Андріївська гора — височина у Києві, на правому березі Дніпра. Являє собою відриг Старокиївської гори (у широкому значенні — Старокиївське плато), її північний виступ. За іншім визначенням — «схил Старокиївського плато, обернений у бік Подолу між Андріївським узвозом та фунікулером». Межи гори визначені Андріївським узвозом, вулицею Боричів Тік, трасою фунікулера і східним краєм забудови вздовж Десятинної вулиці. Назва — від Андріївської церкви спорудженої в 1749—1754 роках. К півночі, прилягаючи до Андріївського узвозу, від Андріївської гори відходить відриг що має назву гора Уздихальниця (Вздихальниця).
| Андріївська гора | |
| Назва на честь (епонім): | |
|---|---|
| | |
| 50°27′31″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.45880774948126657° пн. ш. 30.52081994836808576° сх. д.Координати: 50°27′31″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.45880774948126657° пн. ш. 30.52081994836808576° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Регіон | Київ |
| Система | Старокиївська гора |
| Тип | відріг |
| Андріївська гора Андріївська гора (Україна) | |
| Андріївська гора у Вікісховищі |
Різні автори по різному співвідносять Андріївську гору зі Старокиївською. За Л. Пономаренко та О.Різником, Андріївська гора розташована на схід від Старокиївської (у вузькому сенсі), а межою між ними слугує Андріївський узвіз. З цією думкою погоджується автори мультимедійної історичної енциклопедії «Київ», та як здається, автори енциклопедичного довідника «Київ» під редакцией Кудрицького. З іншого боку, В. К. Козюба, описує увесь простір від Кожум'яцького яру (сучасне урочище Гончари) до Михайловської гори, як Старокиївську гору у вузькому сенсі.
Історія Редагувати
На вершині гори стояв дерев'яний ідол головного слов'янського бога Перуна. Капище, складене насухо з неотесаних каменів, утворювало в плані неправильний чотирикутник. Київське святилище відкрив в 1908 році археолог В. В. Хвойка. На південь від майданчика розташовувався жертовник.
Після утвердження християнства як державної релігії на місці Перуна був встановлений хрест. Народна легенда зв'язала його з освяченням в I столітті н. е. апостолом Андрієм Первозванним (звідси назва гори), який, нібито, передбачив виникнення Києва.
В XI столітті на Андріївській горі виник Андріївський або Янчин монастир (Янка — дочка київського князя Всеволода Ярославича), де була заснована перша на Русі жіноча школа з вишивальної справи. У 1215 на Андріївській горі побудована Хрестовоздвиженська церква, яка проіснувала до початку XVII ст. Згодом на її місці була споруджена дерев'яна церква, що згоріла під час пожежі в кінці XVII ст.
У XVIII ст. на схилах Андріївської гори розміщувався Аптекарський сад.
У 1749—1753 роках на Андріївській горі споруджена Андріївська церква.
Примітки Редагувати
- ↑ Історична енциклопедія, 2000, Андріївська гора.
- Пономаренко, Різник, 2003, с. 4.
- Пономаренко, Різник, 2003, с. 4, 68.
- Київ, 1985, с. 38.
- Хоча точні межи Андріївської гори довідник не наводить, а Старокиївська гора у відповідній статті описана у широкому значенні терміну.
- Козюба, 2008, с. 241.
- Седов В. В. Восточные славяне XI—XIII вв. // серия «Археология СССР», под ред. Рыбакова Б. А., М.: Наука, 1982 г.
Джерела Редагувати
- Киев : Энциклопедический справочник / Под. ред. А. В. Кудрицкого. — К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1985.
- Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Козюба В. К. «Місто Володимира» у Києві: історична реальність чи історіографічний міф? // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради : Збірка наукових праць. — Коростень : Національна академія наук України, 2008. — Т. 1. — С. 237—271. — ISBN 966-02-4053-8.
- Пономаренко Л. Київ. Короткий топонімічний довідник / Пономаренко Л., Різник О.. — К. : Павлім, 2003. — ISBN 966-686-050-3.