www.wikidata.uk-ua.nina.az

Глинське Полтавський район У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Глинське Гли нське інколи Глинськ село в

Глинське (Полтавський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Глинське.

Гли́нське (інколи Глинськ) — село в Україні, в Опішнянській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 224 осіб.

село Глинське
Аерофото села
Аерофото села
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Громада Опішнянська селищна громада
Основні дані
Населення 224
Площа 2,012 км²
Густота населення 111,33 осіб/км²
Поштовий індекс 38163
Телефонний код +380 5353
Географічні дані
Географічні координати 50°01′09″ пн. ш. 34°39′54″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		114 м
Відстань до
обласного центру 		57 км
Відстань до
районного центру 		47 км
Найближча залізнична станція Полтава-Київська
Відстань до
залізничної станції 		58 км
Місцева влада
Карта
Глинське
Глинське
Мапа

 Глинське у Вікісховищі

Походження назви Редагувати

Назву отримало від покладів глини, які розташовані на околицях села.

Географія Редагувати

Село Глинське знаходиться на правому березі стариці Солом'яник річки Ворскла. Нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Хижняківка. Біля північних околиць села розташовані вали Більського городища.

Історія Редагувати

Територія села була заселена давно. У Глинському збереглося городище, датоване VIII — серединою XIII ст. Воно належить до роменської культури та давньоруського часу. Містечко Глинськ належало Лексі Мамаю по крещенню Олександру Глинському, васалу Великого Князя литовського Вітовта, залишки руського війська якого врятувалися завдяки допомоги Лекси Мамая, після поразки у битві при Ворсклі у 1399 році. Відомими особами з роду Глинських були Олена Василівна Глинська - мати московського царя Івана IV Грозного.

Точна дата заснування села невідома. Відомо, що воно було засноване всередині XV століття. 1498 року Глинське, як частина спадку, перейшло до Григорія Глинського.

На початку Національно-визвольної війни Глинське належало до Гадяцького полку, у 1662—1672 роках — до новоствореного Зіньківського полку. Згодом стало належати другій Опішнянській сотні Гадяцького полку. З 27 березня 1802 року, після ліквідації Малоросійської губернії, село увійшло до Зіньківського повіту Полтавської губернії.

Преображенська церква

До 1781 року в Глинську знаходилася дерев'яна церква, яка була знесена через неможливість реконструкції. 1888 року в селі почали зводити нову Преображенську цегляну церкву, яка простояла до 1930-х років. Церква була споруджена за сприянням о. Гермогена Луб'яного. На початку ХХ ст. їй належало 15,25 десятин руги, церковний дім, 7 десятин землі, 2 водяні млини. Першими священиками були Іоанн Сливицький та Іоанн Романовський. Всього в Глинську до 1917 року було три церкви.

Радянська влада була встановлена у січні 1918 року. Мали місце численні факти супротиву та боротьби з більшовизмом з боку місцевого населення, одним з най-відомих був загон під керівництвом Бея.

До 1923 року Глинське належало до Більської волості Зіньківського повіту. З утворенням Опішнянського району, було включене до його складу. Глинська сільська рада проіснувала до 1957 року. Потім село почало підпорядковуватись Малобудищанській сільській раді. З 1967 року село перейшло до Зіньківського району.

Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 287 жителів села.

Наприкінці 1930-х років прокотилася хвиля знищення «ворогів народу». Серед репресованих були люди з Глинська:

Павленко Олександр Михайлович (1880 р.н.) с. Глинське Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Заарештований 29 липня 1937 р. Засуджений Лінійним судом ст. Кременчук 2 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом СРСР 19 березня 1958 р.

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з вересня 1941 до вересня 1943 року.

У 1970-х роках у селі закрили 8-річну школу, залишилась лише початкова, яка була проіснувала до 2003 року.

Населення Редагувати

Динаміка населення
1859 1900 1910 1926 2001
1 200 2 071 1 874 2 125 224
▲ ▼ ▲ ▼

В «Описі Чернігівського намісництва 1779—1781 рр.» зазначалось, що в селі збудована дерев'яна церква. Священиків — 1, церковників — 1.

Дворів Господарств
Козаків 56 85
Виборних 55 59
Підпомічників 2
Козачих підсусідників бездвірних 2
Посполитих замку Гадяцького 2 2
Різночинських підсусідків 1 1
Бездвірних 5
Усього козачих посполитних і підсудських 120 165
Обивателів 168

У відомій праці Миколи Арандаренка «Записки о Полтавской губернии» зазначено, що в Глинському в середині 1840-х років мешкало 542 козаки, 14 казенних і 21 поміщицький селянин.

У 1859 році у селі налічувалось 198 дворів, мешкало 1200 осіб (580 чоловічої статі та — 620 жіночої), була православна церква. 1863 року у селі у 225 дворах мешкало 1430 жителів (710 чоловічої статі та — 720 жіночої).

Станом на 1900 рік нараховувалось 326 козацьких дворів і 16 державних селян. Населення становило 2071 осіб. Тоді у Глинську діяла сільська община, одна земська та одна церковнопарафіяльна школи.

За даними подвірно-господарського перепису 1910 року у Глинському працював 21 гончар. Окрім гончарства місцеві жителі займалися теслярством, чоботарством тощо. У Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона зазначається:

Розповсюджене виробництво гончарних виробів, переважно горщиків, але при близькості м. Опішні — найголовнішого центру виробництва, зустрічається сильна конкуренція, тому щорічно частина майстрів гончарної справи йдуть з Глинського у відхожий промисел у Херсонську і Таврійську губернії, у місцевості з покладами гончарних глин. Багато садів; переважно розлучаються сливи, які збуваються в сухому вигляді.

Упродовж 1910—1930 років населення села зростало. 1910 року тут налічувалось 1874 особи, а 1926 року — вже 2125 (1004 чоловічої статі та — 1121 жіночої).

Починаючи з 1960-х років село почало вимирати. Це було спричинено тогочасною політикою неперспективних сіл. Станом на 2001 рік у селі населення становило 224 особи.

Відомі люди Редагувати

Цікаві факти Редагувати

У 1639 році картографом Гійомом Левассером де Бопланом була укладена «Tabula Geographica Ukrainska» («Географічна карта України»). У 1648 році був надрукований «Загальний план Диких полів, простіше кажучи, Україна з належними провінціями». Враховуючи толерантність західних географів, можна допустити, що на той час Україна справді нагадувала Дике Поле, хоча і відображалась на карті 993-ма населеними пунктами та 153-ма річками. Карта України 1660 року (Carte d Ukranie Contenant plusiers Prouinces comprises entre les Confins de Moscouie et les Limites de Transiluanie) відображала 953 населених пункти — міста (Oppidum) та села (Pagus) з млинами (Molendinum) та переправами (Transitus) на річках (Flumen). Україна показана як чергування долин (Vallis) та гір (Mons), вкритих дубовими гаями (Querceatum), порізаних великою кількістю джерел (Fons) та річок з островами (Insula) та заболоченими луками (Loca Paludosa). Відмічена також велика кількість руїн (Ruins) та могильників. На карті Гійома де Боплана, окрім Полтави, показані Опішня, Зіньків, Гадяч, Кобеляки, Нові та Старі Санжари. Слободи Глинськ та Більськ «заблудилися» й чомусь показані нижче Опішні за течією Ворскли.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Глинське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. [недоступне посилання]
  2. Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 18.07.2012. Процитовано 13.05.2011. 
  3. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
  4. Глинск // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890–1907 (рос.)
  5. Сидоров, Василь (2016). Зваблення скіфа (Українська). Черкаси: Вертикаль. Кандич. С.Г. с. 316. ISBN 978-966-2783-93-3. 

Джерела Редагувати

  1. Зіньківщина. Історичні нариси. — Полтава: ІнтерГрафіка, 2006 — с. 363—374
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. — С.. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
  4. Сидоров В. І. Де Мамаї козакували, а козаки мамаювали. Бачу зорі. Ранкове Поворскля / В кн. Зваблення скіфа. Етюди / Черкаси: Вертикаль. Видавець Кандич С. Г.  2016. — 316 с.

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з географії Полтавської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Glinske Gli nske inkoli Glinsk selo v Ukrayini v Opishnyanskij selishnij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 224 osib selo GlinskeAerofoto selaAerofoto selaKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonGromada Opishnyanska selishna gromadaOsnovni daniNaselennya 224Plosha 2 012 km Gustota naselennya 111 33 osib km Poshtovij indeks 38163Telefonnij kod 380 5353Geografichni daniGeografichni koordinati 50 01 09 pn sh 34 39 54 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 114 mVidstan dooblasnogo centru 57 kmVidstan dorajonnogo centru 47 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Poltava KiyivskaVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 58 kmMisceva vladaKartaGlinskeGlinskeMapa Glinske u Vikishovishi Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Geografiya 3 Istoriya 3 1 Naselennya 4 Vidomi lyudi 5 Cikavi fakti 6 Galereya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiNazvu otrimalo vid pokladiv glini yaki roztashovani na okolicyah sela Geografiya RedaguvatiSelo Glinske znahoditsya na pravomu berezi starici Solom yanik richki Vorskla Nizhche za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Hizhnyakivka Bilya pivnichnih okolic sela roztashovani vali Bilskogo gorodisha Istoriya RedaguvatiTeritoriya sela bula zaselena davno U Glinskomu zbereglosya gorodishe datovane VIII seredinoyu XIII st Vono nalezhit do romenskoyi kulturi ta davnoruskogo chasu Mistechko Glinsk nalezhalo Leksi Mamayu po kreshennyu Oleksandru Glinskomu vasalu Velikogo Knyazya litovskogo Vitovta zalishki ruskogo vijska yakogo vryatuvalisya zavdyaki dopomogi Leksi Mamaya pislya porazki u bitvi pri Vorskli u 1399 roci Vidomimi osobami z rodu Glinskih buli Olena Vasilivna Glinska mati moskovskogo carya Ivana IV Groznogo Tochna data zasnuvannya sela nevidoma Vidomo sho vono bulo zasnovane vseredini XV stolittya 1498 roku Glinske yak chastina spadku perejshlo do Grigoriya Glinskogo Na pochatku Nacionalno vizvolnoyi vijni Glinske nalezhalo do Gadyackogo polku u 1662 1672 rokah do novostvorenogo Zinkivskogo polku Zgodom stalo nalezhati drugij Opishnyanskij sotni Gadyackogo polku Z 27 bereznya 1802 roku pislya likvidaciyi Malorosijskoyi guberniyi selo uvijshlo do Zinkivskogo povitu Poltavskoyi guberniyi nbsp Preobrazhenska cerkvaDo 1781 roku v Glinsku znahodilasya derev yana cerkva yaka bula znesena cherez nemozhlivist rekonstrukciyi 1888 roku v seli pochali zvoditi novu Preobrazhensku ceglyanu cerkvu yaka prostoyala do 1930 h rokiv Cerkva bula sporudzhena za spriyannyam o Germogena Lub yanogo Na pochatku HH st yij nalezhalo 15 25 desyatin rugi cerkovnij dim 7 desyatin zemli 2 vodyani mlini Pershimi svyashenikami buli Ioann Slivickij ta Ioann Romanovskij Vsogo v Glinsku do 1917 roku bulo tri cerkvi Radyanska vlada bula vstanovlena u sichni 1918 roku Mali misce chislenni fakti suprotivu ta borotbi z bilshovizmom z boku miscevogo naselennya odnim z naj vidomih buv zagon pid kerivnictvom Beya Do 1923 roku Glinske nalezhalo do Bilskoyi volosti Zinkivskogo povitu Z utvorennyam Opishnyanskogo rajonu bulo vklyuchene do jogo skladu Glinska silska rada proisnuvala do 1957 roku Potim selo pochalo pidporyadkovuvatis Malobudishanskij silskij radi Z 1967 roku selo perejshlo do Zinkivskogo rajonu Pid chas provedenogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 287 zhiteliv sela 1 Naprikinci 1930 h rokiv prokotilasya hvilya znishennya vorogiv narodu Sered represovanih buli lyudi z Glinska nbsp Pavlenko Oleksandr Mihajlovich 1880 r n s Glinske Zinkivskogo r nu Poltavskoyi obl ukrayinec iz selyan osvita pochatkova Prozhivav u m Kremenchuk Poltavskoyi obl Zaareshtovanij 29 lipnya 1937 r Zasudzhenij Linijnim sudom st Kremenchuk 2 zhovtnya 1937 r za st 54 10 ch 1 KK URSR do 5 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovanij Verhovnim Sudom SRSR 19 bereznya 1958 r 2 nbsp Selo u chasi nimecko radyanskoyi vijni bulo okupovane nacistskimi vijskami z veresnya 1941 do veresnya 1943 roku U 1970 h rokah u seli zakrili 8 richnu shkolu zalishilas lishe pochatkova yaka bula proisnuvala do 2003 roku Naselennya Redaguvati Dinamika naselennya 1859 1900 1910 1926 20011 200 2 071 1 874 2 125 224 V Opisi Chernigivskogo namisnictva 1779 1781 rr zaznachalos sho v seli zbudovana derev yana cerkva Svyashenikiv 1 cerkovnikiv 1 Dvoriv GospodarstvKozakiv 56 85Vibornih 55 59Pidpomichnikiv 2Kozachih pidsusidnikiv bezdvirnih 2Pospolitih zamku Gadyackogo 2 2Riznochinskih pidsusidkiv 1 1Bezdvirnih 5Usogo kozachih pospolitnih i pidsudskih 120 165Obivateliv 168U vidomij praci Mikoli Arandarenka Zapiski o Poltavskoj gubernii zaznacheno sho v Glinskomu v seredini 1840 h rokiv meshkalo 542 kozaki 14 kazennih i 21 pomishickij selyanin U 1859 roci u seli nalichuvalos 198 dvoriv meshkalo 1200 osib 580 cholovichoyi stati ta 620 zhinochoyi bula pravoslavna cerkva 3 1863 roku u seli u 225 dvorah meshkalo 1430 zhiteliv 710 cholovichoyi stati ta 720 zhinochoyi Stanom na 1900 rik narahovuvalos 326 kozackih dvoriv i 16 derzhavnih selyan Naselennya stanovilo 2071 osib Todi u Glinsku diyala silska obshina odna zemska ta odna cerkovnoparafiyalna shkoli Za danimi podvirno gospodarskogo perepisu 1910 roku u Glinskomu pracyuvav 21 gonchar Okrim goncharstva miscevi zhiteli zajmalisya teslyarstvom chobotarstvom tosho U Enciklopedichnomu slovniku Brokgauza i Yefrona zaznachayetsya nbsp Rozpovsyudzhene virobnictvo goncharnih virobiv perevazhno gorshikiv ale pri blizkosti m Opishni najgolovnishogo centru virobnictva zustrichayetsya silna konkurenciya tomu shorichno chastina majstriv goncharnoyi spravi jdut z Glinskogo u vidhozhij promisel u Hersonsku i Tavrijsku guberniyi u miscevosti z pokladami goncharnih glin Bagato sadiv perevazhno rozluchayutsya slivi yaki zbuvayutsya v suhomu viglyadi 4 nbsp Uprodovzh 1910 1930 rokiv naselennya sela zrostalo 1910 roku tut nalichuvalos 1874 osobi a 1926 roku vzhe 2125 1004 cholovichoyi stati ta 1121 zhinochoyi Pochinayuchi z 1960 h rokiv selo pochalo vimirati Ce bulo sprichineno togochasnoyu politikoyu neperspektivnih sil Stanom na 2001 rik u seli naselennya stanovilo 224 osobi Vidomi lyudi RedaguvatiHolodnij Fedir Fedorovich kobzar Kosenko Oleksij Opanasovich Geroj Socialistichnoyi Praci Sidorov Vasil Ivanovich ukrayinskij inzhener naukovec kandidat tehnichnih nauk vinahidnik perekladach publicist Sulima Tihin ukrayinskij gonchar drugoyi polovini XVIII stolittya Cherevan Anton Samijlovich doktor istorichnih nauk zasnovnik istoriko agrarnoyi shkoli Cikavi fakti RedaguvatiU 1639 roci kartografom Gijomom Levasserom de Boplanom bula ukladena Tabula Geographica Ukrainska Geografichna karta Ukrayini U 1648 roci buv nadrukovanij Zagalnij plan Dikih poliv prostishe kazhuchi Ukrayina z nalezhnimi provinciyami Vrahovuyuchi tolerantnist zahidnih geografiv mozhna dopustiti sho na toj chas Ukrayina spravdi nagaduvala Dike Pole hocha i vidobrazhalas na karti 993 ma naselenimi punktami ta 153 ma richkami Karta Ukrayini 1660 roku Carte d Ukranie Contenant plusiers Prouinces comprises entre les Confins de Moscouie et les Limites de Transiluanie vidobrazhala 953 naselenih punkti mista Oppidum ta sela Pagus z mlinami Molendinum ta perepravami Transitus na richkah Flumen Ukrayina pokazana yak cherguvannya dolin Vallis ta gir Mons vkritih dubovimi gayami Querceatum porizanih velikoyu kilkistyu dzherel Fons ta richok z ostrovami Insula ta zabolochenimi lukami Loca Paludosa Vidmichena takozh velika kilkist ruyin Ruins ta mogilnikiv Na karti Gijoma de Boplana okrim Poltavi pokazani Opishnya Zinkiv Gadyach Kobelyaki Novi ta Stari Sanzhari Slobodi Glinsk ta Bilsk zabludilisya j chomus pokazani nizhche Opishni za techiyeyu Vorskli 5 Galereya Redaguvati nbsp Doroga do Glinskogo nbsp Znak na vʼyizdi z boku Opishni nbsp Silskij klub nbsp Feldshersko akusherskij punkt nbsp Okolici sela nbsp Doroga z Glinskogo na BilskDiv takozh RedaguvatiPreobrazhenska cerkva Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblastPrimitki Redaguvati Glinske Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 nedostupne posilannya Reabilitovani zhertvi komunistichnogo teroru na Poltavshini Arhiv originalu za 18 07 2012 Procitovano 13 05 2011 ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s Glinsk Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona S Pb Brokgauz Efron 1890 1907 ros Sidorov Vasil 2016 Zvablennya skifa Ukrayinska Cherkasi Vertikal Kandich S G s 316 ISBN 978 966 2783 93 3 Dzherela RedaguvatiZinkivshina Istorichni narisi Poltava InterGrafika 2006 s 363 374 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Uporyadn O A Bilousko Yu M Varchenko ta in Poltava Oriyana 2008 S ISBN 978 966 8250 50 7 Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 Sidorov V I De Mamayi kozakuvali a kozaki mamayuvali Bachu zori Rankove Povorsklya V kn Zvablennya skifa Etyudi Cherkasi Vertikal Vidavec Kandich S G 2016 316 s Posilannya RedaguvatiGlinskij favor Arhivovano 1 kvitnya 2013 u Wayback Machine Materiali z tegom Glinsk Internet vidannya Poltavshina 17 veresnya poltavski aktivisti znovu planuyut vidvidati Glinsk yake deyaki poltavci vzhe nazivayut Mekkoyu volonteriv Glinsk istoriya zrujnovanogo hramu Arhivovano 3 lyutogo 2011 u Wayback Machine Vidrodzhennya Glinskogo Favoru robota pid teplim doshem ta pisni pid gitaru nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Glinske Poltavskij rajon amp oldid 40530773