www.wikidata.uk-ua.nina.az

Денисов Едісон Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денисов Едісо н Васи льович Дени сов Эдисо н

Денисов Едісон Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денисов.

Едісо́н Васи́льович Дени́сов (Эдисо́н Васи́льевич Дени́сов; *6 квітня 1929, Томськ — †24 листопада 1996, Париж) — радянський і російський композитор, музикознавець, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989). Народний артист Росії (1994).

Денисов Едісон Васильович
Народився 6 квітня 1929(1929-04-06)[…]
Томськ, Сибірський край, РСФРР, СРСР
Помер 24 листопада 1996(1996-11-24)[…] (67 років)
Париж, Франція
Поховання Сен-Манде
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність композитор, музикознавець, викладач університету, кінокомпозитор, математик
Alma mater Томський державний університет (1951) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1956)
Вчителі Шебалін Віссаріон Якович
Знання мов російська і французька
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Членство Академія мистецтва НДРd, Берлінська академія мистецтв і Баварська академія витончених мистецтв
Жанр опера і симфонія
Magnum opus L'écume des joursd
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
IMDb ID 0219231

Біографія ред.

З 1946 одночасно вчився у Томському університеті (радіофізичний факультет) й музичному училищі. У 1950 Денисов переміг у студентському композиторському конкурсі, цього ж року здійснив невдалу спробу поступити до Московської консерваторії.

У 1951, після закінчення університету, з другої спроби Денісов поступив до Московської консерваторії у в клас композиції В. Я. Шебаліна. У роки навчання Е.Денисов здійснив кілька фольклорних експедицій в Алтай та Курську область. По закінченні консерваторії у 1956 році Денісов продовжував навчання в аспірантурі, у 1957 одружився з Г. В. Григор'євою, з якою мав сина Дмитра. Після закінчення аспірантури в 1959 р. Денисов викладав у Московській консерваторії оркестровку, а потім композицію.

На рубежі 1950-х й 1960-х Денісов став одним з провідних авангаридстів СРСР, поряд із Софією Губайдуліною, Альфредом Шнітке, Арво Пяртом та Валентином Сильвестровим. Ключовий твір цього періоду — кантата «Сонце інків» на слова чилійської поетеси Габріели Містраль (1964, перше виконання — Лідія Давидова), написана у вільно трактованій 12-тоновій техніці, а також кантата «Плачі» на російські народні тексти (1966). Починаючи з 1960-х років він установив міцні зв'язки із представниками «авангарду» в інших країнах, сприяючи тим самим як знайомству Заходу з діяльністю музикантів, що жили в СРСР, так і поширенню в країні знань про тенденції західної музики; із цього ж часу твори Денисова часто виконувалися за рубежем і публікувалися в західних видавництвах.

В 1979 році на VI з'їзді композиторів у доповіді Тихона Хрєннікова його музика зазнала жорсткої критики, і Денисов потрапив у так звану «Хрєнніківську сімку» — «чорний список» 7 вітчизняних композиторів.

У 1994 році Едісон Денисов потрапив в автокатастрофу і був вивезений для лікування у Францію (де його творчість була давно відомою). Там він прожив останні два роки життя, періодично відвідуючи Росію. Він став почесним громадянином Парижа, першим з музикантів був визнаний гідним вищої державної нагороди Франції — ордена Почесного легіону.

Помер у Парижі 24 листопада 1996.

Творчість ред.

Жанровий діапазон творчості Денисова доволі широкий — він є автором двох опер, найвідомішою з яких вважається «Піна днів» по Борису Віану (1981), балету «Сповідь», ряду симфонічних творів та творів для оркестру й особливо для солюючих інструментів з оркестром (концерти для віолончелі, фортепіано, флейти, скрипки, флейти й гобоя з оркестром, створені в основному на замовлення відомих виконавців).

В 1980—1990-і роки Денисовим написано ряд великих вокально-інструментальні форми (наприклад, Реквієм для солістів, хору й оркестру, у якому різномовні вірші Франциско Танцера з'єднуються із традиційними латинськими текстами, 1980; твір у жанрі пасіонів «Історія життя й смерті Господа нашого Ісуса Христа», 1992). В 1990-і роки Денисов завершив і оркестрував ранню опери К.Дебюссі «Родріго й Химена» (1993), а також реставрував духовну оперу-ораторію Ф.Шуберта «Воскресіння Лазаря» (1994). Значне місце в його творчості займає також музика для театрів, кіно і радіо.

Крім того Е. Денисов — автор музикознавчих робіт — «Ударні інструменти в сучасному оркестрі» (1982) та «Сучасна музика й проблеми еволюції композиторської техніки» (1986)

На відміну від більшості радянських «авангардистів», Денисов творчо був із самого початку зорієнтований не на німецьку (Шенберг, Веберн й їхні послідовники), а на французьку культуру. Вплив традицій французького імпресіонізму, а також творчості П. Булеза відчувається в характері його оркестрового письма, звуковій палітрі. Для його зрілої техніки характерно вільне сполучення технік серіалізма, алеаторики і сонористики. Ключовою категорією своєї естетики сам композитор вважав поняття «пластики».

Фільмографія ред.

Автор музики більш ніж до сорока фільмів (художніх, науково-популярних, мультфільмів). Серед них:

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118990241 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Берлінська академія мистецтв — 1696.
    d:Track:Q414110
  6. Komponisten-Porträts: Bilder und Daten — 1 — Reclam-Verlag, 2003. — 400 с. — ISBN 978-3-15-018268-0
    d:Track:Q115179161d:Track:Q558781

Бібліографія ред.

  • Ю. Холопов, B. Ценова: «Эдисон Денисов». Москва. Композитор. 1993
  • Yuri Kholopov & Valeria Tsenova: Edison Denisov, Harwood Academic publ., 1995 (англ.)
  • Yuri Kholopov & Valeria Tsenova: Edison Denisov — The Russian Voice in European New Music; Berlin, Kuhn, 2002 (англ.)
  • Brian Luce: Light from Behind the Iron Curtain: Anti-Collectivist Style in Edison Denisov's «Quatre Pièces pour Flûte et Piano;» UMI, Ann Arbor, 2000 (англ.)

Посилання ред.

Edison Denisov Society [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.]

сторінка на people.ru [ 15 січня 2008 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Denisov Ediso n Vasi lovich Deni sov Ediso n Vasi levich Deni sov 6 kvitnya 1929 Tomsk 24 listopada 1996 Parizh radyanskij i rosijskij kompozitor muzikoznavec gromadskij diyach Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1989 Narodnij artist Rosiyi 1994 Denisov Edison VasilovichNarodivsya 6 kvitnya 1929 1929 04 06 1 2 Tomsk Sibirskij kraj RSFRR SRSR 1 4 Pomer 24 listopada 1996 1996 11 24 1 2 67 rokiv Parizh Franciya 1 4 Pohovannya Sen MandeKrayina SRSR RosiyaDiyalnist kompozitor muzikoznavec vikladach universitetu kinokompozitor matematikAlma mater Tomskij derzhavnij universitet 1951 i Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1956 6 Vchiteli Shebalin Vissarion YakovichZnannya mov rosijska 2 i francuzkaZaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoChlenstvo Akademiya mistectva NDRd Berlinska akademiya mistectv i Bavarska akademiya vitonchenih mistectvZhanr opera i simfoniyaMagnum opus L ecume des joursdNagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionuOrden Mistectv ta literaturiIMDb ID 0219231 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Filmografiya 3 Primitki 4 Bibliografiya 5 PosilannyaBiografiya red Z 1946 odnochasno vchivsya u Tomskomu universiteti radiofizichnij fakultet j muzichnomu uchilishi U 1950 Denisov peremig u studentskomu kompozitorskomu konkursi cogo zh roku zdijsniv nevdalu sprobu postupiti do Moskovskoyi konservatoriyi U 1951 pislya zakinchennya universitetu z drugoyi sprobi Denisov postupiv do Moskovskoyi konservatoriyi u v klas kompoziciyi V Ya Shebalina U roki navchannya E Denisov zdijsniv kilka folklornih ekspedicij v Altaj ta Kursku oblast Po zakinchenni konservatoriyi u 1956 roci Denisov prodovzhuvav navchannya v aspiranturi u 1957 odruzhivsya z G V Grigor yevoyu z yakoyu mav sina Dmitra Pislya zakinchennya aspiranturi v 1959 r Denisov vikladav u Moskovskij konservatoriyi orkestrovku a potim kompoziciyu Na rubezhi 1950 h j 1960 h Denisov stav odnim z providnih avangaridstiv SRSR poryad iz Sofiyeyu Gubajdulinoyu Alfredom Shnitke Arvo Pyartom ta Valentinom Silvestrovim Klyuchovij tvir cogo periodu kantata Sonce inkiv na slova chilijskoyi poetesi Gabrieli Mistral 1964 pershe vikonannya Lidiya Davidova napisana u vilno traktovanij 12 tonovij tehnici a takozh kantata Plachi na rosijski narodni teksti 1966 Pochinayuchi z 1960 h rokiv vin ustanoviv micni zv yazki iz predstavnikami avangardu v inshih krayinah spriyayuchi tim samim yak znajomstvu Zahodu z diyalnistyu muzikantiv sho zhili v SRSR tak i poshirennyu v krayini znan pro tendenciyi zahidnoyi muziki iz cogo zh chasu tvori Denisova chasto vikonuvalisya za rubezhem i publikuvalisya v zahidnih vidavnictvah V 1979 roci na VI z yizdi kompozitoriv u dopovidi Tihona Hryennikova jogo muzika zaznala zhorstkoyi kritiki i Denisov potrapiv u tak zvanu Hryennikivsku simku chornij spisok 7 vitchiznyanih kompozitoriv U 1994 roci Edison Denisov potrapiv v avtokatastrofu i buv vivezenij dlya likuvannya u Franciyu de jogo tvorchist bula davno vidomoyu Tam vin prozhiv ostanni dva roki zhittya periodichno vidviduyuchi Rosiyu Vin stav pochesnim gromadyaninom Parizha pershim z muzikantiv buv viznanij gidnim vishoyi derzhavnoyi nagorodi Franciyi ordena Pochesnogo legionu Pomer u Parizhi 24 listopada 1996 Tvorchist red Zhanrovij diapazon tvorchosti Denisova dovoli shirokij vin ye avtorom dvoh oper najvidomishoyu z yakih vvazhayetsya Pina dniv po Borisu Vianu 1981 baletu Spovid ryadu simfonichnih tvoriv ta tvoriv dlya orkestru j osoblivo dlya solyuyuchih instrumentiv z orkestrom koncerti dlya violoncheli fortepiano flejti skripki flejti j goboya z orkestrom stvoreni v osnovnomu na zamovlennya vidomih vikonavciv V 1980 1990 i roki Denisovim napisano ryad velikih vokalno instrumentalni formi napriklad Rekviyem dlya solistiv horu j orkestru u yakomu riznomovni virshi Francisko Tancera z yednuyutsya iz tradicijnimi latinskimi tekstami 1980 tvir u zhanri pasioniv Istoriya zhittya j smerti Gospoda nashogo Isusa Hrista 1992 V 1990 i roki Denisov zavershiv i orkestruvav rannyu operi K Debyussi Rodrigo j Himena 1993 a takozh restavruvav duhovnu operu oratoriyu F Shuberta Voskresinnya Lazarya 1994 Znachne misce v jogo tvorchosti zajmaye takozh muzika dlya teatriv kino i radio Krim togo E Denisov avtor muzikoznavchih robit Udarni instrumenti v suchasnomu orkestri 1982 ta Suchasna muzika j problemi evolyuciyi kompozitorskoyi tehniki 1986 Na vidminu vid bilshosti radyanskih avangardistiv Denisov tvorcho buv iz samogo pochatku zoriyentovanij ne na nimecku Shenberg Vebern j yihni poslidovniki a na francuzku kulturu Vpliv tradicij francuzkogo impresionizmu a takozh tvorchosti P Buleza vidchuvayetsya v harakteri jogo orkestrovogo pisma zvukovij palitri Dlya jogo zriloyi tehniki harakterno vilne spoluchennya tehnik serializma aleatoriki i sonoristiki Klyuchovoyu kategoriyeyu svoyeyi estetiki sam kompozitor vvazhav ponyattya plastiki Filmografiya red Avtor muziki bilsh nizh do soroka filmiv hudozhnih naukovo populyarnih multfilmiv Sered nih Blakitna chashka 1964 Buvaye i tak 1965 Lebedyev proti Lebedyeva 1965 Chornij biznes 1965 Golovnij zoryanij 1966 multfilm Silni duhom 1967 U nebi tilki divchata 1967 Charivnik z Shiraza 1972 film spektakl Tranzit na pivnich 1973 film spektakl Frederik Moro 1973 film spektakl Teatr Klari Gazul 1974 film spektakl Tobi atakuyuchij klase 1977 multfilm Alenka kvitochka 1977 Bezimenna zirka 1978 Svit v troh vimirah 1979 Idealnij cholovik 1980 Lyutnevij viter 1981 Dzhentlmeni z Kongresu 1982 film spektakl Dvichi narodzhenij 1983 Bilya nebezpechnoyi mezhi 1983 Na okolici des v misti 1988 Paperovi ochi Prishvina 1989 Benketi Valtasara abo Nich zi Stalinim 1989 Nochuvala hmarinka zolota 1989 Tri sestri 1989 film spektakl Franka druzhina Hama 1990 telefilm Tilo 1990 Carske polyuvannya 1990 Samovbivcya 1990 Spokusa B 1990 Dosvid marennya lyubovnogo zacharuvannya 1991 Duzhe virna druzhina 1992 Vilna zona 1992 Anomaliya 1993 Bazhannya lyubovi 1993 Primitki red a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 118990241 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Berlinska akademiya mistectv 1696 d Track Q414110 Komponisten Portrats Bilder und Daten 1 Reclam Verlag 2003 400 s ISBN 978 3 15 018268 0 d Track Q115179161d Track Q558781Bibliografiya red Yu Holopov B Cenova Edison Denisov Moskva Kompozitor 1993 Yuri Kholopov amp Valeria Tsenova Edison Denisov Harwood Academic publ 1995 angl Yuri Kholopov amp Valeria Tsenova Edison Denisov The Russian Voice in European New Music Berlin Kuhn 2002 angl Brian Luce Light from Behind the Iron Curtain Anti Collectivist Style in Edison Denisov s Quatre Pieces pour Flute et Piano UMI Ann Arbor 2000 angl Posilannya red Edison Denisov Society Arhivovano 25 sichnya 2022 u Wayback Machine storinka na people ru Arhivovano 15 sichnya 2008 u Wayback Machine Edison Denisov angl http www boosey com pages cr composer composer main asp composerid 2702 Arhivovano 14 listopada 2002 u Wayback Machine http www musicologie org Biographies d denissov html Arhivovano 26 sichnya 2004 u Wayback Machine missbehavin pair com angl Composer of Light angl http www kino teatr ru kino composer sov 20925 works Arhivovano 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Edison Denisov Discography at Discogs Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Fragments on Denisov ros Yu Holopov B Cenova Edison Denisov v biblioteci Moshkova ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Denisov Edison Vasilovich amp oldid 38371920