www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музикознавство Музикозна вство також музикологія рос музыковедение англ musicology наука яка вивчає музику як особливу ф

Музикознавство

Музикозна́вство (також музикологія, рос. музыковедение, англ. musicology) — наука, яка вивчає музику як особливу форму художнього осягнення світу, її зв'язки з дійсністю та іншими галузями людської культури, а також закономірності та особливості музичного мистецтва, які визначають його специфічний характер. Науковець у галузі музикознавства називається музикознавцем.

Музикознавство є однією з важливих галузей мистецтвознавства і охоплює низку дисциплін музично-теоретичного та музично-історичного спрямування.

Напрямки музикознавства Редагувати

Теоретичне музикознавство досліджує основні закономірності музики, що встановилися в процесі її історичного розвитку, композиційні засоби та прийоми. Вивченню окремих елементів музики присвячені такі музично-теоретичні дисципліни як гармонія, поліфонія, інструментознавство, вчення про музичні форми. До області теоретичного музикознавства відносяться також науково-методичні дисципліни, які розробляють принципи музичного виконання (сольного та хорового співу, диригентського мистецтва, гри на різних інструментах) і розвитку музичного слуху (сольфеджіо).

Історичне музикознавство має на меті відтворення цілісної картини розвитку музичного мистецтва у соціальному і культурному контекстах. Історія музики описує хід та періодизацію її історичного розвитку, характеризує панівні музично-естетичні погляди, напрямки і течії, стилі та жанри, вивчає інструментарій, концертно-виконавську та видавничу діяльність, а також біографії діячів музичного мистецтва.

Відносно самостійними галузями музикознавства є музична фольклористика, інструментознавство, музична педагогіка, а також музичні сфери естетики, психології, соціології, бібліографії, палеографії, текстології, нотографії, інформатики та інших наук.

Важлива роль у музичній культурі належить музичній критиці, покликаній здійснювати аналіз і давати оцінку явищам сучасної музичної практики.

Історія музикознавства Редагувати

Початкові елементи наукового підходу до музики були закладені у високорозвинених культурах стародавнього світу (Китай, Індія, Греція та ін.) Так, ще до н. е. китайськими музикознавцями була розроблена 5-звукова музична система (пентатоніка), у III ст. — 7-звукова система. У Стародавній Греції була створена струнка система ладів, досліджувалися акустичні закономірності інтервалів (Піфагор), розроблялося музично-естетичне вчення, що пов'язувало різні лади, ритми і т. д. з тими чи іншими емоціями і моральними якостями, було запропоновано принцип музичного вчення на основі слухового сприйняття (Аристотель).

Звід основних досягнень античного музикознавства був даний у трактаті римського філософа і вченого Боеція «Про музику» (5 книга; VI ст.), що зробила значний вплив на розвиток середньовічної теорії музики. У середньовічній Європі музикознавство було головним чином підпорядковано богослужбовій практиці, потреба в музичній освіті спричинила появу численних музикознавчих праць. Значним досягненням Середньовіччя стало винайдення системи сольмізації і закладення основ нотного письма (Гукбальд, Гвідо д'Ареццо та ін.). Значний внесок у розвиток музикознавства внесли вчені Середньої Азії Абу Наср аль-Фарабі (X ст.), Ібн Сіна (Авіценна, X—XI ст.)], арабські, перські, візантійські теоретики.

В епоху Відродження з поширенням багатоголосся розробляється вчення про контрапункт (Ґлареан, Дж. Царліно), виникає мензуральна нотація, запропоновано жанрову диференціацію (Й. де Грохео), вперше було видано музичний словник (Й. Тінкторіс). Вчених епохи Просвітництва відрізняє природничий підхід до музики. Протягом XVII–XVIII століть складається вчення про «генерал-бас», а пізніше закладаються основи класичної гармонії (Ж. Ф. Рамо). Розроблялася також теорія афектів, що намагалась встановити зв'язок між засобами виразності і відповідними емоціями чи почуттями.

Розвиток музикознавства в XIX столітті був пов'язаний із становленням національних композиторських шкіл, в цей час входить у вжиток сам термін «музикознавство»; у другій половині XIX ст. починають випускатися монографії про видатних митців минулого, об'ємні музичні словники та енциклопедії (напр. Музичний словник Гроува). З кінця XIX століття отримують розвиток музична палеографія, бібліографія, музична фольклористика. 1927 року було організовано міжнародне товариство музикознавців, куди входили також і радянські вчені.

Музикознавство в Україні Редагувати

Див. також: Категорія:українські музикознавці та українська музика
квінтове коло в «Мусікійській граматиці» М. Дилецького — першій широко відомій роботі українського автора
НМАУ — один із центрів сучасного українського музикознавства

На українських теренах музикознавство отримало розвиток відносно пізно. До XV століття відносяться анонімні співочі азбуки — навчальні посібники. Першою серйозною музикознавчою працею українського автора можна вважати «Грамматику пѢнія мусикийского» Миколи Дилецького, в якій пояснювалася сутність нотної системи, партесного співу і партесної композиції.

Авторами музично-етнографічних праць кінця XIX — початку XX століття стали Дмитро Яворницький, Василь Верховинець, Микола Лисенко, Філарет Колесса, музично-теоретичних та музично-історичних праць — C. Людкевич, П. Козицький. В радянські часи найвидатніші українські музикознавці змушені були працювати в Росії, зокрема Б. Яворський, К. Квітка.

Сучасність Редагувати

В сучасній Україні музикознавці отримують освіту у вищих навчальних закладах музичного профілю (музичні училища, консерваторії). Серед спеціальностей, затверджених ВАК України — «17.00.03 — музичне мистецтво», за якою присуджуються наукові ступені у галузі мистецтвознавства. Серед українських музикознавчих видань — «Українське музикознавство», «Музикознавчі записки», «Київське музикознавство» та інші.

Характеризуючи розвиток українського музикознавства у післярадянські часи, А. Муха відмічає розширення й розосередження його бази з відповідним кількісним (екстенсивним) зростанням кадрового складу та інтенсивністю організаційних і науково-творчих зусиль. В той же час дослідник відмічає зниження якісного рівня праць і формальний підхід до їх оцінки, при цьому «штучні перепони, що встановлюються зверху на шляху до публікації й захисту», не гарантують їх безумовної якості.

Характерною тенденцією розвитку сучасного українського музикознавства є розширення його жанрово-тематичних, часових, територіальних і методологічних меж. Центрами музичної україністики є музичний відділ Національної бібліотеки ім. В. Вернадського, кафедра української музики Національної музичної академії, багатьох інших закладів, організацій та установ. Новітніми напрямками українського музикознавства стало поглиблене дослідження проблем вітчизняного музичного бароко і класицизму. Поруч з тим виходять роботи, присвячені зарубіжній (в тому числі російській) музиці, загальним музично-теоретичним проблемам. 2006 року вийшов перший том «Української музичної енциклопедії» в трьох томах, підготовленої відділом музикознавства ІМФЕ ім. М. Т. Рильського з частковим залученням сторонніх авторів.

Провідні музикознавці України Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 21 червня 2010. 
  2. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 21 червня 2010. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muzikozna vstvo takozh muzikologiya ros muzykovedenie angl musicology nauka yaka vivchaye muziku yak osoblivu formu hudozhnogo osyagnennya svitu yiyi zv yazki z dijsnistyu ta inshimi galuzyami lyudskoyi kulturi a takozh zakonomirnosti ta osoblivosti muzichnogo mistectva yaki viznachayut jogo specifichnij harakter Naukovec u galuzi muzikoznavstva nazivayetsya muzikoznavcem Muzikoznavstvo ye odniyeyu z vazhlivih galuzej mistectvoznavstva i ohoplyuye nizku disciplin muzichno teoretichnogo ta muzichno istorichnogo spryamuvannya Zmist 1 Napryamki muzikoznavstva 2 Istoriya muzikoznavstva 3 Muzikoznavstvo v Ukrayini 3 1 Suchasnist 4 Providni muzikoznavci Ukrayini 5 Literatura 6 Posilannya 7 PrimitkiNapryamki muzikoznavstva RedaguvatiTeoretichne muzikoznavstvo doslidzhuye osnovni zakonomirnosti muziki sho vstanovilisya v procesi yiyi istorichnogo rozvitku kompozicijni zasobi ta prijomi Vivchennyu okremih elementiv muziki prisvyacheni taki muzichno teoretichni disciplini yak garmoniya polifoniya instrumentoznavstvo vchennya pro muzichni formi Do oblasti teoretichnogo muzikoznavstva vidnosyatsya takozh naukovo metodichni disciplini yaki rozroblyayut principi muzichnogo vikonannya solnogo ta horovogo spivu dirigentskogo mistectva gri na riznih instrumentah i rozvitku muzichnogo sluhu solfedzhio Istorichne muzikoznavstvo maye na meti vidtvorennya cilisnoyi kartini rozvitku muzichnogo mistectva u socialnomu i kulturnomu kontekstah Istoriya muziki opisuye hid ta periodizaciyu yiyi istorichnogo rozvitku harakterizuye panivni muzichno estetichni poglyadi napryamki i techiyi stili ta zhanri vivchaye instrumentarij koncertno vikonavsku ta vidavnichu diyalnist a takozh biografiyi diyachiv muzichnogo mistectva Vidnosno samostijnimi galuzyami muzikoznavstva ye muzichna folkloristika instrumentoznavstvo muzichna pedagogika a takozh muzichni sferi estetiki psihologiyi sociologiyi bibliografiyi paleografiyi tekstologiyi notografiyi informatiki ta inshih nauk Vazhliva rol u muzichnij kulturi nalezhit muzichnij kritici poklikanij zdijsnyuvati analiz i davati ocinku yavisham suchasnoyi muzichnoyi praktiki Istoriya muzikoznavstva RedaguvatiPochatkovi elementi naukovogo pidhodu do muziki buli zakladeni u visokorozvinenih kulturah starodavnogo svitu Kitaj Indiya Greciya ta in Tak she do n e kitajskimi muzikoznavcyami bula rozroblena 5 zvukova muzichna sistema pentatonika u III st 7 zvukova sistema U Starodavnij Greciyi bula stvorena strunka sistema ladiv doslidzhuvalisya akustichni zakonomirnosti intervaliv Pifagor rozroblyalosya muzichno estetichne vchennya sho pov yazuvalo rizni ladi ritmi i t d z timi chi inshimi emociyami i moralnimi yakostyami bulo zaproponovano princip muzichnogo vchennya na osnovi sluhovogo sprijnyattya Aristotel Zvid osnovnih dosyagnen antichnogo muzikoznavstva buv danij u traktati rimskogo filosofa i vchenogo Boeciya Pro muziku 5 kniga VI st sho zrobila znachnij vpliv na rozvitok serednovichnoyi teoriyi muziki U serednovichnij Yevropi muzikoznavstvo bulo golovnim chinom pidporyadkovano bogosluzhbovij praktici potreba v muzichnij osviti sprichinila poyavu chislennih muzikoznavchih prac Znachnim dosyagnennyam Serednovichchya stalo vinajdennya sistemi solmizaciyi i zakladennya osnov notnogo pisma Gukbald Gvido d Arecco ta in Znachnij vnesok u rozvitok muzikoznavstva vnesli vcheni Serednoyi Aziyi Abu Nasr al Farabi X st Ibn Sina Avicenna X XI st arabski perski vizantijski teoretiki V epohu Vidrodzhennya z poshirennyam bagatogolossya rozroblyayetsya vchennya pro kontrapunkt Glarean Dzh Carlino vinikaye menzuralna notaciya zaproponovano zhanrovu diferenciaciyu J de Groheo vpershe bulo vidano muzichnij slovnik J Tinktoris Vchenih epohi Prosvitnictva vidriznyaye prirodnichij pidhid do muziki Protyagom XVII XVIII stolit skladayetsya vchennya pro general bas a piznishe zakladayutsya osnovi klasichnoyi garmoniyi Zh F Ramo Rozroblyalasya takozh teoriya afektiv sho namagalas vstanoviti zv yazok mizh zasobami viraznosti i vidpovidnimi emociyami chi pochuttyami Rozvitok muzikoznavstva v XIX stolitti buv pov yazanij iz stanovlennyam nacionalnih kompozitorskih shkil v cej chas vhodit u vzhitok sam termin muzikoznavstvo u drugij polovini XIX st pochinayut vipuskatisya monografiyi pro vidatnih mitciv minulogo ob yemni muzichni slovniki ta enciklopediyi napr Muzichnij slovnik Grouva Z kincya XIX stolittya otrimuyut rozvitok muzichna paleografiya bibliografiya muzichna folkloristika 1927 roku bulo organizovano mizhnarodne tovaristvo muzikoznavciv kudi vhodili takozh i radyanski vcheni Muzikoznavstvo v Ukrayini RedaguvatiDiv takozh Kategoriya ukrayinski muzikoznavci ta ukrayinska muzika nbsp kvintove kolo v Musikijskij gramatici M Dileckogo pershij shiroko vidomij roboti ukrayinskogo avtora nbsp NMAU odin iz centriv suchasnogo ukrayinskogo muzikoznavstvaNa ukrayinskih terenah muzikoznavstvo otrimalo rozvitok vidnosno pizno Do XV stolittya vidnosyatsya anonimni spivochi azbuki navchalni posibniki Pershoyu serjoznoyu muzikoznavchoyu praceyu ukrayinskogo avtora mozhna vvazhati Grammatiku pѢniya musikijskogo Mikoli Dileckogo v yakij poyasnyuvalasya sutnist notnoyi sistemi partesnogo spivu i partesnoyi kompoziciyi Avtorami muzichno etnografichnih prac kincya XIX pochatku XX stolittya stali Dmitro Yavornickij Vasil Verhovinec Mikola Lisenko Filaret Kolessa muzichno teoretichnih ta muzichno istorichnih prac C Lyudkevich P Kozickij V radyanski chasi najvidatnishi ukrayinski muzikoznavci zmusheni buli pracyuvati v Rosiyi zokrema B Yavorskij K Kvitka Suchasnist Redaguvati V suchasnij Ukrayini muzikoznavci otrimuyut osvitu u vishih navchalnih zakladah muzichnogo profilyu muzichni uchilisha konservatoriyi Sered specialnostej zatverdzhenih VAK Ukrayini 17 00 03 muzichne mistectvo za yakoyu prisudzhuyutsya naukovi stupeni u galuzi mistectvoznavstva 1 Sered ukrayinskih muzikoznavchih vidan Ukrayinske muzikoznavstvo Muzikoznavchi zapiski Kiyivske muzikoznavstvo ta inshi Harakterizuyuchi rozvitok ukrayinskogo muzikoznavstva u pislyaradyanski chasi A Muha vidmichaye rozshirennya j rozoseredzhennya jogo bazi z vidpovidnim kilkisnim ekstensivnim zrostannyam kadrovogo skladu ta intensivnistyu organizacijnih i naukovo tvorchih zusil V toj zhe chas doslidnik vidmichaye znizhennya yakisnogo rivnya prac i formalnij pidhid do yih ocinki pri comu shtuchni pereponi sho vstanovlyuyutsya zverhu na shlyahu do publikaciyi j zahistu ne garantuyut yih bezumovnoyi yakosti Harakternoyu tendenciyeyu rozvitku suchasnogo ukrayinskogo muzikoznavstva ye rozshirennya jogo zhanrovo tematichnih chasovih teritorialnih i metodologichnih mezh Centrami muzichnoyi ukrayinistiki ye muzichnij viddil Nacionalnoyi biblioteki im V Vernadskogo kafedra ukrayinskoyi muziki Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi bagatoh inshih zakladiv organizacij ta ustanov Novitnimi napryamkami ukrayinskogo muzikoznavstva stalo pogliblene doslidzhennya problem vitchiznyanogo muzichnogo baroko i klasicizmu Poruch z tim vihodyat roboti prisvyacheni zarubizhnij v tomu chisli rosijskij muzici zagalnim muzichno teoretichnim problemam 2006 roku vijshov pershij tom Ukrayinskoyi muzichnoyi enciklopediyi v troh tomah pidgotovlenoyi viddilom muzikoznavstva IMFE im M T Rilskogo z chastkovim zaluchennyam storonnih avtoriv 2 Providni muzikoznavci Ukrayini RedaguvatiGerasimova Persidska Nina Oleksandrivna doktor mistectvoznavstva profesor Kiyiv Drach Irina Stepanivna doktor mistectvoznavstva profesor prorektor z naukovoyi roboti HDUM im I P Kotlyarevskogo Zinkevich Olena Sergiyivna doktor mistectvoznavstva profesor Kiyiv Kiyanovska Lyubov Oleksandrivna doktor mistectvoznavstva profesor Lviv Markova Olena Mikolayivna doktor mistectvoznavstva profesor Odesa Moskalenko Viktor Grigorovich doktor mistectvoznavstva profesor Kiyiv Ocheretovska Neonila Leonidivna doktor mistectvoznavstva profesor Harkiv Pavlishin Stefaniya Stefaniyivna doktor mistectvoznavstva profesor Lviv Samojlenko Oleksandra Ivanivna doktor mistectvoznavstva profesor prorektor ODMA imeni A V Nezhdanovoyi Sokol Oleksandr Viktorovich doktor mistectvoznavstva profesor rektor ODMA imeni A V Nezhdanovoyi Tereshenko Alla Kostyantinivna doktor mistectvoznavstva profesor Kiyiv Tishko Sergij Vitalijovich doktor mistectvoznavstva profesor Kiyiv Ship Sergij Vasilovich doktor mistectvoznavstva profesor Odesa Cherkashina Gubarenko Marina Romanivna doktor mistectvoznavstva profesor Kiyiv Literatura RedaguvatiKeldish Yu Muzykovedenie Stattya u Velikij radyanskij enciklopediyi vid 3 Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu A Muha Suchasne ukrayinske muzikoznavstvo Tendenciyi rozvitku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannya RedaguvatiMuzikoznavstvo Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 550 600 Paramuzikoznavstvo Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 74 Muzikoznavchij portal Arhivovano 25 lipnya 2010 u Wayback Machine Primitki Redaguvati pasporti specialnostej Arhiv originalu za 14 grudnya 2010 Procitovano 21 chervnya 2010 Naukovi publikaciyi i vidavnicha diyalnist NAN Ukrayini Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2011 Procitovano 21 chervnya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzikoznavstvo amp oldid 40450174