www.wikidata.uk-ua.nina.az

Головко Григорій Володимирович Головко Григо рій Володи мирович 30 вересня 13 жовтня 1900 19001013 1 с Дібрівка Миргород

Головко Григорій Володимирович

Головко́ Григо́рій Володи́мирович (30 вересня [13 жовтня] 1900(19001013), с. Дібрівка, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 31 жовтня 1982, Київ, Українська РСР, СРСР) — український архітектор, мистецтвознавець. Академік Академії будівництва і архітектури УРСР (1958), заслужений будівельник УРСР (1960), заслужений архітектор УРСР (1970). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1971).

Григорій Володимирович Головко
Народження 30 вересня (13 жовтня) 1900(1900-10-13)
Смерть 31 жовтня 1982(1982-10-31) (82 роки)
Поховання Байкове кладовище
Країна УСРР →
 СРСР
Навчання Київський національний університет будівництва і архітектури
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ, Біла Церква, Новоград-Волинський
Найважливіші споруди станції Київського метрополітену «Університет» (1960), «Політехнічний інститут» (1963), «Святошин» (1970)
Містобудівні проєкти планування міст Біла Церква, Новоград-Волинський
Членство Національна спілка архітекторів України
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Премії
Звання
Заслужений будівельник Української РСР
Заслужений архітектор Української РСР
Автограф
 Головко Григорій Володимирович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головко.
Могила Григорія Головка на Байковому кладовищі

Біографія Редагувати

Народився 30 вересня (13 жовтня) 1900(19001013) року в селі Дібрівці Миргородського повіту Полтавської губернії, Російська імперія (нині Миргородський район Полтавської області, Україна) у багатодітній селянській сім'ї. Батьки мали дві десятини землі, жили з того, що обробляли її та працювали в сусідських поміщиків. Батько помер 1909 року, мати — 1919 року.

В юнацькому віці в 1912—1913 роках Григорій Головко працював збруйником на Дубровському кінному заводі, у 1913—1914 роках — у Москві в пекарні Філіппова, у 1914—1918 роках — був конюхом, молотобійцем, ковалем на іподромах Москви та Києва.

Після революції в 1918—1919 роках воював у складі Миргородського загону червоних партизан, що діяв поблизу Миргорода та Полтави. У квітні 1919 року отримав контузію ніг, проте з травня 1920 року повернувся до лав Червоної армії. У 1922 році демобілізований.

1921 року став членом Комуністичної партії (більшовиків) України. У 1922—1930 роках перебував на партійній роботі в с. Дубровці, Миргороді, Сорочинцях на Полтавщині, був секретарем Старо-Синявського райкому на Вінниччині та Хабенського (Поліського) райкому партії на Київщині.

У 1930–1935 роках навчався на архітектурному факультеті Київського будівельного інституту (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). По закінченні навчання отримав спеціальність архітектора з планування міст. Як відмінника його залишили працювати при інституті на посаді архітектора архітектурної майстерні (1935—1936 рр.).

У 1936—1939 роках очолював архітектурно-планувальне управління Київської міської ради, ця посада поєднувалася з посадою головного архітектора Києва. У цей час брав участь і керував розробкою окремих вузлів генерального плану Києва, проводив експертизу центрів вулиць і комплексну схему Києва, консультував низку проєктів міст та районних центрів західних областей УРСР. На той час Головку було 36 років, минув щойно рік, як він закінчив інститут, жодної практики не мав, але тоді це було нормальним явищем.

У 1937 році був обраний головою Спілки архітекторів УРСР (нині Національна спілка архітекторів України), перезатверджений в листопаді 1944 року та обіймав цю посаду до 1974 року. Про його роботу на посаді очільника спілки, народний архітектор України, головний архітектор Києва у 1980-х роках Валентин Єжов відгукнувся таким чином:

Не хочу казати про колишнього керівника Спілки Г. В. Головка як про професіонала (про тих, що відійшли на той світ, погано відгукуватися не прийнято). Однак сам факт [зосередження] керівництва Спілкою в руках однієї людини протягом тридцяти семи років (!) завдав, безумовно, величезної шкоди розвиткові архітектури України. […] Якби Головко був великою творчою особистістю, він не зміг би так довго залишатись за кермом Спілки, був би зметений всевладною рукою центральної влади за непослух або «помилки».
Оригінальний текст (рос.)
Не хочу говорить о бывшем руководителе Союза Г. В. Головко как о профессионале (об ушедших в мир иной плохо отзываться не принято). Однако сам факт руководства Союзом в руках одного человека в течение тридцати семи лет (!) нанёс, безусловно, огромный вред развитию архитектуры Украины. […] Будь Головко крупной творческой личностью, он не смог бы столь долго оставаться у руля Союза, был бы сметен всесильной рукой центральной власти за непослушание или «ошибки».

Був відповідальним редактором журналу «Архітектура Радянської України», що виходив у 1938–1941 роках. Тривалий час входив до складу редколегії українського журналу «Строительство и архитектура».

Під час Другої світової війни був мобілізований до лав Червоної армії, був командиром роти, політруком інженерних військ (1941—1942), перебував у оперативній групі Військово-будівельного управління Південно-Західного фронту на посаді військового інженера та уповноваженого у справах будівництва військових об'єктів. У червні 1942 року за рішенням уряду відізваний з лав армії та призначений на роботу звільненим членом президії правління Спілки радянських архітекторів у Москві та одночасно головою Спілки радянських архітекторів України.

З грудня 1943 по жовтень 1944 року працював за сумісництвом начальником Управління у справах архітектури при Раді народних комісарів УРСР. За власним бажанням звільнений з посади начальника Архітектурно-планувального управління — головного архітектора міста Києва. У 1945 році призначений на посаду архітектора-автора державних архітектурних майстерень у Києві.

1951 року, у розпал компанії з боротьби з боротьби з космополітизмом, київських архітекторів Йосипа Каракіса та Якова Штейнберга було визначено як об'єкти для репресій серед архітектурної громадськості міста. Через нього Йосип Каракіс був звільнений з інституту. Як згадує Почесний член Української академії архітектури, лауреат Державної премії СРСР Авраам Мілецький:

Опрацювання й осуд «космополітів» проходили повсюдно. Провела їх і Спілка архітекторів України, шельмуючи відомих і талановитих архітекторів (професора Якова Штейнберга та згадуваного мною [доцента] Йосипа Каракіса). Все це відбувалось у присутності людей, які знали їх творчий потенціал, а керував ганебним дійством малограмотний архітектор, беззмінний голова Спілки та покірний виконавець усіх доручень партії Григорій Головко.
Оригінальний текст (рос.)
Проработки и осуждение «космополитов» проходили повсеместно. Провёл их и Союз архитекторов Украины, шельмуя известных и талантливых архитекторов (профессора Якова Штейнберга и упоминаемого мною Иосифа Каракиса). Всё это происходило в присутствии людей, знавших их творческий потенциал, а руководил позорным действом малограмотный архитектор, бессменный председатель Союза и покорный исполнитель всех поручений партии Григорий Головко.

У 1959–1976 роках займав посаду директора Київського науково-дослідного інституту теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури. Член-кореспондент Академії архітектури УРСР від 1950 року. З 1958 року — дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР.

Помер 31 жовтня 1982 року в Києві (нині Україна, за радянським адмінподілом Українська РСР, СРСР). Похований на Байковому кладовищі.

Творчість Редагувати

Співавтор проєктів повоєнного планування міст Білої Церкви (Київська область), Новограда-Волинського (Житомирська область), станцій Київського метрополітену «Університет» (1960), «Політехнічний інститут» (1963), «Святошин» (1970), будинку Інституту гідрології та гідротехніки АН УРСР у Києві (1953—1955).

Брав участь у підготовці енциклопедичного видання «Історія українського мистецтва» (у шести томах, 1966—1970). За цю працю разом з іншими вченими 21 грудня 1971 року Головку присуджено Державну премію УРСР в галузі науки і техніки.

У своїх роботах Григорій Головко неофіційно використовував працю авторів, імена яких потім не включав до списку співавторів. Приміром, на початку 1950-х він ночами (щоб сусіди архітектори не бачили) ходив до Йосипа Каракіса, який малював для нього станції метро. (Після історії з «космополітизмом» він називав Каракіса «талановитою людиною» і лише за кілька років Каракіс дізнався, що саме Головко був причетний до того, що його звинуватили в «космополітизмі»). Для яких саме станцій Головко залучав Каракіса та чи використовувалася взагалі згодом ця робота — невідомо, однак, за свідченням мистецтвознавців, фасад будівлі наземного вестибюля станції «Університет» з боку Ботанічного саду чимось нагадує творчий почерк Каракіса.

Наукові праці та публікації Редагувати

  • 1939 — Із спогадів сталінського наркома: до других роковин з дня смерті Г. К. Орджонікідзе / Г. В. Головко // Архітектура Радянської України. — 1939. — № 2. — С. 4–6 : фото.
  • 1939 — Роботу Спілки радянських архітекторів УРСР — на вищий рівень / Г. В. Головко // Архітектура Радянської України. — 1939. — № 3. — С. 22–28 : фото, план.
  • 1939 — Соціалістична по змісту й національна по формі архітектура // Архітектура Радянської України. — 1939. — № 10. — С. 4–6.
  • 1940 — Побільше сміливості і конкретності (З матеріалів української республіканської наради) / Г. В. Головко // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 8. — С. 20­–22.
  • 1940 — Актуальні проблеми в творчій роботі архітектора / Г. В. Головко // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 12. — С. 3–6.
  • 1952 — Вище вимогливість до творчості / Г. В. Головко // Вісник Академії архітектури УРСР. — 1952. — № 1. — С. 11–12.
  • 1953 — Підсумки республіканського конкурсу на кращу будівлю / Г. Головко // Архітектура і будівництво. — 1953. — № 1. — С. 11­–15 : фото.
  • 1954 — Расцвет зодчества Советской Украины / Зодчество Украины. — К. : Издательство Академии архитектуры Украины, 1954. — С. 3–75. (рос.)
  • 1955 — Міжнародний конгрес архітекторів / Г. Головко // Архітектура і будівництво. — 1955. — № 6. — С. 26­–29 : фото.
  • 1955 — Архитектура советской Украины / Г. Головко // Архитектура СССР. — 1955. — № 12. — С. 29–33 : ил. (рос.)
  • 1957 — Украина строит (у співавторстві). (рос.)
  • 1957 — Архитектура Советской Украины. — М. : Стройиздат, 1973. — 158 с. : ил. (рос.)
  • 1960 — Творческие поиски нового / Г. Головко // Строительство и архитектура. — 1960. — № 4. — С. 9­-14 : фото, плани.
  • 1960 — Архитектура Киевского метрополитена [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] / Г. Головко // Строительство и архитектура. — 1960. — № 11. — С. 15­–16 : іл. між с. 16­–17. (рос.)
  • 1962 — Нариси історії архітектури Української РСР: радянський період / М. О. Грицай [та ін.] ; редкол. Г. В. Головко (голов. ред.) [та ін.] ; АБіА УРСР, Ін-т теорії та історії арх-ри і буд. техніки. — К. : Держбудвидав УРСР, 1962. — 351 с.: іл.
  • 1963 — Актуальные проблемы теории и творческой практики / Г. Головко // Архитектура СССР. — 1963. — № 9. — С. 44–49. (рос.)
  • 1963 — Киевский метрополитен / Г. В. Головко, Н. С. Коломиец. — К. : Госстройиздат УССР, 1963. — 40 с. (рос.)
  • 1964 — Архітектура України на новому етапі (1954—1964) / Г. В. Головко, О. Н. Ігнатов, М. С. Коломієць. — К. : Будівельник, 1964. — 150 с. : [30] с. іл.
  • 1965 — К вопросу о национальном и интернациональном в архитектуре // Строительство и архитектура. — 1965. — № 9. — С. 29–36. (рос.)
  • 1967 — Архитектура Советской Украины / Г. Головко // Архитектура СССР. — 1967. — № 8. — С. 1-12 : ил. (рос.)
  • 1967 — Архітектура України. 1917—1967 / ред. колегія: Г. В. Головко [та ін.]. — К. : Будівельник, 1967. — 143 с.: 11 с. іл.
  • 1967 — Украинский Союз архитекторов // Архитектура СССР. — 1967. — № 12. — С. 18–20. (рос.)
  • 1970 — Материалы творческого смотра / Г. Головко // Архитектура СССР. — 1970. — № 4. — С. 12–17 : фот. (рос.)
  • 1972 — Братское единение советских зодчих / Г. Головко // Архитектура СССР. — 1972. — № 10. — С. 8–13 : ил. (рос.)
  • 1973 — Архитектура Советской Украины. — К. : Будівельник, 1973. — 98 с. (рос.)
  • 1974 — Сучасна архітектура Радянської України / за ред. Г. В. Головка. — К. : Будівельник, 1974. — 151 с.

Нагороди Редагувати

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Примітки Редагувати

  1. ЦДАМЛМ України, ф. 640, оп. 4, д. 301а..
  2. У джерелах також трапляється дата 13 (26) жовтня 1900 року.
  3. Карманова, 2002, с. 38–40..
  4. Ежов, 2001, с. 271..
  5. Бабушкин, Бражник и др., 2002, с. 9..
  6. Милецкий, 1998, с. 29..
  7. Пучков, 2013, с. 186, 207..
  8. Бабушкин, Бражник и др., 2002, с. 16..

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Golovko Grigo rij Volodi mirovich 30 veresnya 13 zhovtnya 1900 19001013 1 s Dibrivka Mirgorodskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 31 zhovtnya 1982 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij arhitektor mistectvoznavec Akademik Akademiyi budivnictva i arhitekturi URSR 1958 zasluzhenij budivelnik URSR 1960 zasluzhenij arhitektor URSR 1970 Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki 1971 Grigorij Volodimirovich GolovkoNarodzhennya 30 veresnya 13 zhovtnya 1900 1900 10 13 s Dibrivka Mirgorodskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 31 zhovtnya 1982 1982 10 31 82 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina USRR SRSRNavchannya Kiyivskij nacionalnij universitet budivnictva i arhitekturiDiyalnist arhitektorPracya v mistah Kiyiv Bila Cerkva Novograd VolinskijNajvazhlivishi sporudi stanciyi Kiyivskogo metropolitenu Universitet 1960 Politehnichnij institut 1963 Svyatoshin 1970 Mistobudivni proyekti planuvannya mist Bila Cerkva Novograd VolinskijChlenstvo Nacionalna spilka arhitektoriv UkrayiniNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest PremiyiZvannya Zasluzhenij budivelnik Ukrayinskoyi RSRZasluzhenij arhitektor Ukrayinskoyi RSRAvtograf Golovko Grigorij Volodimirovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golovko Mogila Grigoriya Golovka na Bajkovomu kladovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Naukovi praci ta publikaciyi 4 Nagorodi 5 Primitki 6 Posilannya 7 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 30 veresnya 13 zhovtnya 1900 19001013 roku 2 v seli Dibrivci Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Rosijska imperiya nini Mirgorodskij rajon Poltavskoyi oblasti Ukrayina u bagatoditnij selyanskij sim yi Batki mali dvi desyatini zemli zhili z togo sho obroblyali yiyi ta pracyuvali v susidskih pomishikiv Batko pomer 1909 roku mati 1919 roku V yunackomu vici v 1912 1913 rokah Grigorij Golovko pracyuvav zbrujnikom na Dubrovskomu kinnomu zavodi u 1913 1914 rokah u Moskvi v pekarni Filippova u 1914 1918 rokah buv konyuhom molotobijcem kovalem na ipodromah Moskvi ta Kiyeva Pislya revolyuciyi v 1918 1919 rokah voyuvav u skladi Mirgorodskogo zagonu chervonih partizan sho diyav poblizu Mirgoroda ta Poltavi U kvitni 1919 roku otrimav kontuziyu nig prote z travnya 1920 roku povernuvsya do lav Chervonoyi armiyi U 1922 roci demobilizovanij 1921 roku stav chlenom Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Ukrayini U 1922 1930 rokah perebuvav na partijnij roboti v s Dubrovci Mirgorodi Sorochincyah na Poltavshini buv sekretarem Staro Sinyavskogo rajkomu na Vinnichchini ta Habenskogo Poliskogo rajkomu partiyi na Kiyivshini U 1930 1935 rokah navchavsya na arhitekturnomu fakulteti Kiyivskogo budivelnogo institutu nini Kiyivskij nacionalnij universitet budivnictva i arhitekturi Po zakinchenni navchannya otrimav specialnist arhitektora z planuvannya mist Yak vidminnika jogo zalishili pracyuvati pri instituti na posadi arhitektora arhitekturnoyi majsterni 1935 1936 rr U 1936 1939 rokah ocholyuvav arhitekturno planuvalne upravlinnya Kiyivskoyi miskoyi radi cya posada poyednuvalasya z posadoyu golovnogo arhitektora Kiyeva U cej chas brav uchast i keruvav rozrobkoyu okremih vuzliv generalnogo planu Kiyeva provodiv ekspertizu centriv vulic i kompleksnu shemu Kiyeva konsultuvav nizku proyektiv mist ta rajonnih centriv zahidnih oblastej URSR Na toj chas Golovku bulo 36 rokiv minuv shojno rik yak vin zakinchiv institut zhodnoyi praktiki ne mav ale todi ce bulo normalnim yavishem 3 U 1937 roci buv obranij golovoyu Spilki arhitektoriv URSR nini Nacionalna spilka arhitektoriv Ukrayini perezatverdzhenij v listopadi 1944 roku ta obijmav cyu posadu do 1974 roku Pro jogo robotu na posadi ochilnika spilki narodnij arhitektor Ukrayini golovnij arhitektor Kiyeva u 1980 h rokah Valentin Yezhov vidguknuvsya takim chinom nbsp Ne hochu kazati pro kolishnogo kerivnika Spilki G V Golovka yak pro profesionala pro tih sho vidijshli na toj svit pogano vidgukuvatisya ne prijnyato Odnak sam fakt zoseredzhennya kerivnictva Spilkoyu v rukah odniyeyi lyudini protyagom tridcyati semi rokiv zavdav bezumovno velicheznoyi shkodi rozvitkovi arhitekturi Ukrayini Yakbi Golovko buv velikoyu tvorchoyu osobististyu vin ne zmig bi tak dovgo zalishatis za kermom Spilki buv bi zmetenij vsevladnoyu rukoyu centralnoyi vladi za neposluh abo pomilki 4 Originalnij tekst ros Ne hochu govorit o byvshem rukovoditele Soyuza G V Golovko kak o professionale ob ushedshih v mir inoj ploho otzyvatsya ne prinyato Odnako sam fakt rukovodstva Soyuzom v rukah odnogo cheloveka v techenie tridcati semi let nanyos bezuslovno ogromnyj vred razvitiyu arhitektury Ukrainy Bud Golovko krupnoj tvorcheskoj lichnostyu on ne smog by stol dolgo ostavatsya u rulya Soyuza byl by smeten vsesilnoj rukoj centralnoj vlasti za neposlushanie ili oshibki nbsp Buv vidpovidalnim redaktorom zhurnalu Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini sho vihodiv u 1938 1941 rokah Trivalij chas vhodiv do skladu redkolegiyi ukrayinskogo zhurnalu Stroitelstvo i arhitektura Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv mobilizovanij do lav Chervonoyi armiyi buv komandirom roti politrukom inzhenernih vijsk 1941 1942 perebuvav u operativnij grupi Vijskovo budivelnogo upravlinnya Pivdenno Zahidnogo frontu na posadi vijskovogo inzhenera ta upovnovazhenogo u spravah budivnictva vijskovih ob yektiv U chervni 1942 roku za rishennyam uryadu vidizvanij z lav armiyi ta priznachenij na robotu zvilnenim chlenom prezidiyi pravlinnya Spilki radyanskih arhitektoriv u Moskvi ta odnochasno golovoyu Spilki radyanskih arhitektoriv Ukrayini Z grudnya 1943 po zhovten 1944 roku pracyuvav za sumisnictvom nachalnikom Upravlinnya u spravah arhitekturi pri Radi narodnih komisariv URSR Za vlasnim bazhannyam zvilnenij z posadi nachalnika Arhitekturno planuvalnogo upravlinnya golovnogo arhitektora mista Kiyeva U 1945 roci priznachenij na posadu arhitektora avtora derzhavnih arhitekturnih majsteren u Kiyevi 1951 roku u rozpal kompaniyi z borotbi z borotbi z kosmopolitizmom kiyivskih arhitektoriv Josipa Karakisa ta Yakova Shtejnberga bulo viznacheno yak ob yekti dlya represij sered arhitekturnoyi gromadskosti mista 5 Cherez nogo Josip Karakis buv zvilnenij z institutu Yak zgaduye Pochesnij chlen Ukrayinskoyi akademiyi arhitekturi laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Avraam Mileckij nbsp Opracyuvannya j osud kosmopolitiv prohodili povsyudno Provela yih i Spilka arhitektoriv Ukrayini shelmuyuchi vidomih i talanovitih arhitektoriv profesora Yakova Shtejnberga ta zgaduvanogo mnoyu docenta Josipa Karakisa Vse ce vidbuvalos u prisutnosti lyudej yaki znali yih tvorchij potencial a keruvav ganebnim dijstvom malogramotnij arhitektor bezzminnij golova Spilki ta pokirnij vikonavec usih doruchen partiyi Grigorij Golovko 6 Originalnij tekst ros Prorabotki i osuzhdenie kosmopolitov prohodili povsemestno Provyol ih i Soyuz arhitektorov Ukrainy shelmuya izvestnyh i talantlivyh arhitektorov professora Yakova Shtejnberga i upominaemogo mnoyu Iosifa Karakisa Vsyo eto proishodilo v prisutstvii lyudej znavshih ih tvorcheskij potencial a rukovodil pozornym dejstvom malogramotnyj arhitektor bessmennyj predsedatel Soyuza i pokornyj ispolnitel vseh poruchenij partii Grigorij Golovko nbsp U 1959 1976 rokah zajmav posadu direktora Kiyivskogo naukovo doslidnogo institutu teoriyi istoriyi ta perspektivnih problem radyanskoyi arhitekturi Chlen korespondent Akademiyi arhitekturi URSR vid 1950 roku Z 1958 roku dijsnij chlen Akademiyi budivnictva i arhitekturi URSR Pomer 31 zhovtnya 1982 roku v Kiyevi nini Ukrayina za radyanskim adminpodilom Ukrayinska RSR SRSR Pohovanij na Bajkovomu kladovishi Tvorchist RedaguvatiSpivavtor proyektiv povoyennogo planuvannya mist Biloyi Cerkvi Kiyivska oblast Novograda Volinskogo Zhitomirska oblast stancij Kiyivskogo metropolitenu Universitet 1960 Politehnichnij institut 1963 Svyatoshin 1970 budinku Institutu gidrologiyi ta gidrotehniki AN URSR u Kiyevi 1953 1955 Brav uchast u pidgotovci enciklopedichnogo vidannya Istoriya ukrayinskogo mistectva u shesti tomah 1966 1970 Za cyu pracyu razom z inshimi vchenimi 21 grudnya 1971 roku Golovku prisudzheno Derzhavnu premiyu URSR v galuzi nauki i tehniki U svoyih robotah Grigorij Golovko neoficijno vikoristovuvav pracyu avtoriv imena yakih potim ne vklyuchav do spisku spivavtoriv Primirom na pochatku 1950 h vin nochami shob susidi arhitektori ne bachili hodiv do Josipa Karakisa yakij malyuvav dlya nogo stanciyi metro Pislya istoriyi z kosmopolitizmom vin nazivav Karakisa talanovitoyu lyudinoyu i lishe za kilka rokiv Karakis diznavsya sho same Golovko buv prichetnij do togo sho jogo zvinuvatili v kosmopolitizmi Dlya yakih same stancij Golovko zaluchav Karakisa ta chi vikoristovuvalasya vzagali zgodom cya robota nevidomo odnak za svidchennyam mistectvoznavciv fasad budivli nazemnogo vestibyulya stanciyi Universitet z boku Botanichnogo sadu chimos nagaduye tvorchij pocherk Karakisa 7 8 nbsp Stanciya metro Universitet Avtori G V Golovko Ye L Ivanov M M Sirkin T D Eligulashvili L L Semenyuk O S Lozinska B V Dzbanovskij nbsp Stanciya metro Politehnichnij institut Avtori G V Golovko Ye L Ivanov M M Sirkin B V Dzbanovskij nbsp Stanciya metro Svyatoshin Avtori G V Golovko M M Sirkin M S KolomiyecNaukovi praci ta publikaciyi Redaguvati1939 Iz spogadiv stalinskogo narkoma do drugih rokovin z dnya smerti G K Ordzhonikidze G V Golovko Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1939 2 S 4 6 foto 1939 Robotu Spilki radyanskih arhitektoriv URSR na vishij riven G V Golovko Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1939 3 S 22 28 foto plan 1939 Socialistichna po zmistu j nacionalna po formi arhitektura Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1939 10 S 4 6 1940 Pobilshe smilivosti i konkretnosti Z materialiv ukrayinskoyi respublikanskoyi naradi G V Golovko Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1940 8 S 20 22 1940 Aktualni problemi v tvorchij roboti arhitektora G V Golovko Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1940 12 S 3 6 1952 Vishe vimoglivist do tvorchosti G V Golovko Visnik Akademiyi arhitekturi URSR 1952 1 S 11 12 1953 Pidsumki respublikanskogo konkursu na krashu budivlyu G Golovko Arhitektura i budivnictvo 1953 1 S 11 15 foto 1954 Rascvet zodchestva Sovetskoj Ukrainy Zodchestvo Ukrainy K Izdatelstvo Akademii arhitektury Ukrainy 1954 S 3 75 ros 1955 Mizhnarodnij kongres arhitektoriv G Golovko Arhitektura i budivnictvo 1955 6 S 26 29 foto 1955 Arhitektura sovetskoj Ukrainy G Golovko Arhitektura SSSR 1955 12 S 29 33 il ros 1957 Ukraina stroit u spivavtorstvi ros 1957 Arhitektura Sovetskoj Ukrainy M Strojizdat 1973 158 s il ros 1960 Tvorcheskie poiski novogo G Golovko Stroitelstvo i arhitektura 1960 4 S 9 14 foto plani 1960 Arhitektura Kievskogo metropolitena Arhivovano 9 serpnya 2014 u Wayback Machine G Golovko Stroitelstvo i arhitektura 1960 11 S 15 16 il mizh s 16 17 ros 1962 Narisi istoriyi arhitekturi Ukrayinskoyi RSR radyanskij period M O Gricaj ta in redkol G V Golovko golov red ta in ABiA URSR In t teoriyi ta istoriyi arh ri i bud tehniki K Derzhbudvidav URSR 1962 351 s il 1963 Aktualnye problemy teorii i tvorcheskoj praktiki G Golovko Arhitektura SSSR 1963 9 S 44 49 ros 1963 Kievskij metropoliten G V Golovko N S Kolomiec K Gosstrojizdat USSR 1963 40 s ros 1964 Arhitektura Ukrayini na novomu etapi 1954 1964 G V Golovko O N Ignatov M S Kolomiyec K Budivelnik 1964 150 s 30 s il 1965 K voprosu o nacionalnom i internacionalnom v arhitekture Stroitelstvo i arhitektura 1965 9 S 29 36 ros 1967 Arhitektura Sovetskoj Ukrainy G Golovko Arhitektura SSSR 1967 8 S 1 12 il ros 1967 Arhitektura Ukrayini 1917 1967 red kolegiya G V Golovko ta in K Budivelnik 1967 143 s 11 s il 1967 Ukrainskij Soyuz arhitektorov Arhitektura SSSR 1967 12 S 18 20 ros 1970 Materialy tvorcheskogo smotra G Golovko Arhitektura SSSR 1970 4 S 12 17 fot ros 1972 Bratskoe edinenie sovetskih zodchih G Golovko Arhitektura SSSR 1972 10 S 8 13 il ros 1973 Arhitektura Sovetskoj Ukrainy K Budivelnik 1973 98 s ros 1974 Suchasna arhitektura Radyanskoyi Ukrayini za red G V Golovka K Budivelnik 1974 151 s Nagorodi RedaguvatiNagorodzhenij ordenami Lenina Trudovogo Chervonogo Prapora medalyami Primitki Redaguvati CDAMLM Ukrayini f 640 op 4 d 301a U dzherelah takozh traplyayetsya data 13 26 zhovtnya 1900 roku Karmanova 2002 s 38 40 Ezhov 2001 s 271 Babushkin Brazhnik i dr 2002 s 9 Mileckij 1998 s 29 Puchkov 2013 s 186 207 Babushkin Brazhnik i dr 2002 s 16 Posilannya RedaguvatiProekt Ukrayinci u sviti Golovko Grigorij Volodimirovich Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 6 travnya 2012 Golovko Grigorij Volodimirovich 1900 1982 Arhivovano 19 lyutogo 2017 u Wayback Machine Sajt Derzhavnoyi naukovoyi arhitekturno budivelnoyi biblioteki imeni V G ZabolotnogoDzherela RedaguvatiArhitektura Ukrayini u derzhavnih premiyah 1941 2007 za zag red M M Domina N M Kondel Perminovoyi A O Puchkova K 2008 S 40 41 Golovko Grigorij Volodimirovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 161 162 ISBN 5 88500 071 9 Golovko Grigorij Volodimirovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 59 Golovko Grigorij Volodimirovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 85 Golovni ta miski arhitektori Kiyeva 1799 1999 Katalog vistavki do dvohsotrichchya vvedennya posadi golovnogo arhitektora Kiyeva M V Vinogradova M B Kalnickij D V Malakov ta in K 1999 S 25 Golovko Grigorij Vladimirovich lichnoe delo chl SA USSR 1 oktyabrya 1975 31 avgusta 1982 Centralnij derzhavnij arhiv muzej literaturi i mistectva Ukrayini Arhivovano 11 lyutogo 2013 u Wayback Machine f 640 op 4 d 301a 108 l ros Ezhov V I Polveka glazami arhitektora K NIITIAG KNUSA 2001 301 s ISBN 966 7452 37 9 ros Iosif Karakis Ironiya sudby Arhitektor Iosif Karakis Sudba i tvorchestvo Albom katalog k stoletiyu so dnya rozhdeniya pod red S Babushkina D Brazhnika I Karakis A Puchkova sost D Brazhnik I Karakis I Nesmiyanova K Informacionno izdatelskij centr Simvol T 2002 102 s ISBN 966 95095 8 0 ros Karmanova I Glavnyj arhitektor goroda kakim on dolzhen byt i dolzhen li on byt voobshe Budmajster 2002 23 24 C 38 40 ros Mileckij A M Naplyvy pamyati Ierusalim Filobiblon 1998 128 s 106 s ill ISBN 965 222 881 8 ros Puchkov A Kievskij arhitektor Iosif Karakis K voprosu o kovke mastera v tiglyah sovetskoj epohi MIST Mistectvo istoriya suchasnist teoriya 2013 Vip 9 S 176 209 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Golovko Grigorij Volodimirovich amp oldid 40220301