Шимков Іван Федорович (рос. Иван Федорович Шимков, 1803 або 1804 — 23 серпня 1836) — декабрист, прапорщик Саратовського піхотного полку.
| Шимков Іван Федорович | |
|---|---|
| Народився | 1803 або 1804 Михнівка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія |
| Помер | 23 серпня 1836 Батуринська слобода, Верхньудинський округ, Іркутська губернія |
| Поховання | Бурятія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Військове звання | прапорщик |
|
Родина Редагувати
З дворян Полтавської губернії. Народився в с. Михнівка Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Батько - статський радник Федір Шимков, мати Марія. Виховувався в Харківському університеті.
Військова служба Редагувати
У службу вступив підпрапорщиком в Алексопольскій піхотний полк у липні 1820 року, портупей-прапорщик - 10 серпня 1823 року, прапорщик, переведений в Саратовський піхотний полк - 20 травня 1824 року.
Декабрист Редагувати
Член Товариства об'єднаних слов'ян з 1825 року. Наказ про арешт від 5 лютого 1826 року, заарештований за місцем служби в 2 армії - 14 лютого 1826 року, доставлений з Житомира до Петербурга на головну гауптвахту - 21 лютого 1826 року, 22 лютого переведений у Петропавловську фортецю.
Каторга Редагувати
Визнаний винним у тому, що знав мету товариства щодо введення республіканського правління. Був на нараді у Андрієвича, де присягнув на образі сприяти поваленню монархії. Засуджений за IV розряду і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений на каторжні роботи на 12 років. Термін скорочений до 8 років - 22 серпня 1826 року. Відправлений з Петропавлівської фортеці до Сибіру - 27 січня 1827 року. Доставлений в Читинський острог - 17 березня 1827 року, прибув в Петровський завод у вересні 1830 року.
Заслання Редагувати
Після відбуття терміну звернений на поселення в Батуринську слободу Верхньоудинського округу Іркутської губернії (нині село Батурино, Прибайкальский район, Бурятія). У 1834 році безрезультатно клопотав про переведення в Мінусинськ. Помер у Батуринській слободі.
У 1836 році просив про дозвіл одружитися з Феклою Дементіївною Батуріною, яка протягом 3 років допомагала йому у веденні господарства, шлюб не відбувся через смерть Шимкова. За заповітом все своє майно залишив нареченій.
Примітки Редагувати
- Алфавит членам бывших злоумышленных тайных обществ и лицам, прикосновенным к делу, произведенному высочайше учрежденною 17-го декабря 1825-го года Следственною Комиссиею составлен 1827-го года. //Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988,с.339
Джерела Редагувати
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с.200 (рос.)
- Могила декабриста И.Ф.Шимкова в с. Батурино.