www.wikidata.uk-ua.nina.az

Губайдуліна Софія Асгатівна Софія Асга тівна Губайду ліна рос София Асгатовна Губайдулина нар 24 жовтня 1931 19311024 Чи

Губайдуліна Софія Асгатівна

Софія Асга́тівна Губайду́ліна (рос. София Асгатовна Губайдулина, нар. 24 жовтня 1931(19311024), Чистополь) — радянська і російська композиторка татарського походження. Автор понад ста творів для солістів, хору та оркестру, інструментальних ансамблів, музики для театру, кіно і мультфільмів. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989). З 1991 року мешкає у Німеччині.

Губайдуліна Софія Асгатівна

Софія Губайдуліна, Сортавала, 1981
Основна інформація
Дата народження 24 жовтня 1931(1931-10-24)[…] (91 рік)
Місце народження Чистополь, Татарська АРСР, РСФРР, СРСР
Громадянство СРСР і Росія
Віросповідання православна церква
Професії композиторка, кінокомпозиторка, classical pianist
Освіта Казанська консерваторія (1954) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1963)
Інструменти фортепіано
Жанри класична музика
Колективи Хрєнніківська сімка
Лейбли Deutsche Grammophon
Нагороди


Гамбурзька премія імені Бахаd (2007)

премія імені Олександра Меняd

Praemium Imperiale (1998)

премія Леоні Соннінг (1999)

Медаль Гете (2001)

BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2016)

 Файли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народилась 24 жовтня 1931 року в місті Чистополь, Татарська АРСР. Батько — Губайдуллін Асгат Масгудович, інженер-геодезист. Мати Губайдулліна Федосія Федорівна, уроджена Єлхова, педагогиня. Дід, Масгуд Губайдуллін, був муллою. В 1932 році родина переїхала в Казань.

В 1935 році Софія почала відвідувати музичну школу. З 1946 по 1949 рік навчалася в казанській Музичній гімназії по класу фортепіано (клас М. А. Пятницької) і композиції, а з 1949 по 1954 рік у Казанській консерваторії по класу композиції в Альберта Лемана, а також по класу фортепіано в Григорія Когана. В 1954 році вступила до Московської консерваторії, клас композиції Ю. Шапоріна, а потім М. Пейко, клас фортепіано Я. Зака. У 1963 році закінчила аспірантуру Московської консерваторії по композиції в професора В. Шебаліна. Важливим було для неї в ці роки слово-напуття, сказане їй Дмитром Шостаковичем: «Я вам бажаю йти вашим „неправильним“ шляхом».

В 1969—1970 Губайдуліна працювала в Московській експериментальній студії електронної музики в музеї імені О. М. Скрябіна й написала там електронну п'єсу «Vivente — non vivente» («Живе — неживе», 1970). Губайдуліна також писала музику для кіно. Усього вона створила музику до 25 фільмів, включаючи «Мауглі» (мультфільм, 1971) і «Опудало» (реж. Р. Биков, 1983). З 1975 року виступала з імпровізаціями в складі ансамблю «Астрея» разом з композиторами Віктором Сусліним і В'ячеславом Артемовим. В 1979 році на VI з'їзді композиторів у доповіді Тихона Хреннікова її музика зазнала гострої критики, і Губайдуліна потрапила в так звану «хренниківську сімку» — «чорний список» 7 композиторів.

У 1991 році Губайдуліна одержала німецьку стипендію й півтора року перебувала у Ворпсведе. Тоді ж, в 1991 році, вона одружилась з Петром Мєщаніновим, піаністом і теоретиком музики, що справив значний вплив на інтерес композитора до використання математичних моделей у композиції. В 1992 році вони оселилися в Німеччині, в Аппені під Гамбургом, зберігши російське громадянство.

У 2014 році висловилася в підтримку Російської агресії проти України, вбачивши у діях української влади доктрину «знищення усіх росіян, комуністів та євреїв» На думку В. Сильвестрова, її вислови мали місце «не, тому що вона підлість хоче зробити, вона просто не має інформації цієї».

Творчість Редагувати

Губайдуліна — одна із найбільш видатних і глибоких композиторів другої половини XX століття. У її творчості відчувається прагнення до органічного поєднання рис мистецтва Заходу й Сходу, вплив уявлень духовно-релігійного порядку. Через віру вона приходить і до сенсу творчості. Поряд з Альфредом Шнітке й Едісоном Денисовим Губайдуліна входить у так звану «трійку» московських композиторів авангардного напрямку.

Виконання творів Губайдуліної в Україні Редагувати

27—28 жовтня 2012 року на фестивалі «Контрасти» у Львові звучала музика Софії Губайдуліної. Композиторка приїхала на фестиваль особисто з Німеччини. Камерний оркестр «Віртуози Львова» під керівництвом поляка Станіслава Веляника виконав два її твори – «Ліра Орфея» та «Фахверк».

Вибрані твори Редагувати

  • «Фацелія » — вокальний цикл на слова М. Пришвіна (1957)
  • «П'ять етюдів » — для арфи, контрабаса й ударних інструментів (1965)
  • «Vivente  — non vivente» (1967)
  • «Ніч у Мемфісі » — кантата для сопрано, чоловічого хору й оркестру на давньоєгипетські тексти (1968)
  • «Рубайят » — кантата на вірші Хакани, Хафіза та Хаяма (1969)
  • «Сім слів Христа » — для віолончелі, баяна й струнних (1982)
  • «Offertorium » (Жертвопринесення), концерт для скрипки з оркестром (1980/1982/1986)
  • «Чую… Замовкло… » — симфонія в 12 частинах за назвою (1986)
  • «Аллілуйя » для хору, оркестру, органа, соліста-дисканта й кольорових проєкторів, 1990
  • «Із Часослова » — кантата на вірші Р. М. Рільке (1991)
  • «Тепер завжди сніги » — кантата на вірші Геннадія Айги (1993)
  • Музика для флейти, струнних й ударних (1994)
  • «Висельные песни » — (15 пісень) на вірші К. Моргенштерна для голосу й ансамблю інструментів (контрабас, ударні й ін., 1996).
  • «Нічна пісня риби » — концерт для альта з оркестром (1996), на замовлення Чиказького симфонічного оркестру, присвячений Ю. Башмету
  • «Кватерніон » — для чотирьох віолончелей (1996)
  • «Страсті по Іоанну » — для солістів, хору й оркестру, написана за замовленням міста Штутгарт з нагоди відзначення 250-річчя від дня смерті Й. С. Баха (2000).
  • «Великдень по Іоанну » — для солістів, хору й оркестру (2001).

Фільмографія Редагувати

Автор музики до фільмів:

Фільми Одеської кіностудії:

Нагороди Редагувати

  • Премія князя Монако (1987),
  • Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989),
  • Премія імені Кусевицьких, США (1990, 1994),
  • Премія Франко Аббіато, Італія (1991),
  • Премія на 7-м Міжнародному фестивалі композиторів-жінок у Гейдельберзі (1992),
  • Державна премія Росії (1992),
  • Премія імені Людвіга Шпора, Німеччина (1995),
  • Премія Імперіалі, Японія (1998),
  • Премія фонду «Біблія й культура», Німеччина (1999),
  • Музична премія Леони Зоннінг, Данія (1999),
  • Орден «Pour le Mérite» («За заслуги» у науці й мистецтві"), Німеччина (2000),
  • Медаль Ґете, Німеччина (2001),
  • «Полярна музична премія», Стокгольм (2002),
  • «Федеральний хрест за заслуги», Німеччина (2002),
  • «Living Composer — 2003», Франція.

Бібліографія Редагувати

  • В. Холопова, Э. Рестаньо. Софія Губайдуліна. М., 1996 (італійською — Турин, 1991);
  • В. Ценова. Числові таємниці музики Софії Губайдулиной. М., 2000 (німецькою. — Берлін, 2001);
  • В. Холопова. Софія Губайдуліна. Путівник. М., 2001;
  • M. Kurtz. Sofia Gubaidulina. Stuttgart, 2001.
  • Музыкальная энциклопедия. — Т. 2. — М., 1974. — С. 95;
  • Всемирный биографический энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 215;
  • Музыка: Большой энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 154.

Примітки Редагувати

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Rauch R. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Komponisten-Porträts: Bilder und Daten — 1 — Reclam-Verlag, 2003. — 400 с. — ISBN 978-3-15-018268-0
    d:Track:Q115179161d:Track:Q558781
  6. ↑ . centrsofia.com. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  7. ↑ . www.belcantofund.com (ru-RU). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  8. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014. 
  9. . Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 28 квітня 2015. 
  10. Zaxid.net. . ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020. 
  11. . www.belcanto.ru. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sofiya Asga tivna Gubajdu lina ros Sofiya Asgatovna Gubajdulina nar 24 zhovtnya 1931 19311024 Chistopol radyanska i rosijska kompozitorka tatarskogo pohodzhennya Avtor ponad sta tvoriv dlya solistiv horu ta orkestru instrumentalnih ansambliv muziki dlya teatru kino i multfilmiv Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1989 Z 1991 roku meshkaye u Nimechchini Gubajdulina Sofiya AsgativnaSofiya Gubajdulina Sortavala 1981Osnovna informaciyaData narodzhennya 24 zhovtnya 1931 1931 10 24 1 2 91 rik Misce narodzhennya Chistopol Tatarska ARSR RSFRR SRSR 4 Gromadyanstvo SRSR i RosiyaVirospovidannya pravoslavna cerkvaProfesiyi kompozitorka kinokompozitorka classical pianistOsvita Kazanska konservatoriya 1954 i Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1963 5 Instrumenti fortepianoZhanri klasichna muzikaKolektivi Hryennikivska simkaLejbli Deutsche GrammophonNagorodi Gamburzka premiya imeni Bahad 2007 premiya imeni Oleksandra Menyad Praemium Imperiale 1998 premiya Leoni Sonning 1999 Medal Gete 2001 BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards 2016 Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Vikonannya tvoriv Gubajdulinoyi v Ukrayini 4 Vibrani tvori 5 Filmografiya 6 Nagorodi 7 Bibliografiya 8 Primitki 9 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodilas 24 zhovtnya 1931 roku v misti Chistopol Tatarska ARSR Batko Gubajdullin Asgat Masgudovich inzhener geodezist Mati Gubajdullina Fedosiya Fedorivna urodzhena Yelhova pedagoginya Did Masgud Gubajdullin buv mulloyu V 1932 roci rodina pereyihala v Kazan 6 V 1935 roci Sofiya pochala vidviduvati muzichnu shkolu Z 1946 po 1949 rik navchalasya v kazanskij Muzichnij gimnaziyi po klasu fortepiano klas M A Pyatnickoyi i kompoziciyi a z 1949 po 1954 rik u Kazanskij konservatoriyi po klasu kompoziciyi v Alberta Lemana a takozh po klasu fortepiano v Grigoriya Kogana 6 V 1954 roci vstupila do Moskovskoyi konservatoriyi klas kompoziciyi Yu Shaporina a potim M Pejko klas fortepiano Ya Zaka U 1963 roci zakinchila aspiranturu Moskovskoyi konservatoriyi po kompoziciyi v profesora V Shebalina Vazhlivim bulo dlya neyi v ci roki slovo naputtya skazane yij Dmitrom Shostakovichem Ya vam bazhayu jti vashim nepravilnim shlyahom 7 V 1969 1970 Gubajdulina pracyuvala v Moskovskij eksperimentalnij studiyi elektronnoyi muziki v muzeyi imeni O M Skryabina j napisala tam elektronnu p yesu Vivente non vivente Zhive nezhive 1970 Gubajdulina takozh pisala muziku dlya kino Usogo vona stvorila muziku do 25 filmiv vklyuchayuchi Maugli multfilm 1971 i Opudalo rezh R Bikov 1983 Z 1975 roku vistupala z improvizaciyami v skladi ansamblyu Astreya razom z kompozitorami Viktorom Suslinim i V yacheslavom Artemovim V 1979 roci na VI z yizdi kompozitoriv u dopovidi Tihona Hrennikova yiyi muzika zaznala gostroyi kritiki i Gubajdulina potrapila v tak zvanu hrennikivsku simku chornij spisok 7 kompozitoriv 7 U 1991 roci Gubajdulina oderzhala nimecku stipendiyu j pivtora roku perebuvala u Vorpsvede 7 Todi zh v 1991 roci vona odruzhilas z Petrom Myeshaninovim pianistom i teoretikom muziki sho spraviv znachnij vpliv na interes kompozitora do vikoristannya matematichnih modelej u kompoziciyi V 1992 roci voni oselilisya v Nimechchini v Appeni pid Gamburgom zberigshi rosijske gromadyanstvo 7 U 2014 roci vislovilasya v pidtrimku Rosijskoyi agresiyi proti Ukrayini vbachivshi u diyah ukrayinskoyi vladi doktrinu znishennya usih rosiyan komunistiv ta yevreyiv 8 Na dumku V Silvestrova yiyi vislovi mali misce ne tomu sho vona pidlist hoche zrobiti vona prosto ne maye informaciyi ciyeyi 9 Tvorchist RedaguvatiGubajdulina odna iz najbilsh vidatnih i glibokih kompozitoriv drugoyi polovini XX stolittya U yiyi tvorchosti vidchuvayetsya pragnennya do organichnogo poyednannya ris mistectva Zahodu j Shodu vpliv uyavlen duhovno religijnogo poryadku Cherez viru vona prihodit i do sensu tvorchosti Poryad z Alfredom Shnitke j Edisonom Denisovim Gubajdulina vhodit u tak zvanu trijku moskovskih kompozitoriv avangardnogo napryamku 7 Ya religijna pravoslavna lyudina j religiyu rozumiyu bukvalno yak re ligio vidnovlennya zv yazku mizh zhittyam i visotoyu idealnih ustanovok j absolyutnih cinnostej postijne vidtvorennya legato zhittya Zhittya rozrivaye lyudinu na chastini Vona povinna vidnovlyuvati svoyu cilisnist ce i ye religiya Krim duhovnogo vidnovlennya nemaye niyakoyi serjoznishoyi prichini dlya stvorennya muziki pereklad z ros za kn V Holopova Sofiya Gubajdulina Putevoditel po proizvedeniyam M 2001 S 3 4 Vikonannya tvoriv Gubajdulinoyi v Ukrayini Redaguvati27 28 zhovtnya 2012 roku na festivali Kontrasti u Lvovi zvuchala muzika Sofiyi Gubajdulinoyi Kompozitorka priyihala na festival osobisto z Nimechchini Kamernij orkestr Virtuozi Lvova pid kerivnictvom polyaka Stanislava Velyanika vikonav dva yiyi tvori Lira Orfeya ta Fahverk 10 Vibrani tvori Redaguvati Faceliya vokalnij cikl na slova M Prishvina 1957 11 P yat etyudiv dlya arfi kontrabasa j udarnih instrumentiv 1965 Vivente non vivente 1967 Nich u Memfisi kantata dlya soprano cholovichogo horu j orkestru na davnoyegipetski teksti 1968 Rubajyat kantata na virshi Hakani Hafiza ta Hayama 1969 Sim sliv Hrista dlya violoncheli bayana j strunnih 1982 Offertorium Zhertvoprinesennya koncert dlya skripki z orkestrom 1980 1982 1986 Chuyu Zamovklo simfoniya v 12 chastinah za nazvoyu 1986 Allilujya dlya horu orkestru organa solista diskanta j kolorovih proyektoriv 1990 Iz Chasoslova kantata na virshi R M Rilke 1991 Teper zavzhdi snigi kantata na virshi Gennadiya Ajgi 1993 Muzika dlya flejti strunnih j udarnih 1994 Viselnye pesni 15 pisen na virshi K Morgenshterna dlya golosu j ansamblyu instrumentiv kontrabas udarni j in 1996 Nichna pisnya ribi koncert dlya alta z orkestrom 1996 na zamovlennya Chikazkogo simfonichnogo orkestru prisvyachenij Yu Bashmetu Kvaternion dlya chotiroh violonchelej 1996 Strasti po Ioannu dlya solistiv horu j orkestru napisana za zamovlennyam mista Shtutgart z nagodi vidznachennya 250 richchya vid dnya smerti J S Baha 2000 Velikden po Ioannu dlya solistiv horu j orkestru 2001 Filmografiya RedaguvatiAvtor muziki do filmiv Anna Golubkina 1964 dokumentalnij Tri vesni Lenina 1964 dokumentalnij Hochete virte hochete ni 1964 Koval chaklun 1967 multfilm Maugli Raksha 1967 multfilm Maugli Vikradennya 1968 multfilm Maugli Ostanne polyuvannya Akeli 1969 multfilm Maugli Bitva 1970 multfilm Maugli Povernennya do lyudej 1971 multfilm Maugli 1973 multfilm Noveli pro kosmos 1973 multfilm Kozhen den likarya Kalinnikovoyi 1973 Lyudina ta yiyi ptah 1975 multfilm Skarb 1975 Povernennya pochuttiv 1979 Balagan 1981 multfilm Kafedra 1982 Velikij samoyid 1981 Rishad onuk Zifi 1981 Opudalo 1983 Krejcerova sonata 1987 2 s Kishka yaka gulyala yak sama sobi znala 1988 multfilm Balkon 1988 Smerch 1988 Osobista sprava Anni Ahmatovoyi 1989 dokumentalnij Zapiski bozhevilnogo 1990 film spektakl vikoristovuyetsya muzika Vbiti skorpiona 1991 Elektra 1992 film spektakl Kohanci grudnya 1992 Kazahstan Poruch 1994 korotkometrazhnij Ostannye probach 2008 dokumentalnij Uzbekistan Slipi 2011 multfilm Kartonne selo 2011 Mariya koroleva Shotlandiyi 2013 ta inshi Filmi Odeskoyi kinostudiyi Vertikal lt 1967 aranzhuvalnik pisen V Visockogo rezh S Govoruhin Den yangola 1968 rezh S Govoruhin Bilij vibuh 1969 rezh S Govoruhin Nagorodi RedaguvatiPremiya knyazya Monako 1987 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1989 Premiya imeni Kusevickih SShA 1990 1994 Premiya Franko Abbiato Italiya 1991 Premiya na 7 m Mizhnarodnomu festivali kompozitoriv zhinok u Gejdelberzi 1992 Derzhavna premiya Rosiyi 1992 Premiya imeni Lyudviga Shpora Nimechchina 1995 Premiya Imperiali Yaponiya 1998 Premiya fondu Bibliya j kultura Nimechchina 1999 Muzichna premiya Leoni Zonning Daniya 1999 Orden Pour le Merite Za zaslugi u nauci j mistectvi Nimechchina 2000 Medal Gete Nimechchina 2001 Polyarna muzichna premiya Stokgolm 2002 Federalnij hrest za zaslugi Nimechchina 2002 Living Composer 2003 Franciya Bibliografiya RedaguvatiV Holopova E Restano Sofiya Gubajdulina M 1996 italijskoyu Turin 1991 V Cenova Chislovi tayemnici muziki Sofiyi Gubajdulinoj M 2000 nimeckoyu Berlin 2001 V Holopova Sofiya Gubajdulina Putivnik M 2001 M Kurtz Sofia Gubaidulina Stuttgart 2001 Muzykalnaya enciklopediya T 2 M 1974 S 95 Vsemirnyj biograficheskij enciklopedicheskij slovar M 1998 S 215 Muzyka Bolshoj enciklopedicheskij slovar M 1998 S 154 Primitki Redaguvati SNAC 2010 d Track Q29861311 Rauch R Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 FemBio database d Track Q61356138 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Komponisten Portrats Bilder und Daten 1 Reclam Verlag 2003 400 s ISBN 978 3 15 018268 0 d Track Q115179161d Track Q558781 a b Biografiya centrsofia com Arhiv originalu za 31 lipnya 2020 Procitovano 20 listopada 2020 a b v g d Gubajdulina Sofiya biografiya kompozitora Koncerty Sofii Asgatovny Gubajdulinoj v Moskve afisha na 2020 2021 god kupit bilety www belcantofund com ru RU Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 20 listopada 2020 Sofiya Gubajdulina Nelzya vklyuchatsya v nenavist Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 5 zhovtnya 2014 Silvestrov Rosijski mitci zalyakani ta zarazheni baciloyu nepravdi Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2015 Zaxid net Na vihidnih u Lvovi klasika ta rok Kontrasti i SCORPIONS ZAXID NET ukr Arhiv originalu za 3 kvitnya 2022 Procitovano 20 listopada 2020 Sofiya Asgatovna Gubajdulina Sofia Gubaidulina Belcanto ru www belcanto ru Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 20 listopada 2020 Posilannya RedaguvatiSofiya Gubajdulina na sajti Biograf ros Sofiya Gubajdulina na sajti Krugosvet Arhivovano 5 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Sofiya Gubajdulina na sajti Osvitnij portal ros Sofiya Gubajdulina interv yu na sajti Aposition ros Sofiya Gubajdulina na sajti Dmitra Smirnova ros Interv yu 2014 roku Arhivovano 28 veresnya 2014 u Wayback Machine Filmografiya na kino teatr ru Arhivovano 9 grudnya 2021 u Wayback Machine ros Filmografiya na animator ru Arhivovano 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gubajdulina Sofiya Asgativna amp oldid 39751810