www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лебединцев Петро Гаврилович Лебеди нцев Петро Гаври лович 21 грудня 1819 2 січня 1820 18200102 Зелена Діброва Звенигород

Лебединцев Петро Гаврилович

Лебеди́нцев Петро́ Гаври́лович (21 грудня 1819 [2 січня 1820](18200102), Зелена Діброва, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 3 [15] грудня 1896, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — український історик, археолог, педагог, журналіст, релігійний та освітній діяч.

Петро Гаврилович Лебединцев
Народився 21 грудня 1819 (2 січня 1820)(1820-01-02)
Зелена Діброва, Черкаська область
Помер 3 (15) грудня 1896(1896-12-15) (76 років)
Київ
Поховання Щекавицьке кладовище
Громадянство Російська імперія
Діяльність журналіст
Alma mater Київська духовна семінарія
Посада протоієрей
Конфесія православ'я
Брати, сестри Лебединцев Феофан Гаврилович і Лебединцев Андрій Гаврилович
Нагороди
Орден Святої Анни 1 ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебединцев.

Почесний член Імператорського Московського археологічного товариства, Київської духовної академії, Університету святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), член-засновник Історичного товариства Нестора-літописця, дійсний член Тимчасової комісії для розбору давніх актів при Київському військовому, Волинському і Подільському генерал-губернаторові, Імператорського православного Палестинського товариства, Одеського товариства історії та старожитностей, член Київської духовної консисторії (з 1863 року). Брат Феофана Лебединцева.

Біографія Редагувати

Народився в селі Зелена Діброва (тепер Черкаська область, Україна) в родині священика села Яблунівка Богуславського повіту Київської губернії Гаврила Лебединця. Навчався в зеленодібровській церковно-парафіяльній школі, духовному училищі міста Богуслава і Київській духовній семінарії, звідти як найкращий вихованець вступив до Київської духовної академії, закінчив її в 1843 році за 1-м розрядом і восени того ж року був призначений учителем «словесності та з'єднаних із нею предметів» Орловської духовної семінарії. Після затвердження у званні магістра богослов'я займав посаду професора, виконував обов'язки помічника інспектора та секретаря семінарського правління. Навесні 1845 року повернувся до Києва, на кафедру логіки та психології Київської духовної семінарії. Додатково у 1847 році викладав у цьому закладі німецьку мову, від 1847 до 1850 року був економом семінарії, з 1850 року викладав французьку мову.

2 березня (18 лютого) 1851 року рукоположений на священика Спасо-Преображенського храму в Білій Церкві й разом із тим 12 квітня (31 березня) став законовчителем Білоцерківської гімназії. Входив до складу створеної Київським військовим губернатором, Подільським і Волинським генерал-губернатором князем Іларіоном Васильчиковим комісії з угамування учасників Київської козаччини 1855 року. Фіксував історичні перекази вірян, їхні спомини. Як благочинний місцевих церков в 1859 році розгорнув упровадження початкової освіти для дітей. За сприяння В. Науменка, митрополита Київського і Галицького Ісидора (Нікольського) та власника маєтку графа В. В. Браницького відкрив чотири школи (серед них у парку «Олександрія»), що слугували за приклад для організації подібних закладів у Київській губернії і в цілому по Правобережній Україні.

Під псевдонімом «Южнорусс» випустив «Несколько слов из Юго-Западной Руси» (К., 1859). Напевне, саме він склав і брошуру «Голос из Юго-Западной Руси» (К., 1860; без зазначення авторства) про потребу в букварях і книжках для народного вжитку. Брав активну участь у журналі «Руководство для сельских пастырей», вмістив там «Дополнительные сведения к сказанию о мученической кончине млиевского ктитора Даниила Кушнира», «О способах содержания православного духовенства в Киевской губернии», «Вопросы иерейской совести», «Обеты трезвости», «Названия: пастырь, священник, поп», «Христианская гостиница» тощо.

14 (2) червня 1860 року переведений священиком до київського Подільського Свято-Успенського собору, а також законовчителем до Другої київської гімназії (на цій посаді залишався до 1868 року). Невдовзі став наглядачем київських церковно-парафіяльних шкіл, благочинним подільських церков Києва. 18 (6) травня 1861 року домігся дозволу властей на зупинку в Києві процесії з домовиною Т. Шевченка, з яким особисто був знайомий змалку. Наступного дня в церкві Різдва Христова відправив по небіжчикові заупокійну літію. 11 липня (29 червня) зведений у сан протоієрея. Того самого року став одним із фундаторів і з 13 (1) січня 1862 року — редактором газети «Киевские епархиальные ведомости» (керував цим часописом до 1874 року, а потім — від 1886 року до смерті). 2 жовтня (21 вересня) 1862 року перейшов настоятелем до Києво-Печерської Спасо-Преображенської церкви, 12 квітня (31 березня) 1864 року — до Свято-Миколаївської церкви при будинку генерал-губернатора, 30 (18) липня 1868 — до Києво-Софійського кафедрального собору кафедральним протопопом.

Зажив великої слави проповідями, у тому числі надрукованими:

  • «Слово в неделю 3-ю по Пятидесятнице» (1861),
  • «Слово при первом священнослужении в Киево-Печерской Преображенской церкви, в древности известной под именем Спаса на Берестове» (1862),
  • «Слово в день Рождества Пресвятой Богородицы» (1863),
  • «Слово в день св. архистратига Михаила»,
  • «Слово при богослужении в день торжественного акта киевских гимназий»,
  • «Слово при первом священнослужении в домовой генерал-губернаторской церкви» (1864),
  • «Слово при первом священнослужении в Киево-Софийском кафедральном соборе» (1868),
  • «Слово в день преставления св. Кирилла — просветителя славян 14 февраля 1869 г.»,
  • «Речь над гробом б. Киевского, Подольского и Волынского генерал-губернатора, генерал-адъютанта Александра Павловича Безака» (1869) та інше.

Коли 1863 року до київського Кловського палацу, відбудованого за його участю та на кошти, переважно ним зібрані, перейшло училище дівчат духовного звання, Петро Лебединцев був там головним розпорядником (у 1880-х роках улаштував іще й другий такий заклад, яким теж опікувався — до літа 1893 року). Через Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора О. Безака та свого молодшого брата Данила — високого петербурзького урядовця — ініціював скасування в Російській імперії становості духовенства. 1874 року обраний товаришем голови церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії, на третьому Всеросійському археологічному з'їзді в Києві головував у відділі церковних старожитностей. Друкувався у збірниках «Труды Киевской духовной академии», «Труды Московского археологического общества», «Труды 3-го археологического съезда».

Написав кілька монографічних досліджень, зокрема:

  • 1879 — «Возобновление Киево-Софийского собора в 1843—1853 г.»,
  • 1884 — «Киево-Михайловский Златоверхий монастырь в его прошедшем и настоящем состоянии»,
  • 1886 — «Киево-Печерская лавра в ее прошедшем и нынешнем состоянии»,
  • 1890 — «Св. София Киевская, ныне Киево-Софийский кафедральный собор»).

Надав значну допомогу у виданні часопису «Киевская Старина», виступив там із більш як 30 статтями та повідомленнями. Серед них:

  • «Почему Десятинная в Киеве церковь известна в народе под именем Десятинного Николая?»,
  • «Рассказы старых людей о старых временах»,
  • «Открытие древних мозаик в главном куполе Киево-Софийского собора»,
  • «Материалы для истории возникновения и распространения штунды в России»,
  • «Баптизм или штунда в Киевской губернии»,
  • «София — премудрость Божия в иконографии севера и юга России»,
  • «Где жили первые киевские митрополиты: в Переяславе или в Киеве?»,
  • «К вопросу о начале Киевской академии», «Когда и где совершилось крещение киевлян при св. Владимире?»,
  • «В каком виде могут быть изображены св. равноапостольный князь Владимир и св. княгиня Ольга, и имеем ли мы их подлинные изображения?»,
  • «О начале христианства в Киеве до торжественного принятия христианской веры при св. Владимире»,
  • «Святой Владимир, благоверный и равноапостольный князь киевский»,
  • «Церковь св. Василия»,
  • «Спас на Берестове»,
  • «Остатки церквей на развалинах древнего Корсуня или Херсонеса, их открытие и значение»,
  • «По поводу 900-летия Черниговской архиерейской кафедры»,
  • «Михаил, митрополит Киевский XII века»,
  • «Тарас Григорьевич Шевченко: Некоторые дополнения и поправки к его биографии».

Як краєзнавець особливу увагу приділяв минулому Києва, склав нотатки:

  • «Население Киева в прошлом столетии»,
  • «Какая местность в древности называлась Ольговой могилой?»,
  • «Где находился киевский дом Саввы Туптала сотника?»,
  • «Еще одна из древнейших церквей в Киеве»,
  • «Исторические заметки о Киеве»,
  • «О Копыреве конце г. Киева»,
  • «О местоположении древних киевских церквей»,
  • «О планах г. Києва в XVIII веке» та інші.

Популяризував знімки зі старовинних гравюр і портретів. Був гласним міської думи, ініціатором перейменування Бессарабської площі в Києві на площу Богдана Хмельницького.

У 1870 році увійшов до комітету зі спорудження київського пам'ятника Б. Хмельницькому, 1881 року вийшов із цієї інституції, зазнавши доносів з боку Михайла Юзефовича. Очолював термінові роботи з виявлення та розчищення стінопису XII століття у Кирилівській церкві.

Обнародував чимало унікальних документів (серед них — знайдений у відомчому архіві Головного інженерного управління план Києва 1695 року), оприлюднив спогади «Посмертный рассказ о. Антония Ковальского (К истории крестьянских волнений в Киевской губернии, 1855 г.)», листування свого старшого брата Арсенія: «Письма протоиерея Лебединцева, б. благочинного церквей южного берега Крыма, к преосвященному Иннокентию, архиепископу Херсонскому и Таврическому, с донесениями о ходе военных действий и состоянии церквей и духовенства во время 11-месячной осады Севастополя» (ці унікальні звіти містять багато відомостей з історії Кримської війни 1853—1856, головно Севастопольської оборони 1854—1855).

Нагороджений орденом святої Анни 1-го ступеня. В 1888 році від імператора Олександра III одержав митру.

Помер у Києві, Україна. Похований на Щекавицькому кладовищі.

Ушанування пам'яті Редагувати

Пам'ятна дошка на будівлі Білоцерківського національного аграрного університету

З 1998 року в Білій Церкві кілька разів на рік у Білоцерківському краєзнавчому музеї проводяться Краєзнавчі читання імені Петра Лебединцева.

Також у Білій Церкві існує вулиця Петра Лебединцева.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2016. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lebedi ncev Petro Gavri lovich 21 grudnya 1819 2 sichnya 1820 18200102 Zelena Dibrova Zvenigorodskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 3 15 grudnya 1896 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya ukrayinskij istorik arheolog pedagog zhurnalist religijnij ta osvitnij diyach Petro Gavrilovich LebedincevNarodivsya 21 grudnya 1819 2 sichnya 1820 1820 01 02 Zelena Dibrova Cherkaska oblastPomer 3 15 grudnya 1896 1896 12 15 76 rokiv KiyivPohovannya Shekavicke kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist zhurnalistAlma mater Kiyivska duhovna seminariyaPosada protoiyerejKonfesiya pravoslav yaBrati sestri Lebedincev Feofan Gavrilovich i Lebedincev Andrij GavrilovichNagorodi Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebedincev Pochesnij chlen Imperatorskogo Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Universitetu svyatogo Volodimira nini Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka chlen zasnovnik Istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya dijsnij chlen Timchasovoyi komisiyi dlya rozboru davnih aktiv pri Kiyivskomu vijskovomu Volinskomu i Podilskomu general gubernatorovi Imperatorskogo pravoslavnogo Palestinskogo tovaristva Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej chlen Kiyivskoyi duhovnoyi konsistoriyi z 1863 roku Brat Feofana Lebedinceva Zmist 1 Biografiya 2 Ushanuvannya pam yati 3 Primitki 4 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v seli Zelena Dibrova teper Cherkaska oblast Ukrayina v rodini svyashenika sela Yablunivka Boguslavskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Gavrila Lebedincya Navchavsya v zelenodibrovskij cerkovno parafiyalnij shkoli duhovnomu uchilishi mista Boguslava i Kiyivskij duhovnij seminariyi zvidti yak najkrashij vihovanec vstupiv do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi zakinchiv yiyi v 1843 roci za 1 m rozryadom i voseni togo zh roku buv priznachenij uchitelem slovesnosti ta z yednanih iz neyu predmetiv Orlovskoyi duhovnoyi seminariyi Pislya zatverdzhennya u zvanni magistra bogoslov ya zajmav posadu profesora vikonuvav obov yazki pomichnika inspektora ta sekretarya seminarskogo pravlinnya Navesni 1845 roku povernuvsya do Kiyeva na kafedru logiki ta psihologiyi Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi Dodatkovo u 1847 roci vikladav u comu zakladi nimecku movu vid 1847 do 1850 roku buv ekonomom seminariyi z 1850 roku vikladav francuzku movu 2 bereznya 18 lyutogo 1851 roku rukopolozhenij na svyashenika Spaso Preobrazhenskogo hramu v Bilij Cerkvi j razom iz tim 12 kvitnya 31 bereznya stav zakonovchitelem Bilocerkivskoyi gimnaziyi Vhodiv do skladu stvorenoyi Kiyivskim vijskovim gubernatorom Podilskim i Volinskim general gubernatorom knyazem Ilarionom Vasilchikovim komisiyi z ugamuvannya uchasnikiv Kiyivskoyi kozachchini 1855 roku Fiksuvav istorichni perekazi viryan yihni spomini Yak blagochinnij miscevih cerkov v 1859 roci rozgornuv uprovadzhennya pochatkovoyi osviti dlya ditej Za spriyannya V Naumenka mitropolita Kiyivskogo i Galickogo Isidora Nikolskogo ta vlasnika mayetku grafa V V Branickogo vidkriv chotiri shkoli sered nih u parku Oleksandriya sho sluguvali za priklad dlya organizaciyi podibnih zakladiv u Kiyivskij guberniyi i v cilomu po Pravoberezhnij Ukrayini Pid psevdonimom Yuzhnoruss vipustiv Neskolko slov iz Yugo Zapadnoj Rusi K 1859 Napevne same vin sklav i broshuru Golos iz Yugo Zapadnoj Rusi K 1860 bez zaznachennya avtorstva pro potrebu v bukvaryah i knizhkah dlya narodnogo vzhitku Brav aktivnu uchast u zhurnali Rukovodstvo dlya selskih pastyrej vmistiv tam Dopolnitelnye svedeniya k skazaniyu o muchenicheskoj konchine mlievskogo ktitora Daniila Kushnira O sposobah soderzhaniya pravoslavnogo duhovenstva v Kievskoj gubernii Voprosy ierejskoj sovesti Obety trezvosti Nazvaniya pastyr svyashennik pop Hristianskaya gostinica tosho 14 2 chervnya 1860 roku perevedenij svyashenikom do kiyivskogo Podilskogo Svyato Uspenskogo soboru a takozh zakonovchitelem do Drugoyi kiyivskoyi gimnaziyi na cij posadi zalishavsya do 1868 roku Nevdovzi stav naglyadachem kiyivskih cerkovno parafiyalnih shkil blagochinnim podilskih cerkov Kiyeva 18 6 travnya 1861 roku domigsya dozvolu vlastej na zupinku v Kiyevi procesiyi z domovinoyu T Shevchenka z yakim osobisto buv znajomij zmalku Nastupnogo dnya v cerkvi Rizdva Hristova vidpraviv po nebizhchikovi zaupokijnu litiyu 11 lipnya 29 chervnya zvedenij u san protoiyereya Togo samogo roku stav odnim iz fundatoriv i z 13 1 sichnya 1862 roku redaktorom gazeti Kievskie eparhialnye vedomosti keruvav cim chasopisom do 1874 roku a potim vid 1886 roku do smerti 2 zhovtnya 21 veresnya 1862 roku perejshov nastoyatelem do Kiyevo Pecherskoyi Spaso Preobrazhenskoyi cerkvi 12 kvitnya 31 bereznya 1864 roku do Svyato Mikolayivskoyi cerkvi pri budinku general gubernatora 30 18 lipnya 1868 do Kiyevo Sofijskogo kafedralnogo soboru kafedralnim protopopom Zazhiv velikoyi slavi propovidyami u tomu chisli nadrukovanimi Slovo v nedelyu 3 yu po Pyatidesyatnice 1861 Slovo pri pervom svyashennosluzhenii v Kievo Pecherskoj Preobrazhenskoj cerkvi v drevnosti izvestnoj pod imenem Spasa na Berestove 1862 Slovo v den Rozhdestva Presvyatoj Bogorodicy 1863 Slovo v den sv arhistratiga Mihaila Slovo pri bogosluzhenii v den torzhestvennogo akta kievskih gimnazij Slovo pri pervom svyashennosluzhenii v domovoj general gubernatorskoj cerkvi 1864 Slovo pri pervom svyashennosluzhenii v Kievo Sofijskom kafedralnom sobore 1868 Slovo v den prestavleniya sv Kirilla prosvetitelya slavyan 14 fevralya 1869 g Rech nad grobom b Kievskogo Podolskogo i Volynskogo general gubernatora general adyutanta Aleksandra Pavlovicha Bezaka 1869 ta inshe Koli 1863 roku do kiyivskogo Klovskogo palacu vidbudovanogo za jogo uchastyu ta na koshti perevazhno nim zibrani perejshlo uchilishe divchat duhovnogo zvannya Petro Lebedincev buv tam golovnim rozporyadnikom u 1880 h rokah ulashtuvav ishe j drugij takij zaklad yakim tezh opikuvavsya do lita 1893 roku Cherez Kiyivskogo Podilskogo i Volinskogo general gubernatora O Bezaka ta svogo molodshogo brata Danila visokogo peterburzkogo uryadovcya iniciyuvav skasuvannya v Rosijskij imperiyi stanovosti duhovenstva 1874 roku obranij tovarishem golovi cerkovno arheologichnogo tovaristva pri Kiyivskij duhovnij akademiyi na tretomu Vserosijskomu arheologichnomu z yizdi v Kiyevi golovuvav u viddili cerkovnih starozhitnostej Drukuvavsya u zbirnikah Trudy Kievskoj duhovnoj akademii Trudy Moskovskogo arheologicheskogo obshestva Trudy 3 go arheologicheskogo sezda Napisav kilka monografichnih doslidzhen zokrema 1879 Vozobnovlenie Kievo Sofijskogo sobora v 1843 1853 g 1884 Kievo Mihajlovskij Zlatoverhij monastyr v ego proshedshem i nastoyashem sostoyanii 1886 Kievo Pecherskaya lavra v ee proshedshem i nyneshnem sostoyanii 1890 Sv Sofiya Kievskaya nyne Kievo Sofijskij kafedralnyj sobor Nadav znachnu dopomogu u vidanni chasopisu Kievskaya Starina vistupiv tam iz bilsh yak 30 stattyami ta povidomlennyami Sered nih Pochemu Desyatinnaya v Kieve cerkov izvestna v narode pod imenem Desyatinnogo Nikolaya Rasskazy staryh lyudej o staryh vremenah Otkrytie drevnih mozaik v glavnom kupole Kievo Sofijskogo sobora Materialy dlya istorii vozniknoveniya i rasprostraneniya shtundy v Rossii Baptizm ili shtunda v Kievskoj gubernii Sofiya premudrost Bozhiya v ikonografii severa i yuga Rossii Gde zhili pervye kievskie mitropolity v Pereyaslave ili v Kieve K voprosu o nachale Kievskoj akademii Kogda i gde sovershilos kreshenie kievlyan pri sv Vladimire V kakom vide mogut byt izobrazheny sv ravnoapostolnyj knyaz Vladimir i sv knyaginya Olga i imeem li my ih podlinnye izobrazheniya O nachale hristianstva v Kieve do torzhestvennogo prinyatiya hristianskoj very pri sv Vladimire Svyatoj Vladimir blagovernyj i ravnoapostolnyj knyaz kievskij Cerkov sv Vasiliya Spas na Berestove Ostatki cerkvej na razvalinah drevnego Korsunya ili Hersonesa ih otkrytie i znachenie Po povodu 900 letiya Chernigovskoj arhierejskoj kafedry Mihail mitropolit Kievskij XII veka Taras Grigorevich Shevchenko Nekotorye dopolneniya i popravki k ego biografii Yak krayeznavec osoblivu uvagu pridilyav minulomu Kiyeva sklav notatki Naselenie Kieva v proshlom stoletii Kakaya mestnost v drevnosti nazyvalas Olgovoj mogiloj Gde nahodilsya kievskij dom Savvy Tuptala sotnika Eshe odna iz drevnejshih cerkvej v Kieve Istoricheskie zametki o Kieve O Kopyreve konce g Kieva O mestopolozhenii drevnih kievskih cerkvej O planah g Kiyeva v XVIII veke ta inshi Populyarizuvav znimki zi starovinnih gravyur i portretiv Buv glasnim miskoyi dumi iniciatorom perejmenuvannya Bessarabskoyi ploshi v Kiyevi na ploshu Bogdana Hmelnickogo U 1870 roci uvijshov do komitetu zi sporudzhennya kiyivskogo pam yatnika B Hmelnickomu 1881 roku vijshov iz ciyeyi instituciyi zaznavshi donosiv z boku Mihajla Yuzefovicha Ocholyuvav terminovi roboti z viyavlennya ta rozchishennya stinopisu XII stolittya u Kirilivskij cerkvi Obnaroduvav chimalo unikalnih dokumentiv sered nih znajdenij u vidomchomu arhivi Golovnogo inzhenernogo upravlinnya plan Kiyeva 1695 roku oprilyudniv spogadi Posmertnyj rasskaz o Antoniya Kovalskogo K istorii krestyanskih volnenij v Kievskoj gubernii 1855 g listuvannya svogo starshogo brata Arseniya Pisma protoiereya Lebedinceva b blagochinnogo cerkvej yuzhnogo berega Kryma k preosvyashennomu Innokentiyu arhiepiskopu Hersonskomu i Tavricheskomu s doneseniyami o hode voennyh dejstvij i sostoyanii cerkvej i duhovenstva vo vremya 11 mesyachnoj osady Sevastopolya ci unikalni zviti mistyat bagato vidomostej z istoriyi Krimskoyi vijni 1853 1856 golovno Sevastopolskoyi oboroni 1854 1855 Nagorodzhenij ordenom svyatoyi Anni 1 go stupenya V 1888 roci vid imperatora Oleksandra III oderzhav mitru Pomer u Kiyevi Ukrayina Pohovanij na Shekavickomu kladovishi Ushanuvannya pam yati Redaguvati nbsp Pam yatna doshka na budivli Bilocerkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetuZ 1998 roku v Bilij Cerkvi kilka raziv na rik u Bilocerkivskomu krayeznavchomu muzeyi provodyatsya Krayeznavchi chitannya imeni Petra Lebedinceva Takozh u Bilij Cerkvi isnuye vulicya Petra Lebedinceva 1 Primitki Redaguvati Rishennya Bilocerkivskoyi miskoyi radi Pro perejmenuvannya vulic ta inshih poimenovanih ob yektiv mista Biloyi Cerkvi 81 07 VII vid 18 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 27 bereznya 2016 Dzherela RedaguvatiUsenko P G Lebedincev Petro Gavrilovich Arhivovano 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 66 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Gordievskij I Pamyati kafedralnogo protoiereya P G Lebedinceva Kievskie eparhialnye vedomosti 1897 5 7 9 11 ros Titov F I Kievo Sofijskij kafedralnyj protoierej Petr Gavrilovich Lebedincev K 1897 ros Zagorovskij A Neskolko dannyh i soobrazhenij po povodu pisem mitropolita Arseniya k protoiereyu P G Lebedincevu Kievskaya starina 1901 4 ros Levickij O Istoriya budovi pam yatnika B Hmelnickomu u Kiyivi LNV 1913 6 Spogadi pro Tarasa Shevchenka K 1982 Listi do Tarasa Shevchenka K 1993 Procenko L A Kiyivskij nekropol K 1994 Korpanyuk M P Lebedincev Petro Grigorovich ULE t 3 K 1995 Denisenko V A Brati Lebedincevi Pam yat stolit 1999 5 Nikitenko N M Sofiya Kiyivska v doslidzhennyah P G Lebedinceva III Mizhnarodni naukovo praktichni Sofijski chitannya Pam yatki Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska ta suchasni tendenciyi muzejnoyi nauki do 110 richchya z chasu smerti Kiyevo Sofijskogo protoiyereya doslidnika kiyivskih starozhitnostej P G Lebedinceva Kiyiv 24 25 listopada 2005 r K 2007 S 7 17 Stepanenko V M Stepanenko G V Osvitnya diyalnist Kiyevo Sofijskogo kafedralnogo protoiyereya Petra Gavrilovicha Lebedinceva druga polovina XIX st V kn Sarbeyivski chitannya K 2003 Paliyenko M G Kievskaya starina u gromadskomu ta naukovomu zhitti Ukrayini kinec XIX pochatok XX st K 2005 Stepanenko A V Kievskij pochin o Petra Lebedinceva popytka mikroistoricheskogo analiza Arhivovano 28 veresnya 2018 u Wayback Machine Problemi istoriyi Ukrayini HIH pochatku HH st 2008 15 C 320 334 ros Kovpanenko N G Arhitekturno mistecka spadshina Naddnipryanskoyi Ukrayini u vitchiznyanih istorichnih doslidzhennyah kinec HIH pochatok HH st Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 S 17 39 47 48 115 117 120 148 188 Motuz V Religijno prosvitnicka naukova ta administrativna diyalnist kiyivskogo protoiyereya Petra Lebedinceva 1819 1896 rr Arhivovano 25 chervnya 2017 u Wayback Machine 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lebedincev Petro Gavrilovich amp oldid 40076712