www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коротич Віталій Олексійович батьки Віталій Коротич колаж з газети Новый взгляд 144Народився 26 травня 1936 1936 05 26 87

Коротич Віталій Олексійович

Коротич Віталій Олексійович
Віталій Коротич, колаж з газети «Новый взгляд» № 144
Народився 26 травня 1936(1936-05-26) (87 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР→ Росія
Національність українець
Діяльність журналіст, поет, сценарист, колумніст, редактор, громадський діяч, лікар, медіаменеджер, прозаїк, публіцист, перекладач
Галузь поезія, проза, публіцистика і переклад
Відомий завдяки письменник, поет, публіцист
Alma mater Київський медичний інститут
Знання мов російська і українська
Заклад Бостонський університет
Членство СП СРСР
Роки активності 1954 — тепер. час
Жанр проза, публіцистика і вірш
Посада головний редактор
Партія КПРС
У шлюбі з Коротич Зінаїда Олександрівна
Діти Андрій, Віталій, Микита
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений діяч культури Польщі
IMDb ID 0466618

Віта́лій Олексі́йович Коро́тич (нар. 26 травня 1936, Київ, Українська РСР, СРСР) — український та російський радянський поет, прозаїк, публіцист, журналіст, перекладач та лікар. Член Російського ПЕН-клубу. Головний редактор радянського журналу Огонёк (укр. Вогник) з 1986 по 1991 роки.

З кінця 80-их живе та працює в Росії в Москві та має російське громадянство (українського паспорта у нього за власним зізнанням немає).

В останні роки Коротич у публічному просторі відстоює проросійські погляди на ситуацію в Україні, зокрема Коротич у 2011 виступив з публічною підтримкою влади 4-го президента України Віктора Януковича, підписавши так званий лист десятьох, а в 2014 році заявив, що вважає, що Крим має бути під протекторатом Росії та незалежним від України. Внесений до бази Миротворця.

Свої твори писав українською та російською мовами.

Життєпис Редагувати

Народився 26 травня 1936 в родині лікаря. Батько — Коротич Олексій Степанович (1909–1985) — мікробіолог, професор; мати — Коротич Зоя Леонідівна (1910) — патофізіолог, доктор наук. Відвідував школу з викладанням ряду предметів англійською мовою, закінчив її з золотою медаллю.

У 1953—1959 — навчання на лікувальному факультеті Київського медичного інституту.

З 1959 — лікар, науковий працівник Київського НДІ кардіології імені Стражеска.

У 1965—1969 — секретар правління Спілки письменників УРСР. За його словами, відмовився написати «гнівну статтю» щодо Івана Дзюби, з яким дружили з початку 1960-х (її написав Любомир Дмитерко). Звільнений з посади на засіданні президії Спілки письменників за участі тодішнього секретаря ЦК КПУ з ідеології Федора Овчаренка.

1966—1967 — головний редактор журналу «Ранок».

1967 — став членом КПРС.

1969—1978 — на творчій роботі.

1978—1986 — головний редактор журналу «Всесвіт».

1981—1991 — секретар правління Спілки письменників СРСР.

1981—1986 — секретар правління Спілки письменників України.

1986—1991 — головний редактор журналу «Огонёк» (Москва).

Травень 1989—1991 — народний депутат Верховної Ради СРСР від Харківського міського нац.-тер. виборчого округу № 58.

1991—1998 — професор Бостонського університету, регулярно дописував до російських газет («Новий Погляд»).

З 1998 — голова редакційної ради тижневика «Бульвар».

Депутат Верховної Ради УРСР 11 скликання. Заступник голови Українського республіканського комітету захисту миру.

Читав лекції в університетах Канади, Австралії, Мексики, США.

Літературна творчість Редагувати

Друкуватися почав з 1958 року в «Молоді України». З 1961 року друкувався в «Літературній газеті», «Вітчизні», «Дніпрі», «Сучасності».

Виходили як поетичні так і прозові книги письменники. Свої твори писав українською та російською мовами. Твори Коротича перекладені 20-ма мовами, переважно завдяки протекторату в радянській системі, яка просувала вірші Коротича з ідеологічних міркувань. Має значну кількість нагород, переважно завдяки протекторату в радянській системі, як от лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1980), літературних премій ім. Толстого (1982), ім. Полєвого (1983), міжнародної премії ім. Фучика (1984), премії Вейнталя (1987, Вашингтон), заслужений діяч культури Польщі.

Цікавою є доля вірша Коротича «Останнє прохання сліпого лірника». В СРСР відомою була пісня «Переведи меня через майдан» у перекладі Юнни Моріц, у виконанні Сергія Нікітіна. Чи не вперше українською мовою, тобто мовою оригіналу, цю пісню почав співати Павло Хазан, студент радіофізичного факультету Дніпропетровського університету, у колі своїх друзів, у середині 1990-х. 1996 року Павло дав авторський концерт у Будинку Вчених Дніпропетровська, де ця пісня прозвучала в «широкому форматі». Пісня «Останнє прохання старого лірника» стала популярною в Україні. Є інший переклад українською — з російського перекладу Юнни Моріц — його проспівав Вячеслав Марчук із Пікардійською Терцією.

Як перекладач був одним з перекладачів українських перекладів Вільяма Батлера Єйтса під назвою «Вибрані твори» (Київ: Юніверс, 2004) та Чеслава Мілоша під назвою «Вибране» (Київ: Юніверс, 2008).

Твори українською Редагувати

  • «Золоті руки» (1961)
  • «Запах неба» (1962)
  • «Вулиця волошок» (1963)
  • «Течія» (1965)
  • «Поезії» (1967)
  • «Вогонь» (1968)
  • «Можливості» (1970)
  • «Перевтілення» (1971)
  • «Щоденник» (1973)
  • «Закон землі» (1975)
  • «Гідність» (1977)
  • «Голоси» (1981)
  • «Закономірність» (1983)
  • «Переведіть мене через майдан»: кращі поезії (2005)
  • повість «Така лиха пам'ять» (1970)
  • роман «Десяте травня» (1978)
  • роман «Лице ненависті» (1983)
  • «О Канадо!» (1966)
  • «Зорі та смуги» (1968)
  • «Мандрівка на край світу» (1972)
  • «Людина на повен зріст» (1972)
  • «Людина у себе вдома» (1974)
  • «Біля витоків світла» (1976)
  • «Кубатура яйця» (1979)
  • «Чуття єдиної родини» (1978)
  • «Побачити зблизька» (1980)
  • «Береги океану» (1981)
  • «Твори» (у 2 т., 1986)

Твори російською Редагувати

  • «Американцы пишут Горбачёву» (1988)
  • «Ленин, том 54 / Ленін, том 54» (1990)
  • «От первого лица» (2001)
  • «Жили-были-ели-пили» (2005)
  • «От первого лица. II» (2005)

Про журналістику Редагувати

«Пишіть лише для себе. Ніколи взагалі не пишіть для інших. Якщо ви принесете матеріал, який в своїй сім'ї не обговорювали, і він вас і членів вашої сім'ї не хвилює, то цей матеріал нікому не потрібний. Не треба писати для того, хто розумніший за тебе або дурніший. Пишіть для себе».

«Я ніколи не давав завдання двом-трьом людям одночасно: лише одному, і з одного запитував. Дуже важливо, щоб журналіст знався хоч на чомусь краще за інших, тоді я цю людину „садив“ на певну тему. Людина, яка уміє все — нічого не уміє. Тому я вимагав спеціалізації, глибоких знань хоч у якійсь сфері. Ну і, природно, уміння писати. Я розумів, що журналіст, який не знає нічого, просто нічого не може написати. Я вимагав одного — професіоналізму. Якщо почав писати, то повинен розуміти міру своєї відповідальності.»

«Я прагнув виглядати дещо простішим. Розмовляти з читачем на рівних, а не зверху вниз. Нібито випадково я вчора зустрівся з Папою Римським. Якби вони там були, то теж з ним поговорили б. Але раз я попав, то вже розповім. Я взагалі завжди писав, ніби поплескувавши читача по плечу.»

Кінематограф Редагувати

Автор сценаріїв кінокартин: «Україна. Земля і люди» (1970, у співавт.), «Я — Водолаз-2» (1975, у співавт. з В. Хмельницьким), «Така пізня, така тепла осінь» (1981, у співавт. з І. Миколайчуком), «Бути чи не бути? Бути» (1986, у співавт.), мультфільму «І сестра їхня Либідь» (1981, у співавт. з О. Костинським).

Громадська діяльність та політичні погляди Редагувати

За керівництва Коротичем часописів «Всесвіт» та «Огонёк» доклався до розбудови української культури та ознайомлення українських читачів з шедеврами світової класики у першому випадку та відновлення «гласності» та свободи слова у другому. Значною мірою саме наявність цих видань у редакції Коротича сприяли розвитку громадянського суспільства в УРСР та СРСР в цілому і були однією з важливих ланок, що призвели до «Перебудови» та розвалу Радянського Союзу. У журналі «Огонёк» публікувалися статті про такі явища, як проституція чи репресії в СРСР. Крім того, в радянські часи Коротич відмовився засуджувати відомого дисидента Івана Дзюбу за його працю «Інтернаціоналізм чи русифікація», в якому засуджувалося зросійщення українських земель. А також, високо цінуючи словотворну майстерність легендарного перекладача-поліглота Миколи Лукаша, повернув до його перекладацької роботи, що тривалий час був в опалі та перебував у пригнобленому стані через неможливість працювати за фахом.

У 2000-і роки передав одному з київських музеїв раніше зібрану колекцію шедеврів видатного українського скульптура Олександра Архипенка, яка за словами Коротича була розграбована та зникла. Про це він розповів в одному з інтерв'ю Дмитру Гордону. Творчістю Архипенка Коротич цікавився замолоду.

У серпні 2011 року був опублікований так званий лист десятьох — лист митців на підтримку політики Президента України Віктора Януковича. Одним з десятьох підписантів був Віталій Коротич.

Згідно з аналізом нідерландського науковця Джудіс Йонґеніл, після початку Російсько-української війни 2014 року, Коротич у публічному просторі відстоює проросійські погляди на ситуацію в Україні, зокрема він заявив, що вважає, що Крим має бути під протекторатом Росії та незалежним від України. У лютому 2023 року внесений до бази Центру «Миротворець».

Особисте життя Редагувати

Володіє російською, українською та англійською мовами.

Сім'я Редагувати

Дружина Зінаїда Олександрівна (1935). Діти:

  • Андрій (1959—1971);
  • Віталій (1971—2011) — економіст-міжнародник;
  • Микита (1975) — економіст-міжнародник.

Нагороди Редагувати

  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (26 травня 2011) — за визначний особистий внесок у збагачення української культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу та громадсько-політичну діяльність
  • Орден Жовтневої революції
  • Орден «Знак Пошани»
  • Почесні Грамоти Президій ВР Української, Грузинської, Казахстанської РСР
  • Заслужений діяч культури Польщі.
  • Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ ім. М.Островського (1972) за поетичну збірку «Можливості»
  • Лауреат Державної премії УРСР ім. Шевченка (1981) за публіцистичну збірку «Побачити зблизька»
  • Лауреат літературної премії ім. О. Толстого (1982)
  • Лауреат премії ім. Павла Тичини (1978)
  • Лауреат премії ім. Б.Полєвого (1983)
  • Лауреат міжнародної премії ім. Ю.Фучика (1984)
  • Лауреат Державної премії СРСР (1985) за роман «Лице ненависті»
  • Лауреат премії Вейнталя (1987, Вашингтон, Джорджтаунський університет)
  • International Editor of the Year (найкращий редактор року в світі) (1989)
  • Член ПЕН-клубу.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ Judith Jongeneel. . Master's Thesis. 2018. 62 p.: 6-15 (англ.)
  3. ↑ Українська інтелігенція вклонилася перед Януковичем у найгірших традиціях "совка". Українська правда. 4 серпня 2011. оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 28 квітня 2022. 
  4. https://myrotvorets.center/criminal/korotich-vitalij-alekseevich/
  5. . Архів оригіналу за 8 грудня 2011. Процитовано 19 березня 2010. 
  6. Факты. — К. — 2016. — № 93 (4552) (26 трав.). — С. 10.
  7. КОЛУМНИСТЫ [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  8. Газета «Новый взгляд», № 9 [ 23 лютого 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  9. Газета «Новый взгляд», № 19 [ 9 лютого 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Павло Хазан "Старий Лірник". YouTube. foe ukraine zelenyi svit. 5 лютого 2012. Процитовано 14 жовтня 2023. 
  11. ↑ (рос.)
  12. . Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 29 квітня 2022. 
  13. . Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 29 квітня 2022. 
  14. . Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 29 квітня 2022. 
  15. . Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. 
  16. . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 29 квітня 2022. 
  17. Пропаганда шовінізму: відомий поет Віталій Коротич поповнив базу «Миротворця»
  18. . Архів оригіналу за 30 травня 2011. Процитовано 26 травня 2011. 
  19. Президент нагородив Віталія Коротича орденом князя Ярослава Мудрого // Прес-служба Президента України Віктора Януковича, 26.05.2011

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Відео Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
batki Korotich Vitalij OleksijovichVitalij Korotich kolazh z gazeti Novyj vzglyad 144Narodivsya 26 travnya 1936 1936 05 26 87 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist zhurnalist poet scenarist kolumnist redaktor gromadskij diyach likar mediamenedzher prozayik publicist perekladachGaluz poeziya 1 proza 1 publicistika 1 i pereklad 1 Vidomij zavdyaki pismennik poet publicistAlma mater Kiyivskij medichnij institutZnannya mov rosijska 1 i ukrayinska 1 Zaklad Bostonskij universitetChlenstvo SP SRSRRoki aktivnosti 1954 teper chasZhanr proza publicistika i virshPosada golovnij redaktorPartiya KPRSU shlyubi z Korotich Zinayida OleksandrivnaDiti Andrij Vitalij MikitaNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaZasluzhenij diyach kulturi PolshiIMDb ID 0466618Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiVita lij Oleksi jovich Koro tich nar 26 travnya 1936 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij ta rosijskij radyanskij poet prozayik publicist zhurnalist perekladach ta likar Chlen Rosijskogo PEN klubu Golovnij redaktor radyanskogo zhurnalu Ogonyok ukr Vognik z 1986 po 1991 roki 2 Z kincya 80 ih zhive ta pracyuye v Rosiyi v Moskvi ta maye rosijske gromadyanstvo ukrayinskogo pasporta u nogo za vlasnim ziznannyam nemaye 2 V ostanni roki Korotich u publichnomu prostori vidstoyuye prorosijski poglyadi na situaciyu v Ukrayini zokrema Korotich u 2011 vistupiv z publichnoyu pidtrimkoyu vladi 4 go prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha pidpisavshi tak zvanij list desyatoh 3 a v 2014 roci zayaviv sho vvazhaye sho Krim maye buti pid protektoratom Rosiyi ta nezalezhnim vid Ukrayini 2 Vnesenij do bazi Mirotvorcya 4 Svoyi tvori pisav ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami Zmist 1 Zhittyepis 2 Literaturna tvorchist 2 1 Tvori ukrayinskoyu 2 2 Tvori rosijskoyu 2 3 Pro zhurnalistiku 3 Kinematograf 4 Gromadska diyalnist ta politichni poglyadi 5 Osobiste zhittya 5 1 Sim ya 6 Nagorodi 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 Posilannya 10 VideoZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 26 travnya 1936 v rodini likarya 5 Batko Korotich Oleksij Stepanovich 1909 1985 mikrobiolog profesor mati Korotich Zoya Leonidivna 1910 patofiziolog doktor nauk Vidviduvav shkolu z vikladannyam ryadu predmetiv anglijskoyu movoyu zakinchiv yiyi z zolotoyu medallyu U 1953 1959 navchannya na likuvalnomu fakulteti Kiyivskogo medichnogo institutu Z 1959 likar naukovij pracivnik Kiyivskogo NDI kardiologiyi imeni Strazheska U 1965 1969 sekretar pravlinnya Spilki pismennikiv URSR Za jogo slovami vidmovivsya napisati gnivnu stattyu shodo Ivana Dzyubi z yakim druzhili z pochatku 1960 h yiyi napisav Lyubomir Dmiterko Zvilnenij z posadi na zasidanni prezidiyi Spilki pismennikiv za uchasti todishnogo sekretarya CK KPU z ideologiyi Fedora Ovcharenka 6 1966 1967 golovnij redaktor zhurnalu Ranok 1967 stav chlenom KPRS 1969 1978 na tvorchij roboti 1978 1986 golovnij redaktor zhurnalu Vsesvit 1981 1991 sekretar pravlinnya Spilki pismennikiv SRSR 1981 1986 sekretar pravlinnya Spilki pismennikiv Ukrayini 1986 1991 golovnij redaktor zhurnalu Ogonyok Moskva Traven 1989 1991 narodnij deputat Verhovnoyi Radi SRSR vid Harkivskogo miskogo nac ter viborchogo okrugu 58 1991 1998 profesor Bostonskogo universitetu regulyarno dopisuvav do rosijskih gazet Novij Poglyad 7 8 9 Z 1998 golova redakcijnoyi radi tizhnevika Bulvar Deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 sklikannya Zastupnik golovi Ukrayinskogo respublikanskogo komitetu zahistu miru Chitav lekciyi v universitetah Kanadi Avstraliyi Meksiki SShA Literaturna tvorchist RedaguvatiDrukuvatisya pochav z 1958 roku v Molodi Ukrayini Z 1961 roku drukuvavsya v Literaturnij gazeti Vitchizni Dnipri Suchasnosti Vihodili yak poetichni tak i prozovi knigi pismenniki Svoyi tvori pisav ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami Tvori Koroticha perekladeni 20 ma movami perevazhno zavdyaki protektoratu v radyanskij sistemi yaka prosuvala virshi Koroticha z ideologichnih mirkuvan Maye znachnu kilkist nagorod perevazhno zavdyaki protektoratu v radyanskij sistemi yak ot laureat Derzhavnoyi premiyi URSR im T Shevchenka 1980 literaturnih premij im Tolstogo 1982 im Polyevogo 1983 mizhnarodnoyi premiyi im Fuchika 1984 premiyi Vejntalya 1987 Vashington zasluzhenij diyach kulturi Polshi Cikavoyu ye dolya virsha Koroticha Ostannye prohannya slipogo lirnika V SRSR vidomoyu bula pisnya Perevedi menya cherez majdan u perekladi Yunni Moric u vikonanni Sergiya Nikitina Chi ne vpershe ukrayinskoyu movoyu tobto movoyu originalu cyu pisnyu pochav spivati Pavlo Hazan student radiofizichnogo fakultetu Dnipropetrovskogo universitetu u koli svoyih druziv u seredini 1990 h 1996 roku Pavlo dav avtorskij koncert u Budinku Vchenih Dnipropetrovska de cya pisnya prozvuchala 10 v shirokomu formati Pisnya Ostannye prohannya starogo lirnika stala populyarnoyu v Ukrayini Ye inshij pereklad ukrayinskoyu z rosijskogo perekladu Yunni Moric jogo prospivav Vyacheslav Marchuk iz Pikardijskoyu Terciyeyu Yak perekladach buv odnim z perekladachiv ukrayinskih perekladiv Vilyama Batlera Yejtsa pid nazvoyu Vibrani tvori Kiyiv Yunivers 2004 ta Cheslava Milosha pid nazvoyu Vibrane Kiyiv Yunivers 2008 Tvori ukrayinskoyu Redaguvati Poeziya Zoloti ruki 1961 Zapah neba 1962 Vulicya voloshok 1963 Techiya 1965 Poeziyi 1967 Vogon 1968 Mozhlivosti 1970 Perevtilennya 1971 Shodennik 1973 Zakon zemli 1975 Gidnist 1977 Golosi 1981 Zakonomirnist 1983 Perevedit mene cherez majdan krashi poeziyi 2005 Prozapovist Taka liha pam yat 1970 roman Desyate travnya 1978 roman Lice nenavisti 1983 Publicistichni zbirki O Kanado 1966 Zori ta smugi 1968 Mandrivka na kraj svitu 1972 Lyudina na poven zrist 1972 Lyudina u sebe vdoma 1974 Bilya vitokiv svitla 1976 Kubatura yajcya 1979 Chuttya yedinoyi rodini 1978 Pobachiti zblizka 1980 Beregi okeanu 1981 Tvori u 2 t 1986 Tvori rosijskoyu Redaguvati Amerikancy pishut Gorbachyovu 1988 Lenin tom 54 Lenin tom 54 1990 Ot pervogo lica 2001 Zhili byli eli pili 2005 Ot pervogo lica II 2005 Pro zhurnalistiku Redaguvati Pishit lishe dlya sebe Nikoli vzagali ne pishit dlya inshih Yaksho vi prinesete material yakij v svoyij sim yi ne obgovoryuvali i vin vas i chleniv vashoyi sim yi ne hvilyuye to cej material nikomu ne potribnij Ne treba pisati dlya togo hto rozumnishij za tebe abo durnishij Pishit dlya sebe 11 Ya nikoli ne davav zavdannya dvom trom lyudyam odnochasno lishe odnomu i z odnogo zapituvav Duzhe vazhlivo shob zhurnalist znavsya hoch na chomus krashe za inshih todi ya cyu lyudinu sadiv na pevnu temu Lyudina yaka umiye vse nichogo ne umiye Tomu ya vimagav specializaciyi glibokih znan hoch u yakijs sferi Nu i prirodno uminnya pisati Ya rozumiv sho zhurnalist yakij ne znaye nichogo prosto nichogo ne mozhe napisati Ya vimagav odnogo profesionalizmu Yaksho pochav pisati to povinen rozumiti miru svoyeyi vidpovidalnosti 11 Ya pragnuv viglyadati desho prostishim Rozmovlyati z chitachem na rivnih a ne zverhu vniz Nibito vipadkovo ya vchora zustrivsya z Papoyu Rimskim Yakbi voni tam buli to tezh z nim pogovorili b Ale raz ya popav to vzhe rozpovim Ya vzagali zavzhdi pisav nibi popleskuvavshi chitacha po plechu 11 Kinematograf RedaguvatiAvtor scenariyiv kinokartin Ukrayina Zemlya i lyudi 1970 u spivavt Ya Vodolaz 2 1975 u spivavt z V Hmelnickim Taka piznya taka tepla osin 1981 u spivavt z I Mikolajchukom Buti chi ne buti Buti 1986 u spivavt multfilmu I sestra yihnya Libid 1981 u spivavt z O Kostinskim Gromadska diyalnist ta politichni poglyadi RedaguvatiZa kerivnictva Korotichem chasopisiv Vsesvit ta Ogonyok 12 13 14 doklavsya do rozbudovi ukrayinskoyi kulturi ta oznajomlennya ukrayinskih chitachiv z shedevrami svitovoyi klasiki u pershomu vipadku ta vidnovlennya glasnosti ta svobodi slova u drugomu Znachnoyu miroyu same nayavnist cih vidan u redakciyi Koroticha spriyali rozvitku gromadyanskogo suspilstva v URSR ta SRSR v cilomu i buli odniyeyu z vazhlivih lanok sho prizveli do Perebudovi ta rozvalu Radyanskogo Soyuzu U zhurnali Ogonyok publikuvalisya statti pro taki yavisha yak prostituciya chi represiyi v SRSR Krim togo v radyanski chasi Korotich vidmovivsya zasudzhuvati vidomogo disidenta Ivana Dzyubu za jogo pracyu Internacionalizm chi rusifikaciya v yakomu zasudzhuvalosya zrosijshennya ukrayinskih zemel A takozh visoko cinuyuchi slovotvornu majsternist legendarnogo perekladacha poliglota Mikoli Lukasha 15 povernuv do jogo perekladackoyi roboti sho trivalij chas buv v opali ta perebuvav u prignoblenomu stani cherez nemozhlivist pracyuvati za fahom U 2000 i roki peredav odnomu z kiyivskih muzeyiv ranishe zibranu kolekciyu shedevriv vidatnogo ukrayinskogo skulptura Oleksandra Arhipenka yaka za slovami Koroticha bula rozgrabovana ta znikla Pro ce vin rozpoviv v odnomu z interv yu Dmitru Gordonu Tvorchistyu Arhipenka Korotich cikavivsya zamolodu 16 U serpni 2011 roku buv opublikovanij tak zvanij list desyatoh list mitciv na pidtrimku politiki Prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha Odnim z desyatoh pidpisantiv buv Vitalij Korotich 3 Zgidno z analizom niderlandskogo naukovcya Dzhudis Jongenil pislya pochatku Rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 roku Korotich u publichnomu prostori vidstoyuye prorosijski poglyadi na situaciyu v Ukrayini zokrema vin zayaviv sho vvazhaye sho Krim maye buti pid protektoratom Rosiyi ta nezalezhnim vid Ukrayini 2 U lyutomu 2023 roku vnesenij do bazi Centru Mirotvorec 17 Osobiste zhittya RedaguvatiVolodiye rosijskoyu ukrayinskoyu ta anglijskoyu movami Sim ya Redaguvati Druzhina Zinayida Oleksandrivna 1935 Diti Andrij 1959 1971 Vitalij 1971 2011 ekonomist mizhnarodnik Mikita 1975 ekonomist mizhnarodnik Nagorodi RedaguvatiOrden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 26 travnya 2011 za viznachnij osobistij vnesok u zbagachennya ukrayinskoyi kulturno misteckoyi spadshini bagatorichnu plidnu tvorchu ta gromadsko politichnu diyalnist 18 19 Orden Zhovtnevoyi revolyuciyi Orden Znak Poshani Pochesni Gramoti Prezidij VR Ukrayinskoyi Gruzinskoyi Kazahstanskoyi RSR Zasluzhenij diyach kulturi Polshi Laureat Respublikanskoyi premiyi LKSMU im M Ostrovskogo 1972 za poetichnu zbirku Mozhlivosti Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR im Shevchenka 1981 za publicistichnu zbirku Pobachiti zblizka Laureat literaturnoyi premiyi im O Tolstogo 1982 Laureat premiyi im Pavla Tichini 1978 Laureat premiyi im B Polyevogo 1983 Laureat mizhnarodnoyi premiyi im Yu Fuchika 1984 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1985 za roman Lice nenavisti Laureat premiyi Vejntalya 1987 Vashington Dzhordzhtaunskij universitet International Editor of the Year najkrashij redaktor roku v sviti 1989 Chlen PEN klubu Primitki Redaguvati a b v g d e Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v g Judith Jongeneel The weekly Ogonyok in Soviet and American public discourse The image of the Soviet liberalisations in East and West 1986 1991 Master s Thesis 2018 62 p 6 15 angl a b Ukrayinska inteligenciya vklonilasya pered Yanukovichem u najgirshih tradiciyah sovka Ukrayinska pravda 4 serpnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 28 kvitnya 2022 https myrotvorets center criminal korotich vitalij alekseevich Baza danih Labirint Arhiv originalu za 8 grudnya 2011 Procitovano 19 bereznya 2010 Fakty K 2016 93 4552 26 trav S 10 KOLUMNISTY Arhivovano 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Gazeta Novyj vzglyad 9 Arhivovano 23 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros Gazeta Novyj vzglyad 19 Arhivovano 9 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros Pavlo Hazan Starij Lirnik YouTube foe ukraine zelenyi svit 5 lyutogo 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2023 a b v Vitalij Korotich Ochen vazhno znat chto ty ne svoloch ros Fenomen Vsesvitu v ukrayinskij kulturi Arhiv originalu za 23 veresnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2022 Kievlyanin Vitalij Korotich legendarnyj redaktor zhurnala Ogonek Arhiv originalu za 21 chervnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2022 Vitalij KOROTICh Moj shans vyzhit byl raven shansu yajca lezhashego na puti shagayushego strelkovogo vzvoda Arhiv originalu za 4 listopada 2020 Procitovano 29 kvitnya 2022 Mikola Lukash podvizhnik ukrayinskogo hudozhnogo perekladu Arhiv originalu za 29 kvitnya 2022 Procitovano 29 kvitnya 2022 Vitalij Korotich 1969 Slovo pro Arhipenka Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2022 Propaganda shovinizmu vidomij poet Vitalij Korotich popovniv bazu Mirotvorcya Ukaz Prezidenta Ukrayini 613 2011 vid 26 travnya 2011 roku Pro nagorodzhennya V Koroticha ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Arhiv originalu za 30 travnya 2011 Procitovano 26 travnya 2011 Prezident nagorodiv Vitaliya Koroticha ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Pres sluzhba Prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha 26 05 2011Dzherela ta literatura RedaguvatiG P Gerasimova Korotich Vitalij Oleksijovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 184 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 I M Dzyuba Korotich Vitalij Oleksijovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Vasilenko R Chi Korotich i dali poet Zhittya v grimi ta bez shlyahami diaspori Memuari poeziyi publicistika K Rada 1999 S 370 372 Zdorovega V Vitalij Korotich literaturno kritichnij naris K Rad pism 1986 212 s Zdorovega V J Korotich Vitalij Oleksijovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 3 S 5 6 Ilnickij M Ya z mista cogo Vitalij Korotich Ilnickij M Na perehrestyah viku U 3 kn K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 Kn 1 S 447 468 Panchenko V Taka liha pam yat abo Metamorfozi Vitaliya Koroticha Literaturna Ukrayina 2007 27 grud S 2 3 Fakty K 2016 92 93 4551 4552 Posilannya Redaguvati V Rossii sovetskaya vlast nikuda ne ushla Interv yu Radio VVS 2 06 2005 Arhivovano 5 listopada 2009 u Wayback Machine ros Pisni V Koroticha Arhivovano 20 listopada 2008 u Wayback Machine Tvori Vitaliya Koroticha Arhivovano 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Interv yu V Koroticha Telekritici Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Interv yu V Koroticha internet gazeti Slon ru 1 12 09 ros V Korotich Verhnij shar Yak nomerklatura stala v Rosiyi elitoyu tochnishe zajnyala yiyi misce Novaya gazeta 17 03 10 ros Mikola Ryabchuk Moya masonska lozha Gazeta po ukrayinski 17 12 2007 Pro te sho ne tone Arhivovano 1 grudnya 2011 u Wayback Machine Yurij Vinnichuk 18 listopada 2011 Volodimir Panchenko Metamorfozi Vitaliya Koroticha Arhivovano 13 kvitnya 2017 u Wayback Machine Esej Vitaliya Koroticha pro Oleksandra Arhipenka Arhivovano 5 grudnya 2015 u Wayback Machine Video RedaguvatiVitalij Korotich pro sovok Arhivovano 2 bereznya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korotich Vitalij Oleksijovich amp oldid 40744028