www.wikidata.uk-ua.nina.az

Київський медичний інститут вищий медичний навчальний заклад який існував у 1920 1992 роках Медичний інститут було створ

Київський медичний інститут

Київський медичний інститут — вищий медичний навчальний заклад, який існував у 1920—1992 роках. Медичний інститут було створено владою УСРР на базі медичного факультету Київського університету, медичного факультету Українського державного університету й Жіночого медичного інституту 1920 року з метою посилення підготовки лікарів. Він був найбільшим медичним навчальним закладом Києва. На початку 1930-х років з нього були практично повністю вичищені науковці та лікарі, прибічники українського національного відродження. Під час німецько-радянської війни основна частина університету була евакуйована до Челябінська, а в Києві короткочасно існував медінститут під контролем німецької адміністрації. З 1944 року Київський медичний інститут відновив свою роботу в Києві, поступово збільшуючи кількість факультетів та студентів, які на них навчалися. У незалежній Україні перетворений на Національний медичний університет імені О. О. Богомольця.

Історія Редагувати

Передумови створення Редагувати

У період на 1917—1919 роки в Києві існувало три вищих медичних заклади, які готували лікарів. Окрім Медичного факультету Університету святого Володимира, що існував з 1841 року, в серпні 1918 року гетьманом Павлом Скоропадським був створений медичний факультет Київського українського державного університету, де викладання відбувалося українською мовою. У 1915 році на основі медичного відділення Вищих жіночих курсів було створено Київський жіночий медичний інститут. У зв'язку з об'єднанням більшовиками в липні 1919 року Університету святого Володимира й Українського державного університету, було об'єднано й обидва медичні факультети, але збережено паралельно наявність двох лектур: української та російської.

Перші роки Редагувати

Одна з груп Київського медичного інституту випуску 1924 року. Серед викладачів Овксентій Корчак-Чепурківський, Павло Кучеренко, Олександр Черняхівський, Олександр Пучківський, Олександр Крупський, Олександр Тижненко, Євген Черняхівський, Михайло Левитський, Марко Нещадименко

У березні 1920 року вийшов наказ Управління вищої школи Києва про об'єднання Медичного факультету Київського університету (обидвох лектур) з Жіночим медичним інститутом в Інститут охорони здоров'я, який було остаточно створено в липні-серпні 1920 року. У жовтні того ж року до новоствореного інституту було приєднано в статусі факультету Одонтологічний інститут, а вже в січні 1921 року установу перейменували на Київську державну медичну академію. У грудні академію знову перейменували на Київський медичний інститут.

Довоєнний період Редагувати

У результаті механічного об'єднання трьох медичних навчальних закладів у КМІ утворилося по 2-3 кафедри одного напряму. Якщо кафедри жіночого медінституту приєднувалися відносно швидко, то кафедри медичного факультету Університету святого Володимира й Українського державного університету тривалий час існували паралельно в вигляді «російської» та «української» лектури. Процес об'єднання кафедр завершився у 1924-1925 роках, але протистояння між українськими та дореволюційними російськими професорами тривало й надалі. Цей конфлікт використали комуністи та органи ОДПУ з метою ліквідації осередка українських та інших «неблагонадійних» професорів та викладачів. Унаслідок справи СВУ та низки інших з Київського медінституту були звільнені численні викладачі, багато з яких були ув'язнені чи вислані з Києва.

У 1936 році за клопотанням професорів Київського державного медичного інституту йому було присвоєно ім'я першого секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора. Проте після звільнення та арешту Косіора в травні 1938 року медичний інститут втратив його ім'я.

У 1936-1941 році в Києві паралельно існував 2-й Київський державний медичний інститут, перетворений з Київського виробничо-медичного інституту, організованого 1931 року на базі Першої київської робітничої лікарні. Під час німецько-радянської війни обидва інститути були евакуйовані до Челябінська та об'єднані. Після війни значна частина колективу 2-го Київського державного медичного інституту переїхала до Чернівців, де був створений Чернівецький державний медичний інститут.

Під час Другої світової війни Редагувати

Основний склад професорів Київського медичного інституту з початком німецько-радянської війни був евакуйований до Харкова, а невдовзі до Челябінська. Частина викладачів, утім, залишилися в окупованому Києві.

Евакуація Редагувати

Київський медичний інститут у липні було евакуйовано до Харкова, де об'єднано з Другим київським медичним інститутом, Вінницьким, Одеським, Дніпропетровським медичним інститутами. Сумарно в об'єднаному Українському медичному інституті у вересні зібралося близько 1200 студентів. Утім, через наближення фронту інститут евакуювали далі, до Челябінська. У жовтні там розпочали навчання всього 242 студенти.

Німецька окупація Редагувати

19 вересня 1941 року німецькі війська зайняли Київ. На початку жовтня силами ОУН (м) в місті була заснована Українська Національна Рада в Києві під керівництвом Миколи Величківського, яка розпочала розбудову українського життя, зокрема й медичного. УНРада створила «Товариство друзів швидкої медичної допомоги», було відновлено діяльність Київського туберкульозного інституту (директор Василь Плющ), Київського рентгенологічного інституту (директор — О. Бобрецька), Ортопедичного інституту, 1-ї Київської фельдшерсько-акушерської школи, створено Київський інститут клінічної хірургії та Українську лікарську палату. За цих умов, попри плани нацистської адміністрації заборонити заклади вищої освіти для українців, патологоанатом Борис Кучеренко та хірург Олексій Лазуренко звернулися до окупаційної влади з клопотанням про відкриття медичного інституту. Через загрозу поширення епідемій, німці погодилися на відкриття інституту.

Директором медичного інституту став Лазуренко, його заступниками — Борис Кучеренко та Михайло Венцківський. У жовтні 1941 року розпочали навчання студенти 4-го та 5-го курсу, у січні 1942 року — 2-го та 3-го курсу, сумарне число студентів досягло 556. 1 лютого 1942 року розпочалися приймальні екзамени на перший курс. Відкрито було лікувальний, стоматологічний та фармацевтичний факультети.

Кафедри відновленого інституту очолили Микола Вашетко (патофізіології), Данило Воронцов (фізіології), Олексій Івакін (нормальної анатомії), Віктор Лисовецький (патологічної анатомії), Григорій Шкавера (фармакології), Леонід Гіренко (отоларингології), Сергій Ручківський (епідеміології), Ганна Мар'яшева (мікробіології), Костянтин Добровольський (гігієни), Олександр Тижненко (дерматовенерології), Михайло Левитський (офтальмології), Марко Нещадименко (мікробіології), Іван Корхов (шпитальної терапії), Анатолій Зюков (інфекційних хвороб, пропедевтики терапії), Олексій Богаєвський (рентгенології). Також в спеціальних клініках працювали Михайло Венцківський (акушерство і гінекологія), Іван Студзинський (хірургія), Володимир Селецький (неврологія), Борис Падалка (інфекційні хвороби), Іван Базилевич (терапія). Серед викладачів були Федір Богатирчук, Сергій Богданович, Володимир Солнцев, Сергій Томилін тощо.

Проте вже в березні-квітні 1942 року розпочалися нацистські репресії проти Київського медичного інституту. Лазуренко й Кучеренко були заарештовані, а пізніше розстріляні. Директором медінституту у квітні став Р. Скуренко. Випускні екзамени відбулися в червні-липні, дипломи отримали 90 випускників. У серпні відбулися приймальні іспити, загальне число студентів досягло 750 осіб. Утім 1 листопада 1942 року Київський медінститут був закритий німецькою адміністрацією. На його місці мав бути створений «Полімедикум», який, імовірно, був лише підставою для виловлення студентів і відправлення їх на роботи до Німеччини.

Внаслідок окупації колектив медінституту поніс значні втрати. Загинули Борис Кучеренко, Олексій Лазуренко, померли Олексій Івакін, Михайло Левитський, емігрували Іван Базилевич, Володимир Солнцев, Федір Богатирчук, Олексій Богаєвський. До інституту не повернулися працювати Данило Воронцов, Михайло Венцківський.

Післявоєнний період Редагувати

У 1944 році КМІ отримав Орден Трудового Червоного Прапора. У 1946 році після смерті академіка Олександра Богомольця Київському медичному інституту було присвоєно його ім'я.

Станом на 1978 рік у складі Київського медичного інституту було 67 кафедр, клінічні кафедри мали близько 7800 ліжок. Викладацький склад складав 885 осіб, зокрема 102 доктори наук, 541 кандидат наук, 10 заслужених діячів науки та 5 членів-кореспондентів АМН СРСР і АН УРСР (Василь Братусь, Микола Зазибін, Олександр Грицюк, Микола Зайко, Гайк Шахбазян).

У 1980 році інститут складався з 4 факультетів: лікувального, педіатричного, санітарно-гігієнічного, стоматологічного. Також у складі КМІ існували факультет удосконалення викладачів медичних вишів СРСР, курси підвищення кваліфікації організаторів охорони здоров'я УРСР, підготовче відділення, аспірантура, центральна науково-дослідна лабораторія, 4 навчальні музеї, бібліотека з 620 тисячами томів.

Студентське наукове товариство імені А. А. Киселя об'єднувало 69 гуртків. У 1973 році створено Музей медицини.

У лютому 1991 року постановою Ради Міністрів УРСР було створено комісію зі святкування 150-річчя Київського медичного університету імені О. О. Богомольця.

У незалежній Україні Редагувати

У 1992 році медичний інститут реформовано та створено Український державний медичний університет імені О. О. Богомольця. З 1995 року носить назву Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Стоматологічний факультет Редагувати

Одонтологічний (стоматологічний) факультет у період 1920-1931 років випустив 285 лікарів-стоматологів. У 1931 році від інституту було відокремлено стоматологічний факультет і утворено окремий Київський стоматологічний інститут. До 1941 року окремий інститут випустив близько 1250 стоматологів. Під час евакуації інститут був приєднаний до Харківського медичного інституту, а надалі разом з ним евакуйований до міста Фрунзе. У 1944 році інститут повернувся до Києва. У 1955 році Стоматологічний інститут було знову приєднано до Київського медичного інституту як факультет.

У 1961 році було побудовано окремий стоматологічний корпус, у якому розташувалась стоматологічна поліклініка.

Керівники Редагувати

Випускники Редагувати

У період з 1918 до 1944 року Київський медичний інститут (у 1918—1920 — Медичний факультет Університету святого Володимира) закінчили 10888 лікарів. У період з 1918 до 1980 року випускників було близько 47 тисяч.

Відомі випускники Редагувати

Див. також Категорія:Випускники Київського медичного інституту

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 15 Червня 2018. Процитовано 15 Червня 2018. 
  2. В. В. Мельник, В. П. Широбоков. Кафедра мікробіології Київського медичного інституту на початку 20-х років XX століття[недоступне посилання з вересня 2019] // Профілактична медицина. — 2012. — № 2. — С. 71-75
  3. Яворовський О.П., Цехмістер Я.В., Сахарчук І.М., Єзікян Г.М. ІСТОРІЯ ЗАСНУВАННЯ КИЇВСЬКОГО МЕДИЧНОГО ІНСТИТУТУ (1917-1922). СУЧАСНИЙ КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД (ІІ повідомлення) // Довкілля та здоров’я. — 2015. — Т. 4, вип. 75.
  4. Постанова Президії ВУЦВК від 4 вересня 1936 року «Про привласнення Київському медичному інститутові імені тов. Косіора Станіслава Вікентійовича» [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.] // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1936. — № 44. — 19 вересня. — С. 14–15.
  5. . Архів оригіналу за 19 Серпня 2019. Процитовано 20 Листопада 2019. 
  6. ↑ Я. Ганіткевич. Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві (1941-1942) [ 15 Лютого 2022 у Wayback Machine.] Онлайн журнал Наукового товариства імені Шевченка, 2010-02-16
  7. ІСТОРІЯ КИЇВСЬКОГО МЕДИЧНОГО ІНСТИТУТУ /НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ: ВІД СРСР ДО НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ (ЧАСТИНА 9). КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Сайт НМУ, 29.12.2018[недоступне посилання]
  8. ↑ Київський медичний інститут [ 24 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  9. ↑ С. С. Лаврик. Киевский медицинский институт [ 28 Січня 2021 у Wayback Machine.]. Большая Медицинская Энциклопедия, під ред. Петровского Б.В., 3-е издание, Т. 10
  10. . Архів оригіналу за 28 Березня 2020. Процитовано 28 Березня 2020. 
  11. ↑ Історія стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (1920-2010) / В. Ф. Москаленко, В. П. Неспрядько, П. В. Куц, І. Л. Скрипник // Стоматология: от науки к практике. - 2013. - № 1. - С. 7-23.
  12. И. Трахтенберг. Юбилей с опозданием на три года [ 15 Червня 2018 у Wayback Machine.]. Журнал современного врача. Искусство лечения.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kiyivskij medichnij institut vishij medichnij navchalnij zaklad yakij isnuvav u 1920 1992 rokah Medichnij institut bulo stvoreno vladoyu USRR na bazi medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu medichnogo fakultetu Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu j Zhinochogo medichnogo institutu 1920 roku z metoyu posilennya pidgotovki likariv Vin buv najbilshim medichnim navchalnim zakladom Kiyeva Na pochatku 1930 h rokiv z nogo buli praktichno povnistyu vichisheni naukovci ta likari pribichniki ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya Pid chas nimecko radyanskoyi vijni osnovna chastina universitetu bula evakujovana do Chelyabinska a v Kiyevi korotkochasno isnuvav medinstitut pid kontrolem nimeckoyi administraciyi Z 1944 roku Kiyivskij medichnij institut vidnoviv svoyu robotu v Kiyevi postupovo zbilshuyuchi kilkist fakultetiv ta studentiv yaki na nih navchalisya U nezalezhnij Ukrayini peretvorenij na Nacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya Zmist 1 Istoriya 1 1 Peredumovi stvorennya 1 2 Pershi roki 1 3 Dovoyennij period 1 4 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1 4 1 Evakuaciya 1 4 2 Nimecka okupaciya 1 5 Pislyavoyennij period 1 6 U nezalezhnij Ukrayini 2 Stomatologichnij fakultet 3 Kerivniki 4 Vipuskniki 4 1 Vidomi vipuskniki 5 PrimitkiIstoriya RedaguvatiPeredumovi stvorennya Redaguvati U period na 1917 1919 roki v Kiyevi isnuvalo tri vishih medichnih zakladi yaki gotuvali likariv Okrim Medichnogo fakultetu Universitetu svyatogo Volodimira sho isnuvav z 1841 roku v serpni 1918 roku getmanom Pavlom Skoropadskim buv stvorenij medichnij fakultet Kiyivskogo ukrayinskogo derzhavnogo universitetu de vikladannya vidbuvalosya ukrayinskoyu movoyu U 1915 roci na osnovi medichnogo viddilennya Vishih zhinochih kursiv bulo stvoreno Kiyivskij zhinochij medichnij institut 1 U zv yazku z ob yednannyam bilshovikami v lipni 1919 roku Universitetu svyatogo Volodimira j Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu bulo ob yednano j obidva medichni fakulteti ale zberezheno paralelno nayavnist dvoh lektur ukrayinskoyi ta rosijskoyi Pershi roki Redaguvati nbsp Odna z grup Kiyivskogo medichnogo institutu vipusku 1924 roku Sered vikladachiv Ovksentij Korchak Chepurkivskij Pavlo Kucherenko Oleksandr Chernyahivskij Oleksandr Puchkivskij Oleksandr Krupskij Oleksandr Tizhnenko Yevgen Chernyahivskij Mihajlo Levitskij Marko NeshadimenkoU berezni 1920 roku vijshov nakaz Upravlinnya vishoyi shkoli Kiyeva pro ob yednannya Medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu obidvoh lektur z Zhinochim medichnim institutom v Institut ohoroni zdorov ya yakij bulo ostatochno stvoreno v lipni serpni 1920 roku U zhovtni togo zh roku do novostvorenogo institutu bulo priyednano v statusi fakultetu Odontologichnij institut a vzhe v sichni 1921 roku ustanovu perejmenuvali na Kiyivsku derzhavnu medichnu akademiyu U grudni akademiyu znovu perejmenuvali na Kiyivskij medichnij institut 2 3 Dovoyennij period Redaguvati U rezultati mehanichnogo ob yednannya troh medichnih navchalnih zakladiv u KMI utvorilosya po 2 3 kafedri odnogo napryamu Yaksho kafedri zhinochogo medinstitutu priyednuvalisya vidnosno shvidko to kafedri medichnogo fakultetu Universitetu svyatogo Volodimira j Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu trivalij chas isnuvali paralelno v viglyadi rosijskoyi ta ukrayinskoyi lekturi Proces ob yednannya kafedr zavershivsya u 1924 1925 rokah ale protistoyannya mizh ukrayinskimi ta dorevolyucijnimi rosijskimi profesorami trivalo j nadali Cej konflikt vikoristali komunisti ta organi ODPU z metoyu likvidaciyi oseredka ukrayinskih ta inshih neblagonadijnih profesoriv ta vikladachiv Unaslidok spravi SVU ta nizki inshih z Kiyivskogo medinstitutu buli zvilneni chislenni vikladachi bagato z yakih buli uv yazneni chi vislani z Kiyeva U 1936 roci za klopotannyam profesoriv Kiyivskogo derzhavnogo medichnogo institutu jomu bulo prisvoyeno im ya pershogo sekretarya CK KP b U S V Kosiora 4 Prote pislya zvilnennya ta areshtu Kosiora v travni 1938 roku medichnij institut vtrativ jogo im ya U 1936 1941 roci v Kiyevi paralelno isnuvav 2 j Kiyivskij derzhavnij medichnij institut peretvorenij z Kiyivskogo virobnicho medichnogo institutu organizovanogo 1931 roku na bazi Pershoyi kiyivskoyi robitnichoyi likarni Pid chas nimecko radyanskoyi vijni obidva instituti buli evakujovani do Chelyabinska ta ob yednani Pislya vijni znachna chastina kolektivu 2 go Kiyivskogo derzhavnogo medichnogo institutu pereyihala do Chernivciv de buv stvorenij Cherniveckij derzhavnij medichnij institut 5 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Redaguvati Osnovnij sklad profesoriv Kiyivskogo medichnogo institutu z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni buv evakujovanij do Harkova a nevdovzi do Chelyabinska Chastina vikladachiv utim zalishilisya v okupovanomu Kiyevi Evakuaciya Redaguvati Kiyivskij medichnij institut u lipni bulo evakujovano do Harkova de ob yednano z Drugim kiyivskim medichnim institutom Vinnickim Odeskim Dnipropetrovskim medichnim institutami Sumarno v ob yednanomu Ukrayinskomu medichnomu instituti u veresni zibralosya blizko 1200 studentiv Utim cherez nablizhennya frontu institut evakuyuvali dali do Chelyabinska U zhovtni tam rozpochali navchannya vsogo 242 studenti 6 Nimecka okupaciya Redaguvati 19 veresnya 1941 roku nimecki vijska zajnyali Kiyiv Na pochatku zhovtnya silami OUN m v misti bula zasnovana Ukrayinska Nacionalna Rada v Kiyevi pid kerivnictvom Mikoli Velichkivskogo yaka rozpochala rozbudovu ukrayinskogo zhittya zokrema j medichnogo UNRada stvorila Tovaristvo druziv shvidkoyi medichnoyi dopomogi bulo vidnovleno diyalnist Kiyivskogo tuberkuloznogo institutu direktor Vasil Plyush Kiyivskogo rentgenologichnogo institutu direktor O Bobrecka Ortopedichnogo institutu 1 yi Kiyivskoyi feldshersko akusherskoyi shkoli stvoreno Kiyivskij institut klinichnoyi hirurgiyi ta Ukrayinsku likarsku palatu Za cih umov popri plani nacistskoyi administraciyi zaboroniti zakladi vishoyi osviti dlya ukrayinciv patologoanatom Boris Kucherenko ta hirurg Oleksij Lazurenko zvernulisya do okupacijnoyi vladi z klopotannyam pro vidkrittya medichnogo institutu Cherez zagrozu poshirennya epidemij nimci pogodilisya na vidkrittya institutu 6 Direktorom medichnogo institutu stav Lazurenko jogo zastupnikami Boris Kucherenko ta Mihajlo Venckivskij U zhovtni 1941 roku rozpochali navchannya studenti 4 go ta 5 go kursu u sichni 1942 roku 2 go ta 3 go kursu sumarne chislo studentiv dosyaglo 556 1 lyutogo 1942 roku rozpochalisya prijmalni ekzameni na pershij kurs Vidkrito bulo likuvalnij stomatologichnij ta farmacevtichnij fakulteti 6 Kafedri vidnovlenogo institutu ocholili Mikola Vashetko patofiziologiyi Danilo Voroncov fiziologiyi Oleksij Ivakin normalnoyi anatomiyi Viktor Lisoveckij patologichnoyi anatomiyi Grigorij Shkavera farmakologiyi Leonid Girenko otolaringologiyi Sergij Ruchkivskij epidemiologiyi Ganna Mar yasheva mikrobiologiyi Kostyantin Dobrovolskij gigiyeni Oleksandr Tizhnenko dermatovenerologiyi Mihajlo Levitskij oftalmologiyi Marko Neshadimenko mikrobiologiyi Ivan Korhov shpitalnoyi terapiyi Anatolij Zyukov infekcijnih hvorob propedevtiki terapiyi Oleksij Bogayevskij rentgenologiyi Takozh v specialnih klinikah pracyuvali Mihajlo Venckivskij akusherstvo i ginekologiya Ivan Studzinskij hirurgiya Volodimir Seleckij nevrologiya Boris Padalka infekcijni hvorobi Ivan Bazilevich terapiya Sered vikladachiv buli Fedir Bogatirchuk Sergij Bogdanovich Volodimir Solncev Sergij Tomilin tosho 7 Prote vzhe v berezni kvitni 1942 roku rozpochalisya nacistski represiyi proti Kiyivskogo medichnogo institutu Lazurenko j Kucherenko buli zaareshtovani a piznishe rozstrilyani Direktorom medinstitutu u kvitni stav R Skurenko Vipuskni ekzameni vidbulisya v chervni lipni diplomi otrimali 90 vipusknikiv U serpni vidbulisya prijmalni ispiti zagalne chislo studentiv dosyaglo 750 osib Utim 1 listopada 1942 roku Kiyivskij medinstitut buv zakritij nimeckoyu administraciyeyu Na jogo misci mav buti stvorenij Polimedikum yakij imovirno buv lishe pidstavoyu dlya vilovlennya studentiv i vidpravlennya yih na roboti do Nimechchini 6 Vnaslidok okupaciyi kolektiv medinstitutu ponis znachni vtrati Zaginuli Boris Kucherenko Oleksij Lazurenko pomerli Oleksij Ivakin Mihajlo Levitskij emigruvali Ivan Bazilevich Volodimir Solncev Fedir Bogatirchuk Oleksij Bogayevskij Do institutu ne povernulisya pracyuvati Danilo Voroncov Mihajlo Venckivskij Pislyavoyennij period Redaguvati U 1944 roci KMI otrimav Orden Trudovogo Chervonogo Prapora U 1946 roci pislya smerti akademika Oleksandra Bogomolcya Kiyivskomu medichnomu institutu bulo prisvoyeno jogo im ya 8 Stanom na 1978 rik u skladi Kiyivskogo medichnogo institutu bulo 67 kafedr klinichni kafedri mali blizko 7800 lizhok Vikladackij sklad skladav 885 osib zokrema 102 doktori nauk 541 kandidat nauk 10 zasluzhenih diyachiv nauki ta 5 chleniv korespondentiv AMN SRSR i AN URSR Vasil Bratus Mikola Zazibin Oleksandr Gricyuk Mikola Zajko Gajk Shahbazyan 9 U 1980 roci institut skladavsya z 4 fakultetiv likuvalnogo pediatrichnogo sanitarno gigiyenichnogo stomatologichnogo Takozh u skladi KMI isnuvali fakultet udoskonalennya vikladachiv medichnih vishiv SRSR kursi pidvishennya kvalifikaciyi organizatoriv ohoroni zdorov ya URSR pidgotovche viddilennya aspirantura centralna naukovo doslidna laboratoriya 4 navchalni muzeyi biblioteka z 620 tisyachami tomiv 8 Studentske naukove tovaristvo imeni A A Kiselya ob yednuvalo 69 gurtkiv U 1973 roci stvoreno Muzej medicini 9 U lyutomu 1991 roku postanovoyu Radi Ministriv URSR bulo stvoreno komisiyu zi svyatkuvannya 150 richchya Kiyivskogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya 10 U nezalezhnij Ukrayini Redaguvati U 1992 roci medichnij institut reformovano ta stvoreno Ukrayinskij derzhavnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya Z 1995 roku nosit nazvu Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya Stomatologichnij fakultet RedaguvatiOdontologichnij stomatologichnij fakultet u period 1920 1931 rokiv vipustiv 285 likariv stomatologiv U 1931 roci vid institutu bulo vidokremleno stomatologichnij fakultet i utvoreno okremij Kiyivskij stomatologichnij institut Do 1941 roku okremij institut vipustiv blizko 1250 stomatologiv Pid chas evakuaciyi institut buv priyednanij do Harkivskogo medichnogo institutu a nadali razom z nim evakujovanij do mista Frunze U 1944 roci institut povernuvsya do Kiyeva U 1955 roci Stomatologichnij institut bulo znovu priyednano do Kiyivskogo medichnogo institutu yak fakultet 11 U 1961 roci bulo pobudovano okremij stomatologichnij korpus u yakomu roztashuvalas stomatologichna poliklinika 11 Kerivniki RedaguvatiChernyahivskij Yevgen Grigorovich 19 03 1920 14 12 1921 Levitskij Leonid Makarovich gruden 1921 kviten 1927 Strilchuk Josip Vasilovich kviten 1927 zhovten 1928 Volkovij M Ye zhovten 1928 traven 1930 Muzichenko Andrij Pavlovich cherven 1930 1932 Kabannik Oleksandra Josipivna 1932 1934 Kondrashov Ivan Stepanovich 1934 1936 Sapronov Sergij Ivanovich 1936 20 07 1937 Shashko Pavlo Illich v o 20 07 08 1937 Dudko Mikola Omelyanovich v o 08 09 1937 Barannik Petro Ivanovich 09 1937 05 1941 Medved Levko Ivanovich 05 1941 05 1945 Kefeli Yevgen Illich v o 01 10 19 10 1941 11 1943 Kalinichenko Terentij Yakovich 31 08 1945 28 04 1953 Alekseyenko Ivan Pimenovich 28 04 1953 1959 Shamraj Yevgen Fedorovich v o 9 1955 10 1956 Bratus Vasil Dmitrovich 1959 1966 Milko Vasil Ivanovich 1966 1970 Lavrik Semen Semenovich 21 05 1970 1984 Goncharuk Yevgen Gnatovich 1984 1992 Vipuskniki RedaguvatiU period z 1918 do 1944 roku Kiyivskij medichnij institut u 1918 1920 Medichnij fakultet Universitetu svyatogo Volodimira zakinchili 10888 likariv 12 U period z 1918 do 1980 roku vipusknikiv bulo blizko 47 tisyach 8 Vidomi vipuskniki Redaguvati Voronij Yurij Yurijovich 1921 Hohol Olena Mikolayivna 1921 Bujko Petro Mihajlovich 1922 Bazilevich Ivan Viktorovich 1922 Kolomijchenko Oleksij Sidorovich 1924 Yemchenko Andrij Ivanovich 1925 Puchkivska Nadiya Oleksandrivna 1930 Polishuk Josip Adamovich 1931 Mihnov Anatolij Lvovich 1933 Medved Levko Ivanovich 1939 Romodanov Andrij Petrovich 1942 Trahtenberg Isaak Mihajlovich 1946 Butenko Zoya Andriyivna 1949 Kostyuk Platon Grigorovich 1949 Luk yanova Olena Mihajlivna 1949 Chazov Yevgenij Ivanovich 1953 Goncharuk Yevgen Gnatovich 1954 Berezovskij Vadim Yakimovich 1955 Mojbenko Oleksij Oleksijovich 1955 Chekman Ivan Sergijovich 1961 Vozianov Oleksandr Fedorovich 1962 Kindzelskij Leonid Petrovich 1962 Komisarenko Sergij Vasilovich 1966 Gluzman Semen Fishelovich 1970 Svincickij Anatolij Stanislavovich 1975 Amosova Katerina Mikolayivna 1978 Yemec Illya Mikolajovich 1979 Chehun Vasil Fedorovich 1980 Lazorishinec Vasil Vasilovich 1980 Parhomenko Oleksandr Mikolajovich 1981 Korpan Mikola Mikolajovich 1982 Musij Oleg Stepanovich 1988 Bogomolec Olga Vadimivna 1989 Div takozh Kategoriya Vipuskniki Kiyivskogo medichnogo institutuPrimitki Redaguvati Svitlana Blashuk Vasil Galajba Oleksandr Markevich Larisa Fedorova Medichne viddilennya Vishih zhinochih kursiv 1908 09 Vulici Kiyeva Arhiv originalu za 15 Chervnya 2018 Procitovano 15 Chervnya 2018 V V Melnik V P Shirobokov Kafedra mikrobiologiyi Kiyivskogo medichnogo institutu na pochatku 20 h rokiv XX stolittya nedostupne posilannya z veresnya 2019 Profilaktichna medicina 2012 2 S 71 75 Yavorovskij O P Cehmister Ya V Saharchuk I M Yezikyan G M ISTORIYa ZASNUVANNYa KIYiVSKOGO MEDIChNOGO INSTITUTU 1917 1922 SUChASNIJ KONCEPTUALNIJ PIDHID II povidomlennya Dovkillya ta zdorov ya 2015 T 4 vip 75 Postanova Prezidiyi VUCVK vid 4 veresnya 1936 roku Pro privlasnennya Kiyivskomu medichnomu institutovi imeni tov Kosiora Stanislava Vikentijovicha Arhivovano 30 chervnya 2015 u Wayback Machine Zbirnik zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini 1936 44 19 veresnya S 14 15 Kiyivskij virobnicho medichnij institut 1931 1936 rr Universitetoznavstvo Istorichna biblioretrospektiva BDMU Arhiv originalu za 19 Serpnya 2019 Procitovano 20 Listopada 2019 a b v g Ya Ganitkevich Ukrayinska visha medichna shkola v okupovanomu gitlerivcyami Kiyevi 1941 1942 Arhivovano 15 Lyutogo 2022 u Wayback Machine Onlajn zhurnal Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 2010 02 16 ISTORIYa KIYiVSKOGO MEDIChNOGO INSTITUTU NACIONALNOGO MEDIChNOGO UNIVERSITETU IMENI O O BOGOMOLCYa VID SRSR DO NEZALEZhNOYi UKRAYiNI ChASTINA 9 KIYiVSKIJ MEDIChNIJ INSTITUT PID ChAS DRUGOYi SVITOVOYi VIJNI Sajt NMU 29 12 2018 nedostupne posilannya a b v Kiyivskij medichnij institut Arhivovano 24 Listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 a b S S Lavrik Kievskij medicinskij institut Arhivovano 28 Sichnya 2021 u Wayback Machine Bolshaya Medicinskaya Enciklopediya pid red Petrovskogo B V 3 e izdanie T 10 Postanova 45 vid 27 lyutogo 1991 roku Pro vidznachennya 150 richchya Kiyivskogo ordena Trudovogo Chervonogo Prapora medichnogo institutu imeni akademika O O Bogomolcya Rada Ministriv URSR Arhiv originalu za 28 Bereznya 2020 Procitovano 28 Bereznya 2020 a b Istoriya stomatologichnogo fakultetu Nacionalnogo medichnogo universitetu im O O Bogomolcya 1920 2010 V F Moskalenko V P Nespryadko P V Kuc I L Skripnik Stomatologiya ot nauki k praktike 2013 1 S 7 23 I Trahtenberg Yubilej s opozdaniem na tri goda Arhivovano 15 Chervnya 2018 u Wayback Machine Zhurnal sovremennogo vracha Iskusstvo lecheniya ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kiyivskij medichnij institut amp oldid 39757333