www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пам ятник дезертирам Ерфурт Пам ятник невідомим дезертирам і жертвам нацистської військової юстиції нім Deserteursdenkma

Пам'ятник дезертирам (Ерфурт)

Пам'ятник невідомим дезертирам і жертвам нацистської військової юстиції (нім. Deserteursdenkmal Erfurt) установлений неподалік стін бастіону на пагорбі Петерсберг в Ерфурті. Був відкритий у 1995 році у Міжнародний день миру.

Опис ред.

Пам'ятник створив художник Томас Ніколаї (Thomas Nicolai). Він складається з восьми металевих стел, сім із яких стоять прямо, а восьма має індивідуальну форму: вона немов відвернулася і збирається вийти із шеренги. Вона символізує солдата, готового дезертувати.

На бронзовій дошці на тротуарі написано: «Dem unbekannten Wehrmachtsdeserteur — Den Opfern der NS-Militarjustiz — Allen die sich dem Naziregime verweigerten» («В ім'я невідомого дезертира Вермахту — в ім'я жертв нацистської війни — в ім'я усіх тих, хто відмовився підкорюватися націонал-соціалістичному режиму»). Також на табличці наведена цитата з твору Гюнтера Айха (Günter Eich): «Seid Sand, nicht das Öl im Getriebe der Welt» («Будь піском, а не мастилом у машинах світу»).

Скульптор використовував металобрухт (колишні опалювальні котли), оскільки це матеріал зі слідами зношування. Сталь нагадує про битви Другої світової війни. Розташування стел у вигляді вузької алеї створює відчуття занепокоєння, однаковості й безнадійності.

Проблему слухняності та інтеграції з режимом Ніколаї подає як складні відносини між індивідуумом і соціальною системою.

Коли больовий поріг перевищено (на що вказує, зокрема, схилена голова дезертира), право на самовизначення стає правом на відмову.

Історичний контекст місця ред.

Деталь стели дезертира

Поруч із пам'ятником з 1935 року був розташований військовий суд вермахту 409 ID, у якому під час війни було засуджено до страти близько 50 дезертирів. У підвалі великої прусської оборонної казарми, що стоїть на пагорбі, також були тюремні камери, а деякі ув'язнені навіть були розстріляні в цитаделі.

Ідея пам'ятника та суперечки ред.

У листопаді 1994 року виникли групи активістів, які прагнули встановити пам'ятник до 8 травня 1995 року (50-річчя поразки нацистської Німеччини). До них входили члени профспілок, групи борців за мир, жертви нацизму, представники церкви, художники. У січні 1995 року активісти ухвалили концепцію скульптора і розвинули її разом із фахівцями з Deutsche Bahn. Встановлення пам'ятника підтримали й такі знаменитості, як Марк Джордано та Герхард Цверенц, який колись і сам був дезертиром. Вони були першими, хто підписав петицію про відкриття пам'ятника.

Наголошувалося на необхідності юридичної реабілітації опонентів. Пам'ятник мав сприяти пробудженню совісті перед порушеннями прав людини, спонукати боротися з будь-яким насильством. Сам Ніколаї завжди підкреслював своє небажання називати дезертирів героями, а солдатів, що залишилися боротися, — лиходіями.

На підтримку встановлення пам'ятника виступили Йошка Фішер, євангелічний єпископ Крістоф Демке (Christoph Demke), міністр із соціальних справ Тюрингії Ірен Елленбергер (Irene Ellenberger), німецька письменниця Кріста Вольф, колишній дезертир Людвіг Бауман (Ludwig Baumann), німецька теологиня й письменниця Доротея Зьоллє (Dorothee Steffensky-Sölle). Оскільки тодішній мер Ерфурта не схвалював ідею встановлення пам'ятника, зелені розгорнули офіційну кампанію про його доречність на пагорбі Петерсберг.

Після цього Міська комісія з мистецтва висловила невдоволення з приводу відсутності публічної пропозиції щодо участі в тендері. Після обговорення концепції та огляду першої виготовленої стели комісія розкритикувала все загалом — зокрема, за надмірність і за надто велику абстрактність.

Встигнути до запланованої дати 8 травня можливості не було, тож відкриття було перенесено на 1 вересня. Попри деякі подальші перешкоди, відкриття відбулося у призначений день.

Від самого початку розгорнулися громадські дебати. Зокрема, суперечки публікувалися в журналі Stadt und Geschichte. Часто солдатів, які все ще продовжували боролися, поважали більше, ніж дезертирів. Крім того, іноді засуджували солдатів Вермахту, які наважувалися дезертувати.

Через 15 років на пагорбі Петерсберг було відкрито виставку «Was damals Recht war. . . Soldaten und Zivilisten vor Gerichten der Wehrmacht». Повідомлялося також про успішне вшанування дезертирів у Німеччині та визнання їх жертвами нацизму.

Література ред.

  • DGB-Bildungswerk Thüringen e.V., Kulturverein Mauernbrechen (Hg.): DenkMal für den unbekannten Wehrmachtsdeserteur. Dokumentation einer Erfurter Initiative; Erfurt 1995
  • Steffen Raßloff: 100 Denkmale in Erfurt. Geschichte und Geschichten. Mit Fotografien von Sascha Fromm. Essen 2013, ISBN 978-3-8375-0987-8. S. 196 f.
  • Steffen Raßloff: Die Zitadelle Petersberg als Erinnerungsort an NS-Diktatur und Zweiten Weltkrieg. In: Heimat Thüringen, 2–3/2005, S. 42–44.
  • Steffen Raßloff: Denkmale in Erfurt: Dem Nazi-Regime verweigert. In: Thüringer Allgemeine vom 6. August 2011. (online)
  • Eckart Schörle: Das Erfurter Deserteursdenkmal – Ein Rückblick. In: Stadt und Geschichte. ISSN 1618-1964 (2011), 48, S. 32–34.

Примітки ред.

  1. Steffen Raßloff: Die Zitadelle Petersberg als Erinnerungsort an NS-Diktatur und Zweiten Weltkrieg. En: Heimat Thüringen, 2-3/2005, p. 42.
  2. R. Petz: Ein Bekenntnis zur Menschlichen Natur. Im Gespräch mit dem Erfurter Künstler Thomas Nicolai; in: UNZ, 11, 2009, S. 11
  3. Das Kriegstrauma noch in den Köpfen. Umstrittenes Denkmal für Wehrmachtsdeserteure enthüllt, Thüringische Landeszeitung, 2-го сентября 1995
  4. DGB-Bildungswerk Thüringen e.V., Kulturverein Mauernbrechen (Eld.): DenkMal fÜr den unbekannten Wehrmachtsdeserteur. Dokumentation einer Erfurter Initiative; Erfurt 1995, с. 2
  5. Frankfurter Rundschau, 16-го августа 1995
  6. Bernhard Honnigfort: Wildwuchs und verletzte Eitelkeit. Thüringens Politiker streiten über ein Deserteurs-Denkmal, en: Frankfurter Rundschau, 16-го августа 1995
  7. DGB-Bildungswerk Thüringen e.V., Kulturverein Mauernbrechen (eld.): DenkMal für den unbekannten Wehrmachtsdeserteur. Dokumentation einer Erfurter Initiative, Erfurt 1995, p. 5
  8. Leserbrief von Dr. Rudolf Benl. En: Stadt und Geschichte. Zeitschrift für Erfurt 6, 2000, с. 23

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pam yatnik nevidomim dezertiram i zhertvam nacistskoyi vijskovoyi yusticiyi nim Deserteursdenkmal Erfurt ustanovlenij nepodalik stin bastionu na pagorbi Petersberg v Erfurti Buv vidkritij u 1995 roci u Mizhnarodnij den miru Zmist 1 Opis 2 Istorichnij kontekst miscya 3 Ideya pam yatnika ta superechki 4 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaOpis red nbsp Pam yatnik stvoriv hudozhnik Tomas Nikolayi Thomas Nicolai Vin skladayetsya z vosmi metalevih stel sim iz yakih stoyat pryamo a vosma maye individualnu formu vona nemov vidvernulasya i zbirayetsya vijti iz sherengi Vona simvolizuye soldata gotovogo dezertuvati Na bronzovij doshci na trotuari napisano Dem unbekannten Wehrmachtsdeserteur Den Opfern der NS Militarjustiz Allen die sich dem Naziregime verweigerten V im ya nevidomogo dezertira Vermahtu v im ya zhertv nacistskoyi vijni v im ya usih tih hto vidmovivsya pidkoryuvatisya nacional socialistichnomu rezhimu Takozh na tablichci navedena citata z tvoru Gyuntera Ajha Gunter Eich Seid Sand nicht das Ol im Getriebe der Welt Bud piskom a ne mastilom u mashinah svitu 1 Skulptor vikoristovuvav metalobruht kolishni opalyuvalni kotli oskilki ce material zi slidami znoshuvannya Stal nagaduye pro bitvi Drugoyi svitovoyi vijni Roztashuvannya stel u viglyadi vuzkoyi aleyi stvoryuye vidchuttya zanepokoyennya odnakovosti j beznadijnosti Problemu sluhnyanosti ta integraciyi z rezhimom Nikolayi podaye yak skladni vidnosini mizh individuumom i socialnoyu sistemoyu Koli bolovij porig perevisheno na sho vkazuye zokrema shilena golova dezertira pravo na samoviznachennya staye pravom na vidmovu 2 Istorichnij kontekst miscya red nbsp Detal steli dezertiraPoruch iz pam yatnikom z 1935 roku buv roztashovanij vijskovij sud vermahtu 409 ID u yakomu pid chas vijni bulo zasudzheno do strati blizko 50 dezertiriv U pidvali velikoyi prusskoyi oboronnoyi kazarmi sho stoyit na pagorbi takozh buli tyuremni kameri a deyaki uv yazneni navit buli rozstrilyani v citadeli Ideya pam yatnika ta superechki red U listopadi 1994 roku vinikli grupi aktivistiv yaki pragnuli vstanoviti pam yatnik do 8 travnya 1995 roku 50 richchya porazki nacistskoyi Nimechchini Do nih vhodili chleni profspilok grupi borciv za mir zhertvi nacizmu predstavniki cerkvi hudozhniki 3 U sichni 1995 roku aktivisti uhvalili koncepciyu skulptora i rozvinuli yiyi razom iz fahivcyami z Deutsche Bahn Vstanovlennya pam yatnika pidtrimali j taki znamenitosti yak Mark Dzhordano ta Gerhard Cverenc yakij kolis i sam buv dezertirom Voni buli pershimi hto pidpisav peticiyu pro vidkrittya pam yatnika 4 Nagoloshuvalosya na neobhidnosti yuridichnoyi reabilitaciyi oponentiv Pam yatnik mav spriyati probudzhennyu sovisti pered porushennyami prav lyudini sponukati borotisya z bud yakim nasilstvom Sam Nikolayi zavzhdi pidkreslyuvav svoye nebazhannya nazivati dezertiriv geroyami a soldativ sho zalishilisya borotisya lihodiyami 5 Na pidtrimku vstanovlennya pam yatnika vistupili Joshka Fisher yevangelichnij yepiskop Kristof Demke Christoph Demke ministr iz socialnih sprav Tyuringiyi Iren Ellenberger Irene Ellenberger nimecka pismennicya Krista Volf kolishnij dezertir Lyudvig Bauman Ludwig Baumann nimecka teologinya j pismennicya Doroteya Zollye Dorothee Steffensky Solle Oskilki todishnij mer Erfurta ne shvalyuvav ideyu vstanovlennya pam yatnika zeleni rozgornuli oficijnu kampaniyu pro jogo dorechnist na pagorbi Petersberg 6 Pislya cogo Miska komisiya z mistectva vislovila nevdovolennya z privodu vidsutnosti publichnoyi propoziciyi shodo uchasti v tenderi Pislya obgovorennya koncepciyi ta oglyadu pershoyi vigotovlenoyi steli komisiya rozkritikuvala vse zagalom zokrema za nadmirnist i za nadto veliku abstraktnist Vstignuti do zaplanovanoyi dati 8 travnya mozhlivosti ne bulo tozh vidkrittya bulo pereneseno na 1 veresnya Popri deyaki podalshi pereshkodi vidkrittya vidbulosya u priznachenij den 7 Vid samogo pochatku rozgornulisya gromadski debati Zokrema superechki publikuvalisya v zhurnali Stadt und Geschichte Chasto soldativ yaki vse she prodovzhuvali borolisya povazhali bilshe nizh dezertiriv 8 Krim togo inodi zasudzhuvali soldativ Vermahtu yaki navazhuvalisya dezertuvati Cherez 15 rokiv na pagorbi Petersberg bulo vidkrito vistavku Was damals Recht war Soldaten und Zivilisten vor Gerichten der Wehrmacht Povidomlyalosya takozh pro uspishne vshanuvannya dezertiriv u Nimechchini ta viznannya yih zhertvami nacizmu Literatura red DGB Bildungswerk Thuringen e V Kulturverein Mauernbrechen Hg DenkMal fur den unbekannten Wehrmachtsdeserteur Dokumentation einer Erfurter Initiative Erfurt 1995 Steffen Rassloff 100 Denkmale in Erfurt Geschichte und Geschichten Mit Fotografien von Sascha Fromm Essen 2013 ISBN 978 3 8375 0987 8 S 196 f Steffen Rassloff Die Zitadelle Petersberg als Erinnerungsort an NS Diktatur und Zweiten Weltkrieg In Heimat Thuringen 2 3 2005 S 42 44 Steffen Rassloff Denkmale in Erfurt Dem Nazi Regime verweigert In Thuringer Allgemeine vom 6 August 2011 online Eckart Schorle Das Erfurter Deserteursdenkmal Ein Ruckblick In Stadt und Geschichte ISSN 1618 1964 2011 48 S 32 34 Primitki red Steffen Rassloff Die Zitadelle Petersberg als Erinnerungsort an NS Diktatur und Zweiten Weltkrieg En Heimat Thuringen 2 3 2005 p 42 R Petz Ein Bekenntnis zur Menschlichen Natur Im Gesprach mit dem Erfurter Kunstler Thomas Nicolai in UNZ 11 2009 S 11 Das Kriegstrauma noch in den Kopfen Umstrittenes Denkmal fur Wehrmachtsdeserteure enthullt Thuringische Landeszeitung 2 go sentyabrya 1995 DGB Bildungswerk Thuringen e V Kulturverein Mauernbrechen Eld DenkMal fUr den unbekannten Wehrmachtsdeserteur Dokumentation einer Erfurter Initiative Erfurt 1995 s 2 Frankfurter Rundschau 16 go avgusta 1995 Bernhard Honnigfort Wildwuchs und verletzte Eitelkeit Thuringens Politiker streiten uber ein Deserteurs Denkmal en Frankfurter Rundschau 16 go avgusta 1995 DGB Bildungswerk Thuringen e V Kulturverein Mauernbrechen eld DenkMal fur den unbekannten Wehrmachtsdeserteur Dokumentation einer Erfurter Initiative Erfurt 1995 p 5 Leserbrief von Dr Rudolf Benl En Stadt und Geschichte Zeitschrift fur Erfurt 6 2000 s 23Posilannya red Pro monument na erfurt web Informaciya na sajti hudozhnika Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pam 27yatnik dezertiram Erfurt amp oldid 40941267