www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кобелєв Олександр Васильович Олекса ндр Васи льович Ко белєв 15 27 липня 1860 Царське Село Санкт Петербурзька губернія 3

Кобелєв Олександр Васильович

Олекса́ндр Васи́льович Ко́белєв (15 (27) липня 1860, Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія — 30 вересня 1942(1942-09-30), Київ, Райхскомісаріат Україна) — київський архітектор, педагог, член Петербурзької спілки архітекторів[ru].

Олександр Васильович Кобелєв
Народження 15 (27) липня 1860
Смерть 30 вересня 1942(1942-09-30) (82 роки)
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна
(підданство)		  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 УНР
 Українська РСР
 СРСР
Навчання Петербурзьке будівельне училищеd
Діяльність архітектор
Найважливіші споруди

Будівля Національного банку України

Будівля Київського політехнічного інституту
 Кобелєв Олександр Васильович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кобелєв.

Біографічні відомості Редагувати

Народився 15 [27] липня 1860(18600727) року в Царському Селі (тепер м. Пушкін, Санкт-Петербург, Росія) у родині дворянина, офіцера. Згідно з легендою, йому дали ім'я на честь Олександра ІІ, який був його хрещеним батьком. Первинну освіту здобув у 3-й військовій гімназії в Санкт-Петербурзі.

У 1887 році закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів, після чого був зарахований у Технічно-будівельний комітет, який направив його до Управління Південно-Західної Залізниці, що розташовувалося в Києві (з 1896 року завідував архітектурним відділом технічного відділення шляхової служби).

У 1899 році за проектом Кобелєва посилено фундамент будинку Управління Південно-Західної залізниці.

Упродовж 1890-х років звів численні об'єкти Залізничної колонії, ряд споруд сільськогосподарської виставки 1897 року (не збереглися). У 1898 році виборов друге місце на закритому конкурсі проектів комплексу Політехнічного інституту (КПІ), а у 1900 році успішно замінив переможця конкурсу Ієроніма Кітнера у керуванні будівництвом цього важливого об'єкта.

Кобєлєв напрочуд вдало інтерпретував у своїх будівлях різноманітні історичні стилі. Зокрема, приміщення контори Державного банку (1902–1905) він проектував (у співавторстві з Олександром Вербицьким) у стилі італійського ренесансу; будівлю Дворянського та Селянського банків (1911) оздоблено у неоросійському стилі; споруди Вищих жіночих курсів та Київського відділення Російського технічного товариства (обидві 1914) — у стилі неокласицизму (у Технічному товаристві Кобєлєв очолював архітектурний відділ). У 1913–1915 роках Кобєлєв реконструював корпуси Комерційного інституту. Звів також кілька приватних прибуткових будинків, каплицю в Кирилівській лікарні (1902).

Також Олександр Кобєлєв був і визначним педагогом, автором численних наукових статей та доповідей. З 1899 року викладав у КПІ, де в 1912 році став професором. З 1901 року завідував школою десятників у будівній та шляховій справі, був її почесним опікуном. З 1912 року — декан інженерно-будівного відділення Київських політехнічних курсів.

Після революції, незважаючи на свій похилий вік, спроектував і збудував немало великих споруд, в основному у галузі промислової архітектури.

Могила Олександра Кобелєва

Помер 30 вересня 1942 року в Києві, похований на Лук'янівському кладовиші (ділянка № 21, ряд 11, місце 8). На могилі до 10 вересня 2002 року була табличка на огорожі. Коштом Головного управління архітектури встановлено пам'ятник у вигляді прямокутної стели, на якій вигравійовано портрет архітектора і хрест.

Пам'ять Редагувати

Іменем Олександра Кобелєва названа одна з вулиць Києва (місцевість Солом'янка, Залізнична колонія).

Споруди Кобелєва Редагувати

Інші роботи в Києві Редагувати

  • Будівля притулку на Залізничній колонії, вул. 6-та та 7-ма Лінії, нині вулиця Архітектора Кобелєва № 1/5 (1899–1900)
  • Хіміко-технічна лабораторія на Залізничній колонії, вул. 6-та та 7-ма Лінії, нині вулиця Архітектора Кобелєва № 3/8 (1899–1901)
  • Селянський поземельний та Дво­рянський земельний банки, вул. Володимирська, № 10 (1910–1911)
  • Комерційний інститут на розі Бібіковського бульвару і вул. Нестеровської (1911–1915, співавтор Всеволод Обремський)
  • Шоста чоловіча гімназія на вул. Великій Дорогожицькій / пізніше Мельникова № 81-а (1912–1913, співавтор П. Жуков);
  • Вищі жіночі курси в Києві на Мало-Володимирській вулиці № 55-а (1914);
  • Київське відділення Російського Технічного товариства на Мало-Володимирській вулиці № 55-б (1911–1914), яке разом з попередньою спорудою завдяки ідентичним формам в дусі ампіру створювали ансамбль
  • Київська казенна палата на Львівській пл. № 14 (1913–1914, будував В. Безсмертний);
  • Вальцьовий млин у садибі І. Бліндера на вул. Нижній Вал № 19-21 (1900);
  • Гімназія О. Плетньової на розі вулиць Різницької № 2 і Московської № 34 (1903), знесений 2008 року.
  • Прибутковий будинок Г. де-Метца на вул. Мало-Володимирській № 44 (1911–1912).

Роботи в Україні та за її межами Редагувати

  • Збудував залізничний вокзал у Козятині (1888–1890, проект В. Куликовського);
  • Комплекс з житлових будинків, споруди для електричних машин, паровозного депо, школи, водогінна вежа та інші споруди у Козятині (1888–1889),
  • Розширення залізничного вокзалу в Козятині,
  • Залізничний вокзал у Сарнах (1897),
  • Залізничний вокзал у Бендерах (1899),
  • Розширення залізничного вокзалу у Попелюхах,
  • Залізнична лікарня у Жмеринці,
  • Залізнична лікарня у Києві (1891)
  • В Одесі спорудив приймальний покой на станції Одеса-товарна, паровозозбиральню, механічну пральню,
  • У Вінниці — елеватор на станції,
  • На станції Роздільна I — однокласну школу,
  • На станції Граєво — перевантажну контору для імпортних товарів при митниці
  • Залізничний вокзал у Коростені (1905),
  • Російський земельний банк в Полтаві (1906–1909, співавтор С. Носов),
  • Дворянсько-селянський банк, в Полтаві (1911),
  • Реконструкція електростанції у Вінниці (1930–1932).

Твори Редагувати

  • Общая гражданская архитектура. — К. : Изд. Я. Апте, 1907. (рос. дореф.)
  • Зерноподъемникї в г. Виннице // Зодчий. — 1891. — С. 56–57. (рос. дореф.)
  • Станція Казатинъ Юго-Западной железной дороги // Зодчий. — 1892. — С. 48–49. (рос. дореф.)

Примітки Редагувати

  1. Г. В. Барановский. Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров (Строительного училища) 1842-1892. (Вып. 1). — СПб.: Типо-литогр. К. Л. Пентковского, 1893
  2. Михайло Кальницький, Володимир Ясієвич. Селянський поземельний та Дво­рянський земельний банки [ 2 Січня 2022 у Wayback Machine.]
  3. Сергій Білокінь, Лариса Гаврилюк, Михайло Кальницький, Лариса Федорова, Володимир Хромченков. Будинок 1911-1914 рр. Київського відділення Російського технічного товариства де містилися навчальні заклади, інститути Академії наук УРСР [ 2 Січня 2022 у Wayback Machine.]

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksa ndr Vasi lovich Ko belyev 15 27 lipnya 1860 Carske Selo Sankt Peterburzka guberniya 30 veresnya 1942 1942 09 30 Kiyiv Rajhskomisariat Ukrayina kiyivskij arhitektor pedagog chlen Peterburzkoyi spilki arhitektoriv ru Oleksandr Vasilovich KobelyevNarodzhennya 15 27 lipnya 1860 Carske Selo Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaSmert 30 veresnya 1942 1942 09 30 82 roki Kiyiv Rajhskomisariat UkrayinaPohovannya Derzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayina piddanstvo Rosijska imperiya Rosijska respublika UNR Ukrayinska Derzhava UNR Ukrayinska RSR SRSRNavchannya Peterburzke budivelne uchilishedDiyalnist arhitektorNajvazhlivishi sporudi Budivlya Nacionalnogo banku Ukrayini Budivlya Kiyivskogo politehnichnogo institutu Kobelyev Oleksandr Vasilovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kobelyev Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Pam yat 3 Sporudi Kobelyeva 4 Inshi roboti v Kiyevi 5 Roboti v Ukrayini ta za yiyi mezhami 6 Tvori 7 Primitki 8 DzherelaBiografichni vidomosti RedaguvatiNarodivsya 15 27 lipnya 1860 18600727 roku v Carskomu Seli teper m Pushkin Sankt Peterburg Rosiya u rodini dvoryanina oficera Zgidno z legendoyu jomu dali im ya na chest Oleksandra II yakij buv jogo hreshenim batkom Pervinnu osvitu zdobuv u 3 j vijskovij gimnaziyi v Sankt Peterburzi U 1887 roci zakinchiv Peterburzkij institut civilnih inzheneriv pislya chogo buv zarahovanij u Tehnichno budivelnij komitet yakij napraviv jogo do Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi Zaliznici sho roztashovuvalosya v Kiyevi 1 z 1896 roku zaviduvav arhitekturnim viddilom tehnichnogo viddilennya shlyahovoyi sluzhbi U 1899 roci za proektom Kobelyeva posileno fundament budinku Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Uprodovzh 1890 h rokiv zviv chislenni ob yekti Zaliznichnoyi koloniyi ryad sporud silskogospodarskoyi vistavki 1897 roku ne zbereglisya U 1898 roci viborov druge misce na zakritomu konkursi proektiv kompleksu Politehnichnogo institutu KPI a u 1900 roci uspishno zaminiv peremozhcya konkursu Iyeronima Kitnera u keruvanni budivnictvom cogo vazhlivogo ob yekta Kobyelyev naprochud vdalo interpretuvav u svoyih budivlyah riznomanitni istorichni stili Zokrema primishennya kontori Derzhavnogo banku 1902 1905 vin proektuvav u spivavtorstvi z Oleksandrom Verbickim u stili italijskogo renesansu budivlyu Dvoryanskogo ta Selyanskogo bankiv 1911 ozdobleno u neorosijskomu stili sporudi Vishih zhinochih kursiv ta Kiyivskogo viddilennya Rosijskogo tehnichnogo tovaristva obidvi 1914 u stili neoklasicizmu u Tehnichnomu tovaristvi Kobyelyev ocholyuvav arhitekturnij viddil U 1913 1915 rokah Kobyelyev rekonstruyuvav korpusi Komercijnogo institutu Zviv takozh kilka privatnih pributkovih budinkiv kaplicyu v Kirilivskij likarni 1902 Takozh Oleksandr Kobyelyev buv i viznachnim pedagogom avtorom chislennih naukovih statej ta dopovidej Z 1899 roku vikladav u KPI de v 1912 roci stav profesorom Z 1901 roku zaviduvav shkoloyu desyatnikiv u budivnij ta shlyahovij spravi buv yiyi pochesnim opikunom Z 1912 roku dekan inzhenerno budivnogo viddilennya Kiyivskih politehnichnih kursiv Pislya revolyuciyi nezvazhayuchi na svij pohilij vik sproektuvav i zbuduvav nemalo velikih sporud v osnovnomu u galuzi promislovoyi arhitekturi nbsp Mogila Oleksandra KobelyevaPomer 30 veresnya 1942 roku v Kiyevi pohovanij na Luk yanivskomu kladovishi dilyanka 21 ryad 11 misce 8 Na mogili do 10 veresnya 2002 roku bula tablichka na ogorozhi Koshtom Golovnogo upravlinnya arhitekturi vstanovleno pam yatnik u viglyadi pryamokutnoyi steli na yakij vigravijovano portret arhitektora i hrest Pam yat RedaguvatiImenem Oleksandra Kobelyeva nazvana odna z vulic Kiyeva miscevist Solom yanka Zaliznichna koloniya Sporudi Kobelyeva RedaguvatiBudivlya Nacionalnogo banku Ukrayini Budivlya Kiyivskogo politehnichnogo institutu Keruvav budivnictvom Miskogo teatru za proektom Viktora Shretera 1897 1901 Inshi roboti v Kiyevi RedaguvatiBudivlya pritulku na Zaliznichnij koloniyi vul 6 ta ta 7 ma Liniyi nini vulicya Arhitektora Kobelyeva 1 5 1899 1900 Himiko tehnichna laboratoriya na Zaliznichnij koloniyi vul 6 ta ta 7 ma Liniyi nini vulicya Arhitektora Kobelyeva 3 8 1899 1901 Selyanskij pozemelnij ta Dvo ryanskij zemelnij banki 2 vul Volodimirska 10 1910 1911 Komercijnij institut na rozi Bibikovskogo bulvaru i vul Nesterovskoyi 1911 1915 spivavtor Vsevolod Obremskij Shosta cholovicha gimnaziya na vul Velikij Dorogozhickij piznishe Melnikova 81 a 1912 1913 spivavtor P Zhukov Vishi zhinochi kursi v Kiyevi na Malo Volodimirskij vulici 55 a 1914 Kiyivske viddilennya Rosijskogo Tehnichnogo tovaristva na Malo Volodimirskij vulici 55 b 1911 1914 yake razom z poperednoyu sporudoyu zavdyaki identichnim formam v dusi ampiru stvoryuvali ansambl 3 Kiyivska kazenna palata na Lvivskij pl 14 1913 1914 buduvav V Bezsmertnij Valcovij mlin u sadibi I Blindera na vul Nizhnij Val 19 21 1900 Gimnaziya O Pletnovoyi na rozi vulic Riznickoyi 2 i Moskovskoyi 34 1903 znesenij 2008 roku Pributkovij budinok G de Metca na vul Malo Volodimirskij 44 1911 1912 nbsp NBU nbsp KPI nbsp Shosta cholovicha gimnaziya nbsp Vishi zhinochi kursi nbsp Kiyivske viddilennya Rosijskogo tehnichnogo tovaristvaRoboti v Ukrayini ta za yiyi mezhami RedaguvatiZbuduvav zaliznichnij vokzal u Kozyatini 1888 1890 proekt V Kulikovskogo Kompleks z zhitlovih budinkiv sporudi dlya elektrichnih mashin parovoznogo depo shkoli vodoginna vezha ta inshi sporudi u Kozyatini 1888 1889 Rozshirennya zaliznichnogo vokzalu v Kozyatini Zaliznichnij vokzal u Sarnah 1897 Zaliznichnij vokzal u Benderah 1899 Rozshirennya zaliznichnogo vokzalu u Popelyuhah Zaliznichna likarnya u Zhmerinci Zaliznichna likarnya u Kiyevi 1891 V Odesi sporudiv prijmalnij pokoj na stanciyi Odesa tovarna parovozozbiralnyu mehanichnu pralnyu U Vinnici elevator na stanciyi Na stanciyi Rozdilna I odnoklasnu shkolu Na stanciyi Grayevo perevantazhnu kontoru dlya importnih tovariv pri mitnici Zaliznichnij vokzal u Korosteni 1905 Rosijskij zemelnij bank v Poltavi 1906 1909 spivavtor S Nosov Dvoryansko selyanskij bank v Poltavi 1911 Rekonstrukciya elektrostanciyi u Vinnici 1930 1932 nbsp Vokzal st Kozyatin nbsp Vokzal st Kozyatin nbsp Vodoginna vezha v Kozyatini nbsp Elektrostanciya u VinniciTvori RedaguvatiObshaya grazhdanskaya arhitektura K Izd Ya Apte 1907 ros doref Zernopodemnikyi v g Vinnice Zodchij 1891 S 56 57 ros doref Stanciya Kazatin Yugo Zapadnoj zheleznoj dorogi Zodchij 1892 S 48 49 ros doref Primitki Redaguvati G V Baranovskij Yubilejnyj sbornik svedenij o deyatelnosti byvshih vospitannikov Instituta grazhdanskih inzhenerov Stroitelnogo uchilisha 1842 1892 Vyp 1 SPb Tipo litogr K L Pentkovskogo 1893 Mihajlo Kalnickij Volodimir Yasiyevich Selyanskij pozemelnij ta Dvo ryanskij zemelnij banki Arhivovano 2 Sichnya 2022 u Wayback Machine Sergij Bilokin Larisa Gavrilyuk Mihajlo Kalnickij Larisa Fedorova Volodimir Hromchenkov Budinok 1911 1914 rr Kiyivskogo viddilennya Rosijskogo tehnichnogo tovaristva de mistilisya navchalni zakladi instituti Akademiyi nauk URSR Arhivovano 2 Sichnya 2022 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiLazanska T I Kobelyev Oleksandr Vasilovich Arhivovano 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 370 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Timofiyenko V I Kovalinskij V V Kobelyev Oleksandr Vasilovich Arhivovano 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 197 Panteon zodchih Luk yanivskogo nekropolyu Biografichnij dovidnik Kiyiv Z Media 2008 S 104 ISBN 966 96254 2 4 Kiyiv Istorichna enciklopediya Z najdavnishih chasiv do 1917 roku Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 300 https web archive org web 20070927023154 http snor ru an pers 333 Arhivovano27 Veresnya 2007 u Wayback Machine Dovidnik Naukovih Tovaristv Rosiyi ros Kobelyev Oleksandr Vasilovich Veb enciklopediya Kiyeva Volodimir Timofiyenko Zodchi Ukrayini Arhivovano 5 Grudnya 2013 u Wayback Machine Kobelyev Oleksandr Vasilovich Arhitekturna Vinnicya chas prostir osobistosti Podilski dzherela almanah Vinnicya PP PRADA ART 2012 S 120 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kobelyev Oleksandr Vasilovich amp oldid 40418496