Лист (у сучасному розумінні) — написаний чи надрукований на папері або електронний текст, що звернений до деякої фізичної або юридичної особи (осіб). Існують також так звані відкриті листи (тобто, по суті, неприватні) — письмові звернення до певної громади, багатьох осіб.
Лист є культурним надбанням, передумовою якого було подолання неписьменності, й який має за основу розвиток писемної мови. Його використання як засобу спілкування, вимагає вміння писати і читати (наприклад, як лист в наочно-графічному сприйнятті у сенсі писання, читання або використання письмового приладдя та письмових засобів — епістолярний стиль, риторика тощо).
В давнину, повідомлення (листи) доправляли зазвичай, пішки чи бігом, на конях, кораблями або голубиною поштою, а згодом автомобілями, літаками та залізничним транспортом, а в межах селищ, листоношами.
Історія
Численні археологічні дослідження свідчать, що листування існує з давніх-давен. У ході історії змінювався матеріал, на котрому писались листи. Це були кам'яні, дерев'яні, глиняні таблички, пальмове листя, папірус, вощені дощечки, пергамент і тільки згодом, з XV століття — папір.
Форму листа у вигляді заклеєного конверта почали використовувати у двадцятих роках XIX століття в Англії.
За тридцять років після того, 1837 року на розгляд парламенту Великої Британії було подано проєкт нової поштової реформи. Її автором був Роуленд Хілл. Згідно з проєктом спрощувалась і уніфікувалась система поштових тарифів, уводилась попередня оплата поштових відправлень шляхом наклеювання марок. 10 січня 1840 року поштова реформа набрала сили, а за шість місяців в обіг надійшла перша у
світі державна поштова марка.
У даний час (2020-і роки) під листом розуміють також повідомлення, створене та/або передане електронним способом (наприклад, з використанням електронної пошти), або за допомогою SMS мобільного телефону. А також містить не лише допис, але і різні мультимедійні доданки (наприклад, зображення, відео- та аудіозаписи).
Але в цифрових листах, немає можливості подивитися на почерк знайомої або рідної людини та визначити настрій чи характер дописувача; а кому пощастило листуватися з чуттєвою ніжною дівчиною, то можна було інколи серед літер, побачити засохлі слізки розлуки.
Види листів
Розрізняють:
- приватні листи
- ділові листи (Службовий лист)
За мотивом написання листи поділяються на:
- лист-відповідь
- лист-вітання
- лист-вибачення
- лист-нагадування
- лист-співчуття
- лист з подякою
- рекомендаційний лист
Зміст та структура листа
Вгорі праворуч слід писати дату написання листа. Раніше в ділових листах дату ставили на початку листа, а в приватних — наприкінці. Тепер прийнято з неї починати в будь-якому випадку. Далі йде звертання до адресата і власне зміст самого листа. Починаючи листа, слід відступити 2-3 см від дати, залишаючи зліва абзац. У звертанні засвідчується ставлення до людини — повага, любов, службова залежність чи офіційність. Прикладами початку листа можуть бути наступні:
- Високоповажний пане Консуле!
- Вельмишановний пане Професоре!
- Високопреподобний Отче Докторе!
- Шановна Редакціє!
- Дорогий Друже Андрію!
- Мої дорогі батьки!
- Рідненька матусю!
- Моя люба сестричко!
- Мій незабутній Друже!
- Моє серденько!
Після цього описується причина, що спонукала до написання листа. Якщо це лист-відповідь, то спочатку висловлюється подяка за лист, а лише після, дається відповідь.
Якщо лист пишуть до добре знайомих, товаришів, то найперше запитуємо про справи адресата, цікавляться його здоров'ям, здоров'ям найближчих йому людей, його працею й успіхами, а тоді вже повідомляють і про себе з належною скромністю, але не забуваючи обов'язково підкреслити також і власні заслуги та здобутки.
Ділові листи повинні мати чіткі вислови, бути стислими, якомога точно висловлювати суть справи і сенс причини написання (клопотання, запит тощо).
Етикет написання листа
Етикет листування — це звичай, традиція, котра складалася впродовж років існування листування.
Писати лист (насамперед діловий) прийнято лише з одного боку аркуша паперу — зворот повинен залишатися чистим. Починати послання треба зі звертання та привітання. Завершуючи його, вказують адресу й число написання. Діловий лист повинен мати вихідний (канцелярський) номер.
Листи-поздоровлення посилаються заздалегідь, для того, щоб адресати отримали їх напередодні або у день свята. Виняток становить Новий рік — термін поздоровлень у цьому разі, може розтягнутись на весь перший тиждень опісля новорічної ночі.
Зазвичай у листах з великої літери пишуть всі особові й присвійні займенники, що стосуються особи адресата (Ти, Ви, Тебе, Тобі, Вам, Вас, Твій, Ваш, з Вами тощо), а також іменники, що є назвами найближчих родичів адресата («Ваша Мама», «Як здоров'я Твоєї Дружини?»).
Відповіді на листи дають відразу ж, або якнайбільше у термін до двох тижнів. Якщо відбулась затримка з відповіддю, то пишуть вибачення, можливо пояснивши причину затримки, і лише після цього приступають до основного змісту листа.
Цікавинки
- В давнину, розмір листа зазвичай, відповідав статусу держави. Наприклад, в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику зберігається лист (сувій) турецького султана Мегмеда IV, володаря найпотужнішої на ті часи держави — Османської імперії гетьману Б. Хмельницькому, розміром 1,4 х 0,6 метри. Дев'ятирічний султан (напевно з допомогою 24 річної матері-султани українського походження, яка згодом стала валіде і регентом — Хатідже Турхан, та візира) 1651 року, напередодні битви під Берестечком, звертається до гетьмана, як: «до одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана», де повідомляє, що особисто просив кримського хана Ісляма III Ґерая допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі і що в дарунок, відправляє гетьману золототканий халат на знак приятельських стосунків.
- Найбільшим-же листом у світі, є пергамент довжиною 10 і завширшки 7 метрів, відправлений перським шахом турецькому султану Сулейману Прекрасному у XVI столітті. Це послання зберігається в етнографічному музеї Анкари (тур. Ankara Etnografya Müzesi).
- Найменший лист має розміри 23 × 36 мм, його було виявлено 1983 року у Поштовому музеї[sv] Стокгольма. На листі, що пройшов всі етапи поштової обробки, є марка, використана для франкування відповідно до чинного тарифу і погашена штемпелем від 21 липня 1883 року.
- За «Книгою рекордів Гіннеса», найдорожчим листом у світі довгий час було послання Авраама Лінкольна, яке він написав 8 січня 1863 року котре було адресоване генералу Джону Александру МакКлернанду (англ. John Alexander McClernand[en]) у Мемфіс (штат Теннессі), яке було продане за 748 000 доларів у Нью-Йорку на аукціоні Крістіз у 1991 році. Проте 3 квітня 2008 року ще більшу суму, 3,4 млн доларів, було сплачено на аукціоні Сотбіс у Нью-Йорку за інший лист Лінкольна, який він написав 1864 року у відповідь на звернення 195 хлопчиків і дівчаток про скасування рабства.
- В радянські часи, з 1950-х до 1990-х років в студіях звукозапису України, була послуга «звуковий лист», що записувався на гнучкій грамплатівці і надсилався адресату в спеціальному поштовому конверті з написами «Звуковий лист. Не згинати».
- Все ще знаходять листи згорнуті у трубочку та закорковані у пляшки, які відправлялися десятки років тому (кидалися у воду) і після довгих мандрів нарешті прибилися до берега.
Див. також
Примітки
- Стилі мови. Pidru4niki. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 7 травня 2012.
- ↑ . Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 7 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 7 травня 2012.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 13 березня 2021.
- ↑ За даними сайту Кримської дирекції УДППС «Укрпошта» [ 21 вересня 2008 у Wayback Machine.] з посиланням на газету «Поштовий вісник». [ 20 квітня 2013 у Wayback Machine.] (Перевірено 8 грудня 2008)
- Інформація [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] телекомпанії CNN від 3 квітня 2008 року. (Перевірено 8 грудня 2008)
- Письма говорящие [ 22 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Большой филателистический словарь / Н. И. Владинец, Л. И. Ильичёв, И. Я. Левитас, П. Ф. Мазур, И. Н. Меркулов, И. А. Моросанов, Ю. К. Мякота, С. А. Панасян, Ю. М. Рудников, М. Б. Слуцкий, В. А. Якобс; под общ. ред. Н. И. Владинца и В. А. Якобса. — М.: Радио и связь, 1988. — 320 с. — 40 000 экз. — ISBN 5-256-00175-2. (Перевірено 24 липня 2011)
- . ТСН.ua (укр.). 28 березня 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 13 березня 2021.
Література
- / Под общ. ред. Н. И. Владинца и В. А. Якобса. — М.: Радио и связь, 1988. — 320 с. — ISBN 5-256-00175-2. (См. статьи, начинающиеся на Письма, а также Письменная корреспонденция, Письмоносец и Письмосортировочные машины.)
- Кнабе Г. С. // Древо познания — древо жизни / Г. С. Кнабе. — М.: РГГУ, 2006. — С. 502—525.
- Нечаев В. Письма в гражданском праве // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (Перевірено 2 грудня 2010)
- Письма как род литературных произведений // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (Перевірено 2 грудня 2010)
- / Сост. О. Я. Басин. — М.: Связь, 1968. — 164 с. (См. Письмо, Письмоносец и Письмосортировочные машины.)
Посилання
- Відкритий лист // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 180.
- Пересилання поштових відправлень [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»
- Закон України Про поштовий зв'язок [ 2 червня 2012 у Wayback Machine.] Верховна Рада України; Закон від 04.10.2001 № 2759-III
- Информация на сайте (Перевірено 8 грудня 2008):