www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балавенський Федір Петрович Федір Петрович Балаве нський 12 січня 1865 Люботин 8 листопада 1943 Ліанозово український ск

Балавенський Федір Петрович

Федір Петрович Балаве́нський (12 січня 1865, Люботин — 8 листопада 1943, Ліанозово) — український скульптор і педагог. Член Товариства прихильників української літератури, науки і штуки з 1904 року та Наукового товариства імені Шевченка з 1913 року.

Балавенський Федір Петрович
Народився 31 грудня 1864 (12 січня 1865)
Люботин, Люботинська волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 8 листопада 1943(1943-11-08) (78 років)
Ліанозово[d], Москва, СРСР
Поховання Новий донський цвинтар
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльність скульптор
Alma mater Малювальна школа Мурашка (1896) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1903)
Вчителі Беклемішев Володимир Олександрович
Відомі учні Кавалерідзе Іван Петрович, Епштейн Марко Ісайович, Руденко-Щелкан Тетяна Василівна, Панащатенко Валентина Степанівна, Климов Володимир Васильович, Писаренко Анастасія Митрофанівна, Федченко Василь Харлампійович, Сниткін Петро Васильович і Теремець Олександр
Заклад Тбіліське художнє училищеd, Київське художнє училище і Миргородський керамічний технікум
Членство Товариство прихильників української науки, літератури і штуки і Наукове товариство імені Шевченка

Біографія Редагувати

Народився 31 грудня 1864 [12 січня 1865](18650112) року в місті Люботині (нині Харківська область, Україна). 1896 року закінчив Київську рисувальну школу Миколи Мурашка. Протягом 1898—1903 років навчався у Вищому художньому училищи при Російській імператорській академії мистецтв, був учнем Володимира Беклемішева. Закінчив зі званням художника за групу «Відьми, що летять на шабаш».

У 1905—1906 роках викладав у Тифліському; у 1907—1922 роках — у Київському художніх училищах. Мешкав у Києві в будинку на Андріївському узвозі, № 15 (у «Замку Річарда — Левове серце»). У 1922—1930 роках продовжив викладацьку діяльність у Миргородському художньо-керамічному технікумі. Серед учнів: Марко Епштейн, Іван Кавалерідзе, Володимир Климов, Валентина Панащатенко, Анастасія Писаренко, Тетяна Руденко-Щелкан, Петро Сниткін, Олександр Теремець, Василь Федченко.

Помер 8 листопада 1943 року у селищі Ліанозовому (нині район Москви). Похований у Москві на Новому донському цвинтарі.

Творчість Редагувати

Працював у галузі станкової та монументально-декоративної пластики. Виконав понад 20 портретів Тараса Шевченка, зокрема «Тарас Григорович Шевченко», «Тарас Шевченко» (гіпс; порцеляна, бісквіт, обидва — 1903; Національний музей Тараса Шевченка), монументальні погруддя у Лубнах (1927) та Золотоноші (1928; не збереглися). Імовірно він автор гіпсового погруддя Шевченкові, встановленого у 1903 році в маєтку Лизогубів у Седневі.

Створив портрети Миколи Лисенка, Івана Котляревського (обидва — 1903, гіпс), надмогильне погруддя Марка Кропивницького на цвинтарі Харкова (1914, бронза).

У 1910 та 1912 роках був членом журі конкурсу на проєкт пам'ятника Тарасові Шевченку для Києва. 1911 року брав участь у цьому конкурсі, отримав другу премію (першу не присуджено нікому). У його проєкті митець сидить зі схиленою головою. Біля підніжжя невисокого п'єдесталу розташовано групи, що втілювали образи Шевченкової поезії. В ідею пам'ятника покладено рядки «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами». Спорудження заборонив царський уряд.

У 1911 році керував роботою своїх учнів Івана Кавалерідзе та Петра Сниткіна під час створення пам'ятника княгині Ользі у Києві. Автор алегоричних горельєфів у Києві на прибутковому будинку інженера Ф. Ісерліса (1909; бетонна композиця «Тріумф Фріни»; нині житловий будинок, Музейний провулок, № 4), Бессарабського ринку (1910), головному будинку Маріїнської громади сестер-жалібниць Червоного Хреста (1912—1913, бетонні статуї Медицини, Життя, Милосердя та Любові; нині Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України, вулиця Саксаганського, № 75);), на будинку головного корпусу колишнього міського іподрому (1915—1916, скульптури юнаків-візників і дівчат з вінками; нині адміністативний будинок, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, № 9). Разом з учнями виготовив і встановив на терасах та внутрішніх гвинтових сходах подвір'я «Замку Річарда» копії химер Собору Паризької Богоматері (зникли у 1943 році).

Уламки бюста Тараса Шевченка роботи Федора Балавенського, розбитого денікінцями 31 серпня 1919 року.

Протягом 1918—1919 років брав участь у здійсненні «Ленінського плану монументальної пропаганди» (виготовляв погруддя Володимира Леніна та Карла Маркса). 1919 року створисв гіпсове погруддя Тараса Шевченка, яке було встановленого на місці демонтованого пам'ятника цареві Олександру ІІ у Києві (знищене того ж року денікінцями). Автор бронзового пам'ятника революціонеру Г. Фокіну в Брянській області (1924).

Пам'ять Редагувати

Надгробне погруддя Марка Кропивницького.

Скульптору присвячено одну з вітрин Музею однієї вулиці у Києві. На ній експонуються скульптурні портрети Тараса Шевченка та Івана Котляревського, виконані майстром, його графічні малюнки та особисті речі.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Дмитро Шльонський, Олексій Браславець. Андріївський узвіз, його історія та путівник по Музею Однієї Вулиці. Вид-во «Центр Європи», Львів-Київ, 2008, 2009.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fedir Petrovich Balave nskij 12 sichnya 1865 Lyubotin 8 listopada 1943 Lianozovo ukrayinskij skulptor i pedagog Chlen Tovaristva prihilnikiv ukrayinskoyi literaturi nauki i shtuki z 1904 roku ta Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka z 1913 roku Balavenskij Fedir PetrovichNarodivsya 31 grudnya 1864 12 sichnya 1865 Lyubotin Lyubotinska volost Valkivskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 8 listopada 1943 1943 11 08 78 rokiv Lianozovo d Moskva SRSRPohovannya Novij donskij cvintarKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnist skulptorAlma mater Malyuvalna shkola Murashka 1896 i Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1903 Vchiteli Beklemishev Volodimir OleksandrovichVidomi uchni Kavaleridze Ivan Petrovich Epshtejn Marko Isajovich Rudenko Shelkan Tetyana Vasilivna Panashatenko Valentina Stepanivna Klimov Volodimir Vasilovich Pisarenko Anastasiya Mitrofanivna Fedchenko Vasil Harlampijovich Snitkin Petro Vasilovich i Teremec OleksandrZaklad Tbiliske hudozhnye uchilished Kiyivske hudozhnye uchilishe i Mirgorodskij keramichnij tehnikumChlenstvo Tovaristvo prihilnikiv ukrayinskoyi nauki literaturi i shtuki i Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Pam yat 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 31 grudnya 1864 12 sichnya 1865 18650112 roku v misti Lyubotini nini Harkivska oblast Ukrayina 1896 roku zakinchiv Kiyivsku risuvalnu shkolu Mikoli Murashka Protyagom 1898 1903 rokiv navchavsya u Vishomu hudozhnomu uchilishi pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv buv uchnem Volodimira Beklemisheva Zakinchiv zi zvannyam hudozhnika za grupu Vidmi sho letyat na shabash U 1905 1906 rokah vikladav u Tifliskomu u 1907 1922 rokah u Kiyivskomu hudozhnih uchilishah Meshkav u Kiyevi v budinku na Andriyivskomu uzvozi 15 u Zamku Richarda Levove serce 1 U 1922 1930 rokah prodovzhiv vikladacku diyalnist u Mirgorodskomu hudozhno keramichnomu tehnikumi Sered uchniv Marko Epshtejn Ivan Kavaleridze Volodimir Klimov Valentina Panashatenko Anastasiya Pisarenko Tetyana Rudenko Shelkan Petro Snitkin Oleksandr Teremec Vasil Fedchenko Pomer 8 listopada 1943 roku u selishi Lianozovomu nini rajon Moskvi Pohovanij u Moskvi na Novomu donskomu cvintari Tvorchist RedaguvatiPracyuvav u galuzi stankovoyi ta monumentalno dekorativnoyi plastiki Vikonav ponad 20 portretiv Tarasa Shevchenka zokrema Taras Grigorovich Shevchenko Taras Shevchenko gips porcelyana biskvit obidva 1903 Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka monumentalni pogruddya u Lubnah 1927 ta Zolotonoshi 1928 ne zbereglisya Imovirno vin avtor gipsovogo pogruddya Shevchenkovi vstanovlenogo u 1903 roci v mayetku Lizogubiv u Sednevi Stvoriv portreti Mikoli Lisenka Ivana Kotlyarevskogo obidva 1903 gips nadmogilne pogruddya Marka Kropivnickogo na cvintari Harkova 1914 bronza U 1910 ta 1912 rokah buv chlenom zhuri konkursu na proyekt pam yatnika Tarasovi Shevchenku dlya Kiyeva 1911 roku brav uchast u comu konkursi otrimav drugu premiyu pershu ne prisudzheno nikomu U jogo proyekti mitec sidit zi shilenoyu golovoyu Bilya pidnizhzhya nevisokogo p yedestalu roztashovano grupi sho vtilyuvali obrazi Shevchenkovoyi poeziyi V ideyu pam yatnika pokladeno ryadki Dumi moyi dumi moyi liho meni z vami Sporudzhennya zaboroniv carskij uryad U 1911 roci keruvav robotoyu svoyih uchniv Ivana Kavaleridze ta Petra Snitkina pid chas stvorennya pam yatnika knyagini Olzi u Kiyevi Avtor alegorichnih gorelyefiv u Kiyevi na pributkovomu budinku inzhenera F Iserlisa 1909 betonna kompozicya Triumf Frini nini zhitlovij budinok Muzejnij provulok 4 Bessarabskogo rinku 1910 golovnomu budinku Mariyinskoyi gromadi sester zhalibnic Chervonogo Hresta 1912 1913 betonni statuyi Medicini Zhittya Miloserdya ta Lyubovi nini Institut medicini praci imeni Yu I Kundiyeva NAMN Ukrayini vulicya Saksaganskogo 75 na budinku golovnogo korpusu kolishnogo miskogo ipodromu 1915 1916 skulpturi yunakiv viznikiv i divchat z vinkami nini administativnij budinok vulicya Mihajla Omelyanovicha Pavlenka 9 Razom z uchnyami vigotoviv i vstanoviv na terasah ta vnutrishnih gvintovih shodah podvir ya Zamku Richarda kopiyi himer Soboru Parizkoyi Bogomateri znikli u 1943 roci nbsp Ulamki byusta Tarasa Shevchenka roboti Fedora Balavenskogo rozbitogo denikincyami 31 serpnya 1919 roku Protyagom 1918 1919 rokiv brav uchast u zdijsnenni Leninskogo planu monumentalnoyi propagandi vigotovlyav pogruddya Volodimira Lenina ta Karla Marksa 1919 roku stvorisv gipsove pogruddya Tarasa Shevchenka yake bulo vstanovlenogo na misci demontovanogo pam yatnika carevi Oleksandru II u Kiyevi znishene togo zh roku denikincyami Avtor bronzovogo pam yatnika revolyucioneru G Fokinu v Bryanskij oblasti 1924 Pam yat Redaguvati nbsp Nadgrobne pogruddya Marka Kropivnickogo Skulptoru prisvyacheno odnu z vitrin Muzeyu odniyeyi vulici u Kiyevi Na nij eksponuyutsya skulpturni portreti Tarasa Shevchenka ta Ivana Kotlyarevskogo vikonani majstrom jogo grafichni malyunki ta osobisti rechi 1 Primitki Redaguvati a b Dmitro Shlonskij Oleksij Braslavec Andriyivskij uzviz jogo istoriya ta putivnik po Muzeyu Odniyeyi Vulici Vid vo Centr Yevropi Lviv Kiyiv 2008 2009 Literatura RedaguvatiBalavenskij Fedir Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 Kn 2 t 1 A Golovna Ruska Rada Balavenskij Fedir Petrovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1966 T 1 A Kabarga 856 s Balavenskij Balovenskij Fedor Petroch Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar v 6 tomah otvetstvennyj redaktor T N Gorina glavnyj sostavitel i bibliograf O E Volcenburg i drugie Moskva Izdatelstvo Iskusstvo 1970 Tom 1 Aavik Bojko S 268 ros Balavenskij Fedir Petrovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 15 Balavenskij Fedir Petrovich Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 53 54 Balavenskij Fedir Petrovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s Balavenskij Fedir Petrovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 43 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 O V Zamostyan Balavenskij Fedir Petrovich Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 132 ISBN 5 88500 27 1 Balavenskij Fedir Petrovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 37 ISBN 5 88500 071 9 I M Blyumina Balavenskij Fedir Petrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 Natalya Yanko Balavenskij Fedir Petrovich Shevchenkivska enciklopediya U 6 ti t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2013 T 1 A V S 307 308 ISBN 978 966 02 6421 2 A L Sherban Balavenskij Fedir Petrovich Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2016 ISBN 978 617 7238 39 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balavenskij Fedir Petrovich amp oldid 40203577