Іри́на Гео́ргіївна Леви́тська (14 лютого 1927, Київ — 24 вересня 2012, Греція) — українська художниця, членкиня Національної спілки художників України (з 1963 року), заслужений художник України, лавреатка міжнародної премії ім. П. П. Гулака-Артемовського.
| Ірина Георгіївна Левитська | |
|---|---|
| | |
| При народженні | Ірина Георгіївна Бонкіна-Борілолли |
| Народження | 14 лютого 1927 Київ |
| Смерть | 24 вересня 2012 (85 років) |
| Греція | |
| Країна | СРСР Україна |
| Жанр | живопис, графіка, монументальне мистецтво |
| Навчання | Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Діяльність | художниця, візуальна мисткиня |
| Напрямок | образотворче мистецтво, живопис і графіка |
| |
Біографія Редагувати
Народилася в Києві. У 1954 році закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Педагоги з фаху — Йосип Бокшай, Ростислав Сильвестров. Працювала в галузі живопису, графіки, монументального мистецтва.
Основні твори Редагувати
- Оформлення експозиції в етнографічно-меморіальному музеї Володимира Гнатюка у Велесневі (1967).
- Вітражі в Чернігівському історичному музеї ім. В. В. Тарновського
- Вітражі в Переяславському археологічному музеї (1972—1975).
- Вітражі та карбування на станціях метро «Поштова площа», «Контрактова площа» (у співавторстві, 1976), «Лісова» (у співавторстві, 1979).
- Серія акварелей, літографій, ліногравюр «Історія Київської Русі» (1970—1990).
Публікації Редагувати
- Левитська І. Г. Поділ: «Поштова площа» — через 25 років // Поділ і ми. — 2001. — № 4–5. — С. 46, 47. [Архівовано 22 вересня 2013 у WebCite]
Родина Редагувати
- Дочка: Левитська Марія Сергіївна (нар. 1955) — художник-сценограф, головний художник Національного театра опери та балету України (з 1989), народний художник України (2006), лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (2003), член-кореспондент Академії мистецтв України (2004).
Зображення Редагувати
Примітки Редагувати
- свідоцтво про народження
- ↑ Czech National Authority Database
Посилання Редагувати
- Зінченко Н. Монументалістка. Ірина Левитська, яка в дитинстві пережила Велику Вітчизняну і висилку в Австрію, нині пише образи святих // Хрещатик. — 2004. — № 159 (2562). — 29 жовтня.
- Зінченко Н. Вона бачила падіння берлінської стіни // Хрещатик. — 2006. — № 108 (2903). — 28 липня.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Зінченко Н. // Хрещатик. — 2007. — № 18 (3008). — 7 лютого.
- Зінченко Н. Хочу померти, як Тиціан, — у 90 років і біля мольберта! // День. — 2011. — № 98. — 8 червня.
- Ірина Левитська. Усе моє з собою, ч. 1 // Телекомпанія «Глас». [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ірина Левитська. Усе моє з собою, ч. 2 // Телекомпанія «Глас».[недоступне посилання]
Джерела Редагувати
- // Офіційний сайт КОНСХУ.
- Левитська Ірина Георгіївна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 358. — ISBN 5-88500-071-9.
- Левитська Ірина Георгіївна // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 335. — ISBN 978-966-96839-3-9.
- Левитська І. Г. Поділ: «Поштова площа» — через 25 років // Поділ і ми. — 2001. — № 4–5. — С. 46, 47. [Архівовано 22 вересня 2013 у WebCite]
- Ірина Левитська: Живопис. Ретроспективна виставка живопису// Музей сучасного мистецтва України. [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- // Творчий шлях 2006. — www.who-is-who.ua
- Левитська Ірина Георгіївна. Випускниця факультету монументального живопису (1954 р.) [ 2 травня 2015 у Wayback Machine.] // Львівська національна академія мистецтв [ 15 березня 2015 у Wayback Machine.]