www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хрєнников Тихон Миколайович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хрєнников Ти хон Микола йович Хрє нников 6

Хрєнников Тихон Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хрєнников.

Ти́хон Микола́йович Хрє́нников (28 травня (10 червня) 1913, м. Єлець, нині Липецької області Росії — † 14 серпня 2007, Москва) — радянський і російський композитор, громадський діяч. У 1948–1957 — генеральний, від 1957 по 1991 рік — перший секретар правління Спілки композиторів СРСР. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1961—1976 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Тихон Хрєнников
рос. Тихон Хренников
Тихон Хрєнников у квітні 2003
Тихон Хрєнников у квітні 2003
Основна інформація
Дата народження 28 травня (10 червня) 1913
Місце народження Єлець, Орловська губернія, Російська імперія
Дата смерті 14 серпня 2007(2007-08-14)[…] (94 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Громадянство СРСР і Росія
Професії композитор, хореограф, музикознавець, викладач університету, піаніст, музичний критик, політик
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1936) і Музичне училище імені Гнесіних (1932)
Вчителі Шебалін Віссаріон Якович
Інструменти фортепіано
Жанри опера
Нагороди



Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Народний артист СРСР (1963). Герой Соціалістичної Праці (9.06.1973). Лауреат Сталінської премії (1942, 1946, 1952), Ленінської премії (1974) і Державної премії СРСР (1967).

Життєвий і творчий шлях Редагувати

Народився в родині прикажчика в місцевих купців Миколи Івановича Хрєнникова (1859—1933) та домогосподарки Варвари Василівни Хрєнникової (1872—1943). Був наймолодшою, десятою дитиною. Брати й сестри: Микола (1890—1942), Борис (1892—1942), Софія (1894—1944), Гліб (1896—1917), Лідія (1898—1957), Надія (1900—1992), Олексій (1903—1949), Митрофан (1905—1987), Ніна (1909—2000).

1929 року закінчив школу й вступив до технікуму Гнєсіних, де продовжив заняття з М. Ф. Гнєсіним, а так само з Є. Г. Гельманом, Г. І. Літинським, Я. Шебаліним і домігся значних успіхів у грі на фортепіано й композиції.

1932 року по закінченню технікуму Хрєнникова прийняли на другий курс Московської консерваторії у клас Віссаріона Шебаліна.

Довоєнні роки Редагувати

1933 року Хрєнникова запросили працювати в московський дитячий театр, яким керувала Наталія Сац. У цьому ж році відбувся перший публічний концерт композитора-початківця, а через рік була закінчена й успішно виконана в Великому залі Московської консерваторії його перша симфонія.

По закінченні консерваторії 1936 працював над музикою до спектаклів Театру ім. Вахтангова «Багато шуму з нічого», «Дон Кіхот», «День народження». 1939 року завершив оперу «У бурю» та написав музику до фільму «Свинарка й пастух».

У роки війни Хрєнников, як і багато композиторів, працює над піснями, серед яких найпопулярнішими стали «Усе за Батьківщину», «Прощання». 1941 Хрєнников завідує музичною частиною Театру Червоної Армії і пише музику до п'єси «Давним-давно» Олександра Гладкова.

1944 на екрани вийшов фільм «О шостій годині вечора після війни». Пісні Хрєнникова з цього фільму стали популярні відразу й надовго. Робота в кіно продовжилася після війни у фільмах «Поїзд іде на Схід», «Кавалер Золотої Зірки», «Донецькі шахтарі», «Вірні друзі» й ін.

Повоєнні роки Редагувати

У повоєнні роки Т. Хрєнников нарівні з творчою, активно займається організаторською діяльністю.

Член ВКП(б) з 1947 року.

В 1948 р. на Першому з'їзді радянських композиторів був обраний генеральним секретарем (з 1951 р. — перший секретар правління) Спілки композиторів СРСР. Цю посаду композитор обіймав до розпаду СРСР, що спричинив і розпад спілки радянських композиторів. На цій посаді Тихон Хрєнников прославився своєю доповіддю «Високе призначення радянської музики», з якою він виступив на VI з'їзді Спілки, піддавши гострій критиці російських композиторів-авангардистів, що увійшли в історію під назвою «Хрєнниковська сімка».

З 1950 р. був обраний депутатом Верховної Ради РСФСР, з 1962 р. — депутат Верховної Ради СРСР. У 1975—2002 роках очолював Оргкомітет міжнародного конкурсу ім. П. І. Чайковського, був членом журі багатьох виконавських конкурсів. Голова оргкомітету Міжнародного музичного фестивалю в СРСР (1981). Почесний член Італійської Тиберійської академії й Академії «Санта-Чечілія», кореспондент Німецької академії мистецтв (Німеччина).

Творча спадщина Редагувати

Т. Хрєнников є автором 8 опер, 5 балетів, музики до спектаклів і кінофільмів, 3 симфоній, інструментальних концертів, хорових циклів, пісень.

Опери:

  1. «В бурю» (1939, 2-я редакція — 1952)
  2. «Фрол Скобеев» (1950, 2-я редакція — 1967, під назвою «Безродный зять»)
  3. «Мать» (1957)
  4. «Мальчик-великан» (1964)
  5. «Много шума из-за… сердец» (1972)
  6. «Доротея» (1983)
  7. «Золотой теленок» (1985)
  8. «Голый король» (1988)

Балети

  1. «Наш двор» (1969)
  2. «Любовью за любовь» (1976)
  3. «Гусарская баллада» (1979)
  4. «Наполеон Бонапарт» (1995)
  5. «Капитанская дочка» (1999)

Оперетти

  1. «Сто чертей и одна девушка» (1963)
  2. «Белая ночь» (1967)
  3. «Чудеса, да и только» (2001)
  4. «В шесть часов вечера после войны» (2003)

Для симфонічного оркестру

  • 3 симфонії (1935, 1943, 1973)
  • Симфонічні сюїти:
    1. З музики до спектаклю «Мик» (1934)
    2. З музики до спектаклю «Много шума из ничего» (1936)
    3. З музики до спектаклю «Дон Кихот» (1940)

Інструментальні концерти

  1. 4 — для фортепіано з оркестром (1933, 1971, 1983, 1991)
  2. 2 — для скрипки з оркестром (1959, 1975)
  3. три п'єси для скрипки з оркестром
  4. 2 — для віолончелі з оркестром (1964, 1986)

Інше

  1. П'єси для фортепіано
  2. Романси і пісні
  3. Хорові цикли

Музика до спектаклів

  1. «Мик» (1933)
  2. «Много шума из ничего» (1936)
  3. «Без вины виноватые» (1937)
  4. «Дон Кихот» (1941)
  5. «Давным-давно» (1942)

та інші

Музика до кінофільмів

  1. «Свинарка и пастух» (1941; Сталінська премія, 1942)
  2. «В шесть часов вечера после войны» (1944; Сталінська премія, 1946)
  3. «Поезд идет на Восток» (1947)
  4. «Донецкие шахтеры» (1951; Сталінська премія, 1952)
  5. «Верные друзья» (1954)
  6. «Капитанская дочка» (1958)
  7. «Гусарская баллада» (1962)

та інші

Нагороди і звання Редагувати

Література Редагувати

  • Блок В. М. Хренников Тихон Николаевич // Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 28. — М., 1978. — С. 380. (рос.)
  • Мурза В. С. Хренніков Тихон Миколайович // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12 — К., 1985. — С. 178.
  • Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1987. — С. 585.
  • Тихон Хренников. Статьи о творчестве композитора. — М., 1974. (рос.)

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118871072 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Хренников Тихон Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  4. http://www.russia-ic.com/news/show/4544/
  5. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  6. Хрєнников Тихон Миколайович [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  7. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Хрєнников Тихон Миколайович


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hryennikov Ti hon Mikola jovich Hrye nnikov 6 28 travnya 10 chervnya 1913 m Yelec nini Lipeckoyi oblasti Rosiyi 14 serpnya 2007 Moskva radyanskij i rosijskij kompozitor gromadskij diyach U 1948 1957 generalnij vid 1957 po 1991 rik pershij sekretar pravlinnya Spilki kompozitoriv SRSR Chlen Centralnoyi Revizijnoyi komisiyi KPRS u 1961 1976 rokah Kandidat u chleni CK KPRS u 1976 1990 rokah Deputat Verhovnoyi radi Rosijskoyi RFSR 5 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 11 go sklikan Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Tihon Hryennikovros Tihon HrennikovTihon Hryennikov u kvitni 2003Tihon Hryennikov u kvitni 2003Osnovna informaciyaData narodzhennya 28 travnya 10 chervnya 1913 1 2 Misce narodzhennya Yelec Orlovska guberniya Rosijska imperiya 3 Data smerti 14 serpnya 2007 2007 08 14 4 1 94 roki Misce smerti Moskva Rosiya 1 Gromadyanstvo SRSR i Rosiya 5 Profesiyi kompozitor horeograf muzikoznavec vikladach universitetu pianist muzichnij kritik politikOsvita Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1936 i Muzichne uchilishe imeni Gnesinih 1932 Vchiteli Shebalin Vissarion YakovichInstrumenti fortepianoZhanri operaNagorodiCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiNarodnij artist SRSR 1963 Geroj Socialistichnoyi Praci 9 06 1973 Laureat Stalinskoyi premiyi 1942 1946 1952 Leninskoyi premiyi 1974 i Derzhavnoyi premiyi SRSR 1967 Zmist 1 Zhittyevij i tvorchij shlyah 1 1 Dovoyenni roki 1 2 Povoyenni roki 2 Tvorcha spadshina 3 Nagorodi i zvannya 4 Literatura 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaZhittyevij i tvorchij shlyah RedaguvatiNarodivsya v rodini prikazhchika v miscevih kupciv Mikoli Ivanovicha Hryennikova 1859 1933 ta domogospodarki Varvari Vasilivni Hryennikovoyi 1872 1943 Buv najmolodshoyu desyatoyu ditinoyu Brati j sestri Mikola 1890 1942 Boris 1892 1942 Sofiya 1894 1944 Glib 1896 1917 Lidiya 1898 1957 Nadiya 1900 1992 Oleksij 1903 1949 Mitrofan 1905 1987 Nina 1909 2000 1929 roku zakinchiv shkolu j vstupiv do tehnikumu Gnyesinih de prodovzhiv zanyattya z M F Gnyesinim a tak samo z Ye G Gelmanom G I Litinskim Ya Shebalinim i domigsya znachnih uspihiv u gri na fortepiano j kompoziciyi 1932 roku po zakinchennyu tehnikumu Hryennikova prijnyali na drugij kurs Moskovskoyi konservatoriyi u klas Vissariona Shebalina Dovoyenni roki Redaguvati 1933 roku Hryennikova zaprosili pracyuvati v moskovskij dityachij teatr yakim keruvala Nataliya Sac U comu zh roci vidbuvsya pershij publichnij koncert kompozitora pochatkivcya a cherez rik bula zakinchena j uspishno vikonana v Velikomu zali Moskovskoyi konservatoriyi jogo persha simfoniya Po zakinchenni konservatoriyi 1936 pracyuvav nad muzikoyu do spektakliv Teatru im Vahtangova Bagato shumu z nichogo Don Kihot Den narodzhennya 1939 roku zavershiv operu U buryu ta napisav muziku do filmu Svinarka j pastuh U roki vijni Hryennikov yak i bagato kompozitoriv pracyuye nad pisnyami sered yakih najpopulyarnishimi stali Use za Batkivshinu Proshannya 1941 Hryennikov zaviduye muzichnoyu chastinoyu Teatru Chervonoyi Armiyi i pishe muziku do p yesi Davnim davno Oleksandra Gladkova 1944 na ekrani vijshov film O shostij godini vechora pislya vijni Pisni Hryennikova z cogo filmu stali populyarni vidrazu j nadovgo Robota v kino prodovzhilasya pislya vijni u filmah Poyizd ide na Shid Kavaler Zolotoyi Zirki Donecki shahtari Virni druzi j in Povoyenni roki Redaguvati U povoyenni roki T Hryennikov narivni z tvorchoyu aktivno zajmayetsya organizatorskoyu diyalnistyu Chlen VKP b z 1947 roku V 1948 r na Pershomu z yizdi radyanskih kompozitoriv buv obranij generalnim sekretarem z 1951 r pershij sekretar pravlinnya Spilki kompozitoriv SRSR Cyu posadu kompozitor obijmav do rozpadu SRSR sho sprichiniv i rozpad spilki radyanskih kompozitoriv Na cij posadi Tihon Hryennikov proslavivsya svoyeyu dopoviddyu Visoke priznachennya radyanskoyi muziki z yakoyu vin vistupiv na VI z yizdi Spilki piddavshi gostrij kritici rosijskih kompozitoriv avangardistiv sho uvijshli v istoriyu pid nazvoyu Hryennikovska simka Z 1950 r buv obranij deputatom Verhovnoyi Radi RSFSR z 1962 r deputat Verhovnoyi Radi SRSR U 1975 2002 rokah ocholyuvav Orgkomitet mizhnarodnogo konkursu im P I Chajkovskogo buv chlenom zhuri bagatoh vikonavskih konkursiv Golova orgkomitetu Mizhnarodnogo muzichnogo festivalyu v SRSR 1981 Pochesnij chlen Italijskoyi Tiberijskoyi akademiyi j Akademiyi Santa Chechiliya korespondent Nimeckoyi akademiyi mistectv Nimechchina Tvorcha spadshina RedaguvatiT Hryennikov ye avtorom 8 oper 5 baletiv muziki do spektakliv i kinofilmiv 3 simfonij instrumentalnih koncertiv horovih cikliv pisen Operi V buryu 1939 2 ya redakciya 1952 Frol Skobeev 1950 2 ya redakciya 1967 pid nazvoyu Bezrodnyj zyat Mat 1957 Malchik velikan 1964 Mnogo shuma iz za serdec 1972 Doroteya 1983 Zolotoj telenok 1985 Golyj korol 1988 Baleti Nash dvor 1969 Lyubovyu za lyubov 1976 Gusarskaya ballada 1979 Napoleon Bonapart 1995 Kapitanskaya dochka 1999 Operetti Sto chertej i odna devushka 1963 Belaya noch 1967 Chudesa da i tolko 2001 V shest chasov vechera posle vojny 2003 Dlya simfonichnogo orkestru 3 simfoniyi 1935 1943 1973 Simfonichni syuyiti Z muziki do spektaklyu Mik 1934 Z muziki do spektaklyu Mnogo shuma iz nichego 1936 Z muziki do spektaklyu Don Kihot 1940 Instrumentalni koncerti 4 dlya fortepiano z orkestrom 1933 1971 1983 1991 2 dlya skripki z orkestrom 1959 1975 tri p yesi dlya skripki z orkestrom 2 dlya violoncheli z orkestrom 1964 1986 Inshe P yesi dlya fortepiano Romansi i pisni Horovi cikliMuzika do spektakliv Mik 1933 Mnogo shuma iz nichego 1936 Bez viny vinovatye 1937 Don Kihot 1941 Davnym davno 1942 ta inshiMuzika do kinofilmiv Svinarka i pastuh 1941 Stalinska premiya 1942 V shest chasov vechera posle vojny 1944 Stalinska premiya 1946 Poezd idet na Vostok 1947 Doneckie shahtery 1951 Stalinska premiya 1952 Vernye druzya 1954 Kapitanskaya dochka 1958 Gusarskaya ballada 1962 ta inshiNagorodi i zvannya RedaguvatiGeroj Socialistichnoyi Praci 9 06 1973 chotiri ordeni Lenina 8 06 1963 2 07 1971 9 06 1973 9 06 1983 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 14 10 1966 9 06 1988 orden Poshani III st Rosijska Federaciya 8 06 1998 medali Leninska premiya 1974 Stalinska premiya II st 1942 1946 1952 Derzhavna premiya SRSR 1967 Derzhavna premiya RRFSR imeni M I Glinki 1979 Premiya Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi 2003 premiyi Mizhnarodnoyi muzichnoyi radi YuNESKO 1977 Zasluzhenij artist RRFSR 1950 Narodnij artist RRFSR 1954 Narodnij artist SRSR 1963 Pochesnij gromadyanin mista Yelcya 1971 i Lipeckij oblasti 2004 a takozh bolgarskih mist Ruse 1965 i Burgas 1972 Literatura RedaguvatiBlok V M Hrennikov Tihon Nikolaevich Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie T 28 M 1978 S 380 ros Murza V S Hrennikov Tihon Mikolajovich Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vidannya T 12 K 1985 S 178 Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik 2 e vidannya T 3 K 1987 S 585 Tihon Hrennikov Stati o tvorchestve kompozitora M 1974 ros Div takozh Redaguvati4515 Hrennikov asteroyid nazvanij na chest kompozitora 7 Primitki Redaguvati a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 118871072 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Hrennikov Tihon Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http www russia ic com news show 4544 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Hryennikov Tihon Mikolajovich Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Hryennikov Tihon MikolajovichHrennikov Tihon Nikolaevich Mezhdunarodnyj Obedinennyj Biograficheskij Centr storinka na sajti 100 oper Pomer Tihon Hryennikov Lvivska gazeta storinka na sajti Moskovskoyi konservatoriyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hryennikov Tihon Mikolajovich amp oldid 40687584