www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іваненко Дмитро Дмитрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іваненко Дмитро Дми трович Іване нко нар 16

Іваненко Дмитро Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іваненко.

Дмитро́ Дми́трович Іване́нко (нар. 16 (29) липня 1904(19040729), Полтава — 30 грудня 1994) — український фізик-теоретик, автор протон-нейтронної моделі атомного ядра.

Дмитро́ Дми́трович Іване́нко
Народився 16 (29) липня 1904(1904-07-29)
у Полтаві, Україна
Помер 30 грудня 1994(1994-12-30) (90 років)
у Москві, Росія
Поховання
Кунцевське кладовище : 

Країна  УНР
 Українська Радянська Соціалістична Республіка
 СРСР
 Російська Федерація
Національність українець
Діяльність фізик-теоретик, фізик, фізик-ядерник
Alma mater Ленінградський державний університет
Галузь теоретична фізика
Заклад Московський державний університет
Вчене звання професор кафедри теоретичної фізики фізичного факультету МДУ
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1940)
Відомі учні Арсеній Соколов
Аспіранти, докторанти Yury Vladimirovd
Gennadi Sardanashvilyd
Q6043000?
Членство Російська академія наук
Відомий завдяки: перший запропонував гіпотезу про протон-нейтронну структуру атомного ядра, передбачив синхротронне випромінювання ультрарелятивістських електронів
Нагороди   
Особ. сторінка ivanenko-d-d.ru

Біографія Редагувати

Народився у Полтаві 16 липня (за старим стилем) 1904 у сім'ї журналіста і письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни Іваненко. Молодша на два роки сестра Оксана — знана українська дитяча письменниця і перекладачка. Двоюрідний брат — Горбань Микола Васильович — історик, архівіст, письменник.

1920 закінчив Полтавську гімназію.

Після школи, в 1920—1923 роках, навчався в Полтавському педагогічному інституті, потім — в Харківському університеті. Одночасно викладав фізику і математику в трудовій школі. З 1923 по 1927 рік продовжував навчання в Ленінградському університеті.

Деякий час працював у Полтавській астрономічній обсерваторії. У 1929—1931 роках займав посади завідувача теоретичного відділу Українського фізико-технічного інституту в Харкові, завкафедри теоретичної фізики Харківського механіко-машинобудівного інституту, професора Харківського університету. Стипендіат стипендії імені Стєклова Академії наук СРСР.

З 1931 по 1935 рік працював у Ленінграді старшим науковим співробітником Ленінградського фізико-технічного інституту, потім — завідувачем кафедри фізики Ленінградського педагогічного інституту імені М. В. Покровського. Одночасно, в 1932—1935 роках займався редакторською діяльністю в Ленінградському відділенні Державного техніко-теоретичного видавництва. Під редакцією та з коментарями та примітками Дмитра Дмитровича Іваненка вперше російською мовою вийшли збірки робіт і книги класиків сучасної фізики — Луї де Бройля, Вернера Гейзенберга, Поля Дірака, Ервіна Шредінгера, Арнольда Зоммерфельда, Артура Еддінгтона та інших.

Сталінський терор Редагувати

28 лютого 1935 року вчений був заарештований. 4 березня 1935 засуджений «особливою трійкою» НКВС на три роки. Як «соціально небезпечний елемент» направлений у Карагандинський виправно-трудовий табір, але майже через рік, 30 грудня 1935 року, табір йому був замінений до кінця строку засланням до Томська. Сам Дмитро Дмитрович вважав, що його врятував Микола Іванович Вавилов.

У засланні Д. Д. Іваненко викладав на кафедрі теоретичної фізики Томського університету, був професором, завідувачем кафедри. Потім, в 1939—1940 роках — завкафедри теоретичної фізики Свердловського університету. 25 червня 1940 року в фізичному інституті Академії наук СРСР Дмитро Дмитрович захистив докторську дисертацію за темою «Основи теорії ядерних сил». Після захисту дисертації, у тому ж 1940 році, вченому дозволили повернутися у Київ, де він також очолив кафедру теоретичної фізики у Київському державному університеті імені Тараса Григоровича Шевченка.

Повернення із таборів Редагувати

1943 року Іваненка запрошують на посаду професора фізичного факультету Московського державного університету, де він працював до останніх років свого життя.

Біографи вченого відзначають, що у квітні — серпні 1945 року вчений «перебував у лавах Радянської армії в Німеччині». Чим займався в окупованій нацистській Німеччині сорокарічний вчений не пояснюється, однак можна припустити, що фізик-ядерник залучався НКВС до вивчення трофейних документів і матеріалів німецької ядерної програми в рамках атомного проекту СРСР.

З 1944 року за сумісництвом завідував кафедрою фізики Тимірязєвської сільськогосподарської академії, де керував роботами з використання атомної науки в біології і сільському господарстві. Однак після відомої серпневої сесії ВАСХНІЛ 1948 року і початку боротьби з «метафізичним напрямом в біології» був звільнений з академії. У 1950—1960 роках продовжив роботу в цьому напрямі вже як науковий співробітник Інституту природознавства і техніки АН СРСР.

Дмитро Дмитрович Іваненко систематично бував в Україні, зокрема на так званих Ужгородських конференціях, які влаштовувалися в Ужгородському університеті головно зусиллями проф. Ю. Ломсадзе та його каферди — офіційно «Всесоюзні конференції з теорії квантових полів та елементарних частинок».

Помер 30 грудня 1994 року в Москві.

Науковий внесок Редагувати

Дмитро Дмитрович Іваненко зробив фундаментальний внесок у розвиток багатьох розділів ядерної фізики, теорії поля та теорії гравітації.

Він запропонував нову метричну геометрію (геометрія Іваненко — Ландау — Клера), спільно з Георгієм Гамовим вивів рівняння Шредінгера, виходячи з моделі 5-вимірного простору (1926). Разом з Володимиром Фоком поклав початок фундаментальному узагальненню рівняння Дірака на Ріманову геометрію (1928), разом з Амбарцумяном висунув ідею дискретного простору (1930), яка стала підґрунтям сучасної квантової теорії поля.

Світове визнання здобув у травні 1932 року, коли першим запропонував протон-нейтроннну модель атомного ядра: на основі аналізу експериментальних даних він припустив, що ядро складається лише з протонів і нейтронів.

У 1934 році Іваненко разом з Ігорем Таммом запропонували модель ядерних сил шляхом обміну частинками — парою електрон-антинейтрино. Про важливість відкриття свідчить те, що в деяких енциклопедіях помилково зазначається, що І. Є. Тамм отримав Нобелівську премію саме за модель ядерних сил, а не за «черенковське випромінювання».

Ще одним видатним відкриттям Дмитра Іваненка стало передбачення ним спільно з Ісаком Померанчуком в 1944 році синхротронного випромінювання ультрарелятивістських електронів та подальші роботи з класичної теорії синхротронного випромінювання. Видана в 1949 році праця Д. Д. Іваненка і А. О. Соколова «Класична теорія поля» стала першим сучасним підручником з теорії поля.

У 60-80-ті роки спільно з учнями виконав цілий ряд робіт з теорії гравітації.

Премії, нагороди Редагувати

Вшанування пам'яті Редагувати

У 2004 році Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, відзначаючи 100-річчя Дмитра Дмитровича Іваненка, заснував стипендію його імені для студентів фізичного факультету.

У 2009 році кафедрою загальної фізики фізико-математичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка була організована і проведена Міжнародна наукова конференція «Д. Д. Іваненко — видатний фізик-теоретик, педагог» за підтримки Міністерства освіти і науки України, Інституту теоретичної фізики НАН України імені М. М. Боголюбова, Національної академії наук України. В роботі конференції взяли участь відомі вчені-фізики з України і Росії.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Г. А. Сарданашвили. Дмитрий Дмитриевич Иваненко. 110 лет со дня рождения. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Золотые страницы биографии Дмитрия Дмитриевича Иваненко. Сборник статей, посвящённых 100-летию Д. Д. Иваненко — М.: Белка, 2004. [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Див. Німецька ядерна програма і створення радянської атомної бомби
  4. Iwanenko D., Landau L., Zur theorie des magnetischen electrons. I, Zeitschrift für Physik 48 (1928) 340—348.
  5. Gamov G., Iwanenko D., Zur wellentheorie der materie, Zeitschrift für Physik 39 (1926) 865—868.
  6. Fock V., Iwanenko D., Géometrie quantique linéaire et déplacement paralléle, Compt. Rend. Acad Sci. Paris 188 (1929) 1470—1472.
  7. Ambarzumian V., Iwanenko D., Les électrons inobservables et les rayons, Compt. Rend. Acad Sci. Paris 190 (1930) 582.
  8. Iwanenko, D.D., The neutron hypothesis, Nature 129 (1932) 798.
  9. Iwanenko D., Interaction of neutrons and protons, Nature 133 (1934) 981—982.
  10. Iwanenko D., Pomeranchuk I., On the maximal energy attainable in betatron, Physical Review 65 (1944) 343.
  11. Иваненко Д. Д., Колесников Н. Н., Энергия связи гиперядер, ЖЭТФ 30 (1956) 800—801.
  12. Иваненко Д. Д., Курдгелаидзе Д. Ф., Гипотеза кварковых звезд, Астрофизика 1 (1965) 479.
  13. Ivanenko D., Sardanashvily G., The gauge treatment of gravity, Physics Reports 94 (1983) 1-45.
  14. Руденко О. П. Пам'яті видатного фізика-теоретика, педагога Д. Іваненка[недоступне посилання з червня 2019]

Література Редагувати

Електронний ресурс Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivanenko Dmitro Dmi trovich Ivane nko nar 16 29 lipnya 1904 19040729 Poltava 30 grudnya 1994 ukrayinskij fizik teoretik avtor proton nejtronnoyi modeli atomnogo yadra Dmitro Dmi trovich Ivane nkoNarodivsya 16 29 lipnya 1904 1904 07 29 u Poltavi UkrayinaPomer 30 grudnya 1994 1994 12 30 90 rokiv u Moskvi RosiyaPohovannya Kuncevske kladovishe Krayina UNR Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika SRSR Rosijska FederaciyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist fizik teoretik fizik fizik yadernikAlma mater Leningradskij derzhavnij universitetGaluz teoretichna fizikaZaklad Moskovskij derzhavnij universitetVchene zvannya profesor kafedri teoretichnoyi fiziki fizichnogo fakultetu MDUNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih nauk 1940 Vidomi uchni Arsenij SokolovAspiranti doktoranti Yury Vladimirovd Gennadi Sardanashvilyd Q6043000 Chlenstvo Rosijska akademiya naukVidomij zavdyaki pershij zaproponuvav gipotezu pro proton nejtronnu strukturu atomnogo yadra peredbachiv sinhrotronne viprominyuvannya ultrarelyativistskih elektronivNagorodi Osob storinka ivanenko d d ru Zmist 1 Biografiya 1 1 Stalinskij teror 1 2 Povernennya iz taboriv 2 Naukovij vnesok 3 Premiyi nagorodi 4 Vshanuvannya pam yati 5 Primitki 6 Literatura 7 Elektronnij resursBiografiya RedaguvatiNarodivsya u Poltavi 16 lipnya za starim stilem 1904 u sim yi zhurnalista i pismennika Dmitra Oleksijovicha Ivanenka i vchitelki Lidiyi Mikolayivni Ivanenko Molodsha na dva roki sestra Oksana znana ukrayinska dityacha pismennicya i perekladachka Dvoyuridnij brat Gorban Mikola Vasilovich istorik arhivist pismennik 1920 zakinchiv Poltavsku gimnaziyu Pislya shkoli v 1920 1923 rokah navchavsya v Poltavskomu pedagogichnomu instituti potim v Harkivskomu universiteti Odnochasno vikladav fiziku i matematiku v trudovij shkoli Z 1923 po 1927 rik prodovzhuvav navchannya v Leningradskomu universiteti Deyakij chas pracyuvav u Poltavskij astronomichnij observatoriyi U 1929 1931 rokah zajmav posadi zaviduvacha teoretichnogo viddilu Ukrayinskogo fiziko tehnichnogo institutu v Harkovi zavkafedri teoretichnoyi fiziki Harkivskogo mehaniko mashinobudivnogo institutu profesora Harkivskogo universitetu Stipendiat stipendiyi imeni Styeklova Akademiyi nauk SRSR Z 1931 po 1935 rik pracyuvav u Leningradi starshim naukovim spivrobitnikom Leningradskogo fiziko tehnichnogo institutu potim zaviduvachem kafedri fiziki Leningradskogo pedagogichnogo institutu imeni M V Pokrovskogo Odnochasno v 1932 1935 rokah zajmavsya redaktorskoyu diyalnistyu v Leningradskomu viddilenni Derzhavnogo tehniko teoretichnogo vidavnictva Pid redakciyeyu ta z komentaryami ta primitkami Dmitra Dmitrovicha Ivanenka vpershe rosijskoyu movoyu vijshli zbirki robit i knigi klasikiv suchasnoyi fiziki Luyi de Brojlya Vernera Gejzenberga Polya Diraka Ervina Shredingera Arnolda Zommerfelda Artura Eddingtona ta inshih Stalinskij teror Redaguvati 28 lyutogo 1935 roku vchenij buv zaareshtovanij 4 bereznya 1935 zasudzhenij osoblivoyu trijkoyu NKVS na tri roki Yak socialno nebezpechnij element napravlenij u Karagandinskij vipravno trudovij tabir ale majzhe cherez rik 30 grudnya 1935 roku tabir jomu buv zaminenij do kincya stroku zaslannyam do Tomska Sam Dmitro Dmitrovich vvazhav sho jogo vryatuvav Mikola Ivanovich Vavilov 1 U zaslanni D D Ivanenko vikladav na kafedri teoretichnoyi fiziki Tomskogo universitetu buv profesorom zaviduvachem kafedri Potim v 1939 1940 rokah zavkafedri teoretichnoyi fiziki Sverdlovskogo universitetu 25 chervnya 1940 roku v fizichnomu instituti Akademiyi nauk SRSR Dmitro Dmitrovich zahistiv doktorsku disertaciyu za temoyu Osnovi teoriyi yadernih sil Pislya zahistu disertaciyi u tomu zh 1940 roci vchenomu dozvolili povernutisya u Kiyiv de vin takozh ocholiv kafedru teoretichnoyi fiziki u Kiyivskomu derzhavnomu universiteti imeni Tarasa Grigorovicha Shevchenka Povernennya iz taboriv Redaguvati 1943 roku Ivanenka zaproshuyut na posadu profesora fizichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu de vin pracyuvav do ostannih rokiv svogo zhittya Biografi vchenogo vidznachayut sho u kvitni serpni 1945 roku vchenij perebuvav u lavah Radyanskoyi armiyi v Nimechchini 2 Chim zajmavsya v okupovanij nacistskij Nimechchini sorokarichnij vchenij ne poyasnyuyetsya odnak mozhna pripustiti sho fizik yadernik zaluchavsya NKVS do vivchennya trofejnih dokumentiv i materialiv nimeckoyi yadernoyi programi v ramkah atomnogo proektu SRSR 3 Z 1944 roku za sumisnictvom zaviduvav kafedroyu fiziki Timiryazyevskoyi silskogospodarskoyi akademiyi de keruvav robotami z vikoristannya atomnoyi nauki v biologiyi i silskomu gospodarstvi Odnak pislya vidomoyi serpnevoyi sesiyi VASHNIL 1948 roku i pochatku borotbi z metafizichnim napryamom v biologiyi buv zvilnenij z akademiyi U 1950 1960 rokah prodovzhiv robotu v comu napryami vzhe yak naukovij spivrobitnik Institutu prirodoznavstva i tehniki AN SRSR Dmitro Dmitrovich Ivanenko sistematichno buvav v Ukrayini zokrema na tak zvanih Uzhgorodskih konferenciyah yaki vlashtovuvalisya v Uzhgorodskomu universiteti golovno zusillyami prof Yu Lomsadze ta jogo kaferdi oficijno Vsesoyuzni konferenciyi z teoriyi kvantovih poliv ta elementarnih chastinok Pomer 30 grudnya 1994 roku v Moskvi Naukovij vnesok RedaguvatiDmitro Dmitrovich Ivanenko zrobiv fundamentalnij vnesok u rozvitok bagatoh rozdiliv yadernoyi fiziki teoriyi polya ta teoriyi gravitaciyi Vin zaproponuvav novu metrichnu geometriyu geometriya Ivanenko Landau Klera 4 spilno z Georgiyem Gamovim viviv rivnyannya Shredingera vihodyachi z modeli 5 vimirnogo prostoru 1926 5 Razom z Volodimirom Fokom poklav pochatok fundamentalnomu uzagalnennyu rivnyannya Diraka na Rimanovu geometriyu 1928 6 razom z Ambarcumyanom visunuv ideyu diskretnogo prostoru 1930 yaka stala pidgruntyam suchasnoyi kvantovoyi teoriyi polya 7 Svitove viznannya zdobuv u travni 1932 roku koli pershim zaproponuvav proton nejtronnnu model atomnogo yadra na osnovi analizu eksperimentalnih danih vin pripustiv sho yadro skladayetsya lishe z protoniv i nejtroniv 8 U 1934 roci Ivanenko razom z Igorem Tammom zaproponuvali model yadernih sil shlyahom obminu chastinkami paroyu elektron antinejtrino 9 Pro vazhlivist vidkrittya svidchit te sho v deyakih enciklopediyah pomilkovo zaznachayetsya sho I Ye Tamm otrimav Nobelivsku premiyu same za model yadernih sil a ne za cherenkovske viprominyuvannya 1 She odnim vidatnim vidkrittyam Dmitra Ivanenka stalo peredbachennya nim spilno z Isakom Pomeranchukom v 1944 roci sinhrotronnogo viprominyuvannya ultrarelyativistskih elektroniv 10 ta podalshi roboti z klasichnoyi teoriyi sinhrotronnogo viprominyuvannya Vidana v 1949 roci pracya D D Ivanenka i A O Sokolova Klasichna teoriya polya stala pershim suchasnim pidruchnikom z teoriyi polya U 60 80 ti roki spilno z uchnyami vikonav cilij ryad robit z teoriyi gravitaciyi 11 12 13 Premiyi nagorodi RedaguvatiU 1950 roci spilno z A O Sokolovim i I Ya Pomeranchukom otrimav Stalinsku premiyu za roboti z teoriyi sinhrotronnogo viprominyuvannya i z problem elektrodinamiki vikladeni v monografiyi Klasichna teoriya polya U 1980 roci nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora za zaslugi v rozvitku nauki i pidgotovci visokokvalifikovanih kadriv Vshanuvannya pam yati RedaguvatiU 2004 roci Moskovskij derzhavnij universitet imeni M V Lomonosova vidznachayuchi 100 richchya Dmitra Dmitrovicha Ivanenka zasnuvav stipendiyu jogo imeni dlya studentiv fizichnogo fakultetu 1 U 2009 roci kafedroyu zagalnoyi fiziki fiziko matematichnogo fakultetu Poltavskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni V G Korolenka bula organizovana i provedena Mizhnarodna naukova konferenciya D D Ivanenko vidatnij fizik teoretik pedagog za pidtrimki Ministerstva osviti i nauki Ukrayini Institutu teoretichnoyi fiziki NAN Ukrayini imeni M M Bogolyubova Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini V roboti konferenciyi vzyali uchast vidomi vcheni fiziki z Ukrayini i Rosiyi 14 Primitki Redaguvati a b v G A Sardanashvili Dmitrij Dmitrievich Ivanenko 110 let so dnya rozhdeniya Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Zolotye stranicy biografii Dmitriya Dmitrievicha Ivanenko Sbornik statej posvyashyonnyh 100 letiyu D D Ivanenko M Belka 2004 Arhivovano 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Div Nimecka yaderna programa i stvorennya radyanskoyi atomnoyi bombi Iwanenko D Landau L Zur theorie des magnetischen electrons I Zeitschrift fur Physik 48 1928 340 348 Gamov G Iwanenko D Zur wellentheorie der materie Zeitschrift fur Physik 39 1926 865 868 Fock V Iwanenko D Geometrie quantique lineaire et deplacement parallele Compt Rend Acad Sci Paris 188 1929 1470 1472 Ambarzumian V Iwanenko D Les electrons inobservables et les rayons Compt Rend Acad Sci Paris 190 1930 582 Iwanenko D D The neutron hypothesis Nature 129 1932 798 Iwanenko D Interaction of neutrons and protons Nature 133 1934 981 982 Iwanenko D Pomeranchuk I On the maximal energy attainable in betatron Physical Review 65 1944 343 Ivanenko D D Kolesnikov N N Energiya svyazi giperyader ZhETF 30 1956 800 801 Ivanenko D D Kurdgelaidze D F Gipoteza kvarkovyh zvezd Astrofizika 1 1965 479 Ivanenko D Sardanashvily G The gauge treatment of gravity Physics Reports 94 1983 1 45 Rudenko O P Pam yati vidatnogo fizika teoretika pedagoga D Ivanenka nedostupne posilannya z chervnya 2019 Literatura RedaguvatiYu A Hramov Istoriya fiziki K Feniks 2006 1176 s G A Sardanashvili Dmitrij Ivanenko superzvezda sovetskoj fiziki Nenapisannye memuary Arhivovano 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine M URSS 2010 313 s Neklyudov I M Ivanenko Dmitro Dmitrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Elektronnij resurs Redaguvati nbsp Portal Poltavshina Sajt prisvyachenij pam yati Dmitra Dmitrovicha Ivanenka na Informacijnomu resursi Akademiyi Doslidzhen Prostoru Arhivovano 15 bereznya 2011 u Wayback Machine Sajt D D Ivanenka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivanenko Dmitro Dmitrovich amp oldid 39349922