Донбаська операція (1941) в німецькій військовій історіографії Битва в Приазов'ї — стратегічна оборонна операція радянських військ на південному фланзі німецько-радянського фронту в ході операції «Барбаросса». Бойові дії радянських військ Південного фронту (командувач — генерал-лейтенант Рябишев Д. І., з 5 жовтня 1941 — генерал-полковник Черевиченко Я. Т.) і лівого крила Південно-Західного фронту (командувач — Маршал Радянського Союзу С. К. Тимошенко) велись в період з 29 вересня по 4 листопада 1941 року за утримання стратегічно важливого Донецького промислового регіону. В ході боїв радянські війська під натиском Вермахту залишили значну частину території Донбасу.
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
| Карта Донбаської оборонної операції 1941 |
У вересні 1941 відразу після ліквідації оточених під Києвом 5-ти армій Південно-Західного фронту німецьке командування розгорнуло наступ з метою розгромити Південний фронт, захопити промислові регіони Харкова і Донбасу, здобути вихід на Кавказ через Ростов-на-Дону. Наступ почався 29 вересня ударом німецької 1-ї танкової групи (з 6 жовтня — 1-ша танкова армія) від Дніпропетровська на південь, до Азовського моря, в тил військам Південного фронту. Зустрічний удар завдавали вздовж моря, від Перекопського перешийку через Мелітополь, військові частини 11-ї німецької та 3-ї румунської армій, одночасно окремі підрозділи цих армій штурмували укріплення на Перекопському перешийку. Війська Червоної армії чинили впертий опір, але зупинити противника не спромоглися.
5 жовтня 1941 німецькі танки досягли моря біля Осипенко (нині м. Бердянськ). В оточення потрапила переважна частина 9-ї та 18-ї армій. 10 жовтня «битва при Азовському морі» закінчилася. Німці захопили понад 100 тис. радянських військовополонених, 212 танків, 672 гармати.
Тим часом 1-ша танкова армія продовжувала наступ уздовж моря на схід. 8 жовтня вона здобула Маріуполь, 12 жовтня досягла р. Міус, 17 жовтня опанувала Таганрог. Того ж дня Ставка Верховного Головнокомандування наказала військам Південно-Західного та Південного фронтів відходити на лінію Касторне — р. Оскіл — Лиман — Горлівка — Таганрог, але танковий клин Вермахту, охопивши Донбас з півдня, продовжував просування далі вглиб радянської території. Паралельно наступали 17-та й 6-та німецькі польові армії: перша — через Донбас, друга — ще далі на північ — на Харків, який зайняла 23 жовтня. 26 жовтня 17-та армія опанувала м. Сталіно (нині м. Донецьк) — головне місто Донбасу.
4 листопада становище на південному фланзі радянсько-німецького фронту стабілізувалося, противник зупинив своє подальше просування, розпочавши перегрупування військ на зимову кампанію. За винятком Ворошиловградської області (нині Луганська область), весь Донбас було окуповано німецькими військами.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- David M. Glantz (2001). Barbarossa: Hitler's invasion of Russia 1941 (1.udg. ed.). Stroud: Tempus. ISBN 075241979X.
- Кривошеев, Г. — «Олма-Пресс», Москва 2001 (сайт «Солдат.ru», 23.2.2009)
Посилання Редагувати
- Донбаські операції 1941—1943 [ 2 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Донбаська оборонна операція 1941-42 [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Fight for Donbass and Rostov. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Донбасская операция 1941[недоступне посилання з липня 2019]
- Донбасская операция [ 29 квітня 2013 у Wayback Machine.]