www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музична освіта Музи чна осві та процес засвоєння знань вмінь та навичок необхідних для музичної діяльності а також сукуп

Музична освіта

Музи́чна осві́та — процес засвоєння знань, вмінь та навичок, необхідних для музичної діяльності, а також сукупність знань і пов'язаних з ними вмінь та навичок, отриманих у результаті навчання. Під музичною освітою нерідко розуміють і саму систему організації музичного навчання. Основний шлях одержання музичної освіти — підготовка під керівництвом педагога, найчастіше в навчальному закладі.

Важливу роль може грати й самоосвіта, а також засвоєння знань та умінь у процесі професійної музичної практики або участі в самодіяльному музикуванні. Розрізняють загальну музичну освіту, яка дає знання, уміння й навички в обсязі, потрібному для аматорської діяльності або тільки для сприйняття музики, і фахову музичну освіту, яка готує до професійної роботи (композиторської, виконавської, наукової, педагогічної).

Музична освіта у стародавню епоху Редагувати

На ранніх етапах розвитку людського суспільства, коли не було особливої функції музиканта й всі члени родового колективу самі створювали примітивні музичні дійства й самі ж їх і виконували, музичним навичкам, очевидно, спеціально не навчали, і вони засвоювалися молодшими від старших.

Надалі музично-магічні функції брали на себе шамани й вожді племен, поклавши цим початок виділенню в наступні часи синкретичних мистецтв, професії, у якій музикант був одночасно танцівником, і творцем текстів.

Коли ж художня культура досягла вищого рівня, виникла необхідність у спеціальному навчанні. Про це, зокрема, свідчать факти з життя інків Північної Америки до її колонізації європейцями: у гірських жителів цих країв існувала плата за навчання новим пісням (з голосу); стародавні мешканці Мексики влаштовували музично-освітні установами — навчання пісням-танцям, а стародавні перуанці навчали співучій речитації епічних сказань. Приблизно на той час, коли в цивілізаціях стародавнього світу починає виразно розділятися ритуально-культова, двірська, воєнна і народна музика й коли формуються різні типи музикантів, що стоять на різних соціальних щаблях, відносяться перші розрізнені відомості про музичну освіту.

Найстарші з них стосуються Єгипту, де до кінця періоду Давнього царства (бл. 2500 до н. е.) придворні співачки проходили спеціальне навчання, а згодом, у період ХІІ династії Середнього царства (2000—1785), жерці, судячи зі збережених зображень, виступали в ролі вчителів, що навчали співати під акомпанемент цитри, ударів і притупування. Вважається, що Мемфіс був протягом довгого періоду осередком шкіл, у яких вивчали культову й світську музику.

У Стародавньому Китаї в 11-3 ст. до н. е. в епоху Чжоу музичною освітою займалося окреме відомство під спостереженням імператора.

Греція була однією з перших країн, де музиці надавалося велике соціально-політичне та виховне значення. Найдавніші відомості щодо музичної хлопців вільних станів стосуються островів Крит та Лесбос. На Лесобсі утворилася школа кифаредів на чолі з Терпандром, що заклала основи мистецтва професійної кіфаристики, тобто вміння речитативно вимовляти текст, співати й акомпанувати. У Спарті хоровий спів уважався необхідною складовою навчання юнаків, які періодично повинні були виступати на святах. В Афінах у процесі т.зв. мусичного виховання хлопчики навчалися серед інших предметів і музиці, причому викладання було тісно пов'язане із засвоєнням творів грецької літератури й дидактичної поезії. Помітний вплив на музичне навчання в Греції зробили музично-естетичні і педагогічні погляди Платона й Аристотеля. Платон вважав, що «мусична освіта» має буи доступною для кожного, а питання про музикальність чи немузикальність учня стояти не повинно.

Музична освіта у середньовіччі Редагувати

У роки раннього й класичного середньовіччя музична культура створювалася діячами, що стояли на різних щаблях соціальної ієрархії: музикантами-теоретиками й музикантами-практиками (канторами й інструменталістами, у першу чергу органістами), пов'язаними із церквою й культовою музикою, труверами, трубадурами й мінезінгерами, двірськими музикантами, бардами-сказителями й ін. Ці різні, нерідко й антагоністичні, групи музикантів-професіоналів опановували знаннями й умінням по-різному: одні — у співацьких школах (головним чином при монастирях і кафедральних соборах), а починаючи з 13 в. й в університетах, інші — в умовах музичного цехового навчання й у практиці безпосередньої передачі традицій від майстра до учнів.

Музика вивчалася, поряд із грецькою і латинською мовами та арифметикою. Основними осередками професійної музичної освіти були монастирські, а трохи пізніше й кафедральні співацькі школи. Однією з найважливіших була «Скола канторум» при папському дворі в Римі (заснована близько 600, реорганізована в 1484), що послужила зразком для навчальних закладів аналогічного типу у містах Західної Європи. Методи навчання хорового співу спиралися на засвоєння наспівів по слуху. Вчитель користувався при цьому способами хейрономії: рух голосу нагору й униз вказувався умовними рухами руки й пальців. Засвоєнню теоретичного матеріалу сприяли рукописні посібники, зазвичай у вигляді діалогів між учителем й учнем. Як і в античності, монохорд служив для пояснення інтервалів між звуками.

Приблизно з 10 ст. монастирські школи зосереджують увагу головним чином на практиці церковного співу й втрачають інтерес до музично-теоретичної освіти. Натомість ініціатива в області розвитку музичної освіти переходить до кафедральних шкіл, а одним з провідних освітніх закладів цього типу стала школа при кафедральному соборі Нотр-Дам (Париж), що послужив прототипом майбутніх метриз.

У кінці 12 ст. у Парижі виникла «університетська корпорація» магістрів і студентів, що поклала початок Паризькому університету (заснований 1215), де на факультеті мистецтв поряд вивчалася в рамках «семи вільних мистецтв» і музика. В 12-14 століттях університети, в яких вивчалася музична наука, виникали й в інших західно-європейських містах: у Кембриджі (1129), Оксфорді (1163), Празі (1348), Кракові (1364), Відні (1365). Гейдсельберзі (1386). У деяких із них музично-теоретичні іспити були обов'язковими для здобуття ступеня бакалавра й магістра. Найвидатнішим університетським педагогом-музикантом цієї епохи був І. Муріс, вивчення праць якого ще протягом довгого часу вважалося обов'язковим в європейських університетах.

Музична освіта в епоху Відродження і Просвітництва Редагувати

В епоху Ренесансу передові музичні діячі виступають проти схоластики в теорії музики й у музичному навчанні, бачать сенс занять музикою в практичному музикуванні (у створенні музики й виконавстві), роблять спроби погодити теорію й практикою в засвоєнні музичних знань і придбанні вмінь, шукають у самій музиці й у музичному навчанні можливість сполучати естетичні й етичні моменти (принцип, запозичений з античної естетики). Про цю загальну лінію музичної педагогіки свідчить і практична спрямованість ряду навчальних книг, опублікованих у кін. 15 — поч. 16 ст.

Розвитку музичної освіти сприяла й гнучкіша система нотного запису, що сформувалася в епоху Відродження, а також винайдення нотодрукування. Реформована музична писемність і друкована публікація музичних записів і книг з нотними прикладами полегшувала музичне навчання й передачу музичного досвіду з покоління в покоління. Зусилля музичної педагогіки були спрямовані на формування освіченого музиканта-практика, який з дитячих років удосконалювався в хоровому співі, грі на органі й інших музичних інструментах, у музичній теорії й мистецтві складати музику і в подальшому продовжував займатися різноманітною професійною діяльністю.

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2020)


Музична освіта в Україні Редагувати

Україна успадкувала трирівневу систему музичної освіти з часів СРСР. У 1991-2014 роках в Україні діяли 5 вищих навчальних закладів - консерваторії (з часом перейменовані в "музичні академії") у Львові (з 1858), Одесі (з 1913), Києві (з 1913), Харкові (з 1917), Донецьку (з 1991) і Дніпрі (з 2006), 33 музичні училища і більше 1000 музичних шкіл та шкіл мистецтв.

Після освітньої реформи 2014 року музичні академії отримали статус закладів вищої освіти IV рівня акредитації, Дніпропетровська консерваторія та Київське музичне училище - ІІІ рівня акредитації, інші музичні училища отримали - І-ІІ рівня акредитації й зазнали перейменувань у коледжі (Київське училище, як і Дніпропетровська консерваторія - в академію). Одночасно Україна втратила навчальні заклади на окупованих територіях, колективи яких частково були евакуйовані до Києва, а частково продовжили роботу під керівництвом окупаційних адміністрацій. Музичні ЗВО IV рівня акредитації знаходяться у сфері управління Міністерства культури (з 2020 - МКІП), натомість інші заклади - у сфері управління місцевих органів влади.

При цьому кількість студентів у музичних училищах в період з 1993 по 2013 роки зменшилась удвічі, внаслідок чого окремі музичні училища в 1997 році були об’єднані з училищами культури. Також спостерігається тенденція до зменшення музичних шкіл. Ці процеси надихають чиновників Міністерства культури до реформування галузі, що не знаходить, однак, підтримки серед викладачів мистецьких навчальних закладів

Примітки Редагувати

  1. Детальна інформація в статті Список музичних училищ України
  2. * Походзей І. І. /. І. І. Походзей // Часоп. Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. — 2015. — № 2. — С. 82–95.
  3. див. Дитяча музична школа#Сучасні проблеми музичних шкіл

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Козир А. В. Вступ до акмеології мистецької освіти : навч.-метод. посібник. - Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. - 263 с.
  • Методика музичного виховання : навч. посіб. / Л. М. Воєвідко. – Кам‘янець-Подільський: ФОП Сисин Я.І. : Абетка, 2 019. – 220 с. – ISBN 617-7052-85-1.
  • Бондаренко Андрій. ВІКІПЕДІЯ В МУЗИЧНІЙ ОСВІТІ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ.
  • Музична освіта в історичному вимірі / Н. Л. Регеша // Вісник КНУКіМ. Серія : Мистецтвознавство. - 2013. - Вип. 29. - С. 130-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknukim_myst_2013_29_20
  • Музична освіта сьогодення: від Ярослава Мудрого до Новітнього часу / Т. І. Кірєєва // Наука. Релігія. Суспільство. - 2011. - № 1. - С. 153-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nrs_2011_1_26
  • Музична педагогіка: курс лекцій з актуальних проблем викладання музичних дисциплін у системі педагогічної освіти / Г. М. Падалка; за ред. В. Г. Бутенка. – Херсон: ХДПІ, 1995. – 104 с.
  • Музично-педагогічна освіта України на межі двох тисячоліть (1991–2010 рр.). Навч. посібник / Черкасов В.Ф. – Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД», 2011. – 380 с. – ISBN 978-966-189-054-0.
  • Музично-педагогічні системи та концепції ХХ століття: підручник / [Ніколаї Г.Ю., Черкасов В.Ф., та ін.]; за заг. ред. канд. пед. наук, проф., Тайнель Е.З., вид. 2-ге. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка; Харків, 2018. – 433 с.
  • Назаренко М. Розвиток професійної музичної освіти в Україні (XVIII-ХІХ ст.) / М. Назаренко // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки. - 2012. - Вип. 107(2). - С. 28-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2012_107(2)__7.
  • Олексюк О. М. Музична педагогіка: навчальний посібник. - Київ: КНУКІМ, 2006. - 188 с.
  • Основи загальної та музичної педагогіки: теорія та історія : Навчальний посібник / О. Михайличенко. – Суми: Козацький вал, 2009. – 208 с.
  • Педагогіка мистецтва. Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін / Г.М. Падалка. – К.: Освіта України, 2008. – 274 с.
  • Ростовський О.Я. Лекції з історії західноєвропейської музичної педагогіки: Навч. посібник. – Ніжин: Вид-во НДПУ, 2003. – 193 с.
  • Ростовський О. Я. Розвиток шкільної музичної освіти в Україні (ХХ – початок ХХІ ст.). Мистецька освіта в Україні: теорія і практика. - Суми: СумДПУ ім. А. Макаренка, 2010. - 255 с.
  • Ростовський О.Я. Теорія і методика музичної освіти: Навч.-метод. посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011. — 640 с. — ISBN 978-966-10-1651-3 (коротко про видання [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.])
  • Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в Україні (1962–1991 рр.): монографія / В.Ф. Черкасов. – Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2008. – 376 с.
  • Теорія і методика музичної освіти: навчальний посібник / В.Ф Черкасов — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2014. — 472 с. — ISBN 978-966-10-3848-5 (фрагменти для ознайомлення[недоступне посилання])
  • Теорія і методика музичної освіти : [підручник] / Володимир Черкасов. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. – 528 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muzi chna osvi ta proces zasvoyennya znan vmin ta navichok neobhidnih dlya muzichnoyi diyalnosti a takozh sukupnist znan i pov yazanih z nimi vmin ta navichok otrimanih u rezultati navchannya Pid muzichnoyu osvitoyu neridko rozumiyut i samu sistemu organizaciyi muzichnogo navchannya Osnovnij shlyah oderzhannya muzichnoyi osviti pidgotovka pid kerivnictvom pedagoga najchastishe v navchalnomu zakladi Vazhlivu rol mozhe grati j samoosvita a takozh zasvoyennya znan ta umin u procesi profesijnoyi muzichnoyi praktiki abo uchasti v samodiyalnomu muzikuvanni Rozriznyayut zagalnu muzichnu osvitu yaka daye znannya uminnya j navichki v obsyazi potribnomu dlya amatorskoyi diyalnosti abo tilki dlya sprijnyattya muziki i fahovu muzichnu osvitu yaka gotuye do profesijnoyi roboti kompozitorskoyi vikonavskoyi naukovoyi pedagogichnoyi Zmist 1 Muzichna osvita u starodavnyu epohu 2 Muzichna osvita u serednovichchi 3 Muzichna osvita v epohu Vidrodzhennya i Prosvitnictva 4 Muzichna osvita v Ukrayini 5 Primitki 6 Div takozh 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaMuzichna osvita u starodavnyu epohu RedaguvatiNa rannih etapah rozvitku lyudskogo suspilstva koli ne bulo osoblivoyi funkciyi muzikanta j vsi chleni rodovogo kolektivu sami stvoryuvali primitivni muzichni dijstva j sami zh yih i vikonuvali muzichnim navichkam ochevidno specialno ne navchali i voni zasvoyuvalisya molodshimi vid starshih Nadali muzichno magichni funkciyi brali na sebe shamani j vozhdi plemen poklavshi cim pochatok vidilennyu v nastupni chasi sinkretichnih mistectv profesiyi u yakij muzikant buv odnochasno tancivnikom i tvorcem tekstiv Koli zh hudozhnya kultura dosyagla vishogo rivnya vinikla neobhidnist u specialnomu navchanni Pro ce zokrema svidchat fakti z zhittya inkiv Pivnichnoyi Ameriki do yiyi kolonizaciyi yevropejcyami u girskih zhiteliv cih krayiv isnuvala plata za navchannya novim pisnyam z golosu starodavni meshkanci Meksiki vlashtovuvali muzichno osvitni ustanovami navchannya pisnyam tancyam a starodavni peruanci navchali spivuchij rechitaciyi epichnih skazan Priblizno na toj chas koli v civilizaciyah starodavnogo svitu pochinaye virazno rozdilyatisya ritualno kultova dvirska voyenna i narodna muzika j koli formuyutsya rizni tipi muzikantiv sho stoyat na riznih socialnih shablyah vidnosyatsya pershi rozrizneni vidomosti pro muzichnu osvitu Najstarshi z nih stosuyutsya Yegiptu de do kincya periodu Davnogo carstva bl 2500 do n e pridvorni spivachki prohodili specialne navchannya a zgodom u period HII dinastiyi Serednogo carstva 2000 1785 zherci sudyachi zi zberezhenih zobrazhen vistupali v roli vchiteliv sho navchali spivati pid akompanement citri udariv i pritupuvannya Vvazhayetsya sho Memfis buv protyagom dovgogo periodu oseredkom shkil u yakih vivchali kultovu j svitsku muziku U Starodavnomu Kitayi v 11 3 st do n e v epohu Chzhou muzichnoyu osvitoyu zajmalosya okreme vidomstvo pid sposterezhennyam imperatora Greciya bula odniyeyu z pershih krayin de muzici nadavalosya velike socialno politichne ta vihovne znachennya Najdavnishi vidomosti shodo muzichnoyi hlopciv vilnih staniv stosuyutsya ostroviv Krit ta Lesbos Na Lesobsi utvorilasya shkola kifarediv na choli z Terpandrom sho zaklala osnovi mistectva profesijnoyi kifaristiki tobto vminnya rechitativno vimovlyati tekst spivati j akompanuvati U Sparti horovij spiv uvazhavsya neobhidnoyu skladovoyu navchannya yunakiv yaki periodichno povinni buli vistupati na svyatah V Afinah u procesi t zv musichnogo vihovannya hlopchiki navchalisya sered inshih predmetiv i muzici prichomu vikladannya bulo tisno pov yazane iz zasvoyennyam tvoriv greckoyi literaturi j didaktichnoyi poeziyi Pomitnij vpliv na muzichne navchannya v Greciyi zrobili muzichno estetichni i pedagogichni poglyadi Platona j Aristotelya Platon vvazhav sho musichna osvita maye bui dostupnoyu dlya kozhnogo a pitannya pro muzikalnist chi nemuzikalnist uchnya stoyati ne povinno Muzichna osvita u serednovichchi RedaguvatiU roki rannogo j klasichnogo serednovichchya muzichna kultura stvoryuvalasya diyachami sho stoyali na riznih shablyah socialnoyi iyerarhiyi muzikantami teoretikami j muzikantami praktikami kantorami j instrumentalistami u pershu chergu organistami pov yazanimi iz cerkvoyu j kultovoyu muzikoyu truverami trubadurami j minezingerami dvirskimi muzikantami bardami skazitelyami j in Ci rizni neridko j antagonistichni grupi muzikantiv profesionaliv opanovuvali znannyami j uminnyam po riznomu odni u spivackih shkolah golovnim chinom pri monastiryah i kafedralnih soborah a pochinayuchi z 13 v j v universitetah inshi v umovah muzichnogo cehovogo navchannya j u praktici bezposerednoyi peredachi tradicij vid majstra do uchniv Muzika vivchalasya poryad iz greckoyu i latinskoyu movami ta arifmetikoyu Osnovnimi oseredkami profesijnoyi muzichnoyi osviti buli monastirski a trohi piznishe j kafedralni spivacki shkoli Odniyeyu z najvazhlivishih bula Skola kantorum pri papskomu dvori v Rimi zasnovana blizko 600 reorganizovana v 1484 sho posluzhila zrazkom dlya navchalnih zakladiv analogichnogo tipu u mistah Zahidnoyi Yevropi Metodi navchannya horovogo spivu spiralisya na zasvoyennya naspiviv po sluhu Vchitel koristuvavsya pri comu sposobami hejronomiyi ruh golosu nagoru j uniz vkazuvavsya umovnimi ruhami ruki j palciv Zasvoyennyu teoretichnogo materialu spriyali rukopisni posibniki zazvichaj u viglyadi dialogiv mizh uchitelem j uchnem Yak i v antichnosti monohord sluzhiv dlya poyasnennya intervaliv mizh zvukami Priblizno z 10 st monastirski shkoli zoseredzhuyut uvagu golovnim chinom na praktici cerkovnogo spivu j vtrachayut interes do muzichno teoretichnoyi osviti Natomist iniciativa v oblasti rozvitku muzichnoyi osviti perehodit do kafedralnih shkil a odnim z providnih osvitnih zakladiv cogo tipu stala shkola pri kafedralnomu sobori Notr Dam Parizh sho posluzhiv prototipom majbutnih metriz U kinci 12 st u Parizhi vinikla universitetska korporaciya magistriv i studentiv sho poklala pochatok Parizkomu universitetu zasnovanij 1215 de na fakulteti mistectv poryad vivchalasya v ramkah semi vilnih mistectv i muzika V 12 14 stolittyah universiteti v yakih vivchalasya muzichna nauka vinikali j v inshih zahidno yevropejskih mistah u Kembridzhi 1129 Oksfordi 1163 Prazi 1348 Krakovi 1364 Vidni 1365 Gejdselberzi 1386 U deyakih iz nih muzichno teoretichni ispiti buli obov yazkovimi dlya zdobuttya stupenya bakalavra j magistra Najvidatnishim universitetskim pedagogom muzikantom ciyeyi epohi buv I Muris vivchennya prac yakogo she protyagom dovgogo chasu vvazhalosya obov yazkovim v yevropejskih universitetah Muzichna osvita v epohu Vidrodzhennya i Prosvitnictva RedaguvatiV epohu Renesansu peredovi muzichni diyachi vistupayut proti sholastiki v teoriyi muziki j u muzichnomu navchanni bachat sens zanyat muzikoyu v praktichnomu muzikuvanni u stvorenni muziki j vikonavstvi roblyat sprobi pogoditi teoriyu j praktikoyu v zasvoyenni muzichnih znan i pridbanni vmin shukayut u samij muzici j u muzichnomu navchanni mozhlivist spoluchati estetichni j etichni momenti princip zapozichenij z antichnoyi estetiki Pro cyu zagalnu liniyu muzichnoyi pedagogiki svidchit i praktichna spryamovanist ryadu navchalnih knig opublikovanih u kin 15 poch 16 st Rozvitku muzichnoyi osviti spriyala j gnuchkisha sistema notnogo zapisu sho sformuvalasya v epohu Vidrodzhennya a takozh vinajdennya notodrukuvannya Reformovana muzichna pisemnist i drukovana publikaciya muzichnih zapisiv i knig z notnimi prikladami polegshuvala muzichne navchannya j peredachu muzichnogo dosvidu z pokolinnya v pokolinnya Zusillya muzichnoyi pedagogiki buli spryamovani na formuvannya osvichenogo muzikanta praktika yakij z dityachih rokiv udoskonalyuvavsya v horovomu spivi gri na organi j inshih muzichnih instrumentah u muzichnij teoriyi j mistectvi skladati muziku i v podalshomu prodovzhuvav zajmatisya riznomanitnoyu profesijnoyu diyalnistyu Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2020 Muzichna osvita v Ukrayini RedaguvatiUkrayina uspadkuvala tririvnevu sistemu muzichnoyi osviti z chasiv SRSR U 1991 2014 rokah v Ukrayini diyali 5 vishih navchalnih zakladiv konservatoriyi z chasom perejmenovani v muzichni akademiyi u Lvovi z 1858 Odesi z 1913 Kiyevi z 1913 Harkovi z 1917 Donecku z 1991 i Dnipri z 2006 33 muzichni uchilisha i bilshe 1000 muzichnih shkil ta shkil mistectv Pislya osvitnoyi reformi 2014 roku muzichni akademiyi otrimali status zakladiv vishoyi osviti IV rivnya akreditaciyi Dnipropetrovska konservatoriya ta Kiyivske muzichne uchilishe III rivnya akreditaciyi inshi muzichni uchilisha otrimali I II rivnya akreditaciyi j zaznali perejmenuvan u koledzhi Kiyivske uchilishe yak i Dnipropetrovska konservatoriya v akademiyu 1 Odnochasno Ukrayina vtratila navchalni zakladi na okupovanih teritoriyah kolektivi yakih chastkovo buli evakujovani do Kiyeva a chastkovo prodovzhili robotu pid kerivnictvom okupacijnih administracij Muzichni ZVO IV rivnya akreditaciyi znahodyatsya u sferi upravlinnya Ministerstva kulturi z 2020 MKIP natomist inshi zakladi u sferi upravlinnya miscevih organiv vladi Pri comu kilkist studentiv u muzichnih uchilishah v period z 1993 po 2013 roki zmenshilas udvichi 2 vnaslidok chogo okremi muzichni uchilisha v 1997 roci buli ob yednani z uchilishami kulturi Takozh sposterigayetsya tendenciya do zmenshennya muzichnih shkil Ci procesi nadihayut chinovnikiv Ministerstva kulturi do reformuvannya galuzi sho ne znahodit odnak pidtrimki sered vikladachiv misteckih navchalnih zakladiv 3 Primitki Redaguvati Detalna informaciya v statti Spisok muzichnih uchilish Ukrayini Pohodzej I I Muzichni uchilisha Ukrayini v sistemi pidgotovki misteckih kadriv istoriya stan perspektivi I I Pohodzej Chasop Nac muz akad Ukrayini im P I Chajkovskogo 2015 2 S 82 95 div Dityacha muzichna shkola Suchasni problemi muzichnih shkilDiv takozh RedaguvatiMuzichna pedagogika Doslidzhennya muzichnoyi osvitiDzherela RedaguvatiKostyuk O G Muzichna osvita Arhivovano 18 sichnya 2021 u Wayback Machine URE Muzykalnoe obrazovanie Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Ukrayinska muzichna enciklopediya enciklopediya T 3 L M Golova redkol G Skripnik K In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2011 628 s Literatura RedaguvatiKozir A V Vstup do akmeologiyi misteckoyi osviti navch metod posibnik Kiyiv NPU imeni M P Dragomanova 2012 263 s Metodika muzichnogo vihovannya navch posib L M Voyevidko Kam yanec Podilskij FOP Sisin Ya I Abetka 2 019 220 s ISBN 617 7052 85 1 Bondarenko Andrij VIKIPEDIYa V MUZIChNIJ OSVITI DOSVID I PERSPEKTIVI Muzichna osvita v istorichnomu vimiri N L Regesha Visnik KNUKiM Seriya Mistectvoznavstvo 2013 Vip 29 S 130 136 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Vknukim myst 2013 29 20 Muzichna osvita sogodennya vid Yaroslava Mudrogo do Novitnogo chasu T I Kiryeyeva Nauka Religiya Suspilstvo 2011 1 S 153 163 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Nrs 2011 1 26 Muzichna pedagogika kurs lekcij z aktualnih problem vikladannya muzichnih disciplin u sistemi pedagogichnoyi osviti G M Padalka za red V G Butenka Herson HDPI 1995 104 s Muzichno pedagogichna osvita Ukrayini na mezhi dvoh tisyacholit 1991 2010 rr Navch posibnik Cherkasov V F Kirovograd TOV Imeks LTD 2011 380 s ISBN 978 966 189 054 0 Muzichno pedagogichni sistemi ta koncepciyi HH stolittya pidruchnik Nikolayi G Yu Cherkasov V F ta in za zag red kand ped nauk prof Tajnel E Z vid 2 ge Lviv LNU imeni Ivana Franka Harkiv 2018 433 s Nazarenko M Rozvitok profesijnoyi muzichnoyi osviti v Ukrayini XVIII HIH st M Nazarenko Naukovi zapiski Kirovogradskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Vinnichenka Ser Pedagogichni nauki 2012 Vip 107 2 S 28 38 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Nz p 2012 107 2 7 Oleksyuk O M Muzichna pedagogika navchalnij posibnik Kiyiv KNUKIM 2006 188 s Osnovi zagalnoyi ta muzichnoyi pedagogiki teoriya ta istoriya Navchalnij posibnik O Mihajlichenko Sumi Kozackij val 2009 208 s Pedagogika mistectva Teoriya i metodika vikladannya misteckih disciplin G M Padalka K Osvita Ukrayini 2008 274 s Rostovskij O Ya Lekciyi z istoriyi zahidnoyevropejskoyi muzichnoyi pedagogiki Navch posibnik Nizhin Vid vo NDPU 2003 193 s Rostovskij O Ya Rozvitok shkilnoyi muzichnoyi osviti v Ukrayini HH pochatok HHI st Mistecka osvita v Ukrayini teoriya i praktika Sumi SumDPU im A Makarenka 2010 255 s Rostovskij O Ya Teoriya i metodika muzichnoyi osviti Navch metod posibnik Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2011 640 s ISBN 978 966 10 1651 3 korotko pro vidannya Arhivovano 7 travnya 2021 u Wayback Machine Stanovlennya i rozvitok muzichno pedagogichnoyi osviti v Ukrayini 1962 1991 rr monografiya V F Cherkasov Kirovograd Imeks LTD 2008 376 s Teoriya i metodika muzichnoyi osviti navchalnij posibnik V F Cherkasov Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2014 472 s ISBN 978 966 10 3848 5 fragmenti dlya oznajomlennya nedostupne posilannya Teoriya i metodika muzichnoyi osviti pidruchnik Volodimir Cherkasov Kirovograd RVV KDPU im V Vinnichenka 2014 528 s Posilannya RedaguvatiOsvita muzichna Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 511 529 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzichna osvita amp oldid 38196313