www.wikidata.uk-ua.nina.az

Руська трійця У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Руська Трійця галицьке літературне угруповання очолюв

Руська трійця

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Руська Трійця.

«Руська трійця» — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західно-українських землях національно-культурне відродження (1833–1837 роки).

«Руська трійця»
Девіз Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде
Рік заснування 1830-ті
Літературний напрямок романтизм
яскраві представники Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Мирослав Ількевич, Маркел Кульчицький, Іван Франко
твори «Русалка Дністровая»
Лідер Маркіян Шашкевич
країна Австрійська імперія
Адреса Львів

Характеристика Редагувати

Породжене в добу романтизму, воно мало виразний слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали виключно слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав тощо). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».

Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Гуртківці бачили свою мету в збиранні фольклору, поширенні освіти, доступних науково-популярних праць, написанні та виданні близьких народові творів. Усе це робилося задля високої ідеї національного відродження в Галичині. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Яків Головацький. Закарпаттям подорожував І. Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися на Закарпатті.

Навколо «Руської трійці» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) тримали зв'язок з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угруповання твердили, що русини Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову та культуру.

Діяльність «Руської трійці», викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів, переступила межі вузького культурництва. Особливу пошану членів літературного угруповання мала поема «Енеїда» Івана Котляревського, фольклорні збірки Михайла Максимовича й Ізмаїла Срезневського, граматика Олексія Павловського, а також твори харківських романтиків.

Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових слов'янських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі» (1833).

У 1834 році «Руська трійця» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.

Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая», Будин (нині Будапешт, 1837 р.), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель. Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністровая», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» або «Донька Слави» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Руської трійці». Вплив на постання «Руської трійці» мав і чеський славіст Ян Коубек.

«Русалку Дністровую» австрійський уряд заборонив. Лише 200 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.

Гурток «Руська трійця» припинив свою діяльність 1843 року по смерті М. Шашкевича.

Вшанування пам'яті Редагувати

  • 1 січня 2012 року в Івано-Франківську відкрили перший в світі пам'ятник Руській Трійці (скульптор Володимир Довбенюк).
  • 30 липня 2015 року в тому ж Івано-Франківську сквер, де стоїть цей пам'ятник, перейменували на Сквер імені Руської Трійці.
  • У тому ж місті Івано-Франківськ на пошану Маркіяна Шашкевича та Івана Вагилевича названо вулиці.

Див. також Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Руська трійця

Примітки Редагувати

  1. «Руська трійця» у розвитку суспільно-політичного руху Галичини
  2. М. Й. Шалата. «Руська трійця» // Українська радянська енциклопедія: у 12 т / гол. ред. М. П. Бажан; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. Т. 9: Поплужне — Салуїн. — С. 525.
  3. В Івано-Франківську встановили пам'ятник «Руській трійці». radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 31 грудня 2013. оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 22 листопада 2022. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ruska Trijcya Ruska trijcya galicke literaturne ugrupovannya ocholyuvane Markiyanom Shashkevichem Yakovom Golovackim ta Ivanom Vagilevichem sho z kincya 1820 h rokiv rozpochalo na zahidno ukrayinskih zemlyah nacionalno kulturne vidrodzhennya 1 2 1833 1837 roki Ruska trijcya Deviz Sviti zore na vse pole poki misyac zijdeRik zasnuvannya 1830 tiLiteraturnij napryamok romantizmyaskravi predstavniki Markiyan Shashkevich Ivan Vagilevich Yakiv Golovackij Miroslav Ilkevich Markel Kulchickij Ivan Frankotvori Rusalka Dnistrovaya Lider Markiyan Shashkevichkrayina Avstrijska imperiyaAdresa Lviv Zmist 1 Harakteristika 2 Vshanuvannya pam yati 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaHarakteristika RedaguvatiPorodzhene v dobu romantizmu vono malo viraznij slov yanofilskij i buditelsko demokratichnij harakter Uchasniki jogo vzhivali viklyuchno slov yanski imena Shashkevich Ruslan Vagilevich Dalibor Golovackij Yaroslav jogo brat Ivan Bogdan Ilkevich Miroslav tosho Jogo devizom buli slova sho yih Shashkevich vpisav do spilnogo albomu Sviti zore na vse pole poki misyac zijde Chleni Ruskoyi trijci hodili v narod zapisuvali narodni pisni opovidi prikazki ta vislovi Gurtkivci bachili svoyu metu v zbiranni folkloru poshirenni osviti dostupnih naukovo populyarnih prac napisanni ta vidanni blizkih narodovi tvoriv Use ce robilosya zadlya visokoyi ideyi nacionalnogo vidrodzhennya v Galichini Cikavu podorozh Galichinoyu ta Bukovinoyu zdijsniv Yakiv Golovackij Zakarpattyam podorozhuvav I Vagilevich yakij provodiv agitacijnu robotu sered selyan zaklikayuchi yih borotisya za svoyi prava Za ce jogo zaareshtuvali i zaboronili z yavlyatisya na Zakarpatti Navkolo Ruskoyi trijci ob yednuvalasya molod sho pragnula pracyuvati dlya dobra svogo narodu Deyaki yiyi chleni M Ilkevich M Kulchickij ta in trimali zv yazok z polskim revolyucijnim pidpillyam Zbirayuchi usnu narodnu tvorchist vivchayuchi istoriyu ridnogo narodu perekladayuchi tvori slov yanskih buditeliv ta pishuchi vlasni literaturni j naukovi tvori uchasniki ugrupovannya tverdili sho rusini Galichini Bukovini j Zakarpattya ye chastinoyu ukrayinskogo narodu yakij maye svoyu istoriyu movu ta kulturu Diyalnist Ruskoyi trijci viklikana yak socialno nacionalnim ponevolennyam ukrayinciv v Avstrijskij Imperiyi tak i probudzhennyam inshih slov yanskih narodiv perestupila mezhi vuzkogo kulturnictva Osoblivu poshanu chleniv literaturnogo ugrupovannya mala poema Eneyida Ivana Kotlyarevskogo folklorni zbirki Mihajla Maksimovicha j Izmayila Sreznevskogo gramatika Oleksiya Pavlovskogo a takozh tvori harkivskih romantikiv Zahopleni narodnoyu tvorchistyu ta geroyichnim minulim ukrayinciv i perebuvayuchi pid vplivom tvoriv peredovih slov yanskih diyachiv trijchani ukladayut pershu rukopisnu zbirku poeziyi Sin Rusi 1833 U 1834 roci Ruska trijcya robit sprobu vidati folklorno literaturnu zbirku Zorya v yakij zbiralisya nadrukuvati narodni pisni tvori chleniv gurtu materiali sho zasudzhuvali inozemne gnoblennya i proslavlyali geroyichnu borotbu ukrayinciv za svoye vizvolennya Prote cenzura zaboronila yiyi publikaciyu a uporyadnikiv zbirki policiya vzyala pid pilnij naglyad Istotnoyu zaslugoyu Ruskoyi trijci bulo vidannya almanahu Rusalka Dnistrovaya Budin nini Budapesht 1837 r sho zamist yazichiya vprovadila v Galichini zhivu narodnu movu rozpochavshi tam novu ukrayinsku literaturu Vstupne slovo M Shashkevicha do almanahu bulo svoyeridnim manifestom kulturnogo vidrodzhennya zahidnoukrayinskih zemel Ideya slov yanskoyi vzayemnosti sho neyu projnyata Rusalka Dnistrovaya sporidnyuye yiyi z Kollarovoyu poemoyu Slavy dcera abo Donka Slavi 1824 yaka v znachnij miri inspiruvala diyalnist Ruskoyi trijci Vpliv na postannya Ruskoyi trijci mav i cheskij slavist Yan Koubek Rusalku Dnistrovuyu avstrijskij uryad zaboroniv Lishe 200 iz 1000 primirnikiv uporyadniki vstigli prodati podaruvati druzyam i zberegti dlya sebe reshtu bulo konfiskovano Gurtok Ruska trijcya pripiniv svoyu diyalnist 1843 roku po smerti M Shashkevicha Vshanuvannya pam yati Redaguvati1 sichnya 2012 roku v Ivano Frankivsku vidkrili pershij v sviti pam yatnik Ruskij Trijci skulptor Volodimir Dovbenyuk 3 30 lipnya 2015 roku v tomu zh Ivano Frankivsku skver de stoyit cej pam yatnik perejmenuvali na Skver imeni Ruskoyi Trijci U tomu zh misti Ivano Frankivsk na poshanu Markiyana Shashkevicha ta Ivana Vagilevicha nazvano vulici Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Ruska trijcyaRusalka Dnistrovaya Institut Markiyana ShashkevichaPrimitki Redaguvati Ruska trijcya u rozvitku suspilno politichnogo ruhu Galichini M J Shalata Ruska trijcya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge Kiyiv Golovna redakciya URE 1983 T T 9 Popluzhne Saluyin S 525 V Ivano Frankivsku vstanovili pam yatnik Ruskij trijci radiosvoboda org Radio Svoboda 31 grudnya 2013 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 22 listopada 2022 Dzherela ta literatura RedaguvatiO I Bileckij Rusalka Dnistrovaya do 150 richchya z dnya narodzhennya Markiyana Shashkevicha Lviv Vidavnictvo Lvivskogo universitetu 1961 36 s 1000 prim Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kirchiv R Etnografichno folkloristichna diyalnist Ruskoyi trijci druge po pravlene i dopovnene Lviv 2011 424 s Luciv L Markiyan Shashkevich Biografiya i harakteristika tvorchosti z dodatkom usih originalnih tvoriv poeta Nyu Jork Svoboda 1963 118 s M Shashkevich I Vagilevich Ya Golovackij bibliografichnij pokazhchik ukl M P Gumenyuk Ye Ye Kravchenko Lviv Lvivska biblioteka Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1962 132 s Markiyan Shashkevich na Zahodi uporyad red i vstup Ya Rozumnij Vinnipeg Institut Zapovidnik Markiyana Shashkevicha 2007 383 s Marunchak M Markiyan Shashkevich na tli dobi Vinnipeg Zagalna Biblioteka UKT 1962 96 s Istoriya ukrayinskoyi literaturi u vosmi tomah golova redkolegiyi Ye Kirilyuk t II K Naukova dumka 1967 Steblij F I Ruska trijcya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 395 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Franko I Naris istoriyi ukrayinsko ruskoyi literaturi do 1890 r I Franko Lviv Nakladom Ukr rus vid spilki 1910 V 444 c Shah S O Markiyan Shashkevich i galicke vidrodzhennya Parizh Myunhen Vidannya Ukrayinskogo Hristiyanskogo Ruhu ch 2 1961 230 s Kozik J Ukrainski ruch narodowy w Galicji w latach 1830 1848 Krakow Wydawnictwo Literackie 1973 307 s pol Posilannya Redaguvati Ruska trijcya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 361 362 Tvori Markiyana Shashkevicha i Yakova Golovackogo Vidanye druge Z dodatkom tvoriv Ivana Vagilevicha i Timka Paduri U Lvovi 1913 Markiyan Shashkevich Ivan Vagilevich Yakiv Golovackij Pismenniki Zahidnoyi Ukrayini 30 50 h rokiv XIX st Kiyiv 1965 652 s nbsp Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ruska trijcya amp oldid 39608001