www.wikidata.uk-ua.nina.az

Атональність Атона льність від грецької заперечувальної частки а і тональність в музиці термін яким позначають музику на

Атональність

Атона́льність (від грецької заперечувальної частки а і тональність) в музиці — термін, яким позначають музику (найчастіше ХХ і XXI сторіч), що не має тональності. Основні принципи атональної музики — відсутність звуковисотної тоніки як єдиного центру тяжіння, якому в тональній музиці ієрархічно підпорядковані усі інші звуки. Внаслідок цього всі звуковисотності і всі співвідношення між ними стають рівноправними. Атональність пов'язана із відсутністю тонально-функціональної гармонії та заперечує один з основних її принципів — підпорядкованість дисонансів консонансам і обов'язковість розв'язання дисонансу в консонанс. Появі атональної музики передувало поступове ускладнення класичної гармонії, зокрема інтенсивний розвиток хроматики, поява акордів нетерцієвої будови, розширення і послаблення ладофункціональної системи. На початку XX століття в творчості А. Шенберґа та його послідовників відмова від тональної системи набуває принципового значення. Шенберґ висуває вимогу відмови від консонантних акордів та ствердження дисонансу як важливішого елементу музичної мови (т. зв. емансипація дисонансу). Першим атональним твором вважаються його «Три фортепіанні п'єси» ор. 11 (1909).

Пошуки структурної організації, приводять на початку 1920-х років до появи додекафонії, що початково поєднувалась із уникненням тональних співзвуч. Першим твором, написаним у цій техніці вважається Сюїта для фортепіано ор.25 Шенберґа. Естетичні засади атональної музики, на цьому етапі, були тісно пов'язані з мистецтвом експресіонізму, що відрізнялось гостротою засобів виразності та припускало алогічну розірваність художнього мислення. Поряд із представниками нововіденської школи до атональності звертались О. Скрябін, Ч. Айвз, Б. Барток, Д. Шостакович (напр. у Другій, Четвертій і Чотирнадцятій симфоніях). З іншого боку ряд видатних композиторів (напр. С. Прокоф'єв, П. Гіндеміт, А. Онеґґер) рішучо не сприймали принципів атоналізму та продовжували працювати в тональній системі. Водночас інші видатні композитори, для яких відсутність тональності стала на певному етапі провідним творчим принципом, вважали сам термін «атональність» позбавленим сенсу і некоректним. В сучасній науковій літературі він використовується переважно у вужчому значенні для позначення музики композиторів нововіденської школи того періоду, коли вони вже відмовились від тональності, але ще не почали застосовувати серійну техніку (додекафонію).

У 1930-х роках атоналізм, і зокрема додекафонія наражаються на категоричне неприйняття в тоталітарних режимах. Парадоксально, але якщо в СРСР атональна музика критикувалася, як прояв «формалізму», та пов'язувалась з «дрібнобуржуазною» естетикою (див. наприклад статтю «Сумбур вместо музыки» (1936 р.), то в нацистській Німеччині музика цього напрямку переслідувалася як «більшовицька» і «деґенеративна» (нім. Entartete Musik).

Новий етап розвитку атональної музики починається в повоєнний період і пов'язаний із різними аванґардними течіями. Переважно атональною є серійна та серіальна музика, сонористична музика, алеаторична музика, стохастична музика (Я. Ксенакіс).

З 1960-тих років зі зміною політичної ситуації в СРСР, атональна музика активно проникає в творчість радянських композиторів нового покоління — «композиторів-шестидесятників», зокрема А. Шнітке, С. Губайдуліної, Е. Денисова, а також українських композиторів — В. Сильвестрова, Л. Грабовського, В. Годзяцького та інших.

З 1980-х років атональність поступово проникає до некласичних музичних жанрів, передусім авангард-джазу (напр. творчість Ami Denio).

Бібліографія Редагувати

  • Друскин М., Пути развития современной зарубежной музыки, в сборнике: Вопросы современной музыки, Л., 1963;
  • Шнеерсон Г. М., О музыке живой и мертвой, М.. 1964;
  • Мазель Л., О путях развития языка современной музыки, «Советская музыка». 1965, № 6, 7, 8;
  • Berg A., What is atonality?, в кн.: S Ionimsky N., Music since 1900, N. Y., 1949:
  • Schoenberg A., Style and idea, N. Y., 1958;
  • Rognoni L., Espressionismo e dodecafonia, Torino, 1954 (библ. с. 355—95);
  • Reti R. Tonality, atonality, pantonality. L, 1958 (рус. пер. — Тональность в современной музыке. Л., 1968);
  • Perle G., Serial composition and atonality, Berk.—Los Ang., 1962;
  • Austin W., Music in the 20th century, N. Y., 1966 (библ. с. 552—662).

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Atona lnist vid greckoyi zaperechuvalnoyi chastki a i tonalnist v muzici termin yakim poznachayut muziku najchastishe HH i XXI storich sho ne maye tonalnosti Osnovni principi atonalnoyi muziki vidsutnist zvukovisotnoyi toniki yak yedinogo centru tyazhinnya yakomu v tonalnij muzici iyerarhichno pidporyadkovani usi inshi zvuki Vnaslidok cogo vsi zvukovisotnosti i vsi spivvidnoshennya mizh nimi stayut rivnopravnimi Atonalnist pov yazana iz vidsutnistyu tonalno funkcionalnoyi garmoniyi ta zaperechuye odin z osnovnih yiyi principiv pidporyadkovanist disonansiv konsonansam i obov yazkovist rozv yazannya disonansu v konsonans Poyavi atonalnoyi muziki pereduvalo postupove uskladnennya klasichnoyi garmoniyi zokrema intensivnij rozvitok hromatiki poyava akordiv neterciyevoyi budovi rozshirennya i poslablennya ladofunkcionalnoyi sistemi Na pochatku XX stolittya v tvorchosti A Shenberga ta jogo poslidovnikiv vidmova vid tonalnoyi sistemi nabuvaye principovogo znachennya Shenberg visuvaye vimogu vidmovi vid konsonantnih akordiv ta stverdzhennya disonansu yak vazhlivishogo elementu muzichnoyi movi t zv emansipaciya disonansu Pershim atonalnim tvorom vvazhayutsya jogo Tri fortepianni p yesi or 11 1909 Poshuki strukturnoyi organizaciyi privodyat na pochatku 1920 h rokiv do poyavi dodekafoniyi sho pochatkovo poyednuvalas iz uniknennyam tonalnih spivzvuch Pershim tvorom napisanim u cij tehnici vvazhayetsya Syuyita dlya fortepiano or 25 Shenberga Estetichni zasadi atonalnoyi muziki na comu etapi buli tisno pov yazani z mistectvom ekspresionizmu sho vidriznyalos gostrotoyu zasobiv viraznosti ta pripuskalo alogichnu rozirvanist hudozhnogo mislennya Poryad iz predstavnikami novovidenskoyi shkoli do atonalnosti zvertalis O Skryabin Ch Ajvz B Bartok D Shostakovich napr u Drugij Chetvertij i Chotirnadcyatij simfoniyah Z inshogo boku ryad vidatnih kompozitoriv napr S Prokof yev P Gindemit A Onegger rishucho ne sprijmali principiv atonalizmu ta prodovzhuvali pracyuvati v tonalnij sistemi Vodnochas inshi vidatni kompozitori dlya yakih vidsutnist tonalnosti stala na pevnomu etapi providnim tvorchim principom vvazhali sam termin atonalnist pozbavlenim sensu i nekorektnim V suchasnij naukovij literaturi vin vikoristovuyetsya perevazhno u vuzhchomu znachenni dlya poznachennya muziki kompozitoriv novovidenskoyi shkoli togo periodu koli voni vzhe vidmovilis vid tonalnosti ale she ne pochali zastosovuvati serijnu tehniku dodekafoniyu U 1930 h rokah atonalizm i zokrema dodekafoniya narazhayutsya na kategorichne neprijnyattya v totalitarnih rezhimah Paradoksalno ale yaksho v SRSR atonalna muzika kritikuvalasya yak proyav formalizmu ta pov yazuvalas z dribnoburzhuaznoyu estetikoyu div napriklad stattyu Sumbur vmesto muzyki 1936 r to v nacistskij Nimechchini muzika cogo napryamku peresliduvalasya yak bilshovicka i degenerativna nim Entartete Musik Novij etap rozvitku atonalnoyi muziki pochinayetsya v povoyennij period i pov yazanij iz riznimi avangardnimi techiyami Perevazhno atonalnoyu ye serijna ta serialna muzika sonoristichna muzika aleatorichna muzika stohastichna muzika Ya Ksenakis Z 1960 tih rokiv zi zminoyu politichnoyi situaciyi v SRSR atonalna muzika aktivno pronikaye v tvorchist radyanskih kompozitoriv novogo pokolinnya kompozitoriv shestidesyatnikiv zokrema A Shnitke S Gubajdulinoyi E Denisova a takozh ukrayinskih kompozitoriv V Silvestrova L Grabovskogo V Godzyackogo ta inshih Z 1980 h rokiv atonalnist postupovo pronikaye do neklasichnih muzichnih zhanriv peredusim avangard dzhazu napr tvorchist Ami Denio Bibliografiya RedaguvatiDruskin M Puti razvitiya sovremennoj zarubezhnoj muzyki v sbornike Voprosy sovremennoj muzyki L 1963 Shneerson G M O muzyke zhivoj i mertvoj M 1964 Mazel L O putyah razvitiya yazyka sovremennoj muzyki Sovetskaya muzyka 1965 6 7 8 Berg A What is atonality v kn S Ionimsky N Music since 1900 N Y 1949 Schoenberg A Style and idea N Y 1958 Rognoni L Espressionismo e dodecafonia Torino 1954 bibl s 355 95 Reti R Tonality atonality pantonality L 1958 rus per Tonalnost v sovremennoj muzyke L 1968 Perle G Serial composition and atonality Berk Los Ang 1962 Austin W Music in the 20th century N Y 1966 bibl s 552 662 Posilannya RedaguvatiStattya G M Shneyersona na sajti culture Arhivovano 5 lyutogo 2008 u Wayback Machine Stattya G M Shneyersona na booksite Arhivovano 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Atonalna muzika Serednovichchya Arhivovano 15 lyutogo 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Atonalnist amp oldid 35927580