Антимінс Антимі нс церк слов антиминсъ грец αντιμήνσιον посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі

Антимі́нс (церк.-слов. антиминсъ, грец. αντιμήνσιον) — посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі в православних церквах. На антимінсі звершується під час св. Літургії таїнство Євхаристії. Без антимінса не можна служити св. Літургії.

Румунський антимінс із Орадя (Трансильванія), 1890.

Антимінс церкви святого Михаїла с. Жнибороди, освячений Преосвященним Юліяном Пелешом 16 квітня 1887 року.

Антимінси з'явилися тоді, коли стало потрібно правити Літургію поза храмом, у похідних умовах. Престол доводилося заміняти переносним столиком або просто дошками. Освященний антимінс з мощами у такому разі заміняв собою Престол, звідси й походить його назва — від αντι («проти», «замість») та μήνσιον («стіл»). Оскільки правила вимагають обов'язкової наявності мощей на місці Літургії (ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах мучеників), їх зашивають в антимінс.

Для кращого зберігання антимінс загортався в інший шовковий плат, який зовуть ілитоном.

Історія зберегла нам згадку про блюзнірські магічні акти, які в давнину творилися над антимінсами, щоб комусь зашкодити: «Народ оповідав, що о. Лисовський, відомий гадяцький протопіп, робив різні чари, щоб звести гетьмана Івана Скоропадського, і для того різав антимінс у церкві с. Рикова, чаруючи гетьмана, що стверджував і риківський піп. Скоропадський про те знав і ще більше боявся Лисовського».

Антимінс в УГКЦ Редагувати

Антимінс за ескізом о. Мокрицького

Практика використання антимінса при служінні Літургії в українських греко-католиків нагадує старообрядницьку. Особливістю також є наявність в нижній частині антимінса печатки із зображенням герба правлячого єпископа. Більшість сучасних антимінсів, які використовуються в УГКЦ, виконані за ескізом Ювеналія Мокрицького.

Примітки Редагувати

Зберігається в Центральному державному історичному архіві України (Львів).
Лазаревський: «Опис. Старой Малоросіи», т. І, с. 203
Колупаєв В. // Метрон № 12 Львів, 2015

Джерела Редагувати

Закон Божий. Українська Православна Церква Київського Патріархату. 560 с. ISBN 966-7567-11-7
Антимінс [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 36. — 1000 екз.

Посилання Редагувати

Антимінс // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Зберігається в Центральному державному історичному архіві України (Львів).

[2] Лазаревський: «Опис. Старой Малоросіи», т. І, с. 203

[3] Колупаєв В. // Метрон № 12 Львів, 2015