| Міст Метро | |
|---|---|
| Вигляд мосту з Парку Слави | |
| 50°26′34″ пн. ш. 30°33′54″ сх. д. / 50.44277777780577310° пн. ш. 30.56500000002777995° сх. д.Координати: 50°26′34″ пн. ш. 30°33′54″ сх. д. / 50.44277777780577310° пн. ш. 30.56500000002777995° сх. д. | |
| Офіційна назва | Міст Метро |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київ |
| Галузь застосування | комбінований (метро/автомобільний) |
| Перетинає | р. Дніпро |
| Тип конструкції | арочний консольний |
| Основний проліт | 117 м |
| Загальна довжина | 682,64 м |
| Ширина | 28 м |
| Кількість смуг руху | 2+2 |
| Відкрито | 5 листопада 1965 року |
| Конструктор, архітектор | Фукс Георгій Борисович |
| Міст Метро Міст Метро (Київ) | |
| Міст Метро у Вікісховищі |
Міст Метро́ — один із мостів через Дніпро у Києві. Відкритий 5 листопада 1965 року. Двоярусна споруда для руху метропоїздів (верхній ярус, посередині) та автотранспорту (нижній, з боків). Міст спроєктований київською філією ГПІ "Союздорпроект" Автор проєкту і головний інженер проекту спорудження моста — Фукс Георгій Борисович.
Міст збудований дещо північніше мосту Євгенії Бош, зруйнованого під час Другої світової війни.
По мосту проходить Святошинсько-Броварська лінія метро. Міст Метро разом з Русанівським мостом сполучають правобережну частину Києва з Русанівкою, Лівобережним масивом, Воскресенкою, Лісовим масивом, зоною відпочинку — Гідропарком.
На правому березі Дніпра міст завершує станція «Дніпро» Київського метрополітену.
З 2008 року міст має статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки (охоронний номер 529/1-Кв).
Особливості будови Редагувати
Міст Метро — перша у світі аркова споруда з великими прогонами, спроєктована на сухих стиках. Максимальний проліт між опорами становить 116,97 м. Загальна довжина мосту 682,64 м. Ширина верхнього метроярусу - 9,4 м. На нижніх бокових прогонах є автодорога шириною по 7 метрів в кожен бік і пішохідні тротуари шириною 2,5 метрів.
Міст має шість прогонів арочно-консольної будови завдовжки 117 та 87 м і 2 неповні прогони. Особливістю конструктивного рішення є монтаж блоків напіварок як консолей на підпорках та об'єднання їх на шкворнях з подальшим натягом арматури арок. Консолі зібрано з окремих залізобетонних блоків, з'єднаних металевими болтами.
Захоплення мосту Метро Редагувати
18 вересня 2019 року міст Метро захопив і погрожував підірвати колишній військовий Олексій Белько. Він вимагав від влади припинити проведення капітуляційної політики на Донбасі.
1 червня 2020 року невідомий заявив про намір підірвати міст Метро. На місце події прибули бійці спецпідрозділів і невдовзі "підривника" затримали.
Капітальний ремонт Редагувати
2 січня 2019 року вийшло Розпорядження КМДА про затвердження проекту капітального ремонту автопроїздів мосту. Тривалість капітального ремонту розрахована на 22 місяці. Кошторисна вартість на 2 листопада 2018 року мала скласти 1,825 млрд грн(64,8 млн дол, або 56,9 млн євро на 2.11.2018). З важливих змін - планується розширити тротуарну частину з 2,5 до 3 метрів з облаштуванням велодоріжок.
Планується залучити кредит ЄБРР на суму 60 мільйонів євро на 13 років.
Зображення Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2011.
- Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 № 1285/0/16-08. [ 11.08.2013, у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. [ 3 листопада 2014 у Wayback Machine.])
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 19 вересня 2019.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 листопада 2020.
Джерела Редагувати
- Міст Метро у Києві на kievtown.net [ 26 червня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання Редагувати
- Вебкамера, Міст Метро [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Вебенциклопедія Києва [ 8 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Супутниковий знімок на карті Google