Дяченко Микита Андрійович — (14 (26) вересня 1809 р., Яхники Лохвицького повіту Полтавської губернії, нині Лохвицького району Полтавської області — 9 (21) квітня 1877, Київ) — український математик. Доктор математики та астрономії (1851). Заслужений ординарний професор по кафедрі чистої математики, декан фізико-математичного факультету Імператорського університету Святого Володимира. Брат математика Амоса Дяченко.
| Дяченко Микита Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 14 (26) вересня 1809 Яхники, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 9 (21) квітня 1877 (67 років) Київ, Російська імперія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет (1829) |
| Галузь | математичний аналіз |
| Заклад | Імператорський Харківський університет Імператорський університет Святого Володимира |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1838) |
| Нагороди | |
Дяченко Микита Андрійович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився в сім'ї дворянина Полтавської губернії. Рано залишився сиротою.
Закінчив Слобідсько-Українську гімназію у Харкові.
У 1826 р. вступив на фізико-математичне відділення філософського факультету Харківського університету казеннокоштним студентом. У 1829 р. закінчив університет зі ступенем кандидата, був залишений при ньому репетитором математичних наук для казеннокоштних студентів.
У кінці 1830 року був призначений учителем природнчих наук і фізики у Слобідсько-Українську гімназію, де колись сам навчався.
У 1831 р. призначений учителем фізики у Харківський інститут шляхетних дівчат.
У 1832 р. почав викладати в Харківському університеті оптику, а потім начатки математики.
У 1836 р. здав магістерський іспит і захистив дисертацію «Міркування про успіхи, зроблені після Ейлера в теорії визначених інтегралів». Був удостоєний ступеня магістра і призначений ад'юнктом, а через півроку — виконуючим обов'язки екстраординарного професора прикладної математики.
В кінці 1838 р. захистив дисертацію «Міркування про гідравлічні колеса».
В кінці квітня 1839 р. був переведений до Імператорського університету Святого Володимира (Київ). У 1840 р. був затверджений ординарним професором на кафедрі чистої та прикладної математики. Після поділу цієї кафедри між двома викладачами, залишив за собою кафедру чистої математики, яку обіймав до виходу у відставку. У 1847—1856 рр., а також в 1861—1867 рр. був деканом фізико-математичного факультету.
В університеті св. Володимира читав курси диференціального та інтегрального числення, застосування диференціального та інтегрального числення до геометрії, теорію визначених інтегралів, інтегрування диференціальних рівнянь, різницеве обчислення, варіаційне числення, алгебраїчний аналіз і аналітичну геометрію. У 1841 р. і 1852 р. також викладав статику, динаміку, гідростатику і гідродинаміку.
З 1863 р — дійсний статський радник.
Вийшов у відставку 1 (13) липня 1867 р.
Решту часу життя прожив у Києві, де і помер.
Нагороди Редагувати
- Найвища милість (1834);
- Діамантовий перстень зі смарагдом (1838);
- Орден св. Анни 3 ст. (1845);
- Орден св. Анни 2 ст. (1849);
- Орден св. Анни 2 ст. з імператорською короною (1857);
- Орден св. Володимира 4 ст. (1867).
- Бронзова медаль на андріївській стрічці в пам'ять війни 1853—1856 рр.
- Відзнака за 25 років бездоганної служби.
Праці Редагувати
- Рассуждение об успехах после Эйлера, сделанных в нахождении интегралов определенных и об употреблении их — Харьков, 1835
- Рассуждение о гидравлических колесах — Харьков, 1838
- О влиянии дифференциального и интегрального исчисления на успехи геометрии и механики (речь, произнесенная па торжественном акте университета св. Владимира в 1851 году) — 1852
Примітки Редагувати
- ↑ РБС/ВТ/Дьяченко, Никита Андреевич — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 31 березня 2021.
Джерела Редагувати
- Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Университета Св. Владимира: (1834-1884) / Составлен и издан под редакцией ординарного профессора В.С. Иконникова. — Киев : В типографии Императорского университета Cв. Владимира, 1884. — 197-199 с.
- Дьяченко, Никита Андреевич // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1893. — Т. XI (21) : Домиции — Евреинова. — С. 322.
- Власов В. Дьяченко, Никита Андреевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб., 1905. — Т. 6 : Дабелов — Дядьковский. — С. 734—735. (рос.)