Опі́шня (місцева назва — Опі́шне) — селище Полтавського району Полтавської області України. Старовинне козацьке містечко.
селище Опішня | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Полтавська область | ||||
Район | Полтавський район | ||||
Громада | Опішнянська селищна громада | ||||
Рада | Опішнянська селищна рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA53080350010044287 | ||||
Основні дані | |||||
Перша згадка | перша половина 17 століття | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 10,41 км² | ||||
Населення | ▼ 5 111 (01.01.2022) | ||||
Густота | 576,710 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 38164 | ||||
Телефонний код | +380 5353 | ||||
Географічні координати | H G O | ||||
Висота над рівнем моря | 208 м | ||||
Водойма | річка Ворскла | ||||
Катойконіми | опішня́нин, опішня́нка, опішня́ни | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Полтава-Київська | ||||
До станції: | 43 км | ||||
До райцентру: | |||||
- автошляхами: | 38 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- автошляхами: | 45 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 38164, Полтавська область, Полтавський район, смт Опішня, , 3 | ||||
Вебсторінка | http://opishnya.selrada.org.ua | ||||
Карта | |||||
Опішня | |||||
Опішня | |||||
Опішня у Вікісховищі |
Розміщене на пагорбах понад річкою Ворсклою. «Найвище» поселення Полтавщини (208 м над рівнем моря).
Головний осередок сучасного українського гончарства. Історичне населене місце. Упродовж трьох останніх тисячоліть на території поселення інтенсивно розвивалося гончарство. Наприкінці 19 — на початку 20 століття в містечку працювали близько 1000 гончарів, продукція яких експортувалася майже на всі континенти світу.
До 1962 року Опішня була районним центром.
Назва
Вважається що назва походить від «опока», — тобто назви осадової мікропористої породи (що складена з аморфного кремнезему з домішками глинястої речовини, скелетних часток організмів (діатомей, радіолярій та спікул кремнієвих губок), мінеральних зерен (кварцу, польових шпатів, глауконітів). Саме на її основі в Опішні розвинувся промисел, який, імовірно, прославив селище, — гончарство. За іншою версією назва «Опішня» походить від слова опішитися, тобто відпочити, опочити, зупинитися, зійти з коня, адже містечко було на перехресті торговельних та транспортних шляхів (ця версія, однак, є малоймовірною, оскільки в документах 17-18 століть поселення найчастіше фігурує як «ωпошнє»).[]
Існують історичні варіанти топоніма «Опішня» — Опішне, Опочинське, Опушне, Опушлинське. Згідно з орфографічним словником назва селища «Опі́шня» вживається в однині, жіночого роду.
Географія
Селище Опішня розміщене на сході Полтавської області. Примикає до села Попівка та Малі Будища. Неподалік селища біля села Міські Млини протікає річка Ворскла. За 5 км на захід від Опішні зареєстрована абсолютна відмітка рельєфу Лівобережжя області — 202,6 м. Наявні поклади будівельної сировини: глини, піску, суглинків, супісків, гончарної глини (, площею 200 м²).
Територія селища розкинулася у природних зонах лісостепу та степу. Рельєф місцевості рівнинний горбистий: Опішня розміщена на семи пагорбах (Фесенкових горбах), що знайшло своє відображення на прапорі та гербі селища.
Клімат Опішні суттєво не відрізняється від клімату обласного центру, тобто є помірно континентальним з прохолодною зимою і теплим (інколи спекотним) літом.
Середньорічна температура повітря становить 7,6 °С, найнижча вона у січні (-6,6 °С), найвища — у липні (+20,1 °С). У середньому за рік випадає 525 мм атмосферних опадів, найменше — у лютому-березні, найбільше — у липні.
Ґрунти — темно-сірі та чорноземи опідзолені. На сході селища у долині річки Ворскли поширені лучно-чорноземні та лучні ґрунти.
Історія
Історія археологічних розкопок
Опішня — одне з найдавніших поселень на Полтавщині. Згідно з археологічними знахідками, виявленими на околицях селища, ця територія була заселена ще у добу неоліту. Саме у неолітичний час набуває широке використання керамічного посуду.
По берегах річки Ворскли, поблизу сіл Глинського, Хижняківки та Яблучного, були знайдені рештки глиняного посуду. На них добре видно сліди пальців давнього майстра, адже посуд з глини робили ще без гончарного круга. На городищі знайшли також срібну римську монету часів імператора Доміціана (1 століття н. е.).
На південній околиці Опішні археологічна експедиція Інституту керамології відділення Інституту народознавства НАН України провела археологічні розкопки і виявила курган скіфського часу 5 століття до н. е.(Координати — 49.98026, 34.62552) Серед знахідок — фрагмент залізного панцира, бронзові наконечники стріл, посуд, прикраси. До черняхівської культури належить поселення на південний захід від заготконтори, де зібрана ліплена кераміка, фрагменти амфор римського часу, прясельце.
Найпоширенішими знахідками на розкопаних поселеннях є керамічний матеріал (ліплений та гончарний посуд), який належить до 3—5 століття н. е. У ранньому Середньовіччі ця територія була заселена сіверянами.
Опішнянське городище, датоване археологами 7—12 століттям, було невеликим за розміром. Під час археологічних досліджень було знайдено багато різних побутових речей, прикрас, виявлено ями для зберігання зерна.
Опішня у складі Литовської держави
Наприкінці XIV століття територія Полтавщини увійшла до складу Литовської держави. Місцеве населення вело боротьбу проти нападів кочівників. 1399-го року литовський князь Вітовт зазнав поразки у битві з татарами на березі Ворскли. Про цю подію нагадує курган Могила Вітовта, що розміщена неподалік селища. 1430-го року до нього у підданство перейшов знатний татарин Лекса котрий став родоначальником князів Глинських та першим відомим феодалом Опішні і частини Полтавщини.
Гетьманщина
Після Люблінської унії 1569 року українські землі увійшли до складу Речі Посполитої. Опішня на цей час була значним торговельним та ремісничим центром, з першої половини XVII століття користувалася Магдебурзьким правом[]. Містечко мало власну символіку: ратушну печатку з зображенням бичачої голови (відомі відбитки, датовані XVIII ст.). 1654 року Богдан Хмельницький одержав в особисте володіння місто Гадяч з навколишніми селами та містечками, у тому числі й Опішню. Мешканці містечка брали активну участь у промосковському повстанні під проводом Мартина Пушкаря супроти гетьмана Івана Виговського 1658 року.
З 1660-х років Опішня розміщувалася на трьох пагорбах, розділених річкою Тарапунькою і струмком Чехонею. Завдяки цьому місцеві мешканці були добре забезпечені водою. Окрім того побіля них розташовувалися водяні млини та кузні. На сході та півдні розташовувалися місця для мисливства, рибальства, бортництва та брід (перевіз) через Ворсклу.
Територія кожного пагорба виконувала різні функції. Оскільки Опішня, як і кожне місто Лівобережної України XVII—XVIII століть було фортецею, два з пагорбів були укріплені ровами, земляними валами і дерев'яними стінами. З 1658 року збереглася згадка про їхнє використання — опішняни зачинили міську браму, не впустивши загін козаків та сербських найманців, очолений Іваном Богуном. На тому ж пагорбі (нині — центральна частина селища) розташовувався «город». Зокрема, торговий і адміністративний центр міста — ринкова площа, будинок сотенної канцелярії, ратуша.
На другому пагорбі (нині розташовується частина кутків «Гончарівка» і «Їсіпівка») розташовувався «замок». У ньому — споруди військового призначення: сховища для зберігання їжі й боєприпасів, приміщення для вартових, дві церкви. Посеред нього містився великий майдан прямокутної форми, на якому приблизно з 1696 року стояло 2 дерев'яні церкви: Святого архістратига Михаїла та Миколаївська. Від майдану у різні боки розходилися вулички, (нині — Гончарівська, Швейцарська, Заливчого та Комсомольська).
На третьому пагорбі (куток Прогоня) містився форштат. На ньому стояла Покровська церква і була система підземних ходів.
Як і в інших тогочасних містах, в Опішні вулиці були неширокими — до ширини трьох возів (приблизно 4,5 м). Їхня довжина не перевищувала 500 м, а забудова була щільною — з одного боку 9-10 подвір'їв. Головні вулиці були ширшими і прямішими. Інші, що відгалужувалися від них до міських брам, селітряних заводів, садків були викривленими й заплутаними. Оскільки вулиці нічим не вимощувалися, вони були надзвичайно брудними.
1736 року в містечку козаки проживали у 634 дворах, а посполиті (селяни-землероби, що належали до якогось володіння) — у 134 (всього 768). На кінець 1770-1780-х років було 45 будинків дворян і чиновників, 700 дворів козаків і 112 селян, 2 цехові двори, у яких жили козаки по найму — всього 958 будівель, з них 846 — житлові, 3 — сотенні правління. У простих козаків житло складалося з однієї-двох житлових кімнат, у заможних — з 3-6 покоїв.
Впродовж XVIII століття Опішня залишалася сотенним містечком Гадяцького полку, мала власну ратушу. З 1750-х років містечко було центром трьох козацьких сотень — відповідно Першоопошанської, Другоопошанської і Третьоопошанської (зберігаючи цей статус аж до ліквідації полково-сотенного устрою в 1781—1782 рр.). Містечко мало власну печатку з гербом (зображенням бичачої голови, обрамленої мантією й увінчаної короною).
Велика Північна війна
На території Опішні відбувались деякі події Великої Північної війни. Полтава була обложена шведською армією. 6 (18) травня 1709 року з'ясувалося вкрай важке становище гарнізону Полтави (вірного Петру). З метою полегшити долю обложених, російські генерали вирішили переправити частину армії через Ворсклу, зробити напад на Опішню і Будище з метою відвернути головні сили Карла XII і змусити його зняти блокаду фортеці. Напад передбачалося вести одночасно в трьох напрямках: загін Белінга мав рушити вниз Ворскли, зробити переправу і наступати до Опішні; загін генерала Гольца — атакувати за Ворсклою; кінний загін генерала-майора Шаумбурга — йти під Будище. Інша частина армії повинна була залишатися на лівому березі Ворскли в повній готовності. Тим часом, шведи на чолі з генералом-майором Карлом Густавом Росом помітивши, що російські війська збираються біля Опішні, побудували на початку травня на правому березі Ворскли зміцнення для захисту переправи. У ніч на 7 (19) травня загін Гольця розпочав споруджувати три мости через Ворсклу під Опішнею. До світанку 7 (19) травня мости були готові, і загін Гольця перейшов у наступ. Його зустріли сильним гарматним і рушничним вогнем з боку шведського укріплення. Однак, переправа закінчилася вдало для російських військ. Частина шведського гарнізону (160—180 осіб), 1 прапор і 2 гармати були взяті росіянами. Залишки гарнізону розбіглися, а росіяни, опанувавши укріпленнями, рушили до Опішні.
Між тим, генерал-майор Карл Рос встиг підняти по тривозі свій загін і поспішив на виручку Лоде. Однак, зрозумівши, що росіяни значно переважають чисельно, Рос не наважився вступити в бій і відступив в Опішнянський замок, де вирішив триматися до прибуття підкріплень. Олександр Меншиков, який перебував тут же, зрозумівши, що взяти замок з нальоту не вдасться, і не маючи ніяких звісток від Белінга, не зважився наступати. Відіславши «контр-ордер» Шаумбургу, Меншиков почав відходити до мостів. У цей час до Карла Роса на допомогу поспішав Карл XII, доручивши спостереження за ходом облоги фельдмаршалу Карлу Реншільду. Підійшовши до Опішні, король кинув сили на російські війська. Давши кілька залпів з гармат, російські війська змусили шведів відступити до Опішні. Бій коло селища не дав бажаних результатів: блокада Полтави шведами не була знята. Втрати у кожної зі сторін доходили до 600 осіб. Загони Белінга і Шаумбурга не взяли участі в бою, затримані далекими обходами і важкими переправами. Війська Карла XII простояли у Опішні всю ніч на 8 (20) травня, в очікуванні нового нападу, а вранці перейшли в Будище, куди з Опішні був відтягнутий і загін Карла Роса. Відступаючи, шведи спалили селище дощенту.
Період поширення і ствердження російської влади
У 30-х роках у містечку діяли селітроварні заможних козаків А. Тимченка, братів Кирякових, Балеских І. Корецького. 1737 року вони об'єдналися в найбільшу в Україні Опішнянську кампанію, яка впродовж 40-50 років неодноразово укладала контракти з урядом на поставку селітри.
Після ліквідації автономного устрою України колишні рангові володіння на гетьманську булаву царський уряд 1764 року пожалував у власність гетьману Кирилу Розумовському. Економічне становище Опішні характеризувалось значною майновою нерівністю. За переписом 1785 року, 22 господарства зовсім не мали орної землі, їм належало тільки 32 десятини сіножатей, у 17 господарств було 29 десятин орної землі і 20 десятин сіножатей, 6 — мали 24 десятини орної і 80 десятин сіножатей. 4 великих господарства були власниками 27 десятин орної і 50 десятин сіножатей. Цього ж року Розумовський продав у казну 46 населених пунктів із 9949 кріпаками, у тому числі Опішню. В умовах розвитку товарно-грошових відносин селище перетворювалось на центр торгівлі продуктами сільського господарства, ремесел і промислів.
На початку 19 століття в Опішні (на той час — позаштатному містечку Зіньківського повіту Полтавської губернії) було 5 церков, але тільки 1849 року відкрилася перша церковно-парафіяльна школа, у якій навчалося 40-50 дітей. Напередодні реформи 1861 року у містечку налічувалось 720 дворів і 5674 мешканців. Загалом населення Опішні пореформеного періоду складалося з козаків (1009 господарств), державних селян (33 господарства). Були господарства малоземельні та зовсім безземельні.
Опішня наприкінці 19 — на початку 20 століть
1 березня 1878 року в містечку була відкрита бібліотека-читальня. У фонді закладу перебувало 569 книг, завідувач закладу — Артем Маслак. При бібліотеці була відкрита чайна комітету тверезості.
За переписом 1882 р., в Опішні гончарством займались 1218 господарств. Наприкінці 19 — на початку 20 століття тут проживало більше половини всіх гончарів Полтавщини. Кожна третя сім'я займалася гончарством.
1894 року була відкрита школа гончарства. У грудні 1905 року відбулися селянські заворушення, пов'язані із безземеллям. Столипінська реформа ще більше загострила класове розшарування і зубожіння селянства. За переписом 1910 року із 1562 господарств 723 мали менше ніж по 1 десятині придатної для обробітку землі. 1071 родина не могла прожити зі свого господарства і змушена була працювати в наймах. Багато осіб займались ремісництвом: у 1910 році в Опішні налічувалось 407 гончарів, які працювали в тяжких умовах (12-14 годин на добу). Крім гончарів у 1910 році налічувалось 30 теслярів, 140 кравців, 590 шевців, 19 бондарів, 230 візників тощо.
На початку 20 століття Опішнянська волость складалася з 32 населених пунктів. Населення волості становило 13097 душ. Гончарство в цей час зайняло перше місце серед усіх ремесел.
1911 року в містечку була створена перша (і, вочевидь єдина) в Російській імперії школа, в якій навчали виготовленню струн для музичних інструментів - Інструкторська струнна майстерня Полтавського губернського земства. Водночас почалася історія унікального на теренах України струнного підприємства, що під різними назвами проіснувало в Опішні до початку 1940-х років
У 1913 році в Опішному збудували і відкрили майстерню Опішнянського гончарного навчально-показового пункту, завідувачем якої був Юрій Лебіщак.
1913 року в Опішні відкрили вищу початкову школу, програма якої відповідала здебільшого програмі семирічної школи.
1913 р. відкрилася рукодільна майстерня Зіньківського повітового земства, а при Опішнянській килимарній майстерні, відкритій 1912 року, був заснований килимарський навчальний пункт.
Революційну роботу серед селян і ремісників у роки Першої світової війни очолив Андрій Заливчий. З Харкова він систематично приїздив до Опішні, привозив революційну літературу, проводив бесіди з молоддю.
Визвольні змагання
12 січня 1918 року в Опішні розпочалась перша радянська окупація. Почалось розкуркулення.
У квітні 1918 року німецькі війська звільнили село та розстріляли членів ревкому. Наприкінці цього ж року владу взяли війська УНР.
11 листопада 1919 року село захопили денікінці. Повстанці також перехопили великий транспорт із хлібом, який рухався із Зіньківського повіту до Полтави, і роздали збіжжя селянам. Того ж дня вони звільнили 400 насильно мобілізованих до Червоної армії юнаків, яких під охороною червоноармійців та міліції гнали до Полтави. Місцеві партизани вели боротьбу з денікінцями до грудня 1919 року. Після визволення від білогвардійських військ партійні органи вели боротьбу проти махновців.
У червні 1920 року в Опішні розпочалось розкуркулення. 18 січня 1921 року в дім місцевого жителя Тараса Савенка з'явилися Опішнянський волосний воєнком Прокіп Холоша і міліціонер Яків Кощій. Без будь-якої причини вони вбили господаря лише за те, що він, на їх думку, був куркулем і добровільно не віддав хліб радянській владі. Старий дідусь господаря Кіндрат Савенко почав кликати сусідів на допомогу. Тоді представники радянської влади вбили і його, а майно своїх жертв конфіскували і привласнили.
1922 року гончарі об'єднувалися у виробничі колективи, бригади. Налагодили виробництво продукції гончарські, ткацькі, струнні, шевські й чинбарні артілі (імені Надії Крупської, «Червоний гончар»), які належали до Полтавського губернського Союзу кустарних і промислових кооперативів.
На основі постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року був створений Опішнянський район, а 1925 року Опішні був присвоєний статус селище. Цього ж року почала діяти Опішнянська селищна рада.
У 1929—1930 роках почалася масова колективізація селянських господарств. Були створені такі колгоспи: «Шлях до комуни» (349 господарств), «ім. XIV партз'їзду» (349 господарств), «ім. Чапаєва» (84 господарства). 1930 року було організовано Опішнянську МТС, 1931 року — артілі ім. Куйбишева, «Червоний гончар», «Художній керамік».
Сталінські репресії
Голодомор 1932—1933 років
Голодна чума не оминула й Опішню. Загинуло в той період 83 людини. Уродженець Опішнянського району Кассала Іван Григорович, згадуючи ці роки, описує таку картину:
|
Голодні 1932—1933 роки були важкими для опішнянського гончарства. Зокрема, опішнянська малювальниця Мотрона Назарчук згадувала, що роботи майже припинилися, багато розійшлися по різних місцях. Виїхали до Харкова Явдоха та Гаврило Пошивайли.
На початок 1930 років зменшилася увага державних органів влади до стану розвитку кустарної промисловості. Майже припинили фінансування і гончарних шкіл.
Червоний терор 1937—1938 років
Не оминув селище і сталінський терор 1937—1938 років. Лише реабілітованих жертв тих часів налічується понад 100. Деякі справи:
- Васільєв Тихін Андрійович (1903 року народження) — українець, із священиків, освіта середня. Заарештований 31 травня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 року за статтею 54-6 Кримінального Кодексу УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 року.
- Начальний Петро Іванович (1894 року народження) — українець, із кустарів, освіта початкова. Бухгалтер млина. Заарештований 8 вересня 1937 року. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської області 25 жовтня 1937 року за статтею 54-10 частиною 1 Кримінального Кодексу УРСР до 10 років позбавлення волі. Особливою трійкою при УНКВС Полтавської області 15 березня 1940 року вирок замінено на заслання у Хорезмську область Узбецької РСР. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 травня 1965 року.
- Шаблій Панас Сафронович(1870—1937) — українець, із селян, освіта початкова. Селянин-одноосібник. Заарештований 14 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 жовтня 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 червня 1989 р.
Загалом у Опішні населення на 1939 рік скоротилось на 16,4 % у порівнянні з 1926 роком.
За переписом 1937 року в Опішні близько 57 відсотків людей у віці від 16 років назвали себе прихильниками однієї з діючих конфесій, і тільки 40 % молоді назвали себе віруючими.
Довоєнний розвиток
Протягом 1936 по 1941 року в Опішні діяла дворічна школа майстрів художньої кераміки, випускників якої направляли в інші гончарні осередки України та за її межі для налагодження там виробництва.
1935 р. артіль «Художній керамік» взяла участь у Всеукраїнській виставці, де була відзначена дипломом І ступеня, а 1937 року на Міжнародній виставці в Парижі дипломом II ступеня. Провідними майстрами 1930-1940-х років у «Художньому кераміку» були Т. Наливайко, 3. Коломієць, М. Сердюченко, І. Задорожний, Н. Оначко, М. Каша та інші.
У селищі діяли Будинок культури, бібліотека, читальня. Існувало 3 початкових, семирічна та середня школи.
Німецько-радянська війна та післявоєнна відбудова
Опішня перебувала в німецькій окупації з 6 жовтня 1941 року по 19 вересня 1943 року, ставши з 1 вересня 1942 року адміністративним центром Опішнянського ґебіту.
На другий день після окупації приміщення середньої школи було перетворено на тюрму з камерами смертників у підвалі. Деякі промислові підприємства селища продовжували працювати. В умовах німецької окупації створювалися або відновлювалися художні майстерні, зокрема, гончарна артіль.
За допомогу військам Червоної Армії у переправі через Ворсклу комендант Опішні вчинив розправу над жителями села Яблучне — після катувань 5 квітня 1943 року було розстріляно 24 особи. У сутичці з ворогами в Глинському загинув секретар Опішнянського райкому партії М. Ю. Куликов.
Німці стратили в Опішні й в районі понад 200 чоловік, вивезли до Німеччини на примусові роботи понад 2600 людей. Відступаючи, знищили близько 500 будинків, МТС, 4 школи, лікарню, клуб, церкву.
Звільняли селище гвардійці 8-ї повітряно-десантної дивізії та 5-ї повітряно-десантної Червонознаменної ордена Суворова Звенигородської дивізії. У боях за визволення селища полягло 18 радянських воїнів. Серед них — гвардійські капітани Васільєв А. С., Демиденко М. Г., Чернявський Д. А. та інші.
У післявоєнні роки промисловість Опішнянського району почала відроджуватися. Відділення Сільгосптехніки мало майстерню, обладнану всім необхідним для забезпечення поточного й капітального ремонту тракторів, комбайнів, автомобілів. Збільшився випуск продукції «Художнього кераміка». У ті роки за заслуги у розвитку народного мистецтва було присудження звання «Заслужений майстер народної творчості УРСР» опішнянам І. Білику, М. Китришу, В. Омеляненку, Г. Пошивайлу, М. Пошивайлу, О. Селюченко.
У 1953 році створено Опішнянську контору розвідувального буріння. У березні 1961 року — артіль «Червоний Гончар» і завод «Художній керамік» об'єдналися в одне підприємство — «Художній керамік». Тепер[] в Опішні функціонують нафтогазова експедиція глибокого буріння, заводи «Керамік» і «Художній керамік», агробуд, спиртзавод та хлібозавод, відділення Зіньківського цегельного заводу, Опішнянське виробництво фабрики «Полтавчанка», 4 автоколони, універсальна збутова база, інкубаторна станція, кондитерський цех, відділи Агропромбанку та Ощадбанку, радгосп «Жовтень».
Перебудова
Перебудова економічного життя у 1985−1991 років вплинула на розвиток господарства Опішні. Відбувався поступовий перехід до ринкових відносин, розширювалися права підприємств, установ, організацій яких налічувалось 40. Серед них: радгосп «Жовтень», експедиція глибокого буріння, Райагробуд, Сільгосптехніка, Сільгоспхімія, заводи «Художній керамік», «Керамік», філія «Полтавчанки», хлібзавод та інші.
25-26 квітня 1986 року світ сколихнула аварія на Чорнобильській АЕС. З Опішні на ліквідацію аварії було відправлено 43 людини.
Сучасна історія Опішні
У листопаді 1986 року був заснований Музей гончарства, який у 1989 року набув статусу Державного музею-заповідника українського гончарства, а в 2001 — статусу Національного. У його створенні й подальшому становленні вагома заслуга генерального директора Олеся Пошивайла.
До складу Державного музею-заповідника належить Музей мистецької родини Кричевських, присвячений творчому доробку видатної мистецької династії. Музей розташований у будинку, зведеному 1916 року за проєктом архітектора Василя Кричевського та технолога-кераміста Юрія Лебіщака у стилі українського модерну.
Для збереження пам'яті про видатних земляків-гончарів відкриті меморіальні музеї-садиби славетної майстрині О. Селюченко та гончарської родини Пошивайлів.
Відомі майстри: І. Білик, В. Омеляненко та М. Китриш нагороджені премією імені Д. Щербаківського, а М. Пошивайло премією імені І. Нечуя-Левицького. 1999 року трьом опішнянським майстрам — Білику І. А., Китришу М. Є., Омеляненку В. О. — присуджена Національна премія імені Т. Шевченка.
З 1999 року кожного першого тижня липня під час святкування Національного дня гончара у селищі проходить тиждень Національного гончарного воздвиження «Здвиг». Його мета — створити національний культ гончарства.
Учасники та гості фестивалю-ярмарку можуть взяти участь у наукових дискусіях, переглядах керамологічних фільмів, майстер-класах гончарів і малювальниць, виставках-продажах літератури з проблематики українського та світового гончарства, творчих конкурсах гончарів, виступах фольклорних колективів та естрадних етноколективів України, конкурсі розпису на тілі, екскурсіях до музейних закладів селища.
1999 та 2009 роках Опішню відвідав екс-президент Леонід Кучма, 2005 року — Віктор Ющенко.
На початку січня 2013 року з нагоди 140-річчя від дня народження Василя Кричевського у будинку Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства, спроєктованого самим митцем та спорудженого 1916 року, відкрився музей мистецької родини Кричевських. Чималу кількість експонатів передали музею-заповіднику спадкоємці Василя Кричевського зі США.
9 березня 2013 року на честь 199-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка у центрі селища було закладено основу для зведення через рік погруддя Т. Шевченка.
У ході європейської революції 2014 року наприкінці лютого постало питання про долю пам'ятника Леніну. Рішення про його демонтаж ухвалила сесія селищної ради, утім невідомі у ніч на 24 лютого повалили пам'ятник раніше, ніж це мали зробити комунальні служби.
24 серпня 2014 року у День Незалежності України в центрі селища було відкрито погруддя Тараса Шевченка.
Населення
Нижче приведено діаграму зміни чисельності населення Опішні.:
Мовні особливості
Мовленню жителів Опішні характерна центральнополтавська говірка (субдіалект) середньонаддніпрянського наріччя (супрадіалекту) української мови, поширена навколо Полтави в радіусі 100—120 км.
Деякі риси говірки:
- [шо] (проти літературного [шчо] < *čьto);
- епентеза [н'] після губного [м] перед [а] з праслов'янського *ę: [мн'а́со], [па́мн'ат'] (проти літературної вставки [й]: [мйа́со], [па́мйат']);
- в іменниках IV відміни (праслов. основа на *-ent-) однини вживання орудного відмінка [тел'о́м] < *telętьmь і давально-місцевого [тел'о́в'і] < *telęti — це аналогії до інших іменників середнього та чоловічого родів (праслов. основи на *-ŏ- та на *-ǔ-): село — селом, брехло — брехлові, як Петро — Петрові (це проти літературних [тел'а́м], [тел'а́ті]);
- вживання форми називного відмінка множини для збірних назв із закінченням -е: [сел'а́не], [цига́не] (проти літ. [сел'а́ни], [цига́ни]);
- пом'якшення в числівниковій формі: [чоти́р'і] < *čьtyre (ч. р.), *čьtyrі (ж. та с.)
- форми займенників: [м'ін'і́] (повна регресивна несуміжна (дистактна) асиміляція ненаголошеного [еи] подальшим наголошеним [і]), [мойо́го], [твойо́го], [свойо́го] < *mьnĕ, *mojego, *tvojego, *svojego (проти літ.: [меин'і́], [мого́], [твого́], [свого́]);
- змішування форм I-ї та II-ї дієвідмін дає явища: [зна́йіш], [ду́майіш], [хо́деш], [ро́беш];
- аналогія в 3-й особі однини дієслів ІІ дієвідміни до дієслів першої: [хо́де], [но́се], [ро́бе]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 5874 | 97.85% |
російська | 116 | 1.93% |
білоруська | 5 | 0.08% |
румунська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 7 | 0.12% |
Усього | 6003 | 100% |
Віросповідання
Нині у селищі представлені чотири громади:
- громада Української православної церкви Московського патріархату (з 1990 року);
- громада Адвентистів Сьомого Дня (з 2001 року);
- громада Євангельських християн-баптистів (з 2008 року).
- громада Української православної церкви Київського патріархату (з 2015 року)
Влада
Нижче наведено діаграму входження Опішні у різні адміністративно-територіальні одиниці.
З 1648 року Опішня — сотенне містечко Опішняської сотні — перебувала у складі Полтавського, Зіньківського, Гадяцького полків.
Після ліквідації автономного устрою України 1782 р. Опішнянська сотня ввійшла до складу Гадяцького повіту Чернігівського намісництва. У 1796 — до Малоросійської губернії, а з 1802 р. у складі Опішнянської волості належала до Зінківського повіту Полтавської губернії. Місцевою владою тоді були становий пристав, волосне й міське правління. Станом на 1914 рік старшиною волості був Василь Михайлович Казацький. На території волості функціонувало 14 військово-кінських відділень, 2 призовних відділень та 2 відділення поліцейських урядників.
У березні 1923 року з Опішнянської та Більської волостей Зіньківського повіту був створений Опішнянський район, який до 1930 року входив до складу Полтавської округи. З 1932 до 1937 року район перебував у складі Харківській області, з 22 вересня 1937 року віднесений до Полтавської області.
Під час окупації німецькими військами Опішня з 1 вересня 1942 року входила до Опішнянського ґебіту Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна. Ґебіт поділявся на три райони: Диканька (Rayon Dikanka), Котельва (Rayon Kotelwa) і Опішня (Rayon Oposchnia). Після звільнення від окупації, був відновлений довоєнний адміністративно-територіальний устрій. 1962 року Опішнянський район розформували, а територія була передана Зіньківському району Полтавської області. Від 17 липня 2020 року селище включено до складу Полтавського району.
По вулиці Перемоги знаходиться орган місцевого самоврядування — Опішнянська селищна рада. До складу ради входять 22 депутати., чільний голова ради — Різник Микола Миколайович.
Інфраструктура
Головним та єдиним оператором з надання населенню поштових послуг є філія національного оператора УДППЗ «Укрпошта».
В Опішні 5-значні телефонні номери. Код селища 05353. Єдиний оператор фіксованого зв'язку — ПАТ «Укртелеком».
Послуги стільникового зв'язку надають три оператора: Київстар, МТС, та life:).
Банківська система представлена 3 філіями та відділеннями: АТ «Ощадбанк», державний банк «Приватбанк», .
Функціонує окремий пост Державної пожежної охорони.
Досить тривалий час в Опішні діяв Будинок культури. На початку 21 століття його діяльність занепала. Натомість нині в його відреставрованому приміщенні розташований Центр розвитку духовної культури.
У селищі нараховується 71 вулиця. Серед них, головними є:
- вул. Соборна (Опішнянська селищна рада, магазини)
- вул. Партизанська (Будинок Кричевського-Лебіщака, Колегіум мистецтв, Національний музей-заповідник українського гончарства)
- вул. Жовтнева (Будинок дитячої та юнацької творчості, відділення зв'язку, магазини, відділ міліції)
- вул. Заливчого (Дитячий садок «Берізка», Центр розвитку духовної культури, Дитяча музична школа, Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів)
Освіта
Особливістю Опішні є понадстолітнє функціонування в ньому низки гончарних навчальних закладів. На думку опішнянського керамолога Олени Щербань, саме цей факт може бути одним із основних, що дає підставу вважати Опішне визначним центром гончарного шкільництва України. Зокрема, діяли такі навчальні заклади:
- Опішнянська зразкова гончарна навчальна майстерня Полтавського губернського земства (1894—1899),
- Опішнянський гончарний навчально-показовий пункт (1912—1922),
- Опішнянська керамічна кустарно-промислова школа (1925—1926),
- Опішнянська керамічна промислова школа (1927—1931),
- Опішнянська керамічна школа ФЗУ (1931—1933),
- Опішнянська школа майстрів художньої кераміки (1936—1941),
- Опішнянська філія Решетилівського СПТУ-№ 28 (1986—1999)
З 1997 року і донині діє Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні».
Загальну повну середню освіту опішняни здобувають також в Опішнянській спеціалізованій школі I—III ступенів. Діє позашкільний навчальний заклад — Опішнянська музична школа.
Працює Опішнянський будинок дитячої та юнацької творчості. На сесії Зіньківської ради у лютому 2012 року було прийнято його статут. Функціонує дитячий ясла-садок «Берізка».
- Дошкільні, загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади
Заклад | Керівник | Адреса |
---|---|---|
Дитячий ясла-садок «Берізка» | Комарцева Валентина Василівна | вул. Заливчого, 12 |
Опішнянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів | Гаврільєв Станіслав Миколайович | вул. Соборна, 18 |
Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» | Овчаренко Людмила Миколаївна | вул. Партизанська, 21 |
Опішнянська дитяча музична школа імені Тимофія Середи | Авраменко Іван Васильович | вул. Заливчого, 2 |
Будинок дитячої та юнацької творчості | Щербак Зоя Макарівна | вул. Жовтнева, 4 |
Наука
1993 р. Опішня стала відомою і як видавничий центр завдяки видавництву Українське Народознавство. Книги видавництва є одним із найважливіших джерел вивчення українського гончарства.
Наприкінці 2000 року створений Інститут керамології — відділення Інституту народознавства НАН України. Станом на 2010 рік Інститутом видано 4393 примірники книг, брошур, періодичних видань.
У селищі розміщені також кіностудія «Відродження», республіканська спеціалізована бібліотека — Гончарська Книгозбірня України та Національний архів українського гончарства.
Вагомі внески у вивчення історії, культури селища роблять Пошивайло Олесь Миколайович та Щербань Олена Василівна, які є авторами численних наукових праць з етнопедагогіки, діяльності гончарних навчальних закладів Опішні, історії селища, історії українського гончарства в цілому.
Охорона здоров'я
У селищі працює Опішнянська районна лікарня, розрахована на 45 ліжко-місць. У лютому 2012 р. вона була реорганізована в Опішнянську амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Послуги по лікуванню також надає стоматологічний кабінет «Люкс-DENT»
На околиці селища розташована Опішнянська обласна туберкульозна лікарня. Вона була заснована у 1964 році, з 1993 року стала обласною. На разі заклад займається лікуванням хворих на туберкульоз на території Полтавської області. Територія закладу становить 4,4 га. Громадян обслуговують дев'ять лікарів, тридцять дві медсестри та тридцять три молодших медсестри. Лікарня розрахована на 160 ліжок.
ЗМІ
У селищі діє редакція радіомовлення «Голос Опішні». Окрім Опішні мовлення розповсюджується на такі села: Міські Млини, Малі Будища, Попівка, Васьки, Вільхове, Карабазівка, Заїченці, Ставкове, Батьки, Яблучне, Човно-Федорівка, Волошкове. Диктор — Гармаш Ірина Олексіївна. Як позивні використовується фрагмент пісні Тимофія Середи «Опішнянський вальс». Програма виходить 1 годину 2 хвилини на тиждень на Першому каналі Українського радіо: щовівторка й щочетверга з 06:30 до 06:44 та щопонеділка й щоп'ятниці з 11:40 до 11:57 (не використовуються під час трансляції сесії ВРУ).
Економіка
Легка промисловість
З 2010 року в Опішні відновила роботу місцева пекарня. Її продукція реалізується в кіосках на території селища.
Кераміка
Характерними рисами глиняних виробів є світло-жовтий колір візерунка, виконаний природним кольором глини, на червоно-коричневому, білому або зеленому фоні. Колір візерунка посилюють контрастами блакитного, темно-коричневого, яскраво-зеленого, синього або чорного і политивають прозорою поливою.
За вироби опішнянських майстрів — жбани для узвару, борщовики, кашники, макітри, глечики, «гарбузи» для води, барильця для вина, миски, зозулиці — на ярмарку платили вдвічі-втричі дорожче.
В опішнянському фігурному посуді раніше подавали до столу вино та інші напої. З часом посуд перетворився на декоративні предмети для інтер'єру. Скульптурному посуду можуть надавати форму бика, козла, коня, птиці, та найпоширеніші образи — баран і лев. Роблять також іграшки-свистунці, або зозулиці — коня, вершника, півня, баранчика, козла, оленя.
В Опішні діяло декілька заводів по виробництву гончарних виробів. Найдовше (1960–2002 роки) проіснував завод «Художній керамік». Вироби майстрів заводу, та мали попит за кордоном: у 1967 р. підприємство експортувало свої вироби у Канаду, Данію, Бельгію, НДР, Італію, Румунію, Японію, Угорщину.
З 2002 року в старому приміщенні «Художнього кераміка» функціонує приватне підприємство «Гончарний круг», де працює близько 40 осіб.
Нафтогазова промисловість
Осередок газовидобувної галузі. В Опішні розташовані:
- Опішнянська експедиція глибокого буріння;
- ведуться роботи на Солохівському газоконденсатному родовищі;
- установка комплексної підготовки газу на Опішнянському нафтогазоконденсатному родовищі;
- філія Красноградського управління бурових робіт;
- Опішнянська газова дільниця
Транспортний зв'язок
Територією селища проходять автошляхи:
- Р42 Лубни—Ромодан—Миргород—Опішня
- Н12 Суми—Тростянець—Охтирка—Опішня—Полтава
- Т 1706 Опішня—Зіньків—Гадяч
- Т 1710 Миргород—Великі Сорочинці—Опішня
Послуги транспортного зв'язку надає «Автостанція „Опішня“», що є складовою .
На території Опішні розміщені дві АЗС.
Архітектура
В Опішні збудовано такі пам'ятники та пам'ятки архітектури:
- Тарасу Шевченку (встановлений 24 серпня 2014 року)
- односельчанам-визволителям селища під час Радянсько-німецької війни, збудований 1965 року;
- учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС;
- Будинок Кричевського-Лебіщака — будинок у стилі українського модерну, зведений в 1916 році за проєктом архітекторів Василя Кричевського та Юрія Лебіщака.
- Пам'ятник солдату-визволителю
- Пам'ятник учасникам ліквідації аварії
на Чорнобильській АЕС - Троїцька церква, 1920-ті роки
- Троїцька церква, 2014 рік
Культові споруди
Об'єкт | Перша згадка | Опис | Історія |
---|---|---|---|
Храм Покрови Божої Матері | 1660 рік — храму був подарований срібний хрест. | Стояв на високій горі. Був дерев'яним на мурованому цоколі. Мав п'ять куполів і високу дзвіницю. При ньому працювала парафіяльна школа, бібліотека | Перебудований у 1760 та 1891 роках. 1902 року парафіян 1110 чоловічої і 1169 жіночої статі. Остерігаючись гніву опішнян, радянська влада зруйнувала спочатку дзвіницю, і лише через багато років, в 1960 році, руками привезених робітників, із застосуванням техніки, він був практично стертий з лиця землі. Ікони та церковне начиння, які залишилися, були вивезені на болото і затоплені. На місці храму побудована школа, яка стоїть і зараз. |
Храм успіння Божої Матері | 1661 рік — Афанасій Рибка подарував напрестольне Євангеліє. | Після відбудови 1865 року був високим, кам'яним, трьохвівтарним. Мав дзвіницю та п'ять куполів. | 1770 року церква перебудована за сприянням Ганни Якубиної. 1902 року парафіян 532 чоловічої та 585 жіночої статей. Зруйнований одразу після Жовтневої революції 1917 року, а з уцілілого цегли вимостили тротуари. На його фундаменті побудований селищний Будинок культури, нині — Центр розвитку духовної культури. |
Церква Преображення Господнього | Перший запис у церковних книгах — 1693 рік | Була дерев'яною. | 1709 року спалена шведськими військами. 1712 року — відбудована. 1848 року згоріла. Нова, дерев'яна, з прибудованою дзвіницею, двох вівтарна церква була відбудована 1852 року. 1902 року налічувалось 760 парафіян чоловічої та 780 жіночої статей. Розібрана після Жовтневої революції 1917 року. Зараз на її місці приватні житлові будинки. |
Михалівський храм | 1696 рік — Герасим Герасименко подарував церкві дзвін вагою 6 пудів. | Після відбудови 1892 року мав п'ять куполів, був дерев'яним на мурованому цоколі. | Згорів 1743 року. Перебудований у 1785, 1849, 1892 роках. 1902 року парафіян чоловічої статі — 904, жіночої — 905. Згорів в роки Радянсько-німецької війни: разом з запасами зерна, що зберігаються в її приміщенні, церкву спалили відступаючі німецькі війська. На його місці зараз парк. |
Свято-Троїцька Церква | 1701 рік — храму був подарований срібний напрестольний хрест | Знаходиться в центрі селища. Раніше до неї прилягали велика ярмаркова площа, а також дві торгові вулиці. Після відбудови 1859 року церква мала п'ять куполів і високу багатоярусну дзвіницю з великим куполом вгорі. | Згоріла 1813 року. У 1813—1817 роках на кошти поміщика Коновалова храм відновили. 1859 року добудували муровану дзвіницю. 1902 року налічувалось парафіян 770 чоловічої і 769 жіночої статей. Зруйнована в 1930 році. У 1995—1997 роках зведено новий храм із дзвіницею. 1998 року встановлений 100-кг дзвін. Зараз храм живе повноцінним життям. Працює церковна бібліотека, недільна школа для дітей і місіонерський гурток для дорослих. На святкових богослужіннях у церкві співає молодіжний хор. |
Всіхсвятська церква | 1784 рік — церкві митрополитом Самуїлом Миславським було видано новий антимінс | Побудована з дерева. Стояла на центральному кладовищі. Мала парафіяльну школу і квартиру для псаломщика | Відбудована 1800 та 1869 роках. Також зруйнована після революції. |
Туризм
У селищі розвивається необхідна для прийому гостей інфраструктура.
Туристичний комплекс «Старий хутір» розпочав свою роботу у червні 2010 року. До його складу входять 3 садиби, що збудовані в національних традиціях. Розрахований на 10 гостей, пропонує послуги з проживання, харчування та дозвілля.
Агросадиба «Лялина Світлиця» приймає гостей з 2010 року, розрахована на 4 осіб. Пропонує екскурсійні послуги, проживання та проведення майстер-класів з лялькарства та кулінарства.
У 2013—2014 роках громадською організацією «ВелоПолтава» разом з волонтерами у рамках проєкту «Майндруймо Полтавщиною» розроблені та промарковані туристські веломаршрути загальною завдовжки понад 50 км, що проходять через Опішню та сусідні села.
З 2013 року ГО «Туристичне СЕЛО Полтавщини» займається популяризацією культурних та гастрономічних традицій регіону. Улітку 2014 року організація провела гастрономічний фестиваль.
- Туристичний комплекс «Старий хутір»
- Гастрономічний фестиваль
«Борщик в глиняному горщику-2014»
Екскурсійними об'єктами є структурні одиниці Національного музею-заповідника українського гончарства:
Об'єкт | Чим цікавий | Фото | Розташування |
---|---|---|---|
Національний музей-заповідник українського гончарства | В експозиції просто неба представлені ексклюзивні авторські роботи опішнянських гончарів, а також майстрів з інших регіонів, які беруть участь у щорічних фестивалях монументальної керамічної скульптури. У виставковому залі представлені особливо цінні експонати, велика колекція книг про гончарство. | вул. Партизанська,102 | |
Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів | У музеї-садибі зібрано велику колекцію опішнянських теракотових кахель 19 — початку 20 століття і таврованої цегли кінця 19 — початку 20 століття. Загалом фондові колекції налічують 1571 твір кераміки, із них 1347 виробів належать роду Пошивайлів. | вул. Заливчого, 61 | |
(Меморіальний музей-садиба гончарки Олександри Селюченко) | У фондах музею зберігаються 1095 глиняних творів видатної опішнянської гончарки Олександри Селюченко. | вул. Губаря, 29 | |
Визначні пам'ятки археології й керамології довкола Опішні. Більське городище | Екскурсія до городища роменської культури (8 століття), городища скіфського часу Кардашів Вал (6 століття до н. е.), Могили Вітовта і Розритої Могили, некрополей Більського городища. | Околиці Опішні, сіл Лихачівка і Більськ | |
Мистецька галерея Центру розвитку духовної культури | У приміщенні проводяться тематичні виставки кераміки, експозиції яких постійно змінюються. | вул. Заливчого, 3 | |
Музей родини Кричевських | Знайомство з унікальною пам'яткою у стилі українського модерну, зведеною в 1916 році, — «Будинком Кричевського-Лебіщака», діяльністю митця та його династії. | вул. Партизанська, 2 |
Опішня в творах української культури
С. Васильківський, 1900-ті роки, дошка, олія 1. «Хата в Опішні» 2. «Узимку в Опішні» |
Серію картин, присвячених Опішні, на початку XX століття виконав український пейзажист Сергій Васильківський.
Григір Тютюнник у своєму творі «Обнова» пише:
Купаюся в річці поміж лататтям…, а по мосту люди йдуть базарові. Малеча гукає до них з річки: - Тітко, чуєте, тітко! Дайте базарового! Дядьків не чіпають, бо ті сердитіші та й не з нашого села, а з Опішні – у нас їх називають «горщечниками». Везуть хурами горшки, пересипані половою… |
У творі «Дуби шумлять» Іван Іванович Пільгук пише:
Ось уже й Опішня, прославлена горшками та сливами[…] Розвозять опішнянські гончарі свої вироби[…] Тут, на цих глиняних баюрах, від роду до роду живе, бореться за життя дотепне, життєлюбне опішнянське плем'я. Здавна опішняни звикли мандрувати. Адже недаремно опішнянський гончар Олексій Хромий став побратимом Степана Разіна! |
У літературних творах українських класиків селище також згадується як центр садівництва.
У четвертій частині «Енеїди» І. П. Котляревський згадує про опішнянські сливи:
Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: Лубенського шмат короваю, Корито опішнянських слив, Горіхів київських смажених, Полтавських пундиків пряжених... |
Прославляв Опішню і Панас Мирний:
Добре знайомі на Полтавщині опішнянські сливи. Сливи ті з породи венгерок, або, як тут (та й краще ж) зовуть їх, угорок, великі, м'ясисті і пригодні для солива... Її кожен знає. Знає й її людей високих, моторних, що з здоровенними бочками солоних слив роз'їжджають усюди по ярмарках... |
Під'їжджаючи з боку Полтави український письменник описав його так:
Ось з'їдемо на гору, й перед нами знову засиніє пояс. То Опішня з своїми хуторами та недалеко лежачими селами синіла. |
Опішня — здоровенне містечко… Весело їхати Опішнею. Було чим очі порадувати, серце звеселити … Усюди видно достачу: хати рублені, високі, ясні й білі; огорожа скрізь добра, улицею — з острішками; в огорожах — сіріють кошари, чорніють загороди, хліви, хлівці; садки, двори пометені чисто. Рука достачі чепурить містечко; по шляху видно де-не-де й шинки, але не так вони кидаються у вічі, як по других селах; тута вони немов ховаються від чужого ока |
У романі Григорія Квітки-Основ'яненка «Пан Халявський» можна теж знайти згадку про Опішню:
Батенько покійні з великою ретельністю діставали з Опішні плодові щепи й самі своїми руками щепили та очкували. Одне слово, сад був чудовий! |
Уродженець Опішні Тимофій Середа присвятив селищу дві своїх композиції: «Про опішнянських гончарів» (на слова Івка-Квітка) та «Опішнянський вальс».
Ініціативу з розбудови селища хотів узяти Олександр Довженко:
Увечері перед сном розповів своєму новому сусіду ідею створення в Києві під безпосереднім шефством уряду невеличкої групи художників-монументалістів, архітекторів, різчиків по дереву і керамістів для того, щоб, вибравши село, скажімо Опішню, і завчасно домовившись з колгоспниками, перебудувати його за кілька років так, щоб воно стало зразковим центром уваги всіх будівників, колгоспників, туристів, мистецтвознавців... Я згадав Пікассо і Леже. Що зробив Пікассо в одному глухому керамічному містечку! Се я запропоную урядові... |
Цікаві факти
Крім гончарства Опішня також відома сортом слив - угорка опішнянська або опошенка. Це пізній стародавній районований сорт народної селекції з високою врожайністю та властивістю не тріскатися на дереві навіть у дощові роки. Тугі та м’ясисті плоди середнього розміру достигають у середині вересня, відрізняються кольором – коричневим з рожевим відтінком. Якщо базарники у Полтаві хочуть якомога дорожче продати сливи, вони кажуть одну магічну фразу: «Купуйте опошенку».
Місцеві мешканці вміють готувати чимало страв зі сливи, родзинкою є гнічені сливи, вареники зі сливами та тушковане м’ясо зі сливами по-опішнянськи. Гнічені сливи в Опішні додають ледь не в усі страви. Традиційний спосіб добути їх – на сушні, спеціальній плиті, вкопаній у землю, зверху якої викладають тоненькі хворостинки чи решето, а вже на них – фрукти. У плиту підкидають пеньки фруктових дерев, щоб вони не горіли, а тліли, завдяки чому сливи підв’ялюються й набираються аромату диму.
Персоналії
Уродженці та мешканці
- Багрій Іван Юхимович (1911—1941) — майстер художньої кераміки.
- Білик Василь Андрійович (нар. 1924) — український народний майстер кераміки.
- Білик В'ячеслав Іванович (нар. 1940) — український майстер кераміки.
- Білик Іван Архипович (1910—1999) — український майстер керамічної скульптури.
- Білик-Пошивайло Анастасія Савівна (1930-2010) — заслужена майстриня народної творчості України.
- Вражливий Василь Якович (1903—1937) — український письменник; розстріляний комуністами.
- Глодеревський Іван Степанович (1849—1919) — майстер художньої кераміки.
- Грипич Володимир Григорович (1923—2005) — український актор, народний артист СРСР (1979).
- Грипич Ганна Іванівна (1925—2011) — майстер гончарної іграшки.
- Діденко Ганна Павлівна (нар.1944) — майстер гончарної іграшки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреат премії імені Данила Щербаківського.
- Зарем'янських Тетяна Григорівна (1921—2013) — Герой Соціалістичної Праці.
- Китриш Михайло Єгорович (нар.1936) — український гончар, скульптор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- Кришталь Марія Федотівна (1902—1977) — народна майстриня керамічного розпису.
- Лебіщак Юрій Іванович — (1873—1927) — український технолог-кераміст, завідувач Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912—1921).
- Іван Майстренко — громадсько-політичний діяч, публіцист.
- Омеляненко Василь Онуфрійович (нар.1925) — опішнянський гончар, заслужений майстер народної творчості Української РСР, лауреат Премії імені Данила Щербаківського, Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- Поросний Василь Васильович (1873—1942) — український радянський народний майстер художньої кераміки.
- Пошивайло Гаврило Ничипорович (1909—1991) — представник опішнянської школи художньої кераміки.
- Пошивайло Олесь Миколайович (нар.1958) — директор Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, депутат Полтавської обласної ради.
- Пошивайло Явдоха Данилівна (1910—1994) — гончарна малювальниця, представниця опішнянської школи художньої мальовки.
- Редчук Галина Василівна (нар.1941) — Заслужений вчитель України, викладач образотворчого мистецтва, організатор художньої студії «Сонячний круг» у Опішнянській восьмирічній школі (тепер Колегіум мистецтв).
- Селюченко Олександра Федорівна (1921—1987) — українська керамістка, народна майстриня.
- Скрипник Дмитро Андрійович — Герой Соціалістичної Праці.
- Трипільська Єлизавета Романівна (1883—1958) — українська скульпторка.
- Шиян Ольга Галактіонівна (1914—2001) — майстер народної керамічної іграшки та скульптури.
- Щербань Олена Василівна (нар.1980) — керамолог, краєзнавець, історик, майстер традиційного народного мистецтва.
- Яковець Роман Михайлович (1991—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Яценко Іван (1924—1950) — референт СБ Буковинського окружного проводу ОУН.
Також
Примітки
- Облікова картка на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 21.06.2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу)
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка. — Т. 7 : Мл—О. — 2010. — С. 604.
- Національний музей-заповідник гончарства в Опішному. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» № 878 від 26.07.2001 р.
- Янко М. П. Об-Од [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.]// Топонімічний словник України — К. : Знання, 1998. — 430 с. —
- Пошивайло О. М. Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна. — К. : 1993 — 38-39 с.
- По-українськи «Опішне», а не «Опішня» сайт Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
- Словники України on-line. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Географія Полтавської області. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Візитівка Зіньківського району. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Полтавська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина/ Під ред. Т. В. Погурельської (редактор). — К. : Мапа, 2004. — 20 с. — ISBN. URL
- Опис герба Опішні
- Клімат Полтавської області. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Опис герба Опішні. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Зіньківщина: історичні нариси/ Н. М. Білан, Л. І. Благадир, І. В. Василенко та ін. — Полтава: ІнтерГрафіка, 2006. — 640 с.
- Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 27 вересня 2019.
- Место в истории. Великая княгиня Елена Глинская (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Історичний нарис Полтавщини. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
- 350 років від придушення гетьманом Іваном Виговським промосковського заколоту Пушкаря-Барабаша https://www.radiosvoboda.org/a/1121627.html
- Нарис 2. Споруди й планування міста Опішня — Щербань А. Л., Щербань О. В. Нариси з історії Опішного козацької доби — Харків: Країна мрій, 2011
- ЦДІА України. - Фонд 795. - Опис 2. - Спр. 51. - Арк. 20 зв.
- Опошня[недоступне посилання з липня 2019] // Военная энциклопедия: [В 18 т.] / Під ред. В. Ф. Новицького та ін. — СПб.: Т-во І. Д. Ситіна, 1911—1915.
- Полтавщина: Історичний нарис — Полтава: Дивсосвіт, 2005 р. — ст. 98. -9
- Пошивайло О. М. Гончарство Лівобережної України XIX — початку XX століття і відображення в ньому основних духовних настанов української народної свідомості — К. : 1991. — 231 с.
- Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии. Зеньковский уезд. Т.1.- 4.2. — Полтава, 1883
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- Опішня//Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — С. 351—364
- Щербань, Анатолій Леонідович (07.06.2018). [chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://inb.dnsgb.com.ua/2018-2/17.pdf Струнне виробництво в Опішні - успішний проект 1911 року] (PDF) (українською) . Процитовано 14.02.2024.
- Ревегук В. // Вечірня Полтава. — 1 червня 2011 р. — № 22(953) — С. 7. Процитовано 24 травня 2012 року
- Державний архів Полтавської області, Ф.Р-1502, оп. 1, спр. 13. — Арк. 170.
- Книга пам'яті жертв Голодомору Полтавської області
- Голодомор 1932–1933 років. Свідчення очевидців. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Краєвиди душі. [ 2013-10-12 у Wayback Machine.] Леся Григор'єва
- Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині [ 26 травня 2012 у Wayback Machine.]Процитовано 14 квітня 2012 року
- У Полтаві презентували книгу про сталінський голодомор «Біль і пам'ять» [ 30 листопада 2010 у Wayback Machine.] Процитовано 14 квітня 2012 р.
- Бабенко Л. Л. Репресії служителів церкви під час «великого терору» (на матеріалах Полтавської області) — Історія України: Маловідомі імена, події, факти. (Зб. ст.). Вип. 34/ Голов. ред. П. Т. Тронько. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. — 390 с. — С. 343.
- Історія декоративного мистецтва України. Народне мистецтво та художні промисли XX століття: У 5 т. Т. 1 [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.]/ Під ред. Г. Скрипника // — НАН України, ІМФЕ ім. Т. Рильського. — К., 2011. — 117 с.
- Хронологічна довідка про тимчасову окупацію міст, районних центрів і залізничних станцій Полтавської області та визволення їх частинами Червоної Армії [ 22 серпня 2013 у Wayback Machine.] — сайт Полтавської облдержадміністрації
- Полтавська міліція викрила «чорних археологів», причетних до пограбування семи братських могил. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 10 травня 2013.
- Книга пам'яті України. Полтавська обл.: Кобеляцький р-н, Козельщинський р-н, Котелевський р-н / Головна ред. кол.: І. О. Герасимов (голова редколегії) та ін.; обласна ред. кол.: П. Г. Шемет (голова редколегії) та ін. — Полтава: Полтавський літератор, 1996 — с. 22
- Полтавщина у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941—1945, Київ, «Наукова думка» — с. 67-68
- Полтавщина: Енцикл. довід. / За ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — с. 616—618 —
- Ревегук В. Я. Полтавщина в роки другої світової війни (1939—1945). — Полтава, 2004.
- Як селище Опішня стало відомим на весь світ - ipoltavets.com (укр.). 11 серпня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
- Постанова від 3 листопада 1989 року Про створення державного музею-заповідника українського гончарства в смт Опішні Полтавської області. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 4 квітня 2012 р.
- Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1999 року. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Національний день гончаря. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
- У Гончарній столиці знову свято. (Дзеркало тижня). Процитовано 4 квітня 2012.
{{}}
: Недійсний|deadurl=unknown-host
()[недоступне посилання з липня 2019] - Леонід Кучма відвідав Опішню [ 12 квітня 2009 у Wayback Machine.], Вечірня Полтава Процитовано 10 квітня
- Під Полтавою відкрили музей автора українського Тризуба — Gazeta.ua — 11 січня 2013
- В Опішні заклали основу для нового пам'ятника Тарасові Шевченку [ 12 березня 2013 у Wayback Machine.] — Новини Полтавщини — 9 березня 2013
- Пам'ятник Леніну в Опішні демонтували вночі (оновлено) [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.] — Коло — 24.02.2014
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2015.
- Зміна чисельності населення України. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Говори Полтавщини Автор — Наталія Котух. Процитовано 14 квітня 2012 р.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюнаселення 2001 мова
не вказано текст - Полтавіка — Полтавська енциклопедія Том 12: Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009, С. — 447—449
- Ольга Правденко (3.06.2015). На Полтавщині на свято Трійці відкрили українську церкву. КОЛО — усі новини Полтави. Процитовано 10.09.2015.[недоступне посилання з липня 2019]
- Памятная книжка Полтавской губернии на 1913 год.
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945.(нім.)
- Персональний склад Опішнянської селищної ради. Процитовано 16 листопада 2020.
- Список підприємств, закладів освіти, комунікацій в Опішні. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Список відділень ОщадБанку України в Зіньківському районі
- Відділення Приватбанку в Полтавській області
- Опішня // Українська радянська енциклопедія / Гол. ред. М. П. Бажан, — К. : Книжкова фабрика «Жовтень», 1962. — Т. 10. Находка-Патріархат.
- Національні виставки кераміки в Мистецькій галереї Центру розвитку духовної культури. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2012.
- Щербань О. В./ Гончарні школи Опішні: збереження й розвиток професійних знань і традицій (1894—2000 роки) : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук / Щербань О. В. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2012 — 18 с.
- Новини Зіньківської районної ради. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Видавництво «Українське Народознавство». Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
- Керамологічна бібліотека України. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
- Інтерв'ю з О. Пошивайлом. «Урядовий кур'єр». Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Каталог об'єктів Опішні. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- Інформація про Опішнянську туберкульозну лікарню. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- Державний реєстр РСРМ. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- Опішненська кераміка. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Кераміка Опішні другої половини 20 ст. як складова керамічної історії України[недоступне посилання з червня 2019]/ Т. Зіненко // — 2008 р. — с. 114—120
- Щербань О.В. Сучасний стан опішнянського заводу «Художній керамік». Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
- Розрахунок відстаней між містами. Архів оригіналу за 8 серпня 2012.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. N 865 Київ Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення. Процитовано 5 квітня 2012 р.
- Автодороги України](рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- О. В. Щербань — Український модерн в архітектурно-будівельній кераміці Опішнянського гончарного навчально показового пункту Полтавського губернського земства (1912—1924)
- Храмы и монастыри Зеньковского благочиния (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- Офіційний сайт
- Щербань О.В. Про зелений туризм Опішні. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- Сельский дом «Лялина Світлиця» — Зелений туризм
- В Опішні розпочав роботу міжнародний волонтерський табір «Відкриваючи скіфські стежки» — Інтернет-видання «Репортер Полтава»
- Громадські активісти розвиватимуть зелений туризм на Полтавщині [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — КОЛО — 6 листопада 2014 рік
- І Всеукраїнський кулінарний фест-квест «Борщик в глиняному горщику» [ 2014-09-09 у Wayback Machine.] — Інтернет-видання «Репортер Полтава»
- Опошня — столица украинской керамики(рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- [ Стаття про музей на сайті Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- Визначні пам'ятки археології й керамології довкола Опішні. Більське городище. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- Національні виставки кераміки в Мистецькій галереї Центру розвитку духовної культури. [ 7 березня 2014 у Wayback Machine.] — Національний музей українського гончарства
- Заснування музею мистецької родини Кривечвських [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Національний музей українського гончарства
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2012.
- Пільгук Іван. «Дуби шумлять»
- І. П. Котляревський Енеїда [ 4 травня 2012 у Wayback Machine.] — К. : Радянська школа, 1989 р.
- Спогади Панаса Мирного про Опішню
- Щербань А. Л., Щербань О. В. Нариси з історії Опішного козацької доби — Харків : Країна мрій, 2011
- Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Пан-Халявський [ 2016-03-05 у Wayback Machine.] — Краснодар : Краснодарское книжное издательство, 1954 р.
- Щербань О.В. До 115 річчя від дня народження нашого земляка: Тимофій Середа. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012.
- Довженко О. П. Про красу: Збірник статей, промов, фрагментів з листів та щоденників — К., 1968. — С. 462-463
- На Полтавщині відбувся «Опішня СливаФест». Ми зібрали там найцікавіші сливові рецепти та історії
- Яковець Роман Михайлович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 квітня 2024.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
«Опішня — край, омріяний людьми». Автор К. Шкурпела | |
«Опішне. Свій крок до незалежності" — 5 канал | |
«Опошня. За сценой». Автор К. Шкурпела |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Опішня |
- Опішня туристична
- Є. М. Дмитрієва. Мистецтво Опішні. Київ, Видавництво Академії архітектури Української РСР, 1952.
Джерела
- Інститут рукопису Національної Бібліотеки України ім. Вернадського — Фонд 1, № 1180 «Метрична книга м. Опішні» (1722—1740 рр.).
- РГАДА — ф. 248, оп. 103, д. 8250 — Присяга 1731 р.
- РГАДА — ф. 210, оп. 6д — Разрядный приказ (Канцелярия Сената, Канцелярия Сенатского правления, Приказ крепостных дел, Расправная палата). Книги Белгородского стола 1626—1737 гг. — Переписные книги и смотренные списки опошеннских казаков и мещан Листи — 799—806.
- ЦДІА України в Києві — ф. 127 оп. 1015 спр. 70 — Сповідальні Розписи Зиньківської і Опішнянської протопопії за 1778 р.
Література
- Щербань А. Л., Щербань О. В. Нариси з історії Опішного козацької доби — Харків: Країна мрій, 2011
- Л. І. Шаповал З ІСТОРІЇ ЦЕРКОВ В ОПІШНІ (ПОЛТАВЩИНА) У XVIII-ХІХ СТОЛІТТЯХ ЗА МАТЕРІАЛАМИ «ПОЛТАВСЬКИХ ЄПАРХІАЛЬНИХ ВІДОМОСТЕЙ».
- Щербань О. В. Архітектурно-будівельна кераміка Опішненського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912—1925) // Вісник Львівської національної академії мистецтв. Львів: ЛНАМ, 2008. — Вип.19. — С.225-233.
- Пошивайло О. М. Гончарство Лівобережної України XIX — початку XX століття і відображення в ньому основних духовних настанов української народної свідомості — К., 1991
- Щербань О. В. Понадстолітня історія гончарного шкільництва Опішного // Міст. — 2008. — № 4-5. — C.374-382.
- Пошивайло О. М. Опішне — гончарська столиця України — Опішне: Українське Народознавство, 2000. — 60 с.: іл.
- Пошивайло О. М. Гончарська столиця України: по-українськи «Опішне», а не «Опішня» / О. Пошивайло ; Державний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Інститут керамології. — Опішне: Українське Народознавство, 2000. — 24 с.: іл. — (Матеріали до літопису українського гончарства. Серія «Етномистецтвознавчі розвідки»; вип. 10).
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Opi shnya misceva nazva Opi shne selishe Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini Starovinne kozacke mistechko selishe OpishnyaGerb Opishni Prapor OpishniKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonGromada Opishnyanska selishna gromadaRada Opishnyanska selishna radaKod KATOTTG UA53080350010044287Osnovni daniPersha zgadka persha polovina 17 stolittyaStatus iz 2024 rokuPlosha 10 41 km Naselennya 5 111 01 01 2022 Gustota 576 710 osib km Poshtovij indeks 38164Telefonnij kod 380 5353Geografichni koordinati 49 57 22 pn sh 34 36 43 sh d H G OVisota nad rivnem morya 208 mVodojma richka VorsklaKatojkonimi opishnya nin opishnya nka opishnya niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Poltava KiyivskaDo stanciyi 43 kmDo rajcentru avtoshlyahami 38 kmDo obl centru avtoshlyahami 45 kmSelishna vladaAdresa 38164 Poltavska oblast Poltavskij rajon smt Opishnya 3Vebstorinka http opishnya selrada org uaKartaOpishnyaOpishnyaOpishnya u Vikishovishi Rozmishene na pagorbah ponad richkoyu Vorskloyu Najvishe poselennya Poltavshini 208 m nad rivnem morya Golovnij oseredok suchasnogo ukrayinskogo goncharstva Istorichne naselene misce Uprodovzh troh ostannih tisyacholit na teritoriyi poselennya intensivno rozvivalosya goncharstvo Naprikinci 19 na pochatku 20 stolittya v mistechku pracyuvali blizko 1000 gonchariv produkciya yakih eksportuvalasya majzhe na vsi kontinenti svitu Do 1962 roku Opishnya bula rajonnim centrom NazvaVvazhayetsya sho nazva pohodit vid opoka tobto nazvi osadovoyi mikroporistoyi porodi sho skladena z amorfnogo kremnezemu z domishkami glinyastoyi rechovini skeletnih chastok organizmiv diatomej radiolyarij ta spikul kremniyevih gubok mineralnih zeren kvarcu polovih shpativ glaukonitiv Same na yiyi osnovi v Opishni rozvinuvsya promisel yakij imovirno proslaviv selishe goncharstvo Za inshoyu versiyeyu nazva Opishnya pohodit vid slova opishitisya tobto vidpochiti opochiti zupinitisya zijti z konya adzhe mistechko bulo na perehresti torgovelnih ta transportnih shlyahiv cya versiya odnak ye malojmovirnoyu oskilki v dokumentah 17 18 stolit poselennya najchastishe figuruye yak wposhnye dzherelo Isnuyut istorichni varianti toponima Opishnya Opishne Opochinske Opushne Opushlinske Zgidno z orfografichnim slovnikom nazva selisha Opi shnya vzhivayetsya v odnini zhinochogo rodu GeografiyaGorbista miscevist Opishni Selishe Opishnya rozmishene na shodi Poltavskoyi oblasti Primikaye do sela Popivka ta Mali Budisha Nepodalik selisha bilya sela Miski Mlini protikaye richka Vorskla Za 5 km na zahid vid Opishni zareyestrovana absolyutna vidmitka relyefu Livoberezhzhya oblasti 202 6 m Nayavni pokladi budivelnoyi sirovini glini pisku suglinkiv supiskiv goncharnoyi glini plosheyu 200 m Teritoriya selisha rozkinulasya u prirodnih zonah lisostepu ta stepu Relyef miscevosti rivninnij gorbistij Opishnya rozmishena na semi pagorbah Fesenkovih gorbah sho znajshlo svoye vidobrazhennya na prapori ta gerbi selisha Klimat Opishni suttyevo ne vidriznyayetsya vid klimatu oblasnogo centru tobto ye pomirno kontinentalnim z proholodnoyu zimoyu i teplim inkoli spekotnim litom Serednorichna temperatura povitrya stanovit 7 6 S najnizhcha vona u sichni 6 6 S najvisha u lipni 20 1 S U serednomu za rik vipadaye 525 mm atmosfernih opadiv najmenshe u lyutomu berezni najbilshe u lipni Grunti temno siri ta chornozemi opidzoleni Na shodi selisha u dolini richki Vorskli poshireni luchno chornozemni ta luchni grunti IstoriyaIstoriya arheologichnih rozkopok Opishnya odne z najdavnishih poselen na Poltavshini Zgidno z arheologichnimi znahidkami viyavlenimi na okolicyah selisha cya teritoriya bula zaselena she u dobu neolitu Same u neolitichnij chas nabuvaye shiroke vikoristannya keramichnogo posudu Po beregah richki Vorskli poblizu sil Glinskogo Hizhnyakivki ta Yabluchnogo buli znajdeni reshtki glinyanogo posudu Na nih dobre vidno slidi palciv davnogo majstra adzhe posud z glini robili she bez goncharnogo kruga Na gorodishi znajshli takozh sribnu rimsku monetu chasiv imperatora Domiciana 1 stolittya n e Na pivdennij okolici Opishni arheologichna ekspediciya Institutu keramologiyi viddilennya Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini provela arheologichni rozkopki i viyavila kurgan skifskogo chasu 5 stolittya do n e Koordinati 49 98026 34 62552 Sered znahidok fragment zaliznogo pancira bronzovi nakonechniki stril posud prikrasi Do chernyahivskoyi kulturi nalezhit poselennya na pivdennij zahid vid zagotkontori de zibrana liplena keramika fragmenti amfor rimskogo chasu pryaselce Opishnyanske gorodishe Najposhirenishimi znahidkami na rozkopanih poselennyah ye keramichnij material liplenij ta goncharnij posud yakij nalezhit do 3 5 stolittya n e U rannomu Serednovichchi cya teritoriya bula zaselena siveryanami Opishnyanske gorodishe datovane arheologami 7 12 stolittyam bulo nevelikim za rozmirom Pid chas arheologichnih doslidzhen bulo znajdeno bagato riznih pobutovih rechej prikras viyavleno yami dlya zberigannya zerna Opishnya u skladi Litovskoyi derzhavi Naprikinci XIV stolittya teritoriya Poltavshini uvijshla do skladu Litovskoyi derzhavi Misceve naselennya velo borotbu proti napadiv kochivnikiv 1399 go roku litovskij knyaz Vitovt zaznav porazki u bitvi z tatarami na berezi Vorskli Pro cyu podiyu nagaduye kurgan Mogila Vitovta sho rozmishena nepodalik selisha 1430 go roku do nogo u piddanstvo perejshov znatnij tatarin Leksa kotrij stav rodonachalnikom knyaziv Glinskih ta pershim vidomim feodalom Opishni i chastini Poltavshini Getmanshina Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku ukrayinski zemli uvijshli do skladu Rechi Pospolitoyi Opishnya na cej chas bula znachnim torgovelnim ta remisnichim centrom z pershoyi polovini XVII stolittya koristuvalasya Magdeburzkim pravom dzherelo Mistechko malo vlasnu simvoliku ratushnu pechatku z zobrazhennyam bichachoyi golovi vidomi vidbitki datovani XVIII st 1654 roku Bogdan Hmelnickij oderzhav v osobiste volodinnya misto Gadyach z navkolishnimi selami ta mistechkami u tomu chisli j Opishnyu Meshkanci mistechka brali aktivnu uchast u promoskovskomu povstanni pid provodom Martina Pushkarya suproti getmana Ivana Vigovskogo 1658 roku Z 1660 h rokiv Opishnya rozmishuvalasya na troh pagorbah rozdilenih richkoyu Tarapunkoyu i strumkom Chehoneyu Zavdyaki comu miscevi meshkanci buli dobre zabezpecheni vodoyu Okrim togo pobilya nih roztashovuvalisya vodyani mlini ta kuzni Na shodi ta pivdni roztashovuvalisya miscya dlya mislivstva ribalstva bortnictva ta brid pereviz cherez Vorsklu Teritoriya kozhnogo pagorba vikonuvala rizni funkciyi Oskilki Opishnya yak i kozhne misto Livoberezhnoyi Ukrayini XVII XVIII stolit bulo forteceyu dva z pagorbiv buli ukripleni rovami zemlyanimi valami i derev yanimi stinami Z 1658 roku zbereglasya zgadka pro yihnye vikoristannya opishnyani zachinili misku bramu ne vpustivshi zagin kozakiv ta serbskih najmanciv ocholenij Ivanom Bogunom Na tomu zh pagorbi nini centralna chastina selisha roztashovuvavsya gorod Zokrema torgovij i administrativnij centr mista rinkova plosha budinok sotennoyi kancelyariyi ratusha Na drugomu pagorbi nini roztashovuyetsya chastina kutkiv Goncharivka i Yisipivka roztashovuvavsya zamok U nomu sporudi vijskovogo priznachennya shovisha dlya zberigannya yizhi j boyepripasiv primishennya dlya vartovih dvi cerkvi Posered nogo mistivsya velikij majdan pryamokutnoyi formi na yakomu priblizno z 1696 roku stoyalo 2 derev yani cerkvi Svyatogo arhistratiga Mihayila ta Mikolayivska Vid majdanu u rizni boki rozhodilisya vulichki nini Goncharivska Shvejcarska Zalivchogo ta Komsomolska Na tretomu pagorbi kutok Progonya mistivsya forshtat Na nomu stoyala Pokrovska cerkva i bula sistema pidzemnih hodiv Yak i v inshih togochasnih mistah v Opishni vulici buli neshirokimi do shirini troh voziv priblizno 4 5 m Yihnya dovzhina ne perevishuvala 500 m a zabudova bula shilnoyu z odnogo boku 9 10 podvir yiv Golovni vulici buli shirshimi i pryamishimi Inshi sho vidgaluzhuvalisya vid nih do miskih bram selitryanih zavodiv sadkiv buli vikrivlenimi j zaplutanimi Oskilki vulici nichim ne vimoshuvalisya voni buli nadzvichajno brudnimi 1736 roku v mistechku kozaki prozhivali u 634 dvorah a pospoliti selyani zemlerobi sho nalezhali do yakogos volodinnya u 134 vsogo 768 Na kinec 1770 1780 h rokiv bulo 45 budinkiv dvoryan i chinovnikiv 700 dvoriv kozakiv i 112 selyan 2 cehovi dvori u yakih zhili kozaki po najmu vsogo 958 budivel z nih 846 zhitlovi 3 sotenni pravlinnya U prostih kozakiv zhitlo skladalosya z odniyeyi dvoh zhitlovih kimnat u zamozhnih z 3 6 pokoyiv Vprodovzh XVIII stolittya Opishnya zalishalasya sotennim mistechkom Gadyackogo polku mala vlasnu ratushu Z 1750 h rokiv mistechko bulo centrom troh kozackih soten vidpovidno Pershooposhanskoyi Drugooposhanskoyi i Tretooposhanskoyi zberigayuchi cej status azh do likvidaciyi polkovo sotennogo ustroyu v 1781 1782 rr Mistechko malo vlasnu pechatku z gerbom zobrazhennyam bichachoyi golovi obramlenoyi mantiyeyu j uvinchanoyi koronoyu Velika Pivnichna vijna Na teritoriyi Opishni vidbuvalis deyaki podiyi Velikoyi Pivnichnoyi vijni Poltava bula oblozhena shvedskoyu armiyeyu 6 18 travnya 1709 roku z yasuvalosya vkraj vazhke stanovishe garnizonu Poltavi virnogo Petru Z metoyu polegshiti dolyu oblozhenih rosijski generali virishili perepraviti chastinu armiyi cherez Vorsklu zrobiti napad na Opishnyu i Budishe z metoyu vidvernuti golovni sili Karla XII i zmusiti jogo znyati blokadu forteci Napad peredbachalosya vesti odnochasno v troh napryamkah zagin Belinga mav rushiti vniz Vorskli zrobiti perepravu i nastupati do Opishni zagin generala Golca atakuvati za Vorskloyu kinnij zagin generala majora Shaumburga jti pid Budishe Insha chastina armiyi povinna bula zalishatisya na livomu berezi Vorskli v povnij gotovnosti Tim chasom shvedi na choli z generalom majorom Karlom Gustavom Rosom pomitivshi sho rosijski vijska zbirayutsya bilya Opishni pobuduvali na pochatku travnya na pravomu berezi Vorskli zmicnennya dlya zahistu perepravi U nich na 7 19 travnya zagin Golcya rozpochav sporudzhuvati tri mosti cherez Vorsklu pid Opishneyu Do svitanku 7 19 travnya mosti buli gotovi i zagin Golcya perejshov u nastup Jogo zustrili silnim garmatnim i rushnichnim vognem z boku shvedskogo ukriplennya Odnak pereprava zakinchilasya vdalo dlya rosijskih vijsk Chastina shvedskogo garnizonu 160 180 osib 1 prapor i 2 garmati buli vzyati rosiyanami Zalishki garnizonu rozbiglisya a rosiyani opanuvavshi ukriplennyami rushili do Opishni Mizh tim general major Karl Ros vstig pidnyati po trivozi svij zagin i pospishiv na viruchku Lode Odnak zrozumivshi sho rosiyani znachno perevazhayut chiselno Ros ne navazhivsya vstupiti v bij i vidstupiv v Opishnyanskij zamok de virishiv trimatisya do pributtya pidkriplen Oleksandr Menshikov yakij perebuvav tut zhe zrozumivshi sho vzyati zamok z nalotu ne vdastsya i ne mayuchi niyakih zvistok vid Belinga ne zvazhivsya nastupati Vidislavshi kontr order Shaumburgu Menshikov pochav vidhoditi do mostiv U cej chas do Karla Rosa na dopomogu pospishav Karl XII doruchivshi sposterezhennya za hodom oblogi feldmarshalu Karlu Renshildu Pidijshovshi do Opishni korol kinuv sili na rosijski vijska Davshi kilka zalpiv z garmat rosijski vijska zmusili shvediv vidstupiti do Opishni Bij kolo selisha ne dav bazhanih rezultativ blokada Poltavi shvedami ne bula znyata Vtrati u kozhnoyi zi storin dohodili do 600 osib Zagoni Belinga i Shaumburga ne vzyali uchasti v boyu zatrimani dalekimi obhodami i vazhkimi perepravami Vijska Karla XII prostoyali u Opishni vsyu nich na 8 20 travnya v ochikuvanni novogo napadu a vranci perejshli v Budishe kudi z Opishni buv vidtyagnutij i zagin Karla Rosa Vidstupayuchi shvedi spalili selishe doshentu Period poshirennya i stverdzhennya rosijskoyi vladi Kirilo Rozumovskij U 30 h rokah u mistechku diyali selitrovarni zamozhnih kozakiv A Timchenka brativ Kiryakovih Baleskih I Koreckogo 1737 roku voni ob yednalisya v najbilshu v Ukrayini Opishnyansku kampaniyu yaka vprodovzh 40 50 rokiv neodnorazovo ukladala kontrakti z uryadom na postavku selitri Pislya likvidaciyi avtonomnogo ustroyu Ukrayini kolishni rangovi volodinnya na getmansku bulavu carskij uryad 1764 roku pozhaluvav u vlasnist getmanu Kirilu Rozumovskomu Ekonomichne stanovishe Opishni harakterizuvalos znachnoyu majnovoyu nerivnistyu Za perepisom 1785 roku 22 gospodarstva zovsim ne mali ornoyi zemli yim nalezhalo tilki 32 desyatini sinozhatej u 17 gospodarstv bulo 29 desyatin ornoyi zemli i 20 desyatin sinozhatej 6 mali 24 desyatini ornoyi i 80 desyatin sinozhatej 4 velikih gospodarstva buli vlasnikami 27 desyatin ornoyi i 50 desyatin sinozhatej Cogo zh roku Rozumovskij prodav u kaznu 46 naselenih punktiv iz 9949 kripakami u tomu chisli Opishnyu V umovah rozvitku tovarno groshovih vidnosin selishe peretvoryuvalos na centr torgivli produktami silskogo gospodarstva remesel i promisliv Na pochatku 19 stolittya v Opishni na toj chas pozashtatnomu mistechku Zinkivskogo povitu Poltavskoyi guberniyi bulo 5 cerkov ale tilki 1849 roku vidkrilasya persha cerkovno parafiyalna shkola u yakij navchalosya 40 50 ditej Naperedodni reformi 1861 roku u mistechku nalichuvalos 720 dvoriv i 5674 meshkanciv Zagalom naselennya Opishni poreformenogo periodu skladalosya z kozakiv 1009 gospodarstv derzhavnih selyan 33 gospodarstva Buli gospodarstva malozemelni ta zovsim bezzemelni Opishnya naprikinci 19 na pochatku 20 stolit 1 bereznya 1878 roku v mistechku bula vidkrita biblioteka chitalnya U fondi zakladu perebuvalo 569 knig zaviduvach zakladu Artem Maslak Pri biblioteci bula vidkrita chajna komitetu tverezosti Goncharnij ryad na opishnyanskomu rinku kinec 19 stolittya Za perepisom 1882 r v Opishni goncharstvom zajmalis 1218 gospodarstv Naprikinci 19 na pochatku 20 stolittya tut prozhivalo bilshe polovini vsih gonchariv Poltavshini Kozhna tretya sim ya zajmalasya goncharstvom 1894 roku bula vidkrita shkola goncharstva U grudni 1905 roku vidbulisya selyanski zavorushennya pov yazani iz bezzemellyam Stolipinska reforma she bilshe zagostrila klasove rozsharuvannya i zubozhinnya selyanstva Za perepisom 1910 roku iz 1562 gospodarstv 723 mali menshe nizh po 1 desyatini pridatnoyi dlya obrobitku zemli 1071 rodina ne mogla prozhiti zi svogo gospodarstva i zmushena bula pracyuvati v najmah Bagato osib zajmalis remisnictvom u 1910 roci v Opishni nalichuvalos 407 gonchariv yaki pracyuvali v tyazhkih umovah 12 14 godin na dobu Krim gonchariv u 1910 roci nalichuvalos 30 teslyariv 140 kravciv 590 shevciv 19 bondariv 230 viznikiv tosho Na pochatku 20 stolittya Opishnyanska volost skladalasya z 32 naselenih punktiv Naselennya volosti stanovilo 13097 dush Goncharstvo v cej chas zajnyalo pershe misce sered usih remesel 1911 roku v mistechku bula stvorena persha i vochevid yedina v Rosijskij imperiyi shkola v yakij navchali vigotovlennyu strun dlya muzichnih instrumentiv Instruktorska strunna majsternya Poltavskogo gubernskogo zemstva Vodnochas pochalasya istoriya unikalnogo na terenah Ukrayini strunnogo pidpriyemstva sho pid riznimi nazvami proisnuvalo v Opishni do pochatku 1940 h rokiv U 1913 roci v Opishnomu zbuduvali i vidkrili majsternyu Opishnyanskogo goncharnogo navchalno pokazovogo punktu zaviduvachem yakoyi buv Yurij Lebishak 1913 roku v Opishni vidkrili vishu pochatkovu shkolu programa yakoyi vidpovidala zdebilshogo programi semirichnoyi shkoli 1913 r vidkrilasya rukodilna majsternya Zinkivskogo povitovogo zemstva a pri Opishnyanskij kilimarnij majsterni vidkritij 1912 roku buv zasnovanij kilimarskij navchalnij punkt Revolyucijnu robotu sered selyan i remisnikiv u roki Pershoyi svitovoyi vijni ocholiv Andrij Zalivchij Z Harkova vin sistematichno priyizdiv do Opishni privoziv revolyucijnu literaturu provodiv besidi z moloddyu Vizvolni zmagannya 12 sichnya 1918 roku v Opishni rozpochalas persha radyanska okupaciya Pochalos rozkurkulennya U kvitni 1918 roku nimecki vijska zvilnili selo ta rozstrilyali chleniv revkomu Naprikinci cogo zh roku vladu vzyali vijska UNR 11 listopada 1919 roku selo zahopili denikinci Povstanci takozh perehopili velikij transport iz hlibom yakij ruhavsya iz Zinkivskogo povitu do Poltavi i rozdali zbizhzhya selyanam Togo zh dnya voni zvilnili 400 nasilno mobilizovanih do Chervonoyi armiyi yunakiv yakih pid ohoronoyu chervonoarmijciv ta miliciyi gnali do Poltavi Miscevi partizani veli borotbu z denikincyami do grudnya 1919 roku Pislya vizvolennya vid bilogvardijskih vijsk partijni organi veli borotbu proti mahnovciv U chervni 1920 roku v Opishni rozpochalos rozkurkulennya 18 sichnya 1921 roku v dim miscevogo zhitelya Tarasa Savenka z yavilisya Opishnyanskij volosnij voyenkom Prokip Holosha i milicioner Yakiv Koshij Bez bud yakoyi prichini voni vbili gospodarya lishe za te sho vin na yih dumku buv kurkulem i dobrovilno ne viddav hlib radyanskij vladi Starij didus gospodarya Kindrat Savenko pochav klikati susidiv na dopomogu Todi predstavniki radyanskoyi vladi vbili i jogo a majno svoyih zhertv konfiskuvali i privlasnili Pracivniki artili Hudozhnij keramik Kinec 1930 h rokiv 1922 roku gonchari ob yednuvalisya u virobnichi kolektivi brigadi Nalagodili virobnictvo produkciyi goncharski tkacki strunni shevski j chinbarni artili imeni Nadiyi Krupskoyi Chervonij gonchar yaki nalezhali do Poltavskogo gubernskogo Soyuzu kustarnih i promislovih kooperativiv Na osnovi postanovi VUCVK vid 7 bereznya 1923 roku buv stvorenij Opishnyanskij rajon a 1925 roku Opishni buv prisvoyenij status selishe Cogo zh roku pochala diyati Opishnyanska selishna rada U 1929 1930 rokah pochalasya masova kolektivizaciya selyanskih gospodarstv Buli stvoreni taki kolgospi Shlyah do komuni 349 gospodarstv im XIV partz yizdu 349 gospodarstv im Chapayeva 84 gospodarstva 1930 roku bulo organizovano Opishnyansku MTS 1931 roku artili im Kujbisheva Chervonij gonchar Hudozhnij keramik Stalinski represiyi Golodomor 1932 1933 rokiv Golodna chuma ne ominula j Opishnyu Zaginulo v toj period 83 lyudini Urodzhenec Opishnyanskogo rajonu Kassala Ivan Grigorovich zgaduyuchi ci roki opisuye taku kartinu Ya zhiv na hutori Shkidinivci na berezi richki Vorskli Navkolo zelenili lisi i gayi sinili ozera U 1933 mu meni jshov shostij rik Bachiv kolo ozera Ostupa kureni iz gilok derev V ozeri goli j golodni lyudi lovili cherepashok varili yih i yili Varili bur yan korinci Koli potim ya stav vivchati u tretomu klasi istoriyu starodavnogo svitu to vin uyavlyavsya meni u viglyadi golodu 1933 roku Mij batko Grigorij Danilovich Kassala zustriv bandu komunistiv spokijno Ti obnishporili vsyu hatu na gorishi svoyimi budonivkami obibrali vsyu pavutinu ale hliba ne znajshli Zaliznimi shtrikachkami perekololi ves gorod ale marno bo batko kilka mishkiv zhita shovav u lisi Voseni mi nazbirali zholudiv i yili hlib spechenij iz sumishi zhitnogo ta zholudevogo boroshna Zalishilasya v nas takozh korova zavdyaki yakij i vizhili Golodni 1932 1933 roki buli vazhkimi dlya opishnyanskogo goncharstva Zokrema opishnyanska malyuvalnicya Motrona Nazarchuk zgaduvala sho roboti majzhe pripinilisya bagato rozijshlisya po riznih miscyah Viyihali do Harkova Yavdoha ta Gavrilo Poshivajli Na pochatok 1930 rokiv zmenshilasya uvaga derzhavnih organiv vladi do stanu rozvitku kustarnoyi promislovosti Majzhe pripinili finansuvannya i goncharnih shkil Chervonij teror 1937 1938 rokiv Ne ominuv selishe i stalinskij teror 1937 1938 rokiv Lishe reabilitovanih zhertv tih chasiv nalichuyetsya ponad 100 Deyaki spravi Vasilyev Tihin Andrijovich 1903 roku narodzhennya ukrayinec iz svyashenikiv osvita serednya Zaareshtovanij 31 travnya 1938 roku Zasudzhenij Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR 11 zhovtnya 1939 roku za statteyu 54 6 Kriminalnogo Kodeksu URSR do 5 rokiv zaslannya u Kazahstan Reabilitovanij Poltavskoyu oblasnoyu prokuraturoyu 7 veresnya 1989 roku Nachalnij Petro Ivanovich 1894 roku narodzhennya ukrayinec iz kustariv osvita pochatkova Buhgalter mlina Zaareshtovanij 8 veresnya 1937 roku Zasudzhenij Osoblivoyu trijkoyu pri UNKVS Harkivskoyi oblasti 25 zhovtnya 1937 roku za statteyu 54 10 chastinoyu 1 Kriminalnogo Kodeksu URSR do 10 rokiv pozbavlennya voli Osoblivoyu trijkoyu pri UNKVS Poltavskoyi oblasti 15 bereznya 1940 roku virok zamineno na zaslannya u Horezmsku oblast Uzbeckoyi RSR Reabilitovanij Poltavskim oblasnim sudom 29 travnya 1965 roku Shablij Panas Safronovich 1870 1937 ukrayinec iz selyan osvita pochatkova Selyanin odnoosibnik Zaareshtovanij 14 veresnya 1937 r Zasudzhenij Osoblivoyu trijkoyu pri UNKVS Harkivskoyi obl 29 30 veresnya 1937 r za st 54 10 ch 1 KK URSR do rozstrilu z konfiskaciyeyu osobistogo majna Virok vikonano 26 zhovtnya 1937 r u m Poltava Reabilitovanij Poltavskoyu oblasnoyu prokuraturoyu 23 chervnya 1989 r Zagalom u Opishni naselennya na 1939 rik skorotilos na 16 4 u porivnyanni z 1926 rokom Za perepisom 1937 roku v Opishni blizko 57 vidsotkiv lyudej u vici vid 16 rokiv nazvali sebe prihilnikami odniyeyi z diyuchih konfesij i tilki 40 molodi nazvali sebe viruyuchimi Dovoyennij rozvitok Protyagom 1936 po 1941 roku v Opishni diyala dvorichna shkola majstriv hudozhnoyi keramiki vipusknikiv yakoyi napravlyali v inshi goncharni oseredki Ukrayini ta za yiyi mezhi dlya nalagodzhennya tam virobnictva 1935 r artil Hudozhnij keramik vzyala uchast u Vseukrayinskij vistavci de bula vidznachena diplomom I stupenya a 1937 roku na Mizhnarodnij vistavci v Parizhi diplomom II stupenya Providnimi majstrami 1930 1940 h rokiv u Hudozhnomu keramiku buli T Nalivajko 3 Kolomiyec M Serdyuchenko I Zadorozhnij N Onachko M Kasha ta inshi U selishi diyali Budinok kulturi biblioteka chitalnya Isnuvalo 3 pochatkovih semirichna ta serednya shkoli Nimecko radyanska vijna ta pislyavoyenna vidbudova Opishnya perebuvala v nimeckij okupaciyi z 6 zhovtnya 1941 roku po 19 veresnya 1943 roku stavshi z 1 veresnya 1942 roku administrativnim centrom Opishnyanskogo gebitu Na drugij den pislya okupaciyi primishennya serednoyi shkoli bulo peretvoreno na tyurmu z kamerami smertnikiv u pidvali Deyaki promislovi pidpriyemstva selisha prodovzhuvali pracyuvati V umovah nimeckoyi okupaciyi stvoryuvalisya abo vidnovlyuvalisya hudozhni majsterni zokrema goncharna artil Za dopomogu vijskam Chervonoyi Armiyi u perepravi cherez Vorsklu komendant Opishni vchiniv rozpravu nad zhitelyami sela Yabluchne pislya katuvan 5 kvitnya 1943 roku bulo rozstrilyano 24 osobi U sutichci z vorogami v Glinskomu zaginuv sekretar Opishnyanskogo rajkomu partiyi M Yu Kulikov Nimci stratili v Opishni j v rajoni ponad 200 cholovik vivezli do Nimechchini na primusovi roboti ponad 2600 lyudej Vidstupayuchi znishili blizko 500 budinkiv MTS 4 shkoli likarnyu klub cerkvu Zvilnyali selishe gvardijci 8 yi povitryano desantnoyi diviziyi ta 5 yi povitryano desantnoyi Chervonoznamennoyi ordena Suvorova Zvenigorodskoyi diviziyi U boyah za vizvolennya selisha polyaglo 18 radyanskih voyiniv Sered nih gvardijski kapitani Vasilyev A S Demidenko M G Chernyavskij D A ta inshi U pislyavoyenni roki promislovist Opishnyanskogo rajonu pochala vidrodzhuvatisya Viddilennya Silgosptehniki malo majsternyu obladnanu vsim neobhidnim dlya zabezpechennya potochnogo j kapitalnogo remontu traktoriv kombajniv avtomobiliv Zbilshivsya vipusk produkciyi Hudozhnogo keramika U ti roki za zaslugi u rozvitku narodnogo mistectva bulo prisudzhennya zvannya Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR opishnyanam I Biliku M Kitrishu V Omelyanenku G Poshivajlu M Poshivajlu O Selyuchenko U 1953 roci stvoreno Opishnyansku kontoru rozviduvalnogo burinnya U berezni 1961 roku artil Chervonij Gonchar i zavod Hudozhnij keramik ob yednalisya v odne pidpriyemstvo Hudozhnij keramik Teper koli v Opishni funkcionuyut naftogazova ekspediciya glibokogo burinnya zavodi Keramik i Hudozhnij keramik agrobud spirtzavod ta hlibozavod viddilennya Zinkivskogo cegelnogo zavodu Opishnyanske virobnictvo fabriki Poltavchanka 4 avtokoloni universalna zbutova baza inkubatorna stanciya konditerskij ceh viddili Agroprombanku ta Oshadbanku radgosp Zhovten Perebudova Perebudova ekonomichnogo zhittya u 1985 1991 rokiv vplinula na rozvitok gospodarstva Opishni Vidbuvavsya postupovij perehid do rinkovih vidnosin rozshiryuvalisya prava pidpriyemstv ustanov organizacij yakih nalichuvalos 40 Sered nih radgosp Zhovten ekspediciya glibokogo burinnya Rajagrobud Silgosptehnika Silgosphimiya zavodi Hudozhnij keramik Keramik filiya Poltavchanki hlibzavod ta inshi 25 26 kvitnya 1986 roku svit skolihnula avariya na Chornobilskij AES Z Opishni na likvidaciyu avariyi bulo vidpravleno 43 lyudini Suchasna istoriya Opishni Doshka na memorialnij sadibi U listopadi 1986 roku buv zasnovanij Muzej goncharstva yakij u 1989 roku nabuv statusu Derzhavnogo muzeyu zapovidnika ukrayinskogo goncharstva a v 2001 statusu Nacionalnogo U jogo stvorenni j podalshomu stanovlenni vagoma zasluga generalnogo direktora Olesya Poshivajla Do skladu Derzhavnogo muzeyu zapovidnika nalezhit Muzej misteckoyi rodini Krichevskih prisvyachenij tvorchomu dorobku vidatnoyi misteckoyi dinastiyi Muzej roztashovanij u budinku zvedenomu 1916 roku za proyektom arhitektora Vasilya Krichevskogo ta tehnologa keramista Yuriya Lebishaka u stili ukrayinskogo modernu Dlya zberezhennya pam yati pro vidatnih zemlyakiv gonchariv vidkriti memorialni muzeyi sadibi slavetnoyi majstrini O Selyuchenko ta goncharskoyi rodini Poshivajliv Vidomi majstri I Bilik V Omelyanenko ta M Kitrish nagorodzheni premiyeyu imeni D Sherbakivskogo a M Poshivajlo premiyeyu imeni I Nechuya Levickogo 1999 roku trom opishnyanskim majstram Biliku I A Kitrishu M Ye Omelyanenku V O prisudzhena Nacionalna premiya imeni T Shevchenka Uchasnici konkursu Bodypaint pered vihodom na scenuEkspoziciya na vistavci prodazhi v ramkah festivalyu Zdvig 2011 Z 1999 roku kozhnogo pershogo tizhnya lipnya pid chas svyatkuvannya Nacionalnogo dnya gonchara u selishi prohodit tizhden Nacionalnogo goncharnogo vozdvizhennya Zdvig Jogo meta stvoriti nacionalnij kult goncharstva Uchasniki ta gosti festivalyu yarmarku mozhut vzyati uchast u naukovih diskusiyah pereglyadah keramologichnih filmiv majster klasah gonchariv i malyuvalnic vistavkah prodazhah literaturi z problematiki ukrayinskogo ta svitovogo goncharstva tvorchih konkursah gonchariv vistupah folklornih kolektiviv ta estradnih etnokolektiviv Ukrayini konkursi rozpisu na tili ekskursiyah do muzejnih zakladiv selisha 1999 ta 2009 rokah Opishnyu vidvidav eks prezident Leonid Kuchma 2005 roku Viktor Yushenko Na pochatku sichnya 2013 roku z nagodi 140 richchya vid dnya narodzhennya Vasilya Krichevskogo u budinku Opishnyanskogo goncharnogo pokazovogo punktu Poltavskogo gubernskogo zemstva sproyektovanogo samim mitcem ta sporudzhenogo 1916 roku vidkrivsya muzej misteckoyi rodini Krichevskih Chimalu kilkist eksponativ peredali muzeyu zapovidniku spadkoyemci Vasilya Krichevskogo zi SShA 9 bereznya 2013 roku na chest 199 richchya vid dnya narodzhennya T G Shevchenka u centri selisha bulo zakladeno osnovu dlya zvedennya cherez rik pogruddya T Shevchenka U hodi yevropejskoyi revolyuciyi 2014 roku naprikinci lyutogo postalo pitannya pro dolyu pam yatnika Leninu Rishennya pro jogo demontazh uhvalila sesiya selishnoyi radi utim nevidomi u nich na 24 lyutogo povalili pam yatnik ranishe nizh ce mali zrobiti komunalni sluzhbi 24 serpnya 2014 roku u Den Nezalezhnosti Ukrayini v centri selisha bulo vidkrito pogruddya Tarasa Shevchenka NaselennyaNizhche privedeno diagramu zmini chiselnosti naselennya Opishni Movni osoblivosti Movlennyu zhiteliv Opishni harakterna centralnopoltavska govirka subdialekt serednonaddnipryanskogo narichchya supradialektu ukrayinskoyi movi poshirena navkolo Poltavi v radiusi 100 120 km Deyaki risi govirki sho proti literaturnogo shcho lt cto epenteza n pislya gubnogo m pered a z praslov yanskogo e mn a so pa mn at proti literaturnoyi vstavki j mja so pa mjat v imennikah IV vidmini praslov osnova na ent odnini vzhivannya orudnogo vidminka tel o m lt teletm i davalno miscevogo tel o v i lt teleti ce analogiyi do inshih imennikiv serednogo ta cholovichogo rodiv praslov osnovi na ŏ ta na ǔ selo selom brehlo brehlovi yak Petro Petrovi ce proti literaturnih tel a m tel a ti vzhivannya formi nazivnogo vidminka mnozhini dlya zbirnih nazv iz zakinchennyam e sel a ne ciga ne proti lit sel a ni ciga ni pom yakshennya v chislivnikovij formi choti r i lt ctyre ch r ctyri zh ta s formi zajmennikiv m in i povna regresivna nesumizhna distaktna asimilyaciya nenagoloshenogo ei podalshim nagoloshenim i mojo go tvojo go svojo go lt mnĕ mojego tvojego svojego proti lit mein i mogo tvogo svogo zmishuvannya form I yi ta II yi diyevidmin daye yavisha zna jish du majish ho desh ro besh analogiya v 3 j osobi odnini diyesliv II diyevidmini do diyesliv pershoyi ho de no se ro be Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 5874 97 85 rosijska 116 1 93 biloruska 5 0 08 rumunska 1 0 02 inshi ne vkazali 7 0 12 Usogo 6003 100 Virospovidannya Nini u selishi predstavleni chotiri gromadi gromada Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu z 1990 roku gromada Adventistiv Somogo Dnya z 2001 roku gromada Yevangelskih hristiyan baptistiv z 2008 roku gromada Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu z 2015 roku VladaNizhche navedeno diagramu vhodzhennya Opishni u rizni administrativno teritorialni odinici Z 1648 roku Opishnya sotenne mistechko Opishnyaskoyi sotni perebuvala u skladi Poltavskogo Zinkivskogo Gadyackogo polkiv Pislya likvidaciyi avtonomnogo ustroyu Ukrayini 1782 r Opishnyanska sotnya vvijshla do skladu Gadyackogo povitu Chernigivskogo namisnictva U 1796 do Malorosijskoyi guberniyi a z 1802 r u skladi Opishnyanskoyi volosti nalezhala do Zinkivskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Miscevoyu vladoyu todi buli stanovij pristav volosne j miske pravlinnya Stanom na 1914 rik starshinoyu volosti buv Vasil Mihajlovich Kazackij Na teritoriyi volosti funkcionuvalo 14 vijskovo kinskih viddilen 2 prizovnih viddilen ta 2 viddilennya policejskih uryadnikiv U berezni 1923 roku z Opishnyanskoyi ta Bilskoyi volostej Zinkivskogo povitu buv stvorenij Opishnyanskij rajon yakij do 1930 roku vhodiv do skladu Poltavskoyi okrugi Z 1932 do 1937 roku rajon perebuvav u skladi Harkivskij oblasti z 22 veresnya 1937 roku vidnesenij do Poltavskoyi oblasti Opishnyanska selishna rada Pid chas okupaciyi nimeckimi vijskami Opishnya z 1 veresnya 1942 roku vhodila do Opishnyanskogo gebitu Generalnoyi okrugi Kiyiv Rajhskomisariatu Ukrayina Gebit podilyavsya na tri rajoni Dikanka Rayon Dikanka Kotelva Rayon Kotelwa i Opishnya Rayon Oposchnia Pislya zvilnennya vid okupaciyi buv vidnovlenij dovoyennij administrativno teritorialnij ustrij 1962 roku Opishnyanskij rajon rozformuvali a teritoriya bula peredana Zinkivskomu rajonu Poltavskoyi oblasti Vid 17 lipnya 2020 roku selishe vklyucheno do skladu Poltavskogo rajonu Po vulici Peremogi znahoditsya organ miscevogo samovryaduvannya Opishnyanska selishna rada Do skladu radi vhodyat 22 deputati chilnij golova radi Riznik Mikola Mikolajovich InfrastrukturaGolovnim ta yedinim operatorom z nadannya naselennyu poshtovih poslug ye filiya nacionalnogo operatora UDPPZ Ukrposhta V Opishni 5 znachni telefonni nomeri Kod selisha 05353 Yedinij operator fiksovanogo zv yazku PAT Ukrtelekom Poslugi stilnikovogo zv yazku nadayut tri operatora Kiyivstar MTS ta life Bankivska sistema predstavlena 3 filiyami ta viddilennyami AT Oshadbank derzhavnij bank Privatbank Funkcionuye okremij post Derzhavnoyi pozhezhnoyi ohoroni Dosit trivalij chas v Opishni diyav Budinok kulturi Na pochatku 21 stolittya jogo diyalnist zanepala Natomist nini v jogo vidrestavrovanomu primishenni roztashovanij Centr rozvitku duhovnoyi kulturi U selishi narahovuyetsya 71 vulicya Sered nih golovnimi ye vul Soborna Opishnyanska selishna rada magazini vul Partizanska Budinok Krichevskogo Lebishaka Kolegium mistectv Nacionalnij muzej zapovidnik ukrayinskogo goncharstva vul Zhovtneva Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti viddilennya zv yazku magazini viddil miliciyi vul Zalivchogo Dityachij sadok Berizka Centr rozvitku duhovnoyi kulturi Dityacha muzichna shkola Memorialnij muzej sadiba goncharskoyi rodini Poshivajliv Centr selisha Osvita Opishnyanska specializovana shkola I III stupenivBudinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Osoblivistyu Opishni ye ponadstolitnye funkcionuvannya v nomu nizki goncharnih navchalnih zakladiv Na dumku opishnyanskogo keramologa Oleni Sherban same cej fakt mozhe buti odnim iz osnovnih sho daye pidstavu vvazhati Opishne viznachnim centrom goncharnogo shkilnictva Ukrayini Zokrema diyali taki navchalni zakladi Opishnyanska zrazkova goncharna navchalna majsternya Poltavskogo gubernskogo zemstva 1894 1899 Opishnyanskij goncharnij navchalno pokazovij punkt 1912 1922 Opishnyanska keramichna kustarno promislova shkola 1925 1926 Opishnyanska keramichna promislova shkola 1927 1931 Opishnyanska keramichna shkola FZU 1931 1933 Opishnyanska shkola majstriv hudozhnoyi keramiki 1936 1941 Opishnyanska filiya Reshetilivskogo SPTU 28 1986 1999 Z 1997 roku i donini diye Derzhavna specializovana hudozhnya shkola internat I III stupeniv Kolegium mistectv u Opishni Zagalnu povnu serednyu osvitu opishnyani zdobuvayut takozh v Opishnyanskij specializovanij shkoli I III stupeniv Diye pozashkilnij navchalnij zaklad Opishnyanska muzichna shkola Pracyuye Opishnyanskij budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Na sesiyi Zinkivskoyi radi u lyutomu 2012 roku bulo prijnyato jogo statut Funkcionuye dityachij yasla sadok Berizka Doshkilni zagalnoosvitni ta pozashkilni navchalni zakladi dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd Zaklad Kerivnik AdresaDityachij yasla sadok Berizka Komarceva Valentina Vasilivna vul Zalivchogo 12Opishnyanska specializovana shkola I III stupeniv Gavrilyev Stanislav Mikolajovich vul Soborna 18Derzhavna specializovana hudozhnya shkola internat I III stupeniv Kolegium mistectv u Opishni Ovcharenko Lyudmila Mikolayivna vul Partizanska 21Opishnyanska dityacha muzichna shkola imeni Timofiya Seredi Avramenko Ivan Vasilovich vul Zalivchogo 2Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Sherbak Zoya Makarivna vul Zhovtneva 4Nauka 1993 r Opishnya stala vidomoyu i yak vidavnichij centr zavdyaki vidavnictvu Ukrayinske Narodoznavstvo Knigi vidavnictva ye odnim iz najvazhlivishih dzherel vivchennya ukrayinskogo goncharstva Naprikinci 2000 roku stvorenij Institut keramologiyi viddilennya Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini Stanom na 2010 rik Institutom vidano 4393 primirniki knig broshur periodichnih vidan U selishi rozmisheni takozh kinostudiya Vidrodzhennya respublikanska specializovana biblioteka Goncharska Knigozbirnya Ukrayini ta Nacionalnij arhiv ukrayinskogo goncharstva Vagomi vneski u vivchennya istoriyi kulturi selisha roblyat Poshivajlo Oles Mikolajovich ta Sherban Olena Vasilivna yaki ye avtorami chislennih naukovih prac z etnopedagogiki diyalnosti goncharnih navchalnih zakladiv Opishni istoriyi selisha istoriyi ukrayinskogo goncharstva v cilomu Ohorona zdorov ya U selishi pracyuye Opishnyanska rajonna likarnya rozrahovana na 45 lizhko misc U lyutomu 2012 r vona bula reorganizovana v Opishnyansku ambulatoriyu zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Poslugi po likuvannyu takozh nadaye stomatologichnij kabinet Lyuks DENT Na okolici selisha roztashovana Opishnyanska oblasna tuberkulozna likarnya Vona bula zasnovana u 1964 roci z 1993 roku stala oblasnoyu Na razi zaklad zajmayetsya likuvannyam hvorih na tuberkuloz na teritoriyi Poltavskoyi oblasti Teritoriya zakladu stanovit 4 4 ga Gromadyan obslugovuyut dev yat likariv tridcyat dvi medsestri ta tridcyat tri molodshih medsestri Likarnya rozrahovana na 160 lizhok ZMIU selishi diye redakciya radiomovlennya Golos Opishni Okrim Opishni movlennya rozpovsyudzhuyetsya na taki sela Miski Mlini Mali Budisha Popivka Vaski Vilhove Karabazivka Zayichenci Stavkove Batki Yabluchne Chovno Fedorivka Voloshkove Diktor Garmash Irina Oleksiyivna Yak pozivni vikoristovuyetsya fragment pisni Timofiya Seredi Opishnyanskij vals Programa vihodit 1 godinu 2 hvilini na tizhden na Pershomu kanali Ukrayinskogo radio shovivtorka j shochetverga z 06 30 do 06 44 ta shoponedilka j shop yatnici z 11 40 do 11 57 ne vikoristovuyutsya pid chas translyaciyi sesiyi VRU EkonomikaHorugva Opishnyanskogo goncharnogo cehu Opishnyanski svishikiOpishnyanski glechikiKeramichna produkciya zavodu Goncharnij krug HlibopekarnyaLegka promislovist Z 2010 roku v Opishni vidnovila robotu misceva pekarnya Yiyi produkciya realizuyetsya v kioskah na teritoriyi selisha Keramika Dokladnishe Opishnyanska keramika Harakternimi risami glinyanih virobiv ye svitlo zhovtij kolir vizerunka vikonanij prirodnim kolorom glini na chervono korichnevomu bilomu abo zelenomu foni Kolir vizerunka posilyuyut kontrastami blakitnogo temno korichnevogo yaskravo zelenogo sinogo abo chornogo i politivayut prozoroyu polivoyu Za virobi opishnyanskih majstriv zhbani dlya uzvaru borshoviki kashniki makitri glechiki garbuzi dlya vodi barilcya dlya vina miski zozulici na yarmarku platili vdvichi vtrichi dorozhche V opishnyanskomu figurnomu posudi ranishe podavali do stolu vino ta inshi napoyi Z chasom posud peretvorivsya na dekorativni predmeti dlya inter yeru Skulpturnomu posudu mozhut nadavati formu bika kozla konya ptici ta najposhirenishi obrazi baran i lev Roblyat takozh igrashki svistunci abo zozulici konya vershnika pivnya baranchika kozla olenya V Opishni diyalo dekilka zavodiv po virobnictvu goncharnih virobiv Najdovshe 1960 2002 roki proisnuvav zavod Hudozhnij keramik Virobi majstriv zavodu ta mali popit za kordonom u 1967 r pidpriyemstvo eksportuvalo svoyi virobi u Kanadu Daniyu Belgiyu NDR Italiyu Rumuniyu Yaponiyu Ugorshinu Z 2002 roku v staromu primishenni Hudozhnogo keramika funkcionuye privatne pidpriyemstvo Goncharnij krug de pracyuye blizko 40 osib Naftogazova promislovist Oseredok gazovidobuvnoyi galuzi V Opishni roztashovani Opishnyanska ekspediciya glibokogo burinnya vedutsya roboti na Solohivskomu gazokondensatnomu rodovishi ustanovka kompleksnoyi pidgotovki gazu na Opishnyanskomu naftogazokondensatnomu rodovishi filiya Krasnogradskogo upravlinnya burovih robit Opishnyanska gazova dilnicyaTransportnij zv yazokAvtostanciya Opishnya Teritoriyeyu selisha prohodyat avtoshlyahi R42 Lubni Romodan Mirgorod Opishnya N12 Sumi Trostyanec Ohtirka Opishnya Poltava T 1706 Opishnya Zinkiv Gadyach T 1710 Mirgorod Veliki Sorochinci Opishnya Poslugi transportnogo zv yazku nadaye Avtostanciya Opishnya sho ye skladovoyu Na teritoriyi Opishni rozmisheni dvi AZS Pam yatnik Tarasu ShevchenkuArhitekturaDokladnishe Memorialni j anotacijni doshki Opishni V Opishni zbudovano taki pam yatniki ta pam yatki arhitekturi Tarasu Shevchenku vstanovlenij 24 serpnya 2014 roku odnoselchanam vizvolitelyam selisha pid chas Radyansko nimeckoyi vijni zbudovanij 1965 roku uchasnikam likvidaciyi avariyi na Chornobilskij AES Budinok Krichevskogo Lebishaka budinok u stili ukrayinskogo modernu zvedenij v 1916 roci za proyektom arhitektoriv Vasilya Krichevskogo ta Yuriya Lebishaka Pam yatnik soldatu vizvolitelyu Pam yatnik uchasnikam likvidaciyi avariyi na Chornobilskij AES Troyicka cerkva 1920 ti roki Troyicka cerkva 2014 rikKultovi sporudi Ob yekt Persha zgadka Opis IstoriyaHram Pokrovi Bozhoyi Materi 1660 rik hramu buv podarovanij sribnij hrest Stoyav na visokij gori Buv derev yanim na murovanomu cokoli Mav p yat kupoliv i visoku dzvinicyu Pri nomu pracyuvala parafiyalna shkola biblioteka Perebudovanij u 1760 ta 1891 rokah 1902 roku parafiyan 1110 cholovichoyi i 1169 zhinochoyi stati Osterigayuchis gnivu opishnyan radyanska vlada zrujnuvala spochatku dzvinicyu i lishe cherez bagato rokiv v 1960 roci rukami privezenih robitnikiv iz zastosuvannyam tehniki vin buv praktichno stertij z licya zemli Ikoni ta cerkovne nachinnya yaki zalishilisya buli vivezeni na boloto i zatopleni Na misci hramu pobudovana shkola yaka stoyit i zaraz Hram uspinnya Bozhoyi Materi 1661 rik Afanasij Ribka podaruvav naprestolne Yevangeliye Pislya vidbudovi 1865 roku buv visokim kam yanim trohvivtarnim Mav dzvinicyu ta p yat kupoliv 1770 roku cerkva perebudovana za spriyannyam Ganni Yakubinoyi 1902 roku parafiyan 532 cholovichoyi ta 585 zhinochoyi statej Zrujnovanij odrazu pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku a z ucililogo cegli vimostili trotuari Na jogo fundamenti pobudovanij selishnij Budinok kulturi nini Centr rozvitku duhovnoyi kulturi Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Pershij zapis u cerkovnih knigah 1693 rik Bula derev yanoyu 1709 roku spalena shvedskimi vijskami 1712 roku vidbudovana 1848 roku zgorila Nova derev yana z pribudovanoyu dzviniceyu dvoh vivtarna cerkva bula vidbudovana 1852 roku 1902 roku nalichuvalos 760 parafiyan cholovichoyi ta 780 zhinochoyi statej Rozibrana pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku Zaraz na yiyi misci privatni zhitlovi budinki Mihalivskij hram 1696 rik Gerasim Gerasimenko podaruvav cerkvi dzvin vagoyu 6 pudiv Pislya vidbudovi 1892 roku mav p yat kupoliv buv derev yanim na murovanomu cokoli Zgoriv 1743 roku Perebudovanij u 1785 1849 1892 rokah 1902 roku parafiyan cholovichoyi stati 904 zhinochoyi 905 Zgoriv v roki Radyansko nimeckoyi vijni razom z zapasami zerna sho zberigayutsya v yiyi primishenni cerkvu spalili vidstupayuchi nimecki vijska Na jogo misci zaraz park Svyato Troyicka Cerkva 1701 rik hramu buv podarovanij sribnij naprestolnij hrest Znahoditsya v centri selisha Ranishe do neyi prilyagali velika yarmarkova plosha a takozh dvi torgovi vulici Pislya vidbudovi 1859 roku cerkva mala p yat kupoliv i visoku bagatoyarusnu dzvinicyu z velikim kupolom vgori Zgorila 1813 roku U 1813 1817 rokah na koshti pomishika Konovalova hram vidnovili 1859 roku dobuduvali murovanu dzvinicyu 1902 roku nalichuvalos parafiyan 770 cholovichoyi i 769 zhinochoyi statej Zrujnovana v 1930 roci U 1995 1997 rokah zvedeno novij hram iz dzviniceyu 1998 roku vstanovlenij 100 kg dzvin Zaraz hram zhive povnocinnim zhittyam Pracyuye cerkovna biblioteka nedilna shkola dlya ditej i misionerskij gurtok dlya doroslih Na svyatkovih bogosluzhinnyah u cerkvi spivaye molodizhnij hor Vsihsvyatska cerkva 1784 rik cerkvi mitropolitom Samuyilom Mislavskim bulo vidano novij antimins Pobudovana z dereva Stoyala na centralnomu kladovishi Mala parafiyalnu shkolu i kvartiru dlya psalomshika Vidbudovana 1800 ta 1869 rokah Takozh zrujnovana pislya revolyuciyi TurizmU selishi rozvivayetsya neobhidna dlya prijomu gostej infrastruktura Turistichnij kompleks Starij hutir rozpochav svoyu robotu u chervni 2010 roku Do jogo skladu vhodyat 3 sadibi sho zbudovani v nacionalnih tradiciyah Rozrahovanij na 10 gostej proponuye poslugi z prozhivannya harchuvannya ta dozvillya Agrosadiba Lyalina Svitlicya prijmaye gostej z 2010 roku rozrahovana na 4 osib Proponuye ekskursijni poslugi prozhivannya ta provedennya majster klasiv z lyalkarstva ta kulinarstva U 2013 2014 rokah gromadskoyu organizaciyeyu VeloPoltava razom z volonterami u ramkah proyektu Majndrujmo Poltavshinoyu rozrobleni ta promarkovani turistski velomarshruti zagalnoyu zavdovzhki ponad 50 km sho prohodyat cherez Opishnyu ta susidni sela Z 2013 roku GO Turistichne SELO Poltavshini zajmayetsya populyarizaciyeyu kulturnih ta gastronomichnih tradicij regionu Ulitku 2014 roku organizaciya provela gastronomichnij festival Turistichnij kompleks Starij hutir Gastronomichnij festival Borshik v glinyanomu gorshiku 2014 Ekskursijnimi ob yektami ye strukturni odinici Nacionalnogo muzeyu zapovidnika ukrayinskogo goncharstva Ob yekt Chim cikavij Foto RoztashuvannyaNacionalnij muzej zapovidnik ukrayinskogo goncharstva V ekspoziciyi prosto neba predstavleni eksklyuzivni avtorski roboti opishnyanskih gonchariv a takozh majstriv z inshih regioniv yaki berut uchast u shorichnih festivalyah monumentalnoyi keramichnoyi skulpturi U vistavkovomu zali predstavleni osoblivo cinni eksponati velika kolekciya knig pro goncharstvo vul Partizanska 102Memorialnij muzej sadiba goncharskoyi rodini Poshivajliv U muzeyi sadibi zibrano veliku kolekciyu opishnyanskih terakotovih kahel 19 pochatku 20 stolittya i tavrovanoyi cegli kincya 19 pochatku 20 stolittya Zagalom fondovi kolekciyi nalichuyut 1571 tvir keramiki iz nih 1347 virobiv nalezhat rodu Poshivajliv vul Zalivchogo 61Memorialnij muzej sadiba goncharki Oleksandri Selyuchenko U fondah muzeyu zberigayutsya 1095 glinyanih tvoriv vidatnoyi opishnyanskoyi goncharki Oleksandri Selyuchenko vul Gubarya 29Viznachni pam yatki arheologiyi j keramologiyi dovkola Opishni Bilske gorodishe Ekskursiya do gorodisha romenskoyi kulturi 8 stolittya gorodisha skifskogo chasu Kardashiv Val 6 stolittya do n e Mogili Vitovta i Rozritoyi Mogili nekropolej Bilskogo gorodisha Okolici Opishni sil Lihachivka i BilskMistecka galereya Centru rozvitku duhovnoyi kulturi U primishenni provodyatsya tematichni vistavki keramiki ekspoziciyi yakih postijno zminyuyutsya vul Zalivchogo 3Muzej rodini Krichevskih Znajomstvo z unikalnoyu pam yatkoyu u stili ukrayinskogo modernu zvedenoyu v 1916 roci Budinkom Krichevskogo Lebishaka diyalnistyu mitcya ta jogo dinastiyi vul Partizanska 2Opishnya v tvorah ukrayinskoyi kulturiS Vasilkivskij 1900 ti roki doshka oliya 1 Hata v Opishni 2 Uzimku v Opishni Seriyu kartin prisvyachenih Opishni na pochatku XX stolittya vikonav ukrayinskij pejzazhist Sergij Vasilkivskij Grigir Tyutyunnik u svoyemu tvori Obnova pishe Kupayusya v richci pomizh latattyam a po mostu lyudi jdut bazarovi Malecha gukaye do nih z richki Titko chuyete titko Dajte bazarovogo Dyadkiv ne chipayut bo ti serditishi ta j ne z nashogo sela a z Opishni u nas yih nazivayut gorshechnikami Vezut hurami gorshki peresipani polovoyu U tvori Dubi shumlyat Ivan Ivanovich Pilguk pishe Os uzhe j Opishnya proslavlena gorshkami ta slivami Rozvozyat opishnyanski gonchari svoyi virobi Tut na cih glinyanih bayurah vid rodu do rodu zhive boretsya za zhittya dotepne zhittyelyubne opishnyanske plem ya Zdavna opishnyani zvikli mandruvati Adzhe nedaremno opishnyanskij gonchar Oleksij Hromij stav pobratimom Stepana Razina U literaturnih tvorah ukrayinskih klasikiv selishe takozh zgaduyetsya yak centr sadivnictva U chetvertij chastini Eneyidi I P Kotlyarevskij zgaduye pro opishnyanski slivi Latin po carskomu zvichayu Eneyu dari odryadiv Lubenskogo shmat korovayu Korito opishnyanskih sliv Gorihiv kiyivskih smazhenih Poltavskih pundikiv pryazhenih Proslavlyav Opishnyu i Panas Mirnij Dobre znajomi na Poltavshini opishnyanski slivi Slivi ti z porodi vengerok abo yak tut ta j krashe zh zovut yih ugorok veliki m yasisti i prigodni dlya soliva Yiyi kozhen znaye Znaye j yiyi lyudej visokih motornih sho z zdorovennimi bochkami solonih sliv roz yizhdzhayut usyudi po yarmarkah Pid yizhdzhayuchi z boku Poltavi ukrayinskij pismennik opisav jogo tak Os z yidemo na goru j pered nami znovu zasiniye poyas To Opishnya z svoyimi hutorami ta nedaleko lezhachimi selami sinila Opishnya zdorovenne mistechko Veselo yihati Opishneyu Bulo chim ochi poraduvati serce zveseliti Usyudi vidno dostachu hati rubleni visoki yasni j bili ogorozha skriz dobra uliceyu z ostrishkami v ogorozhah siriyut koshari chorniyut zagorodi hlivi hlivci sadki dvori pometeni chisto Ruka dostachi chepurit mistechko po shlyahu vidno de ne de j shinki ale ne tak voni kidayutsya u vichi yak po drugih selah tuta voni nemov hovayutsya vid chuzhogo oka U romani Grigoriya Kvitki Osnov yanenka Pan Halyavskij mozhna tezh znajti zgadku pro Opishnyu Batenko pokijni z velikoyu retelnistyu distavali z Opishni plodovi shepi j sami svoyimi rukami shepili ta ochkuvali Odne slovo sad buv chudovij Urodzhenec Opishni Timofij Sereda prisvyativ selishu dvi svoyih kompoziciyi Pro opishnyanskih gonchariv na slova Ivka Kvitka ta Opishnyanskij vals Iniciativu z rozbudovi selisha hotiv uzyati Oleksandr Dovzhenko Uvecheri pered snom rozpoviv svoyemu novomu susidu ideyu stvorennya v Kiyevi pid bezposerednim shefstvom uryadu nevelichkoyi grupi hudozhnikiv monumentalistiv arhitektoriv rizchikiv po derevu i keramistiv dlya togo shob vibravshi selo skazhimo Opishnyu i zavchasno domovivshis z kolgospnikami perebuduvati jogo za kilka rokiv tak shob vono stalo zrazkovim centrom uvagi vsih budivnikiv kolgospnikiv turistiv mistectvoznavciv Ya zgadav Pikasso i Lezhe Sho zrobiv Pikasso v odnomu gluhomu keramichnomu mistechku Se ya zaproponuyu uryadovi Cikavi faktiKrim goncharstva Opishnya takozh vidoma sortom sliv ugorka opishnyanska abo oposhenka Ce piznij starodavnij rajonovanij sort narodnoyi selekciyi z visokoyu vrozhajnistyu ta vlastivistyu ne triskatisya na derevi navit u doshovi roki Tugi ta m yasisti plodi serednogo rozmiru dostigayut u seredini veresnya vidriznyayutsya kolorom korichnevim z rozhevim vidtinkom Yaksho bazarniki u Poltavi hochut yakomoga dorozhche prodati slivi voni kazhut odnu magichnu frazu Kupujte oposhenku Miscevi meshkanci vmiyut gotuvati chimalo strav zi slivi rodzinkoyu ye gnicheni slivi vareniki zi slivami ta tushkovane m yaso zi slivami po opishnyanski Gnicheni slivi v Opishni dodayut led ne v usi stravi Tradicijnij sposib dobuti yih na sushni specialnij pliti vkopanij u zemlyu zverhu yakoyi vikladayut tonenki hvorostinki chi resheto a vzhe na nih frukti U plitu pidkidayut penki fruktovih derev shob voni ne gorili a tlili zavdyaki chomu slivi pidv yalyuyutsya j nabirayutsya aromatu dimu PersonaliyiUrodzhenci ta meshkanci Bagrij Ivan Yuhimovich 1911 1941 majster hudozhnoyi keramiki Bilik Vasil Andrijovich nar 1924 ukrayinskij narodnij majster keramiki Bilik V yacheslav Ivanovich nar 1940 ukrayinskij majster keramiki Bilik Ivan Arhipovich 1910 1999 ukrayinskij majster keramichnoyi skulpturi Bilik Poshivajlo Anastasiya Savivna 1930 2010 zasluzhena majstrinya narodnoyi tvorchosti Ukrayini Vrazhlivij Vasil Yakovich 1903 1937 ukrayinskij pismennik rozstrilyanij komunistami Gloderevskij Ivan Stepanovich 1849 1919 majster hudozhnoyi keramiki Gripich Volodimir Grigorovich 1923 2005 ukrayinskij aktor narodnij artist SRSR 1979 Gripich Ganna Ivanivna 1925 2011 majster goncharnoyi igrashki Didenko Ganna Pavlivna nar 1944 majster goncharnoyi igrashki chlen Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini laureat premiyi imeni Danila Sherbakivskogo Zarem yanskih Tetyana Grigorivna 1921 2013 Geroj Socialistichnoyi Praci Kitrish Mihajlo Yegorovich nar 1936 ukrayinskij gonchar skulptor laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Krishtal Mariya Fedotivna 1902 1977 narodna majstrinya keramichnogo rozpisu Lebishak Yurij Ivanovich 1873 1927 ukrayinskij tehnolog keramist zaviduvach Opishnyanskogo goncharnogo navchalno pokazovogo punktu Poltavskogo gubernskogo zemstva 1912 1921 Ivan Majstrenko gromadsko politichnij diyach publicist Omelyanenko Vasil Onufrijovich nar 1925 opishnyanskij gonchar zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayinskoyi RSR laureat Premiyi imeni Danila Sherbakivskogo Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Porosnij Vasil Vasilovich 1873 1942 ukrayinskij radyanskij narodnij majster hudozhnoyi keramiki Poshivajlo Gavrilo Nichiporovich 1909 1991 predstavnik opishnyanskoyi shkoli hudozhnoyi keramiki Poshivajlo Oles Mikolajovich nar 1958 direktor Institutu keramologiyi viddilennya Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini doktor istorichnih nauk zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini deputat Poltavskoyi oblasnoyi radi Poshivajlo Yavdoha Danilivna 1910 1994 goncharna malyuvalnicya predstavnicya opishnyanskoyi shkoli hudozhnoyi malovki Redchuk Galina Vasilivna nar 1941 Zasluzhenij vchitel Ukrayini vikladach obrazotvorchogo mistectva organizator hudozhnoyi studiyi Sonyachnij krug u Opishnyanskij vosmirichnij shkoli teper Kolegium mistectv Selyuchenko Oleksandra Fedorivna 1921 1987 ukrayinska keramistka narodna majstrinya Skripnik Dmitro Andrijovich Geroj Socialistichnoyi Praci Tripilska Yelizaveta Romanivna 1883 1958 ukrayinska skulptorka Shiyan Olga Galaktionivna 1914 2001 majster narodnoyi keramichnoyi igrashki ta skulpturi Sherban Olena Vasilivna nar 1980 keramolog krayeznavec istorik majster tradicijnogo narodnogo mistectva Yakovec Roman Mihajlovich 1991 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Yacenko Ivan 1924 1950 referent SB Bukovinskogo okruzhnogo provodu OUN Yurij Lebishak Gripich Volodimir Grigorovich Vrazhlivij Vasil Yakovich Redchuk Galina Vasilivna Sherban Olena VasilivnaTakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblastPrimitkiOblikova kartka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 21 06 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Spisok istorichnih naselenih misc Ukrayini mista i selisha miskogo tipu http db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Enciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t Redkol V A Smolij golova ta in K Nauk dumka T 7 Ml O 2010 S 604 Nacionalnij muzej zapovidnik goncharstva v Opishnomu Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Postanova Kabinetu ministriv Ukrayini Pro zatverdzhennya Spisku istorichnih naselenih misc Ukrayini 878 vid 26 07 2001 r Yanko M P Ob Od 27 bereznya 2016 u Wayback Machine Toponimichnij slovnik Ukrayini K Znannya 1998 430 s ISBN 5 7707 9443 7 Poshivajlo O M Etnografiya ukrayinskogo goncharstva Livoberezhna Ukrayina K 1993 38 39 s Po ukrayinski Opishne a ne Opishnya sajt Nacionalnogo muzeyu zapovidnika ukrayinskogo goncharstva v Opishnomu Slovniki Ukrayini on line Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Geografiya Poltavskoyi oblasti Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Vizitivka Zinkivskogo rajonu Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Poltavska oblast Geografichnij atlas Moya mala Batkivshina Pid red T V Pogurelskoyi redaktor K Mapa 2004 20 s ISBN URL Opis gerba Opishni Klimat Poltavskoyi oblasti Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Opis gerba Opishni Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Zinkivshina istorichni narisi N M Bilan L I Blagadir I V Vasilenko ta in Poltava InterGrafika 2006 640 s Starodavnya Ukrayina Google Moyi karti Google My Maps Procitovano 27 veresnya 2019 Mesto v istorii Velikaya knyaginya Elena Glinskaya ros Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Istorichnij naris Poltavshini Arhiv originalu za 17 lipnya 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 350 rokiv vid pridushennya getmanom Ivanom Vigovskim promoskovskogo zakolotu Pushkarya Barabasha https www radiosvoboda org a 1121627 html Naris 2 Sporudi j planuvannya mista Opishnya Sherban A L Sherban O V Narisi z istoriyi Opishnogo kozackoyi dobi Harkiv Krayina mrij 2011 CDIA Ukrayini Fond 795 Opis 2 Spr 51 Ark 20 zv Oposhnya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Voennaya enciklopediya V 18 t Pid red V F Novickogo ta in SPb T vo I D Sitina 1911 1915 Poltavshina Istorichnij naris Poltava Divsosvit 2005 r st 98 ISBN 966 7891 089 9 Poshivajlo O M Goncharstvo Livoberezhnoyi Ukrayini XIX pochatku XX stolittya i vidobrazhennya v nomu osnovnih duhovnih nastanov ukrayinskoyi narodnoyi svidomosti K 1991 231 s Sbornik po hozyajstvennoj statistike Poltavskoj gubernii Zenkovskij uezd T 1 4 2 Poltava 1883 ros doref Adres kalendar Spravochnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1904 Poltava Tipo litografiya Gubernskago Pravleniya 1904 Opishnya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 S 351 364 Sherban Anatolij Leonidovich 07 06 2018 chrome extension efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj https inb dnsgb com ua 2018 2 17 pdf Strunne virobnictvo v Opishni uspishnij proekt 1911 roku PDF ukrayinskoyu Procitovano 14 02 2024 Reveguk V Vechirnya Poltava 1 chervnya 2011 r 22 953 S 7 Procitovano 24 travnya 2012 roku Derzhavnij arhiv Poltavskoyi oblasti F R 1502 op 1 spr 13 Ark 170 Kniga pam yati zhertv Golodomoru Poltavskoyi oblasti Golodomor 1932 1933 rokiv Svidchennya ochevidciv Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Krayevidi dushi 2013 10 12 u Wayback Machine Lesya Grigor yeva Reabilitovani zhertvi komunistichnogo teroru na Poltavshini 26 travnya 2012 u Wayback Machine Procitovano 14 kvitnya 2012 roku U Poltavi prezentuvali knigu pro stalinskij golodomor Bil i pam yat 30 listopada 2010 u Wayback Machine Procitovano 14 kvitnya 2012 r Babenko L L Represiyi sluzhiteliv cerkvi pid chas velikogo teroru na materialah Poltavskoyi oblasti Istoriya Ukrayini Malovidomi imena podiyi fakti Zb st Vip 34 Golov red P T Tronko K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2007 390 s S 343 Istoriya dekorativnogo mistectva Ukrayini Narodne mistectvo ta hudozhni promisli XX stolittya U 5 t T 1 27 bereznya 2016 u Wayback Machine Pid red G Skripnika NAN Ukrayini IMFE im T Rilskogo K 2011 117 s ISBN 978 966 02 6057 3 Hronologichna dovidka pro timchasovu okupaciyu mist rajonnih centriv i zaliznichnih stancij Poltavskoyi oblasti ta vizvolennya yih chastinami Chervonoyi Armiyi 22 serpnya 2013 u Wayback Machine sajt Poltavskoyi oblderzhadministraciyi Poltavska miliciya vikrila chornih arheologiv prichetnih do pograbuvannya semi bratskih mogil Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 10 travnya 2013 Kniga pam yati Ukrayini Poltavska obl Kobelyackij r n Kozelshinskij r n Kotelevskij r n Golovna red kol I O Gerasimov golova redkolegiyi ta in oblasna red kol P G Shemet golova redkolegiyi ta in Poltava Poltavskij literator 1996 s 22 ISBN 5 7707 8324 4 Poltavshina u Velikij Vitchiznyanij vijni Radyanskogo Soyuzu 1941 1945 Kiyiv Naukova dumka s 67 68 Poltavshina Encikl dovid Za red A V Kudrickogo K UE 1992 s 616 618 ISBN 5 88500 033 6 Reveguk V Ya Poltavshina v roki drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Poltava 2004 Yak selishe Opishnya stalo vidomim na ves svit ipoltavets com ukr 11 serpnya 2022 Procitovano 11 serpnya 2022 Postanova vid 3 listopada 1989 roku Pro stvorennya derzhavnogo muzeyu zapovidnika ukrayinskogo goncharstva v smt Opishni Poltavskoyi oblasti Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 r Pro prisudzhennya Derzhavnih premij Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1999 roku Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Nacionalnij den goncharya Arhiv originalu za 22 grudnya 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 U Goncharnij stolici znovu svyato Dzerkalo tizhnya Procitovano 4 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unknown host dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Leonid Kuchma vidvidav Opishnyu 12 kvitnya 2009 u Wayback Machine Vechirnya Poltava Procitovano 10 kvitnya Pid Poltavoyu vidkrili muzej avtora ukrayinskogo Trizuba Gazeta ua 11 sichnya 2013 V Opishni zaklali osnovu dlya novogo pam yatnika Tarasovi Shevchenku 12 bereznya 2013 u Wayback Machine Novini Poltavshini 9 bereznya 2013 Pam yatnik Leninu v Opishni demontuvali vnochi onovleno 28 lyutogo 2014 u Wayback Machine Kolo 24 02 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 sichnya 2015 Zmina chiselnosti naselennya Ukrayini Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Govori Poltavshini Avtor Nataliya Kotuh Procitovano 14 kvitnya 2012 r Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu naselennya 2001 mova ne vkazano tekst Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 S 447 449 Olga Pravdenko 3 06 2015 Na Poltavshini na svyato Trijci vidkrili ukrayinsku cerkvu KOLO usi novini Poltavi Procitovano 10 09 2015 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pamyatnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1913 god Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 nim Personalnij sklad Opishnyanskoyi selishnoyi radi Procitovano 16 listopada 2020 Spisok pidpriyemstv zakladiv osviti komunikacij v Opishni Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Spisok viddilen OshadBanku Ukrayini v Zinkivskomu rajoni Viddilennya Privatbanku v Poltavskij oblasti Opishnya Ukrayinska radyanska enciklopediya Gol red M P Bazhan K Knizhkova fabrika Zhovten 1962 T 10 Nahodka Patriarhat Nacionalni vistavki keramiki v Misteckij galereyi Centru rozvitku duhovnoyi kulturi Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 2 serpnya 2012 Sherban O V Goncharni shkoli Opishni zberezhennya j rozvitok profesijnih znan i tradicij 1894 2000 roki avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Sherban O V Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 2012 18 s Novini Zinkivskoyi rajonnoyi radi Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Vidavnictvo Ukrayinske Narodoznavstvo Arhiv originalu za 14 lipnya 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 Keramologichna biblioteka Ukrayini Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 Interv yu z O Poshivajlom Uryadovij kur yer Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Katalog ob yektiv Opishni Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Informaciya pro Opishnyansku tuberkuloznu likarnyu Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Derzhavnij reyestr RSRM Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Opishnenska keramika Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Keramika Opishni drugoyi polovini 20 st yak skladova keramichnoyi istoriyi Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 T Zinenko 2008 r s 114 120 Sherban O V Suchasnij stan opishnyanskogo zavodu Hudozhnij keramik Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2012 Rozrahunok vidstanej mizh mistami Arhiv originalu za 8 serpnya 2012 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 24 chervnya 2006 r N 865 Kiyiv Pro zatverdzhennya pereliku avtomobilnih dorig zagalnogo koristuvannya derzhavnogo znachennya Procitovano 5 kvitnya 2012 r Avtodorogi Ukrayini ros Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 O V Sherban Ukrayinskij modern v arhitekturno budivelnij keramici Opishnyanskogo goncharnogo navchalno pokazovogo punktu Poltavskogo gubernskogo zemstva 1912 1924 Hramy i monastyri Zenkovskogo blagochiniya ros Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Oficijnij sajt Sherban O V Pro zelenij turizm Opishni Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Selskij dom Lyalina Svitlicya Zelenij turizm V Opishni rozpochav robotu mizhnarodnij volonterskij tabir Vidkrivayuchi skifski stezhki Internet vidannya Reporter Poltava Gromadski aktivisti rozvivatimut zelenij turizm na Poltavshini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine KOLO 6 listopada 2014 rik I Vseukrayinskij kulinarnij fest kvest Borshik v glinyanomu gorshiku 2014 09 09 u Wayback Machine Internet vidannya Reporter Poltava Oposhnya stolica ukrainskoj keramiki ros Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Stattya pro muzej na sajti Memorialnogo muzeyu sadibi goncharskoyi rodini Poshivajliv Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Viznachni pam yatki arheologiyi j keramologiyi dovkola Opishni Bilske gorodishe Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Nacionalni vistavki keramiki v Misteckij galereyi Centru rozvitku duhovnoyi kulturi 7 bereznya 2014 u Wayback Machine Nacionalnij muzej ukrayinskogo goncharstva Zasnuvannya muzeyu misteckoyi rodini Krivechvskih 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Nacionalnij muzej ukrayinskogo goncharstva Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 26 bereznya 2012 Pilguk Ivan Dubi shumlyat I P Kotlyarevskij Eneyida 4 travnya 2012 u Wayback Machine K Radyanska shkola 1989 r Spogadi Panasa Mirnogo pro Opishnyu Sherban A L Sherban O V Narisi z istoriyi Opishnogo kozackoyi dobi Harkiv Krayina mrij 2011 Kvitka Osnov yanenko G F Pan Halyavskij 2016 03 05 u Wayback Machine Krasnodar Krasnodarskoe knizhnoe izdatelstvo 1954 r Sherban O V Do 115 richchya vid dnya narodzhennya nashogo zemlyaka Timofij Sereda Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2012 Dovzhenko O P Pro krasu Zbirnik statej promov fragmentiv z listiv ta shodennikiv K 1968 S 462 463 Na Poltavshini vidbuvsya Opishnya SlivaFest Mi zibrali tam najcikavishi slivovi recepti ta istoriyi Yakovec Roman Mihajlovich Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 17 kvitnya 2024 PosilannyaZovnishni videofajli Opishnya kraj omriyanij lyudmi Avtor K Shkurpela Opishne Svij krok do nezalezhnosti 5 kanal Oposhnya Za scenoj Avtor K ShkurpelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu OpishnyaOpishnya turistichna Ye M Dmitriyeva Mistectvo Opishni Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 1952 DzherelaInstitut rukopisu Nacionalnoyi Biblioteki Ukrayini im Vernadskogo Fond 1 1180 Metrichna kniga m Opishni 1722 1740 rr RGADA f 248 op 103 d 8250 Prisyaga 1731 r RGADA f 210 op 6d Razryadnyj prikaz Kancelyariya Senata Kancelyariya Senatskogo pravleniya Prikaz krepostnyh del Raspravnaya palata Knigi Belgorodskogo stola 1626 1737 gg Perepisnye knigi i smotrennye spiski oposhennskih kazakov i meshan Listi 799 806 CDIA Ukrayini v Kiyevi f 127 op 1015 spr 70 Spovidalni Rozpisi Zinkivskoyi i Opishnyanskoyi protopopiyi za 1778 r LiteraturaSherban A L Sherban O V Narisi z istoriyi Opishnogo kozackoyi dobi Harkiv Krayina mrij 2011 L I Shapoval Z ISTORIYi CERKOV V OPIShNI POLTAVShINA U XVIII HIH STOLITTYaH ZA MATERIALAMI POLTAVSKIH YePARHIALNIH VIDOMOSTEJ Sherban O V Arhitekturno budivelna keramika Opishnenskogo goncharnogo navchalno pokazovogo punktu Poltavskogo gubernskogo zemstva 1912 1925 Visnik Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv Lviv LNAM 2008 Vip 19 S 225 233 Poshivajlo O M Goncharstvo Livoberezhnoyi Ukrayini XIX pochatku XX stolittya i vidobrazhennya v nomu osnovnih duhovnih nastanov ukrayinskoyi narodnoyi svidomosti K 1991 Sherban O V Ponadstolitnya istoriya goncharnogo shkilnictva Opishnogo Mist 2008 4 5 C 374 382 Poshivajlo O M Opishne goncharska stolicya Ukrayini Opishne Ukrayinske Narodoznavstvo 2000 60 s il Poshivajlo O M Goncharska stolicya Ukrayini po ukrayinski Opishne a ne Opishnya O Poshivajlo Derzhavnij muzej zapovidnik ukrayinskogo goncharstva v Opishnomu Institut keramologiyi Opishne Ukrayinske Narodoznavstvo 2000 24 s il Materiali do litopisu ukrayinskogo goncharstva Seriya Etnomistectvoznavchi rozvidki vip 10 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi