www.wikidata.uk-ua.nina.az

Етномузикологія Етномузиколо гія наукова дисципліна присвячена фіксації систематизації та дослідженню народної музики і

Етномузикологія

Етномузиколо́гія — наукова дисципліна, присвячена фіксації, систематизації та дослідженню народної музики і, в широкому розумінні, вивченню традиційно-усних музичних культур.

Походження терміна Редагувати

Попри поширену думку про те, що термін «етномузикологія» англ. ethnomusicology був введений у 1950 році Яапом Кунстом, цей термін уживався й раніше, зокрема польським дослідником Луціаном Камєнським у 1934 році; проте найраніша відома згадка, а також означення цього терміна належить Клименту Квітці, й датована 1928 роком . У статті про збірник українських народних пісень Михайла Максимовича Квітка пише:

Але наука про народню музику може бути конструована не тільки як парость етнографії; вона є рівночасно парость музикології, аналогічно до того, що й дослід инших родів народнього мистецтва є рівночасно і парость етнографії, і парость відповідного відділу мистецтвознавства. Із цього факта тільки досі не зроблено висновку, що на означення такого рівноправного напряму досліду варто було-б поруч із терміном “музична етнографія”, ввести в ужиток термін “етно-музикологія”.

Окрім терміна «етномузикологія» в Україні вживаються також паралельні назви, — зокрема: музична фольклористика, музична етнологія, етномузикознавство.

Історія етномузикологічної науки Редагувати

Витоки музичної етнографії пов'язані з творчістю філософів і вчених М. Монтея (XVI ст.) Ж. Ж. Руссо, І. Г. Гердера (XVIII ст.) та інших. Наприкінці XIX — на початку XX століття підвищення інтересу до народних джерел було пов'язане із національним відродженням в ряді країн, з яким прийшло і становлення національних музичних шкіл. Становлення етномузикології були підготовлені винайденням фонографу (1877), який стали застосовувати для запису музики усної традиції (1890), а також розробкою центової системи виміру звуковисотності А. Еллісом. 1899 у Відні, а 1900 у Берліні були засновані великі фоноархіви, на базі яких почали розвиватися наукові школи.

Разом з тим значний внесок у становлення етномузикології зробили композитори, що звернулись до народної творчості, зокрема українці М. Лисенко, Ф. Колесса, росіяни М. А. Римський-Корсаков, угорці Б. Барток і З. Кодаї. В 1901—1921 роках в Російській імперії діяла музично-етнографічна комісія при Російському географічному товаристві. 1921—1931 роках в Москві діяла етнографічна секція Державного інституту музичної науки, пізніше — сектори фольклору в Ленінградському інституті театру, музики і кінематографії та Московській консерваторії. В 1955 році і США була заснована міжнародна асоціація етномузикологів (Society for Ethnomusicology), яка до сих пір є однією з найбільших організацій етномузикознавчого профілюю.


Українська етномузикологія Редагувати

Ранні етапи Редагувати

Попри те, що наукове вивчення музичного фольклору розпочалось лише в XIX столітті, письмові свідоцтва про наявність музичних фольклорних традицій збереглися із значно давніших часів. Уже в ранніх письмових пам'ятках Київської Русі згадуються різні явища фольклорного характеру (здебільшого в негативному відтінку, протиставляючи їх церковним традиціям): колядування, весільні звичаї й пісні, похоронні голосіння, гра на гуслях як акомпанемент до співу, скоморохи. Згадує про календарно-обрядові пісні й Іван Вишенський у своєму посланні до князя Острозького. У рукописних співаниках та віршівниках із XVI і пізніших століть поміж кантами й духовними церковними піснями траплялись і народні. Так, у чеській граматиці Яна Благослава, яка належить до середини XVI ст., збереглася пісня про воєводу Штефана із Закарпаття. Звичайно, такі записи не мали наукового призначення. Під кінець XVIII ст. у Росії починають з'являтись і друковані співаники, в яких теж трапляються народні пісні, зокрема й українські (напр. збірник Василя Трутовського «Собрание русских простых песен» в 4 випусках, датованих 1776—1790; збірник Яна Прача з 1790). 1790-м роком датований почаївський «Богогласник», куди увійшло багато пісень, що мають сильний зв'язок із фольклором.

Як зазначає Філарет Колесса, «Всі українські письменники, починаючи від Котляревського, стають рівночасно першими українськими етнографами та пильно записують і виучують українські народні пісні […]». Проте людьми філологічних професій записувались здебільшого лише словесні тексти пісень.

Велике значення для української музичної фольклористики мали праці й збірки Зоряна Доленґи-Ходаковського (справжнє ім'я: Адам Чарноцький (1784—1825), зібрав 1254 українські народні пісні, більшість у рукописах), Миколи Цертелєва (публікації 1819, 1824 рр.), Михайла Максимовича (збірники 1827, 1834, 1849 він публікував як власноручно зібрані матеріали, так і Цертелєва, Ходаковського, Срезневського). У 1834 Максимович видає також першу в Україні збірку з мелодіями народних пісень «Голоса украинских песень, положенных на ноты для пения и фортепьяно Алабьевым» (сюди увійшло 25 мелодій). У Харкові збирацьку роботу ведуть Ізмаїл Срезневський (видає збірку «Запорожская Старина»), Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський та Микола Костомаров. В Петербурзі Платон Лукашевич у 1836 р. видає збірку «Малорусския и Червонорусския народные думы и песни», куди увійшла, зокрема, дума про Самійла Кішку, «Пісня про Байду» й ін.

1837 р. Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич, Григорій Ількевич та ін. видали альманах «Русалка Дністровая». До інших збірок належать збірка Йосипа Лозинського (1835), Жеготи Паулі (1839 і 1840), Якова Головацького (1846, 1847).

У Галичині, поміж інших, важливим опублікованим збірником був «Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego» 1833 року (укладач Вацлав Залеський).

Початок XX століття Редагувати

Перші праці, присвячені вивченню українського музичного фольклору належать Д. Яворницькому, В. Верховицню, М. Лисенку, Ф. Колессі, П. Сокальському. 1922 року К. Квітка відкрив Кабінет музичної етнографії при Академії наук Української РСР у Києві. В 1930-х роках він, однак, був репресований за політичними мотивами, а з 1936 був змушений продовжувати працювати у Москві. Його новаторські теоретичні розробки по методології дослідження календарних пісень і народної інструментальної традиції стали основоположними для української науки.

Етнографічна комісія стали основою для створення Ін-ту укр. фольклору (1936) і на його базі — Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії. У другій половині XX століття співробітники Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського АН УРСР видали два навчальні посібники під назвою «Українська народна поетична творчість» (1958 та 1965). Активно працювали музикологи 3. Василенко, М. Гордійчук, А. Гуменюк, О. Правдюк, Л. Ященко; філологи І. Березовський, О. Дей, Г. Довженок, С.Мишанич, Г. Рубай, М. Шубравська, Н. Шума- да, В. Юзвенко та інші. Ін-т видав 28 томів серії «Українська народна творчість», поміж яких — 20 томів з жанрів словесно-муз. фольклору: «Історичні пісні» (1961), «Ігри та пісні» (1963), «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), «Колядки та щедрівки» (1965), «Жартівливі пісні» (1967), «Радянська пісня» (1967), «Коломийки» (1960), «Танцювальні пісні» (1970), «Весілля» (1970, у 2-х кн.), «Інструментальна музика» (1872), «Співанки-хроніки» (1972); «Рекрутські та солдатські пісні» (1974), «Наймитські та заробітчанські пісні» (1975), «Чумацькі пісні» (1976), «Пісні літературного походження» (1978), «Весільні пісні», (1982 у 2-х кн.); «Дитячий фольклор» (1984), «Балади» (1987—1988, у 2-х кн.), «Дитячі пісні та речитативи» (1991), «Українські народні думи» (2007); поза серією — «Пісні Поділля» (1976) та ін.

Значний поштовх до відновлення структурно-аналітичного напряму Ф. Колесси — К. Квітки в Україні дали праці В. Гошовського («Украинские песни Закарпатья», 1968, «У истоков народной музыки славян», 1971), його ж розробки із застосування кібернетики в каталогізації пісень, роботи С. Грици й розроблювана нею теорія парадигматики («Мелос української народної епіки», 1979). 1982 року опубліковано підручник М. Грицая, В. Бойка, Л. Дунаєвської «Українська народно-поетична творчість». У 1990-х — 2000-х роках ряд основоположних праць було підготовлено А. Іваницьким.

Сучасність Редагувати

Музична фольклористика є предметом вивчення у вищих музичних навчальних закладах і предметом вивчення вчених і музикантів. За класифікацією Вищої атестаційної комісії дослідження етномузикознавчого напрямку відносяться до спеціальності 17.00.03 — «музичне мистецтво» і формулюються так:

Разом з тим етномузикологи розрізняють такі напрями досліджень:

  • Напрям мелогеографії і структурно-аналітичних досліджень фольклору розробляють фольклористи Б. Луканюк, Є. Ефремов, І. Клименко, А. Іваницький, Л. Єфремова;
  • функціонально-структурний напрям та етносоціологічні дослідження з увагою до етнорегіональних процесів: С. Грица;
  • фольклор переселенців — Н. Супрун;
  • етнопедагогіка та сцієнтичні узагальнення національної етномузикології — А. Іваницький;
  • етнорегіональні монографічні дослідження в галузі етноінструментознавства — І. Мацієвський, М. Хай, Б. Яремко та інші.

Виданням автентичного фольклору на CD в Україні активно займається «Арт Екзистенція УЕЛФ».

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Колесса Ф. Музикознавчі праці. — К., 1970;
  • Квитка К. Избранные труды. — М., 1971—73. — Т. 1-2. (рос.);
  • Його ж. Вибрані статті. — К., 1985—1986. — Ч. I—II;
  • Правдюк О. Українська музична фольклористика. — 1978;
  • Іваницький А. Українська музична фольклористика. — К., 1997;
  • Його ж. Основи логіки музичної форми (проблеми походження музики). — К., 1997;
  • Бібліографія українського народознавства. Зібрав і впорядкував М. Мороз. — Л., 1999. — Кн. I—II;
  • Грица С. Українська фольклористика XIX — початку XX століття і музичний фольклор. — К.; Тернопіль, 2007;
  • Бібліографія літератури українського фольклору. — К., 1930;
  • Земцовский И. Этномузыкология // Свод этнографических понятий и терминов. Этнография и смежные дисциплины. — М., 1988 (рос.);
  • Луканюк Б. До історії терміна «етно- музикологія» // Вісник Львів, ун-ту. Серія філолог. — 2006. — Вип. 37;
  • Nett! В. Theory and method in ethnomusikology. 1964. — I;
  • Czekanowska A. Etnografia muzyczna. Metodologia і metodyka. — [Warszawa], 1970;
  • Analyse und klassifikation von volksmelodien. — Warszawa, 1973.

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Этномузыкология [ 7 вересня 2004 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Луканюк Богдан. До історії терміна „етномузикологія” // Вісник Львівського університету: Серія філологічна. — Львів, 2006. — Вип. 37. — С. 257—275. Процитовано 25 грудня 2012.
  3. Квітка Климент. Максимович і Аляб'єв в історії збирання українських мелодій // Етнографічний вісник. — 1928. — Вип. кн. 6. — С. 126.
  4. Термін вжито в основоположній роботі А.Іваницького
  5. Цьому терміну віддає перевагу Музичний довідник Є.Юцевича 2003 р.
  6. ↑ див. Паспорти спеціальностей [ 2010-12-14 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Колесса Філарет. Історія української етнографії. — Київ : НАН України. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2005. — 368 с.
  8. зб. «Проблеми етномузикології» (упоряд. О. Мурзіна, К., 1998. — Вип. 1; К., 2004. — Вип. 2)
  9. «Історична Хотинщина», 2007
  10. «Наспіви українських весільних пісень», 2006
  11. «Фольклор у промисловому середовищі», 1978; «Функція словесної і музичної мови в умовах міжетнічних фольклорних контактів», 1988; Час і простір у фольклорі, його стратифікація в зв'язку з етнографічним регіонуванням України" (зб.: «Українська художня культура», 1996); «Фольклор у просторі і часі», 2000
  12. «Українці Кубані та їхні пісні», 2005
  13. «Українська народна музична творчість», 1990, «Українська музична фольклористика», 1997
  14. «Ігри і співголосся. Коннотація», 2002
  15. «Музика Бойківщини», 2002; «Музично-інструментальна культура українців», 2007
  16. «Етноінструментознавство», 2003

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Etnomuzikolo giya naukova disciplina prisvyachena fiksaciyi sistematizaciyi ta doslidzhennyu narodnoyi muziki i v shirokomu rozuminni vivchennyu tradicijno usnih muzichnih kultur 1 Zmist 1 Pohodzhennya termina 2 Istoriya etnomuzikologichnoyi nauki 3 Ukrayinska etnomuzikologiya 3 1 Ranni etapi 3 2 Pochatok XX stolittya 3 3 Suchasnist 4 Div takozh 5 Literatura 6 Posilannya 7 Primitki 8 DzherelaPohodzhennya termina RedaguvatiPopri poshirenu dumku pro te sho termin etnomuzikologiya angl ethnomusicology buv vvedenij u 1950 roci Yaapom Kunstom cej termin uzhivavsya j ranishe zokrema polskim doslidnikom Lucianom Kamyenskim u 1934 roci prote najranisha vidoma zgadka a takozh oznachennya cogo termina nalezhit Klimentu Kvitci j datovana 1928 rokom 2 U statti pro zbirnik ukrayinskih narodnih pisen Mihajla Maksimovicha Kvitka pishe nbsp Ale nauka pro narodnyu muziku mozhe buti konstruovana ne tilki yak parost etnografiyi vona ye rivnochasno parost muzikologiyi analogichno do togo sho j doslid inshih rodiv narodnogo mistectva ye rivnochasno i parost etnografiyi i parost vidpovidnogo viddilu mistectvoznavstva Iz cogo fakta tilki dosi ne zrobleno visnovku sho na oznachennya takogo rivnopravnogo napryamu doslidu varto bulo b poruch iz terminom muzichna etnografiya vvesti v uzhitok termin etno muzikologiya 3 nbsp Okrim termina etnomuzikologiya v Ukrayini vzhivayutsya takozh paralelni nazvi zokrema muzichna folkloristika 4 muzichna etnologiya 5 etnomuzikoznavstvo 6 Istoriya etnomuzikologichnoyi nauki RedaguvatiVitoki muzichnoyi etnografiyi pov yazani z tvorchistyu filosofiv i vchenih M Monteya XVI st Zh Zh Russo I G Gerdera XVIII st ta inshih Naprikinci XIX na pochatku XX stolittya pidvishennya interesu do narodnih dzherel bulo pov yazane iz nacionalnim vidrodzhennyam v ryadi krayin z yakim prijshlo i stanovlennya nacionalnih muzichnih shkil Stanovlennya etnomuzikologiyi buli pidgotovleni vinajdennyam fonografu 1877 yakij stali zastosovuvati dlya zapisu muziki usnoyi tradiciyi 1890 a takozh rozrobkoyu centovoyi sistemi vimiru zvukovisotnosti A Ellisom 1899 u Vidni a 1900 u Berlini buli zasnovani veliki fonoarhivi na bazi yakih pochali rozvivatisya naukovi shkoli Razom z tim znachnij vnesok u stanovlennya etnomuzikologiyi zrobili kompozitori sho zvernulis do narodnoyi tvorchosti zokrema ukrayinci M Lisenko F Kolessa rosiyani M A Rimskij Korsakov ugorci B Bartok i Z Kodayi V 1901 1921 rokah v Rosijskij imperiyi diyala muzichno etnografichna komisiya pri Rosijskomu geografichnomu tovaristvi 1921 1931 rokah v Moskvi diyala etnografichna sekciya Derzhavnogo institutu muzichnoyi nauki piznishe sektori folkloru v Leningradskomu instituti teatru muziki i kinematografiyi ta Moskovskij konservatoriyi V 1955 roci i SShA bula zasnovana mizhnarodna asociaciya etnomuzikologiv Society for Ethnomusicology yaka do sih pir ye odniyeyu z najbilshih organizacij etnomuzikoznavchogo profilyuyu Ukrayinska etnomuzikologiya RedaguvatiRanni etapi Redaguvati Popri te sho naukove vivchennya muzichnogo folkloru rozpochalos lishe v XIX stolitti pismovi svidoctva pro nayavnist muzichnih folklornih tradicij zbereglisya iz znachno davnishih chasiv Uzhe v rannih pismovih pam yatkah Kiyivskoyi Rusi zgaduyutsya rizni yavisha folklornogo harakteru zdebilshogo v negativnomu vidtinku protistavlyayuchi yih cerkovnim tradiciyam kolyaduvannya vesilni zvichayi j pisni pohoronni golosinnya gra na guslyah yak akompanement do spivu skomorohi Zgaduye pro kalendarno obryadovi pisni j Ivan Vishenskij u svoyemu poslanni do knyazya Ostrozkogo 7 U rukopisnih spivanikah ta virshivnikah iz XVI i piznishih stolit pomizh kantami j duhovnimi cerkovnimi pisnyami traplyalis i narodni Tak u cheskij gramatici Yana Blagoslava yaka nalezhit do seredini XVI st zbereglasya pisnya pro voyevodu Shtefana iz Zakarpattya Zvichajno taki zapisi ne mali naukovogo priznachennya Pid kinec XVIII st u Rosiyi pochinayut z yavlyatis i drukovani spivaniki v yakih tezh traplyayutsya narodni pisni zokrema j ukrayinski napr zbirnik Vasilya Trutovskogo Sobranie russkih prostyh pesen v 4 vipuskah datovanih 1776 1790 zbirnik Yana Pracha z 1790 1790 m rokom datovanij pochayivskij Bogoglasnik kudi uvijshlo bagato pisen sho mayut silnij zv yazok iz folklorom Yak zaznachaye Filaret Kolessa Vsi ukrayinski pismenniki pochinayuchi vid Kotlyarevskogo stayut rivnochasno pershimi ukrayinskimi etnografami ta pilno zapisuyut i viuchuyut ukrayinski narodni pisni 7 Prote lyudmi filologichnih profesij zapisuvalis zdebilshogo lishe slovesni teksti pisen Velike znachennya dlya ukrayinskoyi muzichnoyi folkloristiki mali praci j zbirki Zoryana Dolengi Hodakovskogo spravzhnye im ya Adam Charnockij 1784 1825 zibrav 1254 ukrayinski narodni pisni bilshist u rukopisah Mikoli Certelyeva publikaciyi 1819 1824 rr Mihajla Maksimovicha zbirniki 1827 1834 1849 vin publikuvav yak vlasnoruchno zibrani materiali tak i Certelyeva Hodakovskogo Sreznevskogo U 1834 Maksimovich vidaye takozh pershu v Ukrayini zbirku z melodiyami narodnih pisen Golosa ukrainskih pesen polozhennyh na noty dlya peniya i fortepyano Alabevym syudi uvijshlo 25 melodij U Harkovi zbiracku robotu vedut Izmayil Sreznevskij vidaye zbirku Zaporozhskaya Starina Levko Borovikovskij Amvrosij Metlinskij ta Mikola Kostomarov V Peterburzi Platon Lukashevich u 1836 r vidaye zbirku Malorusskiya i Chervonorusskiya narodnye dumy i pesni kudi uvijshla zokrema duma pro Samijla Kishku Pisnya pro Bajdu j in 1837 r Markiyan Shashkevich Yakiv Golovackij Ivan Vagilevich Grigorij Ilkevich ta in vidali almanah Rusalka Dnistrovaya Do inshih zbirok nalezhat zbirka Josipa Lozinskogo 1835 Zhegoti Pauli 1839 i 1840 Yakova Golovackogo 1846 1847 U Galichini pomizh inshih vazhlivim opublikovanim zbirnikom buv Piesni polskie i ruskie ludu galicyjskiego 1833 roku ukladach Vaclav Zaleskij Pochatok XX stolittya Redaguvati Pershi praci prisvyacheni vivchennyu ukrayinskogo muzichnogo folkloru nalezhat D Yavornickomu V Verhovicnyu M Lisenku F Kolessi P Sokalskomu 1922 roku K Kvitka vidkriv Kabinet muzichnoyi etnografiyi pri Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR u Kiyevi V 1930 h rokah vin odnak buv represovanij za politichnimi motivami a z 1936 buv zmushenij prodovzhuvati pracyuvati u Moskvi Jogo novatorski teoretichni rozrobki po metodologiyi doslidzhennya kalendarnih pisen i narodnoyi instrumentalnoyi tradiciyi stali osnovopolozhnimi dlya ukrayinskoyi nauki Etnografichna komisiya stali osnovoyu dlya stvorennya In tu ukr folkloru 1936 i na jogo bazi Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnografiyi U drugij polovini XX stolittya spivrobitniki Institutu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi im M Rilskogo AN URSR vidali dva navchalni posibniki pid nazvoyu Ukrayinska narodna poetichna tvorchist 1958 ta 1965 Aktivno pracyuvali muzikologi 3 Vasilenko M Gordijchuk A Gumenyuk O Pravdyuk L Yashenko filologi I Berezovskij O Dej G Dovzhenok S Mishanich G Rubaj M Shubravska N Shuma da V Yuzvenko ta inshi In t vidav 28 tomiv seriyi Ukrayinska narodna tvorchist pomizh yakih 20 tomiv z zhanriv slovesno muz folkloru Istorichni pisni 1961 Igri ta pisni 1963 Pisni Yavdohi Zuyihi 1965 Kolyadki ta shedrivki 1965 Zhartivlivi pisni 1967 Radyanska pisnya 1967 Kolomijki 1960 Tancyuvalni pisni 1970 Vesillya 1970 u 2 h kn Instrumentalna muzika 1872 Spivanki hroniki 1972 Rekrutski ta soldatski pisni 1974 Najmitski ta zarobitchanski pisni 1975 Chumacki pisni 1976 Pisni literaturnogo pohodzhennya 1978 Vesilni pisni 1982 u 2 h kn Dityachij folklor 1984 Baladi 1987 1988 u 2 h kn Dityachi pisni ta rechitativi 1991 Ukrayinski narodni dumi 2007 poza seriyeyu Pisni Podillya 1976 ta in Znachnij poshtovh do vidnovlennya strukturno analitichnogo napryamu F Kolessi K Kvitki v Ukrayini dali praci V Goshovskogo Ukrainskie pesni Zakarpatya 1968 U istokov narodnoj muzyki slavyan 1971 jogo zh rozrobki iz zastosuvannya kibernetiki v katalogizaciyi pisen roboti S Grici j rozroblyuvana neyu teoriya paradigmatiki Melos ukrayinskoyi narodnoyi epiki 1979 1982 roku opublikovano pidruchnik M Gricaya V Bojka L Dunayevskoyi Ukrayinska narodno poetichna tvorchist U 1990 h 2000 h rokah ryad osnovopolozhnih prac bulo pidgotovleno A Ivanickim Suchasnist Redaguvati Muzichna folkloristika ye predmetom vivchennya u vishih muzichnih navchalnih zakladah i predmetom vivchennya vchenih i muzikantiv Za klasifikaciyeyu Vishoyi atestacijnoyi komisiyi doslidzhennya etnomuzikoznavchogo napryamku vidnosyatsya do specialnosti 17 00 03 muzichne mistectvo i formulyuyutsya tak doslidzhennya sinkretichnih ta avtonomnih form narodnoyi muzichnoyi tvorchosti yih etnichnoyi svoyeridnosti specifiki muzichnogo mislennya narodu zhanrovo stilovoyi sistemi folkloru vzayemodiyi muzichnih verbalnih horeologichnih komponentiv folklornih tekstiv 6 Razom z tim etnomuzikologi rozriznyayut taki napryami doslidzhen Napryam melogeografiyi i strukturno analitichnih doslidzhen folkloru rozroblyayut folkloristi B Lukanyuk Ye Efremov I Klimenko 8 A Ivanickij 9 L Yefremova 10 funkcionalno strukturnij napryam ta etnosociologichni doslidzhennya z uvagoyu do etnoregionalnih procesiv S Grica 11 folklor pereselenciv N Suprun 12 etnopedagogika ta sciyentichni uzagalnennya nacionalnoyi etnomuzikologiyi A Ivanickij 13 etnoregionalni monografichni doslidzhennya v galuzi etnoinstrumentoznavstva I Maciyevskij 14 M Haj 15 B Yaremko 16 ta inshi Vidannyam avtentichnogo folkloru na CD v Ukrayini aktivno zajmayetsya Art Ekzistenciya UELF Div takozh RedaguvatiNotografiyaLiteratura RedaguvatiKolessa F Muzikoznavchi praci K 1970 Kvitka K Izbrannye trudy M 1971 73 T 1 2 ros Jogo zh Vibrani statti K 1985 1986 Ch I II Pravdyuk O Ukrayinska muzichna folkloristika 1978 Ivanickij A Ukrayinska muzichna folkloristika K 1997 Jogo zh Osnovi logiki muzichnoyi formi problemi pohodzhennya muziki K 1997 Bibliografiya ukrayinskogo narodoznavstva Zibrav i vporyadkuvav M Moroz L 1999 Kn I II Grica S Ukrayinska folkloristika XIX pochatku XX stolittya i muzichnij folklor K Ternopil 2007 Bibliografiya literaturi ukrayinskogo folkloru K 1930 Zemcovskij I Etnomuzykologiya Svod etnograficheskih ponyatij i terminov Etnografiya i smezhnye discipliny M 1988 ros Lukanyuk B Do istoriyi termina etno muzikologiya Visnik Lviv un tu Seriya filolog 2006 Vip 37 Nett V Theory and method in ethnomusikology 1964 I Czekanowska A Etnografia muzyczna Metodologia i metodyka Warszawa 1970 Analyse und klassifikation von volksmelodien Warszawa 1973 Posilannya RedaguvatiMeloareologiya Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 359 Primitki Redaguvati Etnomuzykologiya Arhivovano 7 veresnya 2004 u Wayback Machine ros Lukanyuk Bogdan Do istoriyi termina etnomuzikologiya Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filologichna Lviv 2006 Vip 37 S 257 275 Procitovano 25 grudnya 2012 Kvitka Kliment Maksimovich i Alyab yev v istoriyi zbirannya ukrayinskih melodij Etnografichnij visnik 1928 Vip kn 6 S 126 Termin vzhito v osnovopolozhnij roboti A Ivanickogo Comu terminu viddaye perevagu Muzichnij dovidnik Ye Yucevicha 2003 r a b div Pasporti specialnostej Arhivovano 2010 12 14 u Wayback Machine a b Kolessa Filaret Istoriya ukrayinskoyi etnografiyi Kiyiv NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo 2005 368 s zb Problemi etnomuzikologiyi uporyad O Murzina K 1998 Vip 1 K 2004 Vip 2 Istorichna Hotinshina 2007 Naspivi ukrayinskih vesilnih pisen 2006 Folklor u promislovomu seredovishi 1978 Funkciya slovesnoyi i muzichnoyi movi v umovah mizhetnichnih folklornih kontaktiv 1988 Chas i prostir u folklori jogo stratifikaciya v zv yazku z etnografichnim regionuvannyam Ukrayini zb Ukrayinska hudozhnya kultura 1996 Folklor u prostori i chasi 2000 Ukrayinci Kubani ta yihni pisni 2005 Ukrayinska narodna muzichna tvorchist 1990 Ukrayinska muzichna folkloristika 1997 Igri i spivgolossya Konnotaciya 2002 Muzika Bojkivshini 2002 Muzichno instrumentalna kultura ukrayinciv 2007 Etnoinstrumentoznavstvo 2003Dzherela RedaguvatiMuzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 C Grica Etnologiya muzichna etnomuzikologiya Ukrayinska muzichna enciklopediya T 2 In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2008 C 43 45 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Etnomuzikologiya amp oldid 39740123