
  2. Музыкальная энциклопедия / гл.ред. Г.В. Келдыш. — М : Советская энциклопедия, 1976. — Т. 3. — С. 999. (рос.)
  3. Křenek, Ernst (1943). «New Developments of the Twelve-Tone Technique». The Music Review 4, no. 2 (May): 81–97.
  4. «Komposition mit zwölf nur aufeinander bezogenen Tönen» (Arnold Franz Walter Schoenberg)
  5. Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник / Н.Є. Миропольська, Е.В. Бєлкіна, Л.М. Масол, О.І. Оніщенко. — Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2003. — С. 72. — ISBN ISBN 966-7924-10-6.
  6. Словник музичних термінів / Н.Є. Миропольська, Е.В. Бєлкіна, Л.М. Масол, О.І. Оніщенко. — К : Видавець Карпенко В.М, 2017. — С. 88. — ISBN ISBN 978-617-7071-50-0.
  7. Музыкальный энциклопедический словарь / гл.ред. Г.В. Келдыш. — М : Советская энциклопедия, 1990. — Т. 3. — С. 101. — ISBN 5-85270-033-9. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nova videnska shkola nim Zweite Wiener Schule Neue Wiener Schule angl Second Viennese School kompozitorska grupa do yakoyi vhodili Arnold Shenberg a takozh jogo uchni ta soratniki v pershu chergu Alban Berg ta Anton Vebern u Vidni na pochatku 20 stolittya de vin zhiv i vikladav mizh 1903 i 1925 rokami Principi atonalnosti ta dodekafoniyi Novoyi videnskoyi shkoli nabuli poshirennya sered kompozitoriv bagatoh krayin svitu Tvorchist kompozitoriv novoyi videnskoyi shkoli universalno vplinula na muzichnu kulturu 20 st Zmist 1 Istoriya stvorennya 1 1 Peredumovi 1 2 Sutnist novoyi videnskoyi shkoli 2 Osnovni uchasniki 3 Estetichni principi 4 Dodekafoniya 5 Tvori novoyi videnskoyi shkoli 6 Videnska klasichna shkola 7 Literatura 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya stvorennya RedaguvatiPeredumovi Redaguvati Batkivshina ekspresionizmu Nimechchina de gostro vidchuvalasya trivozhna atmosfera naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Norvezkogo hudozhnika Edvarda Munka dovgij chas pracyuvav u Berlini vvazhayut predtecheyu ekspresionizmu v zhivopisu Jogo kartina Krik 1893 manifest ekspresionistskogo svitobachennya a kartina Tanec zhittya 1900 zrazok pesimistichnoyi koncepciyi lyudskoyi doli Protyagom desyatilit ekspresionizm nabuv poshirennya v bagatoh krayinah ohoplyuyuchi rizni vidi mistectv kino teatr zhivopis u tomu chisli j muziku U muzici kompozitoram ekspresionistam harakterni pidsilena ekspresiya viyavu pochuttiv novatorski poshuki v carini muzichnoyi movi ta zasobiv viraznosti tragizm svitosprijnyattya Sutnist novoyi videnskoyi shkoli Redaguvati Na pochatku 20 st u Vidni sformuvalasya tvorcha spivdruzhnist avstrijskih kompozitoriv do yakoyi vhodili Arnold Shenberg 1874 1951 jogo talanoviti uchni Alban Berg 1885 1935 Anton Vebern 1883 1945 ta in Yih ob yednuvala spilnist poglyadiv na neobhidnist radikalnogo onovlennya muziki sho vidbivala b rozirvanu svidomist dobi Cej stil otrimav nazvu ekspresionizm 1 Nazva Druga videnska shkola pohodit vid yiyi prihilnikiv Yih metoyu bulo pokazati sho cya shkola za vazhlivistyu porivnyana zi staroyu videnskoyu shkoloyu pershoyu videnskoyu shkoloyu tobto z videnskoyu klasichnoyu shkoloyu odnak i volodiye vazhlivimi yakostyami suchasnosti ta novizni A Shenberg A Berg ta A Vebern neodnorazovo deklaruvali svoyi zv yazki z tradicijnoyu videnskoyu klasichnoyu shkoloyu Za vnutrishnoyu sutnistyu nova videnska shkola yavlyaye soboyu proyav modernizmu u muzici Dlya yiyi predstavnikiv harakterni 2 sub yektivizm perevazhannya obraziv rujnuvannya nad obrazami tvorennya vidmova vid principiv narodnosti ta nacionalnosti Zagalnoyu osnovoyu Novoyi videnskoyi shkoli bula atonalna muzika yaka stvorena poza ladovimi ta garmonichnimi zv yazkami Do neyi u 1907 1909 rr prijshli pershimi A Shenberg ta A Vebern Obgruntovanij u teoretichnih pracyah novo videnciv metod dodekafoniyi ta estetika muzichnogo ekspresionizmu stimulyuvali rozvitok avangardistskih napryamiv serijnoyi tehniki v muzici U svoyeyi tvorchosti A Vebern zrobiv krok na shlyahu evolyuciyi atonalnoyi muziki do serijnosti U rannih tvorah A Shenberga prostezhuyetsya zv yazok z tradiciyami piznogo muzichnogo romantizmu Prosvitlena nich Pisni Gurre a u tvorchosti A Berga ye elementi socialnoyi satiri ta spivchuttya do prignoblenih Voni aktivno propaguvali svoyi tvori ta buli avtorami knig ta statej v kotrih poyasnyuvali svoyi poziciyi Osnovni uchasniki Redaguvati nbsp Arnold ShenbergKrim samogo Arnolda Shenberga tvorchij kistyak Novoyi videnskoyi shkoli skladali kompozitori Anton Vebern Alban Berg a takozh Gans Ejsler Viktor Ulman Genrih Yalovec Egon Velles Teodor Adorno Gans Erih Apostel Rene Lejbovic i deyaki inshi uchni ta kolegi Shenberga Veberna i Berga Do chisla uchasnikiv Novoyi videnskoyi shkoli vidnosyat zvichajno tilki tih kompozitoriv i muzikoznavciv yaki zaznali vplivu novih muzichnih idej Shenberga same v toj period koli vin zajmavsya svoyeyu innovacijnoyu vikladackoyu diyalnistyu v Avstriyi ta Nimechchini Tih uchniv Shenberga yaki pochinayuchi z 1933 roku navchalisya u nogo v SShA do Novoyi videnskoyi shkoli ne zarahovuyut Ne prijnyato vidnositi do chisla uchasnikiv Novoyi videnskoyi shkoli i tih kompozitoriv u tvorchosti yakih kompozicijni principi Novoyi videnskoyi shkoli hocha i dosit asimilyuvalisya ale klyuchovimi ne stali Yak odnogo z takih kompozitoriv mozhna zgadati Ernsta Ksheneka 3 Estetichni principi RedaguvatiCentralnim i klyuchovim principom muzichno kompozicijnoyi reformi Shenberga stala povna likvidaciya tonalnoyi osnovi muziki i yiyi zamina specialno rozroblenimi atonalnimi tehnikami pov yazanimi z koncepciyami serijnosti serialnosti dodekafoniyi 4 puantilizmu Dodekafoniya RedaguvatiNa pochatku 20 stolittya lider shkoli A Shenberg na osnovi atonalnosti zasnuvav metod dodekafoniyi dodekaphone dvanadcyatizvuchchya odin iz vidiv kompozitorskoyi tehniki 20 st dlya yakogo harakterna pobudova vsogo tvoru na osnovi seriyi z 12 toniv zvukoryadu mizh yakimi buli vidsutni tradicijni lado tonalni spivvidnoshennya Cej metod povnistyu prijnyali jogo uchni ta poslidovniki U suchasnij dodekafoniyi najbilsh poshirenimi ye metod A Shenberga yakij polyagaye v pobudovi golosiv i s pivzvukiv z viznachenoyi pevnim chinom poslidovnosti vsih 12 ti zvukiv hromatichnoyi gami Poryadok zvukiv ne zminyuyetsya zhoden zvuk ne povtoryuyetsya doki seriya ne vicherpana Seriya mozhe provoditis gorizontalno utvoryuyuchi melodichni motivi vertikalno utvoryuyuchi akordi a takozh riznimi kombinaciyami cih ruhiv 5 metod J Hauera polyagaye u vikoristanni tropiv dvanadcyati tonovih kompleksiv yaki skladayutsya z dvoh shestizvuch sho mozhut vistupati i yak zvukoryadi i yak akordi Na vidminu vid seriyi v kozhnomu shestizvuchchi dodekafoniyi pripuskayetsya zminyuvannya poryadku zvukiv 6 Tehniku dodekafoniyi vikoristovuvali A Shenberg A Berg J Hauer A Vebern S Prokof yev A Onegger P Hindemit D Shostakovich Sered ukrayinskih kompozitoriv tehniku dodekafoniyi vikoristovuvali V Klin L Grabovskij Silvestrov Ye Stankovich ta in Tvori novoyi videnskoyi shkoli RedaguvatiDo najvidomishih tvoriv kompozitoriv novoyi videnskoyi shkoli nalezhat 1 opera A Berga Voccek kamerni tvori A Berga zashifrovani muzichni poslannya blizkim i druzyam poemi A Shenberga Misyachnij p yero simfonichna poema A Shenberga Peleas i Melizanda instrumentalni miniatyuri A Veberna yaki poyednuyut poetichnist pastoralnih scenok zi strukturnoyu logikoyu Videnska klasichna shkola RedaguvatiU drugij polovini 18 pochatok 19 st v Avstriyi vinikla videnska klasichna shkola nim Wiener Klassik hudozhnye napravlennya u yevropejskij muzichnij kulturi do yakoyi nalezhali V A Mocart L Bethoven i J Gajdn 7 Mistectvo videnskih klasikiv sho vidbilo u svoyih formah duhovni poshuki j estetichni ideali chasu viznachilo podalshij rozvitok yevropejskoyi muzichnoyi kulturi U tvorchosti predstavnikiv videnskoyi shkoli vinikli i dosyagli vershin sonatna forma i sonato simfonichnij cikl Literatura RedaguvatiDruskin M S O zapodnoevropejskoj muzyke 20 veka Druskin M S M Sov kompozitor 1973 271 c Kremlev Yu Ocherki tvorchestva i estetiki novoj venskoj shkoly Kremlev Yu L Muzyka 1970 136s Shneerson G M O muzyke zhivoj i mertvoj G M Shneerson M Sov kompozitor 1960 330 c Primitki Redaguvati a b Hudozhnya kultura svitu Yevropejskij kulturnij region N Ye Miropolska E V Byelkina L M Masol O I Onishenko K Visha shk 2001 S 162 ISBN 966 642 044 9 Muzykalnaya enciklopediya gl red G V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya 1976 T 3 S 999 ros Krenek Ernst 1943 New Developments of the Twelve Tone Technique The Music Review 4 no 2 May 81 97 Komposition mit zwolf nur aufeinander bezogenen Tonen Arnold Franz Walter Schoenberg Yucevich Yu Ye Muzika Slovnik dovidnik N Ye Miropolska E V Byelkina L M Masol O I Onishenko Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2003 S 72 ISBN ISBN 966 7924 10 6 Slovnik muzichnih terminiv N Ye Miropolska E V Byelkina L M Masol O I Onishenko K Vidavec Karpenko V M 2017 S 88 ISBN ISBN 978 617 7071 50 0 Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar gl red G V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya 1990 T 3 S 101 ISBN 5 85270 033 9 ros Posilannya RedaguvatiNova videnska shkola Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 284 Arnold Schoenberg Center in Vienna angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nova videnska shkola amp oldid 38198888