Кисличе́нко Ю́рій Володи́мирович (нар. 1 травня 1925, Київ — 19 вересня 1999) — український радянський архітектор та художник, член Спілки художників УРСР (з 1971).
| Кисличенко Юрій Володимирович | |
|---|---|
| | |
| Народження | 1 травня 1925 Київ |
| Смерть | 19 вересня 1999 (74 роки) |
| Київ | |
| Національність | українець |
| Країна | СРСР → Україна |
| Навчання | Київський художній інститут |
| Діяльність | художник, архітектор |
| Нагороди | |
| |
Біографія Редагувати
Народився в Києві. У 1953 році закінчив Київський художній інститут за спеціальністю архітектор. Працював у Києві: архітектором-художником в Академії архітектури УРСР, архітектором у Воєнпроекті (1954–1956), Метропроекті (1956–1959), Київметробуді (1959–1961), головним художником Товариства художників (1961–1968), художником творчо-виробничого комбінату (1963–1985).
Творчість Редагувати
Метрополітен Редагувати
- Станція метро «Хрещатик» у Києві (1960, архітектор, спільно з А. В. Добровольським, М. С. Коломійцем, В. Д. Єлізаровим, Г. І. Гранаткіним, І. Л. Масленковим, С. Й. Крушинським, Ф. М. Зарембою та Н. М. Щукіною).
- Станції метро «Поштова площа», «Контрактова площа» у Києві (1976, художник, спільно з І. Г. Левитською).
- Станція метро «Лісова» у Києві (1979, художник, спільно з І. Г. Левитською, Г. Г. Шарай).
Музейні експозиції Редагувати
- Оформлення експозиції Обласного етнографічно-меморіального музею В. Гнатюка, с. Велеснів Монастриського району Тернопільської області, (1967–1969, спільно з І. Г. Левитською)
- Оформлення експозиції Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського (1979, спільно з І. Г. Левитською, робота відзначена дипломом ВДНГ УРСР).
- Оформлення експозиції відділу «Природа» Остерського краєзнавчого музею (спільно з С. Ю. Кисличенком).
Пам'ятники Редагувати
- Тарасові Шевченку в Звенигородці Черкаської області (1964, штучний камінь, граніт, скульптори П. Ф. Кальницький, П. П. Остапенко, архітектор Ю. В. Кисличенко)
- Василю Чапаєву в Лубнах (1966, чавун, граніт, скульптори П. Ф. Кальницький, П. П. Остапенко, архітектор Ю. В. Кисличенко)
- Маркові Кропивницькому в Кропивницькому (1969, граніт, скульптор Е. М. Кунцевич, архітектор Ю. В. Кисличенко).
Сім'я Редагувати
- Син — Сергій Кисличенко (нар. 14.03.1958) — художник-проєктант, член Національної спілки художників України (з 1990).
У літературі Редагувати
- Юрій Кисличенко — один із героїв нарису Анатолія Хорунжого «Наше метро» (1960).
Зображення Редагувати
Примітки Редагувати
- Довідник членів Національної спілки художників України. — К.: НСХУ, 2003. — 524 с.
Джерела Редагувати
- Гаврилов В. О. Кисличенко Юрій Володимирович [ 15 Серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 99. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- Кисличенко Юрий Владимирович [Изоматериал] : лич. лист чл. СХ УССР. — К. : [б. и.], 1971. — 1 л. // КОНСХУ. (рос.)
- Головко Г. В., Коломиец Н. С. Киевский метрополитен. — К. : Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре УССР, 1963. — 42 с. (рос.)
- Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К. : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)
- Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко. — 5-е изд., доп. и перераб. — К. : Будівельник, 1978. — 464 с., ил. (рос.)
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
- Хорунжий А. М. Наше метро. — К. : Держлітвидав України, 1960. — 56 с.