Ріхард Герстль (нім. Richard Gerstl, 14 вересня 1883, Відень — 4 листопада 1908, Відень) — австрійський художник-експресіоніст.
Ріхард Герстль | |
---|---|
Richard Gerstl | |
«Напіводягнений автопортрет на синьому тлі» (1904/05, Музей Леопольда, 159 × 109 см) | |
Народження | 14 вересня 1883 Відень |
Смерть | 4 листопада 1908 (25 років) |
Відень (повішення) | |
Поховання | Зіверинзький цвинтарd :
|
Національність | австрієць |
Країна | Австро-Угорщина |
Жанр | живопис |
Навчання | Віденська академія мистецтв і Bundesgymnasium Wien 8d |
Діяльність | художник |
Напрямок | експресіоніст, постімпресіонізм та пуантилізм |
Вчитель | Християн Гріпенкерль і Franz Leflerd |
Твори | Semi-Nude Self-Portraitd і Сім'я Шенберг |
Батько | Emil Gerstld |
Мати | Maria Gerstld |
Брати, сестри | August Gerstld і Alois Gerstld |
| |
Ріхард Герстль у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився в багатій родині, його батько Еміль Герстлен був єврейським торговцем, а мати Марія (уроджена Пфайффер) — австрійкою. Навчався у школі піаристів, але був виключений через крайню імпульсивність, незалежність суджень і бунтарський характер.
У 1898 році вступив до Академії витончених мистецтв у Відні, яку теж не закінчив. Під час навчання відмовлявся сприймати провідну роль віденського сецесіону, що спонукало його професора Крістіана Гріпенкерля зробити висновок: «Ваші малюнки як випускання сечі на снігу». Розчарований відсутністю сприйняття його манери малювання, з властивою йому завзятістю в досягненні мети, Герстлен протягом наступних двох років займався титанічною самоосвітою за відсутності офіційного визнання. Часто писав пейзажі і портрети. Про його роботи говорили, що на них незримо присутній Фрейд.
З літа 1901 продовжував навчатися живопису під керівництвом Симона Холлоші в трансильванському місті Надьбанья і Генріха Лефлера у Відні.
Ріхард Герстль крім живопису цікавився музикою і філософією, підтримував тісні контакти з композиторами Арнольдом Шенбергом, Олександром фон Цемлінським (його сестра, Матильда, вийшла заміж за Шенберга), що жили з ним в одному будинку, а також Густавом Малером і Альбаном Бергом.
Сусіда Шенберга і його дружину Матильду він вчив малюванню. Сім'я Шенберга долучила його до суспільства віденських музикантів і композиторів.
Влітку 1908 року дружина Шенберга Матильда закохалася в художника. Зв'язок цей закінчився трагічно — Ріхард Герстль і Матильда стали коханцями. Незабаром, із докорами сумління, Матильда вирішила повернутися до чоловіка і дітей. Ріхард, в момент депресії і втрати коханої, покінчив життя самогубством, вдаривши себе ножем у груди і повісився у своїй студії. До цього він спалив усі свої папери і кілька картин.
Творчість ред.
Живопис Герстля сповнений експресії, а форма робіт підпорядкована кольорам. Переважають автопортрети в різних позах, портрети в натуральну величину друзів і родичів, також зберіглося кілька пейзажів. Серед відомих робіт — портрети батька, брата в уніформі лейтенанта, Арнольда Шоенберга (1905-6, Відень). Особливо вражає його автопортрет написаний за кілька днів до самогубства.
Художник першим з австрійців виступив за «психологічний» живопис, був прикутий до живопису фігури. Існує приблизно 70 картин.
«Напіводягнений автопортрет на синьому тлі» (1904/05) схожий на «Статеву зрілість» Едварда Мунка. Пізні роботи написані у постімпресіонізмі та пуантилізмі.
Галерея ред.
Посилання ред.
- Lea Singer, Wahnsinns Liebe, Roman, München: Dt. Verl.-Anst. 2003 ISBN 3-421-05790-7
- W. Kleindel & H. Veigl: Das große Buch der Österreicher — 4500 Personendarstellungen in Wort und Bild, 1987
- Stiftung Sammlung Kamm in Zug
Примітки ред.
- ↑ Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- ↑ Социальная сеть художников Артхив
- Drawings – [September 1907]