www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щербаківський Данило Михайлович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербаківський Дани ло Михайлович Щерба

Щербаківський Данило Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербаківський.

Дани́ло Михайлович Щербакі́вський (рос. Даниил Михайлович Щербаковский, 17 грудня 1877, Шпичинці, Сквирський повіт, Київська губернія (нині Бердичівський район, Житомирська область, Україна) — 6 червня 1927, Київ, Українська РСР, СРСР) — український мистецтвознавець, історик, етнограф, археолог, музейник, педагог, громадський діяч. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам'яток старовини та мистецтва; почесний член Української Академії мистецтв (1918), учений секретар Секції мистецтв Українського Наукового товариства в Києві (1918—1919), дійсний член і товариш (заступник) голови Всеукраїнського археологічного комітету (1924—1927).

Данило Михайлович Щербаківський
Данило Щербаківський
Данило Щербаківський
Народився 17 грудня 1877(1877-12-17)
Шпичинці
Помер 6 червня 1927(1927-06-06) (49 років)
Київ
·утоплення
Країна Російська імперія →  УНР →  СРСР
Діяльність археолог, мистецтвознавець, етнолог, художник, етнограф, музеєзнавець
Alma mater Київський університет
Галузь етнографія
Заклад Київський історичний музей, Українська державна академія мистецтв
Відомий завдяки: засновник Київського етнографічного товариства
Батько Щербаківський Михайло Пилипович
Брати, сестри Щербаківський Вадим Михайлович
Роботи у Вікіджерелах
 Щербаківський Данило Михайлович у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Народився в родині сільського священика о. Михайла Щербаківського. Брат Вадима Щербаківського.

Батько, Михайло Пилипович Щербаківський (1848—1920), знаний на всю округу як меценат і доброчинець, був свідомим українцем, приятелював із діячами Старої громади — Володимиром Антоновичем (який згодом стане вчителем братів Данила й Вадима Щербаківських в Київському університеті), Тадеєм Рильським, Іваном Нечуєм-Левицьким та ін., був співпрацівником українознавчого журналу «Киевская старина», що його видавала Стара гро­мада. Також Михайло Щербаківський передавав в дар київським музеям різноманітні предмети церковного мистецтва, які мали значну історичну цінність. Все це впливало на атмосферу, в якій формувалися особистість та світогляд Данила Щербаківського.

Через ранню смерть матері братів Щербаківських виховувала бабуся.

Середню освіту здобув у Третій Київській гімназії (1887—1897), яку закінчив із золотою медаллю, вищу — на історично-філологічному факультеті Київського університету, який закінчив 1901 року з дипломом першого ступеня й був залишений на кафедрі російської історії для підготовки до професорського звання (1902—1904). Тема магістерської дисертації — «Литва в період від смерті Вітовта до вступу на польський престол Казимира». Учень Володимира Антоновича.

У 1904 році за дорученням підготовчого комітету ХІІІ археологічного з'їзду в Катеринославі провів успішні розкопки на межі Київської та Херсонської губерній, після чого став активним кореспондентом Київського художньо-промислового і наукового музею ім. Миколи ІІ, за дорученням якого збирав вироби української народної творчості, сакральні твори, рукописи, стародруки тощо.

1902 року в журналі «Киевская старина» було надруковано першу публікацію Щербаківського «Бібліотека Вишневецького замку».

З 1906 по 1910 рік вчителював в двох уманських гімназіях (для хлопчиків та дівчаток), викладаючи історію, де прищеплював учням любов до свого предмету, цікавість до української народної творчості та етнографії. За людські якості — людяність та співчуття, учні називали Щербаківського «пеліканом», порівнюючи з птахом, який для християн був уособленням милосердя, батьківської любові та самопожертви, годуючи голодних пташенят своєю плоттю.

У вільний від викладання час продовжував археологічні дослідження, під час яких було відкрито селище Трипільської культури в селі Сушківці зі знайденими там предметами мальованої кераміки, фігурками людей і тварин та ін.

У серпні 1910 року обійняв посаду завідувача (зберігача) етнографічного (згодом — народного мистецтва) та історичного (згодом — історично-побутового) відділів Київського художньо-промислового й наукового музею ім. Миколи ІІ (від 1919 року — Перший державний музей, від 1924 року — Всеукраїнський Історичний Музей ім. Шевченка), перший з яких він очолював до 1926 року, другий — до кінця життя. Збагатив зібрання музею на близько 30 000 експонатів (лише килимів понад 700); вперше запровадив аналіз народних декоративних виробів як творів мистецтва.

Щоб перейняти досвід музейної справи, відвідав Москву, Львів, Відень, Берлін, Дрезден, Мюнхен, Прагу, Краків, Венецію, Верону.

Під час Першої світової війни відбував військову службу на Галичині та Буковині, методично робив знімки історичних архітектурних споруд, обрядів, мешканців краю, збирав ікони та твори декоративно-вжиткового мистетцва й пересилав цей матеріал до Київського музею. Як командир гарматної батареї, забороняв обстрілювати стародавні церкви й дзвіниці Західної України.

Один із фундаторів вищої мистецької освіти в Україні — перший учений секретар (1917—1918), член ради мистецтва, почесний член (1918), лектор Української Державної Академії Мистецтв.

Організатор та викладач мистецтвознавчих аспірантських курсів «Студіо».

Професор Інституту пластичних мистецтв, Київського архітектурного інституту, Київського художнього інституту, Київського археологічного інституту, у яких переважно читав курс українського народного мистецтва. Керував мистецтвознавчим семінаром при Всеукраїнському Історичному Музеї ім. Шевченка в Києві.

Член Українського Наукового Товариства в Києві (від 1907 року), секретар його Етнографічної комісії (1912), ініціатор створення Етнографічної секції (1920). Учений секретар Секції Мистецтв Українського Наукового Товариства в Києві (1918–1919), дійсний член, заступник голови Всеукраїнського археологічного комітету (1924—1927), голова мистецького відділу комітету (1925—1927). Один з фундаторів Київського етнографічного товариства (1925). Дійсний член Науково-дослідної кафедри мистецтвознавства (1924—1927).

Академік Сергій Єфремов писав: «Енергія, завзяття і відданість праці у Данила Щербаківського були колосальні. Він не жалував себе на роботі, ввесь віддаючись їй, і того ж чекав і вимагав від інших, органічно не розуміючи, як можна робити щось наполовину. Сам він просто не вмів цього ; коли робив щось, то віддавався роботі увесь, забуваючи про свої власні інтереси і не дбаючи про них. Не гребував і ’’чорною» роботою, коли це могло посунути справу…".

Під час своїх експедицій (1906—1926) виявляв інтерес до пам'яток єврейського мистецтва (архітектури та розписів синагог, ритуальної атрибутики, єврейської символіки та ін.), які дослідник вважав невід'ємною частиною українського мистецтва.

1919–1920 — у період воєнної руїни, коли київські науковці та викладачі майже не отримували платні, Щербаківський розвантажував і пиляв на пристані дрова й часом харчувався лише лободою, яку збирав у парках навколо музею.

Але все це не зменшувало його жаги до роботи. Продовжуючи займатися музейною роботою, Щербаківський читає лекції зі створеного ним курсу історії українського мистецтва та народного мистецтва в Українській Академії Мистецтв (а також у пізніше створеному з неї Київському художньому інституті), Археологічному та Архітектурному інститутах, 1918 року викладає у Фребелівському Педагогічному інституті, а згодом — у Художньому технікумі. Бере участь у інтимному «Гуртку Лупи Грабуздова», створеному рек­тором Академії Мистецтв Георгієм Івановичем Нарбутом.

Під час революційних подій 1917–1920 рр. здійснював експедиційні вилазки і рятував мистецькі твори з панських будинків, приречених на знищення.

1921 — під час кампанії з вилучення церковних цінностей (нібито) на допомогу жертвам голоду в Росії протистояв вивезенню з України срібних і золотих речей, які мали бути в музейних колекціях.

У 1922 і 1923 роках — їздив до Москви рятувати націоналізовані з українських церков золотарські вироби. Йому вдалося повернути в Україну понад три тисячі, зокрема, золотий хрест, подарований Богданом Хмельницьким Києво-Печерській лаврі.

1923 — з посади директора Київського історичного музею усунули Миколу Біляшівського (покровителя Д.Щербаківського), а на його місце прийшов голова музейно-виставково-екскурсійної секції Київської губполітосвіти Андрій Винницький. На Щербаківського почали доносити секретар Є. Дзбановський і бібліотекар А. Онищук, стверджуючи, що він нищить колекцію музею (хоча Щербаківський скрізь повідомляв про нестачу коштів у музеї).

Намагаючись звернути увагу громадськості на пограбування та нищення пам'яток української культури, неналежне зберігання музейних експонатів, Щербаківський написав статтю «Культурні цінності в небез­пеці» в журналі «Життя й революція» (ч. 1, 1927). Також він відчував і себе однією із жертв, яку було заплановано знищити духовно разом з музеєм. На знак протесту Щербаківський вибрав самогубство, до якого довго готувався.

Самогубство та похорон Редагувати

Увечері 6 червня 1927 — Д. Щербаківський утопився в Дніпрі, не витримавши цькувань.  Перед цим написав останнього листа: «…Я втомився. Залишити музей, якому я віддав найкращі роки свого життя, не маю сили. Боротися з кваліфікованою підлістю Онищука і Винницького не вмію, терпіти постійні провокаційні візити Винницького далі не можу…».

Надгробок Данила Щербаківського біля ківорію на території Києво-Печерської лаври

Тіло шукали три дні, й упродовж цього часу Онищук та Винницький стверджували, що Щербаківський насправді втік за кордон. У Києві розгорнулася громадська кампанія, що вимагала розслідування цієї справи. «Розпочате урядом слідство легко встановило, що покійний був цілком здоровою людиною і не мав ніяких інших причин для самогубства, окрім стану справ в Історичнім музеї. Але після цього слідство далі не пішло», — згадував родич Щербаківського, Вадим Павловський.

Похорон Д. Щербаківського на території Києво-Печерської лаври перетворився на мітинг протесту, під час якого виголошувалися промови, потрактовані в ГПУ як «антирадянські». Згодом чимало учасників похорону Д. Щербаківського були репресовані.

Професор Володимир Старосольський в своїй промові на надзвичайному засіданні Українського історично-філо­логічного товариства в Празі, присвяченому пам'яті Щербаків­ського, сказав: «…Самогубство Данила Щербаківського не було проявом слабости. Навпаки, це був акт бою, боротьби. Цей спосіб боротьби проти морального гніту, розкладу, що страшніший від економічної й усякої іншої руїни, він уважав найвідповіднішим і для оздоровлення атмо­сфери найдоцільнішим. Віддавши всі свої сили ідеї, він не повагався віддати їй і життя. Вічна пам'ять борцеві, що й смертю своєю боровся!»

Власної сім'ї Д. Щербаківський не мав, його могилу на території Києво-Печерської лаври 1934 року знищили. 1992 року на цьому місці встановили чорний лабрадоритовий надгробок.

Пам'ять Редагувати

У радянські часи його ім'я замовчували. «Можна було говорити про кого завгодно, тільки не про нього. Не те що його ім'я було якось напряму заборонене. Але воно було, пригадую, виразно небажане», — згадував Сергій Білокінь.

Сьогодні пам'ять Д. Щербаківського вшановує Національна спілка майстрів народного мистецтва України, яка щороку до дня народження вченого присуджує премію його імені.

На честь Данила Щербаківського у Києві названо вулицю у Шевченківському районі міста.

2017 року в с. Шпичинці встановили меморіальний знак на честь Михайла, Вадима і Данила Щербаківських.

Праці Редагувати

Із наукової спадщини Д. Щербаківського лишилося мало. Багато з написаного не було надруковане, а потім знищене, вилучене чекістами з його помешкання. Те, що лишилося, зберігається в науковому архіві Інституту археології НАН України (фонд № 9). Залишив понад 40 друкованих праць і десятки рукописів.

Найважливіші публікації:

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #135780691 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Павловський, Вадим. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  3. Ходак, Ірина (2020). Людський заробіток. Данило Щербаківський: сильвета українського мистецтвознавця. Київ, Харків: Вид. О.Савчук. с. 80. ISBN 978-617-7538-49-2. 
  4. Ходак, Ірина (2020). Людський заробіток. Данило Щербаківський: сильвета українського мистецтвознавця. Київ, Харків: Вид. О.Савчук. с. 83–84. ISBN 978-617-7538-49-2. 
  5. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  6. Ходак, Ірина (2020). Людський заробіток. Данило Щербаківський: сильвета українського мистецтвознавця. Київ, Харків: Вид. О.Савчук. с. 20, 119. ISBN 978-617-7538-49-2. 
  7. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  8. Блог історика: 1927 рік. Самогубство Данила Щербаківського. BBC News. 6 червня 2017. оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 23 травня 2021. 
  9. . Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 6 червня 2017. 
  10. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sherbakivskij Dani lo Mihajlovich Sherbaki vskij ros Daniil Mihajlovich Sherbakovskij 17 grudnya 1877 Shpichinci Skvirskij povit Kiyivska guberniya nini Berdichivskij rajon Zhitomirska oblast Ukrayina 6 chervnya 1927 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij mistectvoznavec istorik etnograf arheolog muzejnik pedagog gromadskij diyach Chlen Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatok starovini ta mistectva pochesnij chlen Ukrayinskoyi Akademiyi mistectv 1918 uchenij sekretar Sekciyi mistectv Ukrayinskogo Naukovogo tovaristva v Kiyevi 1918 1919 dijsnij chlen i tovarish zastupnik golovi Vseukrayinskogo arheologichnogo komitetu 1924 1927 Danilo Mihajlovich SherbakivskijDanilo Sherbakivskij Danilo SherbakivskijNarodivsya 17 grudnya 1877 1877 12 17 ShpichinciPomer 6 chervnya 1927 1927 06 06 49 rokiv Kiyiv utoplennyaKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnist arheolog mistectvoznavec etnolog hudozhnik etnograf muzeyeznavecAlma mater Kiyivskij universitetGaluz etnografiyaZaklad Kiyivskij istorichnij muzej Ukrayinska derzhavna akademiya mistectvVidomij zavdyaki zasnovnik Kiyivskogo etnografichnogo tovaristvaBatko Sherbakivskij Mihajlo Pilipovich 1 Brati sestri Sherbakivskij Vadim Mihajlovich 1 Roboti u Vikidzherelah Sherbakivskij Danilo Mihajlovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Samogubstvo ta pohoron 2 Pam yat 3 Praci 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v rodini silskogo svyashenika o Mihajla Sherbakivskogo Brat Vadima Sherbakivskogo Batko Mihajlo Pilipovich Sherbakivskij 1848 1920 znanij na vsyu okrugu yak mecenat i dobrochinec buv svidomim ukrayincem priyatelyuvav iz diyachami Staroyi gromadi Volodimirom Antonovichem yakij zgodom stane vchitelem brativ Danila j Vadima Sherbakivskih v Kiyivskomu universiteti Tadeyem Rilskim Ivanom Nechuyem Levickim ta in buv spivpracivnikom ukrayinoznavchogo zhurnalu Kievskaya starina sho jogo vidavala Stara gro mada Takozh Mihajlo Sherbakivskij peredavav v dar kiyivskim muzeyam riznomanitni predmeti cerkovnogo mistectva yaki mali znachnu istorichnu cinnist Vse ce vplivalo na atmosferu v yakij formuvalisya osobistist ta svitoglyad Danila Sherbakivskogo 2 Cherez rannyu smert materi brativ Sherbakivskih vihovuvala babusya Serednyu osvitu zdobuv u Tretij Kiyivskij gimnaziyi 1887 1897 yaku zakinchiv iz zolotoyu medallyu vishu na istorichno filologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu yakij zakinchiv 1901 roku z diplomom pershogo stupenya j buv zalishenij na kafedri rosijskoyi istoriyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya 1902 1904 Tema magisterskoyi disertaciyi Litva v period vid smerti Vitovta do vstupu na polskij prestol Kazimira 3 Uchen Volodimira Antonovicha U 1904 roci za doruchennyam pidgotovchogo komitetu HIII arheologichnogo z yizdu v Katerinoslavi proviv uspishni rozkopki na mezhi Kiyivskoyi ta Hersonskoyi gubernij pislya chogo stav aktivnim korespondentom Kiyivskogo hudozhno promislovogo i naukovogo muzeyu im Mikoli II za doruchennyam yakogo zbirav virobi ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti sakralni tvori rukopisi starodruki tosho 4 1902 roku v zhurnali Kievskaya starina bulo nadrukovano pershu publikaciyu Sherbakivskogo Biblioteka Vishneveckogo zamku 5 Z 1906 po 1910 rik vchitelyuvav v dvoh umanskih gimnaziyah dlya hlopchikiv ta divchatok vikladayuchi istoriyu de prisheplyuvav uchnyam lyubov do svogo predmetu cikavist do ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti ta etnografiyi Za lyudski yakosti lyudyanist ta spivchuttya uchni nazivali Sherbakivskogo pelikanom porivnyuyuchi z ptahom yakij dlya hristiyan buv uosoblennyam miloserdya batkivskoyi lyubovi ta samopozhertvi goduyuchi golodnih ptashenyat svoyeyu plottyu U vilnij vid vikladannya chas prodovzhuvav arheologichni doslidzhennya pid chas yakih bulo vidkrito selishe Tripilskoyi kulturi v seli Sushkivci zi znajdenimi tam predmetami malovanoyi keramiki figurkami lyudej i tvarin ta in 2 U serpni 1910 roku obijnyav posadu zaviduvacha zberigacha etnografichnogo zgodom narodnogo mistectva ta istorichnogo zgodom istorichno pobutovogo viddiliv Kiyivskogo hudozhno promislovogo j naukovogo muzeyu im Mikoli II vid 1919 roku Pershij derzhavnij muzej vid 1924 roku Vseukrayinskij Istorichnij Muzej im Shevchenka pershij z yakih vin ocholyuvav do 1926 roku drugij do kincya zhittya 6 Zbagativ zibrannya muzeyu na blizko 30 000 eksponativ lishe kilimiv ponad 700 vpershe zaprovadiv analiz narodnih dekorativnih virobiv yak tvoriv mistectva Shob perejnyati dosvid muzejnoyi spravi vidvidav Moskvu Lviv Viden Berlin Drezden Myunhen Pragu Krakiv Veneciyu Veronu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vidbuvav vijskovu sluzhbu na Galichini ta Bukovini metodichno robiv znimki istorichnih arhitekturnih sporud obryadiv meshkanciv krayu zbirav ikoni ta tvori dekorativno vzhitkovogo mistetcva j peresilav cej material do Kiyivskogo muzeyu Yak komandir garmatnoyi batareyi zaboronyav obstrilyuvati starodavni cerkvi j dzvinici Zahidnoyi Ukrayini Odin iz fundatoriv vishoyi misteckoyi osviti v Ukrayini pershij uchenij sekretar 1917 1918 chlen radi mistectva pochesnij chlen 1918 lektor Ukrayinskoyi Derzhavnoyi Akademiyi Mistectv Organizator ta vikladach mistectvoznavchih aspirantskih kursiv Studio 2 Profesor Institutu plastichnih mistectv Kiyivskogo arhitekturnogo institutu Kiyivskogo hudozhnogo institutu Kiyivskogo arheologichnogo institutu u yakih perevazhno chitav kurs ukrayinskogo narodnogo mistectva Keruvav mistectvoznavchim seminarom pri Vseukrayinskomu Istorichnomu Muzeyi im Shevchenka v Kiyevi Chlen Ukrayinskogo Naukovogo Tovaristva v Kiyevi vid 1907 roku sekretar jogo Etnografichnoyi komisiyi 1912 iniciator stvorennya Etnografichnoyi sekciyi 1920 Uchenij sekretar Sekciyi Mistectv Ukrayinskogo Naukovogo Tovaristva v Kiyevi 1918 1919 dijsnij chlen zastupnik golovi Vseukrayinskogo arheologichnogo komitetu 1924 1927 golova misteckogo viddilu komitetu 1925 1927 Odin z fundatoriv Kiyivskogo etnografichnogo tovaristva 1925 Dijsnij chlen Naukovo doslidnoyi kafedri mistectvoznavstva 1924 1927 Akademik Sergij Yefremov pisav Energiya zavzyattya i viddanist praci u Danila Sherbakivskogo buli kolosalni Vin ne zhaluvav sebe na roboti vves viddayuchis yij i togo zh chekav i vimagav vid inshih organichno ne rozumiyuchi yak mozhna robiti shos napolovinu Sam vin prosto ne vmiv cogo koli robiv shos to viddavavsya roboti uves zabuvayuchi pro svoyi vlasni interesi i ne dbayuchi pro nih Ne grebuvav i chornoyu robotoyu koli ce moglo posunuti spravu 2 Pid chas svoyih ekspedicij 1906 1926 viyavlyav interes do pam yatok yevrejskogo mistectva arhitekturi ta rozpisiv sinagog ritualnoyi atributiki yevrejskoyi simvoliki ta in yaki doslidnik vvazhav nevid yemnoyu chastinoyu ukrayinskogo mistectva 7 1919 1920 u period voyennoyi ruyini koli kiyivski naukovci ta vikladachi majzhe ne otrimuvali platni Sherbakivskij rozvantazhuvav i pilyav na pristani drova j chasom harchuvavsya lishe lobodoyu yaku zbirav u parkah navkolo muzeyu Ale vse ce ne zmenshuvalo jogo zhagi do roboti Prodovzhuyuchi zajmatisya muzejnoyu robotoyu Sherbakivskij chitaye lekciyi zi stvorenogo nim kursu istoriyi ukrayinskogo mistectva ta narodnogo mistectva v Ukrayinskij Akademiyi Mistectv a takozh u piznishe stvorenomu z neyi Kiyivskomu hudozhnomu instituti Arheologichnomu ta Arhitekturnomu institutah 1918 roku vikladaye u Frebelivskomu Pedagogichnomu instituti a zgodom u Hudozhnomu tehnikumi Bere uchast u intimnomu Gurtku Lupi Grabuzdova stvorenomu rek torom Akademiyi Mistectv Georgiyem Ivanovichem Narbutom 2 Pid chas revolyucijnih podij 1917 1920 rr zdijsnyuvav ekspedicijni vilazki i ryatuvav mistecki tvori z panskih budinkiv prirechenih na znishennya 1921 pid chas kampaniyi z viluchennya cerkovnih cinnostej nibito na dopomogu zhertvam golodu v Rosiyi protistoyav vivezennyu z Ukrayini sribnih i zolotih rechej yaki mali buti v muzejnih kolekciyah U 1922 i 1923 rokah yizdiv do Moskvi ryatuvati nacionalizovani z ukrayinskih cerkov zolotarski virobi Jomu vdalosya povernuti v Ukrayinu ponad tri tisyachi zokrema zolotij hrest podarovanij Bogdanom Hmelnickim Kiyevo Pecherskij lavri 1923 z posadi direktora Kiyivskogo istorichnogo muzeyu usunuli Mikolu Bilyashivskogo pokrovitelya D Sherbakivskogo a na jogo misce prijshov golova muzejno vistavkovo ekskursijnoyi sekciyi Kiyivskoyi gubpolitosviti Andrij Vinnickij Na Sherbakivskogo pochali donositi sekretar Ye Dzbanovskij i bibliotekar A Onishuk stverdzhuyuchi sho vin nishit kolekciyu muzeyu hocha Sherbakivskij skriz povidomlyav pro nestachu koshtiv u muzeyi 8 9 Namagayuchis zvernuti uvagu gromadskosti na pograbuvannya ta nishennya pam yatok ukrayinskoyi kulturi nenalezhne zberigannya muzejnih eksponativ Sherbakivskij napisav stattyu Kulturni cinnosti v nebez peci v zhurnali Zhittya j revolyuciya ch 1 1927 Takozh vin vidchuvav i sebe odniyeyu iz zhertv yaku bulo zaplanovano znishiti duhovno razom z muzeyem Na znak protestu Sherbakivskij vibrav samogubstvo do yakogo dovgo gotuvavsya 2 10 Samogubstvo ta pohoron Redaguvati Uvecheri 6 chervnya 1927 D Sherbakivskij utopivsya v Dnipri ne vitrimavshi ckuvan Pered cim napisav ostannogo lista Ya vtomivsya Zalishiti muzej yakomu ya viddav najkrashi roki svogo zhittya ne mayu sili Borotisya z kvalifikovanoyu pidlistyu Onishuka i Vinnickogo ne vmiyu terpiti postijni provokacijni viziti Vinnickogo dali ne mozhu nbsp Nadgrobok Danila Sherbakivskogo bilya kivoriyu na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavriTilo shukali tri dni j uprodovzh cogo chasu Onishuk ta Vinnickij stverdzhuvali sho Sherbakivskij naspravdi vtik za kordon U Kiyevi rozgornulasya gromadska kampaniya sho vimagala rozsliduvannya ciyeyi spravi Rozpochate uryadom slidstvo legko vstanovilo sho pokijnij buv cilkom zdorovoyu lyudinoyu i ne mav niyakih inshih prichin dlya samogubstva okrim stanu sprav v Istorichnim muzeyi Ale pislya cogo slidstvo dali ne pishlo zgaduvav rodich Sherbakivskogo Vadim Pavlovskij Pohoron D Sherbakivskogo na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri peretvorivsya na miting protestu pid chas yakogo vigoloshuvalisya promovi potraktovani v GPU yak antiradyanski Zgodom chimalo uchasnikiv pohoronu D Sherbakivskogo buli represovani Profesor Volodimir Starosolskij v svoyij promovi na nadzvichajnomu zasidanni Ukrayinskogo istorichno filo logichnogo tovaristva v Prazi prisvyachenomu pam yati Sherbakiv skogo skazav Samogubstvo Danila Sherbakivskogo ne bulo proyavom slabosti Navpaki ce buv akt boyu borotbi Cej sposib borotbi proti moralnogo gnitu rozkladu sho strashnishij vid ekonomichnoyi j usyakoyi inshoyi ruyini vin uvazhav najvidpovidnishim i dlya ozdorovlennya atmo sferi najdocilnishim Viddavshi vsi svoyi sili ideyi vin ne povagavsya viddati yij i zhittya Vichna pam yat borcevi sho j smertyu svoyeyu borovsya 2 Vlasnoyi sim yi D Sherbakivskij ne mav jogo mogilu na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri 1934 roku znishili 1992 roku na comu misci vstanovili chornij labradoritovij nadgrobok Pam yat RedaguvatiU radyanski chasi jogo im ya zamovchuvali Mozhna bulo govoriti pro kogo zavgodno tilki ne pro nogo Ne te sho jogo im ya bulo yakos napryamu zaboronene Ale vono bulo prigaduyu virazno nebazhane zgaduvav Sergij Bilokin Sogodni pam yat D Sherbakivskogo vshanovuye Nacionalna spilka majstriv narodnogo mistectva Ukrayini yaka shoroku do dnya narodzhennya vchenogo prisudzhuye premiyu jogo imeni Na chest Danila Sherbakivskogo u Kiyevi nazvano vulicyu u Shevchenkivskomu rajoni mista 2017 roku v s Shpichinci vstanovili memorialnij znak na chest Mihajla Vadima i Danila Sherbakivskih Praci RedaguvatiIz naukovoyi spadshini D Sherbakivskogo lishilosya malo Bagato z napisanogo ne bulo nadrukovane a potim znishene viluchene chekistami z jogo pomeshkannya Te sho lishilosya zberigayetsya v naukovomu arhivi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini fond 9 Zalishiv ponad 40 drukovanih prac i desyatki rukopisiv Najvazhlivishi publikaciyi Kozak Mamaj zhurnal Syajvo K 1913 Ukrayinski derev yani cerkvi zb Sekciyi Mistectv K 1921 Simvolika v ukrayinskomu mistectvi tam samo Ukrayinskij portret K 1925 spilno z F Ernstom Opravi knizhok u kiyivskih zolotariv XVII XVIII v Arhivovano 24 veresnya 2020 u Wayback Machine K 1926 Ukrayinske Mistectvo L art d Ukraine II Praga 1926 Arhivovano 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Sherbakivskij D Zolotarska oprava knizhki v XVI XIX stolittyah na Ukrayini D Sherbakivskij Ukr nauk in t knigoznavstva Kiyiv b v 1924 15 s Arhivovano 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinskij kilim K 1927 Kulturni cinnosti v nebezpeci Zhittya j Revolyuciya K 1927 Orkestri hori i kapeli za panshini na Ukrayini 1924 Ukrayinske mistectvo Ch 2 Bukovinski i galicki derevlyani cerkvi nadgrobni i pridorozhni hresti figuri i kaplici Danilo Sherbakivskij Kiyiv Praga Ukr gromad vid fond 1926 XXXIV 62 s il Arhivovano 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Sherbakivskij D M Relikviyi starogo Kiyivskogo samovryaduvannya Dan Sherbakivskij Ukr akad nauk Ist sekciya Kiyiv b v 1925 45 s Arhivovano 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Sherbakivskij D Pershij teatralnij budinok u Kiyivi i jogo sadiba Dan Sherbakivskij Vseukr akad nauk ist sekciya Kiyiv Derzhtrest Kiyiv druk 1925 28 s plan fot Arhivovano 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 135780691 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v g d e zh Pavlovskij Vadim Danilo Mihajlovich Sherbakivskij 1877 1927 Jogo zhittya ta dolya Suchasnist 1978 1 S 31 46 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2021 Hodak Irina 2020 Lyudskij zarobitok Danilo Sherbakivskij silveta ukrayinskogo mistectvoznavcya Kiyiv Harkiv Vid O Savchuk s 80 ISBN 978 617 7538 49 2 Hodak Irina 2020 Lyudskij zarobitok Danilo Sherbakivskij silveta ukrayinskogo mistectvoznavcya Kiyiv Harkiv Vid O Savchuk s 83 84 ISBN 978 617 7538 49 2 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Danilo Sherbakivskij Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2021 Hodak Irina 2020 Lyudskij zarobitok Danilo Sherbakivskij silveta ukrayinskogo mistectvoznavcya Kiyiv Harkiv Vid O Savchuk s 20 119 ISBN 978 617 7538 49 2 Ye Kotlyar Danilo Sherbakivskij naukovi rozvidki ta vidkrittya yevrejskogo mistectva Narodoznavchi zoshiti seriya mistectvoznavcha 2014 5 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2021 Blog istorika 1927 rik Samogubstvo Danila Sherbakivskogo BBC News 6 chervnya 2017 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2018 Procitovano 23 travnya 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 6 chervnya 2017 Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Pam yati fundatora muzejnoyi spravi Danila Sherbakivskogo Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2021 Dzherela RedaguvatiHodak Irina Lyudskij zarobitok Danilo Sherbakivskij silveta ukrayinskogo mistectvoznavcya Kiyiv Harkiv Vid O Savchuk 2020 546 s 461 s il 16 s kolor il 1 ISBN 978 617 7538 49 2 S I Bilokin Sherbakivskij Danilo Mihajlovich Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 682 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Pavlovskij V Danilo Sherbakivskij 1877 1977 Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Ukrayinskij istorik 1977 03 04 Revuckij V Titan muzejnoyi spravi Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Ukrayinskij istorik 1977 03 04 Posilannya RedaguvatiSherbakivskij Danilo Mihajlovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1015 1016 Sherbakivskij Danilo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2103 2106 1000 ekz Ukrayinskij ob yednanij portal nedostupne posilannya z serpnya 2019 Rodovid Sherbakivskih Arhivovano 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Natalya Dmitrenko Vazhliva sprava pelikana Ukrayina moloda 16 12 2010 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Danilo Sherbakivskij Ukrayinske mistectvo Bukovinski i galicki derevlyani cerkvi nadgrobni i pridorozhni hresti figuri i kaplici Kiyiv Praga Ukrayinskij gromadskij vidavnichij fond 1926 Arhivovano 14 chervnya 2015 u Wayback Machine Daniil Mihajlovich Sherbakovskij Arhivovano 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine sajt Kievskij kalendar Urivok z knigi Irini Hodak Lyudskij zarobitok Danilo Sherbakivskij silveta ukrayinskogo mistectvoznavcya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sherbakivskij Danilo Mihajlovich amp oldid 40077692