www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорнухи Чорну хи селище міського типу в Україні центр нської селищної громади колишній центр нського району Полтавської

Чорнухи

Чорну́хи — селище міського типу в Україні, центр Чорнухинської селищної громади, колишній центр Чорнухинського району Полтавської області. Козацьке містечко найбільше відоме як батьківщина українського філософа Григорія Сковороди. У Чорнухах знаходиться літературний музей з меморіальною садибою батьків Григорія Сковороди. У селищі встановлено пам'ятник мандрівному філософу.

смт Чорнухи
Герб Чорнух
Будівля Чорнухинської райдержадміністрації
Будівля Чорнухинської райдержадміністрації
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Чорнухинська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1261
Статус із 1971 року
Площа 6,90 км²
Населення ▼ 2534 (01.01.2017)
Назва мешканців чорнушани
Поштовий індекс 37101
Телефонний код +380 5340
Географічні координати 50°16′24″ пн. ш. 32°56′18″ сх. д. / 50.27333° пн. ш. 32.93833° сх. д. / 50.27333; 32.93833Координати: 50°16′24″ пн. ш. 32°56′18″ сх. д. / 50.27333° пн. ш. 32.93833° сх. д. / 50.27333; 32.93833
Водойма р. Многа


Відстань
Найближча залізнична станція: Пирятин
До станції: 35 км
Селищна влада
Адреса 37100, Полтавська обл., Лубенський р-н, смт Чорнухи, вул. Центральна, 39
Карта
Чорнухи
Чорнухи

Чорнухи у Вікісховищі

Чорнухи — до 2018 центр селищної ради, якій було підпорядковане село Богданівка. Територія населеного пункту займає площу 690 га. Загальна кількість населення Чорнух, згідно з переписом населення, на 1 січня 2002 року становила 3 138 мешканців.

Із 17 липня 2020 року входить у склад Лубенського району.

Географічне розташування Редагувати

Селище міського типу Чорнухи знаходиться на лівому березі річки Многа, вище за течією примикає село Харсіки, нижче за течією на відстані 6 км розташоване село Пізники, на протилежному березі — села Кізлівка та Ковалі.

Через селище проходить автомобільна дорога Т 1714, за 2 км від селища проходить автотраса Р60. Найближча залізнична станція — Пирятин знаходиться за 38 км, у Чорнухах функціонує автостанція. Відстань до обласного центру міста Полтави — 200 км, до столиці Києва — 180 км.

Населення Редагувати

Динаміку змінюваності населення Чорнух демонструє нижче наведена Таблиця:

Чисельність населення Чорнух (за роками)
1859 1900 1910 1923 1927 1939 1984 1990 2001 2006 2008 2017
1 886 2 255 2 904 2 318 3 392 2 973 2 900 3 396 3 138 3 002 2 695 2 534

За даними перепису населення 2001 року у селищі проживали 3 141 особа.

Рідною мовою назвали:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 3060 97,42 %
російська 75 2,39 %
білоруська 2 0,06 %
вірменська 2 0,06 %
інші 2 0,06 %

Назва Редагувати

Щодо походження топоніму «Чорнухи», крім декількох народних легенд, в тому числі і тієї, що апелює до козака-першопоселенця на ім'я Чорнуха, висуваються 3 версії:

  1. співвідносить назву селища із уживаною в києво-руські часи назвою племені торків «чорні» за їх більшу смаглявість (існували вживані звороти «пішли до чорних», «пішли до чорнух»), які (точніше їх частина) у цих місцинах несли кінну військову службу на боці Київського князя. Начебто, так могла скластися назва фортечного містечка, а потім вже й всього поселення — Чорнухи. На підтвердження цієї теорії, зокрема, висловлюється чорнухинець-історик Л. В. Падалка, який зазначає, що Чорнухи заснували племена туземного походження, від них і пішла назва поселення, також про те, що кочівники торки переходили до осілого способу життя і служили у київських князів, несучи варту на кордонах, писав і російський історик В. Й. Ключевський;
  2. історик О. М. Лазаревський згадує у своїх працях, що в литовсько-руські часи жили бояри Чорнухи, які мали свої володіння на Лівобережжі, і, вочевидь, на землях нинішніх Чорнух, від чого і могла піти назва поселення;
  3. ще одна версія полягає в тому, що за доби Київської Русі землі належали київському князеві, боярам, воєначальникам, дружинникам, і зокрема, землі Чорнух належали са́ме київському князеві, які в той час називалися чорними, а селяни чорносошними. Отже, можливо, від «чорних земель» і походить назва Чорнух.

Історія Редагувати

Від перших згадок до козаччини Редагувати

Дата заснування Чорнух невідома. Перша згадка про цю місцевість датується 1261 роком. Є припущення, що Чорнухи, як фортеця для захисту від печенігів та половців, були засновані ще за часів Київської Русі, але наприкінці ХІІІ століття були зруйновані монголо-татарами.

Наступна згадка про населений пункт зустрічається уже в 1641 році. В інвентарній книзі 1647 року Чорнухи значились серед володінь князя Вишневецького на Полтавщині.

З початком національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648) чорнухинці сформували дві козацькі сотні, які ввійшли до складу Кропивненського полку (полковник Філон Джалалій). В складі Кропивенського полку чорнухинці залишалися до розгрому Вишневеччини — володінь Яреми Вишневецького з центром у місті Лубнах.

Після створення Лубенського полку Чорнухинські сотні, а також Городищенська і Куріньківська були переведені до нього і залишались там аж до ліквідації полкового устрію на Лівобережній Україні.

Під час московсько-козацької війни (1658—59) російські війська боярина Григорія Ромодановського у червні 1658 року спалили Чорнухи за підтримку гетьмана Івана Виговського, а більшість людей містечка винищили (також ними були спалені і сусідні міста Лубни, Пирятин та інші).

У 1665 році містечко знову було спалене, але відродилось і залишалось вільним до середини XVIII століття, коли багато навколишніх земель було роздаровано царським урядом.

Чорнухи у XVIII — на початку ХХ століть Редагувати

Під час Північної війни (1700—21) чорнухинці у складі Лубенського полку воювали проти шведів у Прибалтиці. Після утворення гетьманом Іваном Мазепою військового союзу з шведським королем Карлом XII, більшість чорнухинців залишились вірними російському царю Петру І. 11 грудня 1708 року Чорнухи були взяті штурмом шведським загоном, багато чорнухинців загинуло, а частина їх згоріла разом з Воскресенською церквою, у якій вони зачинились.

У 1740-х роках царський уряд подарував землі довкола Чорнух грузинським князям Асихмановим; чимало земель захопив чорнуський сотник Семен Максимович.

У 1786 році Катерина ІІ передала Чорнухи у вічне володіння графу О. А. Безбородьку (1746—99). На той час у містечку було 3 дерев'яні церкви, шпиталь, 6 панських дерев'яних будинків, 4 млини, селітряний завод.

Старе приміщення школи

За переписом 1859 року в Чорнухах — 332 двори, 1 886 жителів, 3 церкви, сільське училище, волосне правління, сільська розправа, поштова станція, відбувалося 4 ярмарки на рік.

3 вересня 1903 року в містечку відкрилась 2-класна Чорнухинська міністерська школа з 5-річним терміном навчання, яка стала попередницею сучасної селищної школи.

Улітку 1906 року в Чорнухах відбувся страйк сільгоспробітників поміщика Немировського, який був збройно придушений.

Чорнухинці були учасниками І Світової війни, революційних подій. Під час громадянської війни жителі Чорнух були в різних політичних таборах і вели між собою запеклу збройну боротьбу. Вперше радянську владу у Чорнухах встановлено у 1918 році. У 1920 році на Чорнухинщині організувався і діяв проти більшовиків повстанський загін отамана Гонти.

За СРСР і у незалежній Україні Редагувати

В 1923 році Чорнухи стали районним центром Лубенського округу, у якому налічувалось 2 318 жителів. Станом на 1927 рік у Чорнухах — 725 дворів, 3 392 жителі.

Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 280 жителів селища.

Під час перепису в 1939 році населення становило 2 973 жителі.

У 1928—30 роках у Чорнухах організовано 4 ТСОЗи — «Пролетарський косар», «Плугатар», «Колосок» та «Серп», на базі яких у 1930 році утворено 3 артілі (ім. Г. І. Петровського, «Нове життя», «Вільна праця»).

6 січня 1932 р. почала видаватися районна газета «Нова праця».

Багато жителів Чорнух загинуло під час ІІ Світової війни. Рівно 2 роки — у період від 17 вересня 1941 року до 17 вересня 1943 року Чорнухи перебували під німецькою окупацією. 227 жителів Чорнух були вивезені на примусові роботи до Німеччини.

На початку 1960-х років у зв'язку з укрупненням Чорнухинський район був ліквідовиний, а починаючи з 1 січня 1967 року Чорнухи знову стали райцентром.

У 1971 році населений пункт одержав статус селища міського типу. В 1984 році населення Чорнух — 2900 чол.

Під час проведення референдуму за незалежність України чорнухинці однозначно проголосували «ЗА» (90,2 %).

У 2006 році на базі колишнього кінотеатру був відкритий кіноконцертний зал, також у 2000-х роках у селищі збудували великий православний храм, натомість районний Будинок культури був знищений внаслідок пожежі.

17 липня 2020 року постановою Верховної Ради України Чорнухинський район був ліквідований і Чорнухи увійшли у склад Лубенського району.

Економіка: промисловість, транспорт, сфера послуг Редагувати

Автостанція «Чорнухи»

В економіці Чорнух, як і району, провідне місце займає сільське господарство, зокрема вирощування і первинна переробка переважно харчових культур, а також продуктів птахівництва і тваринництва.

У Чорнухах діє ВАТ «Чорнухиптиця», декілька фермерських господарств.

Селище має автостанцію, через яку здійснюється автобусне сполучення з Полтавою, Харковом, Києвом, Лубнами, Пирятином, Лохвицею.

В Чорнухах розташовані селищне відділення поштового зв'язку, а також відділення декількох банків: Чорнухинське територіально-відокремлене безбалансове відділення Полтавської дирекції банку «Полтавабанк», Чорнухинська філія Лубенського державного Ощадного банку України № 146/053.

Медицина, освіта і культура Редагувати

У Чорнухах функціонують районні центральна лікарня та поліклініка.

Літературно-меморіальний музей Сковороди

З огляду на розміри Чорнух, єдиним навчальним закладом селища є Чорнухинська загальноосвітня школа імені Г. С. Сковороди, яка, втім, має понад столітню історію і сталі традиції, а її старе приміщення є також найстарішою будівлею Чорнух (1900—03).

У селищі функціонує дитсадок «Берізка» (вул. Мележика, 10), який відвідують близько 120 дітей.

Закладами культурно-освітньої сфери в Чорнухах є кіноконцертний зал, центральна районна бібліотека для дорослих імені Г. C. Сковороди, районна бібліотека для дітей, дитяча музична школа.

Скарбницею пам'яток історії та культури Чорнухинського краю є літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, утворений ще в 1972 році (на 250-ліття від дня народження мислителя), що включає до свого складу відтворену меморіальну «хату батьків Сковороди».

У селищі є футбольне поле, яке перебуває у непоганому стані (кінець 2000-х років).

Видається районна газета «Нова праця» (періодичність виходу — двічі на тиждень).

У Чорнухах встановлено рад пам'ятників і пам'ятних знаків — за СРСР: Григорію Сковороді (1972), партизанці Л. Бугорській (1989), декілька братських могил воїнів ВВв; за незалежності України — на честь воїнів-інтернаціоналістів Чорнухинщини, курган з меморіальним хрестом у пам'ять про жертв політичних репресій і голодоморів, Курган козацької слави.

Об'єкти культурної спадщини Редагувати

В Чорнухах збереглося декілька цінних але, на жаль, маловідомих історичних будівель:

  1. Земська трикомплектна школа Лохвицького земства. Збудована у 1913 році в стилі українського модерну за проектом відомого митця Опанаса Сластіона. Будівля П-подібна в плані, одноповерхова, прикрашена мереживом цегляних орнаментів, має шестикутні двері та вікна і дві високі декоративні башточки. На об'єкт вже виконана облікова документація і скоро школа стана офіційною пам'яткою архітектури.
    Земська трикомплектна школа у смт. Чорнухи. 1913 р.
  2. Міністерська двокомплектна школа. Збудована у 1900-03 роках, двоповерхова. Прямокутна, симетрична. Вхідна група підкреслена дерев'яним фронтончиком. Цінний взірець стилю історизм. Розташована поряд з музеєм Григорія Сковороди.
    Міністерська двокомплектна школа у смт. Чорнухи. 1900-03 рр..
  3. Земська лікарня. Збудована близько 1912 року за проектом Опанаса Сластіона. В будівлі лікарні була розташована і квартира лікаря. Споруда репрезентує стиль українського модерну. Вона унікальна для української архітектури початку 20 століття. Прикрашена вишуканим цегляним декором за мотивами народних орнаментів. На жаль, у 2016 році колишня лікарня пошкоджена перебудовами.
    Земська лікарня в смт. Чорнухи. Бл. 1912 р.
  4. Міський садибний будинок. Знаходиться на території Чорнухинської лікарні, поряд з будівлею колишньої земської лікарні. Збудований в стилі пізнього класицизму. В плані Г-подібний, одноповерховий. Наріжний кут прикрашений декоративною башточкою. Вірогідно — це найстаріша збережена споруда районного центру, збудована, судячи з архітектури, у середині 19 ст.
    Міський садибний будинок в смт. Чорнухи. 19 ст.

Персоналії Редагувати

Пам'ятник Г. Сковороді

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Виноски Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Сайт Чорнухинської ОТГ. https://chornuhynska-gromada.gov.ua/. 
  3. За даними селищної ради
  4. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 29 вересня 2013. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - 053 ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 20 серпня 2023. 
  6. Історична довідка про заснування та версії походження назви селища Чорнухи на Офіційний сайт Чорнухинської ЗОШ ім. Г. С. Сковороди
  7. Чорнухи // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 972
  8. . Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 29 жовтня 2011. 
  9. Чорнухи. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  10. № 3065. Новый труд // Летопись периодических и продолжающихся изданий СССР 1986—1990. Часть 2. Газеты. М., «Книжная палата», 1994. стр.401
  11. Офіційний сайт школи
  12. Установи та заклади соціальної сфери (Чорнухинського району) на Сайт Чорнухинської районної державної адміністрації
  13. Сайт бібліотеки

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chornu hi selishe miskogo tipu v Ukrayini centr Chornuhinskoyi selishnoyi gromadi kolishnij centr Chornuhinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Kozacke mistechko najbilshe vidome yak batkivshina ukrayinskogo filosofa Grigoriya Skovorodi U Chornuhah znahoditsya literaturnij muzej z memorialnoyu sadiboyu batkiv Grigoriya Skovorodi U selishi vstanovleno pam yatnik mandrivnomu filosofu smt ChornuhiGerb ChornuhBudivlya Chornuhinskoyi rajderzhadministraciyiBudivlya Chornuhinskoyi rajderzhadministraciyiKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Lubenskij rajonGromada Chornuhinska selishna gromadaKod KATOTTG Osnovni daniZasnovane 1261Status iz 1971 rokuPlosha 6 90 km Naselennya 2534 01 01 2017 1 Nazva meshkanciv chornushaniPoshtovij indeks 37101Telefonnij kod 380 5340Geografichni koordinati 50 16 24 pn sh 32 56 18 sh d 50 27333 pn sh 32 93833 sh d 50 27333 32 93833 Koordinati 50 16 24 pn sh 32 56 18 sh d 50 27333 pn sh 32 93833 sh d 50 27333 32 93833Vodojma r MnogaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya PiryatinDo stanciyi 35 kmSelishna vladaAdresa 37100 Poltavska obl Lubenskij r n smt Chornuhi vul Centralna 39KartaChornuhiChornuhiChornuhi u VikishovishiChornuhi do 2018 centr selishnoyi radi 2 yakij bulo pidporyadkovane selo Bogdanivka Teritoriya naselenogo punktu zajmaye ploshu 690 ga Zagalna kilkist naselennya Chornuh zgidno z perepisom naselennya na 1 sichnya 2002 roku stanovila 3 138 meshkanciv Iz 17 lipnya 2020 roku vhodit u sklad Lubenskogo rajonu Zmist 1 Geografichne roztashuvannya 2 Naselennya 3 Nazva 4 Istoriya 4 1 Vid pershih zgadok do kozachchini 4 2 Chornuhi u XVIII na pochatku HH stolit 4 3 Za SRSR i u nezalezhnij Ukrayini 5 Ekonomika promislovist transport sfera poslug 6 Medicina osvita i kultura 7 Ob yekti kulturnoyi spadshini 8 Personaliyi 9 Galereya 10 Div takozh 11 Vinoski 12 Dzherela ta literatura 13 PosilannyaGeografichne roztashuvannya RedaguvatiSelishe miskogo tipu Chornuhi znahoditsya na livomu berezi richki Mnoga vishe za techiyeyu primikaye selo Harsiki nizhche za techiyeyu na vidstani 6 km roztashovane selo Pizniki na protilezhnomu berezi sela Kizlivka ta Kovali Cherez selishe prohodit avtomobilna doroga T 1714 za 2 km vid selisha prohodit avtotrasa R60 Najblizhcha zaliznichna stanciya Piryatin znahoditsya za 38 km u Chornuhah funkcionuye avtostanciya Vidstan do oblasnogo centru mista Poltavi 200 km do stolici Kiyeva 180 km Naselennya RedaguvatiDinamiku zminyuvanosti naselennya Chornuh demonstruye nizhche navedena Tablicya Chiselnist naselennya Chornuh za rokami 1859 1900 1910 1923 1927 1939 1984 1990 2001 2006 2008 20171 886 2 255 2 904 2 318 3 392 2 973 2 900 3 396 3 138 3 002 3 2 695 2 534Za danimi perepisu naselennya 2001 roku u selishi prozhivali 3 141 4 osoba Ridnoyu movoyu nazvali 5 Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 3060 97 42 rosijska 75 2 39 biloruska 2 0 06 virmenska 2 0 06 inshi 2 0 06 Nazva RedaguvatiShodo pohodzhennya toponimu Chornuhi krim dekilkoh narodnih legend v tomu chisli i tiyeyi sho apelyuye do kozaka pershoposelencya na im ya Chornuha visuvayutsya 3 versiyi spivvidnosit nazvu selisha iz uzhivanoyu v kiyevo ruski chasi nazvoyu plemeni torkiv chorni za yih bilshu smaglyavist isnuvali vzhivani zvoroti pishli do chornih pishli do chornuh yaki tochnishe yih chastina u cih miscinah nesli kinnu vijskovu sluzhbu na boci Kiyivskogo knyazya Nachebto tak mogla sklastisya nazva fortechnogo mistechka a potim vzhe j vsogo poselennya Chornuhi Na pidtverdzhennya ciyeyi teoriyi zokrema vislovlyuyetsya chornuhinec istorik L V Padalka yakij zaznachaye sho Chornuhi zasnuvali plemena tuzemnogo pohodzhennya vid nih i pishla nazva poselennya takozh pro te sho kochivniki torki perehodili do osilogo sposobu zhittya i sluzhili u kiyivskih knyaziv nesuchi vartu na kordonah pisav i rosijskij istorik V J Klyuchevskij istorik O M Lazarevskij zgaduye u svoyih pracyah sho v litovsko ruski chasi zhili boyari Chornuhi yaki mali svoyi volodinnya na Livoberezhzhi i vochevid na zemlyah ninishnih Chornuh vid chogo i mogla piti nazva poselennya she odna versiya polyagaye v tomu sho za dobi Kiyivskoyi Rusi zemli nalezhali kiyivskomu knyazevi boyaram voyenachalnikam druzhinnikam i zokrema zemli Chornuh nalezhali sa me kiyivskomu knyazevi yaki v toj chas nazivalisya chornimi a selyani chornososhnimi Otzhe mozhlivo vid chornih zemel i pohodit nazva Chornuh 6 Istoriya RedaguvatiVid pershih zgadok do kozachchini Redaguvati Data zasnuvannya Chornuh nevidoma Persha zgadka pro cyu miscevist datuyetsya 1261 rokom Ye pripushennya sho Chornuhi yak fortecya dlya zahistu vid pechenigiv ta polovciv buli zasnovani she za chasiv Kiyivskoyi Rusi ale naprikinci HIII stolittya buli zrujnovani mongolo tatarami Nastupna zgadka pro naselenij punkt zustrichayetsya uzhe v 1641 roci V inventarnij knizi 1647 roku Chornuhi znachilis sered volodin knyazya Vishneveckogo na Poltavshini Z pochatkom nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo 1648 chornuhinci sformuvali dvi kozacki sotni yaki vvijshli do skladu Kropivnenskogo polku polkovnik Filon Dzhalalij V skladi Kropivenskogo polku chornuhinci zalishalisya do rozgromu Vishnevechchini volodin Yaremi Vishneveckogo z centrom u misti Lubnah Pislya stvorennya Lubenskogo polku Chornuhinski sotni a takozh Gorodishenska i Kurinkivska buli perevedeni do nogo i zalishalis tam azh do likvidaciyi polkovogo ustriyu na Livoberezhnij Ukrayini Pid chas moskovsko kozackoyi vijni 1658 59 rosijski vijska boyarina Grigoriya Romodanovskogo u chervni 1658 roku spalili Chornuhi za pidtrimku getmana Ivana Vigovskogo a bilshist lyudej mistechka vinishili takozh nimi buli spaleni i susidni mista Lubni Piryatin ta inshi U 1665 roci mistechko znovu bulo spalene ale vidrodilos i zalishalos vilnim do seredini XVIII stolittya koli bagato navkolishnih zemel bulo rozdarovano carskim uryadom Chornuhi u XVIII na pochatku HH stolit Redaguvati Pid chas Pivnichnoyi vijni 1700 21 chornuhinci u skladi Lubenskogo polku voyuvali proti shvediv u Pribaltici Pislya utvorennya getmanom Ivanom Mazepoyu vijskovogo soyuzu z shvedskim korolem Karlom XII bilshist chornuhinciv zalishilis virnimi rosijskomu caryu Petru I 11 grudnya 1708 roku Chornuhi buli vzyati shturmom shvedskim zagonom bagato chornuhinciv zaginulo a chastina yih zgorila razom z Voskresenskoyu cerkvoyu u yakij voni zachinilis U 1740 h rokah carskij uryad podaruvav zemli dovkola Chornuh gruzinskim knyazyam Asihmanovim chimalo zemel zahopiv chornuskij sotnik Semen Maksimovich U 1786 roci Katerina II peredala Chornuhi u vichne volodinnya grafu O A Bezborodku 1746 99 Na toj chas u mistechku bulo 3 derev yani cerkvi shpital 6 panskih derev yanih budinkiv 4 mlini selitryanij zavod 7 nbsp Stare primishennya shkoliZa perepisom 1859 roku v Chornuhah 332 dvori 1 886 zhiteliv 3 cerkvi silske uchilishe volosne pravlinnya silska rozprava poshtova stanciya vidbuvalosya 4 yarmarki na rik 3 veresnya 1903 roku v mistechku vidkrilas 2 klasna Chornuhinska ministerska shkola z 5 richnim terminom navchannya yaka stala poperedniceyu suchasnoyi selishnoyi shkoli Ulitku 1906 roku v Chornuhah vidbuvsya strajk silgosprobitnikiv pomishika Nemirovskogo yakij buv zbrojno pridushenij Chornuhinci buli uchasnikami I Svitovoyi vijni revolyucijnih podij Pid chas gromadyanskoyi vijni zhiteli Chornuh buli v riznih politichnih taborah i veli mizh soboyu zapeklu zbrojnu borotbu Vpershe radyansku vladu u Chornuhah vstanovleno u 1918 roci U 1920 roci na Chornuhinshini organizuvavsya i diyav proti bilshovikiv povstanskij zagin otamana Gonti 8 Za SRSR i u nezalezhnij Ukrayini Redaguvati V 1923 roci Chornuhi stali rajonnim centrom Lubenskogo okrugu u yakomu nalichuvalos 2 318 zhiteliv Stanom na 1927 rik u Chornuhah 725 dvoriv 3 392 zhiteli Pid chas provedenogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 280 zhiteliv selisha 9 Pid chas perepisu v 1939 roci naselennya stanovilo 2 973 zhiteli U 1928 30 rokah u Chornuhah organizovano 4 TSOZi Proletarskij kosar Plugatar Kolosok ta Serp na bazi yakih u 1930 roci utvoreno 3 artili im G I Petrovskogo Nove zhittya Vilna pracya 6 sichnya 1932 r pochala vidavatisya rajonna gazeta Nova pracya 10 Bagato zhiteliv Chornuh zaginulo pid chas II Svitovoyi vijni Rivno 2 roki u period vid 17 veresnya 1941 roku do 17 veresnya 1943 roku Chornuhi perebuvali pid nimeckoyu okupaciyeyu 227 zhiteliv Chornuh buli vivezeni na primusovi roboti do Nimechchini Na pochatku 1960 h rokiv u zv yazku z ukrupnennyam Chornuhinskij rajon buv likvidovinij a pochinayuchi z 1 sichnya 1967 roku Chornuhi znovu stali rajcentrom U 1971 roci naselenij punkt oderzhav status selisha miskogo tipu V 1984 roci naselennya Chornuh 2900 chol Pid chas provedennya referendumu za nezalezhnist Ukrayini chornuhinci odnoznachno progolosuvali ZA 90 2 U 2006 roci na bazi kolishnogo kinoteatru buv vidkritij kinokoncertnij zal takozh u 2000 h rokah u selishi zbuduvali velikij pravoslavnij hram natomist rajonnij Budinok kulturi buv znishenij vnaslidok pozhezhi 17 lipnya 2020 roku postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini Chornuhinskij rajon buv likvidovanij i Chornuhi uvijshli u sklad Lubenskogo rajonu Ekonomika promislovist transport sfera poslug Redaguvati nbsp Avtostanciya Chornuhi V ekonomici Chornuh yak i rajonu providne misce zajmaye silske gospodarstvo zokrema viroshuvannya i pervinna pererobka perevazhno harchovih kultur a takozh produktiv ptahivnictva i tvarinnictva U Chornuhah diye VAT Chornuhipticya dekilka fermerskih gospodarstv Selishe maye avtostanciyu cherez yaku zdijsnyuyetsya avtobusne spoluchennya z Poltavoyu Harkovom Kiyevom Lubnami Piryatinom Lohviceyu V Chornuhah roztashovani selishne viddilennya poshtovogo zv yazku a takozh viddilennya dekilkoh bankiv Chornuhinske teritorialno vidokremlene bezbalansove viddilennya Poltavskoyi direkciyi banku Poltavabank Chornuhinska filiya Lubenskogo derzhavnogo Oshadnogo banku Ukrayini 146 053 Medicina osvita i kultura RedaguvatiU Chornuhah funkcionuyut rajonni centralna likarnya ta poliklinika nbsp Literaturno memorialnij muzej SkovorodiZ oglyadu na rozmiri Chornuh yedinim navchalnim zakladom selisha ye Chornuhinska zagalnoosvitnya shkola imeni G S Skovorodi 11 yaka vtim maye ponad stolitnyu istoriyu i stali tradiciyi a yiyi stare primishennya ye takozh najstarishoyu budivleyu Chornuh 1900 03 U selishi funkcionuye ditsadok Berizka vul Melezhika 10 yakij vidviduyut blizko 120 ditej 12 Zakladami kulturno osvitnoyi sferi v Chornuhah ye kinokoncertnij zal centralna rajonna biblioteka dlya doroslih imeni G C Skovorodi 13 rajonna biblioteka dlya ditej dityacha muzichna shkola Skarbniceyu pam yatok istoriyi ta kulturi Chornuhinskogo krayu ye literaturno memorialnij muzej G S Skovorodi utvorenij she v 1972 roci na 250 littya vid dnya narodzhennya mislitelya sho vklyuchaye do svogo skladu vidtvorenu memorialnu hatu batkiv Skovorodi U selishi ye futbolne pole yake perebuvaye u nepoganomu stani kinec 2000 h rokiv Vidayetsya rajonna gazeta Nova pracya periodichnist vihodu dvichi na tizhden U Chornuhah vstanovleno rad pam yatnikiv i pam yatnih znakiv za SRSR Grigoriyu Skovorodi 1972 partizanci L Bugorskij 1989 dekilka bratskih mogil voyiniv VVv za nezalezhnosti Ukrayini na chest voyiniv internacionalistiv Chornuhinshini kurgan z memorialnim hrestom u pam yat pro zhertv politichnih represij i golodomoriv Kurgan kozackoyi slavi Ob yekti kulturnoyi spadshini RedaguvatiV Chornuhah zbereglosya dekilka cinnih ale na zhal malovidomih istorichnih budivel Zemska trikomplektna shkola Lohvickogo zemstva Zbudovana u 1913 roci v stili ukrayinskogo modernu za proektom vidomogo mitcya Opanasa Slastiona Budivlya P podibna v plani odnopoverhova prikrashena merezhivom ceglyanih ornamentiv maye shestikutni dveri ta vikna i dvi visoki dekorativni bashtochki Na ob yekt vzhe vikonana oblikova dokumentaciya i skoro shkola stana oficijnoyu pam yatkoyu arhitekturi nbsp Zemska trikomplektna shkola u smt Chornuhi 1913 r Ministerska dvokomplektna shkola Zbudovana u 1900 03 rokah dvopoverhova Pryamokutna simetrichna Vhidna grupa pidkreslena derev yanim frontonchikom Cinnij vzirec stilyu istorizm Roztashovana poryad z muzeyem Grigoriya Skovorodi nbsp Ministerska dvokomplektna shkola u smt Chornuhi 1900 03 rr Zemska likarnya Zbudovana blizko 1912 roku za proektom Opanasa Slastiona V budivli likarni bula roztashovana i kvartira likarya Sporuda reprezentuye stil ukrayinskogo modernu Vona unikalna dlya ukrayinskoyi arhitekturi pochatku 20 stolittya Prikrashena vishukanim ceglyanim dekorom za motivami narodnih ornamentiv Na zhal u 2016 roci kolishnya likarnya poshkodzhena perebudovami nbsp Zemska likarnya v smt Chornuhi Bl 1912 r Miskij sadibnij budinok Znahoditsya na teritoriyi Chornuhinskoyi likarni poryad z budivleyu kolishnoyi zemskoyi likarni Zbudovanij v stili piznogo klasicizmu V plani G podibnij odnopoverhovij Narizhnij kut prikrashenij dekorativnoyu bashtochkoyu Virogidno ce najstarisha zberezhena sporuda rajonnogo centru zbudovana sudyachi z arhitekturi u seredini 19 st nbsp Miskij sadibnij budinok v smt Chornuhi 19 st Personaliyi Redaguvati nbsp Pam yatnik G SkovorodiSkovoroda Grigorij Savich ukrayinskij filosof prosvititel i poet Amvrosij Kelembet cerkovnij diyach Kolomiyec V G vchenij Dibrova Yuliya Oleksiyivna 1979 ukrayinskij kompozitor kinokompozitor muzikoznavec avtor ryadu naukovih statej Kolyada Grigorij Ivanovich literaturoznavec Mirnij Volodimir Stepanovich poet chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Padalka Lev Vasilovich ukrayinskij statistik istorik arheolog etnograf krayeznavec gromadskij diyach Telichenko Valentina Vasilivna yurist gromadskij diyach U boyu pid Chornuhami 21 veresnya 1941 zaginuv Oprishko Mikola Vasilovich Pokidko Inna Volodimirivna gromadskij diyach Dosenko Zhurba Oleksandr Vasilovich bandurist Galereya Redaguvati nbsp Chornuhi Hata memorialnoyi sadibi ukrayinskogo filosofa G S Skovorodi nbsp nbsp Div takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast Nova pracya gazeta Vinoski Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Sajt Chornuhinskoyi OTG https chornuhynska gromada gov ua Za danimi selishnoyi radi Naselennya naselenih punktiv Poltavskoyi oblasti za danimi perepisu 2001 roku Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2012 Procitovano 29 veresnya 2013 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Poltavska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya 053 ChORNUHINSKIJ RAJON Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 20 serpnya 2023 Istorichna dovidka pro zasnuvannya ta versiyi pohodzhennya nazvi selisha Chornuhi na Oficijnij sajt Chornuhinskoyi ZOSh im G S Skovorodi Chornuhi Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 s 972 Chornuhi gromadskij sajt Arhiv originalu za 13 lyutogo 2010 Procitovano 29 zhovtnya 2011 Chornuhi Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 3065 Novyj trud Letopis periodicheskih i prodolzhayushihsya izdanij SSSR 1986 1990 Chast 2 Gazety M Knizhnaya palata 1994 str 401 Oficijnij sajt shkoli Ustanovi ta zakladi socialnoyi sferi Chornuhinskogo rajonu na Sajt Chornuhinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Sajt bibliotekiDzherela ta literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Chornuhi Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 s 972 973 Chornuhi gromadskij sajt Oficijnij sajt Chornuhinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Sajt Chornuhinskoyi shkoli Sajt proektu Moya Chornuhinshina Posilannya RedaguvatiChornuhi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini pro zminu administrativnogo teritorialnogo ustroyu Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chornuhi amp oldid 40429328