Олексій Васильович Линник (30 березня 1920, Ромни) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант, начальник КВІРТУ ППО з 1974 по 1979 рік.
| Олексій Васильович Линник | |
|---|---|
| | |
| Народження | 30 березня 1920 (103 роки) Ромни |
| Смерть | 24 квітня 2003 (83 роки) |
| Країна | СРСР |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Роки служби | 1938— |
| Партія | КПРС |
| Звання | Генерал-лейтенант |
| Командування | КВІРТУ ППО |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Біографія ред.
Народився 30 березня 1920 року в місті Ромнах. Українець. В Червоній армії з листопада 1938 року. Призваний Ленінськ-Кузнецьким районним військоммісаріатом міста Новосибірська. Член ВКП(б).
На фронтах німецько-радянської війни з 22 липня 1941 року. Командир кулеметної роти, потім командир батальйону в прожекторній дивізії ППО.
Після війни служив на посадах командира полку в Дмитрові, Андреаполі, Ржеві, начальника штабу радіотехнічних військ ППО країни, з 1974 по 1979 рік — начальник Київського радіотехнічного училища.
Нагороди ред.
Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями «За оборону Москви» (1944), «За перемогу над Німеччиною».
Примітки ред.
- ↑ База даних «Подвиг народу»(рос.)
- ↑ Безсмертний полк Москва [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
| Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |