Координати: 50°26′50″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.447260000028° пн. ш. 30.52483000002778013° сх. д.
«Хреща́тик» — станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Театральна» і «Арсенальна». Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва. Назва — від центральної вулиці Києва.
| Хрещатик | |
|---|---|
| Святошинсько-Броварська лінія | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна трисклепінна |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 100,0 м |
| Ширина | 19,7 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 6 листопада 1960 року |
| Архітектор(и) | А. В. Добровольський, М. С. Коломієць, В. Д. Єлізаров, Г. І. Гранаткін, І. Л. Масленков, С. Й. Крушинський, Ю. В. Кисличенко за участю Ф. М. Заремби та Н. М. Щукіної |
| Архітектор(и) вестибюлів | Вестибюль № 1 на Хрещатику: А. В. Добровольський, В. Д. Єлізаров, І. Л. Масленков Вестибюль № 2 на Інститутській: І. Л. Масленков, Ю. Б. Тягно |
| Художник(и) | О. А. Грудзинська, Н. І. Федорова (художник-технолог) |
| Будівельник(и) | Київметробуд |
| Транспорт | |
| Пересадка на | «Майдан Незалежності» |
| Район міста | Печерський |
| Виходи до | вул. Хрещатик, вул. Інститутська, вул. Ольгинська, алея Героїв Небесної Сотні, вул. Архітектора Городецького |
| Наземний транспорт | А 24, 114 (будні) |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:37 |
| Час закриття | 00:12 |
| Код станції | 120 |
| Святошинсько-Броварська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Є частиною пересадкового вузла між Святошинсько-Броварською і Оболонсько-Теремківською лініями.
До станційних колій зі східного боку станції підходить службова сполучна гілка від Оболонсько-Теремківської та Сирецько-Печерської ліній.
З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 169.
З 26 лютого по 20 грудня 2022 року внаслідок війни тимчасово не функціонувала.
Конструкція Редагувати
Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.
Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Арсенальна», що переходить у ССГ з Сирецько-Печерською та Оболонсько-Теремківською лініями.
Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції сполучені між собою чередою проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал має два виходи. Західний вихід, відкритий 1960 року одночасно зі станцією, сполучений ескалаторним тунелем з тристрічковим одномаршевим ескалатором з наземним вестибюлем на вулиці Хрещатик. Побудований 1965 року східний ескалаторний нахил, обладнаний тристрічковим одномаршевим ескалатором, сполучається з проміжним вестибюлем, який розгалужується на 2 виходи: до вестибюля на вулиці Архітектора Городецького і до ескалаторного тунелю з тристрічковим одномаршевим ескалатором до наземного вестибюля на Інститутській вулиці.
Архітектура Редагувати
Із огляду на те, що «Хрещатик» — центральна станція міста, автори звернулися до джерел українського мистецтва. Мармурові пілони з яскравими вставками з майоліки передають національний колорит. У стилі того часу, а нині трохи смішними, виглядають карнизи поверх пілонів з зображенням соняшника та кукурудзи. В 1980-ті роки кахельне облицювання колійних стін станції було замінено мармуровим.
Вестибюлі Редагувати
Станція має три наземних вестибюлі. Перший вмонтований у будинок № 19-А по вулиці Хрещатик, другий (архітектори І. Л. Масленков, Ю. Б. Тягно) розташований по Інститутській вулиці, 6 , а третій улаштовано у будинок № 13 по вулиці Архітектора Городецького.
Поруч із вестибюлем по вулиці Хрещатик розташовані Центральний універмаг і Київська міська рада. Біля вестибюля по вулиці Архітектора Городецького розташовані Пасаж, Український театр ім. Івана Франка, поруч із яким є сходи, які ведуть до адміністрації Президента України і будинку з химерами. Вестибюль по Інститутській вулиці розташований поруч із готелем «Україна», Міжнародним центром культури «Жовтневий палац», Національним банком України, торговельним центром «Глобус» на майдані Незалежності.
Пересадки Редагувати
У залі станції розташовані шість проходів зі сходами, якими можна перейти до станції «Майдан Незалежності».
Три проходи (над платформою в бік станції «Театральна») з'єднані з ескалаторним тунелем з чотирьохстрічковими одномаршевими ескалаторами. Цей перехід в години пік працює лише у одному напрямку — зі станції «Майдан Незалежності» на «Хрещатик», в інший час — у двосторонньому режимі.
Ще три проходи (над платформою в бік станції «Арсенальна») з'єднані з пішохідним тунелем, перехід яким здійснюється у напрямку з «Хрещатика» на «Майдан Незалежності». Другий перехід був побудований 1986 року на додаток до першого, що не справлявся з пасажиропотоком. Біля входів на пересадку розміщені об'яви, які вказують час їх роботи, а також світлові (червоний/зелений) покажчики.
Додаткові факти Редагувати
Станція за роки існування зазнала чимало реконструкцій та перебудов. 6 листопада 1960 року її було відкрито з одним виходом у бік вулиці Хрещатик. На стіні у східному торці центрального залу розташовувався барельєф із зображенням герба УРСР.
Другий ескалаторний нахил з виходом у бік Інститутської вулиці розпочали будувати влітку 1960 року, а відкрили його 4 вересня 1965 року. При цьому центральний зал станції подовжили на 40 метрів.
Наприкінці травня 1970 року було відкрито третій вихід зі станції — із проміжного вестибюля другого ескалаторного нахилу на вулицю Архітектора Городецького.
У 1976 році архітектура станції зазнала чергової зміни — над платформою другої колії був побудований перехід на Оболонсько-Теремківську лінію, який був відкритий 17 грудня 1976 року. При цьому на станції було розкрито два прорізи між пілонами для проходу пасажирів. 3 грудня 1986 року був побудований другий перехід на Оболонсько-Теремківську лінію — тепер над платформою першої колії.
Наприкінці 1980-х років було проведено заміну облицювання колійних стін — кахельну плитку було замінено мармуром.
Пасажиропотік Редагувати
| Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 40,1 | 39,1 | 40,3 | 39,5 | 33,2 | 32,1 | 31,8 | 33,9 | 33,7 |
Зображення Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Чубенко Марина. На Крещатике поселили веселых кабанчиков : [«Сегодня» нашла мастеров, творения которых украсили столичную подземку] // Сегодня. — № 39 (2875). — 2008. — 19 февраля. — С. 10. (рос.)
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
- Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. [ 2013-08-11 у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. [ 2014-11-03 у Wayback Machine.] [ 2014-11-03 у Wayback Machine.]) . Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 12 травня 2019.
- Віталій Кличко: Комендантська година в Києві запроваджена на півтори доби: з 17:00 26 лютого до 08:00 28 лютого. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
- Метро у Києві працює у режимі перевезень. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
- Від влади Києва вимагають відкрити станції метро "Хрещатик" і "Майдан Незалежності" - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). 8 липня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
- Метро відкрито! [В останню годину!] // Вечірній Київ. — 1960. — 6 листопада.
- Станція «Хрещатик», 1960 рік[недоступне посилання] // Фото Яіцького І. М. — ЦДАКФФД ім. Г. Пшеничного. — Київ.
- Другий вхід до станції «Хрещатик». [Нове на будівництві метрополітену] // Вечірній Київ. — 1960. — 28 червня
- Стефанович Ф. Свято метробудівців. [Вчора о 12:00 було відкрито другий вихід зі станції метро «Хрещатик»] // Київська правда. — 1965. — 5 вересня.
- Мойсеєв М. Восьмі ворота метро // Вечірній Київ. — 1965. — 4 вересня.
- Білоус В. Мчать голубі експреси: [Декілька днів тому було здано в експлуатацію третій вихід зі станції метро «Хрещатик»] // Вечірній Київ. — 1970. — 1 червня.
- Позняк П. До Червоної площі — експресами метро! // Вечірній Київ. — 1976. — 17 грудня.
- Свириденко Л. Третя зміна: [Будується пересадочний вузол між станціями «Хрещатик» і «Площа Калініна»] // Вечірній Київ. — 1976. — 29 жовтня.
- Метро діє, розширюється: [Вчора відкрито другий пересадочний вузол між станціями метро «Хрещатик» і «Площа Жовтневої революції»] // Вечірній Київ. — 1986. — 4 грудня.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хрещатик (станція метро) |
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену [ 16 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену [ 13 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Веб-енциклопедія Києва.
- Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. (рос.) [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite]
- Касьянов О. М. Третій метрополітен // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — С. 7—9, іл. [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite]
- Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Арсенальная» и «Крещатик» // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 22 февраля. (рос.) [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite]
- Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz (чес.) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]