www.wikidata.uk-ua.nina.az

Верховинець Василь Миколайович Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удо

Верховинець Василь Миколайович

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2018)
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (серпень 2018)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Верховинець.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костів.

Верхови́нець Васи́ль Микола́йович (справжнє прізвище Костів; 5 січня 1880, Старий Мізунь — 11 квітня 1938) — український композитор, диригент і хореограф, перший теоретик українського народного танцю. Автор багатьох музикознавчих праць, викладач хорових дисциплін, теорії музики та гармонії, хоровий диригент, співак, хормейстер і хореограф, музичний і громадський діяч. Етнограф. Батько співачки Наталки Костів-Сарамаги. Почесний громадянин Долини.

Верховинець Василь Миколайович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 5 січня 1880(1880-01-05)
Місце народження Старий Мізунь, Q11825581?, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Дата смерті 11 квітня 1938(1938-04-11) (58 років)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Австро-Угорщина і СРСР
Професії антрополог, танцюрист, музикознавець, хореограф, музичний педагог, етнограф
Нагороди

Василь Верховинець, «… він був не тільки високообдарованою людиною, — говорив М. Т. Рильський, — але й людиною неабиякої освіченості та широких культурних інтересів».

Життєпис ред.

Верховинець у ролі Левка у виставі «Майська ніч»

Народився в с. Мізунь (нині Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області) 5 січня 1880 р. в родині селянина-бідняка.

У 12 років успішно закінчив сільську школу і поїхав вчитися у бурсу при Ставропігійському інституті (Львів), де готували слухачів для духовної та учительської семінарій.

1899 року Василь Миколайович закінчує учительську семінарію в Самборі з дипломом «Городського народного вчителя» і починає педагогічну діяльність на посаді викладача співів у народних школах села Бережниці, а згодом в Середній Угринів Калуського повіту.

Він виявляє себе як неабиякий хормейстер і актор. Перейшовши до «Русько-народного театру» виступає на сцені з провідними партіями в музичних постановках. Василь Миколайович мав непоганий, поставлений голос — лірично-драматичний тенор.

У 1906 році Микола Карпович Садовський організовує театр і запрошує для роботи у ньому як визначних майстрів старшого покоління, так і аматорів, серед яких був і В. М. Верховинець, якому доводиться переїхати з Галичини до Києва. 1907 р. до трупи Садовського серед інших акторів було запрошено Є. Долю — майбутню дружину Верховинця, прекрасну актрису, що виконувала ролі травестів.

У театрі Садовського Верховинець працює над створенням сценічних образів. Киян чарували його тенор і майстерна гра в ролях Петра («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Андрія («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Левка («Майська ніч» М. Лисенка), Йонтека («Галька» Монюшка), Вашека («Продана наречена» Б. Сметани), Андрія («Катерина» М. Аркаса).

Згодом переходить на хормейстерську та диригентську роботу. Одночасно успішно закінчує теоретичний клас школи М. В. Лисенка під керівництвом професора Г. М. Любомирського. Певний час він працює разом із відомим хормейстером-диригентом О. А. Кошицем. Ним була написана велика кількість хорів, революційних маршів та романсів на слова Л. Українки, І. Франка, О. Олеся, М. Рильського, П. Тичини та інших українських поетів.

Великі досягнення Верховинця у справі хореографії. 23 листопада 1910 року у театрі Садовського відбулася прем'єра комічної опери Лисенка «Енеїда». Особливо цікавими були веснянки карфагенянок і гопак на Олімпі у постановці Верховинця. Цікавим був танець молоді біля корчми, поставлений ним же для драми І. Франка «Украдене щастя» (прем'єра 7 березня 1912 р.). Винахідливо скомпоновані і поставлені Василем Миколайович обрядові «хори веснянок» в п'єсі «Маруся Богуславка» мали винятковий успіх у глядачів.

Навесні 1915 року Верховинець виходить із трупи Садовського і переходить до театру під керівництвом І. О. Мар'яненка. В цьому колективі був хормейстером-диригентом і хореографом.

Користуючись змогою бувати у різних куточках України завдяки гастролям театру, Верховинець глибоко вивчає побут і творчість українського народу. Він багато часу досліджував українські народні танці, проводив етнографічні дослідження, записував традиційні танці та танцювальні кроки в українських селах, ним записані танці «Роман» і «Гопак», «Василиха», «Шевчик», «Рибка». Також Василь Миколайович записав українське весілля. Книга «Українське весілля» у 1912 р. стала його першою науковою працею. Друга праця «Українські танці» (1913 р.) стала результатом наполегливих пошуків у царині народних танців.

На той час становище в галузі хореографії було не найкращим. В. М. Верховинець говорить: «Українського балету ще не було і нема, він ще в народі як матеріал. Те, що ми до цього часу бачили на сценах, на забавах та вечірках,- це тільки слабка або погана імітація, а здебільшого еквілібристика в українській одежі під неможливо швидкий темп українського козачка».

З метою створення міцної теоретичної бази для дальшого розвитку національної хореографії Верховинець пише книгу «Теорія українського народного танцю» (1919). Це було перше в Україні ґрунтовне дослідження характеру і принципу побудови української народної хореографії, дослідження, яке мало на меті створення на народній основі національного фахового балету. «Теорія українського народного танцю» витримала 5 перевидань. У 1923 р. публікується ще одна праця В. М. Верховинця — збірка дитячих ігор з піснями «Весняночка», в якій викладається методологія роботи з дітьми.

У 1918 р. очолив Український національний хор у Полтаві. У 1919 — 1920 роках Василь Верховинець викладав у Музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка. У 1920—1932 рр. — керував кафедрою мистецтвознавства Полтавського інституту народної освіти, хоровою студією ім. Стеценка при Музичному товаристві ім. Леонтовича (Київ), 1927—1928 рр. — був керівником хору Харківського драматичного театру.

Засновник та головний хормейстер Першої української державної музичної комедії (1929—1931). Постановки: «Орфей у пеклі», «Циган барон», «Гейша», «Запорожець за Дунаєм» та хорової вистави «Вечорниці».

1930 року Харківський оперний театр здійснив постановку першого українського балетного спектаклю «Пан Каньовський» (муз. М. Вериківського та Ю. Ткаченка). В. М. Верховинець був запрошений як співпостановник цього спектаклю. У цьому ж році Василь Миколайович у Полтаві створює «Жінхоранс» — жіночий колектив театралізованого співу. Ансамбль подавав пісню, супроводжуючи її ритмічними рухами, що відтворюють певний образ, підказаний змістом твору. Це був новий оригінальний жанр театралізованої пісні, який базувався на традиції українських пісень-діалогів, ігрових пісень, танців.

Павло Вірський писав: «Здобутки створеного ним вокально-хореографічного ансамблю „Жінхоранс“ — це наша класика, це яскрава сторінка в історії української хореографії. Найкращі традиції „Жінхорансу“ свято шанують усі танцювальні колективи України, в цих традиціях, зокрема, виховується і Державний заслужений ансамбль танцю Української РСР».

У 1933—1934 рр. на Одеській кіностудії Іван Петрович Кавалерідзе працював над картиною «Коліївщина», сюди було запрошено і Василя Миколайовича Верховинця, який керував хором, що знімався у цьому кінофільмі. Одночасно він також брав участь у зніманнях фільму і як актор.

У 1927 і 1932 рр. його двічі заарештовували у Полтаві по звинуваченню у належності до СВУ, але за відсутністю доказів він був звільнений. 23 грудня 1937 року його знову заарештували. Верховинець звинувачувався у злочинах, як активний учасник контрреволюційної націоналістичної організації. Після нещадних багаточасових допитів Верховинець визнає себе винним і стверджує, що у 1919 р. в Полтаві брав безпосередню участь в організації повстанського виступу проти Радянської влади. Слідчі не зупинялися ні перед чим, щоб довести неіснуючу вину допитуваного. Наголошувалось на тому, що Верховинець займався активною боротьбою проти Радянської влади протягом 20 років її існування. Василя Верховинця звинувачували у шпигунській діяльності на користь Польщі, у тому, що він нібито протягом 1928—1930 рр. відновив повстанську організацію у Полтаві й одночасно встановив зв'язок з активістами націоналістичної організації в Харкові.

У 1938 році був арештований. Виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР 10 квітня 1938 р. в місті Києві засудила В. М. Верховинця до розстрілу. Вирок приведений у виконання у Києві 11 квітня 1938 р.

Лише через 19 років, 7 липня 1957 р. Спілка композиторів України звернулася до військового прокурора з проханням реабілітації композитора. 25 квітня 1958 р. Василь Верховинець був реабілітований Верховним судом СРСР.

Спадщина ред.

  • для хору — «Заграй, кобзарю» (сл. Х.Рябоконя), «Ой зацвіла папороть» (сл. В.Чумака), «Лісові дзвіночки» (сл. П. Тичини), «Грими, грими, могутня пісне!» (сл. Д. Загула), «Більше надії, брати!» (слова В. Чумака) та ін.,
  • солоспіви й дуети на слова Лесі Українки, І. Франка, О. Олеся, М. Рильського, П. Тичини та ін.,
  • дитячі пісні;
  • музика до народних танців і театральних вистав;
  • обробки революційних пісень;
  • запис понад 400 українських народних пісень і танців.

Книги

Пам'ять ред.

У 2021 його доля представлена на фотодокументальній виставці про репресованих театральних діячів «Імена, викреслені з афіш», що експонується при вході на територію Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

У місті Полтава є вулиця Василя Верховинця.

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.biografija.ru/biography/verkhovinec-vasilij-nikolaevich.htm
  2. Сарамага Наталія Теодорівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 229. — ISBN 978-966-528-279-2.
  3. Нова рада, 1918, № 153
  4. Василь Верховинець і Полтава: перехресні стежки. poltava-trend.in.ua (укр.). 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  5. Світлана Чорна (15 травня 2021). Імена, викреслені з афіш. Голос України. 

Джерела ред.

Література ред.

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.184
  • Верховинець Я. В. М. Верховинець // кн. Теорія укр. нар. танцю, К., 1991;
  • Верховинець Я. Митець і вихователь //Мистецтво, 1968, № 4;
  • Верховинець Я. Пам'яті митця // Соц. культура, 1990, № 1;
  • Золочевський В. Українська народна пісня в творчості В. М. Верховинця // Нар. творчість та етнографія, 1960, № 3;
  • Гуменюк А. Хореографічна діяльність В. М. Верховинця // Нар. творчість та етнографія, 1980, № 1;
  • Дзюба Г. Фольклористична діяльність В. М. Верховинця // Нар. творчість та етнографія, 1985, № 1; *Верховинець Я., Сівкович М. Як виник і як був заборонений «Лондонський гопак» // Нар. творчість та етнографія, 1994, № 3;
  • Верховинець Г. Дивовижно поєднував хореографію, пісню і театральне дійство // Укр. музична газета, 2000, № 1

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Verhovinec U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kostiv Verhovi nec Vasi l Mikola jovich spravzhnye prizvishe Kostiv 5 sichnya 1880 Starij Mizun 11 kvitnya 1938 ukrayinskij kompozitor dirigent i horeograf pershij teoretik ukrayinskogo narodnogo tancyu Avtor bagatoh muzikoznavchih prac vikladach horovih disciplin teoriyi muziki ta garmoniyi horovij dirigent spivak hormejster i horeograf muzichnij i gromadskij diyach Etnograf Batko spivachki Natalki Kostiv Saramagi 2 Pochesnij gromadyanin Dolini Verhovinec Vasil MikolajovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 5 sichnya 1880 1880 01 05 1 Misce narodzhennya Starij Mizun Q11825581 Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaData smerti 11 kvitnya 1938 1938 04 11 1 58 rokiv Misce smerti Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo Avstro Ugorshina i SRSRProfesiyi antropolog tancyurist muzikoznavec horeograf muzichnij pedagog etnografNagorodiVasil Verhovinec vin buv ne tilki visokoobdarovanoyu lyudinoyu govoriv M T Rilskij ale j lyudinoyu neabiyakoyi osvichenosti ta shirokih kulturnih interesiv Zmist 1 Zhittyepis 2 Spadshina 3 Pam yat 4 Primitki 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaZhittyepis red nbsp Verhovinec u roli Levka u vistavi Majska nich Narodivsya v s Mizun nini Starij Mizun Dolinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 5 sichnya 1880 r v rodini selyanina bidnyaka U 12 rokiv uspishno zakinchiv silsku shkolu i poyihav vchitisya u bursu pri Stavropigijskomu instituti Lviv de gotuvali sluhachiv dlya duhovnoyi ta uchitelskoyi seminarij 1899 roku Vasil Mikolajovich zakinchuye uchitelsku seminariyu v Sambori z diplomom Gorodskogo narodnogo vchitelya i pochinaye pedagogichnu diyalnist na posadi vikladacha spiviv u narodnih shkolah sela Berezhnici a zgodom v Serednij Ugriniv Kaluskogo povitu Vin viyavlyaye sebe yak neabiyakij hormejster i aktor Perejshovshi do Rusko narodnogo teatru vistupaye na sceni z providnimi partiyami v muzichnih postanovkah Vasil Mikolajovich mav nepoganij postavlenij golos lirichno dramatichnij tenor U 1906 roci Mikola Karpovich Sadovskij organizovuye teatr i zaproshuye dlya roboti u nomu yak viznachnih majstriv starshogo pokolinnya tak i amatoriv sered yakih buv i V M Verhovinec yakomu dovoditsya pereyihati z Galichini do Kiyeva 1907 r do trupi Sadovskogo sered inshih aktoriv bulo zaprosheno Ye Dolyu majbutnyu druzhinu Verhovincya prekrasnu aktrisu sho vikonuvala roli travestiv U teatri Sadovskogo Verhovinec pracyuye nad stvorennyam scenichnih obraziv Kiyan charuvali jogo tenor i majsterna gra v rolyah Petra Natalka Poltavka M Lisenka Andriya Zaporozhec za Dunayem S Gulaka Artemovskogo Levka Majska nich M Lisenka Jonteka Galka Monyushka Vasheka Prodana narechena B Smetani Andriya Katerina M Arkasa Zgodom perehodit na hormejstersku ta dirigentsku robotu Odnochasno uspishno zakinchuye teoretichnij klas shkoli M V Lisenka pid kerivnictvom profesora G M Lyubomirskogo Pevnij chas vin pracyuye razom iz vidomim hormejsterom dirigentom O A Koshicem Nim bula napisana velika kilkist horiv revolyucijnih marshiv ta romansiv na slova L Ukrayinki I Franka O Olesya M Rilskogo P Tichini ta inshih ukrayinskih poetiv Veliki dosyagnennya Verhovincya u spravi horeografiyi 23 listopada 1910 roku u teatri Sadovskogo vidbulasya prem yera komichnoyi operi Lisenka Eneyida Osoblivo cikavimi buli vesnyanki karfagenyanok i gopak na Olimpi u postanovci Verhovincya Cikavim buv tanec molodi bilya korchmi postavlenij nim zhe dlya drami I Franka Ukradene shastya prem yera 7 bereznya 1912 r Vinahidlivo skomponovani i postavleni Vasilem Mikolajovich obryadovi hori vesnyanok v p yesi Marusya Boguslavka mali vinyatkovij uspih u glyadachiv Navesni 1915 roku Verhovinec vihodit iz trupi Sadovskogo i perehodit do teatru pid kerivnictvom I O Mar yanenka V comu kolektivi buv hormejsterom dirigentom i horeografom Koristuyuchis zmogoyu buvati u riznih kutochkah Ukrayini zavdyaki gastrolyam teatru Verhovinec gliboko vivchaye pobut i tvorchist ukrayinskogo narodu Vin bagato chasu doslidzhuvav ukrayinski narodni tanci provodiv etnografichni doslidzhennya zapisuvav tradicijni tanci ta tancyuvalni kroki v ukrayinskih selah nim zapisani tanci Roman i Gopak Vasiliha Shevchik Ribka Takozh Vasil Mikolajovich zapisav ukrayinske vesillya Kniga Ukrayinske vesillya u 1912 r stala jogo pershoyu naukovoyu praceyu Druga pracya Ukrayinski tanci 1913 r stala rezultatom napoleglivih poshukiv u carini narodnih tanciv Na toj chas stanovishe v galuzi horeografiyi bulo ne najkrashim V M Verhovinec govorit Ukrayinskogo baletu she ne bulo i nema vin she v narodi yak material Te sho mi do cogo chasu bachili na scenah na zabavah ta vechirkah ce tilki slabka abo pogana imitaciya a zdebilshogo ekvilibristika v ukrayinskij odezhi pid nemozhlivo shvidkij temp ukrayinskogo kozachka Z metoyu stvorennya micnoyi teoretichnoyi bazi dlya dalshogo rozvitku nacionalnoyi horeografiyi Verhovinec pishe knigu Teoriya ukrayinskogo narodnogo tancyu 1919 Ce bulo pershe v Ukrayini gruntovne doslidzhennya harakteru i principu pobudovi ukrayinskoyi narodnoyi horeografiyi doslidzhennya yake malo na meti stvorennya na narodnij osnovi nacionalnogo fahovogo baletu Teoriya ukrayinskogo narodnogo tancyu vitrimala 5 perevidan U 1923 r publikuyetsya she odna pracya V M Verhovincya zbirka dityachih igor z pisnyami Vesnyanochka v yakij vikladayetsya metodologiya roboti z ditmi U 1918 r ocholiv Ukrayinskij nacionalnij hor u Poltavi 3 U 1919 1920 rokah Vasil Verhovinec vikladav u Muzichno dramatichnomu instituti im M V Lisenka U 1920 1932 rr keruvav kafedroyu mistectvoznavstva Poltavskogo institutu narodnoyi osviti horovoyu studiyeyu im Stecenka pri Muzichnomu tovaristvi im Leontovicha Kiyiv 1927 1928 rr buv kerivnikom horu Harkivskogo dramatichnogo teatru Zasnovnik ta golovnij hormejster Pershoyi ukrayinskoyi derzhavnoyi muzichnoyi komediyi 1929 1931 Postanovki Orfej u pekli Cigan baron Gejsha Zaporozhec za Dunayem ta horovoyi vistavi Vechornici 1930 roku Harkivskij opernij teatr zdijsniv postanovku pershogo ukrayinskogo baletnogo spektaklyu Pan Kanovskij muz M Verikivskogo ta Yu Tkachenka V M Verhovinec buv zaproshenij yak spivpostanovnik cogo spektaklyu U comu zh roci Vasil Mikolajovich u Poltavi stvoryuye Zhinhorans zhinochij kolektiv teatralizovanogo spivu Ansambl podavav pisnyu suprovodzhuyuchi yiyi ritmichnimi ruhami sho vidtvoryuyut pevnij obraz pidkazanij zmistom tvoru Ce buv novij originalnij zhanr teatralizovanoyi pisni yakij bazuvavsya na tradiciyi ukrayinskih pisen dialogiv igrovih pisen tanciv Pavlo Virskij pisav Zdobutki stvorenogo nim vokalno horeografichnogo ansamblyu Zhinhorans ce nasha klasika ce yaskrava storinka v istoriyi ukrayinskoyi horeografiyi Najkrashi tradiciyi Zhinhoransu svyato shanuyut usi tancyuvalni kolektivi Ukrayini v cih tradiciyah zokrema vihovuyetsya i Derzhavnij zasluzhenij ansambl tancyu Ukrayinskoyi RSR U 1933 1934 rr na Odeskij kinostudiyi Ivan Petrovich Kavaleridze pracyuvav nad kartinoyu Koliyivshina syudi bulo zaprosheno i Vasilya Mikolajovicha Verhovincya yakij keruvav horom sho znimavsya u comu kinofilmi Odnochasno vin takozh brav uchast u znimannyah filmu i yak aktor Aresht ta zagibelU 1927 i 1932 rr jogo dvichi zaareshtovuvali u Poltavi 4 po zvinuvachennyu u nalezhnosti do SVU ale za vidsutnistyu dokaziv vin buv zvilnenij 23 grudnya 1937 roku jogo znovu zaareshtuvali Verhovinec zvinuvachuvavsya u zlochinah yak aktivnij uchasnik kontrrevolyucijnoyi nacionalistichnoyi organizaciyi Pislya neshadnih bagatochasovih dopitiv Verhovinec viznaye sebe vinnim i stverdzhuye sho u 1919 r v Poltavi brav bezposerednyu uchast v organizaciyi povstanskogo vistupu proti Radyanskoyi vladi Slidchi ne zupinyalisya ni pered chim shob dovesti neisnuyuchu vinu dopituvanogo Nagoloshuvalos na tomu sho Verhovinec zajmavsya aktivnoyu borotboyu proti Radyanskoyi vladi protyagom 20 rokiv yiyi isnuvannya Vasilya Verhovincya zvinuvachuvali u shpigunskij diyalnosti na korist Polshi u tomu sho vin nibito protyagom 1928 1930 rr vidnoviv povstansku organizaciyu u Poltavi j odnochasno vstanoviv zv yazok z aktivistami nacionalistichnoyi organizaciyi v Harkovi U 1938 roci buv areshtovanij Viyizna sesiya Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR 10 kvitnya 1938 r v misti Kiyevi zasudila V M Verhovincya do rozstrilu Virok privedenij u vikonannya u Kiyevi 11 kvitnya 1938 r Lishe cherez 19 rokiv 7 lipnya 1957 r Spilka kompozitoriv Ukrayini zvernulasya do vijskovogo prokurora z prohannyam reabilitaciyi kompozitora 25 kvitnya 1958 r Vasil Verhovinec buv reabilitovanij Verhovnim sudom SRSR Spadshina red dlya horu Zagraj kobzaryu sl H Ryabokonya Oj zacvila paporot sl V Chumaka Lisovi dzvinochki sl P Tichini Grimi grimi mogutnya pisne sl D Zagula Bilshe nadiyi brati slova V Chumaka ta in solospivi j dueti na slova Lesi Ukrayinki I Franka O Olesya M Rilskogo P Tichini ta in dityachi pisni muzika do narodnih tanciv i teatralnih vistav obrobki revolyucijnih pisen zapis ponad 400 ukrayinskih narodnih pisen i tanciv Knigi Ukrayinske vesillya 1912 Teoriya ukrayinskogo narodnogo tancyu K 1919 pershe v ukrayinskij horeografiyi doslidzhennya zbirnik dlya ditej Vesnyanochka X 1923 5 e vid 1990 Pam yat red U 2021 jogo dolya predstavlena na fotodokumentalnij vistavci pro represovanih teatralnih diyachiv Imena vikresleni z afish sho eksponuyetsya pri vhodi na teritoriyu Nacionalnogo istoriko memorialnogo zapovidnika Bikivnyanski mogili 5 U misti Poltava ye vulicya Vasilya Verhovincya Primitki red a b https www biografija ru biography verkhovinec vasilij nikolaevich htm Saramaga Nataliya Teodorivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 229 ISBN 978 966 528 279 2 Nova rada 1918 153 Vasil Verhovinec i Poltava perehresni stezhki poltava trend in ua ukr 16 kvitnya 2021 Procitovano 16 kvitnya 2021 Svitlana Chorna 15 travnya 2021 Imena vikresleni z afish Golos Ukrayini Dzherela red G M Vasilchenko Muzika bula jogo stihiyeyu i poklikannyam Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 V I Kizchenko Verhovinec Vasil Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 489 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Ya V Verhovinec Verhovinec Vasil Mikolajovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Verhovinec Vasil Mikolajovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 113 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 L ParhomenkoVerhovinec Vasil Mikolajovich Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 334Literatura red Istoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 184 Verhovinec Ya V M Verhovinec kn Teoriya ukr nar tancyu K 1991 Verhovinec Ya Mitec i vihovatel Mistectvo 1968 4 Verhovinec Ya Pam yati mitcya Soc kultura 1990 1 Zolochevskij V Ukrayinska narodna pisnya v tvorchosti V M Verhovincya Nar tvorchist ta etnografiya 1960 3 Gumenyuk A Horeografichna diyalnist V M Verhovincya Nar tvorchist ta etnografiya 1980 1 Dzyuba G Folkloristichna diyalnist V M Verhovincya Nar tvorchist ta etnografiya 1985 1 Verhovinec Ya Sivkovich M Yak vinik i yak buv zaboronenij Londonskij gopak Nar tvorchist ta etnografiya 1994 3 Verhovinec G Divovizhno poyednuvav horeografiyu pisnyu i teatralne dijstvo Ukr muzichna gazeta 2000 1Posilannya red Verhovinec Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kimnata muzej V M Verhovincya u PDPU Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Dmitro Yusip Golos kalinovoyi sopilki nedostupne posilannya z chervnya 2019 Batko trikolinnogo gopaka Vasil Verhovinec Verhovinec V Teoriya narodnogo ukrayinskogo tanka V Verhovinec z mal P Butka Vid 2 ge poshirene Poltava b v 1920 107 s Ukrayinska horeografiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Verhovinec Vasil Mikolajovich amp oldid 40195396