www.wikidata.uk-ua.nina.az

ВУАК Всеукраї нський археологі чний коміте т ВУАН скорочені назви УАК АК українська науково дослідна установа при Всеукр

ВУАК

Всеукраї́нський археологі́чний коміте́т ВУАН (скорочені назви: ВУАК, УАК, АК) — українська науково-дослідна установа при Всеукраїнській академії наук, що існувала у період з 1924 по 1933 роки, до сфери завдань якої відносились археологічні та архітектурні дослідження, відання музеями та збереження й оцінка історичних цінностей.

Всеукраїнський археологічний комітет
Основні дані
Засновано 1924-1933
Ліквідовано 1933
Приналежність ВУАН
Сфера Археологія Української РСР (книга)
Контакт
Ключові особи голови Федір Шмідт, Олексій Новицький
Країна  СРСР
Штаб-квартира Київ
Адреса Київ, УРСР
Тип колишня сутністьd і організація

Історія існування та члени ВУАК Редагувати

Див. також: Археологічна комісія ВУАН

Починаючи з моменту свого заснування Академія наук брала на себе охорону музеїв, пам'яток культури та археології. 14 липня 1921 року, після включення до Української академії наук Українського наукового товариства в Києві, було сформовано Археологічну секцію Академії наук, виключно для науково-теоретичних занять. Президія секції була обрана в складі:

При секції було утворено окрему Софійську комісію для досліджень Софії Київської.

6 лютого 1922 року спільне зібрання Академії наук ухвалило реорганізувати секцію в Археологічний комітет. До складу його увійшли:

Розростання мережі музеїв по всій республіці зумовило потребу створення центрального наукового органу всеукраїнського значення. Питання встало особливо гостро 1924 року. Академія обрала до складу комітету низку нових членів: В. Данилевича, М. Макаренка, Д. Щербаківського, П. Курінного, А. Носова, В. Осьмака, Ф. Ернста, В. Козловську.

24 липня 1924 року новий статут Всеукраїнського археологічного комітету, складений П. Курінним, був затверджений спільним зібранням Академії наук та Наркомпросом. Ця дата вважається офіційним заснуванням ВУАК.

За недовгий час свого існування ВУАК об'єднав довкола себе всі фахові археологічні студії України, а з позаукраїнських — ті, що працювали над питаннями української археології, етнографії та мистецтвознавства.

Станом на 1931 рік у складі ВУАК було 53 дійсні члени. Штатний розклад складався з п'яти осіб — академік О. П. Новицький (голова), С. С. Гамченко, П. П. Курінний (учений секретар), В. Є. Козловська та В. І. Барвінок.

Склад комітету перед його скасуванням у 1933 році був наступний (обрані члени): президент — академік О. П. Новицький; вчені секретарі — П. П. Курінний та М. Я. Рудинський; почесні члени — М. Мінз (Кембридж), А. Тальгрен (Стокгольм), Т. Арне (Стокгольм), М. Еберт (Кенігсберг); віце-президенти — керівники відділів: В. Г. Ляскоронський, після нього В. Є. Козловська, М. О. Макаренко, Д. М. Щербаківський (мистецтвознавство), С. С. Гамченко (археологія). Дійсні члени: В. І. Барвінок, А. Безсмертний, М. Болтенко (Одеса), А. В. Добровольський (Одеса), Л. П. Добровольський, В. Ю. Данилевич, Д. Гордієв (Тифліс), В. Є. Козловська, В. Зуммер, А. Кримський, В. Г. Кричевський, Б. Т. Крижанівський (Ленінград), Л. М. Левицький, І. Ф. Левицький (Харків), К. М. Мельник-Антонович, І. В. Моргілевський, А. З. Носів, В. О. Осьмак, В. В. Різниченко, М. Сичов (Ленінград), Ю. Й. Сіцінський (Кам'янець-Подільський), П. Смолічев (Чернігів), С. А. Таранушенко (Харків), М. М. Ткаченко, А. Н. Фомін, О. С. Федоровський (Харків), В. В. Фармаковський (Ленінград), М. А. Шарлемань, В. І. Щербина, Ф. Л. Ернст, Д. І. Яворницький (Катеринослав).

Комісії ВУАК Редагувати

Трипільська комісія Редагувати

Трипільську комісію було засновано 1925 року, пропрацювала до 1930 року. Комісію очолювала Валерія Козловська, секретарем був Петро Курінний, членами були Михайло Рудинський, Микола Біляшівський. Перше засідання відбулося 7 березня 1925 року. Комісія заслуховувала наукові доповіді, організовувала виставки, рецензувала закордонні публікації, співпрацювала з музеями. Для створення карти поселень трипільської культури замовляли аерофотозйомку.

Також Комісія організувала окрему Трипільську експедицію, в рамках якої проводилися розкопки на Уманщині, Одещині, було відкрито новий тип поселень трипільської культури. Результати досліджень публікували в «Коротких звеідомленнях ВУАК» і у власних збірках «Трипільська культура на Україні» (1926), «Хроніка археології і мистецтва».

Комісія Кавказознавства

Комісію Кавказознавства затверджено при ВУАК 12 грудня 1928 р. з 7 членів та 2 кандидатів, під головуванням проф. Д. П. Гордєєва. Робота Комісії Кавказознавства провадилася у таких галузях:

1) вивчення мистецтва передісторичного Кавказу;

2) вивчення монументального малярства Грузії;

3) вивчення мініатюрного малярства Грузії;

4) вивчення образотворчого гаптування Грузії та Вірменії;

5) вивчення мусульманського мистецтва Кавказу.

Члени Комісії Кавказознавства провели такі експедиції:

1) експедиція під головуванням акад. Ф. І. Шміта до Грузії (райони Ахалциха та Кутаіса) та Вірменії (Шриванський район, Дорійський район). До складу експедиції ввійшли члени Комісії: О. Я. Берладіна, Іванівська, О. О. Нікольська. Мета експедиції — вивчення пам'яток архітектури та малярства.

2) експедиція до Ечміядзину (О. О. Нікольська, О. Я. Берладіна) Метою експедиції — вивчення пам'яток передісторичного мистецтва, мініатюрного малярства та образотворчого гаптування, що переховуються у Ечміядзинській бібліотеці та музеї.

3) спільно з Кавказьким історично-археологічним інститутом під головуванням проф. Д. П. Гордєєва: а) до Кінцвісі та Тімотісубані з метою вивчення старогрузинського малярства; б) до Деліжанського району з метою вивчення монументальної культової архітектури.

Крім того у період з 3 вересня — 5 жовтня 1929 року — члени Комісії Кавказознавства: проф. Д. П. Гордєєв, проф. В. М. Зуммер, О. Я. Берладіна, Іванівська, О. О. Нікольська взяли участь у 2-му Всеукраїнському з'їзді сходознавців.

Завдання Комітету Редагувати

Комітет виконував консультативні функції по оцінці історичних цінностей, взяв під захист археологічні збірки Києва, архітектурні пам'ятки Чернігова, чернігівських музеїв тощо. Він врятував музей Холмського братства в Могилеві, зайнявся питаннями реставрації дренажів Андріївської церкви в Києві, висунув ідею потреби концентрації церковних музеїв на території Києво-Печерської лаври (Лаврський музей культів та побуту).

Організовано нові дослідження:

На Комітет покладались наступні функції:

  • Розробка законодавства з охорони пам'яток культури і природи в Україні;
  • Організація охорони пам'яток;
  • Провадження розкопок, експедицій, планового дослідження монументальних пам'яток, координація археологічної роботи інститутів, установ та музеїв;
  • Підготовка кваліфікованих дослідників;
  • Проведення обліку пам'яток, виготовлення археологічних та мистецтвознавчих карт;
  • Керування науковою реставрацією пам'яток та організація їх планового дослідження;
  • Утворення мережі дослідних пунктів в Україні (музеїв, інститутів);
  • Скликання археологічних з'їздів і конференцій;
  • Робота по створенню в Україні меморіальних, культурно-історичних, природних, археологічних та мистецьких заповідників.

Науковий вклад Редагувати

За час з 1924 по 1933 рік виконані наступні роботи:

  • Палеоліт. Відкрито мустьєрську стоянку в с. Кодак на Запоріжжі. Перевірено раніше відомі з Поділля й виявлено нові: Врублівці, Озаринці, Студениця, Колчаківці, Бакота, Велика Кужелева, Стара Ушиця, Калюс (Рудинський, 1929), Луганське (Локтюшов, 1930), Довгеничі Овруцького району (Левицький, 1924‒1929).
  • Неоліт. Лоханська станція (М. Рудинський), Дерівка Кременчуцького р-ну (М. Рудинський, 1928), Смячка 15 та 16, Піщаний острів (І. Левицький), Рогалик на Луганщині, Ізюм, Яришів, Зелена Криниця, Стара Ушиця — на Поділлі; Погорілове — на Чернігівщині; Колунівка, Пижівська гора (коло Старої Ушиці), Патринці, Студениця, Бакота, Лоєвці, Ханківці, Соколець — всі на Поділлі; Дубовиця (біля Салтикової Дівиці), Піски (біля села Пісок), Московщина, Анисів, Количівка, Старий Білоус, Чернігів, Півці, Бережанка, Брусилово, Борок, Недайще, Червона Гута — всі на Чернігівщині (Баран-Бутович); неолітичні стоянки річки Орчика — 7, Берестової — 15, Орелі — 10, Ворскли — до 20, Коломак — 2 — всі на Полтавщині (О. Тахтай) Старий Орлик на Полтавщині; Мар'янівська станція на Чернігівщині (Я. Морачевський), неоліт Донеччини (М. Сібільов та С. Гамченко), неолітичний могильник в околицях Маріуполя (М. Макаренко).
  • Трипільська культура. С. Гамченко — Білий Камінь, Стіна, Андріївка, Колодяжне. В. Козловська — Балики, Верем'я, Сушківка, Черепин, Буки. П. Курінний — Томашівка, Райки, Колодисте, Борисівка, Чернявка, Красноставка, Білілівка, Ягнятин, Києво-Кирилівське узгір'я. М. Рудинський — Кадівці, Озаринці. М. Болтенко — Усатово. М. Макаренко — Євминка, Жолудівка, Грушева, Чечеркозовка. М. Біляшівський — Борисівка. Б. Безвенглінський — Володимирівка, Майданицьке, Талянки. Т. Пассек — Коломийщина.
  • Відкрито Білогрудівську культуру (П. Курінний); провадилися розшуки попелищ на Харківщині — 123 пункти (О. Федоровський).
  • Скіфи. Розкопки в Ольвії (Б. Фармаковський), Лузанівська біля Одеси (С. Дложевський), Березань (М. Болтенко).
  • Сармати. Село Сеньківка (В. Козловська).
  • Культура антів. Село Маслова (П. Смоліч та С. Гамченко).
  • Ранні слов'яни (до Х століття). Городище Монастирище біля Ромен (М. Макаренко), узгір'я Кисилівка в Києві (С. Магура).
  • Київська Русь (Х століття — ХІІІ століття). Київ: Садиба Трубецького (С. Гамченко), Золоті ворота та подвір'я Софійського собору (В. Ляскоронський), узрір'я Дитинки (М. Макаренко та В. Козловська), архітектура Софійського собору (Т. Моргілевський, О. Новицький, П. Курінний), Києво-Печерська лавра (П. Курінний, В. Ляскоронський, А. Добровський). Коростень (С. Гамченко, Ф. Козубовський, П. Курінний). Чернігів: Спасо-Преображенський собор та Єлецький монастир (М. Макаренко, І. Моргілевський). Донецьке городище (О. Федоровський). Райки (П. Курінний, Т. Мовчанівський, В. Козловська та М. Ткаченко).

Найвидатнішою подією за час провадження археологічних досліджень Всеукраїнським археологічним комітетом була реалізація досліджень на Дніпробуді. Експедицію фінансував Наркомпрос (УКРНАУКА). Вона мала дослідити береги Дніпра в межах їх затоплення біля Кічкаса. Роботи тривали з 1927 по 1932 рік.

Примітки Редагувати

  1. . iananu.org.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2019. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016. 

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vseukrayi nskij arheologi chnij komite t VUAN skorocheni nazvi VUAK UAK AK ukrayinska naukovo doslidna ustanova pri Vseukrayinskij akademiyi nauk sho isnuvala u period z 1924 po 1933 roki do sferi zavdan yakoyi vidnosilis arheologichni ta arhitekturni doslidzhennya vidannya muzeyami ta zberezhennya j ocinka istorichnih cinnostej Vseukrayinskij arheologichnij komitetOsnovni daniZasnovano 1924 1933Likvidovano 1933Prinalezhnist VUANSfera Arheologiya Ukrayinskoyi RSR kniga KontaktKlyuchovi osobi golovi Fedir Shmidt Oleksij NovickijKrayina SRSRShtab kvartira KiyivAdresa Kiyiv URSRTip kolishnya sutnistd i organizaciya Zmist 1 Istoriya isnuvannya ta chleni VUAK 2 Komisiyi VUAK 2 1 Tripilska komisiya 3 Zavdannya Komitetu 4 Naukovij vklad 5 Primitki 6 Dzherela ta literaturaIstoriya isnuvannya ta chleni VUAK RedaguvatiDiv takozh Arheologichna komisiya VUAN Pochinayuchi z momentu svogo zasnuvannya Akademiya nauk brala na sebe ohoronu muzeyiv pam yatok kulturi ta arheologiyi 14 lipnya 1921 roku pislya vklyuchennya do Ukrayinskoyi akademiyi nauk Ukrayinskogo naukovogo tovaristva v Kiyevi bulo sformovano Arheologichnu sekciyu Akademiyi nauk viklyuchno dlya naukovo teoretichnih zanyat Prezidiya sekciyi bula obrana v skladi golova akademik F Shmidt zastupnik akademik M Bilyashivskij vchenij sekretar F ErnstPri sekciyi bulo utvoreno okremu Sofijsku komisiyu dlya doslidzhen Sofiyi Kiyivskoyi 6 lyutogo 1922 roku spilne zibrannya Akademiyi nauk uhvalilo reorganizuvati sekciyu v Arheologichnij komitet Do skladu jogo uvijshli golova akademik F Shmidt sekretar akademik O Novickij z 27 veresnya 1922 roku chleni komitetu akademiki M Bilyashivskij ta M VasilenkoRozrostannya merezhi muzeyiv po vsij respublici zumovilo potrebu stvorennya centralnogo naukovogo organu vseukrayinskogo znachennya Pitannya vstalo osoblivo gostro 1924 roku Akademiya obrala do skladu komitetu nizku novih chleniv V Danilevicha M Makarenka D Sherbakivskogo P Kurinnogo A Nosova V Osmaka F Ernsta V Kozlovsku 24 lipnya 1924 roku novij statut Vseukrayinskogo arheologichnogo komitetu skladenij P Kurinnim buv zatverdzhenij spilnim zibrannyam Akademiyi nauk ta Narkomprosom Cya data vvazhayetsya oficijnim zasnuvannyam VUAK Za nedovgij chas svogo isnuvannya VUAK ob yednav dovkola sebe vsi fahovi arheologichni studiyi Ukrayini a z pozaukrayinskih ti sho pracyuvali nad pitannyami ukrayinskoyi arheologiyi etnografiyi ta mistectvoznavstva Stanom na 1931 rik u skladi VUAK bulo 53 dijsni chleni Shtatnij rozklad skladavsya z p yati osib akademik O P Novickij golova S S Gamchenko P P Kurinnij uchenij sekretar V Ye Kozlovska ta V I Barvinok 1 Sklad komitetu pered jogo skasuvannyam u 1933 roci buv nastupnij obrani chleni prezident akademik O P Novickij vcheni sekretari P P Kurinnij ta M Ya Rudinskij pochesni chleni M Minz Kembridzh A Talgren Stokgolm T Arne Stokgolm M Ebert Kenigsberg vice prezidenti kerivniki viddiliv V G Lyaskoronskij pislya nogo V Ye Kozlovska M O Makarenko D M Sherbakivskij mistectvoznavstvo S S Gamchenko arheologiya Dijsni chleni V I Barvinok A Bezsmertnij M Boltenko Odesa A V Dobrovolskij Odesa L P Dobrovolskij V Yu Danilevich D Gordiyev Tiflis V Ye Kozlovska V Zummer A Krimskij V G Krichevskij B T Krizhanivskij Leningrad L M Levickij I F Levickij Harkiv K M Melnik Antonovich I V Morgilevskij A Z Nosiv V O Osmak V V Riznichenko M Sichov Leningrad Yu J Sicinskij Kam yanec Podilskij P Smolichev Chernigiv S A Taranushenko Harkiv M M Tkachenko A N Fomin O S Fedorovskij Harkiv V V Farmakovskij Leningrad M A Sharleman V I Sherbina F L Ernst D I Yavornickij Katerinoslav Komisiyi VUAK RedaguvatiTripilska komisiya Redaguvati Tripilsku komisiyu bulo zasnovano 1925 roku propracyuvala do 1930 roku 2 Komisiyu ocholyuvala Valeriya Kozlovska sekretarem buv Petro Kurinnij chlenami buli Mihajlo Rudinskij Mikola Bilyashivskij Pershe zasidannya vidbulosya 7 bereznya 1925 roku Komisiya zasluhovuvala naukovi dopovidi organizovuvala vistavki recenzuvala zakordonni publikaciyi spivpracyuvala z muzeyami Dlya stvorennya karti poselen tripilskoyi kulturi zamovlyali aerofotozjomku Takozh Komisiya organizuvala okremu Tripilsku ekspediciyu v ramkah yakoyi provodilisya rozkopki na Umanshini Odeshini bulo vidkrito novij tip poselen tripilskoyi kulturi Rezultati doslidzhen publikuvali v Korotkih zveidomlennyah VUAK i u vlasnih zbirkah Tripilska kultura na Ukrayini 1926 Hronika arheologiyi i mistectva 2 Komisiya KavkazoznavstvaKomisiyu Kavkazoznavstva zatverdzheno pri VUAK 12 grudnya 1928 r z 7 chleniv ta 2 kandidativ pid golovuvannyam prof D P Gordyeyeva Robota Komisiyi Kavkazoznavstva provadilasya u takih galuzyah 1 vivchennya mistectva peredistorichnogo Kavkazu 2 vivchennya monumentalnogo malyarstva Gruziyi 3 vivchennya miniatyurnogo malyarstva Gruziyi 4 vivchennya obrazotvorchogo gaptuvannya Gruziyi ta Virmeniyi 5 vivchennya musulmanskogo mistectva Kavkazu Chleni Komisiyi Kavkazoznavstva proveli taki ekspediciyi 1 ekspediciya pid golovuvannyam akad F I Shmita do Gruziyi rajoni Ahalciha ta Kutaisa ta Virmeniyi Shrivanskij rajon Dorijskij rajon Do skladu ekspediciyi vvijshli chleni Komisiyi O Ya Berladina Ivanivska O O Nikolska Meta ekspediciyi vivchennya pam yatok arhitekturi ta malyarstva 2 ekspediciya do Echmiyadzinu O O Nikolska O Ya Berladina Metoyu ekspediciyi vivchennya pam yatok peredistorichnogo mistectva miniatyurnogo malyarstva ta obrazotvorchogo gaptuvannya sho perehovuyutsya u Echmiyadzinskij biblioteci ta muzeyi 3 spilno z Kavkazkim istorichno arheologichnim institutom pid golovuvannyam prof D P Gordyeyeva a do Kincvisi ta Timotisubani z metoyu vivchennya starogruzinskogo malyarstva b do Delizhanskogo rajonu z metoyu vivchennya monumentalnoyi kultovoyi arhitekturi Krim togo u period z 3 veresnya 5 zhovtnya 1929 roku chleni Komisiyi Kavkazoznavstva prof D P Gordyeyev prof V M Zummer O Ya Berladina Ivanivska O O Nikolska vzyali uchast u 2 mu Vseukrayinskomu z yizdi shodoznavciv Zavdannya Komitetu RedaguvatiKomitet vikonuvav konsultativni funkciyi po ocinci istorichnih cinnostej vzyav pid zahist arheologichni zbirki Kiyeva arhitekturni pam yatki Chernigova chernigivskih muzeyiv tosho Vin vryatuvav muzej Holmskogo bratstva v Mogilevi zajnyavsya pitannyami restavraciyi drenazhiv Andriyivskoyi cerkvi v Kiyevi visunuv ideyu potrebi koncentraciyi cerkovnih muzeyiv na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri Lavrskij muzej kultiv ta pobutu Organizovano novi doslidzhennya Arhitekturni doslidzhennya Spaso Preobrazhenskogo soboru v Chernigovi Sofijskogo soboru v Kiyevi I Morgilevskij 1923 Arheologichni rozkopki Spaso Preobrazhenskogo soboru v Chernigovi M Makarenko 1923 Doslidzhennya shifernih plit Sofijskogo soboru v Kiyevi O Novickij 1923 Doslidzhennya Mezhigirskih pecher P Kurinnij 1925 Na Komitet pokladalis nastupni funkciyi Rozrobka zakonodavstva z ohoroni pam yatok kulturi i prirodi v Ukrayini Organizaciya ohoroni pam yatok Provadzhennya rozkopok ekspedicij planovogo doslidzhennya monumentalnih pam yatok koordinaciya arheologichnoyi roboti institutiv ustanov ta muzeyiv Pidgotovka kvalifikovanih doslidnikiv Provedennya obliku pam yatok vigotovlennya arheologichnih ta mistectvoznavchih kart Keruvannya naukovoyu restavraciyeyu pam yatok ta organizaciya yih planovogo doslidzhennya Utvorennya merezhi doslidnih punktiv v Ukrayini muzeyiv institutiv Sklikannya arheologichnih z yizdiv i konferencij Robota po stvorennyu v Ukrayini memorialnih kulturno istorichnih prirodnih arheologichnih ta misteckih zapovidnikiv Naukovij vklad RedaguvatiZa chas z 1924 po 1933 rik vikonani nastupni roboti Paleolit Vidkrito mustyersku stoyanku v s Kodak na Zaporizhzhi Perevireno ranishe vidomi z Podillya j viyavleno novi Vrublivci Ozarinci Studenicya Kolchakivci Bakota Velika Kuzheleva Stara Ushicya Kalyus Rudinskij 1929 Luganske Loktyushov 1930 Dovgenichi Ovruckogo rajonu Levickij 1924 1929 Mezolit Ashelska doba Zhuravka M Rudinskij 1927 1929 Smyachka 14 M Rudinskij stratigrafichni roboti na Izyumshini M Sibilov s Shurivka Izyumskogo r nu Fedorovskij 1923 Tardenuazka doba Stoyanka Prishib 1 Donecka kultura M Sibilov Ohtirka M Rudinskij Kudlayivka richka Bilous Baran Butovich Neolit Lohanska stanciya M Rudinskij Derivka Kremenchuckogo r nu M Rudinskij 1928 Smyachka 15 ta 16 Pishanij ostriv I Levickij Rogalik na Luganshini Izyum Yarishiv Zelena Krinicya Stara Ushicya na Podilli Pogorilove na Chernigivshini Kolunivka Pizhivska gora kolo Staroyi Ushici Patrinci Studenicya Bakota Loyevci Hankivci Sokolec vsi na Podilli Dubovicya bilya Saltikovoyi Divici Piski bilya sela Pisok Moskovshina Anisiv Kolichivka Starij Bilous Chernigiv Pivci Berezhanka Brusilovo Borok Nedajshe Chervona Guta vsi na Chernigivshini Baran Butovich neolitichni stoyanki richki Orchika 7 Berestovoyi 15 Oreli 10 Vorskli do 20 Kolomak 2 vsi na Poltavshini O Tahtaj Starij Orlik na Poltavshini Mar yanivska stanciya na Chernigivshini Ya Morachevskij neolit Donechchini M Sibilov ta S Gamchenko neolitichnij mogilnik v okolicyah Mariupolya M Makarenko Tripilska kultura S Gamchenko Bilij Kamin Stina Andriyivka Kolodyazhne V Kozlovska Baliki Verem ya Sushkivka Cherepin Buki P Kurinnij Tomashivka Rajki Kolodiste Borisivka Chernyavka Krasnostavka Bililivka Yagnyatin Kiyevo Kirilivske uzgir ya M Rudinskij Kadivci Ozarinci M Boltenko Usatovo M Makarenko Yevminka Zholudivka Grusheva Checherkozovka M Bilyashivskij Borisivka B Bezvenglinskij Volodimirivka Majdanicke Talyanki T Passek Kolomijshina Vidkrito Bilogrudivsku kulturu P Kurinnij provadilisya rozshuki popelish na Harkivshini 123 punkti O Fedorovskij Skifi Rozkopki v Olviyi B Farmakovskij Luzanivska bilya Odesi S Dlozhevskij Berezan M Boltenko Sarmati Selo Senkivka V Kozlovska Kultura antiv Selo Maslova P Smolich ta S Gamchenko Ranni slov yani do H stolittya Gorodishe Monastirishe bilya Romen M Makarenko uzgir ya Kisilivka v Kiyevi S Magura Kiyivska Rus H stolittya HIII stolittya Kiyiv Sadiba Trubeckogo S Gamchenko Zoloti vorota ta podvir ya Sofijskogo soboru V Lyaskoronskij uzrir ya Ditinki M Makarenko ta V Kozlovska arhitektura Sofijskogo soboru T Morgilevskij O Novickij P Kurinnij Kiyevo Pecherska lavra P Kurinnij V Lyaskoronskij A Dobrovskij Korosten S Gamchenko F Kozubovskij P Kurinnij Chernigiv Spaso Preobrazhenskij sobor ta Yeleckij monastir M Makarenko I Morgilevskij Donecke gorodishe O Fedorovskij Rajki P Kurinnij T Movchanivskij V Kozlovska ta M Tkachenko Najvidatnishoyu podiyeyu za chas provadzhennya arheologichnih doslidzhen Vseukrayinskim arheologichnim komitetom bula realizaciya doslidzhen na Dniprobudi Ekspediciyu finansuvav Narkompros UKRNAUKA Vona mala dosliditi beregi Dnipra v mezhah yih zatoplennya bilya Kichkasa Roboti trivali z 1927 po 1932 rik Primitki Redaguvati Vseukrayinskij arheologichnij komitet 1922 1932 rr iananu org ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 26 listopada 2019 a b Videjko M Yu Organizacijnij eksperiment Tripilska komisiya Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini 9 2012 S 84 92 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 16 listopada 2016 Dzherela ta literatura RedaguvatiS I Kot Vseukrayinskij arheologichnij komitet Arhivovano 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 657 688 s il ISBN 966 00 0734 5 S I Kot Vseukrayinskij arheologichnij komitet Arhivovano 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Kurinnij P P Istoriya arheologichnogo znannya pro Ukrayinu Myunhen 1970 NA IA NANU f VUAK spr 309 ark 4 12 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title VUAK amp oldid 37913791