www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бессарабський ринок Бессара бський ринок Бессара бка критий під дахом ринок з торговою площею 896 м на Бессарабській пло

Бессарабський ринок

Бессара́бський ринок (Бессара́бка) — критий (під дахом) ринок з торговою площею 896 м² на Бессарабській площі в західному кінці Хрещатика в Києві.

Бессарабський ринок
50°26′32″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.44235555558377371° пн. ш. 30.52162500002777890° сх. д. / 50.44235555558377371; 30.52162500002777890Координати: 50°26′32″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.44235555558377371° пн. ш. 30.52162500002777890° сх. д. / 50.44235555558377371; 30.52162500002777890
Країна Україна
Місто Київ
Тип споруда
Стиль Модерн
Автор проєкту Генрик Гай
Будівельник Михайло Бобрусов, Лейзер Гугель
Засновник Лазарь Бродський
Дата заснування 1912
Початок будівництва 1910
Побудовано 1912
Статус  Пам'ятка архітектури Державного значення
Бессарабський ринок
Бессарабський ринок (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Побудований в 1910—1912 на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті. Архітектор — Генрик Гай. Здійснював проєкт архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення виконали учні українського скульптора Федора Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі: Тетяна Руденко-Щелкан (декоративне панно на фасаді), і Олександр Теремець (горельєф «Селянин з волами» і декоративне зображення гусей на металевих воротах), Петро Сниткін (горельєф «Молочниця»).

Урочисте відкриття ринку в присутності вищого керівництва міста і краю відбулося 3 (16) липня 1912 року.

Досі історики не мають єдиної версії щодо назви ринку. Багато хто вважає, що він зобов'язаний своєю назвою привозу з південних губерній, зокрема, з Бессарабії. Інші поділяють погляд київського історика-священика XIX століття Петра Лебединцева, який стверджував, що «бессарабією» у 1-й третині XIX століття називали місцевих «босяків». Босяки нібито знаходили собі притулок на тодішній південно-західній околиці Києва, і тому її прозвали «Бессарабкою».Сьогодні будинок ринку є комунальною власністю — належить Комунальному підприємству (КП) «Бессарабський ринок».

На думку киян і гостей столиці України, Бессарабський ринок є найдорожчим у Києві. Ідіоми «дорого, як на Бессарабці», або «ми ж не на Бессарабці» (у значенні «торг недоречний») міцно ввійшли в повсякденне життя киян.

Історія місцевості Редагувати

Довгий час територія, яку займає будівля Бессарабського критого ринку, знаходилася поза межами історичного міста, за лінією міського укріплення, що перетинав Хрещатик. За часів Київської Русі, приблизно вздовж вулиці Великої Васильківської, проходила «дорога в землю печенегов». У XVIII ст. на початку бульвару Т. Шевченка знаходилося лютеранське кладовище.

У 1830 — 40-х роках місцевість отримала назву «Новое строение» (Нова Забудова).

Сітка вулиць в районі Бессарабської площі сформувалась і була включена до меж міста після затвердження нового генерального плану Києва 1837 р. Впродовж майже всього ХІХ століття Бессарабська площа залишалась невпорядкованою. Крім базару, на Бессарабській площі розміщувалася «біржа» парокінних візників другого розряду

Історія ринку Редагувати

Торгова площа Редагувати

Торгівля на площі велася задовго до побудови будівлі ринку. До початку XX століття, Бессарабка перетворилася на торгову площу, суцільно вкриту різноманітними торговими павільйонами. Місце було знамените тим, що тут збиралися босяки і люди промишляли розбоєм і грабунком. З'являтися в районі Бессарабки ввечері було небезпечно.

Вирішити проблему намагалися з кінця ХІХ ст. Пропонувалося, наприклад, влаштувати на Бессарабці подобу критого ринку, використавши для цієї мети шість переносних павільйонів машинного відділу Київської сільськогосподарської виставки 1897 р.

У 1904 р. в Київській міській управі були розроблені креслення нових базарних крамниць. Втілити в життя ці проєкти не вдалося.

Проєкт критого ринку Редагувати

Безпосереднім поштовхом до будівництва критого ринку на Бессарабській площі став заповіт померлого 19 вересня 1904 р. мільйонера Лазаря Бродського. Заповідач відмовив 500 тисяч рублів на влаштування в Києві критого ринку, з умовою, щоб міське управління видавало щороку із суми 22.500 руб. допомогу єврейській лікарні, бактеріологічному інституту, єврейському училищу в Києві, іншим благодійним установам.

До детальної розробки програми будівництва приступили тільки в 1908 р., бо місто довго не хотіло брати гроші цукрозаводчика через додаткові умови, які були у заповіті.

Спочатку була розроблена програма будівництва з визначенням роду і кількості торгових місць. В той самий час міське управління отримало пропозицію від Санкт-Петербурзького санітарно-технічного інституту скласти проєкт і кошторис критого ринку в Києві. Цю пропозицію не прийняли.

12 січня 1908 р. Комісія з влаштування критого ринку розглянула варіант, представлений гласним Думи М. Буковинським, але його проєкт був також відхилений.

Після цього було вирішено вести проєктування за формою закритого архітектурного конкурсу.

Для проєктування Комісія розробила детальну програму. До критого ринку планували включити не тільки торговий павільйон і окремо розташований квітковий ринок, а й Міську публічну бібліотеку (Згодом ця ідея була відхилена, пізніше її спорудили в Царському Саду, нині-Національна бібліотека України). Двоповерхова будівля з магазинами в першому поверсі і публічною бібліотекою на верхніх поверхах, солідністю і красивим фасадом мала прикрасити Хрещатик. За головною будівлею мав стояти центральний ринковий павільйон площею близько 950 кв. сажнів. Вартість всього проєкту не повинна була перевищувати 500 тисяч рублів.

До участі запросили київських архітекторів Е. Братмана, О. Кобелєва, О. Кривошеєва, одесита А. Мінкуса, Г. Гая з Варшави і фірму Родаковського. Другу премію отримав одесит А. Мінкус, киянин О. Кобелєв посів лише третє місце. А першою була названа робота Г. Гая. Проєкт виявився занадто дорогим — 725.000 рублів, отже, його довелося переробити і здешевити до 537 тисяч шляхом зменшення декору.

Будівництво споруди Редагувати

У1910-му, фірма «Гугель і Калмановський», що виграла торги на підряд, розгорнула роботи під наглядом цивільного інженера Михайла Бобрусова. Він вдосконалив проєкт, запропонувавши використати підвал для влаштування підсобних приміщень.

Конструкція ринку була неймовірно складною. Товсті цегляні стіни поєднувалися з багатотонним металевим склепінчастим каркасом, на який спиралося перекриття скляного даху. Світлопроникний дах, що спирається на металеву ферму, дозволила домогтися недоступною до цього часу освітленості внутрішнього простору. Досвіду будівництва подібних споруд у місцевих архітекторів не було і щоб краще підготуватися до роботи, інженер М. П. Бобрусов був навіть відправлений до Європи для огляду та ознайомлення з пристроєм критих ринків, які існують у великих містах Західної Європи.

Підготовчі роботи почалися в кінці жовтня — на початку листопада 1909 р. В листопаді 1910 р. завершили кладку стін, на яку витратили близько 4 млн цеглин. Протягом зими 1911 р. встановлювали конструкції покриття. З весни 1911 р. почалося внутрішнє опорядження будівлі. 4 березня 1912 р. закінчені монтажні роботи будівлі критого ринку оглянули члени міської думи.

Освячення нового критого ринку відбулося 3 липня 1912 р. На церемонії нікельовані ключі від воріт ринку були передані головою будівельної комісії міському голові І. М. Дьякову, а той вручив їх завідувачу базарним відділенням управи П. М. Плахову. На закінчення церемонії було оглянуто всю будівлю ринку і машинне відділення в підвалі, де були встановлені перші в Києві холодильники. Урочистості закінчилися о 2.30 пополудні. З цього моменту ринок був оголошений відкритим.

Радянський період Редагувати

У 1920 роки в магазинах критого ринку торгували кооперативні організації, в магазині № 7 знаходилося правління Київського товариства споживачів «Життя». Продовжував працювати і відкритий Бессарабський базар, що простягнувся вздовж Басейної вулиці.

У 1933 році окремі приміщення ринку на Бессарабській площі в Києві було передано судово-медичній лабораторії Наркомату охорони здоров'я.

Під час Другої світової війни будівля ринку в цілому не постраждала, але було суттєво пошкоджено меблі та торгове обладнання.

У 1960 роки ринок реконструювали, але дбайливо і до наших днів він дожив, зберігшись майже без змін.

За даними 1969 року у будівлі Бессарабського ринку розміщувалися: готель «Колгоспний», їдальня, фірми «Сервіс» і «Радість», Укроптбакалія, Галантерейторг, Скупторг, Хлібторг, 2-й трест їдалень. В кімнатах на другому поверсі ще проживало 8 родин

Постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442 ринок визнаний пам'яткою національного значення за охоронним номером № 899.

У 2001 році біля Ринку було споруджено підземний торговельний комплекс «Метроград», що спричинило губний вплив на будівлю Ринку.

Архітектура Редагувати

Бессарабський критий ринок вважається однією з кращих в Києві пам'яток раціонального модерну.

Композиція споруди симетрична, вирішена поєднанням розташованого в центрі домінуючого об'єму головної торговельної зали і двоповерхового об'єму, що охоплює його по периметру. В архітектурі  чітко втілено планово-функціональну логіку й раціонально-художні властивості матеріалів та конструкцій, які виявились основними художніми засобами її архітектурної виразності.

Прикметним став відхід від застосування в архітектурі споруди історичних стильових форм. Використані художні можливості нових матеріалів, зокрема, металу. Яскравим відображенням віяння доби є включення до архітектури фасадів металевих перемичок вітрин та вікон, випусків анкерів, ліхтариків тощо. Велике значення в архітектурі фасадів мають двоповерхові вітринні вікна, що займають майже всю їх поверхню, перериваючись лише в місцях входів, які напроти, підкреслено вмонтовані в масивні стіни.

Звертають на себе увагу дві башточки, що акцентують лівий і правий фланги будови. Вони розташовані там не лише для пропорційної необхідності.  В одній з них розмістили бак для води, в іншій — компресор для технічних потреб ринку.

Мистецької виразності фасадів досягнуто за допомогою скульптурного декору у стилістиці українського народного мистецтва, який на тлі раціоналізму архітектурних засобів трактується реалістично, акцентуючи лише важливі в композиційному сенсі ділянки стін.

Фасади ринку прикрашені рельєфами на пасторальні теми: «Молочниця», «Селянин з биками», «риби». Арки входів вінчають голови биків. Автори рельєфів скульптори Тетяна Руденко, Олександр Теремець, учні Балавенський Федір Петрович і Сніткін Петро Васильович. Решітки воріт прикрашені качками, що злітають з озерної гладі, і навіть головки заклепок виконані у вигляді квітів.

Інтер'єр Редагувати

Сучасні дослідники архітектури підкреслюють раціональний підхід, що  характерний для вирішення інтер'єрів. Найважливішою особливістю архітектурно-художнього задуму є «оголеність» металевих ажурних конструкцій головної зали, що були виготовлені за спеціальним замовленням на Сумському машинобудівному заводі (був заснований у 1896 р.).

Мистецтвознавець Т. Скібіцька пише: «Справжньою симфонією зі скла і металу  є торгова зала ринку. Її скляний купол тримається на десяти високих металевих тришарнірних арках-фермах, виведених у зал на зразок колон (проєкт інженера П. Рабцевича). Тектоніка конструктивної структури зали  диктує архітектуру форми, де оголені арочні „ребра“ включені як основний елемент у формування інтер'єру. Це надає йому особливої легкості і незвичної краси, створюючи асоціації з храмовим інтер'єром або ж конструкцією фантастичного корабля».

Ще одним важливим елементом оформлення інтер'єру стала полив'яна плитка, якої вкрито стіни зали й підлогу (збереглася частково). Вона була вироблена акціонерним товариством керамічних заводів  «Дзевульський і Лянге» з міста Опочно (Польща).

На початку 1960-х рр. були проведені чергові роботи з ремонту та реконструкції ринку. Замість електричних були встановлені лампи денного освітлення, замість старих скринь — торгові столи, покриті білою глазурованою плиткою. Під час цих робіт були втрачені торговельні павільйони, зроблені з використанням литого чавуну та кованих деталей, облицювання керамічною плиткою стін, підвісні люстри та чавунні опори з ліхтарями.

Зображення Редагувати

Джерела Редагувати

  • «Киев в стиле модерн» Александр Маслюков, Марина Ганцева. — К. : Наш час, 2013
  • «Архитектура Украины на рубеже XIX—XX веков» В. Ясиевич
  • «Бессарабский крытый рынок в Киеве». Перунова Н. // Архитектура Украины. — 1991. — № 2. — Стр. 40-42
  • Анисимов А. Бессарабский «крутой» рынок // Киев и киевляне. Я вызову любое из столетий… Книга вторая-К.: Телеграф.-2003.-С.131-132
  • Барановский Г. В. Архитектурная энциклопедия второй половины XIX века. — СПб,1908.- Т.11.- С-Д
  • Богуславский С. М. Иллюстрированный путеводитель по Киеву. — К. 1913
  • Виноградова М. В., Кальницький М. Б., Малаков Д. В., Пучков А. О., Червінський О. С. Головні та міські архітектори Києва 1799—1999. Каталог виставки до двохсотріччя введення посади головного архітектора Києва. За загальною редакцією професора М. М. Дьоміна.-К.-1999
  • Історія українського мистецтва.- Т.IV, кн.2.- К.,1970
  • Київ. Провідник за ред. Ф. Ернста. — К., 1930
  • Майба Л. Оновлення Бесарабського ринку // Київська правда. — 1962. — 16 грудня. — С.4
  • Мокроусова О. Г. Публичное состязание художественных сил // Теорія та історія архітектури і містобудування. НДІТІАМ. -К., 2005.- Вип. 6
  • Мокроусова О. Г. Стилістика модерну у київських архітектурних конкурсах початку ХХ століття // Українське мистецтвознавство. Матеріали. Дослідження. Рецензії. К., 2010.-Випуск 10. — С.77-103
  • Мокроусова О. Г. Внесок польських архітекторів Києва ХІХ-початку ХХ століть у формування історичного образу міста. Четверті Зарембівські читання. Збірник наукових праць-К.2013.-С.83−109
  • Німенко А. В.. Українська скульптура другої половины ХІХ — початку ХХ ст.- К.,1963
  • Скібіцька Тетяна. Київський архітектурний модерн (1900-1910-і роки).-Львів-Київ, 2011.

Примітки Редагувати

  1. Татьяна Руденко-Щелкан[недоступне посилання] (рос.)
  2. ↑ . Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 6 липня 2012. 

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бессарабський ринок
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bessara bskij rinok Bessara bka kritij pid dahom rinok z torgovoyu plosheyu 896 m na Bessarabskij ploshi v zahidnomu kinci Hreshatika v Kiyevi Bessarabskij rinok50 26 32 pn sh 30 31 17 sh d 50 44235555558377371 pn sh 30 52162500002777890 sh d 50 44235555558377371 30 52162500002777890 Koordinati 50 26 32 pn sh 30 31 17 sh d 50 44235555558377371 pn sh 30 52162500002777890 sh d 50 44235555558377371 30 52162500002777890Krayina UkrayinaMisto KiyivTip sporudaStil ModernAvtor proyektu Genrik GajBudivelnik Mihajlo Bobrusov Lejzer GugelZasnovnik Lazar BrodskijData zasnuvannya 1912Pochatok budivnictva 1910Pobudovano 1912Status Pam yatka arhitekturi Derzhavnogo znachennyaBessarabskij rinokBessarabskij rinok Ukrayina Mediafajli u VikishovishiPobudovanij v 1910 1912 na groshi vidomogo cukrozavodchika Lazarya Brodskogo priznacheni nim na cyu metu v zapoviti Arhitektor Genrik Gaj Zdijsnyuvav proyekt arhitektor Mihajlo Bobrusov Skulpturne ozdoblennya vikonali uchni ukrayinskogo skulptora Fedora Balavenskogo sho navchalisya u Kiyivskomu hudozhnomu uchilishi Tetyana Rudenko Shelkan 1 dekorativne panno na fasadi i Oleksandr Teremec gorelyef Selyanin z volami i dekorativne zobrazhennya gusej na metalevih vorotah Petro Snitkin gorelyef Molochnicya Urochiste vidkrittya rinku v prisutnosti vishogo kerivnictva mista i krayu vidbulosya 3 16 lipnya 1912 roku 2 Dosi istoriki ne mayut yedinoyi versiyi shodo nazvi rinku Bagato hto vvazhaye sho vin zobov yazanij svoyeyu nazvoyu privozu z pivdennih gubernij zokrema z Bessarabiyi Inshi podilyayut poglyad kiyivskogo istorika svyashenika XIX stolittya Petra Lebedinceva yakij stverdzhuvav sho bessarabiyeyu u 1 j tretini XIX stolittya nazivali miscevih bosyakiv Bosyaki nibito znahodili sobi pritulok na todishnij pivdenno zahidnij okolici Kiyeva i tomu yiyi prozvali Bessarabkoyu 2 Sogodni budinok rinku ye komunalnoyu vlasnistyu nalezhit Komunalnomu pidpriyemstvu KP Bessarabskij rinok Na dumku kiyan i gostej stolici Ukrayini Bessarabskij rinok ye najdorozhchim u Kiyevi Idiomi dorogo yak na Bessarabci abo mi zh ne na Bessarabci u znachenni torg nedorechnij micno vvijshli v povsyakdenne zhittya kiyan Zmist 1 Istoriya miscevosti 2 Istoriya rinku 2 1 Torgova plosha 2 2 Proyekt kritogo rinku 2 3 Budivnictvo sporudi 2 4 Radyanskij period 3 Arhitektura 4 Inter yer 5 Zobrazhennya 6 Dzherela 7 Primitki 8 Div takozh 9 PosilannyaIstoriya miscevosti RedaguvatiDovgij chas teritoriya yaku zajmaye budivlya Bessarabskogo kritogo rinku znahodilasya poza mezhami istorichnogo mista za liniyeyu miskogo ukriplennya sho peretinav Hreshatik Za chasiv Kiyivskoyi Rusi priblizno vzdovzh vulici Velikoyi Vasilkivskoyi prohodila doroga v zemlyu pechenegov U XVIII st na pochatku bulvaru T Shevchenka znahodilosya lyuteranske kladovishe U 1830 40 h rokah miscevist otrimala nazvu Novoe stroenie Nova Zabudova Sitka vulic v rajoni Bessarabskoyi ploshi sformuvalas i bula vklyuchena do mezh mista pislya zatverdzhennya novogo generalnogo planu Kiyeva 1837 r Vprodovzh majzhe vsogo HIH stolittya Bessarabska plosha zalishalas nevporyadkovanoyu Krim bazaru na Bessarabskij ploshi rozmishuvalasya birzha parokinnih viznikiv drugogo rozryaduIstoriya rinku RedaguvatiTorgova plosha Redaguvati Torgivlya na ploshi velasya zadovgo do pobudovi budivli rinku Do pochatku XX stolittya Bessarabka peretvorilasya na torgovu ploshu sucilno vkritu riznomanitnimi torgovimi paviljonami Misce bulo znamenite tim sho tut zbiralisya bosyaki i lyudi promishlyali rozboyem i grabunkom Z yavlyatisya v rajoni Bessarabki vvecheri bulo nebezpechno Virishiti problemu namagalisya z kincya HIH st Proponuvalosya napriklad vlashtuvati na Bessarabci podobu kritogo rinku vikoristavshi dlya ciyeyi meti shist perenosnih paviljoniv mashinnogo viddilu Kiyivskoyi silskogospodarskoyi vistavki 1897 r U 1904 r v Kiyivskij miskij upravi buli rozrobleni kreslennya novih bazarnih kramnic Vtiliti v zhittya ci proyekti ne vdalosya Proyekt kritogo rinku Redaguvati Bezposerednim poshtovhom do budivnictva kritogo rinku na Bessarabskij ploshi stav zapovit pomerlogo 19 veresnya 1904 r miljonera Lazarya Brodskogo Zapovidach vidmoviv 500 tisyach rubliv na vlashtuvannya v Kiyevi kritogo rinku z umovoyu shob miske upravlinnya vidavalo shoroku iz sumi 22 500 rub dopomogu yevrejskij likarni bakteriologichnomu institutu yevrejskomu uchilishu v Kiyevi inshim blagodijnim ustanovam Do detalnoyi rozrobki programi budivnictva pristupili tilki v 1908 r bo misto dovgo ne hotilo brati groshi cukrozavodchika cherez dodatkovi umovi yaki buli u zapoviti Spochatku bula rozroblena programa budivnictva z viznachennyam rodu i kilkosti torgovih misc V toj samij chas miske upravlinnya otrimalo propoziciyu vid Sankt Peterburzkogo sanitarno tehnichnogo institutu sklasti proyekt i koshtoris kritogo rinku v Kiyevi Cyu propoziciyu ne prijnyali 12 sichnya 1908 r Komisiya z vlashtuvannya kritogo rinku rozglyanula variant predstavlenij glasnim Dumi M Bukovinskim ale jogo proyekt buv takozh vidhilenij Pislya cogo bulo virisheno vesti proyektuvannya za formoyu zakritogo arhitekturnogo konkursu Dlya proyektuvannya Komisiya rozrobila detalnu programu Do kritogo rinku planuvali vklyuchiti ne tilki torgovij paviljon i okremo roztashovanij kvitkovij rinok a j Misku publichnu biblioteku Zgodom cya ideya bula vidhilena piznishe yiyi sporudili v Carskomu Sadu nini Nacionalna biblioteka Ukrayini Dvopoverhova budivlya z magazinami v pershomu poversi i publichnoyu bibliotekoyu na verhnih poverhah solidnistyu i krasivim fasadom mala prikrasiti Hreshatik Za golovnoyu budivleyu mav stoyati centralnij rinkovij paviljon plosheyu blizko 950 kv sazhniv Vartist vsogo proyektu ne povinna bula perevishuvati 500 tisyach rubliv Do uchasti zaprosili kiyivskih arhitektoriv E Bratmana O Kobelyeva O Krivosheyeva odesita A Minkusa G Gaya z Varshavi i firmu Rodakovskogo Drugu premiyu otrimav odesit A Minkus kiyanin O Kobelyev posiv lishe tretye misce A pershoyu bula nazvana robota G Gaya Proyekt viyavivsya zanadto dorogim 725 000 rubliv otzhe jogo dovelosya pererobiti i zdesheviti do 537 tisyach shlyahom zmenshennya dekoru Budivnictvo sporudi Redaguvati U1910 mu firma Gugel i Kalmanovskij sho vigrala torgi na pidryad rozgornula roboti pid naglyadom civilnogo inzhenera Mihajla Bobrusova Vin vdoskonaliv proyekt zaproponuvavshi vikoristati pidval dlya vlashtuvannya pidsobnih primishen Konstrukciya rinku bula nejmovirno skladnoyu Tovsti ceglyani stini poyednuvalisya z bagatotonnim metalevim sklepinchastim karkasom na yakij spiralosya perekrittya sklyanogo dahu Svitloproniknij dah sho spirayetsya na metalevu fermu dozvolila domogtisya nedostupnoyu do cogo chasu osvitlenosti vnutrishnogo prostoru Dosvidu budivnictva podibnih sporud u miscevih arhitektoriv ne bulo i shob krashe pidgotuvatisya do roboti inzhener M P Bobrusov buv navit vidpravlenij do Yevropi dlya oglyadu ta oznajomlennya z pristroyem kritih rinkiv yaki isnuyut u velikih mistah Zahidnoyi Yevropi Pidgotovchi roboti pochalisya v kinci zhovtnya na pochatku listopada 1909 r V listopadi 1910 r zavershili kladku stin na yaku vitratili blizko 4 mln ceglin Protyagom zimi 1911 r vstanovlyuvali konstrukciyi pokrittya Z vesni 1911 r pochalosya vnutrishnye oporyadzhennya budivli 4 bereznya 1912 r zakincheni montazhni roboti budivli kritogo rinku oglyanuli chleni miskoyi dumi Osvyachennya novogo kritogo rinku vidbulosya 3 lipnya 1912 r Na ceremoniyi nikelovani klyuchi vid vorit rinku buli peredani golovoyu budivelnoyi komisiyi miskomu golovi I M Dyakovu a toj vruchiv yih zaviduvachu bazarnim viddilennyam upravi P M Plahovu Na zakinchennya ceremoniyi bulo oglyanuto vsyu budivlyu rinku i mashinne viddilennya v pidvali de buli vstanovleni pershi v Kiyevi holodilniki Urochistosti zakinchilisya o 2 30 popoludni Z cogo momentu rinok buv ogoloshenij vidkritim Radyanskij period Redaguvati U 1920 roki v magazinah kritogo rinku torguvali kooperativni organizaciyi v magazini 7 znahodilosya pravlinnya Kiyivskogo tovaristva spozhivachiv Zhittya Prodovzhuvav pracyuvati i vidkritij Bessarabskij bazar sho prostyagnuvsya vzdovzh Basejnoyi vulici U 1933 roci okremi primishennya rinku na Bessarabskij ploshi v Kiyevi bulo peredano sudovo medichnij laboratoriyi Narkomatu ohoroni zdorov ya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budivlya rinku v cilomu ne postrazhdala ale bulo suttyevo poshkodzheno mebli ta torgove obladnannya U 1960 roki rinok rekonstruyuvali ale dbajlivo i do nashih dniv vin dozhiv zberigshis majzhe bez zmin Za danimi 1969 roku u budivli Bessarabskogo rinku rozmishuvalisya gotel Kolgospnij yidalnya firmi Servis i Radist Ukroptbakaliya Galanterejtorg Skuptorg Hlibtorg 2 j trest yidalen V kimnatah na drugomu poversi she prozhivalo 8 rodinPostanovoyu Radi Ministriv URSR vid 06 09 1979 442 rinok viznanij pam yatkoyu nacionalnogo znachennya za ohoronnim nomerom 899 U 2001 roci bilya Rinku bulo sporudzheno pidzemnij torgovelnij kompleks Metrograd sho sprichinilo gubnij vpliv na budivlyu Rinku Arhitektura RedaguvatiBessarabskij kritij rinok vvazhayetsya odniyeyu z krashih v Kiyevi pam yatok racionalnogo modernu Kompoziciya sporudi simetrichna virishena poyednannyam roztashovanogo v centri dominuyuchogo ob yemu golovnoyi torgovelnoyi zali i dvopoverhovogo ob yemu sho ohoplyuye jogo po perimetru V arhitekturi chitko vtileno planovo funkcionalnu logiku j racionalno hudozhni vlastivosti materialiv ta konstrukcij yaki viyavilis osnovnimi hudozhnimi zasobami yiyi arhitekturnoyi viraznosti Prikmetnim stav vidhid vid zastosuvannya v arhitekturi sporudi istorichnih stilovih form Vikoristani hudozhni mozhlivosti novih materialiv zokrema metalu Yaskravim vidobrazhennyam viyannya dobi ye vklyuchennya do arhitekturi fasadiv metalevih peremichok vitrin ta vikon vipuskiv ankeriv lihtarikiv tosho Velike znachennya v arhitekturi fasadiv mayut dvopoverhovi vitrinni vikna sho zajmayut majzhe vsyu yih poverhnyu pererivayuchis lishe v miscyah vhodiv yaki naproti pidkresleno vmontovani v masivni stini Zvertayut na sebe uvagu dvi bashtochki sho akcentuyut livij i pravij flangi budovi Voni roztashovani tam ne lishe dlya proporcijnoyi neobhidnosti V odnij z nih rozmistili bak dlya vodi v inshij kompresor dlya tehnichnih potreb rinku Misteckoyi viraznosti fasadiv dosyagnuto za dopomogoyu skulpturnogo dekoru u stilistici ukrayinskogo narodnogo mistectva yakij na tli racionalizmu arhitekturnih zasobiv traktuyetsya realistichno akcentuyuchi lishe vazhlivi v kompozicijnomu sensi dilyanki stin Fasadi rinku prikrasheni relyefami na pastoralni temi Molochnicya Selyanin z bikami ribi Arki vhodiv vinchayut golovi bikiv Avtori relyefiv skulptori Tetyana Rudenko Oleksandr Teremec uchni Balavenskij Fedir Petrovich i Snitkin Petro Vasilovich Reshitki vorit prikrasheni kachkami sho zlitayut z ozernoyi gladi i navit golovki zaklepok vikonani u viglyadi kvitiv Inter yer RedaguvatiSuchasni doslidniki arhitekturi pidkreslyuyut racionalnij pidhid sho harakternij dlya virishennya inter yeriv Najvazhlivishoyu osoblivistyu arhitekturno hudozhnogo zadumu ye ogolenist metalevih azhurnih konstrukcij golovnoyi zali sho buli vigotovleni za specialnim zamovlennyam na Sumskomu mashinobudivnomu zavodi buv zasnovanij u 1896 r Mistectvoznavec T Skibicka pishe Spravzhnoyu simfoniyeyu zi skla i metalu ye torgova zala rinku Yiyi sklyanij kupol trimayetsya na desyati visokih metalevih trisharnirnih arkah fermah vivedenih u zal na zrazok kolon proyekt inzhenera P Rabcevicha Tektonika konstruktivnoyi strukturi zali diktuye arhitekturu formi de ogoleni arochni rebra vklyucheni yak osnovnij element u formuvannya inter yeru Ce nadaye jomu osoblivoyi legkosti i nezvichnoyi krasi stvoryuyuchi asociaciyi z hramovim inter yerom abo zh konstrukciyeyu fantastichnogo korablya She odnim vazhlivim elementom oformlennya inter yeru stala poliv yana plitka yakoyi vkrito stini zali j pidlogu zbereglasya chastkovo Vona bula viroblena akcionernim tovaristvom keramichnih zavodiv Dzevulskij i Lyange z mista Opochno Polsha Na pochatku 1960 h rr buli provedeni chergovi roboti z remontu ta rekonstrukciyi rinku Zamist elektrichnih buli vstanovleni lampi dennogo osvitlennya zamist starih skrin torgovi stoli pokriti biloyu glazurovanoyu plitkoyu Pid chas cih robit buli vtracheni torgovelni paviljoni zrobleni z vikoristannyam litogo chavunu ta kovanih detalej oblicyuvannya keramichnoyu plitkoyu stin pidvisni lyustri ta chavunni opori z lihtaryami Zobrazhennya Redaguvati nbsp Kiyivskij miskij rinok 1910 ti roki nbsp Viglyad iz Hreshatika nbsp Viglyad iz Hreshatika 2017 rik nbsp Torgovelni ryadi nbsp Viglyad iz bulvaru Tarasa Shevchenka 2013Dzherela Redaguvati Kiev v stile modern Aleksandr Maslyukov Marina Ganceva K Nash chas 2013 Arhitektura Ukrainy na rubezhe XIX XX vekov V Yasievich Bessarabskij krytyj rynok v Kieve Perunova N Arhitektura Ukrainy 1991 2 Str 40 42 Anisimov A Bessarabskij krutoj rynok Kiev i kievlyane Ya vyzovu lyuboe iz stoletij Kniga vtoraya K Telegraf 2003 S 131 132 Baranovskij G V Arhitekturnaya enciklopediya vtoroj poloviny XIX veka SPb 1908 T 11 S D Boguslavskij S M Illyustrirovannyj putevoditel po Kievu K 1913 Vinogradova M V Kalnickij M B Malakov D V Puchkov A O Chervinskij O S Golovni ta miski arhitektori Kiyeva 1799 1999 Katalog vistavki do dvohsotrichchya vvedennya posadi golovnogo arhitektora Kiyeva Za zagalnoyu redakciyeyu profesora M M Domina K 1999 Istoriya ukrayinskogo mistectva T IV kn 2 K 1970 Kiyiv Providnik za red F Ernsta K 1930 Majba L Onovlennya Besarabskogo rinku Kiyivska pravda 1962 16 grudnya S 4 Mokrousova O G Publichnoe sostyazanie hudozhestvennyh sil Teoriya ta istoriya arhitekturi i mistobuduvannya NDITIAM K 2005 Vip 6 Mokrousova O G Stilistika modernu u kiyivskih arhitekturnih konkursah pochatku HH stolittya Ukrayinske mistectvoznavstvo Materiali Doslidzhennya Recenziyi K 2010 Vipusk 10 S 77 103 Mokrousova O G Vnesok polskih arhitektoriv Kiyeva HIH pochatku HH stolit u formuvannya istorichnogo obrazu mista Chetverti Zarembivski chitannya Zbirnik naukovih prac K 2013 S 83 109 Nimenko A V Ukrayinska skulptura drugoyi poloviny HIH pochatku HH st K 1963 Skibicka Tetyana Kiyivskij arhitekturnij modern 1900 1910 i roki Lviv Kiyiv 2011 Primitki Redaguvati Tatyana Rudenko Shelkan nedostupne posilannya ros a b Istorichna dovidka pro Bessarabskij rinok Sajt KP Besarabskij rinok Arhiv originalu za 25 lipnya 2013 Procitovano 6 lipnya 2012 Div takozh RedaguvatiBessarabka Kiyiv Rinkova zala budivlya Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bessarabskij rinokEnciklopediya Kiyiv Arhivovano 16 lipnya 2012 u Wayback Machine Istorichna dovidka pro Bessarabskij rinok Sajt KP Bessarabskij rinok Arhivovano 25 lipnya 2013 u Wayback Machine Bessarabka svyatkuye storichnij yuvilej 1 j Nacionalnij 3 07 2012 Pro istoriyu rinku Arhivovano 8 serpnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bessarabskij rinok amp oldid 39898217