www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шевченківський район Київ Шевченківський район район міста Києва створений згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 ро

Шевченківський район (Київ)

Шевченківський район — район міста Києва, створений згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року.

Шевченківський район
Основні дані
Країна:  Україна
Місто: Київ
Утворений: 4 квітня 1937 року
Населення: 227 730
Площа: 27 км²
Географічні координати: 50°28′ пн. ш. 30°30′ сх. д. / 50.467° пн. ш. 30.500° сх. д. / 50.467; 30.500Координати: 50°28′ пн. ш. 30°30′ сх. д. / 50.467° пн. ш. 30.500° сх. д. / 50.467; 30.500
Станції метро:  «Хрещатик»
 «Театральна»
 «Університет»
 «Політехнічний інститут»
 «Шулявська»
 «Берестейська»
 «Нивки»
 «Майдан Незалежності»
 «Площа Льва Толстого»
 «Золоті ворота»
 «Лук'янівська»
 «Дорогожичі»
 «Сирець»
«Старовокзальна»
«Площа Перемоги»
«Політехнічна»
Районна влада
Адреса адміністрації: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24
Вебсторінка: shev.kyivcity.gov.ua
Голова РДА: Олег Гаряга
Мапа
 Шевченківський район у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шевченківський район.
Будинок Шевченківської райдержадміністрації

Географічне положення

Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході — з Печерським, на заході — зі Святошинським, на півночі — з Подільським, на півдні — з Солом'янським, на південному сході — з Голосіївським районами Києва.

Межі району

Володимирський узвіз; Хрещатик (східна частина, включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бесарабський ринок), Велика Васильківська вулиця; вулиця Льва Толстого; вздовж північно-східної смуги залізниці, включаючи Вокзальну площу, Політехнічний провулок; проспект Берестейський; вулиця Академіка Туполєва; вулиця Стеценка; смуга залізниці на ділянці від вулиці Щусєва до Сирецької вулиці; Сирецька вулиця; вулиця Ольжича; межа між існуючими ГБК; комунальна зона на території Сирецького звалища будівельного сміття, включаючи недіючу сміттєперевантажувальну станцію; західна межа індивідуальної житлової забудови вздовж Фруктової вулиці; Тагільська вулиця; вздовж південно-західної межі садибної забудови; проїзд до переходу Бакинської вулиці у Петропавлівську вулицю; внутрішньоквартальний проїзд до вулиці Олени Теліги; вулиця Олени Теліги; по лотку дренажної системи; північна межа Кирилівського кладовища; по тальвегу відрога Реп'яхового яру; Врубелівський узвіз; по схилах вздовж Кирилівської вулиці; від Мильного провулку — вздовж західного схилу Юрківського кар'єру; від Нижньоюрківської вулиці — по підошві гори Юрковиці; вулиця Верхній Вал; по підошві Старокиївської гори та її відрогах; перетинаючи Андріївський узвіз — по алеї вздовж підошви Андріївської гори; траса фунікулера.

Історія

Проголошення Першого Універсалу Української Центральної Ради до народу України після молебню на Софійській площі. Читає М. Ковалевський. У центрі — Михайло Грушевський 
Золоті ворота розташовані в Шевченківському районі
Михайлівський Золотоверхий собор — пам'ятка району

Історія району тісно пов'язана як з історією створення самого міста, так і з історією державотворення давньоруської держави — Київської Русі. Головні події славної історії України, пов'язані з боротьбою за створення незалежної Держави, проходили саме в межах Шевченківського району.

Ядром становлення давньоруської держави була Старокиївська гора. Саме тут Апостол Андрій поставив хреста, тут Володимир Великий проводив Вибір Віри та закладав основи державності, яку формували його син Ярослав та онук Всеволод. Саме центром Київської Русі була територія Шевченківського району, де засновано Київ — «Мати міст Руських».

Через Золоті ворота направлявся у Софію Богдан Хмельницький, намагаючись у 1648 році створити незалежну козацьку державу. Про це він та ієрарх Київський, митрополит Сільвестр Косів промовляли у Софійському соборі.

Саме на території району закладались підвалини національної самосвідомості українського народу, тут виношувалися ідеї незалежності у Тараса Шевченка, Івана Франка, Панька Куліша, Михайла Максимовича, Миколи Костомарова, Михайла Драгоманова, Павла Чубинського, Агатангела Кримського.

Тут знаходилась Центральна Рада та Софійський (Богдана Хмельницького) майдан, де проголошувалися Універсали, відбулося обрання гетьмана Павла Скоропадського та інші не менш важливі події, пов'язані з історією формування Української Держави.

Район зберігає чимало пам'ятних місць з доленосної історії державотворення України, тут знаходяться будинки, пов'язані з життєдіяльністю Апостолів Незалежності — Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Володимира Винниченка, Георгія Нарбута, братів Кричевських, Патріарха Володимира Романюка, Алли Горської тощо.

Під час радянської окупації України до 12.10.1957 мав назву Молотовський.

Саме на майдані Богдана Хмельницького відбувалися численні маніфестації та мітинги, що привели до проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року. На території району понад 50 держав світу розташували свої посольства та представництва.

У жовтні 2001 року район збільшився внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста.

Сучасність

Сучасна територія Шевченківського району займає площу 2,7 тисячі гектарів, де проживає 220 тисяч осіб. Сьогодні він поєднує в собі високопродуктивну промисловість і будівництво, поліграфічне виробництво і розгалужену торгівлю, охорону здоров'я і сферу побутового обслуговування, широку мережу навчальних закладів та закладів культури. На території району понад 50 держав світу розташували свої посольства та представництва.

До складу району входять території: Нивки (частина), Шулявка (частина), Дехтярі, Сирець, Волейків, Лук'янівка, Солдатська слобідка, Верхне (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Репяхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина, Афанасівський яр.

  • До промислового комплексу району входить 71 підприємство.
  • Торговельне обслуговування району здійснюють 1136 підприємств торгівлі та громадського харчування.
  • Система освіти району представлена 108 установами та закладами: 52 заклади загальної середньої освіти, 49 закладів дошкільної освіти та 7 закладів позашкільної освіти.
  • Крім того, на території району розташовано 31 заклад вищої освіти, зокрема Національний університет ім. Шевченка, Київський національний економічний університет, Національний медичний університет ім. Богомольця.

У підпорядкуванні районної влади перебувають 8 закладів естетичного виховання та централізована бібліотечна система, до якої належать Центральна районна бібліотека ім. Плужника та 18 бібліотек-філій.

На території району також розташовано 72 установ культури, зокрема 8 театрів (в тому числі Національна опера України), 3 кінотеатри, 16 музеїв, 15 клубів та будинків культури, 15 галерей, зоопарк, Національний цирк України. Всього налічується 828 пам'яток історії, культури, архітектури та археології.

Шевченківський район — центр суспільно-політичної діяльності об'єднань громадян. У ньому діють 64 районні осередки політичних партій, 146 громадських організацій.

Науковий потенціал представляють широко відомі та знані не тільки в Україні, а й за її межами науково-дослідні та проєктно-конструкторські інститути. У Шевченківському районі розташовані Національна Академія Наук України та більшість її інститутів.

У системі охорони здоров'я району функціонують: 6 поліклінік, що обслуговують 219,7 тисячі дорослого населення; 6 поліклінік, що обслуговують 62,4 тисячі дитячого населення; 4 стоматологічні поліклініки; 2 дитячі клінічні лікарні; Центр здоров'я; дитячий санаторій «Ясний»; міська фізіотерапевтична поліклініка.

У сфері молодіжної політики реалізуються комплексні програми «Молодь міста Києва» та «Фізичне виховання — здоров'я нації». У мережі фізкультурно-оздоровчих закладів району функціонують 4 дитячі юнацько-спортивні школи, 58 спортивних залів, 3 стадіони, 92 спортмайданчики, 20 гімнастичних містечок.

Шевченківський район є одним з найбільш озеленених районів столиці — 13 парків, 79 скверів, 6 бульварів.

З 15 серпня 2014 р. Шевченківський район очолює Гаряга Олег Олександрович.

Населення

Статево-вікова піраміда населення Шевченківського району у 2001 р.

Чисельність населення району:

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 64,65%
російська 32,14%

Див. також

Примітки

  1. Станом на 1 січня 2016 року [ 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Розпорядження Президента України від 18 травня 2020 року № 329/2020-рп «Про призначення О. Гаряги головою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації»
  3. ↑ . www.kiev.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2009. Процитовано 14 травня 2020. 
  4. . Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2016. 

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shevchenkivskij rajon rajon mista Kiyeva stvorenij zgidno z postanovoyu CVK URSR 4 kvitnya 1937 roku Shevchenkivskij rajonGerb Shevchenkivskogo rajonu Kiyiv Prapor Shevchenkivskogo rajonu Kiyiv Osnovni daniKrayina UkrayinaMisto KiyivUtvorenij 4 kvitnya 1937 rokuNaselennya 227 730 1 Plosha 27 km Geografichni koordinati 50 28 pn sh 30 30 sh d 50 467 pn sh 30 500 sh d 50 467 30 500 Koordinati 50 28 pn sh 30 30 sh d 50 467 pn sh 30 500 sh d 50 467 30 500Stanciyi metro Hreshatik Teatralna Universitet Politehnichnij institut Shulyavska Berestejska Nivki Majdan Nezalezhnosti Plosha Lva Tolstogo Zoloti vorota Luk yanivska Dorogozhichi Sirec Starovokzalna Plosha Peremogi Politehnichna Rajonna vladaAdresa administraciyi 01030 m Kiyiv vul B Hmelnickogo 24Vebstorinka shev kyivcity gov uaGolova RDA Oleg Garyaga 2 Mapa Shevchenkivskij rajon u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shevchenkivskij rajon Budinok Shevchenkivskoyi rajderzhadministraciyi Zmist 1 Geografichne polozhennya 1 1 Mezhi rajonu 2 Istoriya 3 Suchasnist 4 Naselennya 4 1 Mova 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaGeografichne polozhennya RedaguvatiRajon roztashovanij u centralnij chastini mista Mezhuye na shodi z Pecherskim na zahodi zi Svyatoshinskim na pivnochi z Podilskim na pivdni z Solom yanskim na pivdennomu shodi z Golosiyivskim rajonami Kiyeva Mezhi rajonu Redaguvati Volodimirskij uzviz Hreshatik shidna chastina vklyuchayuchi Yevropejsku ploshu Majdan Nezalezhnosti Besarabskij rinok Velika Vasilkivska vulicya vulicya Lva Tolstogo vzdovzh pivnichno shidnoyi smugi zaliznici vklyuchayuchi Vokzalnu ploshu Politehnichnij provulok prospekt Berestejskij vulicya Akademika Tupolyeva vulicya Stecenka smuga zaliznici na dilyanci vid vulici Shusyeva do Sireckoyi vulici Sirecka vulicya vulicya Olzhicha mezha mizh isnuyuchimi GBK komunalna zona na teritoriyi Sireckogo zvalisha budivelnogo smittya vklyuchayuchi nediyuchu smittyeperevantazhuvalnu stanciyu zahidna mezha individualnoyi zhitlovoyi zabudovi vzdovzh Fruktovoyi vulici Tagilska vulicya vzdovzh pivdenno zahidnoyi mezhi sadibnoyi zabudovi proyizd do perehodu Bakinskoyi vulici u Petropavlivsku vulicyu vnutrishnokvartalnij proyizd do vulici Oleni Teligi vulicya Oleni Teligi po lotku drenazhnoyi sistemi pivnichna mezha Kirilivskogo kladovisha po talvegu vidroga Rep yahovogo yaru Vrubelivskij uzviz po shilah vzdovzh Kirilivskoyi vulici vid Milnogo provulku vzdovzh zahidnogo shilu Yurkivskogo kar yeru vid Nizhnoyurkivskoyi vulici po pidoshvi gori Yurkovici vulicya Verhnij Val po pidoshvi Starokiyivskoyi gori ta yiyi vidrogah peretinayuchi Andriyivskij uzviz po aleyi vzdovzh pidoshvi Andriyivskoyi gori trasa funikulera Istoriya Redaguvati Progoloshennya Pershogo Universalu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi do narodu Ukrayini pislya molebnyu na Sofijskij ploshi Chitaye M Kovalevskij U centri Mihajlo Grushevskij Zoloti vorota roztashovani v Shevchenkivskomu rajoni Mihajlivskij Zolotoverhij sobor pam yatka rajonuIstoriya rajonu tisno pov yazana yak z istoriyeyu stvorennya samogo mista tak i z istoriyeyu derzhavotvorennya davnoruskoyi derzhavi Kiyivskoyi Rusi Golovni podiyi slavnoyi istoriyi Ukrayini pov yazani z borotboyu za stvorennya nezalezhnoyi Derzhavi prohodili same v mezhah Shevchenkivskogo rajonu Yadrom stanovlennya davnoruskoyi derzhavi bula Starokiyivska gora Same tut Apostol Andrij postaviv hresta tut Volodimir Velikij provodiv Vibir Viri ta zakladav osnovi derzhavnosti yaku formuvali jogo sin Yaroslav ta onuk Vsevolod Same centrom Kiyivskoyi Rusi bula teritoriya Shevchenkivskogo rajonu de zasnovano Kiyiv Mati mist Ruskih Cherez Zoloti vorota napravlyavsya u Sofiyu Bogdan Hmelnickij namagayuchis u 1648 roci stvoriti nezalezhnu kozacku derzhavu Pro ce vin ta iyerarh Kiyivskij mitropolit Silvestr Kosiv promovlyali u Sofijskomu sobori Same na teritoriyi rajonu zakladalis pidvalini nacionalnoyi samosvidomosti ukrayinskogo narodu tut vinoshuvalisya ideyi nezalezhnosti u Tarasa Shevchenka Ivana Franka Panka Kulisha Mihajla Maksimovicha Mikoli Kostomarova Mihajla Dragomanova Pavla Chubinskogo Agatangela Krimskogo Tut znahodilas Centralna Rada ta Sofijskij Bogdana Hmelnickogo majdan de progoloshuvalisya Universali vidbulosya obrannya getmana Pavla Skoropadskogo ta inshi ne mensh vazhlivi podiyi pov yazani z istoriyeyu formuvannya Ukrayinskoyi Derzhavi Rajon zberigaye chimalo pam yatnih misc z dolenosnoyi istoriyi derzhavotvorennya Ukrayini tut znahodyatsya budinki pov yazani z zhittyediyalnistyu Apostoliv Nezalezhnosti Mihajla Grushevskogo Simona Petlyuri Volodimira Vinnichenka Georgiya Narbuta brativ Krichevskih Patriarha Volodimira Romanyuka Alli Gorskoyi tosho Pid chas radyanskoyi okupaciyi Ukrayini do 12 10 1957 mav nazvu Molotovskij Same na majdani Bogdana Hmelnickogo vidbuvalisya chislenni manifestaciyi ta mitingi sho priveli do progoloshennya Nezalezhnosti 24 serpnya 1991 roku Na teritoriyi rajonu ponad 50 derzhav svitu roztashuvali svoyi posolstva ta predstavnictva U zhovtni 2001 roku rajon zbilshivsya vnaslidok zlittya z kolishnimi Radyanskim ta Starokiyivskim rajonami mista Suchasnist RedaguvatiSuchasna teritoriya Shevchenkivskogo rajonu zajmaye ploshu 2 7 tisyachi gektariv de prozhivaye 220 tisyach osib 3 Sogodni vin poyednuye v sobi visokoproduktivnu promislovist i budivnictvo poligrafichne virobnictvo i rozgaluzhenu torgivlyu ohoronu zdorov ya i sferu pobutovogo obslugovuvannya shiroku merezhu navchalnih zakladiv ta zakladiv kulturi Na teritoriyi rajonu ponad 50 derzhav svitu roztashuvali svoyi posolstva ta predstavnictva Do skladu rajonu vhodyat teritoriyi Nivki chastina Shulyavka chastina Dehtyari Sirec Volejkiv Luk yanivka Soldatska slobidka Verhne stare misto Kudryavec Tatarka Repyahiv Yar Dorogozhichi Zagorovshina Afanasivskij yar Do promislovogo kompleksu rajonu vhodit 71 pidpriyemstvo Torgovelne obslugovuvannya rajonu zdijsnyuyut 1136 pidpriyemstv torgivli ta gromadskogo harchuvannya Sistema osviti rajonu predstavlena 108 ustanovami ta zakladami 52 zakladi zagalnoyi serednoyi osviti 49 zakladiv doshkilnoyi osviti ta 7 zakladiv pozashkilnoyi osviti Krim togo na teritoriyi rajonu roztashovano 31 zaklad vishoyi osviti zokrema Nacionalnij universitet im Shevchenka Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet Nacionalnij medichnij universitet im Bogomolcya U pidporyadkuvanni rajonnoyi vladi perebuvayut 8 zakladiv estetichnogo vihovannya ta centralizovana bibliotechna sistema do yakoyi nalezhat Centralna rajonna biblioteka im Pluzhnika ta 18 bibliotek filij Na teritoriyi rajonu takozh roztashovano 72 ustanov kulturi zokrema 8 teatriv v tomu chisli Nacionalna opera Ukrayini 3 kinoteatri 16 muzeyiv 15 klubiv ta budinkiv kulturi 15 galerej zoopark Nacionalnij cirk Ukrayini Vsogo nalichuyetsya 828 pam yatok istoriyi kulturi arhitekturi ta arheologiyi Shevchenkivskij rajon centr suspilno politichnoyi diyalnosti ob yednan gromadyan U nomu diyut 64 rajonni oseredki politichnih partij 146 gromadskih organizacij Naukovij potencial predstavlyayut shiroko vidomi ta znani ne tilki v Ukrayini a j za yiyi mezhami naukovo doslidni ta proyektno konstruktorski instituti U Shevchenkivskomu rajoni roztashovani Nacionalna Akademiya Nauk Ukrayini ta bilshist yiyi institutiv U sistemi ohoroni zdorov ya rajonu funkcionuyut 6 poliklinik sho obslugovuyut 219 7 tisyachi doroslogo naselennya 6 poliklinik sho obslugovuyut 62 4 tisyachi dityachogo naselennya 4 stomatologichni polikliniki 2 dityachi klinichni likarni Centr zdorov ya dityachij sanatorij Yasnij miska fizioterapevtichna poliklinika U sferi molodizhnoyi politiki realizuyutsya kompleksni programi Molod mista Kiyeva ta Fizichne vihovannya zdorov ya naciyi U merezhi fizkulturno ozdorovchih zakladiv rajonu funkcionuyut 4 dityachi yunacko sportivni shkoli 58 sportivnih zaliv 3 stadioni 92 sportmajdanchiki 20 gimnastichnih mistechok Shevchenkivskij rajon ye odnim z najbilsh ozelenenih rajoniv stolici 13 parkiv 79 skveriv 6 bulvariv Z 15 serpnya 2014 r Shevchenkivskij rajon ocholyuye Garyaga Oleg Oleksandrovich Naselennya Redaguvati Statevo vikova piramida naselennya Shevchenkivskogo rajonu u 2001 r Chiselnist naselennya rajonu 4 2001 237 213 2008 232 542 2020 220 077 3 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 64 65 rosijska 32 14 Div takozh RedaguvatiAdministrativno teritorialnij ustrij Kiyeva Primitki Redaguvati Stanom na 1 sichnya 2016 roku Arhivovano 27 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 travnya 2020 roku 329 2020 rp Pro priznachennya O Garyagi golovoyu Shevchenkivskoyi rajonnoyi v misti Kiyevi derzhavnoyi administraciyi a b Golovne upravlinnya statistiki m Kiyeva Chiselnist naselennya shomisyachna informaciya www kiev ukrstat gov ua Arhiv originalu za 20 chervnya 2009 Procitovano 14 travnya 2020 Naselennya miskih rajoniv Ukrayini z 1959 roku Arhiv originalu za 13 kvitnya 2015 Procitovano 14 bereznya 2016 Posilannya Redaguvati Portal Kiyiv Shevchenkivska rajonna v misti Kiyevi derzhavna administraciya Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 29 listopada 2001 roku 126 1560 Pro vnesennya zmin ta dopovnen do rishennya Kiyivradi vid 27 04 2001 280 1257 Arhivovano z pershodzherela 28 bereznya 2015 Podilskij rajon Podilskij rajonSvyatoshinskij rajon Dniprovskij rajonSolom yanskij rajon Solom yanskij rajon Pecherskij rajonGolosiyivskij rajon Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shevchenkivskij rajon Kiyiv amp oldid 40021892