www.wikidata.uk-ua.nina.az

Головацький Яків Федорович Мова Яків ГоловацькийЯків ГоловацькийПсевдонім Гаврило РусинНародився 17 жовтня 1814 1814 10

Головацький Яків Федорович

Яків Головацький
Яків Головацький
Псевдонім Гаврило Русин
Народився 17 жовтня 1814(1814-10-17)
Чепелі, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер 13 травня 1888(1888-05-13) (73 роки)
Вільно, Російська імперія
Поховання Свято-Єфросинівський цвинтарd
Громадянство Австрійська імперія
Австро-Угорщина
Російська імперія
Діяльність священик, педагог, етнограф
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка і Будапештський університет
Мова творів українська
Magnum opus «Народні пісні Галицької і Угорської Русі», кн. 1-4 (1878
Членство Руська трійця
Конфесія Українська греко-католицька церква
Брати, сестри Головацький Іван Федорович
Нагороди
 Головацький Яків Федорович у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головацький.

Я́ків Фе́дорович Голова́цький (літ. псевд. і крипт.: Гаврило Русин; 17 жовтня 1814, Чепелі, Австрійська імперія — 13 травня 1888, Вільно, Російська імперія) — український мовознавець, етнограф, фольклорист, історик, поет, священник УГКЦ, педагог, громадський діяч. Співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Вуйко Миколи Антоневича. Брат Івана Головацького. Лавреат Уваровської премії.

Життєпис Редагувати

Яків Головацький, 1856 рік

Народився у селі Чепелі, нині Золочівський район, Львівська область (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія). Син отця Теодора, уродженця Миколаєва. З Миколаєва походить вся родина Головацьких.

1831 року після закінчення Львівської гімназії вступив на філософський факультет Львівського університету.

1831 року разом із Маркіяном Шашкевичем та Іваном Вагилевичем утворив національно-патріотичний гурток галицької молодої інтеліґенції так звану «Руську трійцю».

1832 року перервав навчання і два роки мандрував, переважно пішки, містами та селами Галицької та Угорської Русі (свою мандрівку розпочав з Миколаєва над Дністром).

1835 року вступив до Кошицької академії, потім — Будапештського університету. У Будапешті зблизився з чеськими, словацькими та сербськими славістами, з допомогою яких 1837 року там було видано перший галицький альманах руською мовою «Русалка Дністровая», складений за участю Якова Головацького, інших діячів «Руської трійці», що відіграв велику роль у галицькому літературному відродженні.

Впродовж 1836—1839 років продовжив навчання у Львівському університеті. 1842 року закінчив Львівську духовну семінарію, був висвячений на священника.

В 1840—1841 роках разом із братом Іваном видав у Відні збірку Григорія Ількевича, «Галицькі приповідки і загадки».

Був греко-католицьким парохом у селах Микитинці (на Коломийщині, 1842—1846) та Хмелева (нині Заліщицький район, 1846–1848), залишаючись під церковним наглядом як «неблагонадійний».

1847 року померли два його сини, які поховані на сільському цвинтарі у селі Хмелева.

У Хмелевій готував до друку працю «Розправа о язиці южноруськім», упорядковував альманах «Вінок русинам на обжинки».

1846 року під псевдонімом «Гаврило Русин» надрукував німецькою мовою у 9-му випуску журналу «Річник слов'янської літератури, мистецтва та науки», який видавав у Ляйпцігу відомий славіст Ян Петр Йордан, статтю «Становище русинів у Галичині». У ній різко критикував політику уряду в національному питанні в Галичині і виступав проти переслідування національно свідомої інтелігенції.

Зокрема, він писав:

Під час революційних подій 1848 року їздив по селах, виступав на селянських вічах. 4 липня 1848 року виголосив промову на народному вічі в Чорткові. На цьому вічі його було обрано секретарем місцевої «Руської ради».

1848 року — учасник Собору руських учених у Львові.

Впродовж 1848—1867 років — перший в історії професор «руської мови та словесності» (української мови та літератури) у Львівському університеті, перший завідувач кафедри руської словесності.

Живучи у Львові, підтримував тісні контакти з М. Устияновичем, Д. Зубрицьким, І. Вагилевичем, листувався з М. Поґодіним, О. Бодянським, М. Максимовичем, Я. Колларом, П. Шафариком, П. Коубеком, К. Запом, В. Залеським, а пізніше з В. Ганкою, К. Я. Ербеном та іншими славістами.

Яків Головацький — ректор Львівського університету, 1864

Свої поетичні твори надрукував у «Русалці Дністровій» та альманаху «Вінок русинам на обжинки» (ч. 1–2, Відень, 1846—1847), у виданні якого брав участь. Численні літературні та етнографічні праці розкидані по різних збірниках, богословські та мемуарні твори надруковані переважно в «Науковому збірнику Галицько-Руської матиці».

Протягом 1858—1859 років — декан філософського факультету Львівського університету. 1859 року очолив боротьбу проти прихильників заміни кирилиці латинкою, яка завершилася виданням у Львові німецькою мовою збірника «Питання мови і письма русинів в Галичині» (1861).

У 1861—1862 роках опублікував записки архіпресвітера Феодосія Бродовича.

1864—1866 — ректор Львівського університету.

Під впливом Михайла Погодіна перейшов на москвофільські позиції, через що був відзначений званням академіка Санкт-Петербурзької АН.

У свій романтичний період до 1848 року Яків Головацький приділив багато уваги збиранню й обробленню українських мовознавчих матеріалів, виходячи з засади, що мова найкраще відбиває дух нації. Але відхід на москвофільські позиції не міг не позначитися і на його наукових працях. Вже його «Граматика руского язика» (1851) далека від позиції збереження і розвитку української мови. Мав вплив на Миколу Устияновича, який також у своїх пізніх творах відмовився від чистої української мови і перейшов на «язичіє».

«Граматика руского язика» (1851)

1867 року взяв участь у Всеросійській етнографічній виставці у складі делегації слов'ян Австро-Угорщини, на якій виголосив промову про руську національно-культурну єдність і слов'янське об'єднання, що у Відні було сприйнято як ознака домагань Росії на слов'янські землі й демонстрацію проросійської орієнтації австрійських слов'ян. Це відбувалося в умовах послаблення Австрії після програної австро-пруської війни і спричинило гоніння на Головацького, у якому велику роль відіграв намісник Галичини граф Аґенор Голуховський.

1868 року Головацький переїхав у Росію, склав із себе духовний сан і перейшов у православ'я. Цього року очолив Віленську археографічну комісію.

1871 року очолив Тимчасову комісію зі створення Віленської публічної бібліотеки і музею.

Велике значення мала і зберігає досі тритомна етнографічна праця Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси», опублікована у 1863—1878 роках в "Читання в Імператорському Товаристві історії та старожитностей російських при Московському університеті.

Меморіальна дошка діячам школи української словесності: В. Сімовичу, О. Огоновському, Я. Головацькому, М. Возняку, І. Ковалику на фасаді головного корпусу ЛНУ

1875 року була опублікована «Етнографічна карта руського народонаселення в Галичині, північно-східній Угорщині і Буковині», як додаток до праці — «Народные песни Галицкой и Угорской Руси». Надрукована у видавництві Ф. Кьоке. За основу для неї Я. Головацький взяв найбільш ґрунтовну на той час «Етнографічну карту Австрійської монархії» К. Черніґа 1855 року видання, до якої вніс виправлення, замінивши польські, німецькі й угорські назви місцевостей на народні українські (руські), але зрусифіковані назви. Масштаб мапи 1:1 600 000, формат 39,5×50 см. На карті позначено гідромережу, політичні й адміністративні кордони, залізниці, головні дороги, гори, міста і села, червоною фарбою підкреслено ті місцевості, де були записані Я. Головацьким народні пісні, або які згадуються у піснях. Адміністративні одиниці (округи і комітати) пронумеровані. Окремо на карті подано політико-адміністративний поділ Галичини й Угорщини з відповідним номером, що відповідає нумерації на карті. Способами якісного фону і ареалів зображено розселення шести народів, українців (у легенді — «русское населеніе») — зеленим кольором.

Зберігають свою наукову цінність ряд історичних праць з дослідження окремих проблем історії Закарпаття, Галичини і Буковини, слов'янського етногенезу, польсько-галицьких, польсько-українських і слов'яно-германських стосунків, статті про І. Котляревського, Г. Квітку-Основ'яненка, М. Шашкевича, І. Вагилевича, розвідки про «Слово о полку Ігоревім», Лазаря Барановича, Феофана Прокоповича, «Географический словарь западнославянских и южнославянских земель и прилежащих стран» (1877, виданий 1884).

Поряд із тим його обґрунтування існування «одної руської народності і одної руської літератури» аж до виступів проти вживання української мови в літературі й науці мали негативний вплив на розвиток галицької і закарпатської інтелігенції.

Архів Якова Головацького зберігається у Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника та в Інституті літератури НАН України у Києві (фонд 104).

За даними Романа Горака, став кавалером російських орденів святої Анни ІІ ст., святого Володимира (IV ст.), св. Станіслава.

Помер у м. Вільно (нині Вільнюс, Литва (тоді Російська імперія). Похований 4 травня там само.

Сім'я Редагувати

Дружина — дочка пароха Криворівні Марія Бурачинська, шлюб 1841 року. Діти:

  • Ярослав, покінчив самогубством 1879 року
  • Всеволод, випускник Московського університету, тривалий час був безробітним
  • Софія, сиділа у в'язниці
  • Текля, разом з сестрою отримала в дарунок ікони від московської цариці, стали її стипендіатками, навчались в Петербурзькому олександрівському училищі.

Твори Редагувати

Вшанування пам'яті Редагувати

Надгробок Головацького на православному кладовищі Вільнюса.

31 грудня 2013 року в Івано-Франківську відкрили перший в світі пам'ятник Руській Трійці. Серед постатей на пам'ятнику є зокрема і Яків Головацький.

Примітки Редагувати

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 116.
  3. Про Я. Головацького у Хмельовій // Заліщицька централізована бібліотечна система. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 грудня 2012. 
  4. Історія кафедри української літератури ЛНУ ім.І. Франка. оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 21 листопада 2012. 
  5. Байцар Андрій «Етнографічна карта руського народонаселення в Галичині, північно-східній Угорщині і Буковині». Яків Головацький. 1875 р. [ 14 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  6. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1866. [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] — Leopoli 1866. — P. 15.
  7. Горак Р. Задля празника. У сутінках… — С. 370—371.
  8. Горак Р. Задля празника. У сутінках… — С. 365.
  9. Р. Горак. Задля празника. У сутінках… — С. 370.
  10. В Івано-Франківську встановили пам'ятник «Руській трійці». Радіо Свобода. 31 грудня 2013. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 травня 2021. 

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • О. Краківський Головацький Яків Федорович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 150. — ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Головацький Яків Федорович
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Головацький Яків Федорович
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mova Yakiv GolovackijYakiv GolovackijPsevdonim Gavrilo RusinNarodivsya 17 zhovtnya 1814 1814 10 17 Chepeli Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer 13 travnya 1888 1888 05 13 73 roki Vilno Rosijska imperiyaPohovannya Svyato Yefrosinivskij cvintardGromadyanstvo Avstrijska imperiyaAvstro UgorshinaRosijska imperiyaDiyalnist svyashenik pedagog etnografAlma mater LNU imeni Ivana Franka i Budapeshtskij universitetMova tvoriv ukrayinska 1 Magnum opus Narodni pisni Galickoyi i Ugorskoyi Rusi kn 1 4 1878Chlenstvo Ruska trijcyaKonfesiya Ukrayinska greko katolicka cerkvaBrati sestri Golovackij Ivan FedorovichNagorodi Uvarovska premiya Golovackij Yakiv Fedorovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golovackij Ya kiv Fe dorovich Golova ckij lit psevd i kript Gavrilo Rusin 17 zhovtnya 1814 Chepeli Avstrijska imperiya 13 travnya 1888 Vilno Rosijska imperiya ukrayinskij movoznavec etnograf folklorist istorik poet svyashennik UGKC pedagog gromadskij diyach Spivzasnovnik ob yednannya Ruska trijcya spivavtor zbirnika Rusalka Dnistrovaya Vujko Mikoli Antonevicha 2 Brat Ivana Golovackogo Lavreat Uvarovskoyi premiyi Zmist 1 Zhittyepis 2 Sim ya 3 Tvori 4 Vshanuvannya pam yati 5 Primitki 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Yakiv Golovackij 1856 rikNarodivsya u seli Chepeli nini Zolochivskij rajon Lvivska oblast todi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya Sin otcya Teodora urodzhencya Mikolayeva Z Mikolayeva pohodit vsya rodina Golovackih 1831 roku pislya zakinchennya Lvivskoyi gimnaziyi vstupiv na filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu 1831 roku razom iz Markiyanom Shashkevichem ta Ivanom Vagilevichem utvoriv nacionalno patriotichnij gurtok galickoyi molodoyi inteligenciyi tak zvanu Rusku trijcyu 1832 roku perervav navchannya i dva roki mandruvav perevazhno pishki mistami ta selami Galickoyi ta Ugorskoyi Rusi svoyu mandrivku rozpochav z Mikolayeva nad Dnistrom 1835 roku vstupiv do Koshickoyi akademiyi potim Budapeshtskogo universitetu U Budapeshti zblizivsya z cheskimi slovackimi ta serbskimi slavistami z dopomogoyu yakih 1837 roku tam bulo vidano pershij galickij almanah ruskoyu movoyu Rusalka Dnistrovaya skladenij za uchastyu Yakova Golovackogo inshih diyachiv Ruskoyi trijci sho vidigrav veliku rol u galickomu literaturnomu vidrodzhenni Vprodovzh 1836 1839 rokiv prodovzhiv navchannya u Lvivskomu universiteti 1842 roku zakinchiv Lvivsku duhovnu seminariyu buv visvyachenij na svyashennika V 1840 1841 rokah razom iz bratom Ivanom vidav u Vidni zbirku Grigoriya Ilkevicha Galicki pripovidki i zagadki Buv greko katolickim parohom u selah Mikitinci na Kolomijshini 1842 1846 ta Hmeleva nini Zalishickij rajon 1846 1848 zalishayuchis pid cerkovnim naglyadom yak neblagonadijnij 1847 roku pomerli dva jogo sini yaki pohovani na silskomu cvintari u seli Hmeleva U Hmelevij gotuvav do druku pracyu Rozprava o yazici yuzhnoruskim uporyadkovuvav almanah Vinok rusinam na obzhinki 1846 roku pid psevdonimom Gavrilo Rusin nadrukuvav nimeckoyu movoyu u 9 mu vipusku zhurnalu Richnik slov yanskoyi literaturi mistectva ta nauki yakij vidavav u Lyajpcigu vidomij slavist Yan Petr Jordan stattyu Stanovishe rusiniv u Galichini U nij rizko kritikuvav politiku uryadu v nacionalnomu pitanni v Galichini i vistupav proti peresliduvannya nacionalno svidomoyi inteligenciyi Zokrema vin pisav Rusini zajmayut dvi treti Galichini j shidni komitati v Karpatah ta Ugorshini takozh cilu poludnevu chastinu Rosiyi vid Pripyati po verhnij Don Zameshkuyut cyu teritoriyu u kompaktnij masi ne rozporosheni pomizh drugimi narodami ani ne zmishani z chuzhimi nacionalnostyami Voni ne ye zhodnimi kolonistami yaki primandruvali v ti zemli ale voni ye yih ridnimi sinami yaki zhivut na mogilah i kurganah slavnih predkiv svoyih z pered tisyachi lit na pradidivskih vognishah Koli v nih taka slavna minuvshina to chomu voni ne osyagnuli krashoyi doli yaka nalezhalasya b takij velikij naciyi dd Tomu v golovnij miri bo Rusini ne vidali zdibnih providnikiv i prosvititeliv nemaye v nih tezh spilnogo oseredku nemaye luchnosti pomizh poodinokimi galuzyami naciyi tak zvanim osvichenim Rusinam brakuye moralnih sil obznajomlennya z obstavinami patriotizmu j bazhannya prinositi zhertvi Narid podilenij poraboshenij zhive navit ne znayuchi hto vin Jogo providna verstva zdenacionalizovana vidchuzhena vid narodnoyi masi yakij pomagaye tilki spati dd Pid chas revolyucijnih podij 1848 roku yizdiv po selah vistupav na selyanskih vichah 4 lipnya 1848 roku vigolosiv promovu na narodnomu vichi v Chortkovi Na comu vichi jogo bulo obrano sekretarem miscevoyi Ruskoyi radi 3 1848 roku uchasnik Soboru ruskih uchenih u Lvovi Vprodovzh 1848 1867 rokiv pershij v istoriyi profesor ruskoyi movi ta slovesnosti ukrayinskoyi movi ta literaturi u Lvivskomu universiteti pershij zaviduvach kafedri ruskoyi slovesnosti 4 Zhivuchi u Lvovi pidtrimuvav tisni kontakti z M Ustiyanovichem D Zubrickim I Vagilevichem listuvavsya z M Pogodinim O Bodyanskim M Maksimovichem Ya Kollarom P Shafarikom P Koubekom K Zapom V Zaleskim a piznishe z V Gankoyu K Ya Erbenom ta inshimi slavistami nbsp Yakiv Golovackij rektor Lvivskogo universitetu 1864Svoyi poetichni tvori nadrukuvav u Rusalci Dnistrovij ta almanahu Vinok rusinam na obzhinki ch 1 2 Viden 1846 1847 u vidanni yakogo brav uchast Chislenni literaturni ta etnografichni praci rozkidani po riznih zbirnikah bogoslovski ta memuarni tvori nadrukovani perevazhno v Naukovomu zbirniku Galicko Ruskoyi matici Protyagom 1858 1859 rokiv dekan filosofskogo fakultetu Lvivskogo universitetu 1859 roku ocholiv borotbu proti prihilnikiv zamini kirilici latinkoyu yaka zavershilasya vidannyam u Lvovi nimeckoyu movoyu zbirnika Pitannya movi i pisma rusiniv v Galichini 1861 U 1861 1862 rokah opublikuvav zapiski arhipresvitera Feodosiya Brodovicha 1864 1866 rektor Lvivskogo universitetu Pid vplivom Mihajla Pogodina perejshov na moskvofilski poziciyi cherez sho buv vidznachenij zvannyam akademika Sankt Peterburzkoyi AN U svij romantichnij period do 1848 roku Yakiv Golovackij pridiliv bagato uvagi zbirannyu j obroblennyu ukrayinskih movoznavchih materialiv vihodyachi z zasadi sho mova najkrashe vidbivaye duh naciyi Ale vidhid na moskvofilski poziciyi ne mig ne poznachitisya i na jogo naukovih pracyah Vzhe jogo Gramatika ruskogo yazika 1851 daleka vid poziciyi zberezhennya i rozvitku ukrayinskoyi movi Mav vpliv na Mikolu Ustiyanovicha yakij takozh u svoyih piznih tvorah vidmovivsya vid chistoyi ukrayinskoyi movi i perejshov na yazichiye nbsp Gramatika ruskogo yazika 1851 1867 roku vzyav uchast u Vserosijskij etnografichnij vistavci u skladi delegaciyi slov yan Avstro Ugorshini na yakij vigolosiv promovu pro rusku nacionalno kulturnu yednist i slov yanske ob yednannya sho u Vidni bulo sprijnyato yak oznaka domagan Rosiyi na slov yanski zemli j demonstraciyu prorosijskoyi oriyentaciyi avstrijskih slov yan Ce vidbuvalosya v umovah poslablennya Avstriyi pislya progranoyi avstro pruskoyi vijni i sprichinilo goninnya na Golovackogo u yakomu veliku rol vidigrav namisnik Galichini graf Agenor Goluhovskij 1868 roku Golovackij pereyihav u Rosiyu sklav iz sebe duhovnij san i perejshov u pravoslav ya Cogo roku ocholiv Vilensku arheografichnu komisiyu 1871 roku ocholiv Timchasovu komisiyu zi stvorennya Vilenskoyi publichnoyi biblioteki i muzeyu Velike znachennya mala i zberigaye dosi tritomna etnografichna pracya Golovackogo Narodnye pesni Galickoj i Ugorskoj Rusi opublikovana u 1863 1878 rokah v Chitannya v Imperatorskomu Tovaristvi istoriyi ta starozhitnostej rosijskih pri Moskovskomu universiteti nbsp Memorialna doshka diyacham shkoli ukrayinskoyi slovesnosti V Simovichu O Ogonovskomu Ya Golovackomu M Voznyaku I Kovaliku na fasadi golovnogo korpusu LNU1875 roku bula opublikovana Etnografichna karta ruskogo narodonaselennya v Galichini pivnichno shidnij Ugorshini i Bukovini yak dodatok do praci Narodnye pesni Galickoj i Ugorskoj Rusi Nadrukovana u vidavnictvi F Koke Za osnovu dlya neyi Ya Golovackij vzyav najbilsh gruntovnu na toj chas Etnografichnu kartu Avstrijskoyi monarhiyi K Cherniga 1855 roku vidannya do yakoyi vnis vipravlennya zaminivshi polski nimecki j ugorski nazvi miscevostej na narodni ukrayinski ruski ale zrusifikovani nazvi Masshtab mapi 1 1 600 000 format 39 5 50 sm Na karti poznacheno gidromerezhu politichni j administrativni kordoni zaliznici golovni dorogi gori mista i sela chervonoyu farboyu pidkresleno ti miscevosti de buli zapisani Ya Golovackim narodni pisni abo yaki zgaduyutsya u pisnyah Administrativni odinici okrugi i komitati pronumerovani Okremo na karti podano politiko administrativnij podil Galichini j Ugorshini z vidpovidnim nomerom sho vidpovidaye numeraciyi na karti Sposobami yakisnogo fonu i arealiv zobrazheno rozselennya shesti narodiv ukrayinciv u legendi russkoe naselenie zelenim kolorom 5 Zberigayut svoyu naukovu cinnist ryad istorichnih prac z doslidzhennya okremih problem istoriyi Zakarpattya Galichini i Bukovini slov yanskogo etnogenezu polsko galickih polsko ukrayinskih i slov yano germanskih stosunkiv statti pro I Kotlyarevskogo G Kvitku Osnov yanenka M Shashkevicha I Vagilevicha rozvidki pro Slovo o polku Igorevim Lazarya Baranovicha Feofana Prokopovicha Geograficheskij slovar zapadnoslavyanskih i yuzhnoslavyanskih zemel i prilezhashih stran 1877 vidanij 1884 Poryad iz tim jogo obgruntuvannya isnuvannya odnoyi ruskoyi narodnosti i odnoyi ruskoyi literaturi azh do vistupiv proti vzhivannya ukrayinskoyi movi v literaturi j nauci mali negativnij vpliv na rozvitok galickoyi i zakarpatskoyi inteligenciyi Arhiv Yakova Golovackogo zberigayetsya u Lvivskij naukovij biblioteci im V Stefanika ta v Instituti literaturi NAN Ukrayini u Kiyevi fond 104 Za danimi Romana Goraka stav kavalerom rosijskih ordeniv svyatoyi Anni II st svyatogo Volodimira IV st 6 sv Stanislava Pomer u m Vilno nini Vilnyus Litva todi Rosijska imperiya Pohovanij 4 travnya tam samo 7 Sim ya RedaguvatiDruzhina dochka paroha Krivorivni Mariya Burachinska shlyub 1841 roku 8 Diti Yaroslav pokinchiv samogubstvom 1879 roku Vsevolod vipusknik Moskovskogo universitetu trivalij chas buv bezrobitnim Sofiya sidila u v yaznici Teklya razom z sestroyu otrimala v darunok ikoni vid moskovskoyi carici stali yiyi stipendiatkami navchalis v Peterburzkomu oleksandrivskomu uchilishi 9 Tvori RedaguvatiNarodnye pesni Galickoj i Ugorskoj Rusi T 1 Arhivovano 22 chervnya 2019 u Wayback Machine 1878 434 s Narodnye pesni Galickoj i Ugorskoj Rusi T 2 Arhivovano 21 sichnya 2018 u Wayback Machine 890 s Narodnye pesni Galickoj i Ugorskoj Rusi T 3 Arhivovano 21 sichnya 2018 u Wayback Machine 521 s Hrestomatiya cerkovno slovenskaya i drevnerusskaya v polzu uchenikov vyshshoi gimnazyii v c k Avstrijskoj derzhavi 1854 358 s Golovackij Ya Korespondenciya Yakova Golovackogo v litah 1835 49 Arhivovano 26 veresnya 2020 u Wayback Machine U Lvovi Vidav dr Kirilo Studinskij 1909 6 CXXXVIII 463 s Zbirnik filologichnoyi sekciyi Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka t 11 12 Vshanuvannya pam yati Redaguvati nbsp Nadgrobok Golovackogo na pravoslavnomu kladovishi Vilnyusa 31 grudnya 2013 roku v Ivano Frankivsku vidkrili pershij v sviti pam yatnik Ruskij Trijci Sered postatej na pam yatniku ye zokrema i Yakiv Golovackij 10 Primitki Redaguvati Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 116 Pro Ya Golovackogo u Hmelovij Zalishicka centralizovana bibliotechna sistema Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 25 grudnya 2012 Istoriya kafedri ukrayinskoyi literaturi LNU im I Franka Arhiv originalu za 12 serpnya 2016 Procitovano 21 listopada 2012 Bajcar Andrij Etnografichna karta ruskogo narodonaselennya v Galichini pivnichno shidnij Ugorshini i Bukovini Yakiv Golovackij 1875 r Arhivovano 14 grudnya 2016 u Wayback Machine Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1866 Arhivovano 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Leopoli 1866 P 15 Gorak R Zadlya praznika U sutinkah S 370 371 Gorak R Zadlya praznika U sutinkah S 365 R Gorak Zadlya praznika U sutinkah S 370 V Ivano Frankivsku vstanovili pam yatnik Ruskij trijci Radio Svoboda 31 grudnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 travnya 2021 Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kisilevskij V Yu Do istoriyi Shashkevichivskoyi dobi Dopovid Zbirnik Markiyan Shashkevich na Zahodi red Ya Rozumnij Institut Zapovidnik Markiyana Shashkevicha Vinnipeg 2007 Mihajlo Gnatyuk Metamorfozi Markiyanovogo spodvizhnika Arhivovano 7 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Mihajlo Kril Nevidomij list Yakova Golovackogo R Gorak Zadlya praznika U sutinkah K Radyanskij pismennik 1989 374 s ISBN 5 333 00206 1 Bajcar Andrij Mapa Yakova Golovackogo Etnografichna karta ruskogo narodonaselennya v Galichini pivnichno shidnij Ugorshini i Bukovini 1875 r Arhivovano 14 grudnya 2016 u Wayback Machine Encyclopedia of Ukraine Vol II University of Toronto Press 2001 angl Diyach nacionalno kulturnogo vidrodzhennya Galichini do 200 richchya vid dnya narodzhennya Ya Golovackogo 1814 1888 Dati i podiyi Arhivovano 1 travnya 2016 u Wayback Machine 2014 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 4 Nacionalna parlamentska biblioteka Ukrayini Kiyiv 2014 S 97 100 Literatura RedaguvatiO Krakivskij Golovackij Yakiv Fedorovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 150 ISBN 978 966 611 818 2 Posilannya RedaguvatiGolovackij Yakiv Fedorovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 487 Golovackij Yakiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 258 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Golovackij Yakiv FedorovichVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Golovackij Yakiv FedorovichYakiv Golovackij Programa Velich osobistosti 2017 VIDEO Biografiya Poeziyi perekladi statti spogadi rozvidki listi Arhivovano 22 travnya 2009 u Wayback Machine Shvachka T O Golovackij Yakiv Fedorovich T O Shvachka Ukrayinska bibliotechna enciklopediya Rezhim dostupu vilnij nazva z ekrana Arhivovano 3 travnya 2022 u Wayback Machine Golovackij Ya F Vikladi davnoslov yanskih legend abo mifologiya Arhivovano 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine Narodnye pesni Galickoj i Ugorskoj Rusi sobrannye Ya F Golovackim Arhivovano 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ch 1 Dumy i dumki M V Univ tip M Katkov 1878 392 s razd pag ros doref ukr Narodni pisni Galickoyi ta Ugorskoyi Rusi M V Univ tip M Katkov 1878 Chastina I Arhivovano 18 sichnya 2022 u Wayback Machine Chastina II Arhivovano 17 sichnya 2022 u Wayback Machine Chastina III Arhivovano 18 sichnya 2022 u Wayback Machine Chastina III Arhivovano 18 sichnya 2022 u Wayback Machine insh vid ros doref ukr nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Golovackij Yakiv Fedorovich amp oldid 40426421